Бібліотеки світських і духовних навчальних закладів Переяславського повіту Полтавської губернії у другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. (за матеріалами постанов і звітів Переяславських повітових земських зборів та Переяславської повітової земської управи)
Дослідження діяльності бібліотек навчальних закладів Переяславського повіту Полтавської губернії у 2-й пол. ХІХ - на поч. ХХ ст., спрямованої на розвиток народної освіти та вирішення проблеми забезпечення літературою для навчання і позашкільного читання
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2023 |
| Размер файла | 95,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У бібліотеках навчальних закладів Переяславського повіту, які утримувалися за участі земства, бібліотечним фондам та контролю над ними приділялася значна увага. Так, наприклад, згідно з рішенням Переяславських чергових повітових земських зборів від 11 вересня 1902 р. відповідальність за придбання підручників і книг для позакласного читання для навчальних закладів повіту повністю покладалася на земство [16, c. 47]. На жаль, переліки цих видань не збереглися. У діловодних документах переяславського земства знаходимо тільки згадки про видатки на їх придбання, рідше - кількісний склад книгозбірень. Окрім того, що повітове та губернське земства здійснювали стабільне асигнування на розвиток бібліотечної справи, представники місцевих органів влади, благодійники, видавці дарували книги з власних бібліотек або ж цілеспрямовано купували необхідну шкільну літературу.
Реформування шкільної системи спричинило потребу в підготовці численної когорти педагогічних кадрів, підвищенні їхнього фахового рівня. Без вирішення цих важливих питань неможливою була реорганізація школи [38, с. 237]. У зв'язку з цим з 70-х років XIX ст. земства почали засновувати педагогічні бібліотеки, метою створення яких було забезпечення загальноосвітніх інформаційних потреб освітян, підвищення їхнього освітнього рівня та педагогічної майстерності. Існували різні види цих бібліотек, а саме: учительські - складові навчальних бібліотек закладів освіти різних рівнів; довідково-педагогічні - зібрання посібників у справі народної освіти; центральні педагогічні бібліотеки, що діяли поза навчальними закладами, зокрема в структурі товариств грамотності, земських управ, педагогічних музеїв, або як самостійні [39, с. 238]. Фонди цих бібліотек були, як правило, невеликими, оскільки кількість книг залежала від фінансування земств, і складалися зі спеціальної методичної та наукової літератури. Серед періодичних видань, популярних у середовищі вчителів кінця ХІХ ст., слід виокремити «Русский педагогический вестник», «Журнал для воспитателей», «Земскую школу», «Вестник воспитания», «Русскую школу», «Світло», «Основу», на шпальтах яких порушувалися проблеми формування та вдосконалення педагогічної майстерності вчителя [39, с. 239]. За відсутності спеціальних книгозбірень учителі користувалися фондами шкільних бібліотек.
У Переяславському повіті спеціалізована книгозбірня для освітян під назвою «Центральна учительська бібліотека» почала функціонувати лише в 1904 р. Рішення про її створення прийняли Переяславські повітові земські збори XL скликання 20 вересня 1904 р. Для книгозбірні було виділене окреме приміщення при Переяславській повітовій земській управі. Починаючи з 1905 р. Переяславські повітові земські збори XLI скликання ухвалили щороку закладати в повітовий кошторис 200 руб. на її потреби, зокрема поповнення літературою. Таку ж суму зобов'язалося щорічно асигнувати й губернське земство [16, с. 49-50]. Є підстави вважати, що в подальші роки зазначена книгозбірня успішно розвивалася завдяки тому, що регулярно отримувала дотації з боку повітового та губернського земств на придбання книжкових і періодичних видань. Обсяг цих асигнувань був незмінним упродовж усього періоду функціонування переяславської «Центральної вчительської бібліотеки». Це підтверджується звітами Переяславської повітової земської управи за 1906 і 1908 рр. та Зведенням постанов Переяславських чергових повітових земських зборів XLVIII скликання в 1912 р. [14, с. 50; 123 16, c. 29; 36, c. 103]. Зокрема, у Звіті Переяславської повітової земської управи за 1908 р. з цього приводу зазначено, що у звітному році для даної бібліотеки виписано й оправлено книг на суму 400 руб. і надалі вона поповнюватиметься книгами на щорічно асигновані кошти відповідно до статті 7 річного бюджету «Витрати на підготовку учительського персоналу» [16, c. 29].
Окремо варто розглянути питання заснування та функціонування Переяславського повітового земського книжкового складу, який був тісно пов'язаний з освітньою системою.
Загальне піднесення освіти та культури в результаті проведення низки земських реформ дістало виявлення у збільшенні обсягу друкованої продукції та відкритті в губернських і повітових містах земських книжкових складів, що мали виконувати два завдання: забезпечення земських шкіл і бібліотек книгами та канцелярським приладдям, придбаними за пільговими цінами (зазвичай 10 % знижки від закупівельної вартості, - різницю доплачувало земство) та організацію торгівлі загальнодоступними виданнями в сільській місцевості.
Ідея відкрити земський книжковий склад у Переяславі виникла у фундатора Переяславської громадської бібліотеки М. О. Терлецького в 1873 р. Це була одна з перших спроб не лише на території тогочасної України, а й у всій Російської імперії. Для порівняння: перший в імперії земський книжковий склад був відкритий у 1872 р. Уржумським повітовим земством, а перший губернський склад - у Твері в 1877 р. [8, c. 44]. Перший на теренах України губернський земський книжковий склад було відкрито Харківським земством у 1879 р. [3, с. 48].
Переяславські повітові земські збори IX скликання 19 червня 1873 р. ухвалили створити при повітовій земській управі склад книг і здійснювати виписування різного роду видань за згодою з повітовою училищною радою, а потім за розпорядженням цієї ж ради передавати їх училищам для розпродажу всім бажаючим (учителям, учням, місцевим мешканцям). Перелік книг для складу було доручено підготувати члену училищної ради П. С. Ілляшенку. Проте відразу відкрити склад не вдалося. Губернатор, розглядаючи звернення переяславських гласних, зауважив, що збори не взяли до уваги, що створення книжкового складу на основі статті 25 Высочайше затвердженої думки державної ради про друк може бути допущене лише з дозволу належного керівництва. До того ж, у зверненні не було зазначено, з яких саме книг буде складатися фонд складу. Тому губернатор рекомендував повторно розглянути це питання з урахуванням його зауважень та взяти до уваги перелік книг, дозволених Міністерством народної просвіти [22, с. 119]. Коли полтавський губернатор зазначав, що відкриття складу має узгоджуватися з нормами закону, йшлося про те, що діяльність книжкових складів регулювалася законами про друк, згідно з якими відкриття будь-яких книжкових складів, магазинів, лавок, шаф було можливим з дозволу місцевого губернатора і під його контролем. У подальшому діяльність складів підпадала під дію «Положення про початкові училища» (1876), відповідно до якого контроль за заснуванням складів при навчальних закладах уряд покладав на інспекторів народних училищ, та «Правил про книжкові склади при нижчих навчальних закладах відомства міністерства народної просвіти», затверджених 18 січня 1904 р. [3, с. 49-50]. Детальні покрокові інструкції про те, як відкрити книжковий склад при повітовому земстві чи сільському училищі, містилися в багатьох тогочасних методичних виданнях, таких, як, наприклад, книга В. П. Вахтерова «Внешкольное образование народа. Сельские библиотеки. - Книжные склады. - Воскресные школы и повторительные классы» (1896). Окремий її розділ так і називався:«Книжкові склади в провінції» [2, с. 83-147].
У 1874 р. Переяславські повітові земські збори Х скликання повернулися до розгляду питання про заснування повітового земського книжкового складу та заслухали доповідь з цього приводу Переяславської земської управи [22, с. 119]. Проте далі обговорення справа не рухалася. Коли саме заснували книжковий склад у Переяславському повіті, встановити не вдалося. Проте відомо, що в 1901 р. він уже функціонував. Так, у серпні 1901 р. Переяславські чергові повітові земські збори XXXVII скликання за порадою гласного В. Н. Бутовича ухвалили виписати зі складу при В'ятській губернській земській управі літературу для поповнення бібліотечних фондів початкових училищ Переяславського повіту та заклали на це кошти в розрахунку по 10 руб. на один навчальний заклад. Після отримання книг з м. В'ятки їх мали реалізувати через місцевий земський книжковий склад [29, с. 16]. Ще одна згадка про пе125 реяславський земський склад книг датується 1912 р., коли випускники земських училищ Переяславського повіту отримали в подарунок від повітового земства брошуру «Імператор Олександр ІІ». Чимало примірників цього видання залежалося на земському складі і, щоб його розвантажити, було вирішено презентувати їх учням [36, с. 104].
Мережа земських книжкових складів в імперії неухильно зростала, і станом на 1905 р. їх уже нараховувалося 129, з них: 110 - повітові і 19 - губернські. До їх числа належав і склад у Переяславі. Як забезпечувалася діяльність складу, невідомо: очевидно, подібно до інших складів.
Земський склад укладав угоди з видавцями, редакторами журналів і газет, товариствами грамотності про постачання літератури, сам визначав знижки, відкривав відділення, збував товар. Існувало багато способів реалізації книг зі складів. Стаціонарні чи пересувні пункти продажу діяли при приходських церквах, товариствах дбання про народну тверезість, народних училищах, лікарських пунктах, базарних кіосках, бібліотеках, ярмарках, земських управах, аптеках, волосних правліннях. Також книжкові та періодичні видання передавали на реалізацію вчителям, агрономам, лікарям, листоношам зі сплатою комісійних у розмірі 10-15 % від вартості видань. Часто земства для цих цілей запрошували спеціальних книгонош. Нерідко знаходились особи, які виконували таку роботу безоплатно [3, с. 52].
Який із наведених вище способів реалізації книг і періодичних видань домінував у Переяславському земському книжковому складі, невідомо. Земськими діловодними документами підтверджується збут друкованої продукції через початкові училища та ярмаркову торгівлю. Питання організації продажу книг населенню при посередництві земства обговорили гласні 13 грудня 1905 р. на Переяславських позачергових повітових земських зборах XLI скликання. Зокрема, голова Переяславської земської управи титулярний радник В. В. Гамалья зауважив, «що з кожним роком збільшується попит на дешеві видання, особливо в сільській місцевості. Дрібні торгівці відчули цей попит і пропонують сільському населенню на базарах, ярмарках, у крамницях дійсно дешеві, але нікуди негодні видання І. Д. Ситіна, П. П. Сойкіна, Ф. Ф. Павленкова і Косонники, казки та інші лубочні за змістом видання, які не розвивають народ, а навпаки затемняють. Земство має йти на допомогу селу у справі поширення книг, і, на думку Управи, найкращим способом у цій справі буде поширення книг через земських книгонош за прикладом Саратовського земства або через візників, які будуть розвозити й продавати книги на ярмарках і базарах за прикладом Миргородського земства. Лише таким способом, на думку Управи, можна забезпечити сільських мешканців якісним матеріалом для читання. У зв'язку із цим Управа просить земські збори асигнувати 250 руб. на облаштування продажу книг на ярмарках і базарах у такому розрахунку: 100 руб. на виписку книг і 150 руб. на зарплату особі, яка буде організовувати торгівлю. А також додатково асигнувати щороку 100 руб. на виписку газет і журналів для земських службовців, які спершу надходитимуть у земську повітову Управу (на склад) і звідти відправлятимуться поштою до місця призначення» [31, с. 278-279]. Попри наміри ярмаркова та базарна торгівля книгами того року не була налагоджена, як, до речі, і наступного. У звіті Переяславської повітової земської управи за 1906 р. зазначено, що кошторисом звітного року було передбачено 250 руб. на витрати з продажу книг земського складу на ярмарках. Та, оскільки заплановане не було організовано, зазначені кошти перейшли в баланс наступного року [14, с. 50].
Наукова новизна полягає у здійсненнні комплексного наукового історико-бібліотекознавчого аналізу діяльності бібліотек при світських і духовних навчальних закладах Переяславського повіту Полтавської губернії у другій пол. ХІХ - на поч. ХХ ст.
Висновки
Отже, бібліотеки земських навчальних закладів були важливою складовою освітньої системи Переяславського повіту 2-ї пол. ХІХ - поч. ХХ ст. Їхнє запровадження стало результатом появи земських органів самоврядування та проведення освітньої реформи в 18631864 рр. Заходи освітнього та просвітницького характеру серед населення посідали значне місце в багатогранній діяльності земств. Забезпечення земством початкових і середніх народних шкіл навчальними посібниками та літературою для позакласного читання представляло одну з найважливіших та найскладніших сторін шкільної справи. Завдяки увазі земств до розвитку народної та позашкільної освіти відбулися значні зміни в системі шкільних бібліотек. Доступні для широкого загалу бібліотеки, що обслуговували вчителів, учнів, інші верстви населення, ста127 ли не лише запорукою забезпечення належного рівня навчального процесу, а й сприяли підвищенню освіченості населення, зростанню його культурних потреб, долученню до духовних цінностей.
Аналіз діловодної документації Переяславського земства дає можливість зробити висновок, що мережа шкільних бібліотек Переяславського повіту в досліджуваний період була досить розгалуженою, її розвиток відбувався паралельно з розвитком освітнього руху та розбудовою мережі навчальних закладів повіту. Книгозбірні створювалися на основі існуючих закладів початкової та середньої освіти, функціонували задля потреб учнів, учителів, місцевого населення, мали різні за обсягом бібліотечні фонди, змістове наповнення, кількість користувачів. Фонди шкільних бібліотек обмежувалися каталогом дозволеної для використання літератури, були нечисельними й одноманітними, поповнювались епізодично, фінансувалися недостатньо й нерегулярно.
Незважаючи на низку недоліків, бібліотеки початкових і середніх навчальних закладів Переяславського повіту пройшли певний етап становлення та розвитку в культурно-освітньому просторі краю. Їхня діяльність позитивно вплинула на підвищення освітнього та культурного рівня населення, поширення книжкової культури й різногалузевих знань. На ефективність діяльності земства у справі забезпечення початкових народних шкіл літературою вплинула наявність у повіті книжкового складу при Переяславській повітовій земській управі, звідки шкільні бібліотеки отримували необхідні книги. Характерними ознаками розвитку книгозбірень освітніх закладів досліджуваного періоду стали їхня доступність та відкритість для читачів і водночас нестача фінансування та кадрів, недостатність комплектування книжкових фондів та їхнє зросійщення, організаційні труднощі, благодійна фінансова підтримка небайдужих громадян та організацій.
Список використаних джерел
1. Борисенко Н. М. Народна освіта в Російській імперії: громадська думка і практика другої половини ХІХ ст.: дис.... канд. іст. наук. Черкаси, 2016. 255 с.
2. Вахтеров В. П. Внешкольное образование народа. Сельские библиотеки. - Книжные склады. - Воскресные школы и повторительные классы. Москва: Тип. Высочайше утверждённого Т-ва И. Д. Сытина, 1896. 373 с.
3. Волошенко В. О. Книжкові склади у просвіті селян: суспільні очікування та практики у Наддніпрянській Україні на зламі ХІХ-ХХ ст. // Гуржіївські історичні читання: зб. наук. пр. / редкол.: В. А. Смолій, С. В. Корновенко, А. Г Морозов [та ін.]; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. А., 2017. Вип. 11. С. 47-56.
4. Гавриленко К. Методологічні підходи та принципи професійної підготовки аграрників в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2016. № 1. С. 12-19.
5. Гуз А. М. Запровадження земської початкової освіти на території України у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. // Гілея. Серія: Історичні науки. Вип. 49. С. 36-41.
6. Земские училища Переяславского уезда Полтавской губернии. 1892. 44 с.
7. Зиль А. С. Школи Переяславського земства // Київщина: історія рідного краю: матер. Всеукр. наук.-практ. краєзнавчої конф. «Треті краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича» / упоряд.: В. С. Перерва, О. Д. Рокицька. Біла Церква: КНЗ КОР «КОІПОПК», 2021. С. 222-234.
8. История книги.: учебник для вузов / под ред. А. А. Говорова, Т Г Ку прияновой. Москва, 2001. 400 с.
9. Карліна О. Регламентація читання в імперській Росії (ХІХ - початок ХХ ст.) // Літопис Волині. Всеукраїнский науковий часопис. Спецвипуск. 2022. С. 85-93.
10. Куценко Ю. Заснування та розвиток Переяславської чоловічої гімназії (1906-1919) // Наукові записки з української історії. 2014. Вип. 34. С.51-58.
11. Отчёт Переяславской уездной земской Управы за 1894 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1895. 189 с.
12. Отчёт Переяславской уездной земской Управы за 1895 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Найдиса, 1896. 202 с.
13. Отчёт Переяславской уездной земской Управы за 1896 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Найдиса, 1897. 218 с.
14. Отчёт Переяславской уездной земской управы за 1906 год. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1907. 278 с.
15. Отчёт Переяславской уездной земской управы за 1907 год. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1908. 297 с.
16. Отчёт Переяславской уездной земской управы за 1908 год. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1909. 292 с.
17. Памятная книжка Киевского Учебного округа. Часть V. Полтавская губерния. Изд. Упр. Учеб. Округа. Киев: Тип. Высоч. утверж. Т-ва печ. дела и торгов. И. Н. Кушнерева и Ко. в Москве. Киев. отд, Бибиковский бульвар, д. № 8-б, 1890. 217 с.
18. Коцур В. П., Гуржій О. І., Лоха В. А. Переяславський соціум на перехресті епох: люди, події, факти: моногр. 2-ге вид., переробл. і доповн. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2019. 624 с.
19. Постановления Переяславского очередного уездного земского собрания Х1ІХ созыва 1913 года. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1914. 296 с.
20. Постановления Переяславского очередного уездного земского собрания L созыва в ноябре 1914 года и чрезвычайных Земских Собраний 28 марта и 10 августа 1914 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1915. 356 с.
21. Рогова П. І. Педагогічні бібліотеки України (друга половина ХІХ - 20-ті роки ХХ ст.) // АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; наук. ред. О. С. Онищенко; рец.: О. В. Сухомлинська, Л. А. Дубровіна. Київ: Четверта хвиля, 2009. 270 с.
22. Свод постановлений Переяславского уездного земского собрания Х-го созыва 1874 г. Полтава: Тип. Пигуренко (в круг, переул. за воен. гимназ. в собст. доме), 1874. 147 с.
23. Свод постановлений Переяславского ХІ очередного уездного земского собрания в июне 1875 г. Киев: В. Давиденко, Михайловская ул., собст. дом, 1875. 141 с.
24. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХХІ-го созыва в августе 1885 г. Переяслав: Тип. П. Лепского и Вурмана, Базарн. площадь, д. Канавера, 1885. 189 с.
25. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХХІХ созыва в сентябре 1893 года. Переяслав: тип. Лепского и Вурмана, дом Найдиса, 1894 г. 123 с.
26. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХХХ созыва в сентябре 1894 года. Переяслав: тип. Лепского и Вурмана, дом Найдиса, 1895 г. 109 с.
27. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХХХІ созыва в октябре 1895 года. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Найдиса, 1896. 102 с.
28. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХХХІУ созыва в октябре 1898 года и экстренного уездного собрания 19 февраля 1899 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Найдиса, 1899. 185 с.
29. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХХХУІІ созыва в августе 1901 года. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1902. 129 с.
30. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХХХІХ созыва в сентябре 1903 года и Экстренного Земского Собрания 15 июня 1903 года. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1904. 229 с.
31. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХЫ созыва в сентябре 1905 года и чрезвычайного земского собрания 13 декабря 1905 года. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1906. 284 с.
32. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХНІ созыва в сентябре 1906 года и Чрезвычайных Земских Собраний 6-го мая и 25 июня 1906 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1907. 378 с.
33. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХЬУ созыва в сентябре 1909 года и чрезвычайного земского собрания 3-го мая 1909 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1910. 344 с.
34. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХЬУІІ в сентябре 1911 года и Чрезвычайных Земских Собраний
35. 29 апреля и 20 ноября 1911 г. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина. 346 с.
36. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХЬУІ собрания в октябре 1911 года и Чрезвычайного Земского Собрания 25 мая 1910 года. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1911. 289 с.
37. Свод постановлений Переяславского очередного уездного земского собрания ХЬУІІІ созыва 1912 года. Переяслав: Тип. Лепского и Вурмана, дом Кубышкина, 1913. 264 с.
38. Сто неспокійних творчих літ / упоряд. Г. В. Гоцкало. Київ: вид-во «Міленіум», 2007. 124 с.
39. Терлецкий Н. Переяславское духовное училище // ПЕВ.ЧН. 1882. № 2. ІЗ1 15 янв. С. 71-94.
40. Шарненкова Т О. Роль педагогічних бібліотек та періодичних видань для самоосвіти вчителя кінця ХІХ - поч. ХХ ст. // Андрагогічний вісник: наук. електрон. період. вид. 2014. Вип. 5. С. 237-245.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Питання формування земських установ Полтавського земства, нормативної бази земської реформи й початкового періоду впровадження земств на території Полтавської губернії. Обрання голови губернської управи. Причини масових порушень виборчого законодавства.
реферат [21,6 K], добавлен 04.07.2009Особливості діяльності революційних комітетів Полтавської губернії в соціально-культурній сфері з грудня 1919 року по квітень 1920 року. Боротьба з епідемією тифу й заходи з ліквідації неписьменності. Нагляд за ідейно-політичними процесами в губернії.
статья [48,9 K], добавлен 11.09.2017Я, Капля Іван Сергійович, народився 1923 року в с. Синьооківка Золотоніського повіту Полтавської губернії, де й проживав під час голодомору. Було мені 10 років, як нашу сім'ю застав той страшний голод.
доклад [8,0 K], добавлен 07.04.2006Вплив зростання самосвідомості української нації на розвиток культури. Перебудова шкільних програм. Запровадження системи позашкільної освіти дорослих та жіночіх училищ. Розширення мережі вищих навчальних закладів. Успіхи природознавчих і суспільних наук.
реферат [29,5 K], добавлен 17.03.2010Висвітлення аспектів історико-педагогічного аналізу становлення освіти на Буковині, розвитку шкільної мережі. Аналіз навчальних планів, організаційно-методичного забезпечення викладання предметів. Принципи систематизації закладів освіти на Буковині.
статья [790,7 K], добавлен 24.11.2017Правовий статус ревкомів як надзвичайних органів радянської влади. Діяльність ревкомів губернії, їх нормотворча діяльність. Значення наказів й розпоряджень місцевих ревкомів, їх відділів. Проведення спільних засідань вищестоящого й нижчестоящого ревкомів.
статья [30,3 K], добавлен 11.09.2017Розвиток та функціонування єврейських навчальних закладів на території України. Процес навчання в хедерах та ієшивах. Пілпул і хілуккім та їх критика. Особливості єврейського книговидавництва. Вплив кагалу на розвиток освіти. Поширення маскільського руху.
курсовая работа [77,1 K], добавлен 28.11.2009Відкриття училища торговельного мореплавства в Херсоні в 1834 р.: терміни та програма навчання. Розробка законодавчої бази для морехідних класів. Становлення пароплавства на Дніпрі та створення великих Чорноморських пароплавних компаній у ХІХ ст.
статья [22,7 K], добавлен 17.08.2017Дослідження діяльності краєзнавчих, історичних та історико-філологічних товариств, які виникають на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Видавнича та наукова робота наукових історичних товариств, при вищих навчальних закладах.
реферат [23,4 K], добавлен 12.06.2010Територіальне роз’єднання українських земель, завершення формування нації у другій половині XIX ст. Позитивні зрушення у культурній сфері. Реалістичний напрям у літературі, започаткований у творчості Марка Вовчка. Розвиток театрального мистецтва.
реферат [31,7 K], добавлен 17.03.2010Розвиток цивільної авіації 70-80-х роках ХХ століття. Проведення науково-технічних робіт. Нагороди за досягнення у нових реконструкціях. Досягнення Національним авіаційним університетом (НАУ) міжнародного рівня. Розробка конструкторами нових двигунів.
контрольная работа [20,9 K], добавлен 01.12.2010Відносини Речі Посполитої та Московської держави в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Особливості політичних відносин Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Відносини з імперією Габсбургів.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 24.09.2010Матеріальна база й стан освітніх кадрів на Поділлі у період відбудови. Соціально-побутове становище та ідеологічний тиск на вчительство у повоєнні роки. Історичні умови розвитку та відбудови середніх та вищих навчальних закладів у 1944-середині 50 років.
дипломная работа [137,0 K], добавлен 30.10.2011Політичне становище в Україні в другій половині XVII ст. Гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький. Політика гетьманів України в період "Руїни" (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, І. Брюховецький, Д. Многогрішний). Іван Мазепа, оцінка діяльності.
контрольная работа [18,6 K], добавлен 18.05.2010Дослідження епістолярних і мемуарних джерел в історії суспільно-політичної діяльності відомої громадської діячки графині Єлизавети Милорадович. Активна участь у діяльності полтавської громади, створенні недільних шкіл, виданні книг українською мовою.
статья [16,3 K], добавлен 07.08.2017Соціально-економічний розвиток Франції в другій половині XVII ст. Феодальний устрій та стан селянства. Духовенство і дворянство. Регентство Анни Австрійської. Фронда та її наслідки. Абсолютиська політика Людовіка XIV і кольберизм. Народні повстання.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 09.07.2008Дослідження проблеми реформування духовної освіти в православних єпархіях після інкорпорації українських земель до Російської імперії наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. Перетворення Києво-Могилянської академії на два заклади – духовну семінарію та академію.
статья [26,6 K], добавлен 19.09.2017Складна і тривала трансформація українського суспільства протягом ХІХ - початку ХХ ст. Формування української інтелігенції навколо трьох осередків - середніх і вищих навчальних закладів, студентських товариств. Спадщина видатного історика М. Костомарова.
статья [24,7 K], добавлен 10.08.2017Загальноросійський адміністративний поділ українських земель на губернії та повіти. Україна в системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст. Антипоміщицький рух на Поділлі Устима Кармелюка. Національне відродження: Кирило-Мефодієвське братство.
реферат [29,1 K], добавлен 29.04.2009Проблеми, що гальмували розвиток Бердянського порту, основні заходи з їх ліквідації. Аналіз динаміки змін в етносоціальній структурі міста другої половини ХІХ ст. Розширення зовнішньо-економічних зв’язків та підвищення потужностей вантажообігу порту.
статья [24,5 K], добавлен 17.08.2017
