Зовнішня розвідка як напрям оперативної діяльності органів державної безпеки України в умовах глобального воєнно-політичного протистояння у світі (1954-1991 рр.)

Поза сумнівом, співробітники радянських спецслужб -- армійської і держбезпеки -- проявили на таємному фронті Афганської війни високий професіоналізм і самовідданість. Як промовисто зауважив командир «Карпат» Г. Лобачьов, «нашою ж командою в Афганістані не скоєно нічого такого, щоб не відповідало загальнолюдському розумінню таких понять, як честь і мораль. Немає у нас на душі гріхів, які б потрібно було замолювати. І соромитися нам німа чого. Ми чесно виконували Присягу». 110 співробітників «Карпат» отримали урядові нагороди, включаючи 3 ордени Червоного Прапору, 41 орден Червоної Зірки (Лобачев, Г. С. 2010, с. 23, 129).

Висновки

Починаючи із 1960х років розширилися оперативні можливості та компетенція розвідувального підрозділу КДБ при РМ УРСР, у ньому створювалися нові функціональні ланки. Пріоритетними виступали лінії політичної та науково-технічної розвідки, оперативна розробка закордонних політичних еміграційних об'єднань, афільованих у систему психологічної війни та підготовки до можливого глобального збройного конфлікту, спецпропаганда й підготовка до розвідувально-диверсійної діяльності в особливий період.

Поступово українська розвідка здобула можливості не тільки виконувати доручення Центру, але й реалізовувати самостійні завдання за узгодженням із ПГУ КДБ СРСР, яке делегувало Києву певні функції. Ефективною роботою за кордоном відзначилося чимало розвідників-нелегалів, які були підібрані, перевірені й отримали первинну підготовку завдяки співробітникам КДБ УРСР. По суті, до початку 1970х рр., розвідувальне управління КДБ УРСР перетворилося у повноцінну розвідслужбу, що з погляду історико-державотворчої перспективи України заклало серйозні організаційно-функціональні та оперативно-службові передумови до творення спеціальних служб вже незалежної України. Унікальний досвід оперативної роботи проти іррегулярних формувань у специфічних цивілізаційних умовах був отриманий під час Афганської війни.

Після розпаду СРСР близька ста співробітників ПГУ КДБ СРСР та Першого управління КДБ УРСР перейшли на службу Українській державі та склали кадрову основу Головного управління розвідки -- Департаменту розвідки Служби безпеки України (з 2004 року -- Служба зовнішньої розвідки України).

Список використаних джерел і літератури

Бессмертный, И. (2007). Силуэты разведки: Книга-интервью. Одесса, 264 с.

Бессмертный, И. (2006). Технические секреты -- его ремесло. Газета «2000», 16 апреля, с. 8.

Бобков, Ф. Д. & Сидоренко, А. Г. (1976). Общая характеристика идеологической диверсии империалистических государств против СССР. Москва, 128 с.

Болтунов, М. (1998). Власть и спецназ. Москва, 508 с.

Булавин, А. А. (2019). Вспомним всех поименно... Киев, 526 с.

Веденеев, Д. В. (2008). Украинский фронт в войнах спецслужб: Исторические очерки. Киев, 432 с.

Ветерани розвідки завжди в строю. (2013). (Рук. авт. колективу В. І. Легомінов). Київ, 138 с.

Вєдєнєєв, Д. В. (2009). З досвіду використання історичних знань у державно-патріотичному вихованні особового складу Національної академії СБ України. Збірник наукових праць Національної академії СБУ. № 27, с. 23-27.

Вєдєнєєв, Д. В. (2017). Науково-технічна розвідка Комітету держбезпеки Української РСР (1954-1991 рр.). Перспективи розвитку озброєння та військової техніки сухопутних військ.

Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 11-12 травня 2017 р.). Львів, с. 342.

Вєдєнєєв, Д. В. (2022a). Інституалізація досліджень історії вітчизняних спецслужб в Національній академії Служби безпеки України (1992-2010 рр.). Шості Череванівські наукові читання (на пошану професора А. С. Череваня): збірник наукових статей. Полтава, випуск VI, с. 14-22.

Вєдєнєєв, Д. В. (2022b). Від Франца-Йосипа до Горбачева. Оперативна діяльність та життєпис Василя Хомяка -- суперагента радянської розвідки «82». Радянські репресії у західних областях України (1939-1953): історія, особистості, пам'ять: колективна монографія. Riga, с. 347-371.

Гавяз, М. І. (2006). Нова доба органів держбезпеки. Борис Шульженко. Особистість і час: Документи, спогади, матеріали. Київ, с. 362-385.

Голушко, Н. М. (2009). КГБ Украины. Последний председатель. (Т. 1). Донецк, 512 с. Дорожкин, О. Н. (2011). Афганистан. Отчет о командировке офицера агентурной разведки. Киев, 216 с.

Дроздов, Ю. И. (2000). Записки начальника нелегальной разведки. Москва, 416 с. Керівники української зовнішньої розвідки. Хоменко, В. Д. (авт.-упоряд.), Скрипник, О. В., Шиденко, І. М. & інші. (2010). Київ, 176 с.

Корнешов, Л. (1988). Кто есть кто в загранцентре оуновцев. Известия, 15 сентября. Літопис УПА. Нова серія. (2001). (Т. 3). Київ-Торонто, 648 с.

Лобачев, Г. С. (2010). Команда «Карпаты» отряда спецназначения КГБ СССР «Каскад». Одесса, 304 с.

Нездоля, А., Нестеренко, С. & Нестеренко, Э. (2003). Досье генерала госбезопасности Александра Нездоли. Белая Церковь, 471 с.

Отряд специального назначения «Каскад». Факты. Воспоминания. Свидетельства. Судьбы. (2000). Одесса, 248 с.

Рожен, Л. М., Вєдєнєєв, Д. В., Гавриленко, О. А. & інші. (2011). Нариси з історії розвідки суб'єктів державотворення на теренах України. Київ, 536 с.

Скрипник, О. В. (2009). Український слід у розвідці. Київ, 319 с.

Скрипник, О. В. (2011). Розвідники, народжені в Україні. Київ, 621 с.

Скрипник, О. В. (2013). Особлива територія. Київ, 440 с.

Скрипник, О. В. (2019). Українська розвідка.100 років боротьби, протистояння, звершень. Київ, 344 с.

Цуркан, В. (1989). Холостий хід ОУН. Львів, 95 с.

References

Bessmertnyj, Y. (2007). Syluety razvedky: Knyha-ynterv'iu [Intelligence Silhouettes: Interview Book]. Odessa, 264 s. [in Russian].

Bessmertnyj, Y (2006). Tekhnycheskye sekrety -- eho remeslo [Technical secrets are his trade]. Hazeta “2000”, 16 aprelia, s. 8. [in Russian].

Bobkov, F. D. & Sydorenko, A. H. (1976). Obschaia kharakterystyka ydeolohycheskoj dyversyy ymperyalystycheskykh hosudarstvprotyv SSSR [General characteristics of the ideological sabotage of the imperialist states against the USSR]. Moskva, 128 s. [in Russian].

Boltunov, M. (1998). Vlast'y spetsnaz [Power and special forces]. Moskva, 508 s. [in Russian]. Bulavyn, A. A. (2019). Vspomnym vsekhpoymenno... [Let's remember everyone by name...]. Kyev, 526 s. [in Russian].

Vedeneev, D. V (2008). Ukraynskyj front v vojnakh spetssluzhb: Ystorycheskye ocherky [Ukrainian front in the wars of special services: Historical essays]. Kyev, 432 s. [in Russian].

Veterany rozvidky zavzhdy v stroiu [Intelligence veterans are always ready]. (2013). (Ruk. avt. kolektyvu V I. Lehominov). Kyiv, 138 s. [in Ukrainian].

Viedienieiev, D. V. (2009). Z dosvidu vykorystannia istorychnykh znan' u derzhavnopatriotychnomu vykhovanni osobovoho skladu Natsional'noi akademii SB Ukrainy [From the experience of using historical knowledge in the state-patriotic education of the personnel of the National Academy of the Security of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noi akademii SBU. № 27, s. 23-27. [in Ukrainian].

Viedienieiev, D. V (2017). Naukovo-tekhnichna rozvidka Komitetu derzhbezpeky Ukrains'koi RSR (1954-1991 rr.) [Scientific and technical intelligence of the State Security Committee of the Ukrainian SSR (1954-1991)]. Perspektyvy rozvytku ozbroiennia ta vijs'kovoi tekhniky sukhoputnykh vijs'k. Zbirnyk tez dopovidej Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii (L'viv, 11-12 travnia 2017 r.). L'viv, s. 342. [in Ukrainian].

Viedienieiev, D. V. (2022a). Instytualizatsiia doslidzhen' istorii vitchyznianykh spetssluzhb v Natsional'nij akademii Sluzhby bezpeky Ukrainy (1992-2010 rr.) [Institutionalization of research into the history of domestic special services at the National Academy of the Security Service of Ukraine (1992-2010)]. Shosti Cherevanivs'ki naukovi chytannia (na poshanu profesora A. S. Cherevania): zbirnyk naukovykh statej. Poltava, vypusk VI, s. 14-22. [in Ukrainian].

Viedienieiev, D. V. (2022b). Vid Frantsa-Josypa do Horbacheva. Operatyvna diial'nist' ta zhyttiepys Vasylia Khomiaka -- superahenta radians'koi rozvidky “82” [From Franz Joseph to Gorbachev. Operational activity and biography of Vasyl Khomyak -- super agent of Soviet intelligence «82”]. Radians'ki represii u zakhidnykh oblastiakh Ukrainy (1939-1953): istoriia, osobystosti, pam'iat': kolektyvna monohrafiia. Riga, s. 347-371. [in Ukrainian].

Haviaz, M. I. (2006). Nova doba orhaniv derzhbezpeky. Borys Shul'zhenko. Osobystist' i chas [A new era of state security agencies. Boris Shulzhenko. Personality and time]: Dokumenty, spohady, materialy. Kyiv, s. 362-385. [in Ukrainian].

Holushko, N. M. (2009). KHB Ukrayny. Poslednyj predsedatel' [KGB of Ukraine. Last Chairman]. (Т. 1). Donetsk, 512 s. [in Russian].

Dorozhkyn, O. N. (2011). Afhanystan. Otchet o komandyrovke ofytsera ahenturnoj razvedky [Afghanistan. Intelligence officer travel report]. Kyev, 216 s. [in Russian].

Drozdov, Yu. Y. (2000). Zapysky nachal'nyka nelehal'noj razvedky [Notes of the head of illegal intelligence]. Moskva, 416 s. [in Russian].

Kerivnyky ukrains'koi zovnishn'oi rozvidky [Heads of Ukrainian foreign intelligence]. Khomenko, V D. (avt.-uporiad.), Skrypnyk, O. V, Shydenko, I. M. & inshi. (2010). Kyiv, 176 s. [in Ukrainian].

Korneshov, L. (1988). Kto est' kto v zahrantsentre ounovtsev [Who is who in the foreign center of the OUN]. Yzvestyia, 15 sentiabria. [in Russian].

Litopys UPA. Nova seriia [Annals of the UPA. New series]. (2001). (T. 3). Kyiv-Toronto, 648 s. [in Ukrainian].

Lobachev, H. S. (2010). Komanda “Karpaty” otriada spetsnaznachenyia KHB SSSR “Kaskad” [Team “Karpaty” of the special forces detachment of the KGB of the USSR “Cascade”]. Odessa, 304 s. [in Russian].

Nezdolia, A., Nesterenko, S. & Nesterenko, E. (2003). Dos'e henerala hosbezopasnosty Aleksandra Nezdoly [Dossier of State Security General Oleksandr Nezdolya]. Belaia Tserkov', 471 s. [in Russian].

Otriad spetsyal'noho naznachenyia “Kaskad”. Fakty. Vospomynanyia. Svydetel'stva. Sud' by [Detachment of special purpose “Cascade”. Data. Memories. Evidence. fate]. (2000). Odessa, 248 s. [in Russian].

Rozhen, L. M., Viedienieiev, D. V. Havrylenko, O. A. & inshi. (2011). Narysy z istorii rozvidky sub'iektiv derzhavotvorennia na terenakh Ukrainy [Essays on the history of intelligence of statebuilding subjects on the territory of Ukraine]. Kyiv, 536 s. [in Ukrainian].

Skrypnyk, O. V. (2009). Ukrains'kyj slid u rozvidtsi [Ukrainian footprint in intelligence]. Kyiv, 319 s. [in Ukrainian].

Skrypnyk, O. V (2011). Rozvidnyky, narodzheni v Ukraini [Scouts born in Ukraine]. Kyiv, 621 s. [in Ukrainian].

Skrypnyk, O. V (2013). Osoblyva terytoriia [Special territory]. Kyiv, 440 s. [in Ukrainian]. Skrypnyk, O. V. (2019). Ukrains'ka rozvidka.100 rokiv borot'by, protystoiannia, zvershen' [Ukrainian intelligence. 100 years of struggle, confrontation, achievements]. Kyiv, 344 s. [in Ukrainian].

Tsurkan, V. (1989). Kholostyj khid OUN [OUN idle speed]. L'viv, 95 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru