Рід Кочубеів у генеалогічних дослідженнях
Комплексний розгляд теорії походження роду Кочубей, його історії на теренах України. Дослідження біографій членів родини, згадування про нащадків, що проживають у різних куточках світу. Найбільший скарб Диканьки, що є значною історичною цінністю.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.10.2023 |
Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
П. В. Кочубей (6), обіймаючи посаду голови підкоморія Полтавського суду, чомусь не мав бажання займатися вихованням та освітою своїх двох синів - Аполона та Віктора, цей обов'язок перебрав на себе рідний брат матері дітей О.А. Безбородько Чечулин Н.Д. Князь Виктор Павлович Кочубей // Военная быль. Париж,1971. № 110. С. 9..
Іван (7) Васильович Кочубей (? - до 1743). Наразі про його життя та діяльність відомості відсутні. У 1730-х рр. був дорослим чоловіком і проживав поблизу батьківського маєтку Середини Буди Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т. 2. Киев, 1910. С. 532..
Семен (8) Васильович (1725-1779) - син від першого шлюбу Черненко О.А. Жаринка пам'яті в руках моїх... Чернігів: Десна Поліграф, 2013. С. 15., виховувався в чужих краях, з 1743 р. обіймав посаду бунчукового товариша, у 21 рік (з 1746 р.) був призначений ніжинським полковником, з 1751 р. й до кінця життя - генеральний обозний, з 1767 р. - генерал-майор. 14.01.1746 р. він одружився з Ксенією Герасимівною Демешко-Стрешенцовою, двоюрідною сестрою братів Розумовських Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т. 2. Киев, 1910. С. 532, 533.. Весілля відбулося в будинку графа О.Г. Розумовського. На церемонію була запрошена імператриця, яка подарувала нареченим обручки Іванченко Л.А., Зіборова І.В., Проценко Л.Г. Суспільна та культурна діяльність родини Кочубеїв у с. Дубовичі (кінець XVII - початок ХХ ст.): Історико-краєзнавчий нарис. Київ: НУБіП України, 2017. С. 33.. С. Кочубей при К. Розумовському користувався привілейованим становищем. При Румянцеву був призначений одним з 8 членів Малоросійської Колегії та отримав звання генерал-майора Лазаревский А.М. Кочубеи // Руский архив. 1876. В. 12. Москва. С. 459.. Семен володів Борзною, Конотопом та Новими Млинами Черненко О.А. Жаринка пам'яті в руках моїх... Чернігів: Десна Поліграф, 2013. С. 15.. Похований у Дубовичах.
Василь (9) (1728 - бл.1792) - перший син від другого шлюбу В.В. Кочубея (4) та М. Янович. Від 1748 р. - бунчуковий товариш, з 1764 р. - підкоморій Глухівського повіту, з поміж інших маєтностей володів Кинашівкою на Борзнянщині Черненко О.А. Жаринка пам'яті в руках моїх. Чернігів: Десна Поліграф, 2013. С. 93.. У 1758 р. одружився з дочкою генерального судді Марфою Дем'янівною Оболонською (див. фото № 2) (бл. 1730 - 20.03.1815, можливо, 1732 - 25.03.1815) Ломко О.М. Портрети Кочубеїв у фондовій колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. Київ-Глухів, 2015. Вип. 8. С. 334-338.. Похована в Ярославці Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т. 2. Киев, 1910. С. 533..
Петро (10) Васильович (? - 23.07.1769) - наймолодший син, при К. Розумовському бунчуковий товариш. Поступивши на дійсну військову службу, брав участь у Семилітній війні з Пруссією. Крім усього іншого, мав нерухомість у Батурині Батурин: сторінки історії: Збірник документів і матеріалів / Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка та ін.; Редколегія: О.Б. Коваленко та ін. Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2009. С. 188.. Вийшовши у відставку, помер у Кинашівці, де й похований Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т. 2. Киев, 1910. С. 535. біля нині неіснуючої церкви Милорадович Г.А. Родословная дворян и князей Кочубеев // Киевская старина. 1888. Т. 22. С. 46-49.. Оскільки Петро був неодружений і нащадків по собі не залишив, після його смерті всі маєтності, які йому належали, розподілилися між старшими братами Гаврилишина Наталія. Маєтності роду Кочубеїв (ІІ половина ХУІІ - 60-ті рр. ХУІІІ ст.): формування, господарство, географія // Краєзнавство: науковий журнал. 2013. № 3 (84). С. 154..
Про п'ятьох доньок Василя (4) наразі також існує недостатньо інформації. Проте, цю тему можна вважати дуже цікавою для подальших досліджень. З поміж усіх доньок, найстаршою була Олена. Відомо, що вона була одружена з Турковським (? - до 1743 р) Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т. 2. Киев, 1910. С. 535. можливо, з Тарновським Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского дворянства Т. 2 Ч. 6. Санкт-Петербург, 1901. С. 87..
Марфа Василівна (-) - підстарша донька, у 1743 р. була одружена з Лизогубом.
Анастасія Василівна (-) в 1743 одружена з Яковом Лизогубом.
Анна Василівна (-) у 1743 проти волі батька одружилася з колезьким радником С.В. Томарою (1718 - ?), тому й була позбавлена спадку.
Уляна Василівна - в 1743 р малолітня. Пізніше, з 23.05.1759 (1769) р. одружена з генеральним осавулом Іваном Михайловичем (у деяких джерелах Васильовичем) Там само. Скоропадським, який помер у 1782 р. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т. 2. Киев, 1910. С. 535.
Отже, у старшого сина В.Л. Кочубея Василя (4) від першого шлюбу з дружиною на прізвище Апостол було троє синів: Павло (6), Іван (7), Семен (8) та донька Олена. Марфа Яновська була матір'ю Василя (9), Петра (10) та Уляни. Наразі не встановлено, від шлюбу з якою дружиною були народжені доньки Марфа, Анна та Анастасія. Також у результаті нашого дослідження було виявлено, що в різних джерелах Милорадович Г.А. Родословная дворян и князей Кочубеев // Киевская старина. 1888. Т. 22. С. 46; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т. 2. Киев, 1910. С. 532; Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского дворянства Т. 2 Ч. 6. СПб, 1901. С. 87., де подається родовід Кочубеїв, одні й ті ж представники роду зазначені під різними номерами. Див. таблицю:
Дослідження автора |
За Милорадовичем |
За Модзалевським |
||
Андрій(1) (можливо 1547-?) |
Андрій (1) |
Андрій (1) |
І покоління |
|
Леонтій(2) (1610-1675) |
Леонтій (2) |
Леонтій (2) |
ІІ покоління |
|
Василь (3) (бл. 1640 (1653) - 15.07.1708) |
Василь (3) |
Василь (3) |
ІІІ покоління |
|
Василь (4) (1680 - 21.08.1743) |
Василь (4) |
Василь (4) |
IV покоління |
|
Федір (5) (бл. 1700 - кін.1729) |
Федір (5) |
Федір (5) |
||
Павло (6) (до 15.11.1708 - 26.07.1786) |
Семен (6) |
Іван (6) |
V покоління |
|
Іван (7) (? - до 1743) |
Василь (7) |
Семен (7) |
||
Семен (8)(1725-1779) |
Павло (8) |
Василь (8) |
||
Василь (9)(1728 - бл.1792) |
Петро (9) |
Павло (9) |
||
Петро (10) (? - 23.07.1769) |
Іван |
Петро (10) |
Від наказного гетьмана В.Л. Кочубея пішов значний рід. Одружуючись з представниками (представницями) переважно козацько-старшинських родин, Кочубеї поріднилися з: Скоропадськими (як мінімум чотири рази), Лизогубами (тричі), Апостолами, Безбородьками, Демешками, Жученками, Забілами, Маркевичами, Обідовськими, Оболонськими, Сулимами, Туманськими, Чуйкевичами та ін. З другої пол. ХVШ ст. їхня рідня збільшилася за рахунок аристократичних родів російської імперії (зокрема родини Васильчикових) Іванченко Л.А., Зіборова І.В., Проценко Л.Г. Суспільна та культурна діяльність родини Кочубеїв у с. Дубовичі (кінець XVII - початок ХХ ст.): Історико-краєзнавчий нарис. Київ: НУБіП України, 2017. С. 34.. Також Кочубеї були споріднені з Баварсько-Наполеонівським домом Особняк Василия Петровича Кочубея в Царском Селе. C. 35. URL: http:/v-murza.livejoirnal/com/92807.htmlacutid1.. У ХІХ ст. майор Михайло Семенович Кочубей був одружений з Агафією Степанівною Лашкевич Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского дворянства Т. 2. Ч. 6. Санкт-Петербург, 1901. С. 87., дочкою власника значного капіталу дворянина Чернігівської губернії С.А. Лашкевича Крикливий Геннадій. Конволют «Історія роду Кочубеїв». Самовидавництво. Київ, 2017. Т2.. Варто зазначити, що в Батурині до ІІ Світової війни також проживали Лашкевичі, ймовірно, вони були нащадками Агафії.
Свого часу нащадки Кочубеїв поріднилися з чорногорським воєводою Драгневичем, при цьому була заснована велика Бакинсько-Тифліської гілка Драгневичів Див.: URL: http://www.ourbakaku.com/index..
З представниками деяких родин Кочубеї поєднувалися шлюбами кілька разів, зокрема, двічі їх доля зводила з родиною Безбородьків: Павло (6), 1708 р. н., був одружений з Уляною Безбородько, 1742 р. н. (сестрою майбутнього канцлера Олександра), а в 1851 р. П. Кочубей (31) (1825-1892) був одружений з Варварою Кушелевою-Безбородько Іванченко Л.А., Зіборова І.В., Проценко Л.Г. Суспільна та культурна діяльність родини Кочубеїв у с. Дубовичі (кінець XVII - початок ХХ ст.): Історико-краєзнавчий нарис. Київ : НУБіП України, 2017. С. 55..
Цікавим є той факт, що у 1890 р. Дубовицька (Глухівського повіту) та Згурівська (Прилуцького повіту) гілки роду Кочубеїв з'єдналися. Віктор Петрович Кочубей (1868-1940) одружився зі своєю троюрідною сестрою Варварою Василівною Кочубей (1869-1948). У шлюбі виховували 8 дітей - 4 синів та 4 доньки. Сім'я періодично емігрувала між Дубовичами та Згурівкою Іванченко Л.А., Зіборова І.В., Проценко Л.Г. Суспільна та культурна діяльність родини Кочубеїв у с. Дубовичі (кінець XVII - початок ХХ ст.): Історико-краєзнавчий нарис. Київ: НУБіП України, 2017. С. 58..
До речі, між представниками роду було укладено ще один шлюб. Граф Лев Вікторович Кочубей (1810-1890) одружився зі своєю троюрідною племінницею Єлизаветою Василівною Кочубей (1821-1897), у шлюбі дітей не мали Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского дворянства. Т. 2. Ч. 6. Санкт-Петербург, 1901. С. 88..
З родиною Скоропадських також доля зводила їх як мінімум чотири рази. Федір (5)
у 1724-1729 рр. був одружений з Анастасією Василівною Скоропадською. Уляна Кочубей була заміжньою за І.В (І.М) Скоропадським. Єлизавета Маркович (Кочубей) була одружена з М. Скоропадським. У ході написання праці автором було доведено, що гетьман України П.П. Скоропадський та його дружина О.П. Дурново (див. фото № 3) були нащадками Кочубеїв, адже Скоропадський походив з роду Василя (9), а Дурново - з роду його брата Павла (6), була правнукою Віктора Павловича Кочубея. П.П. Скоропадський народився в багатій і достатньо знатній дворянській сім'ї. Проте, батькові нареченої він категорично не сподобався. Він вважав, що хлопець, хоче одружитися з корисливих намірів, адже малоросійська знать не була рівнею знаті петербурзькій. Та й Дурново відрізнялися більшою самостійністю, ніж Скоропадські. Згодом батько охоче визнав свою помилку щодо зятя, адже цей шлюб був дійсно без розрахунку, а через кохання на все життя Див.: Конюхова М. Брак без расчета // Загадки истории. № 36. 2018. С. 26-27..
Наприкінці ХХ ст. вчені вважали, що рід Кочубеїв давно вимер і є недостатньо вивченим Батуринська старина: збірник статей Віктора Бондаренка / упор. Ю.А. Блажко, Л.Г. Кіяшко. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2011. С. 39.. Проте, як з'ясувалося пізніше, після жовтневого перевороту 1917 р. нащадки Кочубеїв вимушені були емігрувати за кордон, зокрема у Францію Черненко О.А. Жаринка пам'яті в руках моїх... Чернігів: Десна Поліграф, 2013. С. 95; Слід на землі: Історія Борзнянщини в особах / Стрижак А.В. Київ: СП «Інтертехнодрук», 2004. С. 28., Швейцарію, Америку, втративши все своє майно, про яке ніколи навіть не згадували, бо вже були вільними громадянами країн, в яких жили Іванченко Л.А., Зіборова І.В., Проценко Л.Г. Суспільна та культурна діяльність родини Кочубеїв у с. Дубовичі (кінець XVII - початок ХХ ст.): Історико-краєзнавчий нарис. Київ: НУБіП України, 2017. С. 87-88.. До речі, у наш час їхні нащадки мешкають ще й у Африці Черненко О.А. Жаринка пам'яті в руках моїх. Чернігів: Десна Поліграф, 2013. С. 95. та Австралії, зокрема там проживає етнограф Ольга Гостина Див.: Елена Говор. Ольга Гостина из рода Кочубеев. URL: http://elena.id.au/Gostin.htm..
Внук подружжя О.П. Дурново та П.П. Скоропадського Борис Скоропадський народився та жив у канадському м. Торонто, проте, у 2006 р. переїхав на постійне місце проживання у Івано-Франківськ Шуть А.А. Історія династії Кочубеїв-Дурново, найбільших землевласників Чутівського краю // Чутова долина: нариси з історії Чутівського краю. 2010. С. 18..
З нащадків цього славетного роду, які проживають й донині в Україні, наразі відомі Микола та його син Геннадій Крикливі, вихідці з Бахмаччини, що на Чернігівщині Крикливий Геннадій. Конволют «Історія роду Кочубеїв». Самовидавництво. Київ, 2017. Т2..
Жителі с. Дубовичі налагодили зв'язок з прямими нащадками Кочубеїв, зокрема, у 2014 р. батьківщину своїх предків відвідав Олександр (Алекс) Андрійович Кочубей (див. фото № 4), який народився в 1971 р. в м. Нью-Йорк. Він є праправнуком Миколи Аркадійовича Кочубея. Разом з дружиною та дітьми проживають у м. Женева, Швейцарія Див.: URL: http://www.baturin-capital.gov.ua/news/711-vizit-oleksandra-kochubeya-do-baturina.html..
Прижиттєвий портрет подружжя Кочубеїв. Кін. XVIII ст. Із збірки Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка
Отже, дослідження родоводу Кочубеїв не є вичерпаним. Історії І-V поколінь роду Кочубеїв наразі вивчені недостатньо і потребують подальших генеалогічних пошуків.
Марфа Дем'янівна Кочубей (Оболонська), портрет із збірки Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. П. Галагана. № 2028, інв. картка КП470-інв № Ж 162.
Подружжя майбутнього гетьмана П.П. Скоропадського та О.П. Дурново. Кін. ХІХ - поч. XX ст.
Алекс (Олександр) Андрійович Кочубей. Фото. 19.06.2015р. Батурин
References
1. Kryklyvyi Hennadii. (2016). Konvoliut «Istoriia rodu Kochubeiv». Samo vydavnytstvo. Kyiv. T1.
2. Konchin Evgraf. (1985) Kto spas Kochubeyevy sokrovishcha//Vokrug sveta № рр. 20-22.
3. Havrylyshyna Nataliia. (2013) Maietnosti rodu Kochubeiv (II polovyna KhVII - 60-ti rr.. KhVIII st.): formuvannia, hospodarstvo, heohrafiia // Kraieznavstvo: naukovyi zhurnal. № 3 (84). рр. 149-157.
4. Kryklyvyi Hennadii. (2017). Konvoliut «Istoriia rodu Kochubeiv». Samo vydavnytstvo. Kyiv. T2.
5. Shut A.A. (2010). Istoriia dynastii Kochubeiv - Durnovo, naibilshykh zemlevlasnykiv Chutivskoho kraiu // Chutova dolyna: narysy z istorii Chutivskoho kraiu. рр. 1-22.
6. Ivanchenko L.A., Ziborova I.V., Protsenko L.H. (2017). Suspilna ta kulturna diialnist rodyny Kochubeiv u s. Dubovychi (kinets XVII - pochatok XKh st.): Istoryko-kraieznavchyi narys. K.: NUBiP Ukrainy. рр. 158.
7. Chukhlib T.V. (2013). Kozatske korinnia Mykoly Hoholia. K.: Nash chas. рр. 271. (Ser «Nevidoma Ukraina»).
8. Pushkin A.S. (2007). Poltava: poema. S.-Peterburg. Izdaniye 3-e. knigoprodavtsa Ya.A. Isakova. 1876. 76 р. // Krikliviy Gennadіy. Konvolyut «Istoriya rodu Kochube'iv». Samo vidavnitstvo. Ki'iv. 2016. T 19. Pavlenko S. Doba hetmana Ivana Mazepy v dokumentakh. K.: vyd dim «Kyievo-Mohylianska Akademiia». 1144 Р.
9. Modzalevskiy V.L. (1910). Malorossiyskiy rodoslovnik. T. 2. Kiyev. рр. 524-557.
10. Sverbyhuz V. (2008). Baturyn. Do henezy ukrainskoho samoderzhavstva / Volodymyr Sverbyhuz. K.: Vyd. dim Kyivo-Mohylianska akademiia. 88 Р.
11. Hrushevskyi Mykhailo. (1990). Iliustrovana Istoriia Ukrainy: Repryntne vitvorennia vydannia 1913 roku. K. 524 Р.
12. Skrypnyk L., Dziatkivska N. (1995). Vlasni imena liudei // Posvit № 4 (21) zhovten-hruden. рр. 44-47.
13. Korsak I.F. (2008). Hetmanych Orlyk: khudozhno-dokumentalna povist. Lutsk: PVD «Tverdynia». 124 Р.
14. Baturynska staryna: zbirnyk statei Viktora Bondarenka. (2011). / upor. Yu.A. Blazhko, L.H. Kiiashko. Nizhyn: Aspekt-Polihraf. 168 Р.
15. Chernenko O.A. (2013). Zharynka pamiati v rukakh moikh... / Olha Chernenko. Chernihiv: Desna Polihraf. 280 Р.
16. Miloradovich G.A. (1901). Rodoslovnaya kniga Chernigovskogo dvoryanstva T 2 Ch. 6. SPb. 877 Р.
17. Putro O.I. (2008). Hetman Kyrylo Rozumovskyi ta yoho doba (z istorii ukrainskoho derzhavotvorennia KhVIII st.): Monohrafiia. K. Ch.I. 240 Р.
18. Khalymon Nataliia. (2011). / Doli dvokh sester / N. Khalymon // Slovo hetmanskoi stolytsi: hazeta Natsionalnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka «Hetmanska stolytsia». № 1(24). рр. 1, 5.
19. Krman Daniel. (2010). Podorozhnii shchodennyk 1708-1709 rr. K.: vyd. Tsentr «Prosvita». рр. 260.
20. Mezentsev V.I. (2012). Zakladna doshka domovoi tserkvy I. Mazepy v Baturyni ta keramichni reliefy Chernihivshchyny rubezhu XVII-XVIII st. / V.I. Mezentsev // Sivershchyna v istorii Ukrainy: Zb. nauk. pr. K.: Hlukhiv. Vyp. 5. рр. 176-188.
21. Pavlenko S. (1998). Mif pro Mazepu - Chernihiv: Siverianska dumka. 248 Р.
22. Kravchenko O., Osadchyi Ye. (2010). Pechernyi skyt kozatskoi doby poblyzu s. Riasne // Serednovichni starozhytnosti tsentralno-Skhidnoi Yevropy: Materialy IKh mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsiia. Chernihiv. рр. 126-127.
23. Pavlenko Serhii. (2007). Zahybel Baturyna 2 lystopada 1708 r., K.: Kyievo-Mohylianska akademiia. 268 Р.
24. 25 Herasko M. Buzkova tsarivna Motria // Rezhym dostupu: http://www.baturin-capital.gov.ua/news/525-140513.html.
25. Lobovyk I. (2004). Ostannii hetman // Demokratychna Ukraina. 3.06. р. 7.
26. Kochubey A.V. (1890) Semeynaya khronika: Zapiski Arkadiya Vasilyevicha Kochubeya. 1790-1873. SPb.: Tip. Panteleyevykh. 314 Р.
27. Semeynaya khronika. (1894). Zapiski A.V. Kochubeya. 1790-1873 // Kiyevskaya starina. Yanvar. рр. 145-153.
28. Lazarevskiy A.M. (1876). Kochubei // Ruskiy arkhiv. V. 12. Moskva. рр. 447-466.
29. Baturyn: storinky istorii: Zbirnyk dokumentiv i materialiv (2009). / Chernihivskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet im. T.H. Shevchenka ta in.; Redkolehiia: O.B. Kovalenko ta in. - Chernihiv: KP «Vydavnytstvo «Chernihivski oberehy». 786 Р.
30. Isayenko M. (1860). Baturin. mestechko Chernigovskoy Gubernii // Chernigovskiye gubernskiye vedomosti. № 11. рр. 85-89.
31. Dehtiarov S.I. (2010). Malovidomyi opys m. Baturyna 1760 r. // Sumskyi istoryko-arkhivnyi zhurnal. № XVIII-XVIIII. рр. 32-66.
32. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. (1970-1980). / AN URSR. Instytut movoznavstva; za red. I.K. Bilodida. K.: Naukova dumka. T. 2.
33. Chechulin N.D. (1971). Knyaz Viktor Pavlovich Kochubey // Voyennaya byl. Parizh. № 110. рр. 9-59.
34. Lomko O.M. (2015). Portrety Kochubeiv u fondovii kolektsii Chernihivskoho oblasnoho khudozhnoho muzeiu imeni Hryhoriia Halahana // Sivershchyna v istorii Ukrainy: Zb. nauk. pr. K.: Hlukhiv. Vyp. 8. рр. 334-338.
35. Elena Govor. Olga Gostina iz roda Kochubeyev... // Rezhim dostupu : http://elena. id.au/Gostin.htm.
36. Miloradovich G.A. (1888). Rodoslovnaya dvoryan i knyazey Kochubeyev // Kiyevskaya starina. T 22. рр. 46-49.
37. Arkas M. Istoriia Ukrainy-Rusi.: 2-he faks. vyd. (1991). K.: Vyshcha shkola. 456 Р.
38. Polonska-Vasylenko N. (1995).Istoriia Ukrainy: U 2 t. T. I. Do seredyny KhVIIstolittia. 3-tie vyd. K.: Lybid. 672 Р.
39. Osobnyak Vasiliya Petrovicha Kochubeya v Tsarskom Sele// Rezhim dostupu: http:/v-murza.livejoirnal/com/92807.htmlacutid1.
40. Slid na zemli: Istoriia Borznianshchyny v osobakh (2004). / Stryzhak A.V. K.: SP «Intertekhnodruk». 72 Р.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження основних періодів в всесвітній історії та історії України: первісний і стародавній світ, середньовіччя, новітні часи. Характеристика головних понять фізичної, економічної, соціальної географії України та світу. Предмет теорії держави та права.
книга [672,3 K], добавлен 18.04.2010Перші писемні згадки про запорозьких козаків. Історія кочового порубіжжя до ХV ст. Теорії щодо походження козацтва: хозарська, черкаська, татарська, бродницька, уходницька, захисна. Причини посилення козацтва у ХVІ ст. та його роль в історії України.
курсовая работа [86,6 K], добавлен 29.01.2014Методологічні принципи, які застосовуються історичною наукою при дослідженні. Типи історичних джерел як матеріальних носіїв історичної інформації. Дослідницька робота в царині української історії в періоди революцій та війн, її відомі представники.
реферат [20,7 K], добавлен 17.11.2011Розгляд ролі норманів в організації Київської держави. Дослідження антинорманської теорії, хозарської та кельтської гіпотез походження Київської Русі. Проблема підтвердження достовірності теорій. Сучасні погляди науковців на походження назви "Русь".
реферат [48,2 K], добавлен 22.04.2015Походження та структура роду Симиренків, його соціальна динаміка, а також суспільно-політична і культурно-інтелектуальна діяльність. Чинники, що сприяють накопиченню і трансляції культурних надбань нації поколіннями роду. Аналіз архівних матеріалів.
статья [28,4 K], добавлен 17.08.2017Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.
реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012Точки зору на час, місце зародження й етногенез різних гілок слов'ян й їх належності до праслов'янського світу найдавнішого населення Європи: концепції Київської школи археології, теорія походження українського народу археолога й мовознавця В. Петрова.
реферат [25,2 K], добавлен 25.03.2010Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015Меценати Черкащини українського походження у ХІХ століття: Андрій, Степан, Федір, Платон, Василь, Лев, Володимир Симеренки, їх походження. Напрямки благодійницької діяльності родини Симиренків. Формування промислового садівництва, сучасної помології.
реферат [1,1 M], добавлен 07.11.2011Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015Особливості та основні етапи протікання селянської війни під керівництвом Н.І. Махна, хронологічні рамки цього явища, його місце в історії України та всесвітній історії. Співставлення характеру тлумачення науковцями значення руху в різних джерелах.
реферат [21,4 K], добавлен 20.09.2010Неоднозначна історична постать Мазепа залишила незгладимий слід не тільки в історії України але і в історії всього світа. Походження І. Мазепи та його рід. Іван Мазепа як культурний діяч. Бароковий універсум Івана Мазепи.
реферат [19,4 K], добавлен 18.03.2007Знаменита знахідка голландським дослідником Еженом Дюбуа першого пітекантропа, або людини прямоходячої. Найважливіший доказ правильності теорії походження людини від вищих мавп. Характерні риси пітекантропа, умови виділення людини із тваринного світу.
реферат [23,6 K], добавлен 13.06.2010Головні напрямки розвитку України в умовах глобалізації світу. Місце країни у сучасних геополітичних та економічних процесах. Етапи, динаміка та загальні тенденції розвитку історії сучасного світу. Оцінка антитерористичних зусиль світової спільноти.
методичка [53,9 K], добавлен 03.12.2012Дослідження періодизації всесвітньої історії. Еволюція первісного суспільства, основні віхи історії стародавнього світу, середніх віків. Історія країн Африки, Америки в новітні часи. Розвиток Росії і Європи в кінці ХVІІ ст. Міжнародні відносини в ХХ ст.
книга [553,8 K], добавлен 18.04.2010Євреї – народ семітського походження, висхідний до населення стародавнього Ізраїльського та Юдейського царств. Вивчення знань про історію єврейського народу на теренах Волині та Полісся, їх відносини з українцями та зміни залежно від історичних подій.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 23.05.2019Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.
реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.
курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.
реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010Поняття і роль трипільської культури. Аналіз норманської та антинорманської теорії походження держави Київська Русь. Основні риси та особливості трипільської культури. Походження слова "Русь". Вплив скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 15.07.2010