Організація планування експортно-імпортної діяльності

Таблиця 2.3. Динаміка чисельності та структура персоналу ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”.

№ п/п	Показник	Роки
		2001	2002	2003
		Чол.	%	Чол.	%	Чол.	%
1	Середньооблікова чисельність штатних працівників, в т.ч.	427	100	405	100	348	100
2	Керівники	11	2,6	15	3,8	14	4,0
3	Спеціалісти	28	6,5	25	6,1	24	6,9
4	Робітники	388	90,9	365	90,1	310	89,1

Дані таблиці 3.3. свідчать про те, що на підприємстві відбувається поступове скорочення чисельності праціваників. Серед категорії працюючих переважають робітники.

Однак зменшення чисельності робітників при забезпеченні необхідних обсягів виробництва завжди розглядають як позитивне явище.

По кількості відпрацьованих днів і годин одним працівником за період, що аналізується, а також по ступеню використання робочого часу можна оцінити повноту використання трудових ресурсів підприємства. Від чисельності працівників і кількості відпрацьованих годин одним працівником в середньому за рік, залежить фонд робочого часу (таблиця 3.4). З цієї таблиці видно те, що постійно зменшується чисельність промислово-виробничого персоналу і це призводить до постійного зменшення робочого часу. Позитивним є тільки зменшення витрат робочого часу на підприємстві.

Таблиця 3.4. Використання фонду робочого часу.

№ п/п	Найменування показника	Один. вим.	Роки	Темпи росту показника
			2001	2002	2003	2002/2001	2003/2002
1	Чисельність промислово-виробничого персоналу	Чол.	427	405	348	94,8	85,9
2	Відпрацьовано за рік одним праціваником	години	1214	1096	1173	90,3	107,0
3	Річний фонд робочого часу	Люд-год	307142	279480	299115	91,0	107,0
4	Витрати робочого часу за рік	Люд-год	33000	29400	26000	89,1	88,4

Продуктивність праці є важливим показником при аналізі ефективності використання трудових ресурсів. Рис. 3.1. побудована для розрахунку продуктивності праці та подальшого детального аналізу. Вона дає можливість прослідкувати тенденції змін продуктивності праці на підприємстві.

Показники ефективності використання трудових ресурсів змінилася у негативну сторону: значно знизився річний виробіток як працівника, так і робітника (майже на 55%). Це свідчить про те, що в продуктивності праці не зацікавлені працівники. Вище проведений аналіз необхідно розглядати у тісному зв'язку з оплатою праці. Тому проведемо аналіз фонду заробітної плати. Поряд із спадом продуктивності праці повинен і знижуватись і рівень її оплати.

Аналіз оплати праці на ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” має велике значення. Оплата праці на фабриці здійснюється по тарифній системі, де діють форми оплати праці працівників: відрядна і почасова.

Відрядна форма оплати праці в товаристві включає такі системи: пряму відрядну, непряму відрядну, відрядну преміальну і акордно-преміальну.

Почасова форма включає такі системи: просту почасову і почасову преміальну.

Почасова оплата праці керівників, спеціалістів, майстрів проводиться за місячним посадовим окладом. Крім того, при виробничій необхідності приміняється контрактна форма оплати праці і оплата працівника по домовленості сторін, згідно укладеного договору на певний строк чи на час виконання певної роботи.

Встановити мінімальну зарплату при повному місяці роботи працівника (168 год) на рівні державного неоподаткованого мінімуму.

Забезпечити слідуюче співвідношення розмірів середньої зарплати до основних працівників підприємства:

¦ основні робітники - 0,7-0,9;

¦ керівники - 2,0-2,5;

¦ спеціалісти - 1,3-1,5;

¦ майстри - 1,5-2,0;

¦ непромислова група - 0,7.

Преміювання працюючих здійснюється за виконання виробничих завдань якістю і в строки, визначені контрактами, від 20% до 75% в залежності від фінансових можливостей підприємства за підписом заступника голови правління по економіці та економіста ВЕПЗ. Премія робочим бригадам і дільницям оплачується по фонду заробітної плати. Майстрам, спеціалістам, керівникам за рахунок прибутку. Премія робочим, майстрам експериментальної, підготовчої, розкрійної дільниці сплачується при умові виконання доведеного службою заступника голови правління та ВЕЗП завдання від 10% до 75% в залежності від фінансового становища:

1. Для експериментальної дільниці - вчасно підготовлені взірці, лекала, технічні умови;

2. Для підготовчої дільниці - вчасно видана проміряна тканина в комплекті з розрахунками і належними обміловками;

3. Для розкрійної дільниці - вчасна видача комплектного, якісного крою в бригади по кількості відповідно до програми завантаження.

Виплати доплат і надбавок проводяться згідно рекомендацій Міністерства промисловості України та кодексу законів про працю України.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, прфесійно-ділових якостей.

На фонд оплати праці значною мірою впливає показник продуктивності праці, а ще в більшій мірі він впливає на фонд додаткової оплати праці. Тому доцільно провести аналіз фонду оплати праці, його складових частин, встановити, чи дійсно відповідає зміна фонду оплати праці зміні її продуктивності. Для цього побудуємо таблицю 3.5.

Таблиця 3.5. Аналіз заробітної плати

№ п/п	Найменування показника	Один. виміру	Роки	Терміни росту показника
			2001	2002	2003	2002/2001	2003/2002	2003/2001
1	Чисельність промислово-виробничого персоналу	чол.	427	405	348	100,4	95,5	99,8
2	Фонд оплати праці, в т.ч.	тис.грн	816,0	957,0	478,0	117,3	49,9	58,6
2.1	Фонд основної ЗП	тис.грн	790,0	957,0	478,0	81,7	121,1	58,6
2.2	Фонд додаткової ЗП	тис.грн	16,7	-	-	0	0	0
2.3	Заохочувальні та компенсаційні виплати	тис.грн	9,3	-	-	0	0	0
3	Середня заробітна плата одного працівника	грн.	173,7	196,9	214,5	113,3	108,9	123,5

За даними таблиці 3.5. почався різкий спад фонду оплати праці. Спостерігається зменшення фонду основної зарплати. Фонд додаткової заробітної платистав нульовим. Середня заробітня плата збільшилася майже на 25% в порівнянні з 2001-м роком.

Висновок можна зробити такий, що в підвищенні продуктивності праці персонал матеріально не зацікавлений, а зміна фонду додаткової заробітної плати відповідає тенденціям в зміні продуктивності праці.

2.7 Виробничі ресурси підприємства

Загальна площа виробничих потоків основної продукції, яких на фабриці нараховується 7, складає - 1139,1 кв/м (без розкрійно-підготовчого, експлуатаційного цехів). Чотири потоки функціонують в дві зміни, три - в одну зміну.

На ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” нараховується 390 одиниць обладнання (крім прасувальних устаткувань), в тому числі швейних машин імпортного виробництва - 189 одиниць. Це наступне обладнання:

¦ вітчизняні машини 97-го класу (універсальні) і 51-го класу (спеціалізовані - “оверлог”) - 166 одиниць;

¦ швейні універсальні машини фірми “DUERKOPP” (Німеччина);

¦ швейні спеціалізовані машини фірми “JUKI” (Японія) - 67 одиниць.

Частка обладнання строком експлуатації до 5-ти років, складає 43%. Крім того, підприємство налічує 9 прасувальних установок фірми “VAIT” (Німеччина), строком експлуатації до 5-ти років.

2.8 Порядок проходження документів між підрозділами підприємства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій

У зв'язку з тим, що ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” працює з іноземними фірмами і з документами по факсу, тому оперативність проходження всіх документів по відділах обов'язкова. Сучасні закони ринку і конкуренції змушують підприємство працювати і реагувати на інформацію миттєво. Від цього залежить, як будуть забезпечені роботою люди, як швидко вони можуть реагувати на дані вказівки партнерів.

Крім документів, які необхідні в процесі виробництва, є ще документи державних установ, якими керується підприємство. Виконання цих документів і контроль за ними ведеться кожним відділом зокрема.

На жаль є багато законів, указів, постанов місцевого і державного рівня, які мішають підприємству нормально працювати. Неодноразово ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” направляла листи-запити в Кабінет Міністрів, в Міністерство економіки, в Обласну податкову інспекцію, в Управління Президента на які відповідь було отримано через 3 - 6 місяців.

2.9 Порядок митного декларування товарів

Згідно нового Митного кодексу України, який увійшов в дію 1 січня 2004 року, декларування товарів може здійснюватись власником товару або підприємствами-брокерами (декларантами), на підставі договору між ними.

Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів: про самі товари і предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю і митного оформлення.

Документом, що засвідчує про допуск підприємства до процесу декларування є свідоцтво декларанта, яке видає Державна митна служба України (ДМСУ).

З 1 січня 1993 року для декларування товарів, використовується ВМД.

Вантажна митна декларація - це уніфікований документ, який містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів, про самі товарии, про відправника, про одержувача та декларанта вантажу, спосіб, порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків.

ВМД на суму до 100 дол. США - не заповнюється. Заповнюється тоді, коли вартість товарів перевищує 100 дол. США.

Щоб оформити вантаж, потрібно в митному органі акредитувати фірму, тобто зареєструвати її. Для цього потрібно подати такі документи:

1. Контракти.

2. Статут фірми.

3. Свідоцтво про державну реєстрацію.

4. Свідоцтво про право займатись зовнішньоекономічною діяльністю.

5. Довідку з банку про наявність розрахункового рахунку та валютного рахунку.

6. Довідку з ОДП і про відсутність (наявність) ввалютних цінностей за кордоном.

7. Облікову картку суб'єкта ЗЕД, в якій вказується: всі дані про підприємство, адреса, р/р, в/р, ПІП тих, хто буде брати участь в оформленні вантажу, зразок печатки.

Крім цього, необхідно ряд документів, для оформлення вантажу. Їх видає міністерство, яке відповідає за той чи інший товар:

- це ліцензії на імпортно-експортні товари;

- сертифікати відповідності;

- сертифікати походження готової продукції.

На кожен товар при здійсненні експортно-імпортних операцій повинні бути транспортні документи:

- товарно-транспортна накладна;

- міжнародна транспортна накладна (CMR);

- Корнет - TIR (книжка МДП).

Існує цілий ряд документів, які засвідчують ціну товару під час здійснення експортно-імпортних операцій:

- вартість (комерційний рахунок, рахунок-проформа);

- якість (сертифікат якості, відвантажувальна специфікація);

- кількість (пакувальний лист).

Комерційний рахунок - основний розрахунковий документ, який містить вимоги продавця і покупця стосовно оплати зазначеної у ньому суми належного платежу за поставлений товар.

Функції комерційного рахунку:

- отримання від покупця належного платежу;

- розрахунок митних платежів;

- видача сертифікатів;

- видача експортно-імпортних ліцензій;

- оформлення перевезення вантажу;

- отримання депозитної валюти.

Види комерційних рахунків

Рахунок-фактура - комерційний рахунок, який виписується на партію товару і в ньому міститься відомості про кількість, вартість товарів.

Рахунок- специфікація - це поєднання реквізитів рахунку і специфікації.

Рахунок-проформа - містить відомості про ціну та вартість товару, але не є розрахунковим, тому що не містить вимоги щодо сплати зазначеної у ньому суми.

Пакувальний лист - містить перелік усіх видів і сортів товару і форму пакування.

Походження товарів засвідчують різні форми сертифікатів:

Форма “А” - товари, які підпадають під пільговий тариф.

Форма СТ -1 - до країн СНД.

Загальна форма - до всіх країн.

Щоб задекларувати товар необхідно визначити його код. Для цього необхідно звернутися до УК ЗЕД, який ввійшов в дію у 2001 році. Має 21 розділ і 97 . Код товару складається із 10 цифр. Від правильності визначення коду залежить порядок переміщення через митний кордон, а неправильність визначення коду розцінюється, як порушення, що тягнуть за собою відповідальність. Усі платежі, що здійснюються на митниці розраховуються на базі митної вартості, яка визначається за 6-ма методами (Митний кодекс).

Щоб оформити вантаж, на митницях є технологічна схема:

- реєстр документів;

- перевірка у відділі статистики;

- огляд вантажу;

- оформлення документів у вантажному відділі;

Ця схема розрахована на 4 год.

Після оформлення всіх необхідних документів і проставлення всіх штампів і печаток, вантаж випускається у вільний обіг.

2.10 Валютно-фінансові відносини з партнерами і порядок здійснення розрахунків з ними

Фінанси - це система грошових відносин зв'язаних з розподілом, утворенням трудових ресурсів.

Фінанси підприємства - організаційні, економічні відносини повязані з отриманням грошових нагромаджень, утворенням і використанням грошових коштів для особистих потреб і для утворення доходної частини б'юджету.

Необхідність фінансів обумовлена функціонуванням держави, яка виконує певні функції товарно-грошових відносин.

Фінансовою стороною ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” являється система фінансових відносин, в яку воно виступає, а саме підприємство здійснює слідуючі відносини з:

- фінансово-кредитною системою;

- вищестоячою організацією;

- членами колективу;

- іншими фірмами.

Згідно із новим законодавчим положенням іноземний партнер повинен розрахуватись за поставлену готову продукцію не пізніше 60 днів. У випадку порушення цього положення підприємство втрачає право вільно здійснювати ЗЕД і повинно придбати індивідуальну ліцензію на здійснення ЗЕД. Це є також важливим елементом ризику, оскільки може значно ускладнити діяльність підприємства.

В ЗЕД можуть бути використані наступні форми міжнародних розрахунків: розрахунок готівкою, оплата в кредит, вексель чек, банківське переведення, розрахунок по відкритому рахунку, акредитиви й інкасо.

Міжнародні розрахунки - це система організації і регулювання платежів по грошових вимогах і зобов'язанням, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, фірмами, підприємствами і громадянами, що знаходяться на територіях різних країн.

Експортери, імпортери, банки є суб'єктами міжнародних розрахунків, взаємодіючими між собою в процесі руху товаророзпорядчих документів. Посередниками в міжнародних розрахунках виступають банки, що організують рух грошей учасників зовнішньоекономічної діяльності.

3. Оцінка ефективності ЗЕД підприємства та пропозиції щодо його покращення

ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка регулюється законами України.

АТ, як на Україні, так і за її межами, може укладати договора та інші юридичні акти з юридичними та фізичними особами, без виключення, в тому числі надавати гарант, брати участь в конкурсах, торгах. Валютна виручка товариства зараховується на валютний балансовий рахунок і використовується ним самостійно. Відрахування в державний та місцевий б'юджети здійснюється у відповідності з чинним законодавством України. АТ має право відкривати за кордоном свої філії, представництва, створювати разом з іноземними юридичними особами спільні підприємства.

Напрямки ЗЕД товариства відповідають напрямкам діяльності товариства, встановленими законодавчими актами України:

1. Надання послуг населенню.

2. Виробництво та реалізація товарів народного споживання та послуг.

3. Здійснення інвестиційної діяльності.

4. Інші види діяльності.

В минулому українська швейна промисловість розвивалась успішно. 160 фабрик нараховувалось на Україні д 90-х років. Після перебудови підприємств, які працюють на повну потужність, залишилося не більше 20%. Ті, які стали продавати не свою продукцію, а дешеву робочу силу - вижили. Підприємства стали працювати на давальницькій сировині по контрактах з закордонними замовниками, виготовляючи одяг по їх розробках.

За такими принципами з 1995 року працює ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”.

Ринок одягу відрізняється від інших ринків наступними параметрами:

1. Великий діапазон цін (ринок заповнений як продукцією по самих низьких, так і по самих високих цінах, при чому є недостача якісного товару по середніх цінах).

2. Дуже високий асортимент продукції.

3. Наявність потужної роздрібної мережі.

За даними операторів ринку, якщо попробувати розділити легкий одяг на жіночий і чоловічий, то для першого становить 65%, другий - 35%. При чому легкий одяг в 5-6 разів за об'ємом має перевагу над верхнім, при чому споживач має свій легкий гардероб. Порівнюючи наведені вище дані зі специфікою виробництва і збуту продукції ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”, можна говорити про сприятливі фактори для того, щоб фабрика і дальше виходила на ринок з одягом легкого асортименту, при чому завдяки новій технології він був дешевший і якісніший, тобто попадав під категорію товару за середніми цінами. Як відзначалося вище, цей сегмент ринку являється найбільш не заповненим, тобто має великий об'єм.

Збут продукції планується на зовнішньому і внутрішньому ринку, тобто підприємство буде функціонувати вже по відпрацьованій давальницькій схемі, а в подальшому буде виходити на вітчизняний ринок з цією ж продукцією, а також з виробами, виготовленими по особистих дизайнерських розробках.

Щодо покращення діяльності ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”, потрібно запровадити маркетинговий відділ.

Сьогодні вже майже на кожному підприємстві функціонує ввіділ маркетингу або є у штаті, принаймні, один фахівець, який займається збутом продукції, маркетингом, рекламою, зв'язками із громадкістю. Проте за певної зацікавленості маркетингом, лише окремі підприємства створюють відповідні служби, грунтуючись на системному підході до цих питань.

На ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”, як такого, маркетингового відділу не існує. Виконання функцій маркетингу входить в обов'язки директора підприємства. Однак він не може достатньо приділити уваги цій проблемі, оскільки він в силу своїх обов'язків, вирішує адміністративні питання. Система маркетингу нв початок 2004 року, частково задовольняє потреби підприємства.

Проаналізувавши діяльність цього підприємства, ми переконались, що для ефективного результату необхідно створити відділ маркетингу. Доцільно включити до штату ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” спеціаліста-маркетолога для:

¦ проведення досдіджень ринкового середовища з метою своєчасного виявлення змін у ньому та ефективного реагування на цю проблему;

¦ складання та поліпшення оновлення банку даних про потенційних клієнтів;

¦ проведення опитувань клієнтів з метою виявлення потреб у зміні виробничих характеристик продукції;

¦ впровадження необхідних змін до товарної стратегії підприємства.

Структура відділу маркетингу на ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” буде залежити від багатьох факторів - передусім від розміру маркетингу. Функції останнього можуть бути з одного боку досить широкими: вивчення ринку; планування нової продукції; розподіл, перерозподіл запасів тощо. З іншого - обмежуватися продажем, рекламою і не включати вивчення ринку, планування, ціноутворення. Отже, чим більшу роль маркетинг буде відігравати в управлінні підприємством, тим імовірніше, що воно досягне рівня інтегрованої маркетингової організації. І навпаки, незначна роль маркетингу в управлінні ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” свідчить про те, що воно будує свою діяльність на періодичних завданнях, тобто на кризовій чи фрагментарній основі, що й виявилось під час аналізу його діяльності.

Разом з проблемами маркетингу ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”, необхідно вирішувати комплекс завдань у галузі виробництва, фінансів, обладнання, постачання, юриспруденції, техніки і технології, роботи з персоналом.

Підприємство потрібно обновити новим обладнанням, так як те уже застаріле. Працівники часто стикаються з проблемами пов'язані з обладнанням і це затримує роботу підприємства. Якщо підприємство обновити новим обладнанням, то це дасть змогу швидко та якісно виконувати замовлення заказчиків. Чим більше заказів буде виконувати підприємство, тим збільшиться його прибуток. Також ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” необхідно займатися пошиттям не лише літнього одягу а й зимового.

Незначна зміна відбулась в структурі товарної продукції. Відновлюються звязки з деякими країнами Західної Європи.

Серед категорій працюючих на підприємстві переважають робітники. На ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” почався різкий спад фонду оплати праці. Негативною тенденцією є те, що в 2003-му році в порівнянні з 2002-м роком зменшилась фондовіддача. Відбулися зміни за чотири роки в структурі витрат. Витрати на оплату праці в 2003-му році становили 5,1% собівартості.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами на протязі 5 років відповідав нормативам. В 2003-му році порівняно з 2002-м дещо зменшилась ймовірність неплатоспроможності.

Ці всі аргументи наводять на те, що для покращення фінансового стану підприємства потрібно покращити його маркетингову діяльність.

Український ринок товарів легкої промисловості, переборовши тривалий спад, з 2003 року поступово зростає, тому ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” потрібно постійно крокувати вперед.

Жодне підприємство не ставить собі за мету бути конкурентноспроможним за всім асортиментом і на всіх типах ринку. Для резельтативної діяльності підприємства важливим є використання таких інструментів маркетингу, як дослідження попиту, сегментів ринку і позиціонування своєї продукції, створення нових товарів, які б відповідали запитам кінцевих споживачів, оптимізація товарного асортименту, подовження життєвого циклу. Важливим є також покращення забезпечення якості продукції і процесів виробництва.

Отже, рекомендації щодо вдосконалення маркетингової діяльності, дослідження попиту, заміна старого обладнання на нове, створення нових товарів, які б задовільняли потреби споживачів, пошиття не лише літнього а й зиимового одягу, частіше проведення виставкових заходів, вихід з новою продукцією на світові ринки просто необхідні ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”.

Висновок

Легка промисловість - одна з найдавніших за часом галузей господарства. Ще зовсім недавно вітчизняна легка промисловість виробляла близько 40% непродовольчих товарів повсякденного вжитку. Завдяки швидкому обігу капіталу і високій рентабельності галузь була надійним джерелом наповнення Держб'юджету. Прибутками “легковиків” постійно дотувалися інші галузі промисловості, а в багатьох районах і містах підприємства забезпечували значну частку надходжень до місцевих б'юджетів та утримання соціальної сфери регіонів.

Ринок швейної промисловості бурхливо розвивається сьогодні в Україні. Споживач та його оцінка товарів, мотиви при купівлі прискіпливо аналізуються виробниками. Особлива увага при цьому приділяється передкупівельним мотивам, що виникають у жінок - найбільш активних покупців.

У цьому звіті було розглянуто сучасний стан швейної промисловості на базі ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”.

Сьогодні швейна фабрика повністю залежить від постачальників давальницької сировини і від цього залежить ритм її роботи. Також дуже важливу роль в ритмічній роботі фабрики відводиться пошуку партнерів-заказчиків. На початку діяльності фабрики (1995р.) підприємство працювало з однією німецькою фірмою. Проте це не могло забезпечити повну загрузку роботи підприємства. І саме це привело до вимушених відпусток людей, затримки заробітної плати, невчасних сплат податків в бютжет, а головне до нервозності в колективі підприємства.

За останні роки обсяги виробництва продукції знизились і в 2003 році становили половину того, що що було в 2001 році, зменшилась реалізація товарної продукції. Мають місце ретельні пошуки нових ринків збуту.

На підприємстві відбувається поступове скорочення чисельності працівників, що спричинило негативні зміни у діяльності підприємства, так як продуктивність праці постійно знижується. Персонал не зацікавлений у підвищенні продуктивності праці. Розмір основної заробітної плати зменшився на 41,4% у порівнянні з 2001 роком.

Основний асортимент виробів, які шиються на фабриці - це легкий асортимент: блуза; сукня; спідниця; брюки; комбінезони; жилетки; плаття та ін.

ЗАТ “КШФ” може створювати на території України і за її межами дочірні підприємства, та філії, представництва відповідно до чинного законодавства України.

Виробничий процес підприємства грунтується на базі укладених зовнішньоекономічних контрактів з іноземними замовниками за схемою давальницької сировини. ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” в основному орієнтується на закази іноземних партнерів. У відповідності з тим, як буде виконкний заказ залежить діяльність підприємства. Вимоги іноземних фірм дуже високі. Якість повинна відповідати тим цінам, які існують за кордоном. Підприємство повністю залежить від заказчика

Важливу роль у ЗЕД підприємства відіграє оформлення документів та митне декларування товарів.

АТ працює з іноземними фірмами і з документами по факсу.

Для декларування товарів використовується ВМД.

Вантажна митна декларація - це уніфікований документ, який містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів, про самі товарии, про відправника, про одержувача та декларанта вантажу, спосіб, порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків.

Аналізуючи суб'єктів ринку, слід відмітити, що іноземні партнери є і покупцями, і постачальниками одночасно, оскільки вони дають замовлення на виконання певного обсягу робіт з їх власної сировини. Даний факт дає ряд переваг підприємству-виконавцю, оскільки це зменшує кількість зв'язків з іноземними суб'єктами, спрощуючи процедуру співпраці, дає впевненість у повному збуті виготовленої продукції.

Підприємству потрібно розробити план маркетингу для всіх контактних аудиторій, а також клієнтурних ринків, впроваджувати все нові й нові види діяльності, проводити економічний аналіз прийнятих ідей: вивчити прогнози попиту, витрат, конкуренції, потрібних інвестицій, прибутку.

Разом з проблемами маркетингу ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” необхідно вирішувати комплекс завдань у галузі виробництва, фінансів, обладнання, постачання, юриспруденції, техніки і технології, роботою з персоналом, машинною обробкою інформації.

На ринку працює певна кількість конкурентів, але фабрика має ряд конкурентних переваг порівняно із конкурентами: великий досвід роботи по схемі давальницької сировини, високо кваліфіковані кадри, оновлена технологічна база підприємства. Це ставить його на вищий конкурентний щабель ринку.

Найважливішою умовою підвищення конкурентноспроможності продукції ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” є розробка і впровадження обгрунтованої маркетингової політики - цінову, збутову і стимулюючу.

Суттєву конкуренцію продукції швейної галузі створюють продавці “секонд-хенду”, особливо у сегменті малозабезпечених споживачів такого одягу є студенти, пенсіонери, малооплачувані працівники та безробітні. Цікавляться ним також особи, які полюбляють екстравагантні речі, та досить забезпечені громадяни, що воліють витрачатисвої кошти на щось вагоміше. Ніж повсякденний одяг.

Таким чином, товари замінники справляють суттєвий конкурентний тиск на ринок швейних виробів завдяки тому, що вони значно диференційованіші за рівнем якості та представлені в усіх цінових групах.

Отже, проведений аналіз та рекомендації щодо покращення маркетингової діяльності просто необхідні ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”.

Список використаної літератури

1. Вершигора Е.Е. Менеджмент. Учеб. Пособие. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИМПЭ, 1999. - 480 с.

2. Котлер Ф. Маркетинг, Менеджмент (аналіз, планирование, внедрение, контроль): Пер. с англ. - С-Пб.: Питер, 1999.

3. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ,1998.

4. Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

5. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. - М.: Инф-ра-М, 1998.

6. Митний кодекс України: Постанова Верховної Ради України / Голос України. - 1992. - 25 березня.

7. Кредісова А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552с.

Додаток. Приклади запиту, оферти та пропозиції

“Kirsten Mode Design GmbH & Co.KG”

Feldstrase 4

44867 Bochum

DEUTSCHLAND

Оферта

м. Коломия 28 грудня 2004р.

Закрите акціонерне товариство “Коломийська швейна фабрика” пропонує Вам придбати на умовах, перерахованих нижче, наступний товар:

Найменування товару: штани жіночі.

Кількість: 430 штук.

Ціна: сім євро 28 центів за штуку.

Загальна сума: Три тисячі сто двадцять дев'ять євро 28 центів.

Умови поставки: франко-перевізник пункт відправлення, зазначений продавцем.

Умови оплати: безвідзивний документарний акредитив, що відкривається на 60 днів на користь ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” протягом 10 днів з дати отримання нашого повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням в АКБ “Прикарпаття”, м. Коломия. Платіж здійснюється проти надання наступних документів:

- рахунку-фактури;

- відвантажувальної специфікації;

- транспортної накладної.

Строк поставки: лютий 2005р.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії оферти - за 5 днів з дати відправлення.

Директор ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” І.С. Оріховська

“Kirsten Mode Design GmbH & Co.KG”

Feldstrase 4

44867 Bochum-Wattenscheid

GERMANY

Запит

Шановне панство!

З каталогу тканин виробників фірми Німеччини ми дізнались, що ваша фірма є одним з провідних виробників тканин. Наше підприємство зацікавлене в придбанні цієї продукції, тому ми Вас просимо вислати вашу ділову пропозицію на поставку партії товару в розмірі 2500 м/кв тканини “Стрейч”. Умови поставки бажані “доставка сплачена до Львова”. Нас влаштовує інкасова форма розрахунків. Враховуючи, що партія досить велика, ми розраховуємо на надання нам оптової знижки. Сподіваємось, що між нами виникне тривала та плідна співпраця.

Директор ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” І.С. Оріховська

Пропозиція

ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”

пропонує Вам придбати на умовах перерахованих нижче наступний товар:

Найменування товару: тканина “Стрейч”.

Кількість: 2500 м/кв.

Ціна: вісім євро за м/кв.

Загальна сума: 20000 євро.

Умови поставки: вартість і фрахт CAF.

Умови оплати: інкасова форма розрахунків.

Термін поставки: 21 березня 2005р.

Директор ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” І.С. Оріховська

Размещено на Allbest.ru

...