Внесок земської ліберальної фронди Північної України у розвиток статистичної науки (60-80 рр. ХІХ ст.)

Що стосується проблем вивчення приватних земельних володінь, то представник опозиціонерів відзначив, що такою науковою інформацією бюро дійсно не оперує, адже це повинна бути виключна прерогатива Чернігівської губернської межової палати, яка має ексклюзивні повноваження для дослідження цього спектру власності. Втім, треба зауважити, що точна кількість приватних володінь у регіоні визначена абсолютно точно - потрібно лише уточнити інформацію по повітах. Окремо М. Константинович зупинився на звинуваченнях консерваторів у тому, що статистичне бюро упереджено ставиться до оцінки маєтків та садиб дворянства, прирівнюючи і порівнюючи їх з безпосередньо землями виробничого призначення. Оратор наголосив, що маєткові та присадибні землі приносять доходи господарям, які на практиці неможливо оцінити, - адже немає відповідних методів. Прибутковість цих земель залежить виключно від вкладених у них оборотних капіталів, які, згідно діючого земського законодавства, не підлягають жодному оподаткуванню.

Широкомасштабний комплекс інформації по аграрним одиницям цукрових і тютюнових плантацій зібраний у повному обсязі, а тому ці дані мають бути використані при розробці податкових новацій.

У заключному епізоді своєї промови М. Константинович зауважив, що, критикуючи статистичне відділення і його методологію, ніхто так і не збагнув належним чином оцінити унікальне значення праці земської статистичної служби. Вже наявне бажання закрити бюро повинно бути обґрунтоване - потрібно довести непотрібність статистичних дослідів, оманливість методів досліджень відділення, адже, якщо дефініцію «цінність землі» можна вважати досить умовною, то термін «прибутковість» є цілком адекватним і має свій безпосередній вияв у фінансовій формі, у тому числі - по середнім показниках. Стосовно ж прямих ініціатив консерваторів передати статистичні роботи повітовим земським управам регіону, то такі пропозиції у принципі нереалістичні. Повітові управи не мають для цього ні фінансових ресурсів, ні кошторису витрат, ні штату спеціально підготовлених спеціалістів, ні інтелектуальних потужностей. Кінець-кінцем, дилетанти не зможуть описати будь-яку губернію за рік, не кажучи вже про цілий регіон. Відтак, М. Константинович наголосив, що більшість претензій до статистичного відділення є кричуще упередженими [13, №10, с. 284-294].

Інший представник ліберальної партії - О. Карпинський - зауважив, що на поточний момент інституції земського самоврядування не мають жодних реальних показників для підготовки бюджетів краю, тим більше в умовах катастрофи податкових недоїмок до кошторисів повітових земств регіону. Якщо ж полемізувати про корисність праці статистичного відділення, то вона показова якраз для повітів кожної окремо взятої губернії. Представники Чернігівського та Борзнянського повітів вже переконалися, що без реформування податкової системи на основі досягнень статистичних обстежень якісних змін в економічному житті досягти неможливо. Результати роботи бюро яскраві та повинні бути системно продовжені синхронно з процесом і процедурами подальшого розмежування земельного фонду Чернігівської губернії. Головну мету відділення вже виконало - визначена прибутковість земельних володінь по двох повітах Чернігівської губернії, а тому жодної абсурдності у бюджетній та податковій політиці Борзнянського та Чернігівського повітів вже більше не буде [13, №10, с. 299-300]. земський статистика ліберальний північний україна

З доповіддю виступив і керманич ліберальної опозиційної фронди північної України - І. Петрункевич, який послідовно і всебічно обґрунтував необхідність функціонування та продовження плідної діяльності статистичного відділення Чернігівської губернської земської управи. Після цього виступу голова Чернігівського губернського земського зібрання поставив на голосування питання про асигнування 8 тис. крбованців для завершення статистичних робіт. Результати таємного голосування засвідчили, що більшість губернських земських зборів виступає проти фінансування подальшої діяльності земської статистичної служби. Повторний перерахунок голосів ліберальною партією показав, що мала місце значна фальсифікація і маніпуляція, адже фактична більшість депутатського корпусу зібрання взагалі не приймала участі у голосуванні бюлетенями. Тим не менше, формально справа була вирішена і залишалось лише прийняти юридичні рішення, які б забезпечили офіційне закриття статистичного бюро [13, №10, с. 297-305, 311-314].

Наступного дня, 18 січня 1878 р., проблема знову була поставлена на порядок денний, оскільки консервативно-реакційна більшість запропонувала не поспішати і змінити програми діяльності статистичного відділення, що дозволить, буцім-то, не закривати його роботу.

Нові обставини змусили М. Константиновича, з метою деталізації пояснень про діяльність статистичного відділення, знову попросити слова і викласти позицію бюро. Представник ліберальної партії наголосив, що земські статистики можуть обстежити п'ять повітів краю на рік, а вартість цих робіт вже внесена у задекларовану суму кошторису функціонування органу. Широкомасштабність досліджень не буде затягувати темпоритм праці, адже, крім наукового інтересу, присутній ще й великий практичний, який обумовлює актуальність процесів та процедур. Персональний склад відділення принципово не погоджується з точкою зору своїх опонентів, які є прихильниками математичного методу статистичної роботи, тобто централізованого, через бланки збирання даних з провінції у формі звітної документації з показниками цінності, якості та прибутковості земельних латифундій регіону. Представник лібералів відповідально заявив, що згадана методологія не дає жодних результатів. Наприклад, у Борзнянському повіті з 115 бланків звітності повністю заповнені інформацією були лише 5.

М. Константинович відзначив, що перші результати діяльності статистичного бюро губернської управи видані та розіслані до усіх повітових земських управ краю з метою обов'язкового розповсюдження серед депутатів повітових земств і громадськості повітів. Дані рубриковані, структуровані та систематизовані. Створювати ж особливу комісію, як ініціюють реакціонери, щоб вона вказувала науковцям, яку саме інформацію їй збирати, - вершина нахабства та невігластва, що неодмінно призведе до всебічної профанації процедур. Оратор відзначив, що доля статистичних досліджень на півночі Лівобережної України дуже дивна. Незважаючи на те, що питання виключно економічне, стосується господарчого комплексу, націлене на практичну реалізацію, воно неочікувано для багатьох отримує статус політичної проблеми. Свідчення цього - яскрава позиція консервативно-реакційної більшості, яка усіма правдами-неправдами намагається якщо й не закрити, то хоча б максимально зашкодити функціонуванню та діяльності статистичних органів інституцій земського самоврядування. М. Константинович зазначив, що розгляд подальшої долі статистичного відділення губернської земської управи потрібно завершувати і визначатись по суті справи: чи потрібно асигнувати 8 тис. карбованців на функціонування бюро? Чи обирати особливу спеціальну комісію губернського земства для змін програм статистичних дослідів? Які конкретні зміни хочуть внести опоненти діяльності земської статистичної служби? [13, №11, с. 330-344].

Очільник земської ліберальної фронди регіону - І. Петрункевич зазначив, що він та його соратники будуть голосувати проти продовження статистичних обстежень регіону, адже ніхто не знає, на що саме витрачатимуться кошти земського бюджету. Анонсовані консервативними опонентами зміни до статистичних програм досліджень бюро вражають цинізмом. З цілісної картини економічного життя та господарського побуту свідомо видаляється принципово важлива частина - характеристика стану землеволодіння та землеробства. Ініційований підхід дуже нагадує картину з медичної галузі, коли лікар лікує хворого лише від однієї хвороби, хоча хвороб більше десяти, а фінансово- економічний стан краю лише підтверджує це. Для того, щоб досягти якісних змін у поточному становищі регіону потрібен виключно сукупний, комплексний, всебічний та системний аналіз господарства.

Одна з ключових проблем, на переконання політика, полягала у тому, що у Чернігівській губернії не всюди і не завжди переважало землеробство як панівна форма зайнятості провінційного населення. У північних повітах губернії більша частина людності жила за рахунок кустарних промислів, але аж ніяк не завдяки землеробству. Для конкретного прикладу наводилася ситуація Редьківської волості Чернігівського повіту, де якість земельного фонду у силу географічних причин була низькою, а тому населення працювло у галузі промислів. Виникає питання - як встановлювати податки у волості, якщо не буде вивчено землеробство у принципі? Головний аргумент, який висували опоненти відділення при бажанні зменшити терміни статистичного обстеження, приносячи у жертву принципи якості, - підвищення цін на землю. Однак приклади, наведені ними, були дуже суб'єктивними і, передусім, повністю пов'язаними зі збільшенням масштабу орендних плат при будівництві залізниць на території Лівобережної України. У сегменті землеробства нічого подібного немає - дані показують, що, по суті, залишається у силі стара система орендування земельних наділів. Завершуючи промову, І. Петрункевич запропонував консерваторам відмовитись від хибної ідеї про зміну програм статистичного обстеження Чернігівської губернії та обрання нової комісії, яка, буцім-то, розробить «правильні програми». І. Петрункевич прямо запитував: хто з науковців погодиться працювати у статистичній службі в умовах, коли їм буде наказано, до яких конкретно результатів вони повинні прийти?!

Після промови І. Петрункевича консерватори наполягли на голосуванні постанови про продовження функціонування статистичного відділення губернської управи, але виключно на умовах скорочення програм робіт, які розробить обрана зборами особлива спеціальна комісія. Фракція ліберальної партії, прекрасно розуміючи, що мова йде про політичний шантаж, публічно заявила про те, що не буде підтримувати існування земської статистичної служби у такому вигляді. Цинічний, фірмово «ієзуїтський» політичний розрахунок реакціонерів зіграв свою роль і проведене голосування у черговий раз засвідчило, що Чернігівське губернське земське зібрання виступило противником існування статистичного бюро - 39 голосів проти 36. Остаточне рішення про закриття відділення було ухвалене [13, №11, с. 336-344].

На засіданні Чернігівського губернського земського зібрання 22 січня 1878 р. представник прогресистів - О. Карпинський виступив від імені ліберальної фракції. Оскільки зібрання підтвердило своє рішення про закриття статистичного відділення губернської земської управи і надало виконавчому органу відповідні директиви, то він ініціював пропозицію про офіційне завершення юридичної процедури функціонування статистичного бюро і, як наслідок, - виплати з земського бюджету усього комплексу посадових гонорарів персональному складу статистичного бюро у розмірі 1050 карбованців.

Губернське земство одностайно підтримало ініціативу ліберальних гласних [13, №16, с. 542]. Отже, проіснувавши два роки та надавши перші результати по найбільш показовим повітам Чернігівської губернії, губернська земська статистична служба північної України була ліквідована внаслідок непереборного протистояння консервативної та ліберальної партій у регіональному «парламенті».

Незважаючи на ліквідацію земської статистики на губернському рівні, наукові обстеження мали продовження на повітовому - здоровий глузд і колосальна економічна необхідність зробили свою справу. Наприклад, протягом 1878-1880 рр. зусиллями колишніх членів статистичного відділення губернської управи було здійснено обстеження Ніжинського повіту Чернігівської губернії та опубліковано результати цих статистичних досліджень [3, с. 55-56].

Як і пророкував О. Карпинський, земські інституції не змогли довго протриматись без ґрунтовних досліджень реального стану економіки регіону. Вже у січні 1881 р. у Чернігівському губернському земстві були продовжені дебати щодо необхідності відновлення функціонування земської статистичної служби. Так, 20 січня губернські збори розглянули спеціальну доповідь кошторисної комісії земства про нагальну потребу відновлення діяльності статистичного бюро губернської управи. Зібрання попередньо постановило визнати необхідним збирання статистичних відомостей для подальшого реформування податкової та бюджетної системи краю.

У ході розгляду ініціативи з промовами виступили представники ліберальної опозиційної фронди. П. Червінський зауважив, що краще мати у розпорядженні повноцінне статистичне бюро, де будуть працювати спеціально найняті на земську службу науковці, ніж погоджуватись на пропозиції консерваторів про запровадження посади уповноваженого губернського земства зі статистичних питань. Відділення повинно надати як губернському, так і повітовим земствам регіону ретельно оброблену інформацію, ознайомлення з якою сформує ґрунт для концептуальних висновків. Будь-яке заміщення експедиційної форми праці бюро є профанацією процесу.

О. Ліндфорс наголосив на тому, що земську статистику потрібно поставити в умови незалежності від політичної боротьби різних партій у земських зібраннях, які вже одного разу знищили її. Бюджетна комісія пропонує це зробити за допомогою інструменту посадового призначення завідувача бюро, який не буде входити безпосередньо до персонального складу відділення. Доповідач заявив, що і він, і його політичні соратники ініціюють клопотання не зупинятись на цьому варіанті, а йти ще далі - призначати або обирати на цю керівну посаду персону, яка взагалі може не мати нічого спільного з інституціями земського самоврядування. І чим ширшим буде коло претендентів, тим більше шансів на те, що земство зможе обрати достойного кандидата, не пов'язаного зі спектром різноманітних інтересів, а тим більше, - незалежного від консервативного середовища, яким однозначно буде інститут уповноваженого.

Аналізуючи проблеми майбутньої діяльності відновленого статистичного відділення, П. Червінський зазначив, що важливим питанням є вивчення показників врожайності земельних латифундій краю. Якщо в етнічно російських губерніях з цим простіше - там домінує общинне землеволодіння і землеробство, то в українських панують дрібновласницькі одиниці активів і широкомасштабний ландшафт орендування наділів. На українських землях потрібно досліджувати не тільки частину власника володіння, але й особи, яка орендує та використовує наділ. Відповідно є суб'єктивний момент процедур. Що ж стосується щорічної офіційної господарської звітності поміщицьких економій, то фактично її немає, адже по суті у південних повітах Чернігівської губернії вже не залишилося великих і середніх землевласників зі стану дворянства. Єдино можлива у цих умовах методологія - опитування та географічний опис, які дають можливість вивести приблизні середні показники. Опоненти парирували, що при таких методах буде багато свавілля. Однак проти цього існував запобіжник - система перехресного опитування та дослідження цілого спектру володінь і персон у різних місцевостях для уникнення різноманітних упередженостей і отримання даних для обговорення здобутих матеріалів. Відомі бюрократичні бланки можна використати у разі, якщо мова йде не про принципові показники. З метою уникнення нарікань у тому, що статистики проявляють компліментарність та симпатії виключно до селянства, за основу обстежень потрібно взяти сталу дефініцію - «земельну дачу», яка буде включати як володіння «малоросійського козацтва» і колишніх поміщицьких селян, так і приватні володіння аристократії. Земська статистична служба повинна бути звільнена від політичного впливу і тиску, насамперед, - великого латифундіального нобілітету, адже політична боротьба і практичні наукові дослідження є несумісними речами. Тому обрання уповноваженого нічого не вирішить - він не зможе без професійної допомоги земських службовців виконати поставлені завдання.

У результаті плідного обговорення Чернігівське губернське земське зібрання постановило:

1) для координації і керівництва роботою штату статистичного бюро призначити завідувача відділення;

2) персональний склад органу повинен складати не менше двох найманих земських службовців - профільних учених, науковців;

3) асигнувати на потреби функціонування та діяльності статистичного бюро 8 тис. карбованців;

4) призначити завідувачу службовий гонорар у сумі 1800 карбованців;

5) для повноцінної праці статистичного бюро затвердити подані кошторисною комісією програми відповідних дослідів [14, №9, с. 109-121].

25 січня 1881 р. Чернігівське губернське земство додатково ухвалило: доручити статистичному бюро губернської земської управи дослідити реальне становище малоземельного і безземельного селянства Мглинського і Суразького повітів Чернігівської губернії у світлі майбутнього розв'язання пекучого та роками не вирішуваного питання продовольчої безпеки у цих повітах [14, №16, с. 197-199]. 26 січня П. Червінський був обраний завідувачем статистичного відділення губернської земської управи [14, №18, с. 207-208]. Він розробив «Землевласницьку програму» для статистичних дослідів і оприлюднив детальні пояснення до неї [30, с. 1-68].

11 грудня 1882 р. завідувач статистичного відділення Чернігівської губернської земської управи П. Червінський виступив з доповіддю про підсумки діяльності бюро за поточний період. Він зазначив, що у 1881 р. було асигновано 2000 карбованців на спеціальне обстеження Мглинського і Суразького повітів, які знаходилися на особливому контролі земських виконавчих органів через загрозливе становище продовольчого забезпечення. Цього ж року бюро отримало офіційне клопотання від земських інститутів Стародубського повіту Чернігівської губернії щодо проведення статистичного дослідження за рахунок губернського земства. Що ж стосується оприлюднення результатів праці науковців у формі спеціальних видань, то П. Червінський зауважив, що видатків на ці потреби у земських бюджетах немає, а тому збори депутатів повинні врахувати це питання. Оратор наголосив, що результати по Козелецькому і Конотопському повітах уже надруковані коштом губернської земської управи з фінансів, які залишилися з бюджету 1881 р. Очільник відділення зазначив, що планується опублікувати по три статистичні описи повітів губернії на рік, тому для цього будуть необхідні видатки у сумі 500 карбованців на один повіт. Відповідно, на три повіти знадобиться 1500 карбованців. Утім, на кінець 1882 р. статистичне бюро просить 2500 карбованців: для видання результатів обстежень аж 4 повітів регіону і 2 принципово важливих описів Мглинського і Суразького повітів. Після ретельного обговорення губернське земство ухвалило: затвердити доповідь статистичного відділення губернської управи; дати згоду на асигнування необхідних бюро коштів з земського бюджету для практичної реалізації задекларованих планів [26, №1, с. 227-229].

Статистичні обстеження були продовжені і на рівні повітів Чернігівської губернії. 11 вересня 1884 р. на засіданні Городнянського повітового земського зібрання П. Червінський ініціював створення спеціальної комісії земства для розгляду і підготовки до публікації статистичного опису Городнянського повіту, завершеного зусиллями як науковців статистичного відділення Чернігівського губернського земства, так і статистиків Городнянської повітової земської управи. Земські збори підтримали пропозицію доповідача і постановили: створити спеціальну комісію для розгляду і оприлюднення досягнень земської статистичної служби; до персонального складу органу долучити по 2 делегати від кожної волості Городнянського повіту [16, №2, с. 24].

17 жовтня 1884 р. на засіданні Ніжинського повітового земського зібрання репрезентант земських лібералів - О. Шлікевич запропонував повітових зборам створити комісію земства, яка б провела дуже потрібну роботу з осучаснення опублікованих у 1877 р. праць статистичного відділення Чернігівської губернської земської управи шляхом їх доповнення актуальними показниками, оскільки від моменту видання епохальної збірки пройшло 7 років. Депутатський корпус підтримав ідею ліберала і ухвалив рішення створити комісію повітового зібрання для осучаснення праць статистичного бюро Чернігівської губернської земської управи. До складу комісії від земських прогресистів був обраний О. Шлікевич [15, №3, с. 18].

Апофеозом та квінтесенцією потужних зусиль опозиційної аристократичної фронди північної України у сфері статистичної науки став вихід унікальної серійної колективної праці земської статистичної служби Північного Лівобережжя - «Материалы для оценки земельних угодий» у 15 томах (1877-1887 рр.) [20]. Наголосимо, що земські статистики наполягали на тому, що в умовах неможливості створення єдиного кадастру саме середні показники є найбільш сталими, оптимальними та достовірними, а тому терміни «середня прибутковість» і «середня цінність» можна вважати синонімічними. Крім того, службовці відзначали принципову потребу у проведенні статистичних робіт по окремих групах населення провінції - так званого «малоросійського козацтва», державним селянам, колишнім кріпакам, поміщицьким, тимчасово-зобов'язанним селянам. На переконання науковців, ці суспільні стани знаходились у принципово різних соціально-економічних умовах життя, що не могло не позначитись на їхньому фінансовому становищі. Окремо статистична служба акцентувала увагу на тому, що цінність, прибутковість та якість земельних володінь суттєво залежить від її капіталізації, тобто існує пряма кореляція вкладених коштів у сільськогосподарське виробництво та подальшої її продажної вартості, для з'ясування якої вкрай необхідним було проведення подальших досліджень [1, с. 719-790]. Як бачимо, земські наймані службовці по суті наполягали на перетворенні земської статистики в інструмент емпіричної соціології, яка почала активно торувати шлях на фоні тріумфу філософії позитивізму у Європі у другій половині ХІХ ст.

Треба віддати належне верховній бюрократії Російської імперії: при усіх проблемах ліберальних земців північної України у відносинах з місцевою адміністрацією губернатора та консервативним політикумом Чернігівської губернії столичне чиновництво належним чином оцінило подвижницьку працю опозиційної аристократичної фронди регіону. Так, керівник статистичного відділення Чернігівської губернської земської управи П. Червінський, ліберальний народник, який мав статус «політично неблагонадійної персони» у державі, чималий період життя знаходився під наглядом корпусу жандармів, неодноразово був під слідством та притягувався до відповідальності за реалізацію публічних опозиційних політичних акцій, зазнав політичних репресій та відбув каторгу і заслання, був удостоєний премії імені графа Д. Кисельова від Міністерства державних маєтностей за видатний внесок у розвиток статистичної науки у Російській імперії [23, с. 110-119].

Демократичні дослідники-публіцисти Північного Лівобережжя початку ХХ ст. теж з великою шаною ставилися до видатних здобутків земських статистиків другої половини ХІХ ст., акцентуючи увагу на колосальному практичному значенні доробку науковців для подальших досліджень економіки і господарства регіону, а особливо - врахування специфіки земельного фонду краю у розробці системи справедливого оподаткування [21, с. 4].

У контексті подвижницької діяльності статистичного бюро Чернігівської губернської земської управи не можна оминути увагою колосально важливого питання щодо ролі та місця членів статистичної служби в інституціоналізації земського ліберального руху на півночі Лівобережної України. Оскільки у земських установах краю не було професійно підготовлених спеціалістів зі статистичної справи, то для виконання цих робіт вони були змушені запрошувати найманих службовців, професіоналів-науковців, використовуючи надані імперським законодавством виконавчим органам правові підстави.

Земське законодавство надавало можливість формування штату найманих службовців, гарантію оплати праці для усіх запрошених посадовців та відносну свободу у діяльності цих подвижників, а тому цілі сегменти інтелігенції, особливо «політично неблагонадійної» в очах російського самодержавного режиму, «зачаровані» аурою періоду модернізацій епохи Великих реформ в імперії Романових, масово пішли на службу до земських інституцій, адже вони були найменше пов'язані з установами державної влади. У візії більшості цих людей служба в органах місцевого самоврядування дозволяла їм зблизитись з простим народом, служити його інтересам у спосіб усебічного вивчення його життєдіяльності. У контексті цього найманими службовцями земських інститутів дуже часто ставали особистості, які сповідували різного роду радикальні погляди та переконання, скажімо, - революційні народники. Земські установи, по суті, рятували їх від державної репресивної системи, надавали їм «офіційний дах», відносну дистанцію від влади та свободу прогресивної праці, а ті, відповідно, віддячували цим інститутам подвижницькою працею інтелігентів - інтелектуалів на благо земського самоврядування. У кінцевому результаті, на превеликий жаль, така політика призведе до того, що земських лібералів урядові кола офіційно звинуватять в «антидержавній» та «революційній» діяльності, спрямованій на повалення існуючого у країні політичного ладу.

У світлі вказаних метаморфоз зовсім не дивно, що членами земського ліберального руху ставали представинки ліберального народництва та українського національно-визвольного руху, які ідеологічно були близькими до представників опозиційної аристократичної фронди. Саме у такий спосіб лави земської ліберальної партії були поповнені В. Варзаром, О. Карпинським, П. Червінським, О. Шлікевичем, М. Константиновичем, а О. Русов, хоч і не був безпосереднім членом земського ліберального руху, проте активно допомогав йому, служачи у земських статистичних органах Північного Лівобережжя [17, с. 260-263].

Висновки

Наголошуємо на тому, що «статистичне питання» стало ключовим елементом у формуванні достатньо цілісної соціально-економічної програми земського ліберального руху на півночі Лівобережної України у 60-80 рр. ХІХ ст. Досягнення опозиційної аристократичної фронди у цій царині можна вважати епохально важливими. Проголошені принципи статистичних обстежень - системне розширення соціальної бази оподаткування у регіоні та ліквідація корупційних можливостей щодо уникнення сплати податків - викликали справжній «суспільний фурор» серед громадськості Сіверщини. Оперативно була створена професійна губернська земська статистична служба, основу якої склали запрошені наймані службовці з офіційно затвердженими посадовими окладами. Був відкритий так званий «чернігівський тип» земської статистики, характерною ознакою якої були експедиційна форма роботи та географічно-описова методологія досліджень. Використання основ економічної географії і порівняльної статистики надало можливість імплантувати до податкової системи регіону принципи солідарного прогресивного податкоутворення і оподаткування з дотриманням ідеалу «чим більше активів і прибутків, тим більша сума податків». Прогресивний досвід земської статистики був запозичений й інститутами міського самоврядування українського Полісся: оскільки ліберальні земці були обрані гласними міських дум та членами відповідних управ, вони стали провідниками модернізаційних ідеалів в урбаністичному соціумі. «Статистична проблема» стала каталізатором соціально-політичного протистояння між консервативною та ліберальною партіями у земських установих Північного Лівобережжя. Незважаючи на усі антагоністичні ексцеси, доробок земської статистичної служби, створеної зусиллями земської ліберальної партії північної України, слід вважати революційно важливим внеском українського земського лібералізму у соціально-економічний розвиток українських губерній Російської імперії другої половини ХІХ ст., який жодним чином не втратив своєї актуальності й на сучасному етапі побудови вже нової української держави.

Список використаних джерел та література

1. Велецкий С. Земская статистика. Черниговская губерния. Вып. 2. Ч. 2. Санкт-Петербург, 1899. 847 с.

2. Галицька Е. Пам'яті земських статистиків. Статистика України. 2019. №4. С. 136-138.

3. Гапієнко А. З історії розвитку чернігівської земської статистики. Сіверянський літопис. 1997. №1-2. С. 49-65.

4. Доклад Статистического отделения Черниговской губернской земской управы. Земский сборник Черниговской губернии. 1876. №9-12. С. 140-200.

5. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1868 года. Чернигов: Ильинская типография, аренд. губ. зем. управой, 1868. 140 с.

6. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1871 года. Чернигов: Земская типография, 1872. 164 с.

7. Журналы очередного Черниговского губернского земского собрания 1872 года. Чернигов: Земская типография, 1872. 300 с.

8. Журналы очередного Черниговского губернского земского собрания 1872

года. Чернигов: Земская типография, 1873. 224 с.

9. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1874 года. Чернигов: Земская типография, 1875. 51 с.

10. Журналы заседаний Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1875 года. Чернигов: Земская типография, 1875. 380 с.

11. Журналы Черниговского губернского земского собрания, очередной сессии 1876 года, состоявшейся в январе 1877 года. Чернигов: Земская типография, 1877. 380 с.

12. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1877 года. Чернигов: Земская типография, 1878. 97 с.

13. Журналы Черниговского очередного губернского земского собрания 1877 года, состоявшегося в январе 1878 года. Земский сборник Черниговской губернии. 1878. №1-4. 602 с.

14. Журналы Черниговского очередного земского собрания, очередной сессии 1880 года, состоявшегося в январе 1881 года. Земский сборник Черниговской губернии. 1881. №1-4. 974 с.

15. Журналы очередных заседаний Нежинского уездного земского собрания 1884 года и чрезвычайного собрания 10-го августа 1884 года. Сметы расходов уездных земских сумм и раскладки денежных сборов по Нежинскому уезду на 1885 г. Киев: Типография Д. Повальского, 1885. 106 с.

16. Журналы очередного Городницкого уездного земского собрания 188 4 года. Гомель: Типография Ш. Фридланда, 1885. 178 с.

17. Кауфман А. Земская статистика. Юбилейный земский сборник (18641914). Санкт-Петербург: Издательство О.Н. Поповой, 1914. С. 260-291.

18. Константинович Н. О первоначальных действиях статистического отделения при Губернской Земской Управе. Земский сборник Черниговской губернии. 1876. №1-4. С. 116-120.

19. Котельницький Н. «Статистичне питання» у діяльності земських лібералів північної України (60-80 рр. ХІХ ст.). Гуманітарний вісник. Серія: Історичні науки. 2018. Число 29. Випуск 13. С. 84-93.

20. Материалы для оценки земельных угодий, собранные экспедиционным способом статистическим отделением при Черниговской губернской земской управе. Чернигов - Киев - Одесса. 1877-1887. У 15 томах.

21. Милов Г. Земская статистика и ее задачи. Черниговская земская неделя. 1914. №12. 21 марта. С. 3-5.

22. О необходимости собирания статистических сведений о губернии. Земский сборник Черниговский губернии. 1875. №9-10. С. 103-111.

23. О присуждении премий за статистические работы Московского и Черниговского земств. Земский сборник Черниговской губернии. 1887. №3-6. С. 110-119.

24. Отчет Статистического отделения при Черниговской губернской земской управе за 1876 год. Земский сборник Черниговской губернии. 1876. №912. С. 393-407.

25. Петрункевич И. Из записок общественного деятеля. Воспоминания. Прага, 1934. 472 с.

26. Стенографический отчет заседаний Черниговского губернского земского собрания 1882 года. Земский сборник Черниговской губернии. 1883. №1-3. 561 с.

27. Труды Статистического отделения Черниговской губернской земской управы. Чернигов: Земская типография, 1877. 285 с.

28. Хижняков В. Обзор развития деятельности Черниговского уездного земства за 50 лет. Москва: Товарищество «Печатня С. Н. Яковлева», 1916. 114 с.

29. Хижняков В. Свод постановлений Черниговской городской думы с 1871 по 1883гг. Чернигов: Губернская типография, 1883. 1270 с.

30. Червинский П. Объяснения к земледельческим программам. Земский сборник Черниговской губернии. 1881. №1-4. С. 1-68.

References

1. Veleckij, S. (1899). Zemskaja statistika. Chernigovskaja gubernija [Zemstvo statistics. Chernihiv province]. Issue ІІ, part ІІ. Sankt-Peterburg [In Russian].

2. Galicka, E. (2019). Pariah zemskih statistikiv [In memory of Zemstvo statisticians]. Statystyka Ukrainy - Statistics of Ukraine, no. 4, pp. 136-138 [In Ukrainian].

3. Hapiienko, A. (1997). Z istorii rozvytku chernihivskoi zemskoi statystyky [From the history of the development of Chernihiv Zemstvo statistics]. Siverianskyi litopys - Severyan annals, no. 1-2, pp. 49-65 [In Ukrainian].

4. (1876). Doklad Statisticheskogo otdelenija Chernigovskoj gubernskoj zemskoj upravy [Report of the Statistical Department of the Chernihiv Provincial Zemstvo Administration]. In book: Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 9-12, рр. 140-200 [In Russian].

5. (1868). Zhurnaly zasedanij ocherednogo Borzenskogo uezdnogo zemskogo sobranija 1868 goda [Add To Selected Journals of the meetings of the next Borzensky district zemstvo meeting in 1868]. Chernigov [In Russian].

6. (1872). Zhurnaly zasedanij ocherednogo Borzenskogo uezdnogo zemskogo sobranija 1871 goda [Add To Selected Journals of the meetings of the next Borzensky district zemstvo meeting in 1871]. Chernigov [In Russian].

7. (1872). Zhurnaly ocherednogo Chernigovskogo gubernskogo zemskogo sobranija 1872 goda [Add To Selected Journals of the next Chernigov provincial zemstvo meeting in 1872]. Chernigov [In Russian].

8. (1874). Zhurnaly ocherednogo Chernigovskogo gubernskogo zemskogo sobranija 1873 goda [Add To Selected Journals of the next Chernihiv provincial zemstvo meeting in 1873]. Chernigov [In Russian].

9. (1875). Zhurnaly zasedanij ocherednogo Borzenskogo uezdnogo zemskogo sobranija 1874 goda [Add to Selected Journals of meetings of the next Borzensky district zemstvo meeting in 1874]. Chernigov [In Russian].

10. (1875). Zhurnaly zasedanij Chernigovskogo gubernskogo zemskogo sobranija ocherednoj sessii 1875 goda [Add To Selected Journals of the meetings of the Chernigov provincial zemstvo assembly of the regular session of 1875]. Chernigov [In Russian].

11. (1877). Zhurnaly Chernigovskogo gubernskogo zemskogo sobranija, ocherednoj sessii 1876 goda, sostojavshejsja v janvare 1877 goda [Journals of the Chernigov Provincial Zemstvo Assembly, the regular session of 1876, held in January 1877]. Chernigov [In Russian].

12. (1878). Zhurnaly zasedanij ocherednogo Borzenskogo uezdnogo zemskogo sobranija 1877 goda [Add To Selected Journals of meetings of the next Borzensky district zemstvo meeting in 1877]. Chernigov [In Russian].

13. (1878). Zhurnaly Chernigovskogo ocherednogo gubernskogo zemskogo sobranija 1877 goda, sostojavshegosja v janvare 1878 goda [Journals of the Chernihiv regular provincial zemstvo meeting of 1877, held in January 1878]. In book: Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 1-4, рр. 284-344, 542 [In Russian].

14. (1881). Zhurnaly Chernigovskogo ocherednogo zemskogo sobranija, ocherednoj sessii 1880 goda, sostojavshegosja v janvare 1881 goda [Journals of the Chernigov regular Zemstvo meeting, regular session of 1880, held in January 1881]. In book: Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 1-4, рр. 109-121, 197-199, 207-208 [In Russian].

15. (1885). Zhurnaly ocherednyh zasedanij Nezhinskogo uezdnogo zemskogo sobranija 1884 goda i chrezvychajnogo sobranija 10-go avgusta 1884 goda. Smety rashodov uezdnyh zemskih summ i raskladki denezhnyh sborov po Nezhinskomu uezdu na 1885 god [Journals of the regular meetings of the Nezhinsky district zemstvo meeting in 1884 and the extraordinary meeting on August 10, 1884. Estimates of expenses of county zemstvo sums and the layout of cash collections for the Nezhinsky county for 1885]. Kiev [In Russian].

16. (1885). Zhurnaly ocherednogo Gorodnickogo uezdnogo zemskogo sobranija 1884 goda [Add To Selected Journals of the next Gorodnitsky district zemstvo meeting in 1884]. Gomel' [In Russian].

17. Kaufman, A. (1914). Zemskaja statistika [Zemskaya statistics]. In book: Jubilejnyj zemskij sbornik (1864-1914). Sankt-Peterburg, рр. 260-291 [In Russian].

18. Konstantinovich, N. (1876). O pervonachal'nyh dejstvijah statisticheskogo otdelenija pri Gubernskoj Zemskoj Uprave [On the initial actions of the statistical department at the Provincial Zemskoy Administration]. In book: Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 1-4, pp. 116120 [In Russian].

19. Kotelnytskyi, N. (2018). «Statystychne pytannia» u diialnosti zemskykh liberaliv pivnichnoi Ukrainy (60-80 rr. XIX st.) ["Statistical question" in the activities of Zemstvo liberals of northern Ukraine (60-80s of the 19th century)]. Gumamtarnij vmnik. Senja: Istorichm nauki - Humanitarian Herald. Series: Historical Sciences, (number 29, issue 13), pp. 84-93 [In Ukrainian].

20. (1877-1887). Materialy dlja ocenki zemel'nyh ugodij, sobrannye jekspedicionnym sposobom statisticheskim otdeleniem pri Chernigovskoj gubernskoj zemskoj uprave [Materials for the assessment of land, collected by the expedition method by the statistical department at the Chernihiv provincial zemstvo council]. Chernigov - Kiev - Odessa. Vol. 1-15 [In Russian].

21. Milov, G. (1914). Zemskaja statistika i ee zadachi [Zemskaya statistics and its tasks]. Chernigovskaja zemskaja nedelja - Chernihiv Zemstvo Week, no. 12, 21 marta, рр. 3-5 [In Russian].

22. (1875). O neobhodimosti sobiranija statisticheskih svedenij o gubernii [Add To Selected About the need to collect statistical information about the province]. Zemskij sbornik Chernigovskij gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 9-10, pp. 103-111 [In Russian].

23. (1887). O prisuzhdenii premij za statisticheskie raboty Moskovskogo i Chernigovskogo zemstv [Add To Selected About the awarding of prizes for statistical work of the Moscow and Chernigov Zemstvos]. Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 3-6, pp. 110-119 [In Russian].

24. (1876). Otchet Statisticheskogo otdelenija pri Chernigovskoj gubernskoj zemskoj uprave za 1876 god [Report of the Statistical Department at the Chernigov Provincial Zemstvo Council for 1876]. Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 9-12, pp. 393-407 [In Russian].

25. Petrunkevich, I. (1934). Iz zapisok obshhestvennogo dejatelja. Vospominanija. [From the notes of a public figure. Memories]. Praga [In Russian].

26. (1883). Stenograficheskij otchet zasedanij Chernigovskogo gubernskogo zemskogo sobranija 1882 goda [Shorthand record of the meetings of the Chernigov Provincial Zemstvo Assembly in 1882]. In book: Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 1-3, рр. 227-229 [In Russian].

27. (1877). Trudy Statisticheskogo otdelenija Chernigovskoj gubernskoj zemskoj upravy [Proceedings of the Statistical Department of the Chernihiv Provincial Zemstvo Council]. Chernigov [In Russian].

28. Hizhnjakov, V. (1916). Obzor razvitija dejatel'nosti Chernigovskogo uezdnogo zemstva za 50 let [Overview of the development of the activity of the Chernihiv district zemstvo over 50 years]. Moskva [In Russian].

29. Hizhnjakov, V. (1883). Svod postanovlenij Chernigovskoj gorodskoj dumy s 1871 po 1883gg. [Code enacted by the Chernihiv city council from 1871 to 1883]. Chernigov [In Russian].

30. Chervinskij, P. (1881). Ob'yasneniya k zemledelcheskim programmam [Explanations to agricultural programs]. Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of Chernihiv province, no. 1-4, pp. 1-68 [In Russian].

Размещено на Allbest.Ru