Бунчуковий товариш Ніжинського полку Григорій Голуб та заснування ним скиту "Чорний Вир" на Афоні

Водночас, саме значення і розміри згаданої пожертви, імовірно, були дещо перебільшені з метою надати обителі більшої значимості та статусності перед обличчям керівництва болгарського та грецьких монастирів на Афоні. Судячи з наявних документів, чорновирські ченці намагалися шукати кошти на обитель, де тільки було можна: як на Запорозькій Січі та по всій Україні, так і в Росії, Молдо- Валахії і навіть Болгарії. Якщо такий вклад й існував, то, швидше за все, він був наданий не самою імператрицею, а за існуючою тоді процедурою з її «височайшого дозволу» через державний скарб Гетьманщини або через синодальну казну чи колегію іноземних справ.

Легенди про хаджи Вилчо

Болгарський єпископ Неофіт (Ніколов) на початку ХХ ст. у зв'язку зі спробами відновити «Чорний Вир» як «руський скит» намагався заперечувати роль і участь «русів» у заснуванні та розбудові цієї афонської обителі. Не наводячи жодних документальних доказів, він у листі (між 1902-1908 рр.) до ігумена Зографського монастиря архімандрита Григорія намагався спростувати причетність до будівництва Чорновирської церкви «русів» та імператриці Єлизавети, стверджуючи, що споруджена вона (церква) була на пожертви болгарського заможного паломника на ім'я хаджи Вилчо, який, повертаючись з Єрусалима, вирішив залишитись при Зографському монастирі, де й прийняв постриг у схиму з іменем Пафнутій. За словами Неофіта, поселившись у скиту «Чорний Вир», він передав на будівництво скитського храму (кіріакону) 3000 золотих монет, але помер у скиті ще до завершення будівництва церкви АБЗМА. История за Скито Чернъ Виръ... С. 6-9..

Цю версію, не розглянувши жодних інших документів і джерел, які стосуються «Чорного Виру», без жодного критичного аналізу та застережень дослівно переказує болгарська дослідниця Катерина Бояджиєва і на основі лише цих оповідань Неофіта намагається реконструювати історію скиту, заперечуючи, слідом за ним, факт причетності українців до заснування і розбудови обителі Бояджиева Е. Банско и Атон. С. 144-152.. Повторюючи версію Неофіта, Бояджиєва з патріотичних міркувань намагається довести, що храм «Чорного Виру» був збудований саме на пожертви болгарського паломника і купця хаджи Вилчо, а тому, відповідно, і сам скит має вважатись болгарським.

Постать хаджи Вилчо Баанова (1704-1769) справді цікава і непересічна, особливо в контексті історії Зографського монастиря. Він був заможним купцем і вважався ктитором слов'янських обителей на Афоні - сербського Хіландарського та болгарського Зографського монастирів, на відновлення та розбудову яких пожертвував чималі кошти. Родом він був зі старовинного містечка Банско, що у південно-західний Болгарії. З цього ж міста походив і видатний болгарський просвітитель, духовний письменник і подвижник прп. Паїсій Хіландарський (1722-1798) Паисий Хилендарски и неговата епоха, София, 1962; Никитин С. А. Папсий Хилендарский и современная ему южнославянская историография, в сборнике: Славянское источниковедение, М., 1965; Конобеев В. Д. Българското национално освободително движение. Идеология, программа, развитие, София, 1972; Христов Хр. Паисий Хилендарски, София, 1972., якого називали родичем і навіть «братом» хаджи Вилчо Бояджиева Е. Банско и Атон... С. 86-92..

Окрім оповідання Неофіта (Ніколова) початку ХХ ст., жодних інших документів про причетність Вилчо Баанова до розбудови скиту «Чорний Вир» наразі віднайти не вдалося. Не знайдено жодних згадок про нього і в документах XVIII ст., які стосуються насельників цієї афонської обителі. Водночас, оскільки деякі сучасні дослідники повторюють тезу Неофіта, що саме хаджи Вилчо, а не українські ченці, були будівничими «Чорного Виру», спробуємо розглянути ці аргументи і самі відомості про мецената.

Відомо, що Вилчо Баанов уперше побував на Афоні лише у 1755 р Там само. С. 82-83, 92, 96, 109.. Причому, судячи з усього, по прибутті на Святу Гору він на перших порах (1756-1758 рр.) допомагав не болгарському, а саме сербському монастирю Хіландар Там само. С. 110-111., де подвизався і ніс послух протоігумена його родич прп. Паїсій Хіландарський. Саме тут у 1756 р. він почав масштабне будівництво: від фундаменту до даху відбудував зруйноване південне крило монастиря (три поверхи і дзвіниця), а на місці напівзруйнованого параклісу св. Стефана розпочав будівництво нового - на честь прп. Іоана Рильського. І лише з 1758 р. хаджи Вилчо на прохання ігумена Акакія починає допомагати й Зографу з метою його відновлення та розбудови Там само. С. 123.. У цей же час, на початку 60-х рр. XVIII ст., до Зографу перейшов з Хіландаря і прп. Паїсій Хіландарський.

Як свідчить меморіальний напис на мармуровій плиті в нартексі Успенського храму Зографського монастиря, в 1758 р. хаджи Вилчо почав там будівництво. На його пожертви було збудовано кілька нових монастирських корпусів, через що східне крило обителі іноді називали «хадживилчова махала». Також лівіше від монастирського кафолікону на його пожертви був побудований у 1768 р. ще один храм на честь Успіння Богородиці та інші монастирські будівлі Порфирий Успенский, еп. Второе путешествие по Святой горе Афонской... С. 142.. За архітектурною формою він схожий на кіріакон «Чорного Виру», а у притворі з лівої сторони і досі збереглося фрескове зображення Вилчо Баанова як ктитора храму. Причому зображений він у світському одязі, а не як чернець.

За словами Неофіта, хаджи Вилчо, передавши у цей же час пожертви на будівництво Чорновирського скитського храму (кіріакону), помер ще до його завершення АБЗМА. История за Скито Чернъ Виръ... С. 6-9.. Бояджиєва припускає, що хаджи Вилчо помер у 1769 р., за три роки до того прийнявши у Зографі чернечий постриг Бояджиева Е. Банско и Атон. С. 171, 85.. При цьому, бездоказово заперечуючи будівництво скитської церкви українськими ченцями, вона вважає, що її почав будувати хаджи Вилчо на прохання зографського ігумена Акакія не раніше 1766 р⁸². Але таке припущення не підтверджується жодними документами і продиктоване, швидше за все, бажанням за будь що довести, що храм побудували саме болгари. Водночас, наявні архівні джерела XVIII ст. спростовують такі гіпотези.

З матеріалів допитів чорновирського ченця Іова (Бутенка) за вересень 1756 р. відомо, що соборний храм Чорновирського скиту вже тоді був збудований і освячений на честь Різдва Богородиці: «пішов він прямо з реченим ієросхимонахом (Григорієм Голубом, - прим. С.Ш.) у скит, названий Мавровир, де жив світським півтора роки в послушництві різному при келії оного ієросхимонаха. Потім же пострижений він Яков у чернечий чин тим же ієросхимонахом Григорієм, яко він того скиту начальником, минулого 1755 року квітня, а якого числа не пригадує, в церкві Різдва Пресвятої Богородиціз нареченням імені Іов»⁸³.

Цей документ від 1756 р. засвідчує, що чорновирський храм на честь Різдва Богородиці був уже збудований ще до появи на Афоні хаджи Вилчо Баанова. Адже, як уже було сказано, вперше він прибув на Святу Гору в 1755 р., а перейшов до Зографу і почав там допомогати будівництву лише в 1758 р. До того, в 1752 р. Вилчо Баанов через свого сина лише разово передавав пожертву на молитовний спомин до Зографу у розмірі «50 грошів» (копійок)⁸⁴. Таким чином, на 1756 рік Вилчо Баанов ще ніяк не міг бути причетним до будівництва чорновирського храму. Тим паче, не може бути початком будівництва чорновирського храму 1766 рік, на якому наполягала К. Бояджиєва⁸⁵.

Іншим наявним джерелом, яке спростовує гіпотези єп. Неофіта (Ніколова) та К. Бояджиєвої, є спогади чорновирського ченця Ігнатія (Деншина), який повідомляє, що на момент прийняття ним у «Чорному Вирі» чернечого постригу 1768 р. там вже була «церква облаштована чудова хорошої архітектури»⁸⁶.

Більш правдоподібні дати будівництва чорновирського храму називає єп. Порфирій (Успенський), який побував там у 1845-1846 та 1858-1859 рр. За його словами, будівництво там було розпочато в 1747 р. за царювання імператриці Єлизавети Петрівни, а остаточно завершено в 1754 р. при зографському ігумені Акакії⁸⁷. Ці дати цілком збігаються зі свідченнями чорновирського ченця Іова (Бутенка) за вересень 1756 р., який повідомляв, що на той час храм «Чорного Виру» вже був збудований. Оскільки Порфірій працював в архіві Зографського монастиря та спілкувався з зографськими та чрновирськими ченцями майже по свіжих слідах, невдовзі після закінчення російсько-турецької війни, то його свідчення виглядають більш достовірними, аніж більш пізні свідчення єп. Неофіта (Ніколова) початку ХХ ст.

До цього варто додати, що в усіх відомих документах XVIII ст. в якості «будівничого» скиту «Чорний Вир» фігурує саме о. Григорій (Голуб), а не Вилчо Баанов чи хтось інший.

Таким чином, згадані джерела і свідчення не підтверджують версію єп. Неофіта (Ніколова), який наполягав, що Вилчо Баанов незадовго до смерті розпочав у «Чорному Вирі» будівництво скитського храму, але помер (бл. 1769 р.) ще до його завершення⁸⁸. Імовірніше за все, хаджи Вилчо справді міг бути одним з ктиторів і надавати якусь допомогу у розбудові та облаштуванні «Чорного Виру», але навряд чи ця допомога була настільки значущою, як це намагався показати єп. Неофіт. Огляд храму Різдва Богородиці при «Чорному Вирі» засвідчує, що він справді Там само. С. 160. ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 151. Спр. 68. Арк. 3-3 зв., 5. Бояджиева Е. Банско и Атон... С. 108. Там само. С. 160 Описание путешествия отца Игнатия в Царьград... С. 12-13. Порфирий Успенский, еп. Второе путешествие по Святой горе Афонской... С. 91-93, 257. АБЗМА. История за Скито Чернъ Виръ. С. 6-9. має більш пізню прибудову з південно-західної сторони у вигляді двоповерхового притвору з двома приділами на першому поверсі, верандою-терасою і двома підсобними кімнатами на другому поверсі. Цей притвор дещо вибивається з цілісної архітектурної композиції храму, що засвідчує його більш пізнє прибудовування. Тож можемо припустити, що він був добудований близько 1766-69 рр., можливо, навіть на пожертви хаджи Вилчо. Так само, імовірно, на його пожертви був облаштований лівий притвор (з окремим вівтарем та іконостасом) на честь болгарського святого прп. Іоана Рильського, тоді як правий притвор облаштований на честь прп. Антонія та Феодосія і всіх Києво-Печерських Преподобних. Пам'ять про таку участь Вилчо Баанова у добудові храму з плином часу могла трансформуватись в усні перекази болгарських ченців про те, що й сам храм було побудовано саме ним, що й записав на початку ХХ століття єп. Неофіт (Ніколов).

Бояджиєва звертає увагу на те, що святогірські ченці Никифор та Ієрофей у виданій в 1824 р. праці «Повествованието за опленяванито на Света гора Атонска» повідомляють, що на цей час поміж скитів на Афоні існував «руски скит Черни Вир, тук живеят пятдесет монаси, само руси» Бояджиева Е. Банско и Атон... С. 153.. Ця праця була написана ще до початку грецького повстання 1821 р., тож, за свідченнями очевидців-афонітів, виходить, що до цього часу в «Чорному Вирі» проживало близько 50 ченців. Причому ці очевидці акцентують, що ченці там були саме «руси» і сам скит вони називають «руським», а не болгарським. Так само єпископ Порфирій (Успенський), ієросхимонах Сергій (Веснін), хіландарський бібліотекар о. Сава (Бройер), есфігменський ігумен Герасим (Смірнакіс) SpupvaK^ Г. To Ayiov Ороц. A0^va, 1903. 2. 561-562. та інші автори у ХІХ ст. повідомляли, що «Чорний Вир» населяли саме «малоруси» Порфирий (Успенский), еп. Восток христианский. Второе путешествие по Св. горе Афонской... С. 93, 257; Сергий (Веснин), иеросхим. Письма к друзьям своим... С. 163-166; Сава Хиландарац, мон. Света Гора, прев. Б. ДимиЬа. Београд, 1898. С. 112-120; Афон. Энциклопедический Словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона... С. 583; Путеводитель по св. Афонской Горе... Москва, 1895. С. 60; Путево-дитель по Св. Горе Афонской... Издание Братства Русских обителей на Афоне, 1913. С. 99..

Gregory Golub: comrade-bunchuk nezhinsky regiment and the founding of the skete «Black Whirlpool» on mount Athos

Shumylo Serhii V. - Editor-in-Chief of the scientific anthology «The Athonite Heritage», Director of The International Institute of the Athonite Legacy ( Kyiv,).

The aim of the study.The purpose of the article is to study the pedigree and biography of comrade-bunchuk Nezhinsky regiment Gregory Golub and the establishment of the monastic skete «Black Whirlpool» («Mavro Vir») on Mount Athos in the 1740s. To reveal the role of the Ukrainian Cossacks in the donor support of the Athos skete «Black Whirlpool» on the Holy Mountain.

The methodology of work is based on the principles of historicism, presented in accordance with the anthropological and dialectical approach to historical phenomena. Scientific novelty. For the first time, the origin of Grigory Golub from the Ukrainian Cossack-elders family and the establishment of the Black Whirlpool by him on Mount Athos were carefully analyzed. Based on the analysis of archival sources, little-known facts and documents are revealed, in particular about the activities of this Ukrainian monastic monastery on Mount Athos. The issue of genealogical relations between Grigory Golub and Hetman Olifer Golub has been actualized. Conclusions.

The genealogy of Grigory Golub and its relationship with the Chernihiv region are studied in detail. It was established that Grigory Golub and his family are outstanding representatives of the Ukrainian Cossack foreman of the late XVII-XVIII centuries. Based on archival sources and evidence, the author establishes the approximate date and place of birth of Grigory Golub, the time of his departure from military service and his adoption of monasticism, institution on Mount Athos skete «Black Whirlpool», the approximate time of his death at the age of about 80 years. The author also analyzes various documents, reviews and hypotheses about the foundation and construction of the Black-Vyrsky monastery on Mount Athos and establishes the fact of participation in this of representatives of the Ukrainian Cossacks and, in particular, Grigory Golub. He also refutes the biased allegations that the construction of the Black Whirlpool skete was not carried out by Ukrainian monks and proved the close ties of Ukrainian monasticism and Cossacks with this center of spirituality in the world center of Orthodox monasticism.

Keywords: Grigory Golub, Petro Kalnyshevsky, Nifont Nikolov, Vilcho Baanov, Elizabeth II, Black Whirlpool, Mavro Wir, Zograf, Athos, Holy Mountain, Greece, Ukraine, Cossacks, Scete, Monks.

Размещено на Allbest.ru