Світова організація торгівлі та її роль

· Перше правило - захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів. Правило містить важливий виняток, що дає можливість країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити обмеження імпорту з метою захисту свого фінансового стану.

· Друге правило передбачає зменшення i скасування тарифів та інших бар'єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів.

· Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що, погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов'язується проводити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов'язаних із зовнішньою торгівлею товарами.

· Четверте правило - це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками.

Гармонізацію українського законодавства з принципами, нормами i стандартами положень угод системи ГАТТ/СОТ, апробованими протягом десятиріч у багатьох країнах світу, можна віднести до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.

Слід зазначити, що трансформація податкового законодавства України відповідно до принципів, норм i стандартів СОТ призвело до формування прозорого i стабільного правового поля діяльності суб'єктів господарювання - платників податків, сприяло становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збільшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пільг i відповідного розширення бази оподаткування. Пільгове оподаткування окремих галузей економіки або товарів, яке діяло до вступу в СОТ, суперечило нормам i принципам СОТ, згідно з якими заходи щодо захисту i розвитку вітчизняного виробництва та внутрішнього ринку не повинні здійснюватися шляхом запровадження пільгових режимів оподаткування, викривлення загальноприйнятих схем оподаткування i порушення принципу рівності в оподаткуванні суб'єктів господарювання.

Так, внесеними цим Законом змінами до Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» скасовано норми ст. 11 зазначеного Закону, які передбачали надання галузевих пільг окремим галузям, зокрема автомобілебудівній, суднобудівній, космічній, літакобудівній промисловості, підприємствам з виготовлення боєприпасів, їх елементів i виробів спецхімії, броньованих бойових машин. Водночас Законом №2505-IV запроваджено на 5 років мораторій на надання нових i розширення існуючих пільг щодо сплати податку на додану вартість. Також зазначеним Законом скасовано пільги щодо сплати податку на прибуток i ввізного мита для підприємств автомобілебудівної галузі, спеціальні режими оподаткування у вільних економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку, в технологічних парках.

З метою врегулювання проблемних питань переговорного процесу ще до вступу України до СОТ, Верховною Радою України було прийнято 20 законів, які забезпечують усунення в законодавстві України невідповідностей угодам ГАТТ/СОТ.

Прийнятий також Закон України від 17.11.2006 р. №374-V «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Цим Законом передбачено, зокрема, з 1 січня 2007 р. значне зменшення плати за видачу ліцензії на:

* виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та для підприємств первинного виноробства - в розмірі 780 грн.

* право імпорту або експорту спирту етилового, коньячного i плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового - 780 грн.

Зменшення розміру плати за ліцензії, що видаються на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з обігом, виробництвом i торгівлею алкогольними напоями, відповідає вимогам ст. VIII Генеральної угоди з тарифів i торгівлі.

Слід зазначити, викладені зміни в деяких Законах, не суперечить правилу національного режиму угод ГАТТ/СОТ щодо заборони застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками вищими, ніж ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Переваги членства в СОТ

Починаючи з 1997 року Україна розпочала двосторонні переговори про доступ до ринків товарів і послуг (одна із складових процесу набуття членства в СОТ) з делегаціями країн-членів Робочої групи, які надіслали їй відповідні запити.

Пристосувавшись до нинішніх українських умов конкуренції, деякі суб'єкти підприємницької діяльності з тривогою дивляться в завтрашній день і, переслідуючи, насамперед, вузькокорпоративні інтереси, порушують питання про необхідність більш дієвого захисту національного товаровиробника, який, на їх думку, неодмінно «загине» відразу після вступу України до СОТ. Суперечок та спекуляцій на цю тему досить багато.

Тож перед нами стоїть досить просте питання: «що дає Україні членство в СОТ і чи цього достатньо, щоб докладати зусиль для якнайшвидшого його отримання?»

В самій організації виділяють, принаймні, десять переваг, якими, на її думку, повною мірою може скористатись кожна країна член СОТ:

1. Система СОТ сприяє підтриманню миру.

Мир є частково похідною від двох фундаментальних принципів: сприяти свободі обмінів (торгівлі) та надавати країнам конструктивні та справедливі засоби подолання розбіжностей у питаннях торгівлі. Мир є також наслідком довіри і співробітництва, які система СОТ сповідує та укріплює в міжнародному плані.

2. Система дозволяє конструктивно залагоджувати розбіжності.

Серед правил СОТ існує і таке, за яким країни члени цієї організації зобов'язані вирішувати всі суперечки, пов'язані з торгівлею, виключно в рамках СОТ і не вживати односторонніх заходів. Процедура розгляду суперечок відбувається згідно з встановленими правилами СОТ і не передбачає можливості повторного повернення до питання, по якому вже було прийнято рішення. Порядок вирішення спорів за правилами, які були прийняті консенсусом (одностайно) самими ж країнами членами організації, дозволяє знижувати напругу і не доводити комерційні суперечки до серйозних політичних конфліктів.

3. Система базується на правилах, а не на силі, і полегшує життя всім.

СОТ не претендує на те, щоб зробити рівними всі країни. Разом з тим, вона зменшує нерівність, дозволяючи малим країнам бути почутими, а великим звільнитись від обов'язку вести переговори окремо з кожним своїм маленьким комерційним партнером.

4. Лібералізація торгівлі зменшує вартість життя.

Протекціонізм, чи захист власного товаровиробника, дуже часто занадто дорого обходиться країні. Система СОТ дозволяє запобігати перешкодам в торгівлі шляхом переговорів та застосовувати принцип не дискримінації. В результаті, враховуючи більш низьку вартість імпорту, знижуються вартість вітчизняного виробництва, ціни на готову продукцію та послуги і, як наслідок, зменшується вартість життя.

Позитивно впливає на зниження цін і лібералізація ринку послуг. В Україні це добре помітно на прикладі послуг телефонного зв'язку. Зняття тільки третини бар'єрів на світовому ринку послуг дозволило збільшити прибутки країн, що розвиваються на 60 млрд. фунтів стерлінгів.

5. Система СОТ надає споживачам більш широкий вибір продукції з більш різноманітними характеристиками. Ця перевага не викликає жодного сумніву. Досить озирнутися навколо і проаналізувати те, що нас оточує і з'явилось виключно завдяки імпорту. Якщо торгівля дозволяє нам імпортувати більше, вона дозволяє також іншим більше у нас купувати, збільшуючи наші прибутки і надаючи нам можливість більш широкого вибору.

6. Торгівля збільшує прибутки.

Зниження бар'єрів у торгівлі дозволяє збільшувати її обсяги, а від так і прибутки як держави в цілому, так і окремих її учасників.

7. Торгівля стимулює економічне зростання, що може позитивно впливати на збільшення робочих місць.

8. Фундаментальні принципи роблять систему СОТ більш ефективною в економічному плані та зменшують її вартість. Система СОТ має багато переваг, які дуже важко оцінити в цифрах. Але від цього вони не стають менш важливими. Всі воно походять з головних принципів, що складають основу системи і полегшують життя підприємствам та підприємцям, які безпосередньо беруть участь у міжнародній торгівлі.

9. Система дозволяє поставити уряд під захист споживачів.

Функціонування в умовах СОТ дає можливість Уряду країни краще протистояти тиску, як з боку окремих підприємств, так і окремих галузей економіки щодо необхідності запровадження для них специфічних (пільгових) умов діяльності під приводом захисту національного товаровиробника.

10. Система стимулює краще управління в державі.

3.1 Правила СОТ

За правила СОТ, лібералізувавши умови торгівлі в тому чи іншому секторі економіки країні дуже важко зробити крок у зворотному напрямі. Для суб'єктів підприємницької діяльності це створює необхідну для ефективної торгівлі атмосферу впевненості (стабільності) та прозорості. Для Уряду це означає можливість підтримання справедливих умов конкуренції для всіх учасників ринку.

Саме взявши до уваги зазначені переваги і була створена СОТ, до якої нині входять ? країн світу та намагаються приєднатись решта інших.

Крім того, для України, набуття членства в СОТ було однією з необхідних умов для започаткування переговорного процесу з ЄС щодо вільної торгівлі, як одного з важливих кроків на шляху європейської інтеграції нашої країни.

Сам вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) став практичним кроком на шляху до європейської інтеграції, отже, одним з головних пріоритетів економічної політики та одним з головних, нарешті вирішених, завдань уряду України. Членство у СОТ розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України.

Найсуттєвішими перевагами вступу України до СОТ є такі:

* збільшення іноземних інвестицій в економіку України.

* зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу i, відповідно, збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

* одержання українськими товарами режиму найбільшого сприяння, а також національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання у торговельному просторі всіх країн - членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з багатьма країнами світу;

* можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів СОТ.

До політико-економічних переваг слід віднести такі:

* членство України в СОТ є необхідною передумовою започаткування переговорів про створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу;

* вступ до СОТ допомогло уникнути торговельно-економічної ізоляції України від країн Західної та Центральної Європи, Східної Європи та Балтії, багато з яких вже сьогодні є асоційованими членами ЄС;

* членство в СОТ дало можливість уникнути витіснення української продукції з ринку ЄС аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи;

* приєднання до СОТ призвело до збільшення надходжень до державного бюджету, яке відбудеться за рахунок скасування податкових i митних пільг, збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва й активізації торговельного обороту;

* додатковим стимулом вступу до СОТ для України стало розширення Європейського Союзу, яке відбулося у 2004 та 2006 рр. Україна має можливість претендувати на інвестиції транснаціональних компаній, які зараз працюють у країнах Центральної Європи.

Головною перевагою, яку отримали українські підприємці внаслідок вступу України до СОТ, стало створення прозорого та передбачуваного бізнесового середовища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не часто змінюватимуться i не запроваджуватимуться заходи на користь лише окремих підприємств i галузей.

Важливим для українського бізнесу стало спрощення митних процедур i збільшення їх прозорості та контрольованості. На сьогодні майже всі торговельні партнери України визнають, що процедури митного оформлення при імпорті є одними з основних нетарифних бар'єрів у торгівлі.

Зменшення рівня ввізних мит практично на всі види продукції, яка імпортується до України, позитивно вплинуло на конкурентоспроможність підприємств, що використовують імпортні комплектуючі. Від цього виграють, зокрема, імпортери, виробники меблів.

Лібералізація ринку фінансових i банківських послуг мало б сприяти здешевленню кредитних ресурсів для підприємств України. Нині це одна з головних проблем підприємств України. Багато з них відчувають необхідність певних, іноді значних змін у своїй діяльності, але не мають можливості залучити кошти на вигідних для себе умовах.

У цілому кожне підприємство є одночасно виробником товарів або послуг i споживачем певних товарів та/або послуг. Як споживач підприємство виграє від збільшення асортименту товарів i послуг на ринку, підвищення конкуренції сприятиме зниженню цін та підвищенню рівня сервісу. Така ситуація створить рівні можливості для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, що сприятиме розвитку найефективніших підприємств. Це, у свою чергу, позитивно вплине на оздоровлення та підвищення конкурентоспроможності української економіки, створить сприятливий інвестиційний клімат в Україні.

Дешевий імпорт, якого побоюються українські підприємства, вже присутній на українському ринку. Багато імпортних товарів потрапляє на ринок шляхом контрабанди, i мито з них не стягується взагалі. Із вступом до СОТ відповідальність України за боротьбу з тіньовим імпортом зросла, оскільки контрабанда загрожуватиме вже не тільки українському ринку, а й ринкам зовнішньоекономічних партнерів нашої держави.

Приєднання до СОТ аж ніяк не означає припинення державної підтримки вітчизняних виробників. Можливості галузевих дотацій з боку держави, про які українська сторона домовляється із СОТ, навіть переважатимуть спроможність бюджету держави.

За експертними оцінками інституту економічних досліджень і політичних консультацій на чолі з професором Ігорем Бурковським, кумулятивний вплив для галузей національної економіки після вступу України до СОТ має позитивний характер. Так, членство України в СОТ сприяло додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше 1.5-2 млрд. дол. США. Крім того, вступ до СОТ стимулював додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку Україну щонайменше 500 млн. дол. США.

За розрахунками сукупне зростання добробуту від вступу України до СОТ становило близько 10% обсягу споживання України та зростання ВВП на 5% у довгостроковій перспективі.

Оцінюючи наслідки вступу України країни до СОТ у галузевому розрізі необхідно звернути увагу на деякі галузі

Металургія та металообробка. Відповідно до тарифних зобов'язань середньо арифметична ставка ввізного мита на продукцію металургії та металообробки зменшилась з 1,86% до 1,83%. Спів відношення експорту до обсягів виробництва становить приблизно 70%, а імпорту - коливається на рівні 6-8%. За оцінками експертів, галузь металургії та метало обробки виграє найбільше після вступу України до СОТ. За прогнозом, зростання перевищує 20% у довгостроковій перспективі завдяки простішому доступу до ринків ЄС та Північної Америки. Як результат, експорт продукції розширився на 25%, оскільки цей сектор має найбільший рівень інтенсивності експорту (77%). Зайнятість працівників галузі зросло майже на 20%.

Хімічна промисловість. Відповідно до тарифних зобов'язань середньоарифметична ставка ввізного мита на хімічну продукцію встановлено на рівні 6% (до вступу становила 4,09%). За результатами аналізу, рівень зростання сукупного випуску завдяки вступу України до СОТ у хімічній промисловості, виробництві гумових і пластмасових товарів є другим за значенням після зростання металургії. Відповідно до результатів дослідження, сукупний випуск продукції у цій галузі зріс на 21% у довгостроковій перспективі. Зростання переважно пояснюється значним збільшення експорту (+26,6%) на тлі його наявної високої інтенсивності.

Машинобудування. Відповідно до тарифних зобов'язань середньоарифметичну ставку ввізного мита на продукцію машинобудування встановлено на рівні 5,02% (до вступу - 4.4%). Співвідношення експорту до обсягів виробництва тут коливається в межах 42-50%, імпорту - відповідно 60-70

Сільське господарство. Відповідно до тарифних зобов'язань середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшилась з 13,84% до 11,16%. Співвідношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається від 8 до 6%, імпорту - від 1 до 2%. Вступ України до СОТ надав можливість посилити свої позиції на експортних ринках, призвів до значного зменшення ставок тарифу.

Сумні наслідки вступу України до СОТ.

Вступ до СОТ має i позитивні, i негативні наслідки. Від вступу України до СОТ передусім виграють експортоорієнтовані галузі, i дещо втратять ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку. Найбільше програють ті підприємства, які працюють завдяки численним пільгам, що передбачені чинним законодавством України, але не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема положенням угод СОТ.

Більшість негативних наслідків проявляє себе у короткотерміновій перспективі - періоді, необхідному будь-якій країні для адаптації роботи підприємств у нових умовах лібералізованого ринку. Отримані від вступу до СОТ переваги носитимуть системний довготерміновий характер.

При оцінці наслідків вступу України до СОТ для окремих галузей економіки слід брати до уваги не лише їхній стан як такий, а й ситуацію, що склалася у світі. Процес глобалізації, збільшення взаємозалежності національних господарств країн світу призводить до занепаду та зникнення певних секторів економіки тієї чи іншої країни i, навпаки, їх підйому в інших країнах. Цей процес є об'єктивним, i вступ чи невступ України до СОТ не обмежить впливу цих факторів на економіку України.

До негативних наслідків найчастіше згадується можливість значного збільшення надходжень імпорту і як результат підвищення конкуренції для вітчизняних виробників на внутрішньому ринку.

В окремих галузях промисловості можливе зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції. Проте ці втрати є тимчасовими i можуть бути компенсовані зменшенням витрат на виробництво продукції за рахунок впровадження міжнародних та європейських стандартів i відмови від застосування подвійних стандартів для внутрішнього ринку та експорту зі зменшенням, залежно від виду продукції, на 3 - 5% витрат на обов'язкове підтвердження відповідності експортної продукції за рахунок переходу від подвійної сертифікації (у країні-експортері та країні-імпортері) до взаємного визнання результатів оцінки відповідності в результаті вступу України до СОТ.

Всі пам'ятають ще з радянських часів, що Україна - це житниця. Для цього в країні є все - працьовиті селяни, родючий грунт. Але після вступу до СОТ у I кварталі 2009 року в Україні було ввезено 6900 тонн жирів і масла, що перевищує показник відповідного періоду 2008 року в 103 рази. У результаті цього частка імпорту олії у загальному обсязі пропозиції на внутрішньому ринку зросла з 0,5% у 2008 році до 40% - у 2011. Про це повідомили в Українській аграрній конфедерації. Олександр Ярославський керівник проектів УАК вважає, що «якщо така тенденція буде і далі зберігатися, то Україна закидають імпортним маслом, і українським виробникам у кращому разі дістанеться роль пакувальників імпортної продукції. Рівень існуючої державної підтримки, враховуючи очевидну обмеженість коштів надходять з державного бюджету, значно знижений. Таким чином, українські виробники сирого молока, а також молокопереробні комбінати залишилися один на один з величезними проблемами світового масштабу».

Негативні наслідки можна мінімізувати завдяки тому, що процес зниження тарифів на деякі товари української економіки відбувається поступово з урахуванням перехідного періоду, який становить від 3 до 8 років. Крім того, слід мати на увазі, що інші країни стануть значно доступнішими для українського експорту, що компенсує окремі втрати, які понесуть вітчизняні виробники на внутрішньому ринку. Тобто Україна після вступу до СОТ має перехідний період для доступу імпорту на свої ринки, водночас ми отримуємо можливість доступу української продукції на ринки країн - членів СОТ за зниженими тарифами. Це, безумовно, повинно привести до нарощування експортного потенціалу країни. Членство у СОТ - лише інструмент стратегії нашого розвитку.

Сьогодні результат вступу України стає все більш зрозумілим і, в деяких аспектах, на жаль не зовсім приємний. «Україна переходить на споживання африканської картоплі. Українські торговельні компанії значно збільшили імпорт картоплі для покриття створилося внутрішнього дефіциту. Основні країни-постачальники - Саудівська Аравія і Єгипет. Судна з продукцією з цих держав вже знаходяться в одеському порту».

Україна, яка завжди славилася своїми овочами і могла повністю забезпечувати не тільки внутрішні потреби, а й досить багато експортувати на даний момент збільшує обсяги імпорту. Тільки за останні п'ять років імпорт овочів на Україні зріс більш ніж у 4 рази. Житниця Європи продовжує поступово нарощувати обсяги закупівель того, що завжди продавала сама.

Отже, результати вступу до СОТ даються в знаки, а саме у збільшенні ВВП, збільшенні інвестицій в країну, збільшення експорту деяких галузей промисловості, підвищення загального рівня добробуту населення. Але і є свої недоліки, які полягають у малій конкурентоспроможності наших товарів, збільшенню імпорту тих товарів, які ми самі в змозі виготовити та виставити на імпорт (картопля, олія, масла та зернові культури). Про то, на мою думку, переваги для України від членства в СОТ у першу чергу залежать від нас самих: від швидкості наших дій при адаптації до правил світової економіки, при здійсненні внутрішніх реформ, від професіоналізму персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ. Адже цю організацію можна порівняти з великою грою. Україну прийняли у цю гру, навчили правилам. Як вигравати, Україні потрібно навчитися самій.

торгівля організація світовий глобалізація

Висновки

Нині жодна країна світу не може обійтись без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво інтернаціональної вартості, світових цін впливає на національне виробництво, диктуючи конкурентні техніко - економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності тощо.

Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання. Світове виробництво, як і виробництво окремих країн та регіонів, протягом останніх 30 років стало дедалі більше і більше залежати від зовнішньої торгівлі.

Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, котрий не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим міжнародна торгівля дозволяє досягти більш високого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, і не в однаковій мірі).

СОТ - єдина організація світового рівня, що виробляє правила міжнародної торгівлі для забезпечення її максимально можливої передбачуваності і волі, а також справедливого вирішення конфліктів між країнами-учасницями з будь-яких питань, що стосуються торгівлі і торгових бар'єрів. Світова організація торгівлі - сама значна економічна організація. Вплив СОТ на світову економіку настільки великий, що будь-яка країна, що вважає себе розвинутою і цивілізованою, або є членом СОТ, або прагне їм стати. Членство у СОТ, по суті, необхідна умова повноправної участі держави у світовій торгівлі і міжнародній економіці. Крім того, що СОТ є могутньою економічною базою, що надає інформацію про економічні ситуації у всіх країнах, про економічні перетворення і їхні наслідки, вона безпосередньо впливає на кожну країну окремо і на всі країни разом, не дивлячись на те, є країна членом СОТ чи ні.

Система ГАТТ/СОТ займає центральне місце в регулюванні системи міжнародних економічних відносин, а встановлювані ГАТТ/СОТ норми є, власне кажучи, міжнародним торговим законом. Знаходячись поза загальним правовим простором, не будучи членом цієї організації, будь-яка країна прирікає себе на положення аутсайдера в міжнародній торгівлі, тому що до неї не застосовуються загальні правила. Це спонукує приєднуватися до системи ГАТТ/СОТ.

Список джерел

1. Бураковський І. Шлях України до СОТ: суб'єктивні нотатки про українську економічну політику // Виступ на конф. «Вступ України до СОТ: перспективи та виклики для малого та середнього бізнесу», 03.02.2006 р, м. Київ. - ст. 157

2. Володимир Сиденко, Олександр Барановський Україна і світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? // Дзеркало тижня- №26 (401) 13 - 19 липня 2009

Гончаров Ю., Петін Ю., Сальник О. Міжнародна торгівля // Економіка України. - 2009. - №11. - ст. 98

3. Головинська В. Світова організація торгівлі: стан, проблеми, перспективи інтеграції країн Світу/ Українська академія держ. управління при Президентові України; Центр дослідження адміністративної реформи. - К.: Видавництво УАДУ, 2010. - ст. 167

4. Деякі аспекти формування стратегії вступу України до СОТ // Тези науково-практичної конференції «Перспективи та проблеми участі України у СОТ в контексті економічної безпеки». - Матеріали Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. - К.: Інститут міжнародних відносин КНУ, 2007.

5. Заблоцька Р.О. Концептуальні засади формування національних політик лібералізації торгівлі /Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2009. - Вип. 72, ч.І. - ст. 205

6. Заблоцька Р.О. Міжнародна торгівля на сучасному етапі / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип. 68, ч. І. - ст. 208

7. Заблоцька Р.О. Сутність та вигоди лібералізації міжнародної торгівлі послугами /Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2011. - Вип. 67, ч. І. - ст. 310

8. Карла Хиллз (Carla A. Hills), Украина и ВТО // «The Washington Times», - 30 ноября 2010

9. Кальченко Т.В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень:К 17 Монографія - К:КНЕУ, 2011 - ст. 248

10. Международная научно-практическая конференция «Всемирная торговая организация и национальные экономики. Опыт и проблемы». Документы и материалы. Киев, - 21 апреля 2011 года. - ст. 24

Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. Міністерство економіки України. - 2010. - Жовтень.

12. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», 1998. 520 с.

13. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах.-К.: УАЗТ, 2010. - ст. 598

14. Сіденко В. Міжнародна регулююча система СОТ та її роль у розвитку глобальної економіки. - Лібералізація і безпека розвитку: Монографія / Білорус О., Лук'яненко Д. та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О. Білорус. - Київ, 2001, ст. 570

15. Україна виграє від інтеграції АПК у світову систему торгівлі // Вісник Міжнародного центру перспективних досліджень. -2009, №26 (285). - Ст. 150

16. Циганкова Т.М. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія - К.: КНЕУ, 2011. - 487 с.

Размещено на Allbest.ru