Диференціація предметного поля історичної інформатики та цифрової історії

Аналіз проблеми застосування комп’ютерних технологій і цифровізації історичного пізнання. Предметні поля історичної інформатики та цифрової історії. Характеристика потенціалу документальних фондів приватних колекцій та зібрань академічних установ.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2024
Размер файла 49,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Частина свят в Християнстві і понині мають плаваючу дату. Йдеться про Пасхальні дати, які визначаються астрономічними подіями, а саме фазами Місяця після весняного рівнодення. Також доводиться брати до уваги систему відповідного літочислення. Утруднюють визначення дат за сучасною календарною системою й датування за індиктами. Ще однією особливістю історичної хронології часто-густо є інтервальний формат датування явищ та подій. До того ж хронологічні межі не завжди є конкретними, коли чітко вказано день, місяць і рік події. Названі особливості зазначення дат в історичних документах, з одного боку, передбачають належні професійні знання історичної хронології аматорів історії, а з іншого, суто технологічно ускладнюють алгоритми опрацювання інформації про дати. Теги TEI дають можливість стандартизувати всю різноманітність написання дат в історичних документах при збереженні оригінального тексту носія інформації. В даному разі початковий текст історичних джерел доповнюється дослідницьким інструментарієм, що інтегрований до них у форматі невідображуваного для користувача коду

Іншим прикладом практичного застосування тегів другого роду є забезпечення ідентифікації топонімів, гідронімів, антропонімів і т.ін. Відтак за допомогою відповідних тегів системи автоматизованого опрацювання ЦІПІ розрізнятимуть згадування в тексті, наприклад, князя Острозького, Острозького замку чи Острозького повіту. При цьому варіативність запису в документах ідентифікаторів (імен чи найменувань) самих суб'єктів чи об'єктів (наприклад, Острозский, Острозьський, Острозъский, Острожский) можна уніфікувати одним варіантом написання за сучасним правописом. Так само є можливою уніфікація різноманітних варіантів титлованих слів (наприклад, млеть, мл cm, млеть, млеть, млеть Тут курсивом позначено виносні надрядкові літери в українському скорописі), абревіатур, скорочень, умовних позначень тощо. Доповнення оригінального тексту такими тегами, що не змінюють його початкової семантики, забезпечує в подальшому надійний результат релевантності пошуку дат, топонімів чи персоналій попри можливі варіанти написання їх в документі.

Інформація третього роду від самого початку має цифровий формат як результат наукової творчості історика, що дозволяє виготовляти ІЦР за концепцією mash-up (змішування різних додатків і джерел інформації). Варіантом такої творчості може бути цифрова візуалізація інформації текстових документів внаслідок віртуальної реконструкції описаних об'єктів або персоналій. За основу може правити технологія доповненої реальності. За її допомогою на реально існуючі об'єкти, що звісно ж можна оцифрувати скануючими засобами (цифровими камерами), на екрані гаджета (смартфона, планшета) відповідний додаток накладає заздалегідь спроєктовані на підставі історичних джерел об'єкти тривимірної графіки, що від самого початку існують в цифровій (віртуальній) формі. Як приклад можна назвати проект «Тустань віртуальна» [26].

Але доволі часто доповнювати немає що, оскільки більшість об'єктів і тим більше суб'єктів минулого не залишили по собі фізичного (тілесного) сліду окрім вербального запису в документі, наприклад Десятинна церква в Києві. В такому разі цифровим продуктом може бути іртуальна реальність, створена засобами статичної або динамічної графіки. Це є найбільш ілюстративний варіант інформації третього роду, тобто такої, що виникає і від самого початку існує винятково в цифровому форматі. За приклад реалізації такого формату може служити проект віртуальної моделі Римського форуму IV ст., над яким протягом 1997-2003 рр. працювали співробітники Лабораторії культурної віртуальної реальності (Cultural Virtual Reality Laboratory - CVRLab) Каліфорнійського університету [27].

Інший аспект візуалізації - створення цифрових багатошарових май за технологією Wikimapia. Застосовуючи сервіс цифрової мапи (наприклад, додаток Google «Мої карти») історик може самостійно розставити на ній позначки історичних об'єктів, які можуть мати як точковими, так і просторовими (лініями, полігонами). До нанесених на цифрову мапу об'єктів (у т.ч. й таких, що нині можуть бути й відсутніми в реальному ландшафті) з допомогою спеціального інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу історик же може додавати як текстовий опис з джерел, цифрові параметри, мультимедійні матеріали, гіперпосилання, засоби доповненої та/чи віртуальної реальності тощо.

Аналогічну цифрову технологію застосовують й щодо образотворчих документів. Наприклад оцифровані з високою роздільною здатністю полотна митців Середньовіччя чи іншої доби цілком реально доповнити довідковою та/чи мультимедійною інформацією. З прикладами подібних проектів можна ознайомитися на сервісі Google «Arts & Culture» [28]. Зображення фрагментують на ділянки, виокремлюючи певні деталі (предмети, споруди, осіб, істоти та ін.). До кожного такого локалізованого об'єкта прив'язуть різноманітну додаткову інформацію (текст, мультимедія, гіперпосилання тощо).

Інформація четвертого роду забезпечує зворотню комунікацію (рефлексію) реципієнта під час або в результаті ознайомлення з історичним контентом. З одного боку йдеться про емоційну компоненту, що стає результатом певних вражень як від способу репрезентації інформації, так і від нових уявлень про історичне минуле, що виникають від інтерактивності ЩР. З іншого боку, реакції можуть породжувати коментарі, обговорення, дискусії, уточнення, запитання та ін.

Узагальнюючи висвітлені технології можна констатувати, що предметом цифрової історії є репрезентація історичної інформації в цифровому форматі, тобто виготовлення історичних цифрових ресурсів. Основною відмінністю результату діяльності фахівців в сфері цифрової історії, на відміну від їхніх колег в сфері історичної інформатики, є орієнтація на широке коло реципієнтів, що цікавляться історією. Подання історичних відомостей в такий спосіб виглядає як більш привабливий, ніж традиційні статичні, часто габаритні фізичні носії історичної інформації, як паперові мапи чи німі репродукції художніх полотен, підручники чи монографії з великим обсягом незмінюваного лінійно-послідовного тексту чи відео тощо. Певна перевага ІЦР полягає в можливості інтерактивно долучитися до опанування історичного матеріалу, а подеколи, навіть, поексперементувати з історичними даними, або віртуально репрезентованими історичними об'єктами, візуалізувати неіснуючі об'єкти минулого, наочно простежити динамічні історичні події та процеси тощо.

Висновки

Проведена розвідка дозволяє дійти висновку про відмінність предметних полів історичної інформатики та цифрової історії. В сучасних умовах фахівці обох напрямів застосовують однаковий інструментарій щодо одного і того самого об'єкта - історичної інформації. Проте їхні завдання різняться, що розмежовує й предметне поле їх діяльності.

Простір історичної інформатики окреслюється більшою мірою питаннями теорії застосування інформаційних технологій історичних досліджень з метою отримання належної інформації задля доведення певних історичних фактів. При цьому комп'ютерні технології є не обов'язковою, а допоміжною компонентою таких досліджень. Основну увагу тут історики приділяють носіям інформації, що створено до них у попередні часи (історичні джерела та історіографія), та методам ідентифікації інформації як історично релевантного, а також обґрунтуванню її автентичності щодо досліджуваних явищ і процесів минулого. Тобто предметом історичної інформатики є насамперед носії історичної інформації та канали їх доставляння до істориків, що в подальшому інтерпретують її в форматі певних наративів як втілення набутих знань.

Цифрову історію можна окреслити як прикладну сферу діяльності істориків щодо створення історичних цифрових ресурсів. Це відбувається шляхом синтезу інформації комплексу історичних джерел, знань історика як експерта та застосування комп'ютерно-комунікаційних технологій. Здебільшого такі ІЦР розраховані на широке коло аматорів історії. Власне фахівці цифрової історії опікуються питаннями про те, як історія існує в цифровій формі [29], застосовуючи при цьому комп'ютерні технології аналізу, виробництва і поширення історичних знань [30, с. 2].

Література

1. International Association for History and Computing (AHC).

2. Alliance of Digital Humanities Organizations - A Global Coalition of Digital Humanities Organizations.

3. Український історичний журнал.

4. Про затвердження Порядку передавання електронних копій періодичних друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Наказ Вищої атестаційної комісії України та Національної академії наук України від 07.07.2008 № 436/311.

5. Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України: Наказ МОН від 15 січня 2018 р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2018 р. № 148/31600).

6. Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44.

7. Папакін Г. "Цифровий поворот" у джерелознавстві: реальність, перспектива чи ілюзія? Український історичний журнал. 2021. № 1. С. 153-169.

8. Пушкарьов Л.Н. Класифікація російських писемних джерел з вітчизняної історії. Москва: Наука, 1975. 281 с. (рос. мовою).

9. Воронов В.І. Джерелознавство історії України: Курс лекцій. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. 336 с.

10. Калакура Я., Палієнко М. Концептуалізація електронного архівознавства в контексті цифровізації українського суспільства. Архіви України. 2021. № 3. С. 36-65.

11. Horkova A. The Creation of Digital Image of Cultural Heritage: World and Domestic Experience (The Information Base of the Cultural Heritage Case of Sites of Kyiv). Український історичний журнал. 2019. № 5. С. 167-174.

12. Тверитникова О.С., Салата Г.В. Джерельна база генеалогічних досліджень з історії науки: до постановки проблеми цифровізації наукової комунікації. Цифрова платформа: інформагцйні технології в етнокультурній сфері. 2023. Т. 6, № 1. С. 185-193.

13. Розгон О.В. Віртуальна версія музею як засіб упровадження цифрових технологій. Право та інноваційне суспільство. 2019. № 2(13). С. 20-26.

14. Гиляревский Р.С. Інформатика та бібліотекознавство: загальні тенденції в розвитку та викладанні. М.: Наука, 1974. - 202 с. (рос. мовою).

15. Михайлов А.І., Чорний А.І., Гиляревский Р.С. Основи інформатики: навч. посіб. М.: Наука, 1968. 756 с. (рос. мовою).

16. Бауер Ф.Л., Гооз Г. Інформатика. Вступний курс: в 2-х ч. М.: Мир, 1990. Ч. 1. 336 с. (рос. мовою).

17. Воронов В.І. Джерелознавство історії України'. Курс лекцій. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. 336 с.

18. Мозолевський Б. Товста Могила - видатна пам'ятка Скіфії. Археологія. 1972. №. 5. С. 72-82.

19. Геродот із Галікарнасу. Скіфія. Найдавніший опис України з V століття перед Христом. Київ: Фірма «Довіра», 1992. 72 с.

20. Михайлов А.І., Чорний А.I., Гиляревский Р.С. Наукові комунікації та інформатика. Москва: Наука, 1976. 435 с. (рос. мовою).

21. Робертсон С. Відмінності між цифровими гуманітарними науками та цифровою історією. Історія. Електронний науково-освітній журнал. 2016. Т. 7. Вьш. 7 (51). С. 1-25 (рос. мовою).

22. Морзе Н.В., Варченко-Троценко Л. Навички наукового спілкування з використанням технології Wiki: навч. посіб. Кам'янець-Подільський: Буйницький О.А., 2017. 151 с.

23. Рогушина Ю.В., Гришанова І.Ю. Розробка методів керування доступом до інформації у Wiki-pecypcax. Проблеми програмування. 2020. № 1. С. 33-46.

24. ТЕІ: Text Encoding Initiative.

25. TEI: Guidelines for Electronic Text Encoding and Interchange. P5 Version 4.7.0. Last updated on 16th November 2023, revision e5dd73ed0.

26. Тустань. Місто-фортеця.

27. Digital Roman Forum - IDRE Sandbox.

28. Google Arts & Culture.

29. Salmi Hannu. What Is Digital History? 1st ed. Wiley, 2020.

30. Fritsche U., Spoerer M. Introduction: Digital History. Jahrbuch ftir Wirtschaftsgeschichte Economic History Yearbook. 2023. Vol. 64, № 1. P. 1-7.

References

1. International Association for History and Computing (AHC). [in English],

2. Alliance of Digital Humanities Organizations - A Global Coalition of Digital Humanities Organizations, [in English],

3. Ukrams'kij istorichnij zhurnal [Ukrainian historical journal], [in Ukrainian],

4. Nakaz Vishhoi atestacijno'i komisi'i Ukra'ini ta Nacionafno'i akademi'i nauk Ukra'ini “Pro zatverdzhennja Porjadku peredavannja elektronnih kopij periodichnih drukovanih naukovih fahovih vidan1 na zberigannja do Nacionafno'i biblioteki Ukra'ini imeni V.I. Vernads'kogo” [Order of the Higher Attestation Commission of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine “On approval of the Procedure for transferring electronic copies of periodical printed scientific publications to the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine”], [in Ukrainian],

5. Nakaz MON “Pro zatverdzhennja Porjadku formuvannja Pereliku naukovih fahovih vidan' Ukra'ini” [Order of the Ministry of Education and Culture “On the approval of the Procedure for the formation of the List of Scientific and Professional Publications of Ukraine”], [in Ukrainian].

6. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrami “Pro zatverdzhennja Poijadku prisudzhennja stupenja doktora filosofn ta skasuvannja rishennja razovo'i specializovano'i vcheno'i radi zakladu vishho'i osviti, naukovoi ustanovi pro prisudzhennja stupenja doktora filosofn” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the approval of the Procedure for awarding the degree of Doctor of Philosophy and the cancellation of the decision of the one-time specialized academic council of the institution of higher education, scientific institution on awarding the degree of Doctor of Philosophy”], [in Ukrainian],

7. Papakin G. (2021). "Cifrovij povorot" u dzhereloznavstvi: real'nisf, perspektiva chi iljuzija? ["Digital turn" in source studies: reality, perspective or illusion?]. Ukratns'kij istorichnij zhurnal - Ukrainian historical magazine, 1, 153-169. [in Ukrainian].

8. Pushkar'ov L.N. (1975). Klasifikacija rosijs'kihpisemnih dzherel z vitchiznjanot istorit [Classification of Russian written sources from national history]. Moskva: Nauka [in Russian],

9. Voronov V.I. (2003). Dzhereloznavstvo istorit Ukrami [Source studies of the history of Ukraine]. Dnipropetrovs'k: Vid-vo Dnipropetr. un-tu [in Ukrainian],

10. Kalakura Ja., Palienko M. (2021). Konceptualizacija elektronnogo arhivoznavstva v konteksti cifrovizacii ukrains'kogo suspil'stva [Conceptualization of electronic archival science in the context of digitization of Ukrainian society], Arhivi Ukrami - Archives of Ukraine, 3, 36-65. [in Ukrainian],

11. Horkova A. (2019). The Creation of Digital Image of Cultural Heritage: World and Domestic Experience (The Information Base of the Cultural Heritage Case of Sites of Kyiv). Ukratns'kij istorichnij zhurnal - Ukrainian historical journal, 5, 167-174. [in Ukrainian],

12. Tveritnikova О.Є., Salata G.V. (2023). Dzherel'na baza genealogichnih doslidzhen' z istorii nauki: do postanovki problemi cifrovizacii naukovoi komunikacii [The source base of genealogical researches in the history of science: before the problem of digitalization of scientific communication], Cifrovaplatforma: informacijni tehnologit v sociokid'turnij sferi - Digital platform: information technologies in the socio-cultural sphere, 6, 1, 185-193. [in Ukrainian],

13. Rozgon О.V. (2019). Virtual'na versija muzeju jak zasib uprovadzhennja cifrovih tehnologij [The virtual version of the museum as a means of implementing digital technologies], Provo ta innovacijne suspil's/vo - Law and innovative society, 2(13), 20-26. [in Ukrainian],

14. Giljarevskij R.S. (1974). Informatika ta hihliotekoznavstvo: zagal'ni tendencit v rozvitku ta vikladanni [Informatics and library science: general trends in development and teaching]. Moskva: Nauka [in Russian],

15. Mihajlov A.T., Chornij A.I., Giljarevskij R.S. (1968). Osnovi informatiki [Fundamentals of computer science'] . Moskva: Nauka [in Russian],

16. Bauer F.L., Gooz G. (1990). Informatika [Informatics]. (vol. 1-2). Moskva: Mir [in Russian],

17. Voronov V.I. (2003). Dzhereloznavstvo istorit Ukrami [Source studies of the history of Ukraine]. Dnipropetrovs'k: Vid-vo Dnipropetr. un-tu [in Ukrainian],

18. Mozolevs'kij B. (1972). Tovsta Mogila - vidatna pam'jatka Skifh [ovsta Mohyla is an outstanding monument of Scythia], Arheologija - Archeology, 5, 72-82 [in Ukrainian],

19. Gerodot iz Galikarnasu. Skifija. Najdavnishij opis Ukrahii z V stolittja pered Hristom [Herodotus of Halicarnassus. Scythia. The oldest description of Ukraine from the 5th century BC]. Ki'iv: Firma «Dovira» [in Ukrainian],

20. Mihajlov A.L., Chornij A.I., Giljarevskij R.S. (1976/ Naukovi котипікасії ta informatika [Scientific communications and informatics]. M.: Nauka [in Russian]

21. Robertson S. (2016). Vidminnosti mizh cifrovimi gumanitarnimi naukami ta cifrovoju istorieju [Differences between digital humanities and digital history], Istorija. Elektronnij naukovo-osvitnij zhurnal - History. Electronic scientific and educational journal7, 7 (51, 1-25 (ros. movoju). [in Ukrainian],

22. Morze N.Y., Varchenko-Trocenko L. (2017). Navichki naukovogo spilkuvannja z vikoristannjam tehnologu Wiki [Skills of scientific communication using Wiki technology]. Kam'janec'-Podil's'kij: Bujnic'kij O.A. [in Ukrainian],

23. Rogushina Ju.V., Grishanova I.Ju. (2020). Rozrobka metodiv keruvannja dostupom do informacii u Wiki-resursah [Development of methods for managing access to information in Wiki resources], Problemi programuvannja - Programming problems, 1, 33-46. [in Ukrainian],

24. TEI: Text Encoding Initiative, tei-c.org [in English],

25. TEI: Guidelines for Electronic Text Encoding and Interchange. P5 Version 4.7.0. Last updated on 16th November 2023, revision e5dd73ed0. [in English],

26. Tustan'. Misto-fortecja [Fortress city], old.tustan.ua [in Ukrainian],

27. Digital Roman Forum - IDRE Sandbox, sandbox.oarc.ucla.edu [in English]

28. Google Arts & Culture, artsandculture.google.com [in English],

29. Salmi Hannu. (2020). What Is Digital History? 1st ed. Wiley [in English],

30. Fritsche U., Spoerer M. (2023). Introduction: Digital History. Jahrbuch fur Wirtschaftsgeschichte. Economic History Yearbook, 64, 1, 1-7. [in English]

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Зародження та етапи розвитку епіграфіки як спеціальної історичної дисципліни. Дослідження епіграфічних колекцій в Україні, їх значення в історії держави. Методи та інструменти дослідження епіграфічних колекцій за кордоном, оцінка їх ефективності.

    контрольная работа [25,3 K], добавлен 23.11.2010

  • Зародження білоруської історичної думки і розвиток з найдавніших часів до 20-х років ХХ століття. Принципи концепції історії Білорусії початку ХХ ст. Розвиток історичної науки в радянські часи. Особливості сучасна історіографія історії Білорусії.

    реферат [49,3 K], добавлен 24.05.2010

  • Давньогрецькі автори, які залишили відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли. Джерела до історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я. Основні народи України в "Історії" Геродота. Головні ріки Скитії.

    реферат [26,6 K], добавлен 16.06.2014

  • Філософія історії М. Хайдеггера: погляди на "субстанціалізм", викладені в праці "Буття та час"; представники "філософії життя". Концепція єдності світового історичного процесу К. Ясперса. Неотомістська історіософія; "драма історії" в неопротестантизмі.

    реферат [27,3 K], добавлен 22.10.2011

  • Методологічні принципи, які застосовуються історичною наукою при дослідженні. Типи історичних джерел як матеріальних носіїв історичної інформації. Дослідницька робота в царині української історії в періоди революцій та війн, її відомі представники.

    реферат [20,7 K], добавлен 17.11.2011

  • Причини та витоки самозванства. Феномен самозванства в російській історії. Приклади найбільш відомих самозванців, їх походження, роль, яку вони відіграли та наслідки їх історичної діяльності. Смутний час як одна з причин зародження самозванства.

    курсовая работа [30,2 K], добавлен 08.08.2012

  • Зменшення обсягу російськоцентричного представлення історії УССР. Засідання вченої ради Інституту історії АН УССР 3 серпня 1963 р. Кроки "самвидавівського" поширення розвідки М. Брайчевського. "Наукове спростування" теоретичних побудов М. Брайчевського.

    научная работа [88,4 K], добавлен 07.08.2017

  • Основні публікації, що висвітлюють розвиток історично-географічних студій та викладання історичної географії у Наддніпрянській Україні у 1840-х рр. – на початку ХХ ст. Аналіз їх змісту. Напрацювання українських істориків у висвітленні даної проблеми.

    статья [26,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Виявлення, джерельний аналіз та запровадження до наукового обігу архівної інформації, що міститься в масиві документів установ НАН України задля з’ясування основних тенденцій і напрямів розвитку української академічної історичної науки у 1944–1956 рр.

    автореферат [46,3 K], добавлен 11.04.2009

  • Сутність та особливості формування й розвитку теорії історичного процесу в матеріалістичній концепції. Основні парадигми марксистської історіософії. Суспільство як предмет історії у філософії позитивізму. Аналіз психолого-генетичної методології історії.

    контрольная работа [22,7 K], добавлен 04.12.2010

  • Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.

    учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015

  • Спроба проаналізувати літературу, яка була видана в Білорусі і присвячена історії становлення Білоруської Народної Республіки. Аналіз немарксистської, радянської та сучасної історіографії. Характеристика основних етапів білоруської історичної науки.

    статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Історична пам’ять як об'єктивної форми дійсності, що є динамічною системою смислових зразків минулого для ідентифікації людини. Критичне ставлення до історії як прагнення зрозуміти її. Роль історичної спадщини у соціокультурному розвитку суспільства.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.12.2013

  • Основні принципи, на яких ґрунтуються позиції європейських й американських істориків та теоретиків історичної науки у вирішенні питання суб’єктивності дослідників минулого постмодерної доби. Характеристика категорій постмодерної методології історії.

    статья [22,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Зародження чеської історичної науки. Просвітницька історіографія, романтична школа. Наукові школи в чеській історіографії другої половини XIX ст. - 30-х років XX ст. Народ - виразник національної ідеї. Історія чеських земель. Гуситський демократичний рух.

    реферат [40,2 K], добавлен 24.05.2010

  • Зміст універсально-історичної концепції Луніна. Освітлення національно-орієнтованої теорії всесвітньої історії в науковій роботі Петрова. Вивчення філософсько-історичних поглядів Костомарова та Антоновича. Ознайомлення із історіософією Липинського.

    реферат [33,4 K], добавлен 21.10.2011

  • Оцінка Володимирового хрещення в історичній культурі Московії XVI ст. Вміщення розлогої історії про християнізацію північно-східних теренів як риса Никонівського літопису. Причини уваги московських церковних книжників до персони князя Володимира.

    статья [35,9 K], добавлен 07.08.2017

  • Розробка історії голодоморів. Головні особливості зародження і формування наукового дискурсу з історії голоду 1932-1933 рр. на першому історіографічному етапі, уточнення його хронологічних меж. Аналіз публікацій з історії українського голодомору.

    статья [22,4 K], добавлен 10.08.2017

  • Визначення етнічної структури в Київській Русі для визначення спадкоємця києво-руської культурно-історичної спадщини. Запровадження християнства - Хрещення Русі - епохальний поворот в історії Давньоруської держави. Вплив християнізації на її розвиток.

    реферат [24,4 K], добавлен 05.09.2008

  • Дослідження основних періодів в всесвітній історії та історії України: первісний і стародавній світ, середньовіччя, новітні часи. Характеристика головних понять фізичної, економічної, соціальної географії України та світу. Предмет теорії держави та права.

    книга [672,3 K], добавлен 18.04.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.