Закономірності та особливості міжнародного руху капіталів

Позитивними наслідками міжнародного руху капіталу для країни-імпортера є запровадження досконаліших технологій і техніки, передових форм організації виробництва, зменшення рівня безробіття, приплив іноземної валюти, прискорений розвиток або удосконалення економічної системи (так розвивалась економіка Сінгапура, Південної Кореї, Тайваню та інших нових індустріальних країн). Негативними наслідками цих процесів є поступова втрата контролю над частиною підприємств, галузей, посилення іноземного впливу у сфері військово-стратегічних та політичних інтересів.

Отже, міжнародні інвестиції відіграють важливу роль у становленні та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Обсяг іноземних інвестицій є одним із показників інтегрованості країни у світове господарство, що в сучасних умовах є досить важливим. Тому одним з першочергових завдань на сучасному етапі розвитку світового господарства є формування сприятливого інвестиційного клімату.

2.2 Основні проблеми в сфері міжнародного руху капіталів в умовах сучасних трансформаційних процесів

Унаслідок глобалізації процесів інвестування сьогодні реалізуються фінансово-інвестиційні схеми, в яких задіяні практично всі учасники ринку - фізичні особи, корпорації, уряди, міжнародні організації. В результаті не тільки істотно коригується інвестиційна практика, а й певним чином дискредитується традиційна інвестиційна теорія.

Як справедливо зазначає Д.Г. Лук'яненко, однією з найскладніших проблем інвестиційного глобалізму є виявлення його «продуктивних» і «непродуктивних» (спекулятивних) компонент [17, с. 69].

Нові інвестиційні інструменти, що народжуються на світових фінансових ринках (особливо похідних цінних паперів), за своєю сутністю часто є спекулятивними й уже не спрямовуються на розв'язання завдань реальної економіки. Світові фінансові кризи стають дедалі частішими й більш руйнівними. Більше того, поточна криза, посилена глобалізацією фінансових ринків та пов'язана, в тому числі, із проблемами інвестування, загрожує реальному секторові більшості розвинених і нових ринкових економік.

Усе це значно ускладнює теоретичний аналіз та зумовлює появу нових проблем міжнародного інвестування, котрі потребують розв'язання засобами, адекватними сучасному середовищу розвитку.

Загалом слід відмітити, що світова криза внесла істотні корективи в розвиток глобальних інвестиційних процесів -- як у коротко -, так і в довгостроковій перспективі. У короткостроковій перспективі це зменшення інвестиційних потоків через жорсткі умови фінансування, наростаюче звуження ринків в умовах уповільнення світового зростання, банкрутство низки провідних світових інвестиційних банків, зниження капіталізації і прибутків корпорацій, падіння цін на ряд базових ресурсів та скорочення обсягів світової торгівлі. В 2008 році обсяг світових інвестицій знизився на 21 % порівняно із 2007-м, і принаймні надалі ситуація погіршуватиметься. На наш погляд, у довгостроковій перспективі можна очікувати на такі наслідки кризи для світових потоків капіталу [3, с. 53]:

1. Переміщення світових центрів перерозподілу капіталу, підвищення ролі великих нових ринкових економік. Вважаємо, що ці процеси можуть набути форми хвилі поглинань на тлі падіння вартості активів. При цьому найбільшої активності варто очікувати від китайських корпорацій і фондів, меншої -- від індійських і бразильських. Що стосується російських учасників, то, на нашу думку, їхній інвестиційний потенціал сильно постраждав унаслідок падіння цін на нафту, виведення капіталу з країни зарубіжними інвесторами, падіння зовнішнього попиту. Додатковим фактором переміщення світових фінансових центрів може бути створення нових потужних регіональних валютних союзів (наприклад, заплановане запровадження єдиної валюти країн Перської затоки).

2. Поновлення конкуренції за контроль над базовими ресурсами з боку суверенних фондів і корпорацій із нових ринкових економік, а також консорціумів із розвинених економік. Сигналом до активізації цього процесу може стати поновлення тенденції зростання цін на сировинні ресурси (що в середньостроковій перспективі є неминучим з огляду на вичерпність корисних копалин).

3. Від здатності економічно розвинутих країн швидко обмежити поширення й нейтралізувати наслідки кризи, а також від глибини руйнівного впливу останньої на нові ринкові економіки залежатиме розвиток процесу перерозподілу центрів інвестування у світі. Якщо зусилля розвинутих країн зі стабілізації економіки дадуть бажані результати, а негативний вплив кризи на нові ринкові економіки буде обмеженим, можна очікувати на помірне посилення значення окремих нових ринкових економік і регіонів як фінансових центрів зі збереженням домінуючої ролі традиційних центрів. У протилежному випадку цілком можлива хаотична, неконтрольована перебудова світової фінансової системи з фундаментальними змінами у правилах гри та розподілі ролей між світовими фінансовими центрами.

2.3 Перспективи розвитку міжнародного інвестування в посткризовий період

У сучасному світі іноземні інвестиції є важливим економічним ресурсом і інструментом. Вони мають потенціал створювати робочі місця, підвищувати продуктивність, здійснювати обмін досвідом і технологіями, збільшувати експорт і відігравати істотну роль у довгостроковому економічному розвитку країн, що розвиваються.

На початку 2007 р. світові експерти прогнозували позитивні перспективи динаміки світових потоків прямих іноземних інвестицій. Було відзначено, що тенденція росту прямих іноземних інвестицій збережеться в 2007 році й у наступний період, хоча й при деякім уповільненні в порівнянні з 2006 роком. Це буде вписуватися в картину загальносвітового економічного росту, темпи якого, цілком ймовірно, будуть як і раніше перевищувати рівень довгострокового тренда, щоправда, можливо, трохи знизившись.

У публікації ЮНКТАД «Огляд перспектив світових інвестицій» зазначається, що більше 63% респондентів із числа ТНК оптимістично очікували, що в період 2007-2009 років потоки прямих іноземних інвестицій будуть розширюватися (рис. 2.2).

Рис. 3. Перспективи динаміки загальносвітових потоків прямих іноземних інвестицій в 2007-2009 рр. Джерело: [27]

За даними огляду, найбільш привабливими країнами призначення прямих іноземних інвестицій є Китай і Індія, а найбільш привабливим регіоном вважається Східна, Південна й Південно-Східна Азія. Це підтверджують матеріали ряду міжнародних організацій і дослідницьких інститутів, а також дані ще одного огляду ЮНКТАД/ВААПІ, відповідно до якого 76% представлених відповідей керівників закордонних філій розраховували продовжувати розширювати інвестиції в економіку приймаючих країн протягом майбутніх трьох років.

Таким чином, протягом 2003-2007 рр. потоки прямих іноземних інвестицій впевнено набирали позитивної тенденції, чому багато в чому сприяли стабільний світовий економічний ріст, проведені реформи лібералізації в області інвестування й широкомасштабна стратегія інтернаціоналізації, впроваджувана зростаючим числом транснаціональних корпорацій. Це привело до історично рекордного рівня потоків прямих іноземних інвестицій, які в 2007 р. досягли $ 1,8 мільярдів.

Незважаючи на деякі позитивні тенденції 2008 р., фінансова криза знову обрушилася на світову економіку під кінець року, почавшись із банкрутства великих фінансових фірм США, таких як Леман Бразес (Lehman brothers) і АІГ (AIG), і європейських фінансових організацій, таких як Фортіс (Fortis), Дексія (Dexia), і ряду банків Ісландії[27].

Незважаючи на те, що негативний вплив світової фінансової й економічної кризи на прямі іноземні інвестиції буде безумовно домінувати в 2010 р., різні позитивні фактори рано або пізно послужать ключем до поновлення потоків міжнародних інвестицій. Однак ця дата залежить від багатьох факторів, які не чітко визначені. Три різних сценарії (V, U, L) повинні відображати ці невизначеності, також як і складний характер відродження механізму інвестування.

Дійсна фінансова й економічна криза відрізняється за своїм характером і масштабам від тих, що були 20 років тому, принаймні, за трьома причинами:

1) виникнувши в розвинених країнах, вона швидко вплинула на світову економіку в цілому в результаті свого масштабу й процесів глобалізації;

2) це не звичайний інцидент економічного циклу, у нього більш складний характер - криза виявила структурні слабкі сторони й вади в регулюванні світової фінансової системи;

3) вона може виявити зміни в розміщенні економічних чинностей між розвиненими економіками, підданим істотному впливу кризи (у тому числі, і в області прямих іноземних інвестицій), та наявними коштами країнам, що розвиваються, позиції яких у світовій фінансовій і економічній системі підсилюються.

Така ситуація має два головних наслідки для прямих іноземних інвестицій в 2010 р. і далі. По-перше, вона може зробити довгостроковий негативний ефект на динаміку потоків прямих іноземних інвестицій. По-друге, вона створює ситуацію широко розповсюджених невизначеностей стосовно подальшого розвитку прямих іноземних інвестицій, дати умови їхнього майбутнього росту. Однак позитивні рушійні сили усе ще зберігають свої позиції. Існує кілька причин, чому ТНК можуть зберегти заплановані обсяги прямих іноземних інвестицій, навіть в умовах кризи. [27]

По-перше, ряд великих економік, що розвиваються, таких, як Бразилія, Китай, Індія й Російська Федерація, залишилися привабливими для прямих іноземних інвестицій, особливо для інвестицій в області пошуку нових ринків.

По-друге, фінансова криза й важкі економічні умови також надають компаніям можливості здобувати активи за вигідними цінами або скористатися перевагою широкомасштабних злиттів промислових підприємств по деяких видах діяльності.

По-третє, компанії на даний момент дотримуються курсу збільшення свого рівня інтернаціоналізації в середньостроковому періоді, що служить значимим індикатором можливості майбутнього росту потоків прямих іноземних інвестицій.

У коротко - і середньостроковому періоді (2010-2012), існує три сценарії поновлення росту прямих іноземних інвестицій[27]. Серед них є:

Сценарій V (оптимістичний).

Швидке зростання потоків прямих іноземних інвестицій, починаючи з кінця 2009 р. Прийняті допущення:

1) кінець рецесії в другій половині 2009 р.;

2) швидке повернення довіри інвесторів, обумовлений, у тому числі, ефективними державними політичними заходами;

3) відсутність протекціонізму;

4) нова хвиля міжнародних злиттів і поглинань, обумовлена реструктуризацією галузей і наявності реальних фінансових коштів у деяких компаній і фінансових інститутів. Ґрунтуючись на оптимістичних припущеннях, на сьогоднішній день цей сценарій виглядає нереалістичним.

Сценарій U (основний).

Потоки прямих іноземних інвестицій почнуть зростати тільки в 2011 р. Основні прийняті допущення:

1) глобальна рецесія триватиме, принаймні, до першого семестру 2010 р.;

2) глобальний обсяг міжнародних злиттів і поглинань буде обмежений низькими цінами акцій;

3) тенденції по інтернаціоналізації компаній збережуть свою значимість у середньостроковому періоді.

Сценарії L (песимістичний).

Потоки прямих іноземних інвестицій не почнуть зростати до 2012 р. Прийняті допущення:

1) більш тривалі і погані, чим очікувалося, наслідки депресії, у тому числі, помітний вплив протекціоністських тенденцій у процесі глобалізації;

2) в наслідок впливу суми негативних факторів, компанії будуть особливо обережними в області інвестування, особливо фінансуванні свого міжнародного розвитку.

Необхідно вжити відповідні заходи в сфері політики інвестування, щоб знизити ризик втілення цього сценарію й забезпечити більше швидке відродження потоків прямих іноземних інвестицій.

Таким чином, негативний вплив кризи на потоки прямих іноземних інвестицій в 2008 та 2009 роках призвів до періоду масових невизначеностей. Для ефективної боротьби із кризою і її наслідками, важливо зберегти загальні вигідні умови для бізнесу й інвестиційного клімату (включаючи й прямі іноземні інвестиції) і стримувати тенденції протекціонізму.

Висновки

інвестування позичковий капітал експорт імпорт

Виконавши поставленні на початку дослідження завдання, дійшли наступних висновків.

1. Міжнародне переміщення капіталу - це досить розвинута складова міжнародного переміщення чинників виробництва. В сучасних умовах мобільність капіталу оцінюється як висока, хоча вона і мала більш жорсткі обмеження, ніж міжнародна торгівля. Темпи зростання переміщення капіталу між країнами в декілька разів перевищують темпи зростання виробництва і міжнародної торгівлі. Міжнародний рух капіталу може заміщувати або доповнювати міжнародну торгівлю, якщо ефективність використання капіталу вища, ніж результат міжнародної торгівлі.

Основною причиною експорту (вивозу) капіталу за кордон є його відносний надлишок. Серед інших причин вивезення капіталу: відмінності у витратах виробництва, бажання обійти тарифні і нетарифні обмеження, захистити свій капітал від інфляції, непередбачуваності економічної і політичної ситуації в країні, прагнення на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни тощо. Причиною ввезення капіталу може бути і намагання країн вирішити за допомогою іноземного капіталу проблеми зайнятості населення, особливо коли відчувається напруга на ринку праці.

2. Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни. Найважливішими з них є:

- кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо;

- прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, у тому числі спільних підприємств;

- портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів.

Розрізняють дві форми вивезення капіталу:

- вивіз підприємницького капіталу - його розміщення у виробничі підприємства країн-імпортерів;

- вивіз позичкового капіталу - у вигляді позичок, кредитів, вкладень на поточні рахунки в іноземні банки.

3. Закономірності міжнародного руху капіталу. До таких закономірностей належать, по-перше, постійне і прискорене наростання обсягів закордонних інвестицій, а в межах останніх -- частки ТНК. По-друге, постійне зростання частки прямих інвестицій порівняно з портфельними. По-третє, посилення монополізації в експорті капіталу. По-четверте, зростає взаємопроникнення капіталів між розвиненими країнами світу, а отже, інтернаціоналізація капіталістичної власності. По-п'яте, у процесі вивезення капіталу посилюється суперництво між трьома основними центрами світового господарства -- США, ЄС і Японією. По-шосте, зростаюче поєднання експорту недержавних (передусім, капіталу ТНК) із державним та наддержавним (представленим міжнародними фінансово-кредитними організаціями) формами капіталу, внаслідок чого процес вивезення капіталу має, здебільшого, державно-монополістичний та державно і наддержавно-транснаціональний характер.

4. З кожним роком обсяги інвестицій з країн світу в різні галузі господарства України зростають. В зовнішньоекономічній діяльності переважає ввезення підприємницького капіталу над позичковим. Але обсяги порівняно з іншими країнами світу невеликі. В зв'язку з цим перед українськими науковцями, управлінцями та практиками стоїть завдання знайти нові шляхи і способи залучення додаткових капіталів в країну, з метою розвитку вітчизняної економіки, які б сприяли становленню її інвестиційної моделі розвиту. Хоча Україна з кожним роком збільшує обсяги інвестицій за кордон, вони все ж таки залишаються незначними. Країна, як і раніш, є країною-імпортером. Тому, для України пріоритетним напрямком має стати нарощування власного капіталу з метою подальшого його інвестування та створення надлишкового капіталу.

5. Кожна країна має певну систему обслуговування міжнародного руху капіталу - сукупність правових актів, інститутів, економічних механізмів та інструментів, що формують і реалізують державну політику. Найбільшою популярністю серед урядів як у країнах базування, так і в приймаючих країнах користуються такі адміністративні та економічні методи та інструменти:

- надання державних гарантій;

- страхування зарубіжних інвестицій;

- урегулювання інвестиційних суперечок;

- виключення подвійного оподаткування;

- створення вільних економічних зон.

6. Підсумовуючи, відмітимо, що до головних факторів, що стримують формування економічного середовища, сприятливого для залучення іноземних інвестицій, можна віднести невизначеність пріоритетів ринкового трансформування економіки та повільність процесів приватизації. Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні інвестицій пов'язані з відсутністю ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, що проявляється у їх нездатності самостійно приймати відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у мінливому економічному середовищі.

В той же час пряме іноземне інвестування має тільки позитивні наслідки. За допомогою іноземних інвестицій створюється можливість модернізації виробничої бази, створення нових робочих місць, розвитку важливих галузей економіки тощо. При цьому ми економимо національні бюджетні кошти, які можна спрямувати на будь-які інші не менш важливі сфери економіки, соціального забезпечення.

Таким чином, напрями інвестиційної політики України необхідно переглянути та розробити єдину чітку стратегію залучення іноземних інвестицій, оскільки залучення іноземних інвесторів з метою вкладення грошей в економіку держави є основною органічною частиною інвестиційної політики будь-якої країни.

Список використаних джерел

1. Білоцерковець В.В. Сутність та причини міжнародного руху капіталу. Показники руху капіталу. Міжнародна економіка : Навч. посіб. /В.В. Білоцерковець//[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/16991005/ekonomika/sutnist_prichini_mizhnarodnogo_ruhu_kapitalu_pokazniki_ruhu_kapitalu

2. Білоцерковець В.В. Форми і методи регулювання інвестування на національному та міжнародному рівнях. Міжнародна економіка : Навч. посіб. /В.В. Білоцерковець//[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15210920/ekonomika/formi_metodi_regulyuvannya_investuvannya_natsionalnomu_mizhnarodnomu_rivnyah

4. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі /Б.В. Губський/. - К.: Наук.думка. - 1998. - 390 с.

5. Дірко А.А. Вплив іноземних інвестицій на економіку країни-реціпієнта: Автореф. дис. д-ра ек-х. наук /А.А. Дірко/; Донецький національний технічний університет. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/2004/fem/dirko/diss/index.htm

6. Економічні ефекти прямих закордонних інвестицій. Міжнародні економічні відносини / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-4408.html

7. Інвестологія: наука про інвестування: Навч. посіб. / С.К. Реверчук, Н.Й. Реверчук, І.Г. Скоморович та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука/ - К.: Атіка. - 2001. - 264 с.

8. Кучин С.П., Коваль О.П. Україна в глобальній системі міжнародного руху капіталів /С.П. Кучин / Інноваційна економіка: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2011. - № 2. - С. 21 - 24.

9. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. посіб. /Т.В. Майорова/- К.: ЦУЛ. - 2003. - 376 с.

10. Маслій В. Теоретичні аспекти застосування методу групувань в статистичному дослідженні процесу іноземного інвестування /В. Маслій// Економічний аналіз. - 2011. - Вип.8. - Ч.1. - С. 446 - 448.

11. Мочерний С.В. Закономірності та особливості міжнародного руху капіталів в сучасних умовах. Економічна теорія: Підручник /С.В. Мочерний// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki. ws/ekonomika/zakonomirnosti_osoblivosti_mizhnarodnogo_ruhu_kapitaliv_suchasnih_umovah

12. Особливості міжнародного руху капіталів / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://bookdn.com/book_256_glava_13_Tema_12. _Osoblivost%D1% 96_m%D1%96zhnar.html

13. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/

14. Офіційний сайт Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/

15. Офіційний сайт Міністерства фінансів України/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/

16. Офіційний сайт Верховної Ради України/ [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://www.rada.gov.ua/

17. Пехник А.В. Іноземні інвестиції в економіку України: Навч. посіб. /А.В. Пехник/ - К.: Знання. - 2007. - 335 с.

18. Пешко А.В., Назаренко А.В. Міжнародний інвестиційний ринок: теоретичні та практичні аспекти його функціонування /А.В. Назаренко/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/db/2007-1-1/doc/5/02.pdf

19. Пирог О.В. Іноземні інвестиції як фактор економічного зростання країни /О.В. Пирог// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://194.44. 242.245:8080/dspace/bitstream/handle/123456789/4291/st_27 _12.pdf?sequence=1

20. Полковніченко С.О., Аркадьєва Н.В. Вплив іноземних інвестицій на розвиток економіки України /С.О. Полковніченко// Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2010. - № 3(7). - С. 79 - 85.

21. Про іноземні інвестиції: Закон України від 13 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 26. - 357 с.

22. Про режим іноземного інвестування: Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 28. - 302 с.

23. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 року// Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 19. - 302 с.

24. Сутність, причини та основні форми міжнародного руху капіталу/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dismal-science. com/international-economics/24-sutnst-prichini-ta-osnovn-formi-mzhnarodnogo-ruhu-kaptalu.html

25. Савчук В.К. Економічна теорія: Навч. посіб. /В.К. Савчук/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://b-ko.com/book_388.html

26. Чистов С.М. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. /С.М. Чистов/[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ecolib.com.ua/article.php?book=11&articl =1088

27. Ярошенко В.В. Перспективи розвитку міжнародних інвестиційних процесів /В.В. Ярошенко// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. rusnauka.com/30_NNM_2010/Economics/72971.doc.htm.

Размещено на Allbest.ru