Структура документного потоку перекладів українською та з української за матеріалами бази даних "Index Translationum"

Рис. 8. Розподіл за цільовими мовами у потоці перекладів з української (%)

У тематичній структурі потоку перекладів з української мови значну частину складає УДК 5 Природничі та точні науки - 52%, а також УДК 8 Мова, художня література - 21%. Розділ УДК 3 Суспільні науки охоплює 11,6%; УДК 9 Історія, географія, біографія - 9%; УДК 6 Прикладні науки, медицина, техніка - 5,2%; УДК 2 Релігія, теологія - 1,3% (рис. 9). Узагалі не представлені розділи УДК 0 Загальний відділ та УДК 1 Філософія, психологія.

Рис. 9. Розподіл за тематичними розділами УДК у потоці перекладів з української (%)

Аналіз кількісних даних, що характеризують тематичну структуру потоку перекладів за хронологією (табл. 11), свідчить про те, що немає жодного з представлених років, де були б наявні переклади в усіх розділах одразу. Лише розділ УДК 8 Мова, художня література має показники упродовж всіх аналізованих 1991-2003 рр.

Таблиця 11

Переклади з української за тематичними розділами УДК (др. од.)

Відносно 1991 р. спостерігається тенденція до скорочення кількості перекладів на 70% у розділі УДК 5 Природничі та точні науки, на 86% - УДК 8 Мова, художня література. Тенденція до збільшення на 75% притаманна лише розділу УДК 3 Суспільні науки. Фрагментарні показники решти розділів не дозволяють дійти достовірних висновків щодо зазначених тенденцій. Повне уявлення щодо кількісного розподілу за цільовими мовами в межах кожного тематичного розділу надає табл.12.

Таблиця 12

Переклади з української за тематикою та цільовими мовами (др. од.)

Аналіз типологічної структури перекладів з української мови показав, що найбільш питому вагу складають навчальні - 73%, та літературно-художні видання - 14%. Незначну частину становлять видання для дітей та юнацтва - 5,2%, виробничо-практичні - 2,6%, а також офіційні, наукові, громадсько- політичні, релігійного змісту - по 1,3% (рис. 10).

Рис. 10. Розподіл перекладів за цільовим призначенням у потоці перекладів з української (%)

Детальний розподіл перекладів за жанрами в межах кожного типу за цільовим призначенням представлений у табл. 13. Порівнюючи хронологічні кількісні дані 1991 р. і 2003 р., можна зазначити, що кількість навчальних видань скоротилася на 91%, але динаміка характеризується хвилеподібністю. Решта типів представлені фрагментарно.

Таблиця 13

Переклади з української за цільовим призначенням, жанрами (др. од.)

У межах мікропотоку навчальних видань виокремлено такі жанри як «посібник» (35,7%) і «підручник» (64,3%). Аналізовані видання розподіляються на три категорії: для початкової школи (60%), для середньої школи (46%), для вишів (4%).

У загальному потоці посібників категорія для початкової школи становить 60%, для середньої школи - 35%, для вишів - 5%. Посібники для початкової школи розподіляються на: 1) практичні посібники (робочі зошити) з математики (3 назви); 2) наочні (зошити) з ознайомлення з навколишнім світом (4); 3) посібники з трудового навчання (3), природознавства (1); 4) навчально-методичний посібник з математики (1). Серед посібників для середньої школи: практичні (робочі зошити) з математики (2); решта: посібники з історії (2), фізики (2), математики (1). Посібники для вишів представлені лише 1 назвою з медицини.

У загальному потоці підручників категорія для початкової школи складає 44,4%, для середньої школи - 52,8%, для вишів - 2,8%. Підручники для початкової школи за галузями знань відносяться до математики (11 одиниць), і природознавства (5). Підручники для середньої школи: до математики (10), історії (5), хімії (2), фізики та економіки (по 1). Підручники для вишів - з географії (1).

У загальному обсязі мікропотоку навчальних видань 80% складають переклади російською мовою; по 7,2% - молдавською і польською; 5,4% - угорською. Неодноразово зустрічаються переклади таких авторів як М. Богданович (1991, 1995, 1998, 1999 рр.), М. Левшин (1991 р.), О. Погорєлов (1995, 1998 рр.) - з математики; С. Гончаренко (1995, 1998 рр.) - з фізики; А. Домбровський (1995, 1998 рр.) - з хімії; Н. Бібік (1991, 1995, 1998 рр.), Н. Коваль (1995, 1998 рр.) - з природознавства; І. Веремійчик (1998 р.) - з трудового навчання.

Мікропотік перекладів з української мови, які віднесено до літературно - художніх видань розподіляється на прозу (3 одиниці), поезію (7), драматургію (1). Прозу складають «повість» Б. Наріжного «Єрмолай четвертак» та «роман» А. Малика «Тайний посол» (1991 р.). Поезія представлена віршами Г. Драговоза (1998 р.), О. Ковалевського, В. Стуса (1999 р.), а також поемою «Кобзар» Т. Шевченка (1991 р.) та вибраними творами автора (1999 р.). Серед драматургічних творів - п'єса І. Франка «Зів'яле листя» (2003 р.). У загальному обсязі аналізованого мікропотоку 55% становлять переклади російською, по 9% - німецькою, словацькою, татарською, двома та багатьма мовами.

Мікоропотік перекладів літератури для дітей та юнацтва складається з казок, що відносяться до усної народної творчості, англійською - 2 (1991 р.) та німецькою - 1 (1995 р.), а також оповідання М. Стельмаха російською - 1 одиниця (1991 р.).

Переклади виробничо-практичної літератури становлять два практичні посібники, що стосуються системи нейрофізіологічної реабілітації В. Козявкіна іспанською та англійською мовами (1999 р.).

Серед наукових перекладів виокремлено тільки один збірник наукових праць «Українські канадці в історичних зв'язках із землею батьків» А. Шлепакова та ін. англійською мовою (1991 р.).

Однією назвою представлені: офіційні видання - переклад Конституції України англійською мовою (1999 р.); громадсько-політичні - твір «П'ять років української трагедії» Є. Марчука російською мовою (1999 р.); релігійного змісту - теологічний твір «Отче наш» (молитовні роздумування) отця І. Лужецького російською (2003 р.).

Видову структуру потоку перекладів з української мови за обсягом документа становлять книги - 91%, і брошури - 9%, що збігається з показниками потоку перекладів українською мовою. Аналіз кількісних показників зазначеної структури за хронологією (табл. 14) свідчить, що у загальному обсязі брошур виробничо-практичні та переклади для дітей та юнацтва становлять по 29%; навчальні, літературно-художні та релігійного місту - по 14,3%. Офіційні, наукові, а також громадсько-політичні переклади представлені тільки книгами.

Таблиця 14

Переклади з української за цільовим призначенням та видами (др. од.)

У потоці перекладів з української виокремлено 35 авторів. Аналіз авторської структури потоку дозволяє стверджувати, що лідером серед них є М. Богданович з навчальними виданнями з математики для початкової школи (12 назв), перекладених російською (7 назв), молдавською (2), польською (2), угорською (1). Друге місце посідає О. Погорєлов з підручниками з математики для середньої школи (6 назв) - російською (3 назви), польською (2), угорською (1).

Третє місце розподіляється між чотирма авторами (по 4 назви), які згруповані відповідно до цільового призначення творів:

- навчальна література (3 автори): Н. Бібік, С. Гончаренко, Н.С. Коваль, (у перекладі російською мовою);

- художня література (1): Т. Шевченко (німецькою, словацькою, татарською та багатьма мовами).

Четверте місце розподіляють два представники навчальної літератури (по 3 назви), серед яких Г. Бевз та І. Веремійчик (російською мовою).

Автори (всього 6), які розподіляють п'яте місце (по 2 назви), теж згруповані за цільовим призначенням творів:

- навчальні (4 автори): Т. Байбара, А. Домбровський, Н. Коваль (російською), М. Левшин (молдавською, угорською);

- виробничо-практичні (1): В. Козявкін (англійською та іспанською);

- літературно-художні (1): В. Малик (російською).

Хронологічний кількісний розподіл перекладів творів вищезазначених авторів наведено у табл. 15. З рештою авторів (23), які представлені у базі даних лише однією назвою, можна ознайомитись у додатку Б.

Таблиця 15

Переклади з української за авторами, які представлені двома і більше назвами (др. од.)

Потік перекладів з української мови формують 23 видавничих організації. Аналіз видавничої структури дозволив дійти висновку, що провідну роль у формуванні потоку відіграє видавництво «Освіта» («Радянська школа», Київ) - 55% потоку. Воно представлено перекладами виключно навчальної літератури російською (90%), молдавською (4,8%), польською і угорською (по 2,4%) мовами. Друге місце посідає видавництво «Світ» (Львів) - 10,4%, так само з навчальною літературою польською (37,5%), російською, угорською (по 25%) і молдавською (12%). Третє місце за видавництвом «Прапор» (Харків) - 3,9%, з художньою літературою російською мовою. Наступними (по 2,6%) є: «Вежа» (Київ) - навчальна література; «Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України» (Київ) - художня; «Дніпро» (Київ) - наукова і художня; «Мульті-M» (Київ) - виробничо-практична (рис. 11).

Рис. 11. Розподіл за видавництвами у потоці перекладів з української (%)

Освіта (Радянська школа); 55 Прапор; 4 Решта з 15 видавництв представлені лише однією назвою. У загальному обсязі аналізованого потоку виявлено тільки один переклад, назву видавництва якого не вказано (художня література).

Повний перелік видавництв з розподілом за хронологією та цільовими мовами виданих перекладів наведено у табл. 16.

Таблиця 16

Переклади з української за видавництвами та цільовими мовами (др. од.)

Оцінити тенденції щодо кількісних змін відносно 1991 р. можливо тільки у випадку з видавництвом «Освіта», що характеризується скороченням кількості видань на 50%. Усім іншим видавництвам притаманна епізодичність.

Тільки у 1991 р. випуск перекладів з української здійснювали 5 видавництв, серед яких: «Дніпро» (Київ) - 2 назви; «Воениздат», «Грайлик» (Київ), «Дніпрокнига» і «Промінь» (Дніпропетровськ) - по 1. Тільки у 2003р. - «Генеза» (Київ), «Свічадо»-«Монастир Свято-Іванівська Лавра» (Львів) та Каменяр (Львів) - по 1 назві.

Переклади навчальної літератури видавали 9% всього обсягу видавництв, до яких, окрім вищезазначених «Освіта» («Радянська школа», Київ) і «Світ» (Львів), також належать «Вежа», «Генеза», «Зодіак-Еко», «КМ Академія», «Червона Рута-Турс» (Київ) - по 1 одиниці.

Виданням літературно-художніх перекладів займалися 43% всіх видавництв. Окрім вже згаданого видавництва «Прапор», до них увійшли «Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України» (Київ) - 2 одиниці; «Воениздат» (Київ), «Дніпро» (Київ), «Доля» (Сімферополь), «Евріка» (Хмельницький), «Каменяр» (Львів) - по 1.

Серед видавництв, що випускали переклади для дітей та юнацтва, виокремлено «Грайлик» (Київ). «Дніпрокнига», «Промінь», «Січ» (Дніпропетровськ) - по 1 назві.

Виробничо-практичні - видавництво «Мульті-M» (Київ); наукову літературу - «Дніпро» (Київ); офіційні - «Дім літератури мовами народів України» (Київ); громадсько-політичні - «ЛітСофт» (Київ); релігійного змісту - «Свічадо»-«Монастир Свято-Іванівська Лавра» (Львів).

Найбільш різномовними видавництвами виявилися: «Освіта» (Київ) та «Світ» (Львів) - чотирма мовами; «Мульті-M» (Київ) - двома.

У географічній структурі виявлено 7 міст України, серед яких 75,3% загального потоку перекладів з української мови вийшли друком у Києві, 13,5% - у Львові, по 3,9% - у Дніпропетровську і Харкові, по 1,3% - у Запоріжжі, Сімферополі, Хмельницькому (рис. 12).

Рис. 12. Розподіл за містом видання у потоці перекладів з української (%)

Отже, проведений аналіз документного потоку перекладів українською мовою та з української мови, виданих в Україні за період 1991-2015 рр., здійснений на основі бібліографічної бази даних ЮНЕСКО «Index Translationum», дозволив вивчити його структуру за змістовними та формальними ознаками, визначити загальний і щорічний обсяг.

Відповідно до вказаних ознак, у потоці перекладів українською, що становить 637 назв, домінують: у мовній структурі - англійська (30%) та російська (28%) мови; тематичній - УДК 8 Мова, художня література (42%); типологічній - літературно-художні та видання для дітей та юнацтва (по 22%); видовій - книжки (91%); авторській - Е. Уайт (6 назв), Г. Андерсен (5) і Ш. Перро (4); видавничій - видавництво «Веселка» (10%); географічній - м. Київ (77%). Зазначимо, що після 2003 р. показники не перевищують 5 одиниць, а після 2008 р. дані взагалі є відсутніми.

У потоці перекладів з української мови, що становить 77 назв, лідерами виявилися: у мовній структурі - російська мова (70%); тематичній - УДК 5 Природничі та точні науки (52%); типологічній - навчальні видання (73%); видовій - книжки (91%); авторській - М. Богданович (12 назв) і О. Погорєлов (6); видавничій - «Освіта» (55%); географічній - м. Київ (75%). Водночас з'ясовано, що 2003 р. є останнім представленим у потоці роком.

Отже, зважаючи на отримані результати, напрошується висновок про те, що за період незалежності України випуск перекладів перебуває у занепаді. У разі якщо цей висновок є неправильним, постає питання щодо повноти представленості аналізованого україномовного сегмента у базі даних. Щоб з'ясувати це питання у одному з наступних розділів ми звернемося до офіційної статистики Книжкової палати України імені Івана Федорова.

Размещено на Allbest.Ru