Загадкові ритуальні предмети скіфів: у пошуках відповідей

С.С. Бессонова порівняла структуру форми і декору братолюбівського конуса з фіалою із кургану Солоха (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 158--159, прим. 59).

Фіали знайдено в кількох скіфських комплексах: золоті в курганах Солоха і Куль-Оба, срібні в курганах Чмирева Могила (одразу три), Малий Діїв, Семикіна Могила. Відомі вони у складі прикубанських комплексів: 2-му Семибратньому кургані, курганах поблизу хут. Зубовського, с. Хамишки та ст. Маріїнської, а також у «Майкопському комплексі» (див. детально: Трейстер 2009, с. 415; Болтрик, Трейстер 2010, с. 65--67). У грецькій традиції фіалу застосовували під час жертвопринесення напоїв божествам (Кувшинова 2000, с. 223--230). Не можна виключати, що скіфи також використовували їх аналогічним чином. Характерно, що фіали увійшли у побут у IV ст. до н. е., коли золоті конуси (за археологічними джерелами) вже майже вийшли з ужитку.

Знайдення золотих конусів у чоловічих похованнях переважно разом із предметами озброєння дає підстави розглядати ці предмети передусім у контексті військових ритуалів. Про це ж говорить і декор передеріївського і курд- жипського предметів. Зокрема, нам відомо про принесення в жертву богу Аресу крові полонених ворогів. Цей ритуал докладно описаний Геродотом (Herod. IV, 62.3): «Цьому мечу вони щороку приносять... ще таку жертву. Із кожної сотні ворогів, узятих у полон живими, вони вибирають одного і приносять його в жертву, але не так, як овець. Спершу вони ллють вино на голови, а потім ріжуть людей над посудиною і відносять кров на вершину тієї купи хмизу і обливають кров'ю меч» Переклад з давньогрецької А.О. Білецького за (Геродот 1993).. У цьому випадку в оригіналі посудина названа як Оууод -- «посудина, глечик, дзбан». Геродот не був свідком ритуалу, та навряд чи знав, який саме посуд використовують під час принесення кривавої жертви, мабуть тому й використав узагальнений термін Оууод. Проте у нас, як і стосовно фшХц, немає достатніх підстав припускати, що в цьому випадку золоті конуси могли використовувати як жертовні чаші. І така версія поки що може бути лише гіпотетичною.

Ю.В. Болтрик та С.С. Бессонова детально розглянули сакральну символіку форми конусів (Болтрик 1996, с. 108; Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 46--49). Дослідники звернули увагу, що конусоподібна форма предметів нагадує форму кургану чи святилища, і вважають, що вона підкреслювала сакральність предмета. Також конічна форма предметів має і необхідні фізичні властивості для оптимального витікання рідини: широке гирло, корпус, що звужується до дна, і певний діаметр отвору-зливу (близько 8 мм) (напр.: Батунер, Позер 1963, с. 43--47; Савельев 1982, с. 249--252). Параметри всіх конусів такі, що їх зручно тримати в руках перевернутими, закриваючи пальцем нижній отвір під час наповнення або відпускаючи його в процесі витікання. При цьому конусоподібна форма предметів забезпечувала круговий, вихоровий витік рідини, який, безумовно, мав особливе сакральне значення для скіфів, зважаючи на численні вихорові композиції у зображеннях.

Конуси IV ст. до н. е., що походять із близьких до Боспору регіонів (Ставропольський скарб, кургани Курджипський та Ак-Бурун), мають специфічну форму, їх знайдено три-чотири. Імовірно, це пов'язано зі зміною у ритуалі використання, з новим населенням, відмінним від «класичних» скіфів (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 40). Привертає увагу, що вони розташовані у різних місцях поховання (Ак-Бурун) і навіть кургану (Курджипський курган). Так само й три золотих «ковпачки» з кургану 10 поблизу с. Колбіно в Середньому Подонні, знайдені разом біля центрального стовпа склепу (Гуляев 2019, с. 173), а також три аналогічні ковпачки з кургану 7 (розкопки ВУАК 1912 р.) групи Часті кургани поблизу м. Вороніж (Гуляєв 2019, с. 180).

Предмет із Передерієвої Могили був насамперед задіяний у поховальному обряді. Ф. Мец припустив, що це були ритуали, спрямовані на «відновлення Світового порядку, втраченого після смерті правителя», а «їхній сенс і зміст могли бути подібними до ритуалів установлення кам'яних стел» (Мец 2008, с. 52). Зміст зображень на предметі (Полидович 2019) пов'язаний не стільки з військовими ритуалами, скільки з міфологемою царської влади, в основу якої було закладено найвищу (людську) жертву. Відповідно і ритуали, в яких було задіяно конус, відображали характер особистості похованого і, не виключено, якісь особливості наступності влади.



Висновки

Таким чином, золоті конуси є унікальною категорією предметів, які були властиві тільки для західних культур скіфо-сакського кола. Ймовірно, їхнє походження пов'язане з великими ворворками, які виконували певні функції для закріплення сагайдака на поясі. Частина таких виробів VI--V ст. до н. е. мала декоративно-символічну функцію. Але загалом зміна параметрів і матеріалу конусів передбачала і зміну їхньої функції, хоча, не виключено, їх продовжували носити на поясі або притороченими до гориту весь скіфський час, про що свідчать образотворчі дані. Вірогідно, ці предмети були пов'язані з виконанням певних ритуалів, про що найперше говорить контекст їх знайдення. Про високу сакральність предметів також свідчить матеріал, з якого вони виготовлені, -- золото та, імовірно, конусоподібна форма, яку могли пов'язувати із формою кургану чи святилища За сукупністю непрямих фактів можна з великою часткою імовірності припустити, що їх використовували як чаші для жертвопринесення шляхом збирання, а потім виливання рідини. Найвідомішим ритуалом такого плану є принесення людської жертви богові перемоги та війни «скіфському Аресові».



Література

1. Акишев, К.А., Кушаев, Г.А. 1963. Древняя культура саков и усуней долины реки Или. Алма-Ата: АН Казахской ССР.

2. Алексеев, А.Ю. 1991. Хронология и хронография Причерноморской Скифии V в. до н. э. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 31, с. 43-56.

3. Алексеев, А.Ю. 1997. К реконструкции одного утраченного предмета эллино-скифской торевтики V--IV вв. до н. э. В: Вахтина, М.Ю., Виноградов, Ю.А. (ред.). Stratum + Петербургский археологический вестник. Санкт-Петербург; Кишинев, с. 29-43.

4. Алексеев, А.Ю. 2003. Хронография Европейской Скифии VII--IV веков до н. э. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж.

5. Алексеев, А.Ю. 2012. Золото скифских царей. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж.

6. Алексеева, И.Л. 1973. Раскопки курганов в междуречье Дуная--Днестра. Археологические открытия 1972 г, с. 252-253.

7. Алексеева, И.Л., Охотников, С.Б., Редина, Е.Ф. 1997. Скифское погребение у г. Арциз. В: Яровой Е. В. (ред.). Чобручский археологический комплекс и вопросы взаимовлияния античной и варварской культур (IV в. до н. э. -- IV в. н. э.). Материалы полевого семинара. Тирасполь: Археология, с. 48-55.

8. Алексєєва, І.Л., Болтрик, Ю.В., Сапожников, І.В. 2021. Курган на Брієннській горі біля м. Арциз. Археологія і давня історія України, 2, с. 287-305.

9. Андрух, С.И. 1988. Погребение раннескифского воина в Присивашье. Советская археология, 1, с. 159-171.

10. Аракелян, Б.Н. 1976. Очерки по истории искусства древней Армении (VI в. до н. э. -- III в. н. э.). Ереван: АН АрмССР.

11. Артамонов, М.И. 1966. Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. Прага: Артия; Ленинград: Советский художник.

12. Батунер, Л.М., Позин, М.Е. 1963. Математические методы в химической технике. Ленинград: Химическая литература.

13. Батчаев, В.М. 1985. Древности предскифского и скифского периодов. В: Марковин, В.И. (ред.). Археологические исследования на новостройках Кабардино-Балкарии в 1972--1979 гг. 2. Нальчик: Эльбрус, с. 7-134.

14. Білозор, В.П. 1991. Скіфська скульптура. В: Толочко, П.П., Ролле, Р., Вессе, А. (ред.). Золото степу. Археологія України. Київ: ІА НАН України; Шлезвіг: Археологічний земельний музей, с. 161-164.

15. Бобринский, А.А. 1905. Отчет о раскопках, произведенных в 1903 году в Чигиринском уезда Киевской губ. Известия Императорской археологической комиссии, 14, с. 1-43.

16. Бокий, Н., Могилов, А. 2014. Новое о Мельгуновском кургане. Наукові записки. Серія: Історичні науки, 21, с. 26-51.

17. Болтрик, Ю.В. 1996. Большие золотые «ворварки» у скифов. В: Мир Ольвии. Памятник исследователю и исследование памятника. К 90-летию профессора Л.M. Славина. Киев: ИА НАН Украины, с. 107-109.

18. Болтрик, Ю.В., Трейстер, М.Ю. 2010. Срібна фіала з Семикиної Могили. Археологія, 2, с. 62-74.

19. Бутягин, А.М., Виноградов, Ю.А. 2014. Юз-Оба. Курганный некрополь аристократии Боспора. II: Курганы на мысе Ак-Бурун. Симферополь; Керчь: Майстер Книг.

20. Величко, Є.О., Полідович, Ю.Б. 2021. Предмети з кургану Огуз в колекції В.Н. та Б.І. Ханенків (за матеріалами Музею історичних коштовностей України). Археологія і давня історія України, 3, с. 104-121.

21. Виноградов, Ю.А. 1993. Курган Ак-Бурун (1875). В: Раев, Б.А. (ред.). Скифия и Боспор. Новочеркасск: Министерство культуры РФ, с. 38-51.

22. Виноградов, Ю.А. 2017a. Культура боспорской элиты при Спартокидах. Боспорские исследования, XXXIV, с. 112-223.

23. Виноградов, Ю.А. 2017b. Золотой «шлем» из кургана Ак-Бурун (1875). Актуальные проблемы теории и истории искусства, 7, с. 96-102.

24. Витрик, И.С. 2009. О технике изготовления предметов из тайника Братолюбовского кургана. В: Кубышев, А.И., Бессонова, С.С., Ковалев, Н.В. Братолюбовский курган. Киев: ИА НАН Украины, с. 141-147.

25. Власова, Е.В. 2000. Скифский рог. В: Соловьев, С.Л. (ред.). Античное Причерноморье. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, с. 46-67.

26. Гайдукевич, В.Ф. 1959. Некрополи некоторых Боспорских городов. Материалы и исследования по археологии СССР, 69: Некрополи Боспорских городов, с. 178-180.

27. Галанина, Л.К. 1980. Курджипский курган. Памятник культуры прикубанских племен IV века до н. э. Ленинград: Искусство.

28. Галанина, Л.К. 1997. Келермесские курганы. «Царские» погребения раннескифской эпохи. Москва: Палеограф.

29. Геродот 1993. Історії в дев'яти книгах. Переклад А.О. Білецького. Київ: Наукова думка.

30. Граков, Б.Н. 1971. Скифы. Москва: МГУ.

31. Гребенников, Ю.С., Ребедайло, Г.П. 1991. Скифское погребение V в. до н. э. на Ингульце. В: Болтрик, Ю.В., Бунятян, Е.П. (ред.). Курганы Степной Скифии. Киев: Наукова думка, с. 117-122.

32. Гречко, Д.С. 2016. Классическая Скифия: начало (последние десятилетия VI -- первая четверть V в. до н. э.). Реоізіа arheologica, XII, 1--2, с. 145-168.

33. Гуляев, В.И. 2009. Спасательные раскопки курганов скифского времени на Среднем Дону. В: Бессонова, С.С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. Киев; Полтава: ИА НАН Украины, с. 116-124.

34. Гуляев, В.И. 2019. Загадка золотых «конусов» скифов. Краткие сообщения Института археологии РАН, 256, с. 172-187.

35. Дворецкий, И.Х. 1958. Древнегреческо-русский словарь в 2-х томах. 1. Москва: Иностранные и национальные словари.

36. Дзис-Райко, Г.А. (ред.). 1983. Одесский археологический музей АН УССР. Киев: Наукова думка.

37. Древности... 1872. Древности Геродотовой Скифии. 2. Санкт-Петербург: Императорская археологическая комиссия.

38. Ельников, М.В., Мурзин, В. Ю. 2016. Кочевники Украины. Киев: О. Філюк.

39. Иванчик, А.И. 2010. Похороны скифских царей: Геродот и археология. В: Герасимова, М.М., Малашев, В.Ю., Мошкова, М.Г. (ред.). Археология и палеоантропология евразийских степей и сопредельных территорий. Москва: Таус, с. 129-150.

40. Ильинская, В.А. 1968. Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. Киев: Наукова думка.

41. Ильинская, В.А., Тереножкин, А.И. 1983. Скифия VII--IV вв. до н. э. Киев: Наукова думка.

42. Канторович, А.Р. 2010. Меото-скифское искусство Прикубанья (VII -- начало III в. до н. э.). Античное наследие Кубани, 1, с. 286-314.

43. Клочко, Л.С. 2009. Чоловічі головні убори на землях Скіфії. В: Бессонова, С.С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. Киев; Полтава: ИА НАН Украины, с. 167-183.

44. Клочко, Л. 2011. Декоративні елементи скіфських головних уборів: до інтерпретації так званих «великих ворварок». Відлуння віків, 1--2, с. 46-50.

45. Ковалева, И.Ф., Мухопад, С.Е. 1982. Скифское погребение конца VI--V вв. до н. э. у с. Александровка. В: Тереножкин, А.И. (ред.). Древности степной Скифии. Киев: Наукова думка, с. 91-101.

46. Ковпаненко, Г.Т. 1970. Кургани поблизу с. Мачухи на Полтавщині (За матерілами М.Я. Рудинського). Археологія, XXIV, с. 146-170.

47. Козир, І.А., Панченко, К.І., Чорний, О.В. 2019. Васинський курган середньоскіфського часу. Археологія і давня історія України, 2, с. 300-314.

48. Королькова (Чежина), Е.Ф. 1995. О возможности атрибуции Ставропольского (Казинского) клада как памятника скифской эпохи. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 32, с. 77-89.

49. Кравец, Д.П. 2002. Золотой шлем (Скифы и Донбасс). Славянск: Печатный двор.

50. Кубишев, А.І., Ковальов, М.В. 1994. Скіфський Бротолюбівський курган V ст. до н. е. на Херсонщині. Археологія, 1, с. 141-144.

51. Кубишев, А.І., Симоненко, О.В. 1991. Скіфські та сарматські пам'ятки Таврії. В: Толочко, П.П., Ролле, Р., Вессе, А. (ред.). Золото степу. Археологія України. Київ: ІА НАН України; Шлезвіг: Археологічний земельний музей, с. 75-78.

52. Кубышев, А.И., Бессонова, С.С., Ковалев, Н.В. 2009. Братолюбовский курган. Киев: ИА НАН Украины.

53. Кубышев, А.И., Ковалев, М.В., Куприй, С.А., Симоненко, А.В., Полин, С.В., Шилов, Ю.О. 1987. Отчет о работах Херсонской археологической экспедиции Института археологии АН УССР в Херсонской и Запорожской областях УССР в 1987 г. НА ІА НАН України, ф. 64, 1987/19.

54. Кубышев, А.И., Куприй, С.А. 1992. Скифские курганы V в. до н. э. у с. Шелюги. Древности Степного Причерноморья и Крыма, III, с. 149-156.

55. Кувшинова, Е.Н. 2000. К вопросу об изображении возливающих богов в античном искусстве. В: Акимова, Л.И., Кифишин, А.Г. (ред.). Жертвоприношение. Ритуал в искусстве и культуре от древности до наших дней. Москва: Языки русской культуры, с. 223-230.

56. Легранд, С. 1998. Загадочный золотой предмет из кургана Передериева Могила. Российская археология, 4, с. 89-97.

57. Лесков, А.М. 1968. Богатое скифское погребение из Восточного Крыма. Советская археология, 1, с. 158-165.

58. Лукьяшко, С.Я. 2017. О скифских щитах. Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 4. История. Регионоведение. Международные отношения, 22, 4, с. 6-16.

59. Манцевич, А.П. 1966. Деревянные сосуды скифской эпохи. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 8, с. 23-38.

60. Манцевич, А.П. 1987. Курган Солоха. Ленинград: Искусство.

61. Мелюкова, А.И. 1989. Скифские памятники степи Северного Причерноморья. В: Мелюкова, А.И. (ред.). Археология СССР. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. Москва: Наука, с. 51-66.

62. Мец, Ф. 2008. О золотом предмете из кургана Передериева Могила. Теория и практика археологических исследований, 4, с. 43-54.

63. Мирошина, Т.В. 1989. Головные уборы. В: Мелюкова, А.И. (ред.). Археология СССР. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. Москва: Наука, с. 108-109.

64. Могилов, О.Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної Європи. Київ; Кам'янець-Подільський.

65. Моруженко, А.А. 1992. Скіфський курган Передерієва могила. Археологія, 4, с. 67-74.

66. Мурзин, В.Ю. 2018. О золотых «конусах» из скифских курганов. Археологія і давня історія України, 2, с. 131-137.

67. ОАК за 1875 г. 1876. Отчет Императорской археологической комиссии за 1875 год. Санкт-Петербург: Императорская Академия наук.

68. ОАК за 1896 г. 1900. Отчет Императорской археологической комиссии за 1875 год. Санкт-Петербург: Главное управление уделов.

69. ОАК за 1899 г. 1902. Отчет Императорской археологической комиссии за 1875 год. Санкт-Петербург: Главное управление уделов.

70. Ольховский, В.С. 1978. Раннескифские погребальные сооружения по Геродоту и археологическим данным. Советская археология, 4, с. 83-97.

71. Ольховский, В.С. 1991. Погребально-поминальная обрядность населения степной Скифии (VII--III вв. до н. э.). Москва: Наука.

72. Ольховский, В.С. 2004. Скифская монументальная скульптура (к проблеме достоверности источника). In: Chochorowski, J. (ed.). Kimmerowie. Scytowie. Sarmaci. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, р. 349-360.

73. Ольховский, В.С., Галкин, Л.Л. 1997. К изучению памятников Северо-Восточного Прикаспия эпохи раннего железа. Российская археология, 4, с. 141-156.

74. Ольховский, В.С., Евдокимов, Г.Л. 1994. Скифские изваяния VII--III вв. до н. э. Москва: ИА РАН.

75. Петренко, В.Г. 1967. Правобережье Среднего Приднепровья в V--III вв. до н. э. Свод археологических источников, Д 1-4. Москва: Наука.

76. Подобед, В.А., Усачук, А.Н., Цимиданов, В.В. 2013. Манипуляции в столбовых ямах (культуры эпохи бронзы Азии и Восточной Европы). Теория и практика археологических исследований, 1 (7), с. 33-48.

77. Полидович, Ю.Б. 2017. Лев и пантера (ажурные пластинки из Мелитопольского кургана). Археологія і давня історія України, 2, с. 185-192.

78. Полидович, Ю.Б. 2019. Сцены сражения на золотом конусе из Передериевой Могилы и скифский миф о Колаксае. Stratum plus, 3: Война и пир в кочевой степи, с. 229-260.

79. Придик, Е.М., 1914. Новые кавказские клады. Материалы по археологии России, 34, с. 94-110.

80. Прокофьев, Р.В. 2014. Раскопки у хутора Дугино в дельте Дона в 2009 году. Ростов-на-Дону.

81. Пузикова, А.И. 1995. Скифы Среднего Дона (Белгородская и Воронежская области). Москва: Практик-А.

82. Пузикова, А.И. 2001. Курганные могильники скифского времени Среднего Подонья (публикация комплексов). Москва: Индрик.

83. Пузикова, А.И. 2017. Погребальный инвентарь курганных могильников скифского времени Среднего Подонья. Москва: ИА РАН.

84. Пшеничнюк, А.Х. 2012. Филипповка: некрополь кочевой знати IV века до н. э. на Южном Урале. Уфа: УНЦ РАН.

85. Ростовцев, М.И., Степанов, П. К. 1917. Эллиноскифский головной убор. Известия Императорской археологической комиссии, 63, с. 69-101.

86. Руденко, С.И. 1953. Культура населения Горного Алтая в скифское время. Москва; Ленинград: АН СССР.

87. Руденко, С.И. 1960. Культура населения Центрального Алтая в скифское время. Москва; Ленинград: АН СССР.

88. Русяева, М.В. 1999. Золотой предмет ритуально-культового назначения из кургану Передериева Могила. В: Вахтина, М.Ю., Зуев, В.Ю., Рогов, Е.Я., Хршановский, В.А. (ред.). Боспорский феномен: греческая культура на периферии античного мира. Материалы Международной научной конференции. Санкт-Петербург: ИИМК, с. 208-215.

89. Русяєва, М.В. 1997. Відтворення історичного переказу про битву старих и молодих скіфів. Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького, 1, с. 55-62.

90. Рябова, В.А., Черняков, И.Т. 2002a. О функциональном назначении больших золотых скифских «ворворок». В: Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников одиннадцатого коллоквиума. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, с. 80-83.

91. Рябова, В.А., Черняков, И.Т. 2003. Типы технологий изготовления больших золотых скифских конусов для скальпов. В: Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников двенадцатого коллоквиума. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, с. 102-105.

92. Рябова, В.О. 1984. Дерев'яні чаші з оббивками скіфського часу. Археологія, 46, с. 31-44.

93. Рябова, В.О., Черняков, І.Т. 2002a. Призначення та походження великих золотих «ворварок». В: Клочко, Л.С. (ред.). Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво -- погляд крізь віки». Київ: МІКУ, с. 41-60.

94. Рябова, В.О., Черняков, І.Т. 2002b. Великі золоті ковпаки для скальпів у скіфів. Восточноевропейский археологический журнал (online), 1 (14), январь-февраль. Available at: http://archaeology.kiev.ua/journal/010102/ryabova_chernyakov.htm (Accessed 20 February 2023).

95. Савельев, И.В. 1982. Курс общей физики. 1. Москва: Наука.

96. Савостина, Е.А. 2012. Эллада и Боспор. Греческая скульптура на Северном Понте. Симферополь; Керчь: АДЕФ-Украина.

97. Савостина, Е.А. 2014. Иконография скифской битвы и «боспорский стиль»: новый повод для обсуждения проблемы. Таврические студии. Исторические науки, 6, с. 32-40.

98. Савченко, Е.И. 2009. Снаряжение коня скифского времени на Среднем Дону как археологический источник. В: Гуляев, В.И. (ред.). Археология Среднего Дона в скифскую эпоху. Труды Донской археологической экспедиции ИА РАН, 2004--2008 гг. Москва: ИА РАН, с. 221-325.

99. Силантьева, Л.Ф. 1959. Некрополь Нимфея. Материалы и исследования по археологии СССР, 69: Некрополи Боспорских городов, с. 5-107.

100. Симоненко, А.В. 2014. Шлемы сарматского времени из Восточной Европы. Stratum plus, 4, с. 249-284.

101. Скуднова, В.М. 1988. Архаический некрополь Ольвии. Ленинград: Искусство.

102. Смирнов, К.Ф. 1961. Вооружение савроматов. Материалы и исследования по археологии СССР, 101. Москва: АН СССР.

103. Смирнов, К. Ф. 1964. Савроматы. Ранняя история и культура сарматов. Москва: Наука.

104. Сотникова, С.В. 2015. Андроновские ритуальные комплексы с перевернутыми сосудами: сравнительная характеристика и интерпретация. Проблемы истории, филологии, культуры, 3, с. 231-245.

105. Тирацян, Г.А. 1982. Армянская тиара: опыт культурно-исторической интерпретации. Вестник древней истории, 2, с. 90-96.

106. Трейстер, М.Ю. 2009. Серебряные сосуды из тайника Чмыревой Могилы. Древности Боспора, 13, с. 414-460.

107. Трейстер, М.Ю. 2010. Ремонт, «усовершенствование» инокультурных вещей в скифской и сарматской среде и использование инокультурного орнамента в декоре собственных произведений скифов и сарматов (на примере памятников художественного металла). Археологические вести, 16, с. 72-94.

108. Трейстер, М.Ю. 2013. Клад серебряных ритонов ахеменидского круга из Эребуни. Scripta antiqua, 3, с. 341-422.

109. Федоров, В.К. 2012. Материалы к каталогу неизданных предметов из драгоценных металлов, найденных в кургане 1 Филипповского могильника. В: Пшеничнюк, А.Х. Филипповка: некрополь кочевой знати IV века до н. э. на Южном Урале. Уфа: УНЦ РАН, с. 235-257.

110. Федоров, В.К. 2019. Курган 7 могильника Сара (раскопки Д.И. Захарова 1928 г.): историографическое исследование. Нижневолжский археологический вестник, 18, 1, с. 149-164.

111. Фиалко, Е.Е. 2005. О назначении золотых «конусов» из скифского кургана Огуз. В: Гуляев, В.И. (ред.). Древности Евразии: от ранней бронзы до раннего средневековья. Памяти В.С. Ольховского. Москва: ИА РАН, с. 407-414.

112. Хазанов, А.М. 1975. Социальная история скифов. Москва: Наука.

113. Цимиданов, В.В. 2011. Культурно-хронологическая интерпретация погребений энеолита -- эпохи бронзы кургана «Розкопана Могила» (Донбасс). Археологический альманах, 25, с. 156-179.

114. Черненко, Е.В. 1968. Скифский доспех. Киев: Наукова думка.

115. Черненко, Е.В. 1981. Скифские лучники. Киев: Наукова думка.

116. Шрамко, І.Б., Задніков, С.А. 2018. Дослідження курганів на некрополі Скоробор у 2017 р. Археологічні дослідження Більського городища 2017, с. 622.

117. Шульга, П.И. 2010. Синьцзян в VIII--III вв. до н. э. (погребальные комплексы. Хронология и периодизация). Барнаул: Алтайский государственый университет.

118. Шульц, П.Н., Навротский, Н.И. 1973. Прикубанские изваяния скифского времени. Советская археология, 4, с. 189-204.

119. Яблонский, Л.Т. 2009. Умбонообразные золотые предметы скифского времени из Филипповки. В: Бессонова, С.С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. Киев; Полтава: ИА НАН Украины, с. 418-428.

120. Яблонский, Л.Т. 2013. Золото сарматских вождей. Элитный некрополь Филипповка 1 (по материалам раскопок 2004--2009 гг.). Каталог коллекции. Москва: ИА РАН.

121. Яценко, С.А. 1993. Скифский мужской костюм на предметах греко-скифской торевтики IV в. до н. э. (к воросу об этнографизме изображений). В: Каменецкий, И.С., Узянов, С.А. (ред.). Вестник Шелкового пути. Археологические источники. 1. Москва: Шелковый путь, с. 304-323.

122. Berndt, S. 2019. The upright tiara of the Persian king. boreas. Uppsala Studies in Ancient Mediterranean and Near Eastern Civilizations, 37, p. 65-79.

123. Calmeyer, P., Crown, I. 1993. In the Median and Achaemenid periods. In: Yarshater, E. (ed.). Encyclopaedia Iranica. London, p. 407-408.

124. Cernenko, E.V. 2006. Die Schutzwaffen der Skythen. Stuttgart: F. Steiner.

125. Curry, A. 2016. Rites of the Scythians. Spectacular new discoveries from the Caucasus set the stage for a dramatic hilltop ritual. Archaeology, July / August, p. 26-32.

126. Holod, R., Rassamakin, Yu. 2012. Imported and Native Remedies for a Wounded «Prince»: Grave Goods from the Chungul Kurgan in the Black Sea Steppe of the Thirteenth Century. Medieval Encounters, 18, р. 339-381.

127. Olbrycht, M.J. 1997. Parthian king's tiara -- numismatic evidence and some aspects of arsacid political ideology. Zapiski Numizmatyczne, II, s. 2765.

128. Piotrovsky, B., Galanina, L., Grach, N. 1986. Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid-7^th to 3^rd century BC. Leningrad: Aurora.

129. Shramko, I. 2021. Bilsk (Belsk) City-Site -- the Largest Fortified Settlement of Scythia. Ancient West & East, 20, р. 171-218.

130. Young, J.H. 1964: Commagenian Tiaras: Royal and Divine. American Journal of Archaeology, 68, 1, р. 2934.

131. Zakharow, A.A. 1932. I.A. Zaretsky's excavations in the Government of Kharkov. Eurasia Septentrionalis Antiqua, 7, р. 59-81.

References

1. Akishev, K.A., Kushaev, G.A. 1963. Drevniaia kultura sakov i usunei doliny reki Ili. Alma-Ata: AN Kazakhskoi SSR.

2. Alekseev, A.Iu. 1991. Khronologiia i khronografiia Prichernomorskoi Skifii V v. do n. e. Arkheologicheskii sbornik Go- sudarstvennogo Ermitazha, 31, s. 43-56.

3. Alekseev, A.Iu. 1997. K rekonstruktsii odnogo utrachennogo predmeta ellino-skifskoi torevtiki V--IV vv. do n. e. In: Vakhtina, M.Iu., Vinogradov, Iu.A. (ed.). Stratum + Peterburgskii arkheologicheskii vestnik. Sankt-Peterburg; Kishinev, s. 29-43.

4. Alekseev, A.Iu. 2003. Khronografiia Evropeiskoi Skifii VII--IV vekov do n. e. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh.

5. Alekseev, A.Iu. 2012. Zoloto skifskikh tsarei. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh.

6. Alekseeva, I.L. 1973. Raskopki kurganov v mezhdureche Dunaia--Dnestra. Arkheologicheskie otkrytiia 1972 g., s. 252253.

7. Alekseeva, I.L., Okhotnikov, S.B., Redina, E.F. 1997. Skifskoe pogrebenie u g. Artsiz. In: Iarovoi E.V. (ed.). Chobruchskii arkheologicheskii kompleks i voprosy vzaimovliianiia antichnoi i varvarskoi kultur (IV v. do n. e. -- IV v. n. e.). Materialy polevogo seminara. Tiraspol: Arkheologiia, s. 4855.

8. Aleksieieva, I.L., Boltryk, Yu.V., Sapozhnykov, I.V. 2021. Kurhan na Briiennskii hori bilia m. Artsyz. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 287-305.

9. Andrukh, S.I. 1988. Pogrebenie ranneskifskogo voina v Prisivashe. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 159-171.

10. Arakelian, B.N. 1976. Ocherki po istorii iskusstva drevnei Armenii (VI v. do n. e. -- III v. n. e.). Erevan: AN ArmSSR.

11. Artamonov, M.I. 1966. Sokrovishcha skifskikh kurganov v sobranii Gosudarstvennogo Ermitazha. Praga: Artiia; Leningrad: Sovetskii khudozhnik.

12. Batuner, L.M., Pozin, M.E. 1963. Matematicheskie me- tody v khimicheskoi tekhnike. Leningrad: Khimicheskaia lit- eratura.

13. Batchaev, V.M. 1985. Drevnosti predskifskogo i skif- skogo periodov. In: Markovin, V.I. (ed.). Arkheologicheskie issledovaniia na novostroikakh Kabardino-Balkarii v 1972-- 1979 gg. 2. Nalchik: Elbrus, s. 7-134.

14. Bilozor, V.P. 1991. Skifska skulptura. In: Tolochko, P.P., Rolle, R., Vesse, A. (ed.). Zoloto stepu. Arkheolohiia Ukrainy. Kyiv: IA NAN Ukrainy; Shlezvih: Arkheolohichnyi zemelnyi muzei, s. 161-164.

15. Bobrinskii, A.A. 1905. Otchet o raskopkakh, proizveden- nykh v 1903 godu v Chigirinskom uezda Kyivskoi gub. Izvestiia Imperatorskoi arkheologicheskoi komissii, 14, s. 1-43.

16. Bokii, N., Mogilov, A. 2014. Novoe o Melgunovskom kurgane. Naukovi zapysky. Seriia: Istorychni nauky, 21, s. 26-51.

17. Boltrik, Iu.V. 1996. Bolshie zolotye «vorvarki» u skifov. In: Mir Olvii. Pamiatnik issledovateliu i issledovanie pami- atnika. K 90-letiiu professora L.M. Slavina. Kyiv: IA NAN Ukrainy, s. 107-109.

18. Boltryk, Yu.V., Treister, M.Yu. 2010. Sribna fiala z Semykynoi Mohyly. Arkheolohiia, 2, s. 62-74.

19. Butiagin, A.M., Vinogradov, Iu.A. 2014. Iuz-Oba. Kurgan- nyi nekropol aristokratii Bospora. II: Kurgany na myse Ak-Burun. Simferopol; Kerch: Maister Knig.

20. Velychko, Ye.O., Polidovych, Yu.B. 2021. Predmety z kur- hanu Ohuz v kolektsii V.N. ta B.I. Khanenkiv (za materialamy Muzeiu istorychnykh koshtovnostei Ukrainy). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3, s. 104-121.

21. Vinogradov, Iu.A. 1993. Kurgan Ak-Burun (1875). In: Raev, B. A. (ed.). Skifiia i Bospor. Novocherkassk: Ministerstvo kultury RF, s. 38-51.

22. Vinogradov, Iu.A. 2017a. Kultura bosporskoi elity pri Spartokidakh. Bosporskie issledovaniia, XXXIV, s. 112-223.

23. Vinogradov, Iu.A. 2017b. Zolotoi «shlem» iz kurgana Ak- Burun (1875). Aktualnye problemy teorii i istorii iskusstva, 7, s. 96-102.

24. Vitrik, I.S. 2009. O tekhnike izgotovleniia predmetov iz tainika Bratoliubovskogo kurgana. In: Kubyshev, A.I., Bessonova, S.S., Kovalev, N.V. Bratoliubovskii kurgan. Kyiv: IA NAN Ukrainy, s. 141-147.

25. Vlasova, E.V. 2000. Skifskii rog. In: Solovev, S.L. (ed.). Antichnoe Prichernomore. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, s. 46-67.

26. Gaidukevich, V.F. 1959. Nekropoli nekotorykh Bosporskikh gorodov. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 69: Nekropoli Bosporskikh gorodov, s. 178-180.

27. Galanina, L.K. 1980. Kurdzhipskii kurgan. Pamiatnik kultury prikubanskikh plemen IV veka do n. e. Leningrad: Iskusstvo.

28. Galanina, L.K. 1997. Kelermesskie kurgany. «Tsarskie» pogrebeniia ranneskifskoi epokhi. Moscow: Paleograf.

29. Herodot 1993. Istorii v dev'iaty knyhakh. Pereklad A. O. Biletskoho. Kyiv: Naukova dumka.

30. Grakov, B.N. 1971. Skify. Moscow: MGU.

31. Grebennikov, Iu.S., Rebedailo, G.P. 1991. Skifskoe pogrebenie V v. do n. e. na Ingultse. In: Boltrik, Iu.V., Buniatian, E.P. (ed.). Kurgany Stepnoi Skifii. Kyiv: Naukova dumka, s. 117-122.

32. Grechko, D.S. 2016. Klassicheskaia Skifiia: nachalo (pos- lednie desiatiletiia VI -- pervaia chetvert V v. do n. e.). Revista arheologica, XII, 1--2, s. 145-168.

33. Guliaev, V.I. 2009. Spasatelnye raskopki kurganov skif- skogo vremeni na Srednem Donu. In: Bessonova, S.S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Sbornik nauchnykh trudov k 60-letiiu S.A. Skorogo. Kyiv; Poltava: IA NAN Ukrainy, s. 116-124.

34. Guliaev, V.I. 2019. Zagadka zolotykh «konusov» skifov. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii RAN, 256, s. 172-187.

35. Dvoretskii, I.Kh. 1958. Drevnegrechesko-russkii slovar v 2-kh tomakh. 1. Moscow: Inostrannye i natsionalnye slovari.

36. Dzis-Raiko, G.A. (ed.). 1983. Odesskii arkheologicheskii muzei AN USSR. Kyiv: Naukova dumka.

37. Drevnosti... 1872. Drevnosti Gerodotovoi Skifii. 2. Sankt-Peterburg: Imperatorskaia arkheologicheskaia komissiia.

38. Elnikov, M.V., Murzin, V.Iu. 2016. Kochevniki Ukrainy. Kyiv: O. Filiuk.

39. Ivanchik, A.I. 2010. Pokhorony skifskikh tsarei: Gerodot i arkheologiia. In: Gerasimova, M.M., Malashev, V.Iu., Moshkova, M.G. (ed.). Arkheologiia i paleoantropologiia evraziiskikh stepei i sopredelnykh territorii. Moscow: Taus, s. 129-150.

40. Ilinskaia, V.A. 1968. Skify Dneprovskogo lesostepnogo Levoberezhia. Kyiv: Naukova dumka.

41. Ilinskaia, V.A., Terenozhkin, A.I. 1983. Skifiia VII--IV vv. do n. e. Kyiv: Naukova dumka.

42. Kantorovich, A.R. 2010. Meoto-skifskoe iskusstvo Prikubania (VII -- nachalo III v. do n. e.). Antichnoe nasledie Kubani, 1, s. 286-314.

43. Klochko, L.S. 2009. Cholovichi holovni ubory na zemliakh Skifii. In: Bessonova, S.S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Sbornik nauchnykh trudov k 60-letiiu S.A. Skorogo. Kyiv; Poltava: IA NAN Ukrainy, s. 167-183.

44. Klochko, L. 2011. Dekoratyvni elementy skifskykh holovnykh uboriv: do interpretatsii tak zvanykh «velykykh vorvarok». Vidlunnia vikiv, 1--2, s. 46-50.

45. Kovaleva, I.F., Mukhopad, S.E. 1982. Skifskoe pogrebe- nie kontsa VI--V vv. do n. e. u s. Aleksandrovka. In: Terenozhkin, A.I. (ed.). Drevnosti stepnoi Skifii. Kyiv: Naukova dumka, s. 91-101.

46. Kovpanenko, H.T. 1970. Kurhany poblyzu s. Machukhy na Poltavshchyni (Za materilamy M.Ya. Rudynskoho). Arkheolohiia, XXIV, s. 146-170.

47. Kozyr, I.A., Panchenko, K.I., Chornyi, O.V. 2019. Vasynskyi kurhan serednoskifskoho chasu. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 300-314.

48. Korolkova (Chezhina), E.F. 1995. O vozmozhnosti atributsii Stavropolskogo (Kazinskogo) klada kak pamiatnika skifskoi epokhi. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 32, s. 77-89.

49. Kravets, D.P. 2002. Zolotoi shlem (Skify i Donbass). Slaviansk: Pechatnyi dvor.

50. Kubyshev, A.I., Kovalov, M.V. 1994. Skifskyi Brotoliubivskyi kurhan V st. do n. e. na Khersonshchyni. Arkheolohiia, 1, s. 141-144.

51. Kubyshev, A.I., Symonenko, O.V. 1991. Skifski ta sar- matski pam'iatky Tavrii. In: Tolochko, P.P., Rolle, R., Vesse, A. (ed.). Zoloto stepu. Arkheolohiia Ukrainy. Kyiv: IA NAN Ukrainy; Shlezvih: Arkheolohichnyi zemelnyi muzei, s. 75-78.

52. Kubyshev, A.I., Bessonova, S.S., Kovalev, N.V. 2009. Bratoliubovskii kurgan. Kyiv: IA NAN Ukrainy.

53. Kubyshev, A.I., Kovalev, M.V., Kuprii, S.A., Simonenko, A.V., Polin, S.V., Shilov, Iu.O. 1987. Otchet o rabotakh Khersonskoi arkheologicheskoi ekspeditsii Instituta arkheologii AN USSR v Khersonskoi i Zaporozhskoi oblastiakh USSR v 1987g. NA IA NAN Ukrainy, f. 64, 1987/19.

54. Kubyshev, A.I., Kuprii, S.A. 1992. Skifskie kurgany V v. do n. e. u s. Sheliugi. Drevnosti Stepnogo Prichernomoria i Kryma, III, s. 149-156.

55. Kuvshinova, E.N. 2000. K voprosu ob izobrazhenii vozlivaiushchikh bogov v antichnom iskusstve. In: Akimova, L.I., Kifishin, A.G. (ed.). Zhertvoprinoshenie. Ritual v iskusstve i kulture ot drevnosti do nashikh dnei. Moscow: Iazyki russkoi kultury, s. 223-230.

56. Legrand, S. 1998. Zagadochnyi zolotoi predmet iz kurgana Perederieva Mogila. Rossiiskaia arkheologiia, 4, s. 89-97.

57. Leskov, A.M. 1968. Bogatoe skifskoe pogrebenie iz Vostochnogo Kryma. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 158-165.

58. Lukiashko, S.Ia. 2017. O skifskikh shchitakh. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia 4. Istoriia. Regionovedenie. Mezhdunarodnye otnosheniia, 22, 4, s. 6-16.

59. Mantsevich, A.P. 1966. Dereviannye sosudy skifskoi epokhi. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 8, s. 23-38.

60. Mantsevich, A.P. 1987. Kurgan Solokha. Leningrad: Iskusstvo.

61. Meliukova, A.I. 1989. Skifskie pamiatniki stepi Severnogo Prichernomoria. In: Meliukova, A.I. (ed.). Arkheologiia SSSR. Stepi evropeiskoi chasti SSSR v skifo-sarmatskoe vremia. Moscow: Nauka, s. 51-66.

62. Mets, F. 2008. O zolotom predmete iz kurgana Perederieva Mogila. Teoriia i praktika arkheologicheskikh issledovanii, 4, s. 43-54.

63. Miroshina, T.V. 1989. Golovnye ubory. In: Meliukova, A.I. (ed.). Arkheologiia SSSR. Stepi evropeiskoi chasti SSSR v skifo-sarmatskoe vremia. Moscow: Nauka, s. 108-109.

64. Mohylov, O.D. 2008. Sporiadzhennia konia skifskoi doby u Lisostepu Skhidnoi Yevropy. Kyiv; Kam'ianets-Podilskyi.

65. Moruzhenko, A.A. 1992. Skifskyi kurhan Perederiieva mohyla. Arkheolohiia, 4, s. 67-74.

66. Murzin, V.Iu. 2018. O zolotykh «konusakh» iz skifskikh kurganov. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 131137.

67. OAK za 1875 g. 1876. Otchet Imperatorskoi arkheologicheskoi komissii za 1875 god. Sankt-Peterburg: Imperatorskaia Akademiia nauk.

68. OAK za 1896 g. 1900. Otchet Imperatorskoi arkheolog- icheskoi komissii za 1875 god. Sankt-Peterburg: Glavnoe up- ravlenie udelov.

69. OAK za 1899 g. 1902. Otchet Imperatorskoi arkheolog- icheskoi komissii za 1875 god. Sankt-Peterburg: Glavnoe up- ravlenie udelov.

70. Olkhovskii, V.S. 1978. Ranneskifskie pogrebalnye sooruzheniia po Gerodotu i arkheologicheskim dannym. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 83-97.

71. Olkhovskii, V.S. 1991. Pogrebalno-pominalnaia obriadnost naseleniia stepnoi Skifii (VII--III vv. do n. e.). Moscow: Nauka.

72. Olkhovskii, V.S. 2004. Skifskaia monumentalnaia skulptura (k probleme dostovernosti istochnika). In: Chochorowski, J. (ed.). Kimmerowie. Scytowie. Sarmaci. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, r. 349-360.

73. Olkhovskii, V.S., Galkin, L.L. 1997. K izucheniiu pamiatnikov Severo-Vostochnogo Prikaspiia epokhi rannego zheleza. Rossiiskaia arkheologiia, 4, s. 141-156.

74. Olkhovskii, V.S., Evdokimov, G.L. 1994. Skifskie izvaianiia VII--III vv. do n. e. Moscow: IA RAN.

75. Petrenko, V.G. 1967. Pravoberezhe Srednego Pridneprovia v V--III vv. do n. e. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 1-4. Moscow: Nauka.

76. Podobed, V.A., Usachuk, A.N., Tsimidanov, V.V. 2013. Manipuliatsii v stolbovykh iamakh (kultury epokhi bronzy Azii i Vostochnoi Evropy). Teoriia i praktika arkheologicheskikh issledovanii, 1 (7), s. 33-48.

77. Polidovich, Iu. B. 2017. Lev i pantera (azhurnye plastinki iz Melitopolskogo kurgana). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 185-192.

78. Polidovich, Iu.B. 2019. Stseny srazheniia na zolotom konuse iz Perederievoi Mogily i skifskii mif o Kolaksae. Stratum plus, 3: Voina i pir v kochevoi stepi, s. 229-260.

79. Pridik, E.M., 1914. Novye kavkazskie klady. Materialy po arkheologii Rossii, 34, s. 94-110.

80. Prokofev, R.V. 2014. Raskopki u khutora Dugino v delte Dona v 2009 godu. Rostov-na-Donu.

81. Puzikova, A.I. 1995. Skify Srednego Dona (Belgorodskaia i Voronezhskaia oblasti). Moscow: Praktik-A.

82. Puzikova, A.I. 2001. Kurgannye mogilniki skifskogo vre- meni Srednego Podonia (publikatsiia kompleksov). Moscow: Indrik.

83. Puzikova, A.I. 2017. Pogrebalnyi inventar kurgannykh mogilnikov skifskogo vremeni Srednego Podonia. Moscow: IA RAN.

84. Pshenichniuk, A.Kh. 2012. Filippovka: nekropol kochevoi znati IV veka do n. e. na Iuzhnom Urale. Ufa: UNTS RAN.

85. Rostovtsev, M.I., Stepanov, P.K. 1917. Ellino-skifskii golovnoi ubor. Izvestiia Imperatorskoi arkheologicheskoi komissii, 63, s. 69-101.

86. Rudenko, S.I. 1953. Kultura naseleniia Gornogo Altaia v skifskoe vremia. Moscow; Leningrad: AN SSSR.

87. Rudenko, S.I. 1960. Kultura naseleniia Tsentralnogo Al- taia v skifskoe vremia. Moscow; Leningrad: AN SSSR.

88. Rusiaeva, M.V. 1999. Zolotoi predmet ritualno-kultovogo naznacheniia iz kurganu Perederieva Mogila. In: Vakhtina, M. Iu., Zuev, V.Iu., Rogov, E.Ia., Khrshanovskii, V.A. (ed.). Bosporskii fenomen: grecheskaia kultura na periferii antichnogo mira. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Sankt-Peterburg: IIMK, s. 208-215.

89. Rusiaeva, M.V. 1999. Zolotoi predmet rytualno-kultovoho naznachenyia yz kurhanu Perederyeva Mohyla. In: Vakhtyna, M.Yu., Zuev, V.Yu., Rohov, E.Ya., Khrshanovskyi, V.A. (ed.). Bosporskyi fenomen: hrecheskaia kultura na peryferyy antychnoho myra. Materyalb Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsyy. Sankt-Peterburh: YYMK, s. 208-215.

90. Rusiaieva, M.V. 1997. Vidtvorennia istorychnoho perekazu pro bytvu starykh y molodykh skifiv. Zapysky istoryko-filolohichnoho tovarystva Andriia Biletskoho, 1, s. 55-62.

91. Riabova, V.A., Cherniakov, I.T. 2002a. O funktsionalnom naznachenii bolshikh zolotykh skifskikh «vorvorok». In: Iuvelirnoe iskusstvo i materialnaia kultura. Tezisy dokladov uchastnikov odinnadtsatogo kollokviuma. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, s. 80-83.

92. Riabova, V.A., Cherniakov, I.T. 2003. Tipy tekhnologii izgotovleniia bolshikh zolotykh skifskikh konusov dlia skalpov. In: Iuvelirnoe iskusstvo i materialnaia kultura. Tezisy dokladov uchastnikov dvenadtsatogo kollokviuma. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, s. 102-105.

93. Riabova, V.O. 1984. Derev'iani chashi z obbyvkamy skif- skoho chasu. Arkheolohiia, 46, s. 31-44.

94. Riabova, V.O., Cherniakov, I.Т. 2002a. Pryznachennia ta pokhodzhennia velykykh zolotykh «vorvarok». In: Klochko, L.S. (ed.). Muzeini chytannia. Materialy naukovoi konferentsii «Iuvelirne mystetstvo -- pohliad kriz viky». Kyiv: MIKU, s. 41-60.

95. Riabova, V.O., Cherniakov, I.T. 2002b. Velyki zoloti kovpaky dlia skalpiv u skifiv. Vostochnoevropeiskii arkheologicheskii zhurnal (online), 1 (14), yanvar-fevral. Available at: http://archaeology.kiev.ua/journal/010102/ryabova_chernyakov.htm (Accessed 20 February 2023).

96. Savelev, I.V. 1982. Kurs obshchei fiziki. 1. Moscow: Nauka.

97. Savostina, E.A. 2012. Ellada i Bospor. Grecheskaia skulptura na Severnom Ponte. Simferopol; Kerch: ADEF-Ukraina.

98. Savostina, E.A. 2014. Ikonografiia skifskoi bitvy i «bosporskii stil»: novyi povod dlia obsuzhdeniia problemy. Tavricheskie studii. Istoricheskie nauki, 6, s. 32-40.

99. Savchenko, E.I. 2009. Snariazhenie konia skifskogo vremeni na Srednem Donu kak arkheologicheskii istochnik. In: Guliaev, V.I. (ed.). Arkheologiia Srednego Dona v skifskuiu epokhu. Trudy Donskoi arkheologicheskoi ekspeditsii IA RAN, 2004--2008gg. Moscow: IA RAN, s. 221-325.

100. Silanteva, L.F. 1959. Nekropol Nimfeia. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 69: Nekropoli Bosporskikh gorodov, s. 5-107.

101. Simonenko, A.V. 2014. Shlemy sarmatskogo vremeni iz Vostochnoi Evropy. Stratum plus, 4, s. 249-284.

102. Skudnova, V.M. 1988. Arkhaicheskii nekropol Olvii. Leningrad: Iskusstvo.

103. Smirnov, K.F. 1961. Vooruzhenie savromatov. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 101. Moscow: AN SSSR.

104. Smirnov, K.F. 1964. Savromaty. Ranniaia istoriia i kultura sarmatov. Moscow: Nauka.

105. Sotnikova, S.V. 2015. Andronovskie ritualnye kompleksy s perevernutymi sosudami: sravnitelnaia kharakteristika i interpretatsiia. Problemy istorii, filologii, kultury, 3, s. 231245.

106. Tiratsian, G.A. 1982. Armianskaia tiara: opyt kulturno-istoricheskoi interpretatsii. Vestnik drevnei istorii, 2, s. 90-96.

107. Treister, M.Iu. 2009. Serebrianye sosudy iz tainika Chmyrevoi Mogily. Drevnosti Bospora, 13, s. 414-460.

108. Treister, M.Iu. 2010. Remont, «usovershenstvovanie» inokulturnykh veshchei v skifskoi i sarmatskoi srede i ispolzovanie inokulturnogo ornamenta v dekore sobstvennykh proizvedenii skifov i sarmatov (na primere pamiatnikov khudozhestvennogo metalla). Arkheologicheskie vesti, 16, s. 7294.

109. Treister, M.Iu. 2013. Klad serebrianykh ritonov akhemenidskogo kruga iz Erebuni. Scripta antiqua, 3, s. 341-422.

110. Fedorov, V.K. 2012. Materialy k katalogu neizdannykh predmetov iz dragotsennykh metallov, naidennykh v kurgane 1 Filippovskogo mogilnika. In: Pshenichniuk, A.Kh. Filippovka: nekropol kochevoi znati IV veka do n. e. na Iuzhnom Urale. Ufa: UNTS RAN, s. 235-257.

111. Fedorov, V.K. 2019. Kurgan 7 mogilnika Sara (raskopki D.I. Zakharova 1928 g.): istoriograficheskoe issledovanie. Nizh- nevolzhskii arkheologicheskii vestnik, 18, 1, s. 149-164.

112. Fialko, E.E. 2005. O naznachenii zolotykh «konusov» iz skifskogo kurgana Oguz. In: Guliaev, V.I. (ed.). Drevnosti Evrazii: ot rannei bronzy do rannego srednevekovia. Pamiati V. S. Olkhovskogo. Moscow: IA RAN, s. 407-414.

113. Khazanov, A.M. 1975. Sotsialnaia istoriia skifov. Moscow: Nauka.

114. Tsimidanov, V.V. 2011. Kulturno-khronologicheskaia interpretatsiia pogrebenii eneolita -- epokhi bronzy kurgana «Rozkopana Mogila» (Donbass). Arkheologicheskii almanakh, 25, s. 156-179.

115. Chernenko, E.V. 1968. Skifskii dospekh. Kyiv: Naukova dumka.

116. Chernenko, E.V. 1981. Skifskie luchniki. Kyiv: Naukova dumka.

117. Shramko, I.B., Zadnikov, S.A. 2018. Doslidzhennia kurhaniv na nekropoli Skorobor u 2017 r. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha 2017, s. 6-22.

118. Shulga, P.I. 2010. Sintszian v VIII--III vv. do n. e. (pogre- balnye kompleksy. Khronologiia iperiodizatsiia). Barnaul: Altaiskii gosudarstvenyi universitet.

119. Shults, P.N., Navrotskii, N.I. 1973. Prikubanskie izvaianiia skifskogo vremeni. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 189204.

120. Iablonskii, L.T. 2009. Umbonoobraznye zolotye predmety skifskogo vremeni iz Filippovki. In: Bessonova, S.S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Sbornik nauchnykh trudov k 60-letiiu S.A. Skorogo. Kyiv; Poltava: IA NAN Ukrainy, s. 418-428.

121. Iablonskii, L.T. 2013. Zoloto sarmatskikh vozhdei. Elit- nyi nekropol Filippovka 1 (po materialam raskopok 2004--2009 gg.). Katalog kollektsii. Moscow: IA RAN.

122. Iatsenko, S.A. 1993. Skifskii muzhskoi kostium na predmetakh greko-skifskoi torevtiki IV v. do n. e. (k vorosu ob etnografizme izobrazhenii). In: Kamenetskii, I.S., Uzianov, S.A. (ed.). Vestnik Shelkovogo puti. Arkheologicheskie istochniki. 1. Moscow: Shelkovyi put, s. 304-323.

123. Berndt, S. 2019. The upright tiara of the Persian king. boreas. Uppsala Studies in Ancient Mediterranean and Near Eastern Civilizations, 37, p. 65-79.

124. Calmeyer, P., Crown, I. 1993. In the Median and Achaemenid periods. In: Yarshater, E. (ed.). Encyclopaedia Iranica. London, p. 407-408.

125. Cernenko, E.V. 2006. Die Schutzwaffen der Skythen. Stuttgart: F. Steiner.

126. Curry, A. 2016. Rites of the Scythians. Spectacular new discoveries from the Caucasus set the stage for a dramatic hilltop ritual. Archaeology, July / August, p. 26-32.

127. Holod, R., Rassamakin, Yu. 2012. Imported and Native Remedies for a Wounded «Prince»: Grave Goods from the Chungul Kurgan in the Black Sea Steppe of the Thirteenth Century. Medieval Encounters, 18, p. 339-381.

128. Olbrycht, M.J. 1997. Parthian king's tiara -- numismatic evidence and some aspects of arsacid political ideology. Zapiski Numizmatyczne, II, s. 27-65.

129. Piotrovsky, B., Galanina, L., Grach, N. 1986. Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid-7^th to 3^rd century BC. Leningrad: Aurora.

130. Shramko, I. 2021. Bilsk (Belsk) City-Site -- the Largest Fortified Settlement of Scythia. Ancient West & East, 20, p. 171-218.

131. Young, J.H. 1964: Commagenian Tiaras: Royal and Divine. American Journal of Archaeology, 68, 1, p. 29-34.

132. Zakharow, A.A. 1932. I.A. Zaretsky's excavations in the Government of Kharkov. Eurasia Septentrionalis Antiqua, 7, p. 59-81.

Размещено на Allbest.ru

...