Князь Данило Романович та угорські королі 1205-1235 рр. Частина 2
Актуальний науковий матеріал статті присвячений другій частині, ініційованої у 2019 року львівським професором Володимиром Александровичем дискусії про характер взаємовідносин князя Данила Романовича із угорськими королями Андрієм ІІ та Белою IV.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.02.2024 |
| Размер файла | 94,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2. Знаменитий диплом, виданий Белою IV незабаром після інтронізації regni autem nostri anno secundo (на жаль, не містить денної дати) королівському конюшому Діонісієві синові Діонісія 1235 р. та ретельно вивчений Тору Сенґою на предмет коректної реконструкції хронології описаних у ньому військових кампаній, недвозначно характеризує нещодавнього учасника врочистостей 14 жовтня (ще присутнього при дворі Арпадів на момент укладення тексту джерела!): "Ad hinc etiam dum contra Danylam, ducem Lodomerie, a debito fidelitatis se subtrahentem [акцент наш. - Авт.] et Galliciam [або в сенсі міста Галича. - Авт.] nobis iam subiectam capere attemptantem, pariter cum inclito patre nostro [Андрієм ІІ. - Авт.] exercitum duceremus et iam in expugnatione castri Yrislov essemus constituti [...]"CDES. T. 2. S. 3-5; див.: Сенґа Т. Назв. праця. С. 49-72. CDES. T. 2. S. 4.. Як добре відомо, у цьому конкретному фраґменті йшлося про події масштабної кампанії угорських сил на чолі з Андрієм ІІ та його синами Белою і Андрієм 1232 р. до Галицької та Волинської земельChronica Galiciano-Voliniana. S. 162-167. Пор.: Сенґа Т. Назв. праця. С. 55, 68.. Під час згаданої облоги Ярослава дійшло до перемовин із групою прихильних бояринові Судиславу (входив до курії герцога Андрія у Галичі) містян, де з угорського боку взяв участь шопронський комес Чак"Чакови ж[е] прїехав[^шю изь оугор[ь]скых[ъ] полков[ъ], | рек[ъ]шю емоу: "Не могоут[ь] вас[ъ] оуже прї'Ати, n5w сжт[ь] вел[ь]ми | бїени"", Chronica Galiciano-Voliniana. S. 164. Див. також: Волощук М. "Русь" в Угорському королівстві (ХІ - друга половинаXIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції / відп. ред. Л.В. Войтович. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2014. С. 319, прим. 1712; Idem. Ruthenians (the Rus ') in the Kingdom of Hungary, 11th to Mid-14th Centuries. Settlement, Property, and SocioPolitical Role / translated by Y. Prykhodko. East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450-1450 / general editors F. Curta and D. Zupka. Leiden ; Boston : Brill, 2021. Vol. 76. P. 208, note 166; пор.: Zsoldos A. Magyarorszag vilagi archontologiaja 1000-1301. Budapest : Historia ; MTA Tortenettudomanynyi Intezete, 2011. Old. 198.. Нагадаймо, що саме у середовищі цієї фамілії, зокрема при архієпископові Калочі Угринові (f 1241), поставали ранні тексти Пожонської хроніки, на сторінках якої вперше окреслена участь князя Данила у коронації Бели IVChronicon Posoniensis. S. 10.. На відміну від В. Александровича"У чому конкретно повинно було полягати згадане порушення "зобов'язання вірності" - гадати годі. Могло йтися тільки про претензії Угорщини безвідносно до особи самого "Danylam". Але навіть визнаючи якусь прив'язаність, випадало би сприймати її винятково віддаленою, ні про яке "підданство" при цьому не йшлося зовсім", див.: Александрович В. "Угорське підданство". С. 149., вважаємо упровадження окресленого епізоду до диплома королівському конюшому цілковито невипадковим. Інформаторами упорядника хроніки були члени роду, учасники найрізноманітніших виправ, утім, як ми бачимо - під Ярослав 1232 р., добре обізнані в силу власної ерудиції і зв'язків при дворі із тонкощами як дочасних, так і актуальних міждинас - тичних стосунків з Романовичами.
Вжите ж у дипломі окреслення a debito fidelitatis se subtrahentem недвозначно свідчить про нещодавній настрій при дворі Арпадів щодо Данила Романовича. Він віддзеркалював втра - ту угорською династією Галицької землі у квітні 1230 і особливо на початку весни 1234 р., коли в обложеному Галичі помер герцог Андрій. Ми не знаємо насправді точного часу та мети при - буття князя Данила до королівського двору, але, незалежно від того, мало це місце до чи після смерті Андрія ІІ, infidelitas було компенсовано залученням гостя до урочистостей 14 жовтня 1235 р. та, можливо, іншими невідомими за джерелами характерними жестами добре зрозумілими усім учасникам та закріпленими у подальших практиках, зокрема - титулах Бели IVЩо цікаво, для упорядника угорських актів Ґеорґа Феєра (1766-1851) у першій половині ХІХ ст. васальна залежність Данила Романовича від Бели IV була очевидною і зрозумілою. Із покликом на доробок деяких зі своїх попередників, зокрема книгу Юзефа Анджея Залуського (1701-1774) "Проба критики історії Польщі" (Zaluski J. A. Specimen historiae Polomae criticae. Warsaviae, 1735. S. 111), він не раз артикулював статус волинського князя у коментарях до "Кодексу церковних і цивільних дипломів Угорщини'" (Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (далі - CDH) / studio et opera G. Fejer. Budae : Typis Typogr. Regiae Universitatis Ungaricae, 1829. T. 4. V. 1. S. 397; CDH / studio et opera G. Fejer. Budae : Typis Typogr. Regiae Universitatis Ungaricae, 1841. T. 7. V. 5. S. 580)..
3. Придворна хроніка Романовичів ХІІІ ст., автори та упорядники котрої не забували підкреслювати видатних заслуг та почестей (часом надуманих) своїх володарівЦе, зокрема опис інтронізації князя Данила у Галичі "на столі wr^^ | своего великого ^asa Романа въ ц[ь]ркви с[вА]тыа | Б[огороди]ца Пр[и]снод[і]вьі Маріа", датований вереснем 1210/11 р. (Chronica Galiciano-Voliniana. S. 39), добре описані його королівські врочистості у Дорогочині наприкінці 1253 р. (Ibidem. S. 350-351), жест вшанування від тестя Мстислава Мстиславовича (f 1228) наприкінці 1219 р. ("Мь|стислав[ъ] же великоу похвалоу сътвори Данилови | и дары емоу дасть великы и кон[ь] свой борзый сивый", Ibidem. S. 70) чи Бели IV улітку 1252 р. в Братиславі (Ibidem. S. 312-315; див.: Мартынюк А. "Немци же дивящеся оружию татарскому": с кем и когда встречался Даниил Романович в Пожони? Col- loquia Russica. Publication after the 5th International Conference, Spisska kapitula, 16th-18th October, 2014 / eds. V. Nagirnyy, A. Mesiarkin. Krakow ; Bratislava 2015. Vol. 5 : Rus' and Central Europe from the 11411 to the 14th Century. С. 149-160). Упорядники хроніки Романовичів ХІІІ ст. не забували надавати звитяжного змісту жестам і подіям, що мали абсолютно інше значення, як зокрема у ході облоги Глубчиць під час цілковито невдалої кампанії князя до Моравії влітку 1253 р. ("Гербортъ ж[е] | присла Данилови меч[ь] и покоренїу свое", Chronica Galiciano-Voliniana. S. 346-347, прим. 911; див. до теми: Комендова И. Опавский поход Даниила Романовича: чешский взгляд. Colloquia Russica. Publication after 4th International Conference, Mogilno, 14-16th November 2013 / ed. V. Nagirnyy. Krakow, 2014. Vol. 4 : Rurikids in dynastic relations: politics, customs, culture, religion (10th-16th c.). С. 187-188). Цей перелік можна продовжувати. Окрім цікавої з погляду двору Романовичів інформації про канонізацію 27 травня 1235 р. дочки короля Андрія ІІ Єлизавети (f 1231), що надійшла у володіння князя Данила однозначно після участі того у коронації Бели IV 14 жовтня 1235 р. (Волощук М., Домбровський Д. Назв. праця. С. 49, прим. 77; див. іншу точку зору: Галицько-Волинський літопис. Текстологія. С. 132-138, а також контраргументи на неї: D^browski D. Badaj^c kronikq Halicko-Woiynskq (Kronikq Romanowiczow). Rozwazania na marginesie opracowania Oleksija Toloczki. Kwartalnik historyczny. 2023. Rocznik CXXX. Z. 2. S. 383-386) інші подробиці подій при дворі у ході врочистостей чомусь до тексту не потрапили, хоча дещо пізніше придворний автор не забув підкреслити, що "Данил[ъ] же в то времА шель бАше съ братwм[ь] своим[ь] въ оугры къ королеви, бі 6w зваль его на | ч[ь]сть [акцент наш. - ^4вт.]" (Chronica Galiciano-Voliniana. S. 201-202; див. також до окреслення "чість" у цьому конкретно та інших пов'язаних з діяльністю князя Данила епізодах: Волощук М. Вассальная зависимость... S. 94-98; Паршин І. Участь князя Данила Романовича... С. 27-29). То чому з хроніки Романовичів ХІІІ ст. ми добре знаємо про інші, почесні (sic!) з погляду участі князя Данила, події - причому нерідко у найдрібніших подробицях, а от про його участь у коронації 14 жовтня 1235 р. Бели IV - ні? Невже для самого володаря, його найближчої родини, світських і церковних еліт супроводження коня нового короля, знайомого ще з дитинства, не було предметом особливої гордості і честі, якщо такі дійсно передбачалися? Наша відповідь однозначна - незалежно від того, тримав Данило Романович лише вуздечку чи ще й стремено на момент, коли упродовж тривалих коронаційних врочистостей того дня Бела сидів верхи чи часом йшов позаду коня пішки - для волинського князя це вважалося не вартим сімейної пам'яті, можливо принизливим, але водночас вкрай важливим задля врегулювання відносин із Арпадами після смерті Андрія ІІ та контролю Галича Михайлом Всеволодовичем і його сином Ростиславом. З погляду ієрархічних відносин, галицько-воло- димирської титулатури угорських володарів dux Lodomerie чітко займав своє місце у стосунках з Белою і Коломаном., цього разу жодним словом не обмовилися про деталі участі у непересічній події - врочистостях зведення на престол нового короля Угорщини, якого Данило Романович знав з дитинства. Це свідчить про розуміння ними значення жесту ведення коня Бели IV і небажання вкотре артикулювати болючої для двору волинської родини теми стосунків із Арпадами у контексті протистояння за Галицьку землю і конкретно місто Галич, а не так, як вважає В. Александрович: "Поїздка, однак, насправді [до Угорщини. - Авт.] виявилася зафіксованою, проте немає відомостей про обставини самого перебування. Тому логічно випадало би твердити про відсутність у цей період якихось істотніших подій [що може бути істотнішим за коронування Бели IV, якщо дійсно, як вважає Автор, участь у ній князя Данила слід розглядати винятково як почесну місію без жодних субординаційних наслідків? - Авт.], вартих уваги літописця, що, зі свого боку, також, ніби, здатне слугувати потенційним аргументом проти версії стосовно підданства"Александрович В. "Угорське підданство". С. 156..
4. У контексті зрозумілого мовчання про запропоновану князеві Данилові "чість" 14 жовтня 1235 р., його придворний історіописець чомусь докладно не описав "чість", на яку власне Бела IV запросив обох Романовичів дещо згодомChronica Galiciano-Voliniana. S. 201-202.. Тим паче дивним виглядає таке мовчання у разі, якщо дійсно йшлося про датовані 1239 р. sponsalia pro futuro доньки короля Кінґи (f 1292) із Болеславом Сором'язливим (f 1279)Halicsko-volynska kronika. S. 172-173, прим. 369.. Ну і наш Автор так і не дав аргументованого пояснення, чому під час війни Фрідріха Бабенберґа із імператором Фрідріхом ІІ, коли навесні 1237 р. "въсхотЬста ити Данилъ съ брашм Васил[ь]|^м[ь] [f 1269. - Авт.] герцикови в помощь. Королеви ж[е] [Бела IV. - Авт.] възбранив[ъ]шю и|ма [акцент наш. - Авт.]"Chronica Galiciano-Voliniana. S. 202. Ми намагалися сконструювати обставини окреслених подій: Волощук М. Вассальная зависимость... S. 94-96. В. Александрович, натомість припустив, що "король, перестерігаючи власні інтереси, міг лише відмовити [акцент наш. - Авт.] у згоді на проходження війська через свою територію" (Александрович В. "Угорське підданство". С. 142). Але насправді причин заборони ("възбранив[ъ]шю и|ма") ми не знаємо, а у наведеному епізоді маємо справу зі ще одним Ав - торським здогадом, від яких він постійно у своїй статті намагався застерігати інших (Там само. С. 143).. Ключові питання - на якій підставі і за яких обставин один суверен міг би забороняти вчиняти будь -що іншому, якщо між ними немає властивих сюзеренно-васальних відносин - залишилися без відповіді.
У кожному разі не виключено, що з відома Арпадів подальшим наслідком візиту князя Данила до Угорщини і участі в коронації Бели IV став перехід Перемишльської землі Романовичам, міркування про що можна знайти у розлогій статті О. Мусіна і Н. Войцещук"Дани|лови ж[е] в том[ь] ж[е] літі [1236 або 1237 р. - Авт.] пошед[ъ]шю на Михаила на Галич[ь]. ОнЪм[ъ] же | мира прослщим[ъ], даша емоу Перемышль", Chronica Galiciano-Voliniana. S. 201; пор.: Halicsko-volynska kronika. S. 172, прим. 367. Див.: Мусін О., Войцещук Н. Назв. праця. С. 109. Про хроно - логію належності Перемишля і Перемишльської землі династії Арпадів див.: Волощук М.М. Terra Praemizliensi in Regnum Hungariae в XIII веке. Хронология проблемы. Colloquia Russica / pod red. V. Na- girnego i T. Pudlockiego. Series II. T. 1 : Przemysl i ziemia Przemyska w strefie wplywow ruskich X polowa XIV w. Krakow, 2013. S. 101-111.. За правління у Галичі ворожих на той час волинським князям Михайла Всеволодовича та його сина Ростислава, контроль Перемишля і Перемишльської землі зберігав для Романовичів безперебійність міждинастичних контактів з угорськими володарями.
5. Візит 1235 р. Данила Романовича до Угорщини став першим після того, як він зі своєю матір'ю покинули цю країну 1213 р.Данил[ъ] же №г[ъ]иде | №г[ъ] королл съ м[а]т[е]ръю своею в ллхы wт[ъ]просивсA wr^] | королл. Chronica Galiciano-Voliniana. S. 47-48. Понад 20 років князь не нотувався при дворі Арпадів. Що ж, як ми бачимо, мало змусити порушити стійку традицію і лише упродовж 12351241 рр. декілька разів відвідав Угорське королівство, провівши там в сумі доволі багато часу? Крайній із випадків традиційно датується осінню 1240 - початком весни 1241 рр. і так само традиційно пов'язується із набагато пізніше окресленими хронікою Романовичів ХІІІ ст. намірами начебто оженити свого сина із донькою Бели IVIbidem. S. 231.. Чи цей візит був ініціативою саме руського князя, встановити за допомогою інших джерел ми не можемо. Внесене ж post factum до тексту придворного наративу руської родини повідомлення про те, що "[...] ехалъ бі Данило кндяь къ королеви въ оугры | хот иміти с ним[ь] любовь сват[ь]ства"Ibidem. S. 234. навряд чи відповідало реальній меті візиту, бо Данило з дитячих років добре знав традиції та ціну укладення Арпадами матримоніальних союзівПриведений невдалий намір родичання з Арпадами, вписаний до хроніки Романовичів ХІІІ ст. після весілля у Зволені 1246 р., до певної міри міг вписуватися у раніше зафіксовану традицію надмірного перебільшення близькості сімейств: "корол[ь] же Андрей, и боАре оугор[ь]стїй, и бса | землА хотАше дати дъщеръ свою за ^asa Да|нила" (Ibidem. S. 27). У нашій попередній публікації ми продемонстрували, що такого штибу наміри до найстаршого сина Романа Мстиславовича син Бели ІІІ міг виношувати поміж 30 листопада 1204 - 7 травня 1205 рр., тобто ще до моменту сходження на престол 29 травня (Волощук М., Домбровський Д. Назв. праця. С. 50). Про загальний статистичний вимір русько-угорських матримоніальних зв'язків див.: Voloshchuk M. Ruthenian-Hungarian matrimonial connections in the context of the Rurik dynasty inter-dynasty policy of the 10th-14th centuries: selected statistical data. Codrul Cosminului. 2018. Vol. XXIV. № 3. S. 7-30.. Тим більш дивно виглядав намір свататися, коли володіння Романовичів уже перебували під серйозним тиском номадів, про що всі чудово зналиДо певної міри, хоч і не настільки іронічно, це нагадує оповідь Аноніма Галла про вторгнення 1018 р. на Русь військ Болеслава Хороброго (f 1025), тоді як місцевий князь Ярослав Володимирович (f 1054) спокійно рибалив: "At Ruthenorum rex simplicitate gentis illius in navicular tunc forte cum hamo piscabatur, cum Bolezlauum adesse regem ex insperato nuntiant", Gallus Anonymus. Gesta Principum Polonorum / translated annotated by P. W. Knoll and F. Schaer with a preface by Th. N. Bisson. Central European Medieval Texts / general editors J. M. Bak, U. Borkowska, G. Constable, G. Klaniczay, Budapest ; N.-Y : CEU Press, 2003. Vol. 3. P. 40.. Не маємо сумніву, що й у випадку із візитом осені 1240 - початку весни 1241 рр. йдеться про відкориговану пізніше справжню мету приїзду старшого Романовича до Бели IV (не без того, що в момент загрози від монголів Данило міг пропонувати королю a priori неприйнятний для того матримоніальний союз)Дивно, але цей епізод не знайшов очікуваного належного текстологічного аналізу у відповідному спеціалізованому виданні (Галицько-Волинський літопис. Текстологія. С. 345-349)., якому радше йшлося про отримання певної підтримки (у рамках відповідних зобов'язань) від руського володаря проти монгольського вторгнення пізньої зими - навесні 1241 р. Акцент на присутності сина Лева в цій поїздці не має дивуватиДанило Романович на межі 1240-1241 рр. провів в Угорщині кілька місяців і на тлі монгольського вторгнення здійснив кілька спроб її покинути: "Преж[е] того ехалъ бк Данило кнAsь къ королеви въ оугры | хота имкти с ним[ь] любовь сват[ь]ства, и не бы любовъ || межи има, и воротисА №г[ъ] королА, и прїеха в Синевод[ь]|ско bo манастырь С[вА]тыа Б[огороди]ца. Наутрїа же въставь, ви|дк мнwж[ь]ство бкжащих[ъ] №г[ъ] безбожных[ъ] татарь и въ|ротисА назад[ъ] въ оугры, не може бо проити роус[ьс]кое | земли, зане мало 6w с ним[ь] дроужины [...] Иде изь | оугоръ в лахы на Бордоуевь и прїиде в Соудомирь,
| слыша о братк си, и о дктех[ъ] си, и кнАгини своеи, | жко вышли сжт[ь] из роуское земли в лахы пред[ъ] безбож[ь]ны|ми татары, и потцноушас[А] възыскати их[ъ], и обрк|те а на ркцк, рекомки Пол[ъ]цк" (Chronica Galiciano-Voliniana. S. 234-236; D^browski D. Daniel Romanowicz krol Rusi. S. 223). Після виїзду князя, коли загони кочівників уже проникли до країни, тут ще якийсь час залишався його син Лев ("И wстави с[ы]на | своего въ оугрех[ъ] и вдасть. и в ржце галичаном[ъ], вкдаа | невкр[ь]ствїа их[ъ], про то его не понА и с[ъ] собою", Chronica Galiciano-Voliniana. S. 235-236), який зумів виїхати ще пізніше. Жоден із членів їхньої родини не взяв участі у битві на р. Шайо 11 квітня 1241 р. чи інших зіткненнях з номадами, яких у перші місяці 1241 р. не бракувало. При цьому Роґерій у своїй Нещасливій пісні занотував, що Бела IV, скликуючи до свого табору у Пешті війська, "[...] expectans principes [sic! -Авт.], comites et barones" (Rogerii Carmen Miserabile. SRH / edendo operi praefuit I. Szentpetery. Budapestini : Academia Litter. Hungarica atque Societate Histor. Hungarica in partem impensarum venientibus Typographiae Reg. Universitatis Litter. Hung Sumptibus, 1938. Vol. 2. S. 562). Хто за іменами ці principes, досі жоден із упорядників критичних видань праці Роґерія відповіді не дав (Tatarsky vpad / ed. M. Richard, M. Marek, Trnava : RAK Budmerice, 2008. S. 80-81; Магистр Рогерий. Горестная песнь о разорении Венгерского королевства татарами / перевод с латинского А. Досаева. Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2012. С. 29, 75). І хоча дане окреслення можна трактувати доволі широко, на наш погляд, є обережні підстави у них вбачати саме Данила Романовича і його сина Лева, адже середньовічне значення понять princeps, dux - тотожне у багатьох випадках., адже це саме він у вересні 1246 р. взяв за дружину доньку короля Констанцію. Проте шлюб відбувся за геть інших обставин, і упорядник хроніки Романовичів ХІІІ ст. це чудово знав.
6. До вище наведених аргументів наведемо ще ряд опосередкованих - теж важливих. По-перше, з формально-правового погляду надзвичайно важливим було вживання галицької і володимирської титулатури не тільки Андрієм ІІ чи Белою IV, а й усіма їхніми наступниками і не лише з династії Арпадів. Так чи інакше із цим фактом мусіли стикатися і відповідно реагувати усі наступники Данила Романовича у межах посталої за його життя держави. Найкраще це видно на прикладі формування титулярної традиції його нащадків у першій половині XIV ст., що мала на меті також заявити своє право на підвладні їм терени, до яких королі Угорщини неприховано демонстрували відповідні претензії, зрештою з часом у різний спосіб реалізовані - хай навіть із плином століть. Звісно, після візиту князя Данила до Бату і визнання монгольської зверхності, для нього особисто це не мало надмірного значення. Але станом на 1235 р. на етапі плинних змін на галицькому престолі ситуація була абсолютно інакшою. По-друге, до 1245 р. претенденти на трон Галича постійно шукали підтримки Арпадів, що не має дивувати як з огляду на галицьку політику останніх, так і їхній вплив і стосунки з окремими руськими князями-претендентами на Галицьку землю. Звернімо увагу на те, що за майже 50 років (упродовж 1188-1235 рр.) до Угорщини систематично втікала значна кількість князів Галицької і Волинської земель (Володимир Ярославович, Данило Романович, Роман Ігоревич, Олександр Всеволодович, як супротивник Романовичів до володимирського престолу і ін.)Ипатьевская летопись. Полное собрание русских летописей / c предисловием Б.М. Клосса. Москва: Языки славянской культуры, 2001. Т. 2. Изд. 2. Стб. 660-661; Chronica Galiciano-Voliniana. S. 14-15, 2223, 44-45, 161-162.. Не вдаючись у деталі їх особистого ставлення до окремих Арпадів та перебігу стосунків із ними, підкреслімо, що, за незначними винятками, прийом в Угорщині переважно не був ніколи відверто ворожим. Королям, в цілому, було вигідно притримати в себе одразу кількох претендентів, якими час від часу можна було тасувати у справі опанування галицького престолу та, припустимо, також вимагати визнання угорської зверхності або ж укладення вигідних для себе умов.
Значення Бели IV у боротьбі за галицький престол, зрештою, блискуче відтворюють наміри руських супротивників набути упродовж 1235-1245 рр. його особливої прихильності. Так, 1235 р. безрезультатно у зв'язку з непростою політичною ситуацією в самій Угорщині шукав підтримки короля князь Данило. Наступного 1236 р. бачимо у Галичі чисельні угорські сили, що підтримували його супротивника - Михайла ВсеволодовичаChronica Galiciano-Voliniana. S. 198-199.. Попри все, десь у грудні 1236 р. брати Данило і Василько вирушили до Угорщини, закликані Белою IV. Хроніка Романовичів ХІІІ ст. інтерпретувала цей візит, як обіцянку короля старшому з Романовичів укладення матримоніального союзуДо інтерпретації подій див.: D^browski D. DanielRomanowicz krolRusi. S. 196-201.. Однак, вже 1238 р. до Угорщини втік вигнаний князем Данилом із Галича Ростислава МихайловичChronica Galiciano-Voliniana. S. 204-207. Див. Також: Харди g. Итинерариj Ростислава Михаиловича. Сремска Митровица; Нови Сад: Исторщски архив CPEM, 2019. S. 27-126.. Насамкінець восени 1240 р. до Бели IV вирушив і сам Данило Романович, коли, зі слів упорядника його придворного наративу (sic!), король відмовив йому в раніше укладеній матримоніальній угодіChronica Galiciano-Voliniana. S. 231-232, 234-235.. Ну і врешті, володар Угорщини після монгольського вторгнення у справі протиборства за Галич поставив на князя Ростислава, одруженого із його донькою Анною, підтримавши військові кампанії до Галицької землі 12441245 рр.
Висновки, що випливають із наведених обрахунків доволі однозначні. Проявляючи виражені титулатурою претензії у справі вирішення долі принаймні Галицької землі, Бела IV, залежно від політичної ситуації, підтримував тих чи інших князів-супротивників, які за неї воювали. Важко також припустити, що допомога короля особам, котрі по неї зверталися до нього була позбавлена династійних інтересів Арпадів. Із високою долею імовірності можемо припускати, що взамін король очікував визнання власного сюзеренітету. Так мало статися і з позбавленим влади у Галичі, ослабленим 1235 р. тяжкою поразкою під Звенигородом князем Данилом. Зрештою, доля Ростислава Михайловича вимовно демонструє приклад стосунків, які моделювали руські претенденти із Белою IV. Це ж можемо засвідчити у випадку угорських герцогів на престолі Галича. Навіть, якщо - як це мало місце у випадку Коломана - вони володіли титулом галицького короля, надалі залишалися в залежності від короля Угорщини.
Замість підсумків
Кардинальних змін стосунки Бели IV із князем Данилом, як відомо, зазнали після монгольського вторгнення до Угорщини 1241-1242 рр., поразки військ Ростислава Михайловича (f до 1264) і бана Філі у битві під Ярославом 17 серпня 1245 р., а також повернення старшого Романовича живим після візиту до Бату (f 1255/6) у квітні - травні 1246 р. Хоча угорський володар у так званому "татарському" листі до папи Інокентія IV (f) 11 листопада 1247 р. підкреслював, що "Ruscia, Cumania, Brodnici, Bulgaria, que in magna parte nostro dominio antea subiacebant [акцент наш. - Авт.]" CDES. T. 2. S. 244. Коректне датування документу встановив Т. Сенґа (Сенґа Т. Назв. праця. С. 7-48). Попри відверто пропагандистський характер листа, Бела останні понад десять років, як бачимо, чітко сприймав сусідні йому руські землі в той чи інший спосіб залежними. Нагадаймо, що упродовж 12351245 рр. на престолі Галича помінялося декілька князів., реальність насправді вже ставала іншою. Оскільки "[монголами. - Авт.] пороучен[ь]на быс[ть] землА его емоу [Данилові Романовичу. - Авт.], иже бжхх с ним[ь] [...] Быс[ть] же відомо странам[ъ] прж^д[ъ] его всЬм[ъ] с татаръ, | щко Б[ог]ъ сп[а]слъ его [...] корол[ь] оугор[ь]скый [...] бол|ше бо са его [акцент наш. - Авт.], щко был[ъ] бі оу татарех[ъ], побідою побіди Рости|слава и оугры его", стосунки князя Данила з Белою IV надалі розвивалися крізь призму так званого "татарського страху" короля, віддзерка - леного у вище згаданому листі до папи і підготовленому невдовзі після цілковито нерівноправ - ного з ієрархічного погляду шлюбу принцеси Констанції (f після 1287/8) із Левом Даниловичем (f б. 1301) укладеному у Зволені у вересні 1246 р. Але відтепер галицький і волинський князь міг ігнорувати наслідки участі у коронаційних врочистостях 14 жовтня 1235 р. та більше зосередитися на подоланні наслідків візиту до Бату, зокрема у союзі зі своїм новим угорським сватом.
References
1. Aleksandrovych, V. S. (2019). "Uhors'ke piddanstvo" korolia Danyla Romanovycha ["The Hungarian subjection" of the king Danylo Romanovych]. Kniazha doba: istoriya i kultura, vyp. 13, pp. 133-190 (in Ukrainian).
2. Antonio Bonfini. (2019). A Magyar tortenelem tizedei [The Decades of the Hungarian history]. Budapest : Osiris kiado ; Balassi kiado, 1220 p. (in Hungarian).
3. Bacsatyai, D. (2022). Az Arpad-kor torteneti kronologiaja (997-1301) [The historical chronology of the Arpad era]. Budapest : Bolcseszettudomanyi Kutatokozpont, 338 p. (in Hungarian).
4. Bartoniek, E. (1917). A koronazasi esku fejlodese 1526-ig [The evolution of the coronation oath until 1526]. Szazadok, evf. 51, pp. 5-44. [in Hungarian].
5. Bartoniek, E. (1923). A magyar kiralyaavatashoz [То for the coronation of the Hungarian king]. Szazadok, evf. 57, sz. 7-10, pp. 247-304 (in Hungarian).
6. Bartoniek, E. (1926). Az Arpadok tronoroklesi joga [The right of succession to the throne of the Arpads]. Szazadok, evf. 60, sz. 9-10, pp. 785-841 (in Hungarian).
7. Bartoniek, E. (1936). A magyar kiralyvalasztasai jog a kozepkorban [Hungarian right of the kings election in the Middle Ages]. Szazadok, evf. 70, pp. 359-406 (in Hungarian).
8. Bartoniek, E. (1987). A magyar kiralykoronazasok tortenete [The history of the coronation of the Hungarian kings]. Budapest : Akademiai kiado, 178 p. (in Hungarian).
9. Bertoni, G., Vicini, E. P. (2016). Chronicon Estense cum additamentis usque ad annum 1478 [The Estense chronicle with additions until 1478]. Raccolta degli storici Italiani dal cinquecento al millecinquecento ordinate da L. A. Muratori. Nova edizione riveduta ampliata e corretta / con la direzione di G. Carducci e V. Fiorini. Citta di Castello : Coi tipi della casa editrice S. Lapi, t. 15, 192 p. (in Latin).
10. Boczek, A. (1839). Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae [The diplomatic and epistolary codex of Moravia]. Olomoucii, t. 2 : 1200-1240, 338 p. [in Latin]
11. D^browski, D. (2009). Wlodzimierz Dymitr Rurykowicz i jego stosunki z Danielem Romanowiczem. Kartka z dziejow politycznych Rusi w I pol. XIII w. [Volodymyr Dmytro Ryurykovych and his relations with Danylo Romanovych. The list of the political history of Rus' of the first part of the 13 th century] Fortecia: zbirnykzapovidnyka "Tustan '". Naposhanu Mykhayla Rozhka. L'viv : Kamula, kn. 1, pp. 68-89 (in Polish).
12. D^browski, D. (2012). Daniel Romanowicz krol Rusi (ok. 1201-1264). Biografia polityczna [The king of Rus' Daniel Romanovich (c. 1201-1264). Political biography]. Krakow : Avalon (= Monografie Pracowni Badan nad Dziejami Rusi UKW w Bydgoszczy, t. 1), 538 p. [in Polish].
13. D^browski, D., Jusupovic, A. (eds.). (2017). Chronica Galiciano-Voliniana (Chronica Romanoviciana) [The Galician-Volynian chronicle (the Chronicle of the Romanids)] In : Monumenta Poloniae historica. Krakow ; Warszawa : PWN ; PAU, nova series, t. XVI, 710 p. [in Old-Ukrainian].
14. D^browski, D. (2023). Badaj^c Kronikf Halicko-Wolyhskq (Kronikf Romanowiczow). Rozwazania na marginesie opracowania Галицько-Волинський літопис. Текстологія [Studying the Galician-Volhynian chronicle (Chronicle of the Romanids). Reflections on the margin of the study Галицько-Волинський літопис. Текстологія], Kwartalnik historyczny, r. CXXX, z. 2, рр. 379-397 (in Polish).
15. Domanovszky, A. (1938). Chronicon Posoniensis [The chronicle of Posonium]. Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum [The writers of the Hungarian deeds of the acts of kings and princes from the Arpad dynasty] / edendo operi praefuit I. Szentpetery. Budapestini : Academia Litter. Hungarica atque Societate Histor. Hungarica in partem impensarum venientibus Typographiae Reg. Universitatis Litter. Hung Sumptibus, vol. 2, pp. 7-52 (in Latin).
16. Dvorakova, D. (2007). Koh a clovek v stredoveku. K spoluzitiu cloveka a koha v Uhorskom kralovstve [The horse and man in the Middle age. To the cohabitation of man and horse in the Hungarian Kingdom] . Bratislava : RAK, 296 p. [in Slovakian].
17. Erben, C. Jaromir (ed.) (1855). Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae et Moraviae [The diplomatic and ecclesiastical register of Bohemia and Moravia]. Pragae, p. 1 : 600-1253, 813 p. (in Latin).
18. Fejer, G. (1829). Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis [The codex of civil and ecclesiastical diplomas of Hungary]. Budae : Typis Typogr. Regiae Universitatis Ungaricae, t. 4, vol. 1, 480 p. (in Latin).
19. Fejer, G. (1841). Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis [The codex of civil and ecclesiastical diplomas of Hungary]. Budae : Typis Typogr. Regiae Universitatis Ungaricae, t. 7, vol. 5, 640 s. (in Latin).
20. Fogel, I., Ivanyi, B., Juhasz, L. (eds.). (1941). Antonius de Bonfini. Rerum Ungaricarum decades [The Decades of the Hungarian history]. Budapest : K. M. Egyetemi nyomda, t. 4, pars. 1 : Decades IV et dimidia V, 300 p. (in Latin).
21. Frh. von Mitis, O., Dienst, H., Lackner, Ch., Hageneder, H. (1997). Urkundenbuch zur Geschichte der Babenberger in Osterreich [The book of the documents to the history of the Babenbergs in Austria]. Wien, Munchen : Bohlau, bd. 4/2 : 1195-1287, 419 p. (in Latin).
22. Fugedi, E. (1984). A magyar kiraly koronazasanak rendje a kozepkorban [The order of the coronation of the Hungarian kings in the Middle Ages]. Eszmetorteneti tanulmanyok a magyar kozepkorrol [Studies to the history of ideas from the Hungarian Middle Ages] / szer. Gy. Szekely. Budapest : Akademiai Kiado, pp. 255273 (in Hungarian).
23. Gallus Anonymus (2003). Gesta Principum Polonorum / translated annotated by P. W. Knoll and F. Schaer with a preface by Th. N. Bisson. In Central European Medieval Texts / general editors J. M. Bak, U. Borkowska, G. Constable, G. Klaniczay, Budapest ; New-York : CEU Press, vol. 3, 385 p. (in Latin).
24. Gomez, R. E. (2018). Le service de palefrenier (officium stratoris) a Byzance a l'epoque des Paleologues. Nouvelles reflexions sur les relations entre l'empereur et le patriarche aux XIIIe-XVe siecles [The service of layer (officium stratoris) in Byzantium at the time of the Palaiologos. New reflections on the relations between the Emperor and the Patriarch in the 13th-15th centuries]. Etudios bizantinos, vol. 6, pp. 147-173. [in French].
25. Goranin, E. (ed.). (2020). Kronika Halicko-Wolyhska (z XIII wieku) [The Galitian-Volhynian chronicle (from the 13th century)]. Oborniki Sl^skie : Studio Graphito, 386 p. (in Polish).
26. Hardi, D. (2016). Danylo Romanovych na intronizacii Beyly IV 1235 roku - abo povernennya do korolivs'koyi simyi [Danylo Romanovych at the coronation of Bela IV in 1235 - or the return to the king's family]. Korol' Danylo Romanovych: kul'turna i derzhavotvorcha spadshchyna yogo doby [The King Danylo Romanovych: the cultural and state-building heritage of his time] / red. M. Bevz, Yu. Lukoms'kyy. L'viv : Pastr-7, pp. 43-47 (in Ukrainian).
27. Hardi, D. (2019). Itinerarji Rostislava Mikhaylovicha [The itinerary of Rostyslav Mykhaylovych]. Sremska Mitrovica ; Novi Sad : Istoriyski arkhiv SREM, 160 p. [in Serbian].
28. Homza, M., Malinovska, N. (2019). Halicsko-volynska kronika. Nezname rozpravanie o rodine kralov a kniezat vychodno-strednej Europy v 13. Storoc^ [The Galitian-Volhynian chronicle. Unknown talking about the family of the kings and princes of the Eastern-Central Europe in the 13th century]. Martin : Matica slovenska, 428 p. [in Slovakian].
29. Huillard-Breholles, J.-L.-A. (ed.). (1855). Historia diplomatica Friderici secondi [The diplomatic history of Frederick II]. Parisiis : Excudebat Henricus Plon, t. 4, p. 2, 663 p. (in Latin).
30. Johannes de Thurocz (1985). Chronica Hungarorum. I. Textus [The chronicle of the Hungarians. Text] / eds. E. Galantai, Gy. Kristo. Budapest : Akademiai kiado, 332 s. (in Latin).
31. Kadar, T. (2012). Az Arpad-hazi uralkodok es az orszaglasuk idejen hercegi cimmel tartomanyi kulonhatalmat gyakorolt kulhoni, fejedelmi szarmazash elokelok, valamint azok csaladtagjainak elhalalozasi es temetkezesi adatai 997-1301 kozott [The evidence of the death and choice of the burial places of the rulers of the Arpad dynasty and exercised special power during their reign with the ducal title abroad, the princes and a members of their families of outstanding origin as well between 997-1301]. Fons, vol. XIX, sz. 1, pp. 57-108 (in Hungarian).
32. Kloss, B. M. (comment.). (2001). Ipatiyevskaya letopis [The Hypatian codex]. In : Polnoye sobraniye russkih letopisey [The Complete Collection ofRus'ian litopyses]. Moskva : Yazyki slavyanskoy kultury, t. 2, izd. 2, 648 p. (in Old Bulgarian).
33. Komendova, J. (2014). Opavskiy pokhod Daniila Romanovicha: cheshskiy vzgliad [The Opavian campaign of Danylo Romanovych: the Czechian view]. Colloquia Russica. Publication after 4th International Conference, Mogilno, 14-16th November 2013 / ed. V. Nagimyy. Krakow, vol. 4 : Rurikids in dynastic relations: politics, customs, culture, religion (10th--16th c.), pp. 187-188 (in Russian).
34. Kosztolnyik, Z. (1996). Hungary in the Thirteenth Century. New-York : Columbia University Press, 510 p. (in English).
35. Labun'ka, M. (2004). Kniaz' Danylo Galyc'kyy i koronaciya uhors'kogo korolia Bely IV (Chyn Officium Stratoris) [The Prince Danylo Galytskyy and the coronation of the Hungarian king Bela IV (the rite Officium Stratoris)]. Do dzherel. Zbirnyk naukovykh prac' na poshanu Olega Kupchyns 'kogo z nagody yogo 70ricchia [To the Sources. Collection of scientific papers in the honor of Oleg Kupchynskyy on the occasion of his 70th birthday] / red. І. Gyrych, Ya. Hrycak, М. Krykun. Kyiv ; L'viv : Wyd-wo NTS ta in., t. 1, pp. 554-561 (in Ukrainian).
36. Magistr Rogeriy (2012). Gorestnaya pesn' o razorenii Vengerskogo korolevstva tatarami [The mournful song about the devastation of the Hungarian kingdom by the Tatars] / translated by A. Dosayev. SanktPeterburg : Dmitriy Bulanin, 304 p. (in Russian).
37. Magonyi, I. (2007). Tarsa az orszagnak. Kiralynek koronazasa Szekesfehervaron [Partner of country. The kings coronation in Szekesfehervar]. Szekesfehervar : Kotsis es Tarsa Nyomda, 120 p. (in Hungarian).
38. Marsina, R. (1987). Codex diplomaticus et epistolaris Slovaciae [Diplomatic and correspondence codex of Slovakia]. Bratislava : Sumptibus consilii nationalis Bratislaviensis capitalis reipublicae Socialisticae Slovaciae, t. 2 : inde ab anno MCCXXXV usque ad anno MCCLX, 672 p. (in Latin).
39. Marsina, R., Marek, M. (eds.). (2008). Tatarsky vpad [the Tatar's invasion]. Trnava : RAK Budmerice, 167 p. [in Latin and Slovakian].
40. Martyniuk, A. V. (2015) "Nyemcy zhe divyashchesya oruzhyyu tatarskomu": s kem i kogda vstrechalsya Daniil Romanovich v Pozhoni? ["The Germans were surprising of the Tatar's weapons": with whom and where met Daniil Romanovich in Posonium] Colloquia Russica. Publication after the 5th International Conference, Spisska kapitula, 16th-18th October, 2014 / eds. V. Nagimyy, A. Mesiarkin. Krakow ; Bratislava, vol. 5 : Rus' and Central Europe from the 11th to the 14th Century, pp. 149-160 (in Russian).
41. Martyniuk, A. V. (2019). Do Gerbersteina. Avstriya i Vostochnaya Yevropa (XIII - nachalo XV veka) [Until Gerberstein. Austoria and the Eastern Europe (13th - beginning of the 15st centuries)]. Moskva : Kvadriga, 576 p. (in Russian).
42. Mayorov, A. V. (2011). Rus', Vizantiya i Zapadnaya Yevropa. Iz istorii vneshnepoliticheskikh i kul'turnykh sviazey ХІІ-ХШ vv. [Rus ', Byzantium and the Western Europe. From the history of the foreign-political and cultural connections of the 12th-13st centuries]. Sankt-Peterburg : Dmitriy Bulanin, 800 p. (in Russian).
43. Musin, O., Voyceshchuk, N. (2020). Peremyshl' ta "girs'ka krayina Peremyshl's'ka": mezhi zemli i grani istoriyi [Peremyshl and "the mountains Peremyshl county": the borders of the land and the edges of history]. Kniazha doba: istoriya i kultura, vyp. 14, pp. 31-122 (in Ukrainian).
44. Nyary, A. (1868). Beatrix kiralyne, II. Endre hitvese [The queen Beatrix, the spouse of Andrew II]. Szazadok, fuz. 9, pp. 593-607 (in Hungarian).
45. Parshyn, I. (2015). Uchast' kniazia Danyla Romanovycha v intronizaciyi uhors'kogo korolia Bely IV [The participation of Prince Danylo Romanovych in the intronization of the king Bela IV]. Kniazha doba: istoriya i kultura, vyp. 9, pp. 25-29 (in Ukrainian).
46. Parshyn, I. (2018). Dyplomatiya Galyc'ko-Volyns'koyi derzhavy: yevropeys'ki naratyvni dzherelaXIIIXV stolit' [Diplomacy of the Galician-Volhynian state: European narratives of the 13th-14st centuries]. L'viv,
47. 348 p. (in Ukrainian).
48. Parshyn, I. (2019). Galyc'ko-Volyns'ki syuzhety v "Rerum Hungaricarum decades" Antoniya Bonfini [The Galician-Volhynian stories in "Rerum Hungaricarum decades" of Antonius Bonfini]. Ukrayins'ko-uhors'ki etyudy / red. L. Voytovych. L'viv, vyp. 3, pp. 125-138 (in Ukrainian).
49. Parshyn, I., Merenyuk, Kh. (2021). "Подлк Твои Стремень". Malodoslidzhenyy rycars'kyy epizod iz zhyttia galyc'kogo kniazia Yaroslava Volodymyrovycha ["Подлк Твои Стремень": A Little-Researched Chivalry Episode from the Life of Halician Duke Yaroslav Volodymyrovych], Ukra'ina. Kul'turna spadshchyna, nacional'na svidomist', derzhavnist' [Ukra'ina. Kul'turna spadshchyna, nacional'na svidomist', derzhavnist']. L'viv : Instytut unrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha, vyp. 34, pp. 3-13 (in Ukrainian).
50. Pertz, G. (1866). Annales S. Iustinae Patavini [The annals of Saint Justin Patavian]. Monumenta Germaniae historica. Scriptores [Historical monuments of Germany. Writers]. Hannoverae : Impensis
51. Bibliopolii Avlici Hahniani, t. 19, pp. 148-193 (in Latin).
52. Pertz, G. (ed.). (1874). Chronica Alberici monachi Trium Fontium a monacho Novi Monasterii Hoiensis interpolata [The chronicle of monk Alberic from the Three Sources monastery], Monumenta Germaniae historica. Scriptores [Historical monuments of Germany. Writers]. Hannoverae : Impensis Bibliopolii Avlici Hahniani, t. 23, pp. 631-950 (in Latin).
53. Prochazkova, N. (2016). Tytulatura korolia Galychyny Kolomana (fragment dysertaciynoyi roboty) [Titulature of the Halych King Koloman (fragment of the thesis)]. Halych. Zbirnyk naukovych prac' [Halych. Collection of Scientific Works] / red. M. Voloshchuk. Ivano-Frankivsk : Lilea-NV, vyp. 1, pp. 208-212 (in Ukrainian).
54. Roach, L. (2012). Submission and Homage: Feudo-Vassalic Bonds and the Settlement of Disputes in Ottonian Germany. The Journal of the Historical Association, vol. 97, № 3, pp. 355-379 (in English).
55. Rohac, P. (2015). Fridrich II. Babenbersky a jeho boje s Uhorskym a Ceskym kral'ovstvom 1230-1246 [Frederick II and his struggle with Hungarian and Czech Kingdoms during 1230-1246]. Vojenska historia, roc. 19, c. 3, pp. 6-26 (in Slovakian).
56. Rudolf, V. (2018). Cseh-magyar-osztrak kapcsolatok II. (Harcias) Frigyes uralkodasa alatt (12301246) [The Czechian-Hungarian-Austrian relations in the times of the rules of Frederick II the Quarrelsome]. Fons, vol. XXIV, sz. 1, pp. 3-47 (in Hungarian).
57. Seemuller, J. (ed.). (1890). Ottokars Osterreichische Reimchronik [Ottokar's Austrian rhyming chronicle]. Monumenta Germaniae historica [Historical monuments of Germany]. Hannover : Hahnsche Buchchandlung. Bd. 5. Th. 1 : Deutsche Chroniken. Und andere Geschichtsbucher des Mittelalter, pp. 721-1439 (in Latin).
58. Senga, T. (2020). Halych, Halyc'ka ta Rus'ka zemli u vzvajemovidnosynah z Uhorshchynoyu ХІ-ХІІІ storich [Halych, Galician and Rus'ian lands in the relationships with Hungary of the 11th-13th centuries]. Halych. Zbirnyk naukovych prac' [Halych. Collection of Scientific Works] / ed. M. Voloshchuk. Ivano-Frankivsk : LileaNV, seria 2, vyp. 5, 272 p. (in Ukrainian).
59. Smiciklas, T. (1906). Codex diplomaticus Regni Croatiae, Dalmatiae et Slavoniae [The Codex of diplomas of the Kingdom of Croatia, Dalmatia and Slavonia]. Zagrabiae : Ex officina societatis typographicae, vol. 4 : (1236-1255), 647 p. (in Latin).
60. Szentpetery, I. (1937). Chronici Hungarici compositio saeculi XIV [The Composition of the Hungarian Chronicles of the 14th century]. Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum [The writers of the Hungarian deeds of the acts of kings and princes from the Arpad dynasty]. Budapestini : Academia Litter. Hungarica atque Societate Histor. Hungarica in partem impensarum venientibus Typographiae Reg. Universitatis Litter. Hung Sumptibus, vol. 1, pp. 219-505 (in Latin).
61. Szentpetery, I. (1938). Rogerii Carmen Miserabile [Rogerius' mournful song]. Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum [The writers of the Hungarian deeds of the acts of kings and princes from the Arpad dynasty]. Budapestini : Academia Litter. Hungarica atque Societate Histor. Hungarica in partem impensarum venientibus Typographiae Reg. Universitatis Litter. Hung Sumptibus, vol. 2, pp. 543-589 (in Latin).
62. Theiner, A. (1859). Vetera monumenta historica Hungariam sacram Illustrantia [The ancient historical monuments highlighting the sanctity of Hungary]. Romae : Typis Vaticanis, t. 1 : (1216-1352), 837 s. (in Latin).
63. Tolochko, O. (2020). Halyc'ko-Volyns'kyy litopys. Tekstologia [Galician-Volynian litopys. Textology]. Kyiv : Akademperiodyka, 929 p. (in Ukrainian).
64. Tudorie, I. (2017). A. "Et tenentes frenum equi ipsius...". A new approach to the 13th century relationship between the Byzantine emperor and patriarch. The Patriarchate of Constantinople in Context and Comparison / ed. by Ch. Gastgeber, E. Mitsiou, J. Preiser-Kapeller, V. Zervan. Wien : Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenshaften, pp. 31-46 (in English).
65. Voloshchuk, M. (2005). Vassal'naya zavisimost' Daniila Romanovicha ot Bely IV (1235-1245 gg.): aktual'nyye voprosy rekonstrukcii russko-vengerskikh otnosheniy vtoroy chetverti ХІІІ v. [The vassalage of Daniil Romanovich from Bela IV (1235-1245): the current issues of the reconstraction of the Rus'ian-Hungarian relations of the second quarter of the 13th century]. Specimina nova. Parsprima. Sectio mediaevalis. Pecs, vol. 3, pp. 83-115 (in Russian).
66. Voloscsuk, M. (2006). Danyilo Romanovics IV. Belatol valo hhberi fuggosege (1235-1245): forrasok, tortenetiras es a problema rovid felvetese [The vassalage of Danylo Romanovych of Bela IV (1235-1245): sources, historiography, a brief statement of the problem]. Magyar-ukran kozos mult es jelen. Nemzetkozi tudomanyos konferencia anyagai (2005. aprilis 14-16) [Ukraine - Hungary: common past and the present day. Materials of the International scientific conference (Kyiv, April, 14-16, 2005)] / szer. V. Szmolij, Kyiv, pp. 83-92 (in Hungarian).
67. Voloshchuk, M. (2006). Vasal'na pidleglist' Danyla Romanovycha vid Bely IV (1235-1245 rr.): dsherela, istoriografiya ta korotka postanovka problemy [The vassalage of Danylo Romanovych of Bela IV (1235-1245): sources, historiography, a brief statement of the problem]. Ukrayina - Uhorshchya: spil'ne mynule ta syogodennia. Materialy mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi (Kyiv, 14-16 kvitnia 2005 r.) [Ukraine -
68. Hungary: common past and the present day. Materials of the International scientific conference (Kyiv, April, 14-16, 2005)] / red. V. A. Smoliy. Kyiv : Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, pp. 86-95 (in Ukrainian).
69. Voloshchuk, M. (2013). Terra Praemizliensi in Regnum Hungariae v XIII veke. Khronologiya problemy [Terra Praemizliensi in Regnum Hungariae in the 13th century. Chronology of the problem]. Colloquia Russica / red. V. Nagirny i T. Pudlocki. Series II. T. 1 : Przemysl i ziemia Przemyska w strefie wplywow ruskic h X polowa XIV w. Krakow, pp. 101-111 (in Ukrainian).
70. Voloshchuk, M. (2014). "Rus'" v Uhors'komu korolivstvi (ХІ - druha polovyna XIV st.): suspil'nopolitychna rol', maynovi stosunky, migracii [Ruthenians (Rus') in the Kingdom of Hungary (11th to mid - 14th Century) Their Social-Political Role, Property Relations, and Migrations], ed. L. Voytovych. Ivano-Frankivsk : Lilea-NV, 496 s. (in Ukrainian).
71. Voloshchuk, M. (2018). Ruthenian-Hungarian matrimonial connections in the context of the Rurik dynasty inter-dynasty policy of the 10th-14th centuries: selected statistical data. Codrul Cosminului, vol. XXIV, № 3, pp. 7-30 (in English).
72. Voloshchuk, M., D^browski D. (2020). Kniaz' Danylo Romanovych ta uhors'ki koroli 1205-1235 rr. (u vidpovid' Volodymyrovi Aleksandrovychu). Chastyna 1 [Prince Danylo Romanovych and Hungarian kings 1205-1235 (in response to Volodymyr Alexandrovych). Part 1]. Halychyna: naukovyy i kul'turno-prosvitniy krayeznavchyy chasopys. Ivano-Frankivsk, vyp. 33, pp. 37-59 (in Ukrainian).
73. Voloshchuk, M. (2021). Ruthenians (the Rus') in the Kingdom of Hungary, 11th to Mid-14th Centuries. Settlement, Property, and Socio-Political Role / translated by Y. Prykhodko. In East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450-1450 / eds. F. Curta and D. Zupka. Leiden ; Boston : Brill, vol. 76, 360 p. (in English).
74. Wertner, M. (1892). Az Arpadok csaladi tortenete [The history of the Arpad family]. Nagybecskereken : Pleitz Fer. Pal Konyvnyomdaja, 629 p. (in Hungarian).
75. Zaluski, J. A. (1735). Specimen historiae Polomae criticae [An attempt to criticize the history of Poland]. Warsaviae, 230 p. (in Latin).
76. Zsoldos, A. (2005). Az Arpadok es asszonyaik. A kiralynei intezmeny az Arpadok koraban [The Arpads and their women. The Queen's institution in the times of the Arpads]. Budapest : MTA Tortenettudomanyegyetem Intezete, 227 p. (in Hungarian).
77. Zsoldos, A. (2011). Magyarorszag vilagi archontologiaja 1000-1301 [The general archontology of Hungary]. Budapest : Historia ; MTA Tortenettudomanynyi Intezete, 382 p. (in Hungarian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стан справ у князівстві після смерті князя Романа. Початок правління Данило Галицького. Відносини і боротьба з монголо-татарами. Відносини з Папою Римським. Відносини з іноземними державами. Внутрішня політика. Данило - найбільша постать в icтopiї.
реферат [26,4 K], добавлен 08.02.2007Біографічні відомості про народження та дитинство, сім'ю руського державного і політичного діяча з варязької династії Рюриковичів, князя новгородського. Завоювання Володимиром київського престолу, його походи. Увічнення пам'яті князя Володимира.
презентация [1,2 M], добавлен 12.11.2013Визначний військовий і політичний діяч, один з організаторів національно-визвольних змагань українського народу. Дії Данила Нечая на початку війни. У політичному плані Данило Нечай очолював радикальну течію в українському керівництві. Смерть Данило Нечая.
реферат [9,7 K], добавлен 08.02.2007Исторический портрет киевского князя Аскольда. Характеристика его военной деятельности. Загадка христианского имени князя. Князь Аскольд как выдающийся государственный деятель раннесредневековой Европы. Обзор его походов против Византийской империи.
реферат [21,6 K], добавлен 13.11.2011Рождение и крещение киевского великого князя, при котором произошло крещение Руси. Правление после смерти отца Князя Владимира I Святого (Красное солнышко). Насильственная христианизация Руси. Начало чеканки собственной монеты. Смерть Князя Владимира.
презентация [442,1 K], добавлен 14.05.2013Оцінка Володимирового хрещення в історичній культурі Московії XVI ст. Вміщення розлогої історії про християнізацію північно-східних теренів як риса Никонівського літопису. Причини уваги московських церковних книжників до персони князя Володимира.
статья [35,9 K], добавлен 07.08.2017Родословная князя Матвея Гагарина и начало его государственной службы. Назначение князя Петром I на должности сибирского губернатора и московского коменданта, основные сферы его деятельности. Смертная казнь Гагарина за злоупотребление властью и коррупцию.
курсовая работа [31,6 K], добавлен 21.09.2011Князь Святослав – единственный сын князя Игоря Рюриковича и Великой княгини Ольги. Роль и значение эпохи правления Святослава в истории. Особенности внутренней и внешней политики князя Святослава как одной из самых загадочных фигур в Киевской Руси.
реферат [23,1 K], добавлен 10.11.2012Общий характер собирательной деятельности московских князей. Иван III, установление единодержавия. Отстройка резиденции великого князя. Новые титулы великого князя и венчание на великое княжение. Содействие духовенства возвеличению Московского государя.
реферат [31,5 K], добавлен 28.10.2008Рождение и молодые годы князя Тверского. Поездка в Орду, ее историческое значение. Рост значимости князя. Великое княжение Михаила Ярославича. Ухудшение отношений с Новгородом и Москвой. Перелом в их соперничестве. Трагическая гибель тверского князя.
презентация [636,5 K], добавлен 22.11.2011Процедура избрания князя: выдвижение кандидатуры, решение веча. Посольство с предложением занять престол. "Укрепление" призванного князя на столе. Выбор князей: призвание варягов, Мстислав Удалой, Мстислав Изяславич. Новгородские князья XII-XIV вв.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 06.03.2010Жизнь и творчество Данило Дольчи. Его биография. Участие в антифашистском движении во время II Мировой войны. Начало творческого пути. Данило Дольчи: тишайший бунтарь-пацифист или "итальянский Ганди". Социальная и политическая деятельность поета.
реферат [20,5 K], добавлен 07.11.2007Биография князя Владимира Мономаха. Новое перенесение мощей Бориса и Глеба. "Русская правда". Победы во многих битвах. Мономахова шапка. Усмирение Минского князя и Новгородцев. Изгнание и бедствие князя Владимирского. "Поучение" Владимира Мономаха.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 16.01.2008Формування Галицького князівства в другій половині XI століття. Діяльність засновника галицької династії князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого. Становлення феодального ладу в князівстві з розвитком великого землевласництва - боярства.
презентация [9,6 M], добавлен 15.12.2016Слов’янські літописи. Господарство в Київській Русі. Князь-витязь Святослав, його роки дитинства. Похід князя Святослава, розгром Хазарского каганата. "Слово о полку Ігореве" - "билинний час" історії. Князь Олег, Володимир Святой і Володимир Мономах.
реферат [31,3 K], добавлен 29.10.2008Общая характеристика личности Витовта, сына жрицы Бируты и Великого князя литовского Кейстута Гедиминовича, племянник Ольгерда, двоюродный брат, ближайший друг и соперник Ягайлы. Обстоятельства восшествия князя на трон, его политика и роль в истории.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 20.05.2014Родоначальник князей Суздальских. Род бежавшего в Литву при Грозном, князя Ивана Дмитриевича Губки. Князья Шуйские и их права на великокняжеский титул. Выступления за ограничение царской власти. Повесть о смерти и погребении князя М.В. Скопина-Шуйского.
реферат [45,7 K], добавлен 06.05.2009Первіснообщинний лад на території України. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. Галицьке і Волинське князівства за часів Данила Романовича. Гетьман І. Мазепа в українському національно-визвольному русі. Конституція Пилипа Орлика. Мирний договір УНР.
шпаргалка [219,7 K], добавлен 21.03.2012Походження В.К. Острозького, великого українського князя, магната. Його політична кар'єра. Ставлення до українського козацтва. Позиція в релігійній сфері, роль в піднесенні української культури. Власність та прибуток князя. Останні роки княжіння.
презентация [270,1 K], добавлен 22.09.2016Ранний приход к власти Святослава Игоревича. Его военная деятельность: покорение вятичей, решение проблем Балканского региона с помощью военной силы, разгром Хазарии, захват Филиополя и истребление болгар-христиан. Образ князя Киевской Руси в искусстве.
реферат [21,2 K], добавлен 14.11.2011
