З нових документів до історії Сіверщини (XVII-XVIII ст.) (частина 23)
Представлення документів гетьманів Б. Хмельницького, І. Самойловича, І. Скоропадського, Д. Апостола, полковників С. Палія та інших старшин, київського митрополита Петра Могили, чернігівських архієпископів. Різноманітна ділова документація (купчі, скарги).
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.10.2023 |
Размер файла | 81,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
(ІР НБУВ. Ф. І. Спр. 55564. Арк. 453-465. Тогочасна копія. До цього документу прилягає інший: лист князя Олександра В'яземського до графа П. Румянцева від 27 квітня 1776 р., у котрому викладається суть справи, яка передається у Тайну канцелярію (Ф. І. Спр. 55565)).
№ 43
1782, березня 18 (7). Постанова новгород-сіверського правління.
«Копия.
1782 года марта 7 д. по указу ея императорского величества новгородское сіверское намістническое правление слушали доношение нижнего земского конотопского суда, коїм просит об опреділениї в оный суд в должность секретаря коллежского канцеляриста Семена Торанского. Который за определением его в сию должность и діла из старих присудственних міст в оной суд принадлежащие, иміет принять, приказали как уже до сего от его сиятелства в тот нижний земский суд опреділен в должность секретарскую коллежский канцелярист Омельяненков, которой отсель и к должности своей отехал, то предписать тому суду указом, чтоб принадлежащие з старих міст діла приказано принять оному опреділенному в должность секретарскую Омельяненкову.
Подлинное подписали:
Илия Журман.
Василий Кочубей.
Иван Пирагов.
В должности секретаря бунчуковый товариш Андрей Дергун.
С. уп. д. 3 под 172.
С подлінньїм читал в должносты протоколиста Григорий (...)».
(ІР НБУВ. Ф. XIV. Спр. 875. Тогочасна копія).
№ 44
1782, квітня 13 (березня 31). Рапорт нижнього земського конотопського суду.
«В новгородское сіверское намістническое правление от нижнего земского конотопского суда репорт о получениї указа и о исполнениї по оному.
Ея императорского величества указ из новгородского сіверского намістнического правления от 26-го марта под № 1925 на представление сего земского суда, коїм прошенно об опреділениї в сей суд в должность секретарскую коллежского канцеляриста Семена Торанского. Которой и діла из старих присудственних міст принять иміет послідовавший о принятиї из старих присудственних міст подлежащих до сего суда діл, опреділенним до того еще представления в сей суд в секретарскую должность, коллежским канцеляристом Омельяненковим, в нижнем земском конотопском суді сего марта 31 д. получен.
По которому ея императорскаго величества новгородского сіверского намістнического правления указу оному правлению нижний земский конотопский суд репортует: что для таковое унятия (?) из старих присудствнних міст надлежащих до сего суда діл до получения сего указа значашойся опреділенний в сей суд в должность секретарскую канцелярист Омельяненков от сего суда куда следовало отправлен.
Дворянский засідатель Андрей Торанский.
1782-го году марта 31 д. (...)* в 181».
(ІР НБУВ. Ф. XIV. Спр. 876. Тогочасна копія. Запис зверху документа: «Под[ано] 1782 году априля 11 д. № 1125»).
№ 45
1783, жовтня 14(3). Глухів. Рапорт.
«Выбор.
По силі указа ея императорского величества из новгородского сіверского намістнического правления обявленного нам, коїм велено на місто умершаго глуховского почтмейстера порутчика Дергуна вибрать сего уезда с чиновников незанятих военною службою другого надежного чиновника, мы, усматривая доброе состояние, способность и надежду в порядочном и безупречном отправлениї сей должности, иміющем в сем уезді доволное собственное владіющое свое поместя в полковом писару Мойсею Шемшукову, избрали его на еден год глуховским почтмейстером, в чем и сей вибор подписали 1783 года октябра 3 числа.
Уезда Глуховского предводител дворянства Стефан (...)*¦
S. Pankowski (?), (...)* doctor.
Колежский ассессор Александр Давидович.
Колежский ассессор Андрей Борзаковский.
Уездний судя Александр (...)*
Пример-маор Иван (?) Пиковец.
Секунд-майор Петр Ада(...)*.
Бунчуковый товарищ Александр Славский.
Засідатель Семен (...)*.
Бунчуковый товарищ Андрей Дергун.
Бунчуковый товариш Петр Шликевич.
Бунчуковый товарищ Алексей (?) Жолкевской.
Бунчуковый товариш Иван (...)*.
Полковий судия А(...)*.
Полковий судия Захарий Коптевич (?).
Полковий писар (..)*..
Полковий асаул Иван Григоревский (?).
Полковий асаул Игнат Па(....)*..
Войсковый товариш (...)* Роевский.
Войсковый товариш Иван Плоченков (?).
Войсковый товариш Данило Игнатенко (?).
Войсковый товариш Степан Клеченков.
Сотник компанейский Яков Никифоров-
Сотник Лука Веле(...)*.
Войсковый товариш Лукиан Зарубин.
Войсковый товариш Федор Че(...)*».
(ЦДІАК України у Києві. Ф. 206. Оп. 1. Спр. 597. Арк. 5. Оригінал).
№ 46
1784, жовтня 14 (3). Ніжин. Випис ніжинського повітового суду.
«По указу ея императорского величества самодержицы всероссийской из уіздного ніжинского суда.
Выпис.
Сего октябра 3 д. в уедний ніжинский суд гспжа полковница Пелагея Семеновна Разумовская поданным доношением представила по ділам де в суді генералном, а именно по аппеляциї войскового товарища Ивана Комашинского и жены его на рішение бывшаго земскаго ніжинскаго суда в искі ея, госпожи полковницы, на них и на сынов умершаго сотника Ніжинскаго полку Алексія Виридарскаго о должных ей денгах да и в искі о козачестві людей ея, жителей уізда Ніжинскаго села Пашковки Савы и Тихона Примаченков вірить она, госпожа полковница, брата своего гспдна генерала майора Акима Семеновича Сулимы человіку его, жителю уізда Стародубовскаго села Кустич, Димитрию Алексиеву сыну Ковалеву, явится в суді генералном и просить рішения, слушать рішеньїя, подписатся в удоволствиї или в неудоволствиї и, слагая ему, Ковалеву, сие повщеные на изъиск и утрату и просила она, госпожа полковница Разумовская, о вишеписанном ея из из вірениї выдать вишеозначенному Ковалеву выпис. Для того по опредшеныю уіздного ніжинскаго суда о вишепрописаннном в засвидітелствование из уіздного ніжинскаго суда сей выпис за подписом прысудствующих и с приложением судовой печати вишепоказанному повіренному гспжи Разумовской Дмитрию Ковалеву выдан 1784 года октябра 3 д.
Судия уізду ніжинского Степан (...)*
Заседатель гвардии подпорутчик (...)*
Засідатель капитан Иван(?) (...)сиевич.
В должности секретаря полковой писар Стефан Марчевский.
У сего виписа ея императорскаго величества печать, пошлин взято 27, V ко[п].
Канцелярист Алексій Федоренков».
(ІР НБУВ. Ф. І. Спр. 62708. Оригінал завірений печаткою і підписами).
№ 47
Середина ХІХ ст. Уривок з рукопису Марковича «Содержание книг о маетностях».
«[...] III. Полк Черниговский.
[...] 1 а. Красное. Полковники Богданов и В. Борковский.
2 а. Лукашовка. Полковник Ефим Лизогуб.
3 в. Полуботки. Первая жена гетм[ана] Скоропадского была Калениковичева.
10 в. Слабин. Полковник Яков Лизогуб.
11в. Смолин. Демьян Игнатович Многогрешный был сперва черниговским атаманом, потом судьею ген[ералним], а по полку Стародубовском лист 293 а он в 1668 г. подписался черниговск[им] полковником. Полковник Демьян Многогрешный.
12а. Ладинка. Мазепа (?) был женат на Грязной.
13а. Роище. Полковник Василий Многогрешный, Павел Полуботок.
Звиничев. Перед Яковом Лизогубом черниговским был полковником Григорий Самойлович. Полковничьи универсалы:
Григ[ория] Самойловича 1686.
Вас[илия] Борковского 1672, 1674.
Як[ова] Лизогуба 1688.1687. 1693. 1696.
Еф[има] Лизогуба 1699. 1700.
Полуботка 1707.
Брусилов 35а. Полковник: Аврамович прежде Г. Самойловича.
Протопоповка. Поселена протопопом Синдаровским.
Любеч. 43а
Вот еще последовательность полковников:
Иван Аврамович 1657. Потом Иоанникий Силич 1657.
Трофим Николаенко.
Иван Самойлович.
Тихоний Красная Башта.
Демьян Многогрешный 1668.
Иван Лисенко.
Василий Борковский 1672, 1674, 1682.
Григорий Самойлович 1686.
Яков Лизогуб. 1687, 16888, 1693, 1696.
Ефим Лизогуб 1699, 1700.
Павел Полуботок 1707, 1708, 1721.
Когда же был Василий Многогрешный, т. е. брат Демьяна? Сыскать.
Пакуль. 52а. Была во владении Киевопечерскаго монастыря по даче черниговского князя Николая Святоши. Еще полковник Петр Булавка, сын черниговского атамана Михайла.
N. B. Это ошибка. Он был не полковником, но писарем полковым, а потом генеральным.
78а. Хрипковка. Тоже повторено о Мазепе и Фридрикевиче.
90а. Березная. Под словом Стация значился оброк всякими съестными припасами.
94в. Стольное. Жители его гетману «Перво, съестными припасы потом денежную погодно платили стацію и в степу сено кошивали и дрова до двора гетманского воживали».
104а. Рудня. Родной брат гетмана Скоропадского, Павел жил еще в 1739 году у него был сын Тимофей.
105а. Михайловка. Гетман Скоропадский был прежде черниговским полковым писарем. Он на Бречи построил мельнику и продал ее брату своему Cкоропадскому Василию. Тут Василий посилал людей и назвал село Михайловкою, на имя сына своего Михайлы, что был потом подскарбием. Иван Михайлович, отец Василия Ивановича, котрого сестра Софья за кн. Прозоровским была, он был внук Василия Ивановича, так как и Яков Михайлович. Следовательно Мих. Яковлевич и Вас. Иванович были троюродные братья.
108 а. Турец. Населен Вас. Ильичем Скоропадским.
108а. Наумовка. Населена Киселевским сотником Тихоном.
109.а. Габрилювка. Козаком Габриелем при Самойловиче.
Показано число дворов. Лучше нежели в других полках объяснены святи фамильные и переходы имений из рук в руки. Козаков множество показано владевших селами [...]».
Додаток: № 1
1686, червня 19 (9). Батурин. Лист гетьмана Івана Самойловича до полковника Іллі Новицького.
«Мой ласкавий приятелю, пне полковнику комонний.
На лист в. мсти о нехаевских людей повинностях отписуючы, любо не перечимо тому, абы они давали в. мсти в рок от вола рабочого, так як в. мс. от них хочеш, однак, если они посполитиї люде для своего убозства того не могут вистачати, то можно в. мсти перестати на четверку жита, а на четверику овса міри коропское или глуховское и приняти по ползолотого от вола грошей, а от коня при такой же пашенной дачи по шіст шагов. Если зас около сівби и ухоженя хліба робят, то нілзе на них того накладати, абы сіна и дров вистатчали колко потреба, бо той потребі и конца не будет и знести им того трудно. А так постановляем мы, абы каждий тяглий чоловік сіна три вози укосил и упрятал, а дров тож три вози привюзл в год. Що зас трави возом для коней в двор в. мсти привезти и сторожов двох рокових наймати и в чом бы еще слушность оказала послухати, от того они не мают отмовлятися. О чом волю нашу обяснивши, з зычим в. мсти доброго от Гсда Бга здоровя.
З Батурина июня 9 д. року 1686.
В. мсти зычливый приятел Иван Самойлович, гетман Войска их црского пр[есвітлого] влчства Запор[озкого]».
(ІР НБУВ. Ф. ІІ. Спр. 14669. Оригінал завірений особистим підписом І. Самойловича і печаткою).
.нРазмещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Життєвий шлях Петра Могили, його видавнича та просвітницька діяльність. Роль митрополита у заснуванні Києво-Могилянської колегії. Внесок П. Могили у розвиток книговидавничої справи. Філософський зміст праць "Требник", "Катехізис", "Тріадіон", "Літос".
курсовая работа [75,6 K], добавлен 14.04.2013Оцінка національного аспекту, культурної та церковної діяльності Петра Могили та його ставлення до інших віровизнань. Контакт українського народу з молдавським. Київський обласний собор 1640 року. Ідея церковної єдності в творчості Петра Могили.
научная работа [624,0 K], добавлен 15.07.2009Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Чорноморський вектор дипломатичної діяльності українських гетьманів у XVII ст. Перебування гетьмана Богдана Хмельницького в Бахчисараї під час правління султана Мехмеда IV, а також укладання союзу між Українською козацькою державою та Кримським ханством.
статья [1,4 M], добавлен 11.09.2017Характеристика Лівобережного реєстрового війська другої половини XVII століття. Місце гетьмана і старшин, поділ війська. Використання вогнепальної та холодної зброї. Руїна - період в історії козаччини, що наступив після смерті Богдана Хмельницького.
дипломная работа [140,1 K], добавлен 04.02.2011Біографія. Смерть Хмельницького. Прихід до влади І. Виговського. Гадяцький договір і початок збройного конфлікту. Кінець гетьманування Виговського і його смерть. Виговський започаткував трагічну галерею гетьманів другої половини XVII – XVIII ст.
реферат [25,2 K], добавлен 28.02.2007Дослідження церковної та просвітницької діяльності Петра Могили, а також чинників, які сприяли його становленню, як особистості. Визначення його ролі у розвитку православної церкви, культури та освіти. Отримання освіти у Львівській братській школі.
реферат [48,0 K], добавлен 11.11.2013Стан козацтва як соціальної верстви після смерті Богдана Хмельницького, боротьба за владу над козацьким військом прибічників. Правління Івана Виговського, війни з Московським царством і її результати. Місце в історії гетьмана Скоропадського та Мазепи.
реферат [44,5 K], добавлен 25.03.2010Конец XVII - начало XVIII вв. в России - время реформ, изменивших уклад государства. Реформы, связанные с именем Петра I. Повышенное внимание государственной власти к экономическим вопросам. Развитие кораблестроения, преобразования в военной сфере.
реферат [55,3 K], добавлен 03.01.2012Смерть Б. Хмельницького як поворотний момент в історії Української національної революції. Руїна - період історії України кінця XVII ст., що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом. Хронологія періоду, його характеристика.
реферат [55,7 K], добавлен 07.11.2015Роки діяльності C. Палія. Допомога C. Палія польському королю Яну III Собеському. Повертаючись із закордонного походу, Палій залишився на Правобережній Україні. Мета C. Палія-відродження зруйнованого краю і захист його від турецько-татарських нападів.
реферат [26,4 K], добавлен 03.09.2008Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.
эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014Утварэнне Рэчы Паспалітай. Войны сярэдзіны XVII - пачатка XVIII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх земляў у другой палове XVI - першай палове XVII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх зямель у XVII-XVIII ст. Эканамічны ўздым на Беларусі ў XVIII ст.
курсовая работа [96,9 K], добавлен 21.01.2011Визвольна війна українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького в середині XVII ст., її основні причини та наслідки, місце в історії держави. Характеристика соціально-економічного розвитку України в середині 60-х-початок 80-х р. XX ст.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 31.10.2010Письмові відомості про унікальну пам’ятку історії і природи - Кам'яну могилу в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною. Гроти Кам’яної могили, петрогліфи (наскальні зображення). Історія досліджень, сучасний стан.
реферат [31,0 K], добавлен 28.01.2014Особенности развития абсолютной монархии в России (конец XVII - начало XVIII в.). Предпосылки и особенности возникновения абсолютизма. Процесс бюрократизации государственного аппарата. Влияние абсолютизма на культуру России. Основные реформы Петра I.
реферат [80,1 K], добавлен 15.01.2014Характеристика Российской державы на рубеже XVII-XVIII вв. Предпосылки петровских реформ. Начало модернизации России. Сущность реформы Петра I. Результаты и значение петровских преобразований. Проблема цивилизационного раскола российского общества.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 27.06.2011Научные открытия Ломоносова - великого учёного-энциклопедиста. Технические изобретения Кулибина и Нартова. Система образования в XVII-XVIII вв. Открытие кунсткамеры - первого музея. Математические, астрономические и географические знания XVII-XVIII вв.
презентация [685,1 K], добавлен 21.03.2011Аналіз теорій існування та діяльності Світового уряду на основі сучасної джерельної бази і закритих документів. Історія виникнення та розвитку масонства в Україні. Характеристика функціонування орденів Святого Станіслава та Нащадків Б. Хмельницького.
реферат [31,1 K], добавлен 30.09.2010Аналіз діяльності Петра Могили - одного із найвідоміших церковних, культурних і громадських діячів України, велич якого позначена в історії терміном "могилянська доба". Початок церковної кар’єри, ідея єдності церков, видавнича та просвітницька діяльність.
курсовая работа [64,6 K], добавлен 09.06.2010