#БудьякНіна (Рух "будь як Ніна") в контексті рімейку поняття класової свідомості у філософії та суспільній практиці: корпусний підхід (до 100-річчя публікації праці Дьйордя Лукача "Історія та класова свідомість" (1923-2023 рр.))

Корпусне дослідження, класової свідомості на прикладі громадського руху «#БудьякНіна».

Щоб зрозуміти суть діяльності, а значить, практичну реалізацію класової свідомості руху медичних працівників України «#БудьякНіна», потрібно спиратися на емпіричні дані -- на частотність уживаних слів з боку учасників цього руху, які можна витягти з дописів на сторінці «#БудьякНіна» у Facebook.

З цією метою було проведено корпусний аналіз дописів в постах на офіційній Facebook-сторінці #БудьякНіна [#БудьякНіна!, 2023] (без коментарів до дописів). Було автоматично скопійовано 17 664 повідомлення з 28 листопада 2019 року (день заснування групи) й до 20 липня 2023 року. Для вилучення змісту дописів використовували скрипт для скрейпінгу з «Facebook» [Zuniga, 2021]. На підставі повідомлень було створено корпус «#БудьякНіна», обсяг якого - 833 тис. слів. Корпус було стеммовано (слова зведено до їхніх основ) для оптимізації пошуків за допомогою стеммінгу Портера від Віталія Мосейчука [Мосейчук, 2023]. Далі текст було завантажено в програму AntConc 4.1.3. Деталі цього дослідження, зважаючи на обмеження за обсягом статті, розміщено тут -- [Ільїн та Нігматова, 2023с]. На рис. 3 розміщені частотні біграми (двослівні словосполучення) з корпусу дописів Facebook-сторінці #БудьякНіна, які дозволяють зрозуміти головний зміст цих дописів [Manikonda et al., 2018].



Рис. 3. Частотні біграми у корпусі дописів Facebook-сторінці «#БудьякНіна».

Джерело: AntConc 4.1.3

На підставі аналізу біграм «#БудьякНіна», можна стверджувати, що це організація, яка функціонує для захисту прав медичних працівників здебільшого середнього та нижчого рівня персоналу, медсестер та санітарок.

На підставі дослідження конкордансів з частотних біграм [Ільїн та Нігматова, 2023с], можна стверджувати, що медичні працівники в рамках цього руху борються насамперед за гідну зарплату, яка б відповідала кількості та якості вкладеної праці, забезпечувала б нормальну життєдіяльність медперсоналу й не примушувала б підробляти на інших роботах, та рівень якої показував би повагу до праці робітниць середньої та нижньої ланки. Учасниці руху також активно борються проти незаконних звільнень. Ведеться боротьба за права медпрацівників, які не тільки не дотримуються, а ще й урізуються. Це кінцевий результат їхньої діяльності. У цьому контексті можна сказати, що наш аналіз практичної діяльності робітничого руху корелює з результатами дослідження Сімончук, яка оцінювала розвиток класової свідомості в Україні.

Діяльність руху можна уявити за допомогою термінології процесу виробництва. Однак у цьому випадку це незвичайний процес, але процес виробництва справедливості зі своїми засобами та предметом.

Засобами діяльності руху є Facebook-флешмоби, вуличні демонстрації, звернення до влади, судовий захист працівників медичних закладів, петиції. У рамках своєї діяльності рух кооперується з іншими профспілками працівників медичних закладів, а також із громадськими організаціями, зокрема з «Соціальним Рухом» [Соціальний рух, 2023], який допомагає в судових питаннях, юридичній просвіті тощо. Учасниці руху самотужки створили незалежну профспілку, негативно відгукуючись про роботу профспілок, які існують у рамках держави. Вони багаторазово закликають до об'єднання всіх медиків у боротьбі за права робітників.

Предметом, на який впливають учасниці руху своїми засобами для досягнення відповідних результатів, є органи влади. Головний конфлікт розгортається між державними працівниками та державною бюрократією. Причиною цього конфлікту слугує недофінансування та закриття медичних закладів.

Діяльність Верховної Ради оцінюється негативно через просування антиробітничих законопроєктів. Примітно, що учасниці руху уважно стежать не тільки за ухваленням законів, а й за механізмами їхньої реалізації, триває постійне інформування учасників руху про роботу влади, повідомляють про ухвалення нових законів, роз'яснюють, у чому негативний бік ухвалених законів. Поширеною формою боротьби є створення петицій до Президента України. Представники влади запрошуються на акції протесту для публічного діалогу.

Зокрема слід зауважити, що учасниці руху борються з бездіяльністю та неефективним менеджментом з боку вищого персоналу лікарень і місцевої влади. Тобто, вони розуміють, що існує проблема не лише з центральною владою, а й з представниками влади на місцях. Однак, коли вищий персонал лікарні стикається з такими ж проблемами, як і нижчий, він частково приєднується до цієї боротьби.

Отже, представниці руху «#БудьякНіна» розуміють спільність свого становища, вважають його пригнобленим, вказуючи на негідний рівень зарплати, скорочення та звільнення. Відтак, розуміння соціально-економічної рівності в контексті пригнобленого становища працівниць медичної сфери явно простежується. Отже, можна стверджувати про сформованість першого рівня класової свідомості, тобто розуміння свого класового становища, а також йдеться про нерівність, але не як про соціальний феномен, а як про феномен, що характеризує трудові стосунки даної групи робітничого класу.

Чи є розуміння протилежності класових інтересів та характеристика інтересів панівного класу з боку учасників Facebook-групи «#БудьякНіна»? Оскільки йдеться про державних робітників, то класовий конфлікт виявляється конфліктом між державними службовцями та державними менеджерами, а не приватними власниками.

Чи можна простежити антагоністичне розуміння держави з боку учасників Facebook-групи «#БудьякНіна», тобто, класові характеристики держави?

Єдиним релевантним словом у цьому контексті в дописах учасників Facebook-групи «#БудьякНіна» виявилося слово «олігархія». Втім, поняття олігархії використовується не в контексті діяльності руху «#БудьякНіна», а в публікаціях від імені руху «Соціальний Рух» і в загальних повідомленнях про нерівність в Україні. Зробимо обережний висновок, що рух «Соціальний Рух» знайомить та значно розширює лексику корпусу комунікації у Facebook-групі «#БудьякНіна» аж до другого рівня розвитку класової свідомості -- усвідомлення протилежності класових інтересів.

Слід зауважити, що громадська діяльність руху #БудьякНіна здійснюється в кооперації з іншими громадськими організаціями, зокрема з «Соціальним Рухом», що може призвести до відповідних трансформацій у свідомості працівниць медичної сфери. Утім, не варто недооцінювати й поточних результатів діяльності руху «#БудьякНіна»: ефективну координацію, об'єднання безлічі робітниць медичної сфери по всій Україні, створення незалежних профспілок, знайомство та взаємонавчання робітниць у контексті практик боротьби, проведення судових розглядів та мітингів, вільне обговорення та роз'яснення наболілих проблем та пригноблень у Facebook-групі. Усе це свідчить про те, що українські робітники не мають «свідомість раба, який призвичаївся до своїх ланцюгів» (Симончук).

Головні висновки корпусного дослідження текстів західної філософії в контексті поняття, класової свідомості на фоні вивчення, руху «#БудьякНіна» в умовах метамо'дерну:

1. Аргумент проти поняття класової свідомості робітничого класу, який полягає у вказуванні на інтеграцію робітників у капіталістичні структури споживання, освіти, дозвілля, а також у систему державного забезпечення, є, з одного боку, підтвердженням тези Маркса про класову боротьбу та доказом її успішності для капіталістів, а з іншого -- надає можливість саме актуалізувати поняття класової свідомості з огляду на дерегуляцію й приватизацію державного забезпечення, зниження доходів робітників, та загалом часткову дезінтеграцію робітників, які опинились виключеними із нормального забезпечення заробітної плати та умов праці за сучасного капіталізму.

У нашому випадку йдеться про державних працівниць сфери медицини (#БудьякНіна), які опинилися виключеними з нормального забезпечення заробітної плати та умов праці.

2. Аргумент проти використання поняття класової свідомості робітничого класу, що вказує на його фальсифікацію (спростування) в історії західного капіталізму та Радянського Союзу, лише частково можна вважати валідним, оскільки це поняття передбачає стадії розвитку класової свідомості.

Наприклад, якщо перші дві стадії розвитку класової свідомості присутні в більшості робітничих рухів по всьому світу [Ovetz, 2020], а також у робітниць у русі «#БудьякНіна», тобто, усвідомлення свого пригнобленого становища, економічних інтересів і розуміння нерівності, то останні дві стадії видаються проблематичними -- усвідомлення конфлікту з панівним класом, який їм протистоїть, а відтак політична консолідація робітничого класу для здійснення революції.

Отже, має йтися про часткову фальсифікацію цього поняття, що в принципі передбачалося ще у Маркса та Енгельса, як показав корпусний аналіз їхніх праць. Отже, необхідне більш детальне продумування можливостей активації 3 та 4 стадій класової свідомості.

3. Теза Лукача про стадіальність класової свідомості, вираженої в різних організаціях робітничого класу, підтверджується взаємовідносинами між рухом «#БудьякНіна» та громадською організацією «Соціальний рух».

Перша організація захищає економічні інтереси робітників, а друга висуває політичні вимоги до трансформації суспільства в соціалістичних термінах.

Учасники «Соціального руху» допомагають медичним працівницям через юридичні консультації, просвітницькі лекції, а також розширюють лексикон їхньої комунікації на просторах Facebook-сторінки «#БудьякНіна» за допомогою класових термінів. Тим самим, обережно припустимо, прокладається шлях до формування 3-ї стадії класової свідомості в цього робітничого руху.

Безумовно, така взаємодія зараз є та має бути й в майбутньому в принципі відкритою, прозорою та демократичною, щоб забезпечити захист від повторення відчуження та тиранії однієї частини робітничого класу над іншою, як це було в історії XXго ст., що підкреслювали найвідоміші філософині та філософи західного світу.

Отже, можна зробити наступні висновки в контексті цього багаторівневого дослідження. За допомогою корпусного підходу було досліджено праці найвидатніших західних філософів XX-XXI ст., що дозволило актуалізувати рефлексії щодо поняття класової свідомості, а також виділити парадоксальність і суперечливість цього поняття, разом із можливостями його відродження в умовах метамодерну. Цей етап дослідження показав, що розум, однорідність і цілеспрямованість, які очікувалися в теорії від практики робітничого, революційного руху, проявив панівний клас, інтегрувавши робітничий клас на Заході, а на Сході замість автентично пролетарських революцій відродилися тиранія над та відчуження від широких народних мас з боку професійних революціонерів, а згодом, й державно-партійної бюрократії. Втім, завдяки вивченню доробку Лукача, а також Маркса та Енгельса, й сучасної української соціологіні Симончук, можна зробити висновок про стадіальність розвитку класової свідомості, а значить, саме відродження перших двох стадій цієї свідомості в контексті економічної боротьби та розуміння нерівності, дозволяє, з одного боку, тільки частково сфальсифікувати (у дусі Карла Поппера) валідність поняття класової свідомості, а з іншого боку, якраз стверджувати про можливості римейку цього поняття та відповідної практики в умовах метамодерну на вітчизняних теренах. Ба більше, корпусне дослідження дискурсу комунікації українського руху медичних працівниць «#БудьякНіна»в Facebook, дозволило продемонструвати не тільки економічну боротьбу учасниць цього руху, але також зв'язки з іншими громадськими організаціями, які можуть розвинути класову свідомість медикінь принаймні до 3-ї стадії, тобто, до усвідомлення протилежності своїх інтересів інтересам панівного класу. Отже, на основі міждисциплінарного дослідження, завдяки поєднанню корпусної лінгвістики, емпіричної соціології та емпіричної, експериментальної філософії можна стверджувати про часткову валідність поставленої гіпотези нашого дослідження стосовно того, що показником відкриття історії в Україні в контексті римейку поняття класової свідомості є виникнення у 2019 році громадського руху #БудьякНіна, оскільки сформованість двох стадій розвитку класової свідомості можна емпірично довести.



Список використаних джерел

1. Будь як Ніна (2023). Український медичний рух. URL: http://www.medryh.com.ua (дата звернення: 11.08.2023).

2. #БудьякНіна! (2023). Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/2486280374918717.

3. Ільїн І.В. (2022). Як читати філософські тексти? До питання про корпусний підхід. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. Випуск 42. С. 39-48.

4. Ільїн І.В., Нігматова О.С. (2023а). Класова свідомість - матеріали корпусного дослідження. URL: https://docs.google.com/document/d/1Z0oAHKm0Nj-2W5VCrkMg0BRQCpJ51iirc1qhMZMvtms/edit?usp=sharing (дата звернення: 27.05.2023).

5. Ільїн І.В., Нігматова О.С. (2023b). Корпусне дослідження Facebook-сторінки групи #БудьякНіна. URL: https://docs.google.com/document/d/156EVRqoERFw3v2y8iTeJ_ZJDLsusqw4dmDNiXfbGTg/edit?usp=sharing (дата звернення: 11.08.2023).

6. Ільїн І.В., Нігматова О.С. (2023c). Маркс та Енгельс про класову свідомість -- конкорданси та конспекти. URL: https://docs.google.com/document/d/1VXgjQX1DrRH96FPtrV0Nw1un2iN3UP_2FUYGMHAT3fU/edit?usp=sharing (дата звернення: 11.08.2023).

7. Кіктенко, В.О. (2022). Сприйняття марксизму Дьордя Лукача в Китаї: від ідеологічної критики до формування наукового підходу. Китаєзнавці дослідження, (3), 34-50.

8. Кушерець, Т.В. (2013). Утопія як чинник формування ідентичності колективного суб'єкта історії. Знаки питання в історії України: провінційний простір і час: збірник матеріалів IX Міжнародної наукової конференції, Ніжин, 19--20 квітня 2013 року / упорядник О.Г. Самойленко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013, с. 35-44.

9. Кушерець, Т.В. (2020). Виявлення нових форм класової боротьби як провідна тема сучасного соціально-філософського дискурсу. Virtus, 40, c. 12-16.

10. Мосейчук В. (2023). Стемінг Нортера, для української мови. URL: https://www.marazm.org.ua/document/stemer_ua (дата звернення: 11.08.2023).

11. Розумюк, В. (2009). «Привнесена свідомість» пролетаріату: марксисти vs. К. Маркс. Дослідження світової політики, 48, с. 111-120.

12. Симончук, О. (2010). Класова свідомість: досвід порівняльного емпіричного вивчення. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, (4), 56-84.

13. Симончук, О. (2020). Класовий вимір сприйняття соціальної нерівності: варіації у часі. Динаміка сприйняття соціальної нерівності в Україні: за даними Міжнародної програми, соціальних досліджень 2009 і 2019 років: колективна монографія. Оксамитна С., Симончук О. (Ред.). Київ: Інститут соціології НАН України; Національний університет «Києво-Могилянська академія», с. 127-170.

14. Соціальний рух (2023). URL: https://rev.org.ua (дата звернення: 11.08.2023).

15. Ткаліч, О. (2020). «Будь як Ніна»: як під час пандемії та медреформи зародився рух медсестер. Журнал «Спільне». URL: https://commons.com.ua/uk/ruh-medsester-pid-chas-medreformy-i-pandemii (дата звернення: 11.08.2023).

16. Чернієнко, В.О. (2009). Легітимація самоідентифікації соціального суб'єкта в інформаційному суспільстві. Вісник Національного Авіаційного Університету. Серія: Філософія. Культурологія, 10(2), с. 95-98.

17. Чернієнко, В.О. (2014). До соціально-політичних засад дослідження проблем ідентичності соціального суб'єкта. Гуманітарний часопис, (2), с. 8-14.

18. 20th-century philosophers. Wikipedia: https://en.wikipedia.org/wiki/Category:20th-century_philosophers 11.08.2023).

19. 21th-century philosophers. Wikipedia: https://en.wikipedia.org/wiki/Category:21st-century_philosophers 11.08.2023).

20. Adorno, T.W. (1993). Theory of pseudo-culture (1959). Teles, 1993(95), 15-38.

21. Althusser, L. (1990). Philosophy and the pontaneous philosophy of the scientists & other essays. Verso.

22. Anthony, L. (2022). AntConc (Version 4.1.3) [Computer Software]. Tokyo, Japan : Waseda University, 2022. URL: https://www.laurenceanthony.net/software (дата звернення: 11.08.2023).

23. Arendt, H. (1973). The Origins of Totalitarianism, new ed. with added prefaces. A Harvest book.

24. Badiou, A. (2015). What is Philosophy?: A Eecture by Alain Badiou, 2010. New York and Dresden: Atropos Press. 260 p.

25. Badiou, A. (2018). Can Politics Be Thought?. Duke University Press.

26. Baker, P. (2006). Using Corpora in Discourse Analysis. Continuum. 198 p.

27. Balibar, E. (2002). Politics and the other scene. Verso Books.

28. Baudrillard, J. (1975). The mirror of production. St. Louis: Telos Press.

29. Baudrillard, J. (1981). For a Critique of the Political Economy of the Sign. Telos Press.

30. Bauman, Z. (1978). Hermeneutics and Social Science: Approaches to Understanding. Hutchinson of London.

31. Benjamin, W. (2002). Selected Writings, Volume 3: 1935--1938. Cambridge, Massachusetts, and London, England: The Belknap Press of Harvard University Press.

32. Berardi, F. (2011). After the future. AK press.

33. Bloch, E. (1995). The principle of hope. Vol. 1. Cambridge, MA: MIT Press.

34. Bloch, E. (1996). The principle of hope. Vol. 3. Cambridge, MA: MIT Press.

35. Bourdieu, P. (1984). Distinction: A social critique of thejudgement of taste. Harvard university press.

36. Callon, M., Lascoumes, P., and Barthe, Y. (2009). Acting in an uncertain world: An essay on technical democracy. MIT press.

37. Chomsky, N. (1987). The Chomsky Reader. Pantheon Books.

38. Chomsky, N., & Foucault, M. (2006). The Chomsky-Foucault debate: on human nature. The New Press.

39. Chomsky, N., and Herman, E. (2002). Manufacturing consent. New York: Pantheon Books.

40. Chomsky, N., and Polychroniou, C. J. (2017). Optimism over despair: On capitalism, empire, and social change. Haymarket Books.

41. Corsa, A.J. (2018). Grand narratives, metamodernism, and global ethics. Cosmos & Histoy, 14(3), 3, p. 241-272.

42. de Beauvoir, S. (1962). The ethics of ambiguity, tr. Citadel Press.

43. Drayton, T. (2021). Can I join in? Playful performance and alternative political realities. In Play and Democracy. Routledge, pp. 108-124.

44. Fischer, E., & Curtis, M. (Eds.). (2019). Methodological advances in experimental philosophy. Bloomsbury Publishing.

45. Fricker, M. (2007). Epistemic injustice: Power and the ethics of knowing. Oxford University Press.

46. Gramsci, A. (1977). Selections from political writings (1910-1920). London: Lawrence and Wishan.

47. Gramsci, A. (1978). Selections from Political Writings, (1921-1926). London: Lawrence and Wishan.

48. Gramsci, A. (1994). Gramsci: Pre-prison writings. Cambridge University Press.

49. Guattari, F. (2015). Psychoanalysis and transversality: Texts and interviews 1955-1971. Semiotext(e) / Foreign Agents.

50. Guattari, F. (2016). Lines of flight: For another world of possibilities. Bloomsbury Publishing.

51. Habermas, J. (1974). Theory and practice. Boston: Beacon Press.

52. Habermas, J. (1998). The philosophical discourse of modernity: Twelve lectures. Polity Press.

53. Honneth, A. (1995). The fragmented world of the social: essays in social and political philosophy. State University of New York Press.

54. Hyppolite, J. (1973). Studies on Marx and Hegel. Harper Torchbooks.

55. Junker, C. (2023). Claiming class: The manifesto between categorical disruption and stabilisation. Culture, Theory and Critique, pp. 1-17.

56. Kelsen, H. (1949). The political theory of Bolshevism: a critical analysis. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.

57. Kolakowski, L. (1978a). Main currents of Marxism: Volume 1 - The Founders. Clarendon Press.

58. Kolakowski, L. (1978b). Main currents of Marxism: Volume 2 - The Golden Age. Clarendon Press.

59. Kolakowski, L. (1978c). Main currents of Marxism: Volume 3 - The Breakdown. Clarendon Press.

60. Kolakowski, L. (2012). Is God happy?: selected essays. Penguin Books.

61. Laclau, E., and Mouffe, C. (2001). Hegemony and socialist strategy: Towards a radical democratic politics. Verso Books.

62. Lefebvre, H. (1969). The explosion: Marxism and the French upheaval. New York and London: Modern Readers Paperback.

63. Lefebvre, H. (1982). The sociology of Marx. Columbia University Press.

64. Lowe, B., & Van Kerkhove, B. (2019). Methodological triangulation in empirical philosophy (of mathematics). Advances in experimentalphilosophy of logic and mathematics, 15-37.

65. Lukacs, G. (1973). Marxism and Human Liberation. New York: A Delta Book.

66. Lukacs, G. (2000). Tailism and the dialectics. A Defense of Histoy and Class Consciousness: Tailism and the Dialectic, 45-149.

67. Lukacs, G. (2009). Lenin: A Study on the Unity of his Thought. Verso Books.

68. Lukacs, G. (2014). `Intellectual workers' and the problem of intellectual leadership. Tactics and Ethics: Political Writings, 1919--1929. Verso, 2014, [pp. 35-41].

69. Lukacs, G. (1971). History and class consciousness: Studies in Marxist dialectics. MIT Press.

70. MacIntyre, A. (1970). Herbert Marcuse. The Viking Press.

71. MacIntyre, A. (1998). A short history of ethics: a history of mоral philosophy from the Homeric age to the 20th century. Routledge.

72. MacIntyre, A.C. (2008). Alasdair MacIntyre's Engagement with Marxism: Selected Writings 1953-1974. Brill.

73. Manikonda, L., Beigi, G., Liu, H., & Kambhampati, S. (2018). Twitter for sparking a movement, reddit for sharing the moment: #metoo through the lens of social media. arXiv preprint arXiv:1803.08022.

74. Marcuse, H. (1969). Soviet Marxism: A critical analysis. Columbia University Press.

75. Marcuse, H. (1972). Counterrevolution and revolt. Beacon Press.

76. Marcuse, H. (2007). Art and liberation: Collected papers of Herbert Marcuse. Routledge.

77. Marcuse, H. (2013). German Social Stratification. In: Marcuse, H., & Kirchheimer, O. (2013). Secret reports on Napi Germany: The Frankfurt School contribution to the war effort. Princeton University Press, pp. 74-91.

78. Marcuse, H. (2014). Marxism, Revolution and Utopia: Collected Papers of Herbert Marcuse, Volume 6. Routledge.

79. Maritain, J. (1938). True Humanism. New York Charles Scribner's Sons.

80. Maritain, J. (1973). Integral humanism; temporal and spiritual problems of a new Christendom. University of Notre Dame Press.

81. Marx, K. and Engels F. (1962-1990). Marx-Engels-Werke. Bandes 1-43. Berlin: Dietz Verlag.

82. Merleau-Ponty, M. (1969). Humanism and terror. Boston: Beacon Press.

83. Merleau-Ponty, M. (1981). Phenomenology of Perception. Routledge.

84. Mezzadra, S. (2018). In the Marxian workshops: Producing subjects. Rowman & Littlefield.

85. Negri, A. (1989). The politics of subversion: A manifesto for the twenty-first centuy. Polity Press.

86. Negri, A. (2005). Books for burning: Between civil war and democray in 1970s Italy. Verso.

87. Negri, A. (2014). Factory of strategy: thirty-three lessons on Lenin. Columbia University Press.

88. Ovetz, R. (2020). Workers' Inquiry and Global Class Struggle: Strategies, Tactics, Objectives. Pluto Press.

89. Popper, K.R. (1966). The open society and its enemies. Vol. 1. Princeton University Press.

90. Russell, B. (2009a). The Basic Writings of Bertrand Russell. Routledge Classics.

91. Russell, B. (2009b). The prospectus of industrial civilization. Routledge.

92. Sartre, J.P. (1976). Anti-Semite and Jew: Tr. by George J. Becker. Schocken Books.

93. Scruton, R. (1998). The philosopher on Dover Beach: essays. South Bend, Indiana: St. Augustine's Press.

94. Scruton, R. (2015). Fools, frauds and firebrands: Thinkers of the new left. Bloomsbury Publishing.

95. Searle, J. (2010). Making the social world: The structure of human civilization. Oxford University Press.

96. Sinclair J. (1991). Corpus, Concordance, Collocation. Oxford University Press. 197 p.

97. Sloterdijk, P. (2010). Rage and time: A psychopolitical investigation. Columbia University Press.

98. Stefanowitsch A. (2020). Corpus Linguistics: A Guide to the Methodology. Language Science Press. 510 p.

99. Van den Akker, R., and Vermeulen, T. (2017). Periodising the 2000s, or, the Emergence of Metamodernism. Metamodernism: Historicity, affect, and Depth after postmodernism, 1-19.

100. Von Mises, L. (1985). Omnipotent government. Spring Mills: Libertarian Press, Inc.

101. Von Mises, L. (2007). Theory and History. Ludwig von Mises Institute.

102. Wallerstein, I. (1991). Class conflict in the capitalist world-economy. In: Race, nation, class: ambiguous identities. Etienne Balibar and Immanuel Wallerstein: translation by Chris Turner. State University of New York at Binghamton, pp. 115-124.

103. West, C. (1991). The ethical dimensions of Marxist thought. New York: Monthly Review Press.

104. West, C. (1999). The Cornel West Reader. New York: Basic Civitas Books.

105. Zizek, S. (2012). Organs without bodies: On Deleupe and consequences. Routledge.

106. Zuniga K. (2021). Facebook Scraper. Github.com. URL: https://github.com/kevinzg/facebook-scraper (дата звернення: 11.08.2023).



References

1. Be Like Nina (2023). Ukrainian medical movement. URL: http://www.medryh.com.ua (accessed on 11.08.2023). (In Ukrainian).

2. #BudyakNina (2023). Facebook. URL: https://www.facebook.com/groups/2486280374918717. (In Ukrainian).

3. Ilin I.V. (2022). How to read philosophical texts? On the question of the corpus approach. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriya filos.-politoloh. studiyi - Bulletin of Lviv University. Series of philosophical and political studies. Issue 42. C. 39-48. (In Ukrainian).

4. Ilin I.V., Nihmatova O.S. (2023a). Class consciousness - materials of a corpus study. URL: https://docs.google.com/document/d/ 1Z0oAHKm0Nj-2W5VCrkMg0BRQCpJ51iirc1qhMZMvtms/edit?usp=sharing (accessed on 27.05.2023). (In Ukrainian).

5. Ilin I.V., Nihmatova O.S. (2023b). A corpus study of the Facebook page of the #BudyakNina group. URL: https://docs.google.com/document/d/156EVRqoERFw3v2y8iTeJ_ZJDLsusqw4clmDNiXfbGTg/edit?usp=sharing (accessed on 11.08.2023). (In Ukrainian).

6. Ilin I.V., Nihmatova O.S. (2023c). Marx and Engels on class consciousness - concordances and notes. URL: https://docs.google.com/document/d/1VXgjQX1DrRH96FPtrV0Nw1un2iN3UP_2FUYGMHAT3fU/edit?usp=sharing (accessed on 11.10.2023). (In Ukrainian).

7. Kiktenko, V.O. (2022). Spryyannya marksyzmu D 'ordya Lukacha v Kytayi: vid ideolohichnoyi krytyky do formuvannya naukovoho pidkhodu. Kytayeynavchi doslidyhennya - Chinese Studies, (3), 34-50. (In Ukrainian).

8. Kusherets, T.V. (2013). Utopia as a factor in the formation of the identity of a collective subject of history. Znaky pytannya v istoriyi Ukrayiny: provintsiynyy prostir i chas: ybirnyk materialiv IKH Miyhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi, Niyhyn, 19--20 kvitnya 2013 roku - Question marks in the history of Ukraine: provincial space and time: collection of materials of the IX International Scientific Conference, Niyhyn, April 19-20, 2013 / compiled by O. Samoilenko. Nizhyn : Nizhyn Gogol State University, 2013, pp. 35-44. (In Ukrainian).

9. Kusherets, T.V. (2020). Identification of new forms of class struggle as a leading topic of modern socio-philosophical discourse. Virtus, 40, pp. 12-16. (In Ukrainian).

10. Moseychuk, V. (2023). Porter's Stemming for the Ukrainian language. URL: https://www.marazm.org.ua/document/stemer_ua (accessed on 11.08.2023). (In Ukrainian).

11. Rozumyuk, V. (2009). The «introduced consciousness» of the proletariat: Marxists vs. K. Marx. Doslldyhennya svitovoypolitiki - World Policy Studies, 48, pp. 111-120. (In Ukrainian).

12. Simonchuk, O. (2010). Class Consciousness: Experience of Comparative Empirical Study. Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing - Sociology: Theory, Methods, Marketing, (4), 56-84. (In Ukrainian).

13. Simonchuk, O. (2020). The class dimension of the perception of social inequality: variations over time. The dynamics of perception of social inequality in Ukraine: according to the International Social Research Program in 2009 and 2019: a collective monograph. Oksamytna S., Simonchuk O.

14. (Eds.). Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine; National University of Kyiv-Mohyla Academy, pp. 127-170. (In Ukrainian).

15. Socialny Ruch (2023). URL: https://rev.org.ua (accessed on 11.08.2023). (In Ukrainian).

16. Tkalich, O. (2020). «Be like Nina»: how the nurses' movement was born during the pandemic and healthcare reform. Zhurnal «SpU'ne» - Journal «Commons». URL: https://commons.com.ua/uk/ruh-medsester-pid-chas-medreformy-i-pandemii (accessed on 11.08.2023). (In Ukrainian).

17. Chernienko, V.O. (2009). Legitimization of self-identification of a social subject in the information society. Visnyk Natsional'noho Aviatsiynoho Universytetu. Seriya: Filosofya. Kul'turolohiya - Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Culturology, 10(2), pp. 95-98. (In Ukrainian).

18. Chernienko, V.O. (2014). To the socio-political foundations of the study of the problems of identity of the social subject. Gumanitarniy chasopis - Humanitarian journal., (2), pp. 8-14. (In Ukrainian).

19. Adorno, T.W. (1993). Theory of pseudo-culture (1959). Telos, 1993(95), 15-38.

20. Althusser, L. (1990). Philosophy and the pontaneousphilosophy of the scientists & other essays. Verso.

21. Anthony, L. (2022). AntConc (Version 4.1.3) [Computer Software]. Tokyo, Japan: Waseda University, 2022. URL: https://www.laurenceanthony.net/software (дата звернення: 11.08.2023).

22. Arendt, H. (1973). The Origins of Totalitarianism, new ed. with added prefaces. A Harvest book.

23. Badiou, A. (2015). What is Philosophy?: A Lecture by Alain Badiou, 2010. New York and Dresden: Atropos Press. 260 p.

24. Badiou, A. (2018). Can Politics Be Thought?. Duke University Press

25. Baker, P. (2006). Using Corpora in Discourse Analysis. Continuum. 198 p.

26. Balibar, E. (2002). Politics and the other scene. Verso Books.

27. Baudrillard, J. (1975). The mirror of production. St. Louis: Telos Press.

28. Baudrillard, J. (1981). For a Critique of the Political Economy of the Sign. Telos Press.

29. Bauman, Z. (1978). Hermeneutics and Social Science: Approaches to Understanding. Hutchinson of London.

30. Benjamin, W. (2002). Selected Writings, Volume 3: 1935--1938. Cambridge, Massachusetts, and London, England: The Belknap Press of Harvard University Press.

31. Berardi, F. (2011). After the future. AK press.

32. Bloch, E. (1995). The principle of hope. Vol. 1. Cambridge, MA: MIT Press.

33. Bloch, E. (199б). The principle of hope. Vol. 3. Cambridge, MA: MIT Press.

34. Bourdieu, P. (1984). Distinction: A social critique of the judgement of taste. Harvard university press.

35. Callon, M., Lascoumes, P., and Barthe, Y. (2009). Acting in an uncertain world: An essay on technical democracy. MIT press.

36. Chomsky, N. (1987). The Chomsky Reader. Pantheon Books.

37. Chomsky, N., & Foucault, M. (2006). The Chomsky-Foucault debate: on human nature. The New Press.

38. Chomsky, N., and Herman, E. (2002). Manufacturing consent. New York: Pantheon Books.

39. Chomsky, N., and Polychroniou, C.J. (2017). Optimism over despair: On capitalism, empire, and social change. Haymarket Books.

40. Corsa, A.J. (2018). Grand narratives, metamodernism, and global ethics. Cosmos & History, 14(3), 3, p. 241-272

41. de Beauvoir, S. (1962). The ethics of ambiguity, tr. Citadel Press.

42. Drayton, T. (2021). Can I join in? Playful performance and alternative political realities. In Play and Democray. Routledge, pp. 108-124

43. Fischer, E., & Curtis, M. (Eds.). (2019). Methodological advances in experimental philosophy. Bloomsbury Publishing.

44. Fricker, M. (2007). Epistemic injustice: Power and the ethics of knowing. Oxford University Press.

45. Gramsci, A. (1977). Selections from political writings (1910-1920). London: Lawrence and Wishan.

46. Gramsci, A. (1978). Selections from Political Writings, (1921-1926). London: Lawrence and Wishan.

47. Gramsci, A. (1994). Gramsci: Pre-prison writings. Cambridge University Press.

48. Guattari, F. (2015). Psychoanalysis and transversality: Texts and interviews 1955-1971. Semiotext(e) / Foreign Agents.

49. Guattari, F. (2016). Lines of flight: For another world of possibilities. Bloomsbury Publishing.

50. Habermas, J. (1974). Theory and practice. Boston: Beacon Press.

51. Habermas, J. (1998). The philosophical discourse of modernity: Twelve lectures. Polity Press.

52. Honneth, A. (1995). The fragmented world of the social: essays in social and political philosophy. State University of New York Press.

53. Hyppolite, J. (1973). Studies on Marx and Hegel. Harper Torchbooks.

54. Junker, C. (2023). Claiming class: The manifesto between categorical disruption and stabilisation. Culture, Theory and Critique, pp. 1-17.

55. Kelsen, H. (1949). The political theory of Bolshevism: a critical analysis. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.

56. Kolakowski, L. (1978a). Main currents of Marxism: Volume 1 - The Founders. Clarendon Press. Kolakowski, L. (1978b). Main currents of Marxism: Volume 2 - The Golden Age. Clarendon Press. Kolakowski, L. (1978c). Main currents of Marxism: Volume 3 - The Breakdown. Clarendon Press. Kolakowski, L. (2012). Is God happy?: selected essays. Penguin Books.

57. Laclau, E., and Mouffe, C. (2001). Hegemony and socialist strategy: Towards a radical democratic politics. Verso Books.

58. Lefebvre, H. (1969). The explosion: Marxism and the French upheaval. New York and London: Modern Readers Paperback.

59. Lefebvre, H. (1982). The sociology of Marx. Columbia University Press.

60. Lowe, B., & Van Kerkhove, B. (2019). Methodological triangulation in empirical philosophy (of mathematics). Advances in experimental philosophy of logic and mathematics, 15-37.

61. Lukacs, G. (1973). Marxism and Human Liberation. New York: A Delta Book.

62. Lukacs, G. (2000). Tailism and the dialectics. A Defense of History and Class Consciousness: Tailism and the Dialectic, 45-149.

63. Lukacs, G. (2009). Lenin: A Study on the Unity of his Thought. Verso Books.

64. Lukacs, G. (2014). `Intellectual workers' and the problem of intellectual leadership. Tactics and Ethics: Political Writings, 1919--1929. Verso, 2014, [pp. 35-41].

65. Lukacs, G. (1971). History and class consciousness: Studies in Marxist dialectics. MIT Press.

66. MacIntyre, A. (1970). Herbert Marcuse. The Viking Press.

67. MacIntyre, A. (1998). A short history of ethics: a history of moralphilosophy from the Homeric age to the 20th centuy. Routledge.

68. MacIntyre, A. C. (2008). Alasdair MacIntyre's Engagement with Marxism: Selected Writings 1953-1974.

69. Brill. Manikonda, L., Beigi, G., Liu, H., & Kambhampati, S. (2018). Twitter for sparking a movement, reddit for sharing the moment: #metoo through the lens of social media. arXiv preprint arXiv:1803.08022.

70. Marcuse, H. (1969). Soviet Marxism: A critical analysis. Columbia University Press.

71. Marcuse, H. (1972). Counterrevolution and revolt. Beacon Press.

72. Marcuse, H. (2007). Art and liberation: Collected papers of Herbert Marcuse. Routledge.

73. Marcuse, H. (2013). German Social Stratification. In: Marcuse, H., & Kirchheimer, O. (2013). Secret reports on Napi Germany: The Frankfurt School contribution to the war effort. Princeton University Press, pp. 74-91.

74. Marcuse, H. (2014). Marxism, Revolution and Utopia: Collected Papers of Herbert Marcuse, Volume 6 . Routledge.

75. Maritain, J. (1938). True Humanism. New York Charles Scribner's Sons.

76. Maritain, J. (1973). Integral humanism; temporal and spiritualproblems of a new Christendom. University of Notre Dame Press.

77. Marx, K. and Engels F. (1962-1990). Marx-Engels-Werke. Bandes 1-43. Berlin: Dietz Verlag. Merleau-Ponty, M. (1969). Humanism and terror. Boston: Beacon Press.

78. Merleau-Ponty, M. (1981). Phenomenology of Perception. Routledge.

79. Mezzadra, S. (2018). In the Marxian workshops: Producing subjects. Rowman & Littlefield.

...