"Вивезені німцями невідомо куди": голокост у текстах влади середини 1940-х рр. (на прикладі Львова)

References / Список літератури

1. Yekelchyk, S. Povsiakdennyj stalinizm: Kyiv ta kyiany pislia Velykoi virny. Kyiv, 2018 [in Ukrainian]. [Єкельчик С. Повсякденний сталінізм: Київ та кияни після Великої війни. Київ, 2018. 306 с.].

2. Podolskyj, A. Mistsia pamiati zhertvam Holokostu v Ukraini: totalitarna spadshchyna ta istoryko-politychni vyklyky sohodennia. Politychni doslidzhennia. 2021. 1: 106-122. DOI: 10.53317/2786-4774-221-1-7 [in Ukrainian].

[Подольський А. Місця пам'яті жертвам Голокосту в Україні: тоталітарна спадщина та історико-політичні виклики сьогодення. Політичні дослідження. 2021. № 1. С. 106--122].

3. Portnov, A. “Velyka Vitchyzniana virna” v politykakh pamiati Bilorusi, Moldovy ta Ukrainy: kilka porivnialnykh sposterezhen. Ukraina moderna. 2009. 15 (4): Pamiat yak pole zmahan: 206-218 [in Ukrainian].

[Портнов А. «Велика Вітчизняна війна» в політиках пам'яті Білорусі, Молдови та України: кілька порівняльних спостережень. Україна модерна. 2009. № 15 (4): Пам'ять як поле змагань. С. 206--218].

4. Gitelman, Z. Politics and the Historiography of the Holocaust in the Soviet Union. In: Z. Gitelman (Ed.). Bitter Legacy: Confronting the Holocaust in the USSR, 14-42. Bloomington, 1997.

5. Baranova, O. Politics ofMemory ofthe Holocaust in the Soviet Union. In: P. Marczewski, S. Eich (Ed.). Dimensions of Modernity. The Enlightenment and its Contested Legacies, 1-14. Vienna, 2015. URL: https://files.iwm.at/jvfc/34_2_Baranova.pdf (дата звернення: 01.07.2023).

6. Zeltser, A. Unwelcome Memory: Holocaust Monuments in the Soviet Union. Jerusalem, 2018.

7. Sklokina, I. (Ne)ofitsiina pamiat pro Holokost v SRSR: mistsia, pamiatnyky, liudy. Tsentr miskoi istorii. URL: https://www.lvivcenter.org/discussions/un-official-memory-2/ [in Ukrainian].

[Склокіна І. (Не)офіційна пам'ять про Голокост в СРСР: місця, пам'ятники, люди. Центр міської історії. URL: https://www.lvivcenter.org/discussions/un-official-memory-2/ (дата звернення: 13.03.2023)].

8. Sklokina, I.Ye. Ofitsiina radianska polityka pamiati pro natsystsku okupatsiiu Ukrainy (za materialamy Kharkivskoi oblasti), 1943--1985 rr. (Extended abstract of Candidate's thesis). Kyiv, 2014 [in Ukrainian]. [Склокіна І.Є. Офіційна радянська політика пам'яті про нацистську окупацію України (за матеріалами Харківської області), 1943--1985 рр.: автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ, 2014. 23 с].

9. Bonusiak, W. Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej. Lviv: misto -- suspilstvo -- kultura. Lviv, 2007. 6: 535-545 [in Polish]. [Bonusiak W. Mieszkancy Lwowa podczas II wojny swiatowej. Львів: місто -- суспільство -- культура. Львів, 2007. Т. 6. C. 535--545].

10. Martynenko, M. Sproba yevreiskoho pohromu v radianskomu Lvovi. "Sprava 14 chervnia 1945 r.". Ukraina moderna. 2017. 24: 122-138 [in Ukrainian].

[Мартиненко М. Спроба єврейського погрому в радянському Львові. «Справа 14 червня 1945 р.». Україна модерна. 2017. Ч. 24. С. 122--138].

11. Keryk, M. Stratehii i sposoby poriatunku yevreiv u Lvovi v 1941 --1944 rr. Lviv: misto -- suspilstvo -- kultura. Lviv, 2007. 6: 546-566 [in Ukrainian].

[Керик М. Стратегії і способи порятунку євреїв у Львові в 1941 --1944 рp. Львів: місто -- суспільство -- культура. Т. 6. Львів, 2007. С. 546--566].

12. Stiazhkina, O. Rokada: chotyry narysy z istorii Druhoi svitovoi. Kyiv, 2020 [in Ukrainian]. [Стяжкіна О. Рокада: чотири нариси з історії Другої світової. Київ, 2020. 272 с.].

13. Usach, A. Misto (ne)pamiati: Virtualna ekskursiia mistsiamy Holokostu u Lvovi. Tsentr miskoi istorii. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/1943/ [in Ukrainian]. [Усач А. Місто (не)пам'яті: Віртуальна екскурсія місцями Голокосту у Львові. Центр міської історії. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/1943/ (дата звернення: 13.03.2023)].

14. Pastushenko, T., Pershyna, T. Yanivskyi kontsentratsiinyi tabir. In: Entsyklopediia istorii Ukrainy. Kyiv, 2013. T. 10: T--Ya: 746-747 [in Ukrainian].

[Пастушенко Т., Першина Т. Янівський концентраційний табір. B: Енциклопедія історії України. Т. 10: Т--Я. Київ, 2013. С. 746--747].

15. Ihnatonok, S.V. (Comps.) Lvivshchyna u Velykii Vitchyznianii viini (1941 --1945 rr.): zb. dok. i mat. Lviv: Kameniar, 1968 [in Ukrainian]. [Львівщина у Великій Вітчизняній війні (1941 --1945 рр.): зб. док. і мат. Упор. С.В. Ігнатьонок. Львів, 1968. 406 с].

16. Stiazhkina, O. Liudyna v radianskii provintsii: osvoiennia vidmovy. Donetsk, 2013 [in Ukrainian]. [Стяжкіна О. Людина в радянській провінції: освоєння відмови. Донецьк, 2013. 295 с.].

17. Krupyna, V. Partiino-derzhavna nomenklatura povoiennoi Ukrainy. In: V.M. Danylenko (ed.). Povoienna Ukraina: narysy sotsialnoi istorii (druha polovyna 1940-kh -- seredyna 1950-kh rr.). Kn. 1, ch. 1-2, 139-176. Kyiv, 2010 [in Ukrainian]. [Крупина В. Партійно-державна номенклатура повоєнної України. B: Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х -- середина 1950-х рр.). У 2 кн. Кн. 1, ч. 1-2. Відп. ред. В.М. Даниленко. Київ, 2010. С. 139--176].

18. Zhuravlov, Ya. “Dzvony tryvohy”: lysty trudiashchykh do orhaniv vlady. In: V. Danylenko (ed.). Ukrainske suspilstvo v 1960--1980-kh rr.: Istorychni narysy. 380-446. Kyiv, 2020 [in Ukrainian]. [Журавльов Я. «Дзвони тривоги»: листи трудящих до органів влади. B: Українське суспільство в 1960--1980-х рр.: Історичні нариси. Відп. ред. В. Даниленко. Київ, 2022. С. 380--446].

19. Bodnar, H. Zhinochyi dosvid viiny: biohrafichni naratyvy zhinok u lystakh do vlady mista Lvova druhoi polovyny 1940-kh rr. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna. Spetsialnyi vypusk. 2019: 391-409. http://dx.doi.org/10.30970/his.2019.0.9860 [in Ukrainian]. [Боднар Г. Жіночий досвід війни: біографічні наративи жінок у листах до влади міста Львова другої половини 1940-х рp. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск. 2019. С. 391--409].

20. Sklokina, I. Polityka pamiati pro natsystsku okupatsiiu v radianskykh muzeiakh (pryklad Kharkivskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu, 1943--1953 rr.). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N. Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky. 2012. 1006 (15): 96-104 [in Ukrainian].

[Склокіна І. Політика пам'яті про нацистську окупацію в радянських музеях (приклад Харківського державного історичного музею, 1943--1953 рр.). Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2012. № 1006. Вип. 15. С. 96--104].

21. Nakonechnyi, Ye. “Shoa” u Lvovi: spohady. Lviv, 2004 [in Ukrainian]. [Наконечний Є. «Шоа» у Львові: спогади. Львів, 2004. 304 с.].

22. Vylegala, A. Vtrachenyi svit: zhyttia ta zahybel silskykh yevreiv Halychyny u suchasnykh svidchenniakh ukrainskykh ochevydtsiv. Holokost i suchasnist. 2018. 1 (16): 39-63 [in Ukrainian]. [Вилеґала А. Втрачений світ: життя та загибель сільських євреїв Галичини у сучасних свідченнях українських очевидців. Голокост і сучасність. 2018. № 1 (16). С. 39--63].

23. Stiazhkina, O. Styhma okupatsii: radianski zhinky u samobachenni 1940-kh rr. Kyiv, 2019 [in Ukrainian]. [Стяжкіна О. Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х рp. Київ, 2019. 384 с.].

24. Pastushenko, T. “Pravosuddia” po-radiansky: kvalifikatsiia spivpratsi z natsystamy v SRSR: 1941 --1956 rr. Storinky voiennoi istorii Ukrainy. 2013. 16: 124-136 [in Ukrainian]. [Пастушенко Т. «Правосуддя» по-радянськи: кваліфікація співпраці з нацистами в СРСР: 1941 --1956 рр. Сторінки воєнної історії України. 2013. Вип. 16. С. 124--136].

25. Pislia katastrofy: povoienne zhyttia yevreiskoi hromady u Lvovi. Tsentr miskoi istorii. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/themes/reherit/jews-after-war/ [in Ukrainian]. [Після катастрофи: повоєнне життя єврейської громади у Львові. Центр міської історії. URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/themes/reherit/jews-after-war/ (дата звернення: 13.03.2023)].

26. Bodnar, H. Zhytlo yak tiahar i pryvilei: do pytannia pro sposoby radianizatsii Lvova u druhii polovyni 1940-kh rr. Lwow: miasto -- spoleczenstwo -- kultura. Krakow, 2014. 9: 413-443 [in Ukrainian]. [Боднар Г. Житло як тягар і привілей: до питання про способи радянізації Львова у другій половині 1940-х рp. Lwow: miasto -- spoleczenstwo -- kultura. T. 9. Krakow, 2014. C. 413--443].

27. Bodnar, H. Rozkish i zlydni povoiennoho Lvova, abo Realii zhytlovo-pobutovoho povsiakdennia v omriianomu misti. Ukraina moderna. 2015. 28 liutoho. URL: http://uamoderna.com/md/bodnar-postwar-lviv [in Ukrainian].

[Боднар Г. Розкіш і злидні повоєнного Львова, або Реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті. Україна модерна. 2015. 28 лютого. URL: http://uamoderna.com/md/bodnar-postwar-lviv (дата звернення: 13.03.2023)].

28. Bolianovskyi, A. Rozstrily polskykh profesoriv u Lvovi v lypni 1941 r.: istorychni fakty, yurydychni zvynuvachennia, politychni insynuatsii. Ukraina -- Polshcha: istorychna spadshchyna isuspilna svidomist. 2010--2011. 3-4: 107-146 [in Ukrainian].

[Боляновський А. Розстріли польських професорів у Львові в липні 1941 р.: історичні факти, юридичні звинувачення, політичні інсинуації. Україна -- Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2010--2011. Вип. 3-4. С. 107--146].

29. Wylegala, A. About “Jewish Things”: Jewish Property in Eastern Galicia During World War II. Yad Vashem Studies. 2016. 44 (2): 83-119.

Abstract

“Taken by germans to an unknown destination”: holocaust in the texts of authorities in the mid-1940s (on the example of the city of Lviv)

Halyna Bodnar

Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Docent, M. Hrushevskyi Department of Modern History of Ukraine, I. Franko National University of Lviv (Lviv, Ukraine)

The aim is to explore how the information about the Holocaust in Lviv was given in the documents of the Soviet authorities in 1944--1945.

The purpose is to analyze how functionaries at the local level identified the mass “disappearance” of Jews in letters of response to numerous appeals about their search, and what linguistic constructions were used, what they wrote about the enemy, and how they explained the stories of the rescued, how censorship worked, as well as how the image of post-war Lviv rises.

The methodology is based on general scientific, special, and interdisciplinary methods of scientific knowledge (narrative and textual analysis, content analysis, biographical method, and tools of social anthropology are used in particular).

Scientific novelty. Narrative analysis of previously unpublished texts (by authorities in the city of Lviv in the mid-1940s) deepened the knowledge of concealment by the Soviet power of the tragedy of the Jewish people at the final stage of the war. Conclusions.

The authorities avoided any mention of the isolation ofJews to the ghetto; there was no mention of numerous individual appeals as a mass extermination of the Jewish people. At every request for the search for specific residents or the whole family, several persons at different addresses of residence, the city authorities gave individual and distinct answers about the “disappeared”, who were “carried out”, “taken” or “evicted” by Germans “to an unknown destination”. The research deepens the knowledge about the creation of the Soviet discourse of the World War II at its final stage, complements the established in historiography the image of the Holocaust in the USSR not so much as a slurred but an unwelcome memory that had a framework and opportunities to be spoken loud at the same time.

Keywords: Holocaust, Jews, Lviv, politics of memory, World War II, texts of the authorities, censorship, narrative analysis.

Размещено на Allbest.ru