Повсякденне життя подільських селян у період нацистської окупації (за матеріалами села Мельниківець, що на Вінниччині)

Оскільки арештований вже відбув зазначений термін, його було звільнено, поновлено в правах і визнано таким, що не має судимості [АУСБУ ВО. Спр.20589. Арк.1-12].

За звинуваченням у співпраці з окупантами порушено справу та 14 лютого 1949 р. рішенням в. о. начальника Ситковецького РВ МГБ у Вінницькій області видано постанову про арешт мешканця Мельниківець Яровенка Федора Гнатовича, який на той час проживав у Браїлові й працював на посаді завідувача складу місцевого фабрично-заводського училища. Матеріали справи свідчать, що Яровенко Федір Гнатович, 1897 р. н., був вихідцем із сім'ї селянсередняків, мав неповну початкову освіту. У 1916 р. мобілізований до царської армії, а з 1917 до 1921 р. служив у лавах РСЧА. Разом із дружиною виховував 4-х дітей. У 1935 р. за те, що залишався одноосібником і не вступив до колгоспу, його господарство обклали непосильними податками і врешті за їх невиконання Яровенка Федора засудили до 4 років позбавлення волі. Відбував покарання до 1937 р. і був достроково звільнений [АУСБУ ВО. Спр.22040. Арк.3-17]. У період окупації з жовтня 1941 р. до березня 1944 р. працював старостою сільської управи, а після звільнення села мобілізований до радянської армії, і в складі військ 2-го Українського фронту до травня 1945 р. брав участь у боях з нацистськими військами.

7 травня 1949 р. постанову про затримання та арешт пред'явлено Парамійчуку Ананію Михайловичу, 1901 р. н., та Пастуху Гаврилу Леонтійовичу, 1907 р. н. Парамійчук Ананій походив із сім'ї селян-середняків і разом з дружиною Антоніною виховував шестеро дітей. Вступив до колгоспу у 1934 р., де з 1938 до 1941 р. працював завгоспом. З початком німецькорадянської війни його мобілізували на фронт, однак вже наприкінці серпня 1941 р. попав в оточення та потрапив у полон поблизу Кіровограда (нині - Кропивницький). 15 вересня його, як і інших українців із окупованих територій, відпустили. Він повернувся у с. Мельниківці й з жовтня 1941 р. до березня 1944 р. працював старостою сільгоспобщини. Із звільненням села його знову відправили на фронт, де служив до червня 1945 р. рядовим у робітничому батальйоні [АУСБУ ВО. Спр.22040. Арк.43-65].

Інший обвинувачений, Пастух Гаврило Леонтійовичу, за соціальним походженням - бідняк. Мав початкову освіту, за професією - швець. Разом із дружиною Євдокією виховував трьох дітей. З початком німецько-радянської війни мобілізований на фронт. Наприкінці липня 1941 р. під Уманню потрапив у полон, біля місяця утримувався у таборі для військовополонених у м. Вінниці та, отримавши довідку про звільнення німецькою мовою, наприкінці серпня 1941 р. прибув до села. Був обраний до складу сільської охорони, а також працював сільським виконавцем. Після звільнення села мобілізований до Червоної армії й з березня 1944 р. до грудня 1945 р. служив телеграфістом у військах 2-го та 3-го Українських фронтів [АУСБУ ВО. Спр.22040. Арк.75-92].

Аналіз справ арештованих свідчить, що до осіб, які перебували на окупованій території, застосовували типові обвинувачення: співпраця із нацистами; участь в арештах радянських активістів; організація відправки мешканців села на примусові роботи до Німеччини; збір податків, продуктів харчування, теплого одягу для потреб німецької армії тощо [АУСБУ ВО. Спр.22040. Арк.24-37].

Рішенням військового трибуналу від 28 травня 1949 р. Яровенка Федора Гнатовича, Парамійчука Ананія Михайловича та Пастуха Гаврила Леонтійовича засуджено до 25 років виправних робіт та 5 років позбавлення у правах із конфіскацією майна. Крім того, вони мали відшкодувати судові витрати у розмірі 365 крб та оплатити по 100 крб за роботу адвокатів. Яровенко Ф. Г. відбував покарання в с. Домінське Карагандинської області, Парамійчук А. М. працював на будівництві Куйбишівської ГЕС. Знаходячись у засланні, засуджені писали скарги та прохання про помилування, підкріплені підписами односельців. У 1955 р. суд, переглянувши справу та опитавши свідків, зменшив міру покарання до 10 років. Згодом відповідно до постанови Президії Верховної ради СРСР від 17 вересня 1955 р. про амністію, Парамійчук А. М. та Пастух Г. Л. були звільнені. Яровенко Ф. Г. прибув із ув'язнення 10 липня 1957 р. [АУСБУ ВО. Спр.22040. Арк.206-258].

Висновки

Отже, упродовж перших двох місяців німецько-радянської війни внаслідок катастрофічних поразок Червоної армії територія Поділля була окупована ворогом. При відступі радянські війська, за наказом партійно-державного керівництва, знищували все, що могло дістатись ворогові: промислові підприємства, інфраструктуру міст та містечок, продовольчі запаси тощо. Покинуте і позбавлене засобів до існування місцеве цивільне населення, більшу частку якого складало селянство, змушене було пристосовуватись до нових умов та виробляти власні стратегії виживання в умовах окупації. Українське селянство, зокрема й подільське, аж ніяк не здивувалося такій позиції влади. Надто свіжими в їх пам'яті були спогади про насильницьку колективізацію, розкуркулювання, хлібозаготівлі, голодні роки 1932-33 рр., Великий терор 1937-38 рр., масові депортації та інші кампанії, спрямовані на фізичне знищення найбільш активних супротивників режиму та упокорення іншої частини української нації. Завдяки репресивній політиці, ціною мільйонних жертв, владі вдалося ліквідувати опір українського селянства, однак радянська пропаганда так і не змогла переконати селян у перевагах радянської системи.

Саме тому прихід нацистів переважна більшість подільських селян розглядала як заміну одного окупанта іншим. Водночас, якщо репресії більшовиків вони вже відчули на собі, то з приходом нацистів пов'язували надії на краще життя, на можливість відновлення української незалежності, отримання у власність своєї землі, відібраної до колгоспу тощо. Певну роль у цьому зіграла й нацистська пропаганда, поширюючи серед людей переконання у справедливості, раціональності та пунктуальності німецької нації.

За вказівкою окупаційної влади селяни активно долучились до формування органів місцевої влади, делегуючи до їх складу найбільш авторитетних односельців. Архівні документи та спогади очевидців засвідчують, що переважна більшість обраних осіб не вислуговувались перед окупантами, хоча й змушені були виконувати покладені на них функції. Задля збереження життя односельців, багато з них у своїй роботі намагались передусім запобігати провокаціям та уникати конфліктів з окупаційною владою, а також надавати допомогу у разі продовольчих труднощів.

У початковий період репресії окупаційної влади спрямовувались виключно проти комуністично-комсомольського активу села. Переважна ж більшість мешканців, зокрема й колишні військовополонені, мали змогу займатись сільським господарством, сплачуючи встановлені податки. Однак із поразками на фронтах та активізацією антинацистського опору, політика окупаційних властей зазнала змін: посилено репресії проти українського національного руху; заборонено діяльність освітніх установ; активізовано використання примусової праці населення тощо. У цей час серед місцевого населення остаточно розвіялись надії щодо лояльності окупаційного режиму.

Після звільнення окупованої нацистами території, радянська влада розпочала нову хвилю репресій, спрямовану проти осіб, яких звинувачувала у співпраці з ворогом. Однак поряд із колаборантами серед засуджених опинилися й особи, що обіймали адміністративні посади в період окупації. Хоча було очевидно, що переважна більшість з них, працюючи на виборних посадах в органах місцевої влади, насамперед намагалася вижити в умовах окупації та врятувати життя односельців. До уваги не брався й той факт, що більшість із них були мобілізовані до чинної армії і долучилися до боротьби з нацистами. У післявоєнний період потреба в їх послугах відпала. Їм визначено своєю безкоштовною працею зміцнювати підвалини радянського режиму.

Джерела та література

1. АУСБУ ВО - Архів Управління СБУ у Вінницькій області.

2. Бабій, М. Л. (1971). Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни. Збірник документів і матеріалів. Одеса, 307 с.

3. Боряк, О. (2005). Повсякденне життя сільського населення України в період окупації під час Другої світової війни // Архіви України. 1-3 (256). С. 450-469.

4. Васильев, В. Ю., Подкур, Р. Ю., Гальчак, С. Д., Байрау, Д., & Вайнер, А. (Упорядн.). (2010). Жизнь в оккупации. Винницкая область. 1941-1944 гг. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 865 с.

5. Васильєв, В., Гула, С., Кравченко, П., Подкур, Р., & Шнайдер, В. (Упорядн.). (2020). Насильство над цивільним населенням. Вінницька область. Документи органів держбезпеки. 194-1944. К.: Видавець В. Захаренко, 2020. 556 с.

6. Гальчак, С. (2017). Прояви колабораціонізму на Поділлі в роки нацистської окупації краю. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 25. С. 209-213.

7. Гальчак, С., & Чехівський, В. (2013). У лещатах «нового порядку»: населення Вінниччини під нацистським окупаційним режимом: Збірник документів і матеріалів. Вінниця: ТОВ «МеркьюріПоділля». 336 с.

8. Гальчак, С. Д. (2009). На узбіччі суспільства: Доля українських «остарбайтерів». (Поділля, 1942-2007рр.). Вінниця: Меркьюрі-Поділля. 768 с.

9. Гальчак, С. Д. (2018). Поділля в роки Другої світової війни (1939-1945). Вінниця: Тов. Меркьюрі-Поділля, 638 с.

10. ДАВіО - Державний архів Вінницької області.

11. Драбет, В. Г., & Костельнюк, І. С. Усні спогади. Музей села Мельниківець.

12. Зінько, Ю. А., & Григорчук, П. С. (2004). Особливості функціонування навчальних закладів Вінниччини в період нацистського режиму (1941-1944). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Історія. 7. С. 132-136.

13. Кузнецова, В. (2021). Побут і повсякденне життя населення Вінниччини у період нацистської окупації. Вінниччина в роки Другої світової війни. До 80-річчя початку німецько-радянської війни. Матеріали ХХХІІ Вінницької Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції з міжнародною участю. (сс. 120-124). Вінниця.

14. Куликов, В. Я. (2012). Оккупация Винницьі. Свидельство очевидца. Киев: Изд. ПАРАПАН. 384 с.

15. Лесько, М. П. Усні спогади. Музей села Мельниківець.

16. Лисенко, О. Є. (2004). Друга світова війна як предмет наукових досліджень та феномен історичної пам'яті. Український історичний журнал. 5. С. 3-16.

17. Мельничук, О. (2015). (Упорядн.). Бо Ти любив, в душі беріг, як скарб коштовний, Україну: життєпис українського патріота Івана Демидовича Юрченка. Вінниця: «Ніланд-ЛТД», 268 с. Мельничук, О. (2021). Взаємовідносини місцевого населення Вінниччини з окупаційною владою в роки Другої світової війни (на матеріалах села Мельниківець). Вінниччина в роки Другої світової війни. До 80-річчя початку німецько-радянської війни. Матеріали ХХХІІ Вінницької Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції з міжнародною участю. (сс. 114-120). Вінниця.

18. Мельничук, О. А., & Мельничук, М. О. (2020). Національно-культурне та духовне життя вінничан в період нацистської окупації за матеріалами газети «Вінницькі вісті». Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія. 31. С. 88-99. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-21432019-31-88-98.

19. Нагайко, Т. (2007). Життя селян на окупованій території України в роки Другої світової війни. Сторінки воєнної історії України: збірник наукових статей. (11), 148-165.

20. Нагайко, Т. Ю. (2009). Повсякденне життя сільського населення у 1941-1945 рр. (на матеріалах центральних областей України): (дис.... канд. іст. наук: 07.00.01 - історія України). Переяслав-Хмельницький, 273 с.

21. Перехрест, О. Г. (2005). Життя українського селянства в роки нацистської окупації 19411944 рр.. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія. Історія. 9. С. 163-172.

22. Слободянюк, П. Я., Вавричук, М. П., Олійник, Ю. В., Смоленюк, П. С., & Телячий, Ю. В. (2007). Воєнне лихоліття на Поділлі (1941-1945 рр.). Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори2006», 312 с.

23. Стельникович, С. В. (2015). Житомирсько-Вінницький регіон в умовах нацистської окупації (1941-1944 рр.). Житомир: О. О. Євенок, 591 с.

24. Стецкевич, В. В. (2005). Україна в роки навали 1941-1945 рр.: спроба аналізу сучасного історіописання окупаційної доби та актуалізації проблеми. Сторінки воєнної історії України: збірник наукових статей. (9. ч.1). 172-194.

25. Удод, О. (2006). Повсякденне життя киян в умовах окупації (вересень 1941 -- листопад 1943): питання методології та історіографії. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: міжвідомчий збірник наукових праць. К., (15). 384-391.

26. Черниш, А. Й. (2006). Немирівщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945: спогади безпосередніх учасників, свідчення очевидців, документи, історико-публіцистичний коментар. Вінниця: ТОВ Консоль, 527 с.

27. Юзькова, Є. П., & Пономаренко, А. Б. (2019). Повсякденне життя українських селян на окупованих землях в роки Другої світової війни. Матеріали Х^ііі науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ. Вінниця. Режим доступу: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/aN-hum-2019/paper/view/6862.

References

1. AUSBU VO - Arkhiv Upravlinnja SBU u Vinnycjkij oblasti [Archive of the SBU Office in Vinnytsia region]. [in Ukrainian].

2. Babij, M.L. (1971). Vinnychchyna v roky Velykoji Vitchyznjanoji vijny. Zbirnyk dokumentiv i materialiv [Vinnytsia region during the Great Patriotic War. Collection of documents and materials.]. Odesa, 307 s. [in Ukrainian].

3. Borjak, O. (2005). Povsjakdenne zhyttja siljsjkogho naselennja Ukrajiny v period okupaciji pid chas Drughoji svitovoji vijny [Everyday life of the rural population of Ukraine during the occupation during the Second World War] Arkhivy Ukrajiny - Archives of Ukraine. 1-3 (256). S. 450-469. [in Ukrainian]. Vasilev, V. Yu., Podkur, R. Yu., Galchak, S. D., Bayrau, D., & Vayner, A. (Comps.). (2010)..Zhizn v okkupatsii. Vinnitskaya oblast 1941-1944. [Life in occupation. Vinnytsia region. 1941-1944]. Moskva: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 865 s. [in Russian].

4. Vasyljjev, V., Ghula, S., Kravchenko, P., Podkur, R., & Shnajder, V. (Comps.). (2020). Nasyljstvo nad cyviljnym naselennjam. Vinnycjka oblastj. Dokumenty orghaniv derzhbezpeky. 1941-1944 [Violence against civilians. Vinnytsia region. Documents of state security bodies. 1941-1944]. K.: Vydavecj V. Zakharenko, 2020. 556 s. [in Ukrainian].

5. Ghaljchak, S. D. (2009). Na uzbichchi suspiljstva: Dolja ukrajinsjkykh «ostarbajteriv». (Podillja, 19422007 rr.) [On the sidelines of society: The fate of Ukrainian «Ostarbeiters». (Podillya, 1942-2007)]. Vinnycja: Merkjjuri-Podillja. 768 s. [in Ukrainian].

6. Ghaljchak, S. D. (2018). Podillja v roky Drughoji svitovoji vijny (1939-1945) [Podillya during the World War II (1939-1945).]. Vinnycja: Tov. Merkjjuri-Podillja, 638 s. [in Ukrainian].

7. Ghaljchak, S. (2017). Projavy kolaboracionizmu na Podilli v roky nacystsjkoji okupaciji kraju [Manifestations of collaborationism in Podolia during the Nazi occupation of the region.] Naukovi zapysky Vinnycjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho. Serija: Istorija - Scientific papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History. 25. S. 209-213. [in Ukrainian].

8. Ghaljchak, S., & Chekhivsjkyj, V. (2013). U leshhatakh «novogho porjadku»: naselennja Vinnychchyny pid nacystsjkym okupacijnym rezhymom: Zbirnyk dokumentiv i materialiv [In the vices of the «new order»: the population of Vinnytsia under the Nazi occupation regime: A collection of documents and materials]. Vinnycja: TOV «Merkjjuri-Podillja». 336 s. [in Ukrainian].

9. DAViO - Derzhavnyj arkhiv Vinnycjkoji oblasti [State Archives of Vinnytsia region.]. [in Ukrainian]. Drabet, V. Gh., & Kosteljnjuk, I. S. Usni spoghady [Oral memories]. Muzej sela Meljnykivecj. [in Ukrainian].

10. Zinjko, Ju. A., Ghryghorchuk, P. S. (2004). Osoblyvosti funkcionuvannja navchaljnykh zakladiv Vinnychchyny v period nacystsjkogho rezhymu (1941-1944) [Features of the functioning of educational institutions of Vinnytsia region during the Nazi regime (1941-1944).]. Naukovi zapysky Vinnycjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho. Serija. Istorija - Scientific papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History. 7. S. 132-136. [in Ukrainian].

11. Kuznecova, V. (2021). Pobut i povsjakdenne zhyttja naselennja Vinnychchyny u period nacystsjkoji okupaciji [Life and everyday life of the population of Vinnytsia region during the Nazi occupation]. Vinnychchyna v roky Drughoji svitovoji vijny. Do 80-richchja pochatku nimecjko-radjansjkoji vijny. Materialy KhKhKhII Vinnycjkoji Vseukrajinsjkoji naukovoji istoryko-krajeznavchoji konferenciji z mizhnarodnoju uchastju. (ss. 120-124). Vinnycja. [in Ukrainian].

12. Kulikov, V. Ya. (2012). Okkupatsiya Vinnitsy. Svidelstvo ochevidtsa [Occupation of Vinnytsia. Eyewitness testimony]. Kiev: Izd. PARAPAN. 384 s. [in Russian].

13. Lesjko, M. P. Usni spoghady [Oral memories]. Muzej sela Meljnykivecj. [in Ukrainian].

14. Lysenko, O. Je. (2004). Drugha svitova vijna jak predmet naukovykh doslidzhenj ta fenomen istorychnoji pam'jati [World War II as a subject of scientific research and a phenomenon of historical memory]. Ukrajinsjkyj istorychnyj zhurnal - Ukrainian Historical Journal. 5. S. 3-16. [in Ukrainian]. Meljnychuk, O. (2015). (Comps.). Bo Ty ljubyv, v dushi berigh, jak skarb koshtovnyj, Ukrajinu: zhyttjepys ukrajinsjkogho patriota Ivana Demydovycha Jurchenka [Because You loved, cherished in your soul, like a precious treasure, Ukraine: the biography of the Ukrainian patriot Ivan Demidovich Yurchenko]. Vinnycja: «Niland-LTD», 268 s. [in Ukrainian].

15. Meljnychuk, O. (2021). Vzajemovidnosyny miscevogho naselennja Vinnychchyny z okupacijnoju vladoju v roky Drughoji svitovoji vijny (na materialakh sela Meljnykivecj) [Relations between the local population of Vinnytsia region and the occupying power during the World War II (based on the materials of the village of Melnykivets)]. Vinnychchyna v roky Drughoji svitovoji vijny. Do 80-richchja pochatku nimecjko-radjansjkoji vijny. Materialy XXXII Vinnycjkoji Vseukrajinsjkoji naukovoji istorykokrajeznavchoji konferenciji z mizhnarodnoju uchastju. (ss. 114-120). Vinnycja. [in Ukrainian]. Meljnychuk, O. A., & Meljnychuk, M. O. (2020). Nacionaljno-kuljturne ta dukhovne zhyttja vinnychan v period nacystsjkoji okupaciji za materialamy ghazety «Vinnycjki visti» [National-cultural and spiritual life of Vinnytsia residents during the Nazi occupation according to the Vinnytsia News newspaper]. Naukovi zapysky Vinnycjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho. Serija. Istorija - Scientific papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History. 31. S. 88-99. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31652/2411 -2143-2019-31-88-98.

16. Naghajko, T. (2007). Zhyttja seljan na okupovanij terytoriji Ukrajiny v roky Drughoji svitovoji vijny [The life of peasants in the occupied territory of Ukraine during the Second World War]. Storinky vojennoji istoriji Ukrajiny: zbirnyk naukovykh statej. (11), 148-165. [in Ukrainian].

17. Naghajko, T. Ju. (2009). Povsjakdenne zhyttja siljsjkogho naselennja u 1941-1945 rr. (na materialakh centraljnykh oblastej Ukrajiny) [Everyday life of the rural population in 1941-1945 (on the materials of the central regions of Ukraine)]: (Candidate's thesis). Perejaslav-Khmeljnycjkyj, 273 s. [in Ukrainian]. Perekhrest, O. Gh. (2005). Zhyttja ukrajinsjkogho seljanstva v roky nacystsjkoji okupaciji 19411944 rr.. [The life of the Ukrainian peasantry during the Nazi occupation of 1941-1944.] Naukovi zapysky Vinnycjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho. Serija. Istorija - Scientific papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History. 9. S. 163-172. [in Ukrainian].

18. Slobodjanjuk, P. Ja., Vavrychuk, M. P., Olijnyk, Ju. V., Smolenjuk, P. S., & Teljachyj, Ju. V. (2007). Vojenne lykholittja na Podilli (1941-1945 rr.) [The war in Podillya (1941-1945)]. Kam'janecjPodiljsjkyj: PP «Medobory-2006», 312 s. [in Ukrainian].

19. Steljnykovych, S. V. (2015). Zhytomyrsjko-Vinnycjkyj reghion v umovakh nacystsjkoji okupaciji (1941-1944 rr.) [Zhytomyr-Vinnytsia region under Nazi occupation (1941-1944)]. Zhytomyr: O. O. Jevenok, 591 s. [in Ukrainian].

20. Steckevych, V. V. (2005). Ukrajina v roky navaly 1941-1945 rr.: sproba analizu suchasnogho istoriopysannja okupacijnoji doby ta aktualizaciji problem [Ukraine during the years of invasion of 1941-1945: an attempt to analyze the modern historiography of the occupation era and actualize the problem]. Storinky vojennoji istoriji Ukrajiny: zbirnyk naukovykh statej. (9. ch.1). 172-194. [in Ukrainian].

21. Udod, O. (2006). Povsjakdenne zhyttja kyjan v umovakh okupaciji (veresenj 1941 -- lystopad 1943): pytannja metodologhiji ta istorioghrafiji [Everyday life of Kyivites under occupation (September 1941November 1943): questions of methodology and historiography]. Problemy istoriji Ukrajiny: fakty, sudzhennja, poshuky: mizhvidomchyj zbirnyk naukovykh pracj. (15). 384-391. [in Ukrainian]. Chernysh, A. J. (2006). Nemyrivshhyna v roky Velykoji Vitchyznjanoji vijny 1941-1945: spoghady bezposerednikh uchasnykiv, svidchennja ochevydciv, dokumenty, istoryko-publicystychnyj komentar [Nemyriv region during the Great Patriotic War of 1941-1945: memoirs of direct participants, eyewitness testimony, documents, historical and journalistic commentary]. Vinnycja: TOV Konsolj, 527 s. [in Ukrainian].

22. Juzjkova, Je. P., & Ponomarenko, A. B. (2019). Povsjakdenne zhyttja ukrajinsjkykh seljan na okupovanykh zemljakh v roky Drughoji svitovoji vijny [Everyday life of Ukrainian peasants in the occupied lands during the World War II]. Materialy XLVIII naukovo-tekhnichnoji konferenciji pidrozdiliv VNTU. Vinnycja. Rezhym dostupu: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/all-hum-2019/paper/view/6862/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru