Хлібозаготівельна політика комуністичного режиму та виникнення масового голоду 1921-1923 рр. в Україні

Так, упродовж квітня-травня 1921 р. виконання розкладки в Запорізькій губернії проходило в дусі посилення карально-репресивного натиску, однак із суттєвими труднощами. У повітах, які були охоплені повстанським рухом, воно було цілковито зірване. Зокрема, для проведення продрозкладки у Великотокмакському повіті було мобілізовано 63 комуністи та 100 членів профспілок. З них повстанцям вдалося вбити 23 особи, а інші розбіглися. Для Бердянського повіту профспілки задіяли 146 осіб, з яких 123 загинули під час сутичок із повстанцями. У Мелітопольському повіті на хлібозаготівлю було кинуто майже всіх комуністівЦДАГОУ Ф. 1. Оп. 20. Спр. 435. Арк. 134; Спр. 438. Арк. 193 зв..

Наприкінці квітня 1921 р. Запорізький губернський продкомітет погодив "взяти по наряду на травень із Бердянського повіту 1 млн пудів хліба". Відповідний обсяг збіжжя мав бути реквізований також і в червні. Для кращого втілення у життя означених планів губком мав надати 15 відповідальних партпрацівників. У повіт додатково спрямовувався військовий підрозділ чисельністю в 300 багнетів. Водночас місцеві продовольчі органи чудово знали, що хлібні ресурси регіону практично вичерпані. Тому підкреслювалося, що "із запланованої загальної кількості... вважати реальними 400 тис. пудів"Спокута. Альманах. - №№ 8-9: Голодомори на Запоріжжі (1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.): Статті, документи, спогади. URL: http://history.org.ua/LiberUA/spokuta8_2008/spokuta8_2008.pdf.

За межі губернії активно вивозилося зерно, тому в цей час спостерігалося поглиблення продовольчої кризи в регіоні, особливо в губернському центрі. Довелося скоротити продпостачання Запоріжжя на 35 %ЦДАГОУ. Ф.1.Оп. 20.Спр.435. Арк.134..

Вилучення решти розкладки в 50 млн пудів у квітні виконувалося з великими потугами, тому на травень-червень оголосили черговий всеукраїнський "продмісяць". Ударними були визначені Запорізька, Полтавська та Кременчуцька губернії. "У ці губернії кинуті сили для посилення апаратів опродкомгубів. В Олександрівськ виїхала надзвичайна комісія з проведення продмісяця. У Кременчук виїхав член колегії Наркомпроду з низкою співробітників і політпрацівників для проведення продмісяця", - зазначалося в інформаційному зведенні для членів ЦК КП(б)У від 10 червня 1921 р. З Кременчука очікували в найближчий час 10 маршрутів із хлібом. Водночас констатувалося, що в Миколаївській та Запорізькій губерніях ще лишалися деякі запаси хліба, які планувалося неодмінно "викачати"ЦДАГОУ. Ф.1.Оп. 20.Спр.438. Арк.171; Спр. 435. Арк. 159.. З метою активізації збору продовольства для радянської Росії, у Запорізьку та Полтавську губернії було відряджено двох відповідальних працівників - уповноважених із проведення хлібозаготівель. Тому не дивно, що саме для Запорізької губернії комуністи пролонгували термін збору продрозкладкиЦДАГОУ. Ф.1.Оп. 20.Спр.436. Арк.3..

На порядку денному комуністичного режиму особливим пунктом стояло питання забезпечення Червоної армії, зокрема частин, дислокованих у межах УСРР. Наприкінці травня 1921 р. у Харків надходила інформація, що ".військові частини зовсім не забезпечені й серед них спостерігається різке незадоволення, а в деяких місцях і дезертирство"ЦДАГОУ. Ф.1.Оп. 20.Спр.397. Арк.14.. 28 травня В. Ленін надіслав губвиконкомам телеграму, в якій чітко наголосив, що скрутне продовольче становище мало найменшим чином вплинути на харчування червоноармійських формувань. Вождь прямо говорив, що армія не повинна відчувати голод. Тому всі місцеві органи влади мусили "звернути всіляку увагу на постачання армії, приходячи на допомогу всіма засобами". Надходження збіжжя від товарообміну мали передусім йти на потреби частин РСЧАЛенин В. Полное собрание сочинений. 1970. Т. 52. С. 327..

Виконання розкладки традиційно йшло паралельно із вивезенням українського хліба до РСФРР. Москва повсякчас вимагала першочергового відвантаження проднарядів для власних потреб. Не в останню чергу українським хлібом прагнули знизити соціально- економічну напругу в метрополії, особливо в контексті стрімкого наростання голоду в Поволжі. Падіння відправки у квітні 1921 р. продмаршрутів з України на північ (лише 132 вагони)Народное хозяйство Украины в 1921 г. ... С. 598. викликало гостру реакцію в Кремлі.

Наприкінці квітня 1921 р. політбюро ЦК РКП(б) доручило Х. Раковському, погодивши із Наркомпродом, винести на розгляд РПО РСФРР рішення про організацію екстрених маршрутів із хлібом для забезпечення Москви і Петрограда на час роботи Третього конгресу Комінтерну (22 червня - 12 липня 1921 р.)РДАСПІ. Ф. 17. Оп. 3. Спр. 156. Арк. 3.. Тоді ж М. Владімірову було поставлено завдання за будь-що забезпечити "червоні столиці" 1-2 млн пудів щомісячно. Вже в травні була погоджена можливість закупівлі українського хліба російськими пролетарями, для чого передбачалося організувати відповідний товарообмін у БілгородіРДАСПІ. Ф. 17. Оп. 3. Спр. 157. Арк. 4; Спр. 172. Арк. 2.. Водночас В. Ленін особисто звертався до голови ВУЦВК Г Петровського, закликаючи сприяти представникам голодуючих губерній Росії, які їхали в Україну з метою закупівлі насіння в порядку товарообмінуЛенин В. Полное собрание сочинений... 1970. Т. 43. С. 534..

Зазначимо, що стихійний потік залізницею (в окремих випадках автотранспортом) численних груп російських селян і робітників із Росії до України з метою скуповування зерна та інших продуктів був перманентним. Його посилення відбулося навесні 1921 р. Таких людей називали "мішечниками" або "торбарниками". Так, на початку квітня 1921 р. повідомлялося, що всі потяги та станції від Білгорода до Лозової перевантажені селянами з Орловської, Тульської, Тверської й інших губерній РСФРР, які направлялися за насіннєвим матеріалом у Запорізьку та Катеринославську губерніїЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 2. Спр. 93. Арк. 33.. Лише в одній Запорізькій губернії на початку квітня щоденні вивезення хліба "мішечниками" оцінювалися в десятки тисяч пудівЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 2. Спр. 130. Арк. 3-6, 8-9.. Це значно виснажувало і без того вбогі продовольчі ресурси України і створювало складнощі радянським органам у виконанні розкладки.

Тому ОсобкомОсоблива комісія по продовольству та паливу. Утворена постановою РНК УСРР від 12 лютого 1921 р. охарактеризував це явище, як "стихійне лихо" та просив чекістів встановити загороджувальні кордони для обмеження доступу до українських регіонів неорганізованим масам "мішечників", що їхали з півночі, "руйнуючи транспорт України й продовольчу заготівлю губерній, що не виконали розкладку"ЦДАВО України. Ф. 340. Оп. 2. Спр. 2098. Арк. 25..

Перед завершенням посівної кампанії активізувався тиск Кремля на очільників УСРР щодо відправлення хліба на північ. 8 травня 1921 р. у Харкові одержали директиву секретаря ЦК РКП(б) В. Молотова з вимогою відправити в Росію протягом травня 40 продовольчих ешелонів, переважно з хлібомМовчан О. Перший голод в радянській Україні (1921-1923 рр.)... С. 22.. Не пізніше 15 травня між раднаркомами РСФРР і УСРР щодо цього було укладено угоду, де підкреслювалося, що відповідні зернові надходження дадуть змогу забезпечувати населення російських столиць та центрального промислового районуЛенинский сборник. Москва: ОГИЗ; Государственное издательство политической литературы, 1942. Т. XXXIV С. 412.. Визначений обсяг поставок ще раз підтвердив В. Ленін своєю телеграмою щодо відправки в травні для Росії не менше 1 млн пудів збіжжяЛенин В. Полное собрание сочинений. 1970. Т. 43. С. 533-534.. Відразу в українські губернії пішла директива за підписом Х. Раковського, Д. Лебедя, М. Владімірова та ін., в якій акцентувалося, що "забезпечення продовольством Москви й Петрограда стає бойовим завданням нашої партії". Наказувалося всіма силами й засобами сприяти прискоренню продрозкладки, товарообміну й відвантаженню для центруЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 2. Спр. 130. Арк. 13..

М. Владіміров пішов ще далі та пообіцяв Москві дати до нового врожаю абсолютно нереалістичні 10 млн пудів зернових, хоча за перші два тижні травня не було відправлено жодного маршруту. Кремль взяв на контроль це зобов'язання, нагадуючи Х. Раковському, що він персонально відповідальний за продуктивність УкрнаркомпродуЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 2. Спр. 130. Арк. 11..

Питання відновлення інтенсивності хлібних поставок до "червоних столиць" просував по партійній лінії секретар ЦК КП(б)У Д. Лебідь. У середині травня 1921 р. він направив всім губкомам директиву: "Продовольче становище Росії, особливо в Москві та Пітері, з кожним днем стає все тяжчим. Єдина надія до нового врожаю на Україну. ЦК РКП(б) запропонував в ударному порядку дати десять мільйонів пудів хліба... Необхідно будь-що виконати наряд для Москви та Пітера... Напружте сили. Киньте працівників у село, посильте продроботу"ЦДАГОУ Ф.1.Оп. 20.Спр.397.Арк.13..

Унаслідок цього відбулася нарада представників губкомів КП(б)У з керівництвом Наркомпроду, на якій обговорили розподіл між губерніями завдань для формування відповідного десятимільйонного фонду. Їхнє виконання мало відбуватися з огляду "на сувору економію у витрачанні на місцеві потреби заготовленого продовольства"ЦДАГОУ. Ф.1.Оп. 20.Спр.397.Арк.17.. Вже 23 травня 1921 р. український ЦК вчергове надіслав губкомам припис посилити всіма можливими засобами заготівельну роботу та відвантаження, бо в РСФРР не було жодних надій на посилення надходження власного хліба. Наголошувалося, що завдання полегшення становища покладалося РКП(б) цілком на УкраїнуЦДАГОУ. Ф.1.Оп. 20.Спр.397.Арк.14..

Тоді ж політбюро ЦК КП(б)У, розглядаючи питання посилення відправки продовольства в Російську Федерацію, поклало на Одесу обов'язок щодня відвантажувати 30 вагонів продзапасів. Для більшої ефективності виконання поставленого завдання та стягнення розкладки одеське військове командування зобов'язали сприяти місцевим органам. Подібна ситуація відбувалася у Мелітопольському повіті Запорізької губерніїСпокута. Альманах.№ 8-9: Голодомори на Запоріжжі..

У другій половині травня 1921 р. Х. Раковський телеграфував у Миколаїв із вимогою вантажити та відправляти якомога більше зерна для Москви. У відповідь повідомлялося, що з Херсона на північ вирушав раднаркомівський маршрут із хлібом. Також вантажився ешелон у Миколаєві. Водночас водним шляхом по Дніпру до Нікополя (Катеринославська губернія) перекинули шість барж із зерном вагою 100 тис. пудів для подальшого завантаження у товарні потяги на адресу центру. Висловлювалося прохання, аби робота не спинилася, надіслати 100 тис. мішків й один маршрут палива для постачання річкового флотуЦДАВОУкраїни. Ф.2. Оп. 2.Спр.130. Арк. 16-16зв.. Наприкінці травня у Херсоні, селищах Засілля й Снігурівка, де були залізничні станції, формували маршрути для Росії. Однак робота гальмувалася слабким гужовим підвозом через сильні дощі. Зерно, що передбачалося для Харківської губернії, було переадресовано для Москви. У порту Хорли закінчилося відвантаження продовольства (52 тис. пудів), яке відправили морем у Крим, і продовжували вантажити ще два вітрильні кораблі по 15 тис. пудівЦДАВОУкраїни. Ф.2. Оп. 2.Спр.130. Арк. 21..

22 травня у Харків із Полтави звітували, що в Москву того дня відправляли 24 вагони жита, 1 житнього борошна, 2 пшениці, 7 вівса, 1 гречки. Констатувалося, що на продроботу в Костянтиноградський повіт виїхало 200 курсантів, а також польовий штаб дивізії з тимчасовим революційним трибуналом для налагодження "викачки" розкладкиЦДАВОУкраїни. Ф.2. Оп. 2.Спр.130. Арк. 15..

24 травня з Києва інформували М. Владімірова, що виконання щомісячного наряду для Москви обсягом 300 тис. пудів хліба неможливо гарантувати, оскільки не вистачало продресурсів і не було можливості залучити необхідну військову силу. Натомість пропонувалося дозволити російським організаціям широко проводити товарообмін у відведених для цього районах губерніїЦДАВО України. Ф. 2.Оп.2.Спр.133. Арк.22..

Щось подібне спостерігалося і в Катеринославській губернії, де наприкінці травня радянські органи масово видавали дозволи російським організаціям на заготівлю хліба. Губернія була перенавантажена потоком їхніх представників, які брали хліб шляхом товарообміну. Лунали нарікання, що це шкодило товарообмінним операціям місцевого опродкомгубу, викликавши гостру нестачу продовольства та злет цінЦДАВО України. Ф. 2.Оп.2.Спр.133. Арк.23..

Зрештою, директивний тиск Москви мав певні результати. Впродовж травня 1921 р. до Росії, за одними даними, було відправлено 522 вагони з хлібом (орієнтовно 500 тис. пудів), за іншими - 750 тис. пудівЦДАВО України. Ф. 2.Оп.2.Спр.130. Арк.24.. А в червні - 878 вагонів (орієнтовно 870 тис. пудів)Народное хозяйство Украиныв 1921 г. ... С.598.. В. Ленін уважно стежив за просуванням ешелонів із українським збіжжям до РСФРР, про що отримував регулярні інформаційні довідки. Так, 7 червня Х. Раковський повідомляв йому: "1-го і 5-го залізниця прийняла близько 300 вагонів зерно-хліба для Росії, які становлять 60 вагонів у середньому на добу. Більша частина вже передана на російські дороги. Скарги на посуху надходять із Олександрівської губернії. Однак завантаження доведене до 100 вагонів у день"ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 2. Спр. 35. Арк. 30..

Проте надходження аж ніяк не відповідали бажанням більшовицької верхівки. Х. Раковський за несвоєчасне і неповне виконання нарядів для РСФРР отримав догану від ЦК РКП(б). Саме тоді Харків розіслав губкомам нову директиву, суворо нагадуючи, що "заготівля продовольства і вивіз для Москви і Пітера з України є бойовим завданням влади та партії"ЦДАГОУ Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 18.. Відповідальних працівників губерній і повітів недвозначно попереджали про покарання за невиконання постачання центру. Ситуація для Москви була настільки нагальною й критичною, що розглядалася можливість заміни М. Владімірова на посаді наркома продовольства УСРР Л. ТроцькимЛенинский сборник. 1932. Т. ХХ. С. 282.. З цього приводу в липні 1921 р. політбюро ЦК РКП(б) навіть ухвалило відповідні рішення. Однак через протест самого Л. Троцького від цієї ідеї відмовилисяВ.И. Ленин. Неизвестные документы. 1891-1922 гг. Москва: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2000. С. 461-462..

Москва також прагнула перекласти весь тягар продзабезпечення Донбасу на плечі українських хлібовиробників. Радянська Росія хотіла брати левову частку видобутого вугілля, натомість майже не надаючи відповідної продовольчої допомоги зі свого боку. Наприклад, 6 червня 1921 р. В. Ленін вимагав від українського Наркомпроду задовольнити продовольчі потреби Донбасу, виділяючи для цього всі можливі ресурси, окрім тих, які передбачалися для РосіїДекреты Советской власти. Июль 1921 г. Москва: РОССПЭН, 2006. Т. XVII. С. 299.; ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 26..

10 червня 1921 р. РПО РСФРР вказувала українському Раднаркому на величезну небезпеку для економічного становища Росії у разі незабезпечення хлібом Донбасу Суворо наголошувалося застосувати всі ресурси й механізми, аби донецький пролетаріат мав стовідсоткову проднорму. Заразом українським хлібом прагнули забезпечити роботу кам'яновугільної промисловості Підмосковного буровугільного басейну. Так, із Рязанської губернії в Україну направляли спеціальні залізничні маршрути, які завантажували продовольством. Їхнє швидке просування до Росії вважалося першочерговим завданням. Подібні маршрути мали прибувати в Україну також із Тульської губерніїДекреты Советской власти. Июнь 1921 г. Москва: РОССПЭН, 2004. Т. XVI. С. 393-394.. Загалом до серпня 1921 р. (початку збору нового врожаю) лише на Донбас було відправлено орієнтовно

5,5 млн пудів зерно-хліба та 600 тис. пудів зерно-фуражуНародное хозяйство Украины в 1921 г. ... С. 599..

У контексті викладеного маємо підкреслити, що репресивне вилучення розкладки з врожаю 1920 р. і вивезення хліба відбувалося на тлі сильної посухи, що в травні-червні вразила степові й частково лівобережні регіони України. Вона знищила значні посівні площі озимих та ярових культур врожаю 1921 р.Мовчан О. Перший голод в радянській Україні (1921-1923 рр.)... С. 23.. Статистичні органи та більшовицьке керівництво чудово знали про наростання стихійного лиха в українських губерніях, яке за наслідками й масштабами не поступалося Поволжю. Однак потреба задоволення інтересів центру та Червоної армії превалювали над фактом неврожаю й потенційно можливого голоду, штовхаючи комуністичний режим до посилення продрозкладки та відвантаження продовольства для РСФРР. Активно вилучали навіть посівний матеріал.

Так, 19 червня 1921 р. Х. Раковський направив телеграми в Одесу, Миколаїв, Київ, Запоріжжя, Кременчук та Полтаву такого змісту: "У зв'язку з дощем, що спостерігається останні 10 днів, врожай значно покращився в губерніях, де була посуха, але загальне продовольче становище залишається невтішним. Наші запаси вже вичерпалися, Москва вимагає хліба, також Червона армія і робітники. Тому, не дивлячись на все, ви маєте на місцях проводити самим енергійним чином продрозкладку й краще організувати товарообмін. З огляду на те, що в деяких місцях як привід наголошують, що треба залишити насіннєвий матеріал, повідомляю: насіннєвий матеріал ми відновимо, заберемо його із інших губерній, але нам необхідно зібрати хліб аби дочекатися нового врожаю.. ."ЦДАВО України. Ф.2. Оп. 2. Спр. 81. Арк. 54..

21 червня 1921 р. на засіданні політбюро ЦК РКП(б) було погоджено винести на розгляд РНК РСФРР питання про посилення продовольчих заготівель і вивозу хліба в центр із тих районів, де вони могли бути організовані. Одночасно доручено військовому відомству не чинити перешкод у відправці військових курсантів на продроботу в Україну. Тоді ж російський Раднарком постановив вжити найрішучіших заходів для проведення насамперед в Україні та на Північному Кавказі дозаготівлі хліба врожаю попередніх років у максимально можливому обсязі. З цією метою документом ще раз підтверджувалося розпорядження військовим органам про забезпечення Наркомпроду відповідною армійською силою. Зазначалося, що органи військової влади можуть не зупинятися у разі крайньої потреби навіть перед використанням у продроботі командних курсівДекреты Советской власти. Июнь 1921 г. ... С. 436-437..

Водночас Х. Раковський від імені РНК УСРР просив петроградських комуністів, які брали участь в роботі Першого трудового батальйону, надати допомогу протягом місяця у проведенні розкладки в Полтавській губернії. У зверненні наголошувалося, що "це тим паче важливо, оскільки в сучасний момент головним завданням української влади є забезпечення півночі хлібом". Висловлювалося сподівання дати до кінця місяця близько 2 млн пудів збіжжя, акцентуючи, що "без допомоги російських робітників ми не зможемо впоратися з цим завданням"ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 2. Спр. 130. Арк. 24..

І дійсно, в умовах надзвичайного виснаження зернових запасів України, за наявних технічних проблем, незабезпеченості робітників і військових в УСРР виконати повноцінно московські завдання було вкрай непросто. Часто робота гальмувалася, що викликало незадоволення в Кремлі. Так, у 20-тих числах червня 1921 р. поставки хлібних маршрутів із України до Росії тимчасово припинилися. В. Ленін змушений був знову вдатися до тиску, вказуючи українському державно-партійному керівництву на складне продовольче становище Москви, особливо в переддень Третього конгресу Комінтерну. Вимагалося відновити відправку в РСФРР 30 вагонів збіжжя на добуЛенинский сборник... Т. ХХ. С. 273..

Водночас, аби посилити персональну відповідальність своїх ставлеників в УСРР, Кремль призначив наприкінці червня командувача Збройними силами України та Криму М. Фрунзе, голову Української ради народного господарства В. Чубаря і наркома продовольства М. Владімірова відповідальними за відвантаження для Росії до нового врожаю 4 млн пудів хлібаЦДАГОУ Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 3.. Поряд із тим, для посилення хілобозаготівель у липні в Україну мали бути направлені відповідальні партійці й уповноважені з Росії. Також на початках лави української продміліції (утворена в липні 1921 р.) передбачали поповнити 1 тис. російських робітників. У подальшому планували вербувати охочих серед колишніх червоноармійців і молодих селян із голодних губерній РСФРР (розраховували залучити не менше 20 тис. осіб)ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 7, 30; ЦДАВО України. Ф. 340. Оп. 2. Спр. 852. Арк. 78.. Заразом В. Ленін розглядав можливість розмістити в Україні від 500 тис. до 1 млн червоноармійців, призваних із голодуючих місцевостей Росії. На його думку, вони мали "допомогти посиленню продроботи, будучи суто зацікавлені в ній, особливо чітко усвідомлюючи і відчуваючи несправедливість ненажерливості заможних селян на Україні"Ленин В. Полное собрание сочинений. 1970. Т. 44. С. 67..

Постановою ЦК РКП(б) від 2 липня затверджувався щодобовий обсяг постачання українського продовольства для Росії в кількості 74 вагонів (рішенням від 1 липня, яке анулювали, передбачалося 100 вагонів). Вказувалося зміцнити продапарат військовою силоюДекреты Советской власти. Июль 1921 г. С. 255-256.; Ленинский сборник. Т. ХХ. С. 273; ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 19.. У телеграмі від 8 липня В. Ленін і В. Молотов вимагали від українських партійців задіяти всі сили, аби виконати завдання "виключної політичної ваги"ЦДАГОУ Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 1; Декреты Советской власти. Июль 1921 г.. С. 307-308..

4 липня політбюро ЦК КП(б)У, беручи до уваги вимоги Москви, ухвалило рішення щодо посилення відправок зерна до Росії. Полтава мала щодня відвантажувати 20 вагонів, Київ - 10, Запоріжжя - 7, Кременчук, Миколаїв та Одеса - по 5, Чернігів - 3Голод 1921-1923 років в Україні. Збірник документів і матеріалів / Упорядники: О. Мовчан, А. Огінська, Л. Яковлева; Від. ред. С. Кульчицький. Київ: Наукова думка, 1993. С. 28-29..

12 липня Раднарком РСФРР ухвалив постанову про екстрене забезпечення республіки хлібом. Один із її пунктів передбачав зобов'язати Укрнаркомпрод у триденний термін завантажити і відправити залізницею в Москву 160 тис. пудів хліба, що знаходилися в Одесі та не були використані для експорту. Про це В. Ленін одразу ж повідомив М. ВладіміроваДекреты Советской власти. Июль 1921 г.. С. 79, 326; Ленинский сборник. Т. ХХ. С. 274.. Останній зволікав із його виконанням. Тому вже 19 липня В. Ленін надіслав черговий припис у Харків із вимогою негайно відправити визначений хліб у Москву спеціальними потягами із маркуванням "маршрути Раднаркома"Декреты Советской власти. Июль 1921 г. ... С. 372..

Водночас за наявними офіційними даними видно, що в липні до Росії було відправлено лише 138 вагонів зернопродуктівНародное хозяйство Украины в 1921 г. . С. 598.. Факт того, що більшовицький центр отримав зовсім не ті обсяги хліба, які вимагав від Харкова, підтверджує значне ослаблення зернових можливостей українських селян до початку нових жнив.

Про сильний дефіцит зерна врожаю 1920 р. та загальне виснаження сільського господарства України до початку продподаткової кампанії красномовно свідчать результати заготівельної роботи за квітень-липень 1921 р. За цей час комуністичному режиму, застосовуючи репресії, терор, військову силу тощо, вдалося "викачати" лише 11 млн пудів зернових. Відповідно, за весь 1920/1921 операційний рік в українських господарів у рахунок хлібозаготівель було вилучено орієнтовно 76 млн пудів збіжжяЦДАГОУ Ф. 1. Оп. 20. Спр. 634. Арк. 20; Народное хозяйство Украины в 1921 г.. С. 511, 576-577..

Також про жахливі результати хлібозаготівельної політики комуністичного режиму станом на літо 1921 р. свідчать наведені нижче приклади. Панічні телеграми в Харків надходили із Миколаївської губернії, де в червні лишалося не більше 1 млн пудів збіжжя. Водночас центр вимагав здати сто відсотків завдання, тобто - 1,5 млн. Місцеві комуністи наголошували, що могли виконати лише половину. Повне виконання створювало в губернії загрозливу ситуацію, оскільки мінімальна продовольча потреба до нового врожаю становила щонайменше 800 тис. пудів. Дійшло до того, що Дніпровський повітовий виконком самочинно постановив хліба не давати та забронювати для себе 300 тис. пудів. У результаті, під тиском згори, Миколаївський губвиконком вирішив продовжити форсований вивіз у центр, а постанову Дніпровського повітвиконкому вважати недійсноюГолод 1921-1923 років в Україні. Збірник документів і матеріалів. С. 27-28..

У червні голова Полтавського губвиконкому Я. Дробніс повідомляв РНК УСРР, що "тривала розкладка згубно позначилася на кампанії зі збору хліба". Продовольча диктатура більшовиків призвела до поглиблення зневіри широких мас українського селянства, яке, за його словами, "надзвичайно індиферентно ставиться до наших закликів. Не вірить"Там само. С. 26.. Наприкінці липня у Полтавської губернії практично не було ресурсів для виконання нарядів Наркомпроду М. Владіміров погрожував занести губернію на "чорну дошку"ЦДАВО України Ф. 2. Оп. 2. Спр. 81. Арк. 63..

В Одеській губернії більшовикам так і не вдалося довилучити 3 млн пудів зерна за розкладкою, оскільки селянські запаси були до межі спустошені. Протягом трьох місяців (квітень-червень) змогли виконати менше половини плану. Губернська влада, "приймаючи до уваги важке становище селянського господарства і наближення збиральної кампанії", постановила відмінити зернову розкладку по всій губернії з 1 липняПо Радянських Республіках. Вісті ВУЦВК. 7 липня 1921. Ч. 121. С. 2..

Під час вилучення розкладки в українських регіонах хліб забирали навіть із комнезамівських фондів. Зокрема, в липні 1921 р. радянське керівництво Запорізької губернії, повідомляючи ЦК КП(б)У про проведену продроботу, зазначало: "По виконанню липневого наряду в Мелітопольському повіті закінчуємо збирати більшу половину фонду комнезаможних. В інших повітах розкладка не дає нічого й у незаможних немає чого брати. Вчора в трьох волостях Мелітопольського повіту спалахнув рух селян. Направлена збройна сила рух заспокоїла, але хліба не взяла. Виходячи з цього, губком вчора вирішив передати центральному комітету, що до 1 серпня ми зможемо дати 150 тис. пудів максимум... із фонду мелітопольських незаможників... У містах ніякого забезпечення немає, внутрішньогубернська потреба, робітників і армії, до 400 тис. пудів в місяць, запасів ніяких"ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 33 зв.. Вже в серпні радянські органи влади Запоріжчини констатували цілковиту відсутність старих запасів зерна у селянЦДАВО України. Ф. 27. Оп. 2. Спр. 506. Арк. 17 зв..

Наприкінці червня 1921 р. склалася загрозлива продовольча ситуація у Кременчуцькій губернії, в якій були характерні випадки скасування місцевими керівниками продовольчих нарядів без згоди Наркомпроду 29 червня на засіданні Особкому це питання порушував М. Владіміров. Було ухвалено рішення відсторонити від посад і притягнути до суду голів повітових виконкомів, причетних до цих дій. Зокрема, особливо скрутна ситуація виникла в Олександрійському повіті Кременчуцької губернії, який був вражений посухою. До кінця липня 1921 р. там було "викачано" за хлібною розкладкою 500 тис. пудів (половина від запланованого). Оскільки хлібні запаси у селян повіту були фактично вичерпані, інші 50 % розкладки мали надійти у вигляді сплати грошима або іншими продуктами. Для цього було організовано 8 районних і 30 волосних сесій революційних військових трибуналівЦДАГОУ Ф. 1. Оп. 20. Спр. 397. Арк. 54..

У катастрофічному становищі щодо продовольства та посівного матеріалу на липень 1921 р. опинилися регіони Катеринославської губернії. Наприклад, у Михайлівській волості Криворізького повіту майже все збіжжя було конфісковане в рахунок виконання хлібозаготівельних планів та забезпечення армійських формувань. Місцеве населення змушене було закуповувати зерно в інших губерніях. У зверненні волосної влади до Харкова заначалося, що для порятунку жінок і дітей необхідно доставити у волость 200 тис. пудів продовольства, 50 тис. пудів насіння для посіву озимих і 30 тис. пудів проса, аби пересіяти ярові. У разі відмови, наголошувалося, що земля оброблюватися не буде й населення зіштовхнеться із голодомЦДАВО України, Ф. 2, Оп. 2, Спр. 134, Арк. 71-72..

Висновки

Отже, прагнення комуністичного режиму отримати значні обсяги збіжжя для утримання та зміцнення своєї влади, а також реалізації соціально-економічних і військово-політичних планів, штовхали його до перманентного репресивного вилучення зернових у економічно ослаблених регіонах України. Вплив більшовицької продовольчої диктатури особливо відчутним і масштабним став у час хлібозаготівельної кампанії 1920/ 1921 р., до кінця якої українські продовольчі ресурси, передовсім степових зернопродукуючих губерній, були до межі виснажені. Водночас левову частку українського хліба забирали численні червоноармійські частини, які займалися безсистемним грабунком селянських господарств для самозабезпечення. У селян практично не лишилося старих запасів зерна, що в умовах сильної посухи весни-літа 1921 р. та неврожаю прирікало їх на неминучий голод. Загостренню цієї ситуації сприяли подальші насильницькі стягнення компартійно-радянською владою продподатку й вивезення зерна за межі України. Таким чином, репресивна хлібозаготівельна політика більшовиків у 1920-1921 рр. була однією з головних неприродних (штучних) причин виникнення масового голоду 1921-1923 рр. в Україні.

References