Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Швеції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

З курсу «Регіональної економіки»

на тему «Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв'язків Швеції»

Студентки

Дрозд Тетяни Миколаївни

Науковий консультант

Дьяченко О.В.

Київ 2012

Зміст

Вступ

1. Значення і види зовнішньоекономічних зв`язків країни, загальні закономірності і принципи їх розвитку

2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв`язків Швеції

3. Зовнішня торгівля Швеції, її товарна і територіальна структура. Участь Швеції у міжнародних торгівельних та економічних союзах

4. Зовнішні зв`язки Швеції в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційний та техніко-технологічний сферах

5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв`язків Швеції

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

зовнішньоекономічний зв`язок швеція

Актуальність теми. Зовнішні зв'язки держави - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, направлене на ефективне рішення глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян. Різні функції виконують світові зв'язки Швеції. Вони потрібні для обмеження інтегрування у всесвітні структури з метою закріплення миру та безпеки ефективного розвитку економіки, науки, освіти та культури та інше.

Зовнішньо-економічні зв'язки Швеції в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Зовнішньо-економічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства Швеції.

Мета курсової роботи дослідити зовнішньо-економічні зв'язки та їх роль в інтегруванні Швеції в світову економіку.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:

· Висвітлити основні засади зовнішньо-економічної політики Швеції.

· Сформулювати сутність та понятійність такої економічної категорії як “зовнішньо-економічні зв'язки”.

· Висвітлити та проаналізувати основні засади міжнародного поділу праці.

· Розкрити територіальну структуру експорту-імпорту товарів та послуг Швеції.

· Дослідити інтеграційні можливості Швеції, щодо світової економіки.

Для цього в роботі використані найбільш поширені методи аналізу, перш за все структурний аналіз, метод порівняння, статистичний метод, а також методи економіко-математичного моделювання та інші.

Предмет дослідження - система регіональних аспектів в Швеції.

Об'єкт дослідження становить зовнішньо-економічні зв'язки та їх роль в інтегруванні Швеції в світову економіку.

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених, що пов'язані з проблемами глобалістики.

Інформаційною базою для дослідження стала спеціальна наукова література з зазначеної проблеми, а також низка статей з періодичних видань.

Структура роботи обумовлена особливостями досліджуваної проблеми та характером питань, що в ній розглядаються. Дослідження складається зі вступу, п'яти пунктів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

1. Значення і види зовнішньоекономічних зв`язків швеції, загальні закономірності і принципи їх розвитку

зовнішньоекономічний міжнародний торгівля швеція

Зовнішні економічні зв'язки держави - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці. Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво світових цін впливає на національне виробництво, диктуючи конкурентні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності тощо. Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання. Світове виробництво, як і виробництво окремих країн та регіонів, протягом останніх 30 років стало дедалі більше залежати від зовнішньої торгівлі.

Зовнішньоекономічних зв`язки є важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дають змогу отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, котрий не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим завдяки зовнішньоекономічним зв`язкам досягається вищий рівень задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, і не однаковою мірою).

Для бізнесу значення світової торгівлі визначається тим, що вона є актом реалізації додаткової вартості, вміщеної в експортованих товарах, і чинником, що діє проти тенденції норми прибутку до зниження (зниження витрат виробництва).

Усі країни так чи інакше залежать від зовнішньоекономічних зв`язків. Але міра залежності різна. Вона визначається як відношення вартості міжнародної торгівлі (експорт та імпорт) до внутрішнього національного продукту. Для Швеції цей показник складає 40-90%.

ХХ ст. справив значний вплив на розвиток економіки Швеції - за 100 років країна з однією з найбідніших країн Європи (в середині XIX в. 70% її населення було зайнято в сільському господарстві) перетворилася в одну з найбільш розвинених країн світу з високим рівнем життя населення. Цьому сприяла наявність багатих природних ресурсів (залізна руда, ліс, гідроресурси), а також талановитих інженерів та кваліфікованих робітників. Збереження нейтралітету в обох світових війнах дозволило Швеції не тільки зберегти виробничий потенціал і трудові ресурси, а й значно збагатитися на поставках товарів воювали країнам як під час бойових дій, так і при післявоєнному відновленні економіки. В результаті Швеція досягла дуже високого рівня економічного розвитку: середній приріст ВВП в 2000-2005 рр.. - 0,1%, обсяг ВВП (за ПКС) в 2004 р. склав 247 400 000 000 дол, на душу населення - 27,57 тис. дол У країні склалася постіндустріальна економіка. Після другої світової війни у шведській промисловості відбувалося швидке зростання машинобудування, яке зайняло домінуюче положення в промисловому виробництві і в експорті. Частка машин і устаткування до валового промислової продукції зросла з 1/3 у перші повоєнні роки до 2/5 в кінці 70-х років, а у вартості експорту - відповідно з 1/5 майже до 1/4. Провідні галузі обробної промисловості: машинобудування і металообробка, деревообробна, целюлозно-паперова, хімічна, металургійна і харчова галузі. У структурі машинобудування виділяються автомобілебудування, виробництво засобів зв'язку, електронна та електротехнічна галузі. Значні структурні зрушення відбулися й у традиційних для Швеції «старих» галузях - видобутку і переробці головних природних ресурсів. Шведські фірми стали випускати більше облагородженої продукції, що користується більш стійким попитом як на внутрішньому, так і особливо на зовнішньому ринку. В залізорудної промисловості це окатиші з збагаченої руди, у чорній металургії - спеціальні леговані сталі, в деревообробці - покриті пластиком деревоволокнисті плити і різноманітна меблі, в целюлозно-паперовій промисловості - спеціальні сорти паперу і картону.

Багато в чому «скандинавська» модель економічного розвитку базується на осмисленні «швецької» моделі, яка була сформована наприкінці 60-х років ХХ ст. й імплементована у сусідні з цією країною держави, які хоча і зберегли певні соціально-економічні відмінності, проте чітко дотримувалися основних методологічних постулатів, «швецького соціалістичного підходу» найважливішими серед яких були:

- реалізації політики повної зайнятості;

- вирівнювання доходів населення за рахунок нової податкової моделі;

- висока питома вага державного сектору економіки, який на той період слугував фактором національної стабільності;

- перерозподіл бюджетних коштів на користь численних соціальних програм;

- доступність соціальних гарантій всім верствам населення (освіта, охорона здоров'я);

- посилений вплив профспілок на всі сфери суспільно-економічного життя країни.

Упродовж 60-70-х років ХХ ст. державні доходи в Швеції зростали випереджаючими етапами, що призводило до розгортання все нових й нових соціальних програм. Рівень безробіття був найнижчим в усьому західному світі і дорівнював у цей період близько 1%. За вартістю промислової продукції на душу населення країна посідала перше місце в Європі, а за темпами нарощування ВВП поступалася лише Японії.

Саме у цей період про швецький феномен економічного розвитку заговорили в усьому світі, називаючи його «патріотизмом благополуччя» чи «моральним імперіалізмом». Велике значення мало також перебування при владі соціал-Демократичної робочої партії, у всіх програмних цілях якої переважало гасло соціальної справедливості.

У період, що розглядається в Швеції активно розвивався процес децентралізації системи виробництва, який перш за все проявився у тому, що з одного боку держава не втручалася у виробничу діяльність фірм, а з другого - швидке зростання «економічних успіхів» приватного сектору і відповідних надходжень податків призводило до значної концентрації бюджетних коштів, які перерозподілялись на користь населення.

Хоча за загальним обсягом операцій у системі світогосподарських зв'язків міжнародна торгівля останнім часом втратила провідне місце, її обсяг і значення зростають. Економісти говорять про вибуховий характер світової торгівлі. Так, у 90-х роках XX ст. обсяг міжнародної торгівлі збільшувався на 6% за рік. За останні 30 років світова торгівля набула найвищих темпів у 2000 р. Відповідно до оцінок Всесвітнього банку, обсяг світового товарообігу збільшився на 12,5%. Таке прискорення світової торгівлі пов'язано передусім з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням цін на сировину, посиленням попиту на промислові товари, частка котрих у сукупному обсязі світового експорту досягає 70%.

Швидкі темпи розширення світової торгівлі сприятливо впливають на економіку Швеції, стимулюючи її експорт.

Зовнішньоекономічні зв'язки здійснюються через зовнішню торгівлю, валютно-фінансові й кредитні операції, міжнародні послуги, науково-технічне співробітництво, виробниче кооперування та інші форми економічних відносин.

Значення зовнішньої торгівлі особливо зростає в умовах структурних зрушень у торгівлі промисловими товарами, постійних коливань попиту і пропозиції, посилення впливу науково-технічного прогресу й основаних на його досягненнях нових технологій та інших факторів, серед яких не останнє місце належить прагненню до економічної самостійності. Великих надходжень сучасної техніки потребує індустріалізація. Завдяки зовнішній торгівлі забезпечуються поставки основних видів машинного обладнання, транспортних засобів, приладів, необхідних для нового будівництва та реконструкції старих галузей. Такі потреби в імпорті передбачають реалізацію певних видів продукції на зовнішньому ринку. Тому проблема експортної торгівлі не лише зберігає своє значення, а й набуває особливої актуальності(Див. Структурну схему зовнішньоекономічних зв'язків)

2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв`язків Швеції

Форми зовнішньоекономічних зв'язків Швеції різноманітні:

- зовнішня торгівля; - міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;

- експорт та імпорт капіталів і робочої сили;

- надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно посередницьких, юридичних);

- міжнародне спільне підприємництво, спільне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво;

- кредитування та інвестування; Наявність деяких видів природних ресурсів і особливості географічного положення зіграли важливу роль в економічному розвитку і міжнародній спеціалізації скандинавських країн.

Одним з основних факторів, що сприяли динамічному економічному зростанню Швеції стали її природні ресурси: високоякісні залізні руди, а також інвестиційний фактор. В економічному розвитку Швеції надто значна роль науково-технічного прогресу. Частка витрат на НДДКР у ВВП постійно росте. Нині вона складає 3,5%. За останні роки Швеція перетворилася на світового лідера по часці витрат на НДДКР у ВВП, обігнавши США і Японію. Для збереження своїх позицій на світових ринках мала країна повинна постійно здійснювати нововведення для підтримки конкурентноздатності своїх товарів і послуг. Частка держави у фінансуванні НДДКР у різних країнах Північної Європи досить висока і складає 40 - 50%, що пояснюється прагненням держави допомогти не відставати своїм компаніям від фірм інших країн в іноваційній сфері. За окремими напрямками НТП країни Північної Європи лідирують серед усіх високо розвинених країн. Швеція займає перше місце у світі за чисельністю роботів на одного зайнятого (і друге місце після Японії за абсолютною кількістю роботів,обігнавши США).

Ще сто років тому Швеція була одним з найбідніших держав Європи. Сьогодні ж ця невелика країна, в якій живе лише 0,14% населення планети, є одним зі світових лідерів у сфері інновацій.

Єдиний в Швеції центр ракетних досліджень розміщений в Кіруні за Полярним колом, завдяки своєму північному розташуванню і відмінним комунікацій. Серця мільйонів людей у світі продовжують битися завдяки кардіостимулятора. Щоб запалити свічки, потрібні сірники. Безліч життів врятував і рятує триточковий ремінь безпеки. Це лише деякі з шведських винаходів, без яких світ був би іншим.

За даними «Табло інноваційного союзу 2010» (IUS, Innovation Union Scoreboard), опублікованого Єврокомісією, Швеція займає провідне місце в області інновацій серед країн-членів ЄС. Цьому сприяють давні традиції відкриттів в країні, прихильність принципам гендерної рівності і тверда віра в людські можливості. Ще одним ключовим фактором є тісна співпраця громадського та приватного секторів - важлива передумова діяльності таких глобальних шведських компаній, як AstraZeneca, Ericsson, Volvo. Інноваційна діяльність пов'язана з науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами, НДДКР. Вкладаючи в НДДКР 3,6% свого ВВП, Швеція входить в трійку провідних країн Європи за цим показником. Якщо брати до уваги, що цільовий показник по Євросоюзу, досягти якого передбачається до 2020 р., встановлений на рівні 3% ВВП, стає ясно, що Швеція пішла далеко вперед. Щорічно Школа бізнесу Гарвардського університету публікує National Innovation Capacity Index - результати дослідження інноваційного потенціалу різних країн. За даними цього рейтингу за 2010 р. Швеція займала восьме місце серед 173 країн. За кількістю дипломованих фахівців з вищою технічною освітою щодо всього населення Швеція посіла друге місце майже з тим же показником, що і переможець рейтингу Японія. У звіті зазначається також, що протягом останніх 15 років Швеція була другою за темпами зростання кількості патентів на душу населення. У Глобальному інноваційному індексі 2011 бізнес-школи INSEAD Швеція знову посідає друге місце. Цей індекс визначає, якою мірою інфраструктура країни сприяє формуванню творчої середовища та інноваційної діяльності, а також індекс визначає її фактичні результати. Швеція характеризується як позитивними передумовами для інноваційної діяльності, так і показує хороші результати. Високі показники за результатами підтверджуються великою кількістю нових наукових і технічних публікацій і безліччю реєстрованих патентів. Передумови для розвитку інноваційних сфер діяльності полягають в тому числі в стабільній політичній ситуації і у відповідному якісну освіту. Уряд Швеції концентрує стратегічні інвестиції на трьох ключових напрямках: медицина і біологічні науки, технологія та клімат. У Швеції особливо розвинена біотехнологічна галузь. Фармацевтична продукція - одна з найважливіших статей шведського експорту. Інноваційні розробки в цій галузі включають такі препарати, як ліки від астми Bricanyl і Pulmicort, гормон росту Genotropin і засіб для лікування виразки шлунка Losec, що займає одне з перших місць в світі за обсягом продажів. Наукові дослідження аж ніяк не обмежуються рамками фармацевтичних гігантів, таких, як AstraZeneca і Pfizer-Pharmacia. Багато невеликих біотехнологічні компанії здійснюють власні наукові дослідження. Однією з центральних сфер їх роботи є охорона здоров'я. До числа швидко зростаючих секторів ринку відносяться медичне приладобудування, що розробляє і випускає апаратуру для формування та обробки зображень, ортопедичні імплантати, діалізне обладнання, апарати «штучне серце - легені», апарати для ЕКГ, а також сектор лабораторних досліджень лікарських речовин. Ще один зростаючий ринок - це мікроелектроніка. Швеція входить в число лідерів в області створення компонентів на кремнієвій основі, швидко-діючих електронних пристроїв, органічної електроніки, фотоніки та системотехніки.

І до цього дня технічна винахідливість найвищого класу залишається центральною складовою шведського бізнесу. Варто лише поглянути на такі ІТ-винаходи, як Skype, що дозволяє людям безкоштовно спілкуватися один з одним через інтернет, або онлайновий музичний сервіс Spotify.

Журнал Corporate Knights спеціалізується на аналізі компаній на основі екологічних, соціальних та управлінських показників. У його рейтингу "Global 100" за 2010 р. шведські компанії H & M (4), Atlas Copco (34) і SCA (63) включені в число 100 світових лідерів корпоративної соціальної та екологічної відповідальності. Рейтинг враховує такі критерії, як викиди двоокису вуглецю, диверсифікація управління, дотримання податкової дисципліни.

Ще одним мірилом корпоративної соціальної відповідальності є Світовий індекс сталого розвитку Доу-Джонса. Цей рейтинг включає лише ті компанії, чия діяльність задовольняє найвищим вимогам щодо навколишнього середовища, охорони праці та прав людини. У 2010 р. до нього увійшли 392 компанії з 29 країн світу, в тому числі, шведські компанії Atlas Copco, Elextrolux, Sandvik, SKF, SCA, Swedbank, Telia Sonera і Volvo. Індекс сталого розвитку Доу-Джонса складається на основі «Щорічника сталого розвитку». У 2010 р. три шведських компанії названі в ньому лідерами золотого і срібного класу: Electrolux (золото) і SKF і SCA (срібло).

Goldman Sachs і UBS - найбільші світові інвестбанки і фахівці з операцій з цінними паперами - зазвичай дають високі оцінки шведським компаніям з точки зору стійкості їх діяльності. Так, Група з проблем стійкості Goldman Sachs включає концерни Volvo і SKF в число своїх неподільним фаворитів на світовій арені, але при цьому ці фірми входять і в десятку кращих по промисловому сектору. Банк вважає, що своїм лідерством шведські компанії зобов'язані особливо прозорості та широкої інформаційної відкритості щодо екологічних та соціальних проблем. UBS також знаходить вражаючими досягнення шведських компаній в області стійкості, особливо відрізняючи в цьому відношенні компанії Assa Abloy, Atlas Copco, Sandvik і SKF.

Шведські компанії займають також лідируючі позиції у світі в області чистих і очисних технологій -«клінтека». Сонячні елементи - один з багатьох прикладів.

3. Зовнішня торгівля Швеції, її товарна і територіальна структура. Участь Швеції у міжнародних торгівельних та економічних союзах

Швеція - одна з найрозвиненіших і монополізірованих країн світу. Про високий рівень економічного розвитку Швеції свідчить насамперед те, що її значення в світовому господарстві багато більше її малої частки в населенні земної кулі. Маючи всього лише 0,3% населення капіталістичного світу, Швеція випускає більше 1% промислової продукції капіталістичних країн, а її частка у світовому капіталістичному експорті перевищує 2%. Випуск промислової продукції Швеції лише трохи поступається Норвегії, Фінляндії і Данії разом узятим. Також Швеція є одним з найбільших світових експортерів капіталу. Високий рівень економічного розвитку був досягнутий завдяки сприятливим історичним умовам, багатим природним ресурсам і високої виробничої культури. Країна ось уже понад півтора століття живе в мирних умовах, не несучи людських жертв і матеріальних втрат. До природних багатств Швеції відносяться перш за все хвойні ліси, залізна руда, руди кольорових металів і гідроенергетичні ресурси. Галузі, пов'язані з переробкою лісу та залізної руди і з використанням гідроенергії, становили аж до середини ХХ століття основу промислового виробництва та експорту Швеції. В наші дні переробка лісу і металургія поступилися провідне місце машинобудуванню. Проте Швеція продовжує залишатися одним з найбільших в світі виробників і експортерів залізної руди, пиломатеріалів, целюлози, паперу, якісної сталі. Одна з найважливіших особливостей економіки Швеції - це яскраво виражена експортна спрямованість її сильно спеціалізованої промисловості, яка не могла б існувати без орієнтації на зовнішній ринок, де реалізується близько 1/4 створюваного в країні валового національного продукту і 2/5 промислової продукції.

Швеція займає одне з перших місць в світі по зовнішньо-торговельному обігу, що припадає на кожного жителя. Це відноситься як до експорту, так і до імпорту. З країни щорічно вивозиться близько 52 млн. т різних вантажів і одночасно ввозиться близько 47 млн. т. Для структури імпорту характерно переважання в ньому різних машин і устаткування, які становлять приблизно% загальної його вартості, а також велику питому вагу мінерального палива. Звертає на себе увагу така специфічна стаття шведського імпорту, як кава, якого щорічно ввозиться 80-100 тис. т. Вартість імпорту кави значно перевищує вартість імпорту фруктів. Зовнішньоторговельні зв'язку Швеції свідчать про сильної економічної і торгово-політичної прихильності її до капіталістичної Європі. Головні покупці шведських товарів - Великобританія, ФРН і сусідні Данія, Норвегія та Фінляндія. У торгівлі з північними країнами, на частку яких падає 1/5 імпорту, Швеція має постійний активний баланс. Норвегія, Данія і Фінляндія - найбільші покупці продукції шведського машинобудування. В останні роки сильно зріс інтерес до продукції шведського машинобудування, особливо до легкових автомобілів та електротехнічного устаткування, з боку США, які до цього закуповували в Швеції переважно целюлозно-паперові товари і якісну сталь. В цілому ж частка США в зовнішньоторговельному обороті країни складає приблизно 7-8%. На соціалістичні країни - члени РЕВ припадає приблизно 5-6% зовнішньоторговельного обороту. Найбільший розвиток отримала торгівля з морськими сусідами - Польщею і Німеччиною. Налагоджено виробнича кооперація між шведськими фірмами та підприємствами розвинених країн.

Зовнішньоторговельний баланс Швеції протягом жовтня-грудня 2009 року був позитивним. Шведський експорт перевищував імпорт приблизно на 17 %, структура зовнішньої торгівлі Швеції залишалась сталою. Сталими залишались основні партнери Швеції щодо об'ємів шведського експорту - Німеччина, Норвегія, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Великобританія та США.

В імпорті до Швеції значно підвищились позиції Китаю, Туреччини, Південної Кореї. Спостерігався випереджаючий ріст послуг у торговельному балансі Швеції у порівнянні з ростом експорту товарів.Однак, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року світова фінансова та економічна криза спричинила скорочення шведського експорту на 38 - 40%, імпорту на 25-30%.

У 2010 році обсяг шведського експорту становив 160,4 млрд. дол. США. Предмети експорту - продукція машинобудування - 35%, зокрема автотранспортні засоби, папір, лісоматеріали, сталь та прокат, хімікати.(Див табл. №1)

Табл. №1

Продукція вивозиться переважно до Норвегії - 10,6%, Німеччини - 10,2%, Великобританії - 7,4%, Данії - 7,3%, Фінляндії - 6,4%, США - 6,4%, Франції - 5%, Нідерландів - 4,7%. Імпорт становив 149,1 млрд. дол. США. Завозять машинобудівну продукцію, нафту та нафтопродукти, хімікати, транспортні засоби, залізо та сталеві вироби, продовольство, предмети одягу. Партнери по імпорту - Німеччина - 18%, Данія - 8,9%, Норвегія - 8,7%, Нідерланди - 6,1%, Великобританія - 5,5%, Фінляндія - 5,2%, Франція - 5%, Китай - 4,8%.

Завдяки успішній експортній діяльності ринкова участь Швеції збільшилась з 1992 року більше ніж на 20 %. Протягом багатьох років шведські промислові підприємства входили до числа найбільш активних міжнародних інвесторів в світі, що виражається в показниках на душу населення або у відношенні до ВВП. Число трудящих, зайнятих на підприємствах шведських компаній за кордоном, також різко зросло. В даний час вважається, що 60 % зайнятих в шведських транснаціональних компаніях працюють за межами Швеції.

В період 2011-2012 років обсяг шведського експорту й імпорту значно зріс. У 2011 році екпорт становив 197,9 млрд дол.

Протягом багатьох років обсяг шведських інвестицій за кордон значно перевищував обсяг іноземних інвестицій у шведську економіку. Цей розрив був особливо очевидним в кінці 1980-х років, коли високі витрати і брак робочої сили утрудняли розширення виробництва для шведських компаній в самій Швеції. Проте в 1990-х роках цей стан змінився, і в 1991--1995 роках обсяг прямих інвестицій, направлених до Швеції, перевищив обсяг шведських інвестицій за кордон.

Вступ Швеції до Європейського Союзу(1995) та спеціальні заходи Уряду країни щодо зниження податків та соціальних трансфертів, застосування ряду монетаристських заходів в кредитно-фінансовій політиці держави призвів до того, що вже на поч. ХХІ ст. системну кризу швецької економіки вдалося подолати. Станом на поч. 2000-го року щорічний рівень інфляції в країні становив вже 0,8%, у 2001-му - 1,7%, у 2002 р. - 2,9%, що відповідало класичним рівням європейської монетарної моделі. Бюджет 2002-го фінансового року був вже профіцитним. Щорічне зростання ВВП у 1998 році становило 3,6%, у 1999 - 4,6%, у 2000-му - 4,4% і лише 0,8% у 2001 р., а рівень безробіття станом на січень 2003 року виявився значно меншим ніж у Європейському Союзі - лише 5,3%.

Швецька економіка тісно пов'язана з європейською, про що яскраво свідчить зовнішня торгівля. Так, на країни Європейського Союзу припадає 53,6% експорту та 60,3% імпорту (2000), що є меншим за 62-64-процентну частку інших членів, проте не виходить за традиційні для ЄС рамки у 50-70%.

Разом з тим, навіть і зараз країна має найвищу в світі зарплату за годину праці, витрати на освіту всіх рівнів становлять понад 7,65% її ВНП, на охорону здоров'я -7,6%, а видатки, що спрямовані на «соціальну безпеку» (пенсії, страхування, допомогу жінкам тощо) досягли у 1996 році 34,8% ВНП - найвищого в ЄС рівня.

Наведені вище цифри яскраво свідчать, що Швеція, яка переборола структурну кризу 90-х років ХХ ст. у цілому зберегла одні з найвищих у світі соціальні стандарти життя населення і виступає світовим лідером щодо гармонізації інтересів уряду, підприємців та населення, хоча останнім часом в країні має місце перехід від неокейнсіанських методів регулювання економіки до неоліберальних [1].

Головний атрибут Швеції як держави загального добробуту - соціальний захист, який протягом багатьох поколінь розглядається як найвище досягнення суспільства.

Характеризуючи сферу послуг Швеції, слід зазначити, що багато соціальних послуг, такі як охорона здоров'я та освіта, майже цілком забезпечуються державою. Традиційно розвинені фінансова сфера та туризм. Швеція має сильну кредитно-грошову систему. Існує дуже розвинута система соціального забезпечення.

4. Зовнішні зв`язки Швеції в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційний та техніко-технологічний сферах

Економіка Швеції відрізняється досить високим рівнем концентрації виробництва і централізації капіталу. У провідних галузях промисловості досягнуто і навіть перевищено рівень концентрації виробництва у відповідних галузях ФРН і США.

У багатьох галузях, особливо в машинобудуванні, домінують два-три концерну, а іноді все виробництво того чи іншого обладнання цілком монополізоване однією компанією. Найбільшими компаніями є: «Volvo» (автомобільна промисловість); «Ericsson», «ABB Acea Braun», «Boveri» і «Electrolux» (електротехніка й електроніка), «Sandwik» (металургія), «Stoura», «Svenska» (деревообробка) і «SKF» (машинобудування). Ці та багато інших промислові, а також торговельні, транспортні та страхові акціонерні компанії знаходяться в тісних кредитно-фінансових зв'язках з найбільш могутніми банками країни і всієї Північної Європи - «Скандинавією Еншильда Банкен» і Свенска Хандельсбанкен ». Форма власності в країні - приватнокапіталістичної. У приватному володінні знаходиться все судноплавство, значна частина видобувної промисловості і найбільші комерційні банки. Контроль над великими банками і монополіями країни зосереджений в руках двох десятків родин. На приватні компанії припадає близько 90% працівників, а також 90% обсягу продукції обробної промисловості і 90% обороту оптової торгівлі. Ключові позиції в економіці займають представники нечисленної фінансової олігархії, капітали якої розосереджені в різних галузях: добувній та обробній промисловості, судноплавстві та туризмі, торгівлі та лісовому господарстві. Компанії, що знаходяться під контролем фінансового капіталу, створюють монополістичні групи навколо трьох найбільших приватних комерційних банків країни, яким належить провідна роль і в зовнішній торгівлі, і в закордонних інвестиціях Швеції.

Шведський прямі інвестиції за кордоном

Обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в Швеції приблизно 77 млрд дол, шведських інвестицій за кордоном - близько 116 млрд дол.

Шведські прямі інвестиції за кордоном, чисті, млн

Шведська економіка являє собою ринок з великим податковими надходженнями. Приватні компанії складаю припадає близько 90 відсотків промислового виробництва країни. Виробництво послуг в країні становить близько 70 відсотків ВВП. На сільське господарство припадає лише 2 відсотки від ВВП, а також всього 2 відсотка робочої сили зайнятої в ньому. Торгівля з іншими європейськими країнами є важливою частиною шведської зовнішньої торгівлі, Німеччина є основним торговим партнером Швеції. Станом на лютий 2012 року державний борг дорівнює 1 134 537 млн. SEK. Національний банк Швеції - Riksbanken - виконує стабілізуючу політику з метою утримання інфляції на 2%. Рішення Riksbank не залежить від обраної урядом політики, а залежить відсоткової ставки в країнах євро- та доларової зони. Займає сьоме місце за стандартами життя в світу згідно з Human Development Index, з індексом 0.958 з 1.0.

Швеція має угоди приблизно із шістдесятьма країнами про уникнення подвійного оподаткування доходів і власності.

Українсько-шведські відносини

19 грудня 1991 року Швеція першою серед країн Північної Європи визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 13 січня 1992 року під час візиту до Києва Міністра закордонних справ Швеції М. аф Угглас.

У вересні 1992 року в Києві було відкрито Посольство Королівства Швеція в Україні. З 2004 року Надзвичайним і Повноважним Послом Швеції в Україні є Йон-Крістер Оландер.

31 травня 1994 року в Стокгольмі розпочало роботу Дипломатичне представництво України, очолюване за сумісництвом Послом України у Фінляндській Республіці. 11 лютого 1999 року вірчі грамоти Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Швеція - першого Посла України з резиденцією в Стокгольмі - вручив Королю Швеції Карлу XVI Густаву О.С.Сліпченко. У 2003-2004 рр. Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Швеція був Л.О.Кожара. Зараз Посольство України в Швеції очолює Тимчасовий повірений Е.Л. Терпицький.

Політичні відносини між Україною і Швецією у 1992-2004 роках розвивалися досить динамічно. Відбувалися взаємні візити, зустрічі на найвищому і високому рівнях, двосторонні політичні консультації. Розвиваються міжпарламентські контакти. Відбулося, зокрема, декілька зустрічей Президента України Л.Д. Кучми з Прем'єр-міністрами Швеції І. Карлссоном та Й. Перссоном. 5-6 вересня 1996 року відбувся перший офіційний візит до Швеції Міністра закордонних справ України Г.Й. Удовенка. У січні 2000 року українська делегація на чолі з Прем'єр-міністром України В.А. Ющенком брала участь у роботі Міжнародного Форуму з Голокосту, що проходив у Стокгольмі, а в 2004 році делегацію України на аналогічному Стокгольмському Форумі з питань геноциду очолив Віце-прем'єр-міністр України Д.В. Табачник. В березні 2002 року Україну на чолі делегації шведських ділових кіл відвідала тодішня Віце-прем'єр-міністр Швеції Л.Йельм-Валлен.

Етапною подією у розвитку двосторонніх відносин був державний візит Президента України Л.Д. Кучми до Королівства Швеція 23-25 березня 1999 року, під час якого Президент України провів бесіди та переговори з Королем Карлом ХVІ Густавом, Спікером Риксдагу (Парламенту) Б. Даль, Прем'єр-міністром Швеції Й. Перссоном, іншими високими посадовими особами. Президент України виступив у Риксдагу Швеції, де були присутні також представники шведської громадськості, дипломатичного корпусу, разом з Королем Швеції взяв участь в українсько-шведському бізнес-семінарі, відкритті виставки малюнків шведського художника К. Мазера, а також провів зустрічі з представниками української громади, керівництвом шведських промислових груп і компаній “Ерікссон”, “Альфа Лаваль-Агрі”, “Вольво”, “СКФ”, “Віктор Хассельблат”.

Державний візит Президента України до Королівства Швеція закріпив позитивний підсумок попереднього періоду українсько-шведських стосунків з часу встановлення дипломатичних відносин між державами і заклав принципово важливі основи для їх нового етапу, характерними ознаками якого поступово стають поглиблення торговельно-економічного співробітництва і динамічний розвиток відносин в інших сферах у загальному контексті євроінтеграційної стратегії України, зміцнення її позицій у Скандинавському регіоні, підвищення авторитету України в ООН, європейських і євроатлантичних структурах.

Швеція є прихильником європейської інтеграції України за умови виконання всіх пов'язаних з цим вимог та сприяє реалізації її інтеграційних прагнень шляхом підтримки нашої держави у відносинах з органами ЄС, залучення її до регіонального співробітництва з країнами Північноєвропейського регіону (зокрема, через реалізацію статусу спостерігача в Раді держав Балтійського моря). Швеція також надає загальнополітичну підтримку Україні в її зусиллях щодо зміцнення європейської безпеки шляхом посередництва у розв'язанні конфліктів (Грузія та Абхазія, Нагірний Карабах, Придністров'я), участі у миротворчих операціях та повоєнній відбудові зруйнованих регіонів. Обидві країни поділяють спільні гуманістичні цінності, відзначаються миролюбністю, мають нейтральний статус. Конструктивно розвиваються українсько-шведські відносини в рамках Ради Європи, програми НАТО "Партнерство заради миру" тощо. Варто відзначити подібність позицій України і Швеції з питання міжнародної боротьби з тероризмом.

Особливої інтенсивності українсько-шведські відносини набули в період головування Швеції в Європейському союзі у першій половині 2001 року. Успіху діалогу між Україною та ЄС у цей період сприяли принципова позиція Швеції щодо відкритості ЄС для всіх європейських країн, виявлене шведською стороною розуміння складнощів та потреб, які виникають в України на шляху європейської інтеграції. Це сприяло досягненню суттєвого прогресу у ставленні Євросоюзу до України, зафіксованого під час саміту ЄС у шведському місті Гьотеборг (червень 2001 року), під час якого було прийнято рішення запросити Україну до участі в Європейській конференції. Протягом цього періоду були започатковані нові ініціативи щодо співпраці України з ЄС, які продовжуються і в площині двосторонніх відносин, і в контексті європейської інтеграції нашої держави.

Регіональне співробітництво між Україною та Швецією

Між Україною та Швецією активно розвивається двостороння співпраця на регіональному рівні. Близько 10 міст Швеції підтримують відносини з українськими партнерами. Найбільш активно розвиваються контакти з провінціями Смоланд, Крістіанстад, містами Сьодертельє, Гетеборг. Особливо слід відзначити співпрацю міст-побратимів: Києва та Стокгольма, Луганська і Вансбро, Хмельницького і Крамфорса.

Київ, Львів, Одеса та Харків співпрацюють зі шведськими містами Стокгольм, Гетеборг та Мальмо в рамках мережі розвитку регіонального співробітництва Євросітіз (EUROCITIES). Зокрема, в рамках співробітництва в Харкові відбулася зустріч робочої групи Євросітіз „Європейська політика сусідства і розширення” (8-9 жовтня 2009 р.), в Стокгольмі було ініційовано проведення „EUROCITIES 2009 Stockholm” (25-28 листопада).

Асоціація міст України та громад, яка сьогодні об”єднує 527 міст, селищ і сіл України, розвиває партнерські відносини з Асоціацією місцевих влад Швеції.

Делегація України брала участь у засіданні 24 Генеральної асамблеї РЄМР (Ради Європейських муніципалітетів і регіонів) (22-24 квітня 2009 р.) в м. Мальме (Швеція). Україна була представлена делегацією з 7 міст. Під час засідання АМУ одержала офіційну пропозицію від РЄМР провести засідання Ради директорів в м. Києві у вересні 2010 року.

Зусилля Посольства в рамках регіонального співробітницва спрямовані на можливості впровадження спільних ініціатив, реалізації пілотних проектів, забезпеченні обміну візитами представників шведських та українських компаній, а також урядових та бізнесових структур. Серед прикладів найбільш успішних шведських проектів - модернізація системи водоочищення у Львові, проект підвищення ефективності енергопостачання у Києві, розвиток сільськогосподарського бізнесу і фермерства. Шведські підприємства „Альфа Лаваль”, ”АВВ” беруть участь в реалізації низки проектів щодо модернізації систем теплопостачання з використанням енергоефективних технологій в мм. Рівне, Тернопіль, Лубни, а також в Криму. Представники шведських компаній Eco-Energy і "Біогазпром" підписали з муніципалітетами Луцька, Миргорода, Новоград-Волинського, Нової Каховки, Конотопа, Бучі, Старокостянтинівки, Володимир-Волинського угоду про наміри співпраці.

В квітні 2009 р. делегація Івано-Франківської області на чолі з заступником голови ОДА Т.Д.Парфаном перебувала з візитом в Швеції з метою ознайомлення зі шведським досвідом у сфері енергозбереження та використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії. Між Івано-Франківською ОДА та SweHeat - асоціацією компаній Alfa Laval, Logstor, Petrokraft було укладено Протокол про наміри щодо співробітництва в галузі енергозбереження. В рамках угоди здійснюються заходи щодо переобладнання енергопостачання двох шкіл Івано-Франківської області.

За сприяння Королівського інституту технологій Швеції делегація Рівненської ОДА на чолі з Головою ОДА В.Матчуком відвідала в березні 2009 р. Швецію з метою ознайомлення зі шведським досвідом у сфері використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії.

Делегація Тернопільської області, яка перебувала в Швеції в квітні 2009 р., відвідала провінцію Смоланд, з керівництвом якої було обговорено питання щодо встановлення співробітництва між Тернопільською областю та шведською провінцією Смоланд.

За ініціативи Посольства в березні 2009 р. міська рада м. Крістіанстад прийняла рішення щодо започаткування співпраці з м. Полтава в сфері спорту і культури. У зв'язку з цим в червні Полтаву відвідала Голова міської ради м. Крістіанстад Е. Арха. Передбачено, що в 2010 р. шведське місто відвідає делегація м. Полтава.

Делегація Одеської ОДА на чолі з її Головою М. Сердюком відвідала Стокгольм восени 2009 р. Українська делегація взяла участь у засіданні Генеральної Асамблеї Конференції приморських регіонів Європи у м. Гетеборг, де провела переговори з місцевою владою м.Гетеборг щодо можливості встановлення співробітництва з Одеською областю.

За сприяння Посольства, почесного консула України в м. Мальмо Бо Валленберга та очолюваної ним "Скандинавської дитячої місії" в листопаді 2009 року до Волинської області зі Швеції надійшов гуманітарний вантаж, наданий збройними силами Швеції. Благодійні організації та фонди Швеції, серед яких “Зірка надії”, “Місія на Сході”, “Скандинавська дитяча місія”, організовують лікування та оздоровлення українських дітей. Благодійна організація "Допомога Південної Сконе Україні" (Швеція) надає гуманітарну допомогу на постійній основі для Тернопільської області.

Українська громада в м. Гетеборг активно співпрацює з культурними та просвітницькими організаціями, громадами Львова, Одеси. Зокрема, в травні 2009 р. організацією була надана допомога в організації концерту української групи „Гайдамаки” у великому музичному осередку Ґетеборґа Musikens Hus, в лютому відбувся візит директора студії „Країна мрій”, відбувається обмін літературою.

Наповнена конкретним змістом регіональна співпраця робить суттєвий внесок у розбудову дружніх відносин між Швецією та Україною. Слід відзначити активізацію співробітництва українських міст в рамках Генеральної асамблеї РЄМР, Євросітіз, між Асоціацією міст України та громад і Шведською Асоціацією місцевої влади та регіонів як в економічній так і в культурній, освітній та гуманітарній сфері. [4]

Культурно-гуманітарне співробітництво України та Швеції

Останнім часом спостерігається зростання інтересу до поглиблення культурно-гуманітарного співробітництва України і Швеції.Спільно з українськими громадським об'єднаннями в Швеції Посольством на регулярній основі проводяться Дні України, «українські вечорниці», Шевченківські вечори, лекції та семінари з історії, дні українського кіно та поезії.

Активізовано дослідницьку роботу між науковцями та співробітниками архівних та музейних установ двох країн. Триває співпраця між Інститутом історії України та Національним музеєм військової історії Швеції щодо дослідження козацьких прапорів, які знаходяться в фондах шведського музею.

Реалізовано спільний проект зі Шведським Інститутом та Національним Архівом Швеції щодо проведення науковцями Бахчисарайського історико-культурного заповідника досліджень зібрань листування кримських ханів зі шведськими монархами, в результаті якого копії відповідних документів були передані до кримського закладу.

2011 став роком знаменної події в історії українсько-шведських культурних відносин. Вперше у Швеції було встановлено пам'ятник видатному українцеві. Зокрема, в червні у шведському місті Крістіанстад відбулося урочисте відкриття пам'ятника та меморіальної дошки українському гетьману Пилипу Орлику-автору Конституції, яка вважається першою демократичною конституцією на теренах Європи. Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України.

В рамках відзначення 1000-ліття Софійського Собору в історичному музеї міста Сігтуна цього року було відкрито виставку «Софія Київська: віхи історії». Значну увагу було приділено відзначенню 20-ї річниці Незалежності України. Найбільшим у цьому зв'язку став концерт в приміщенні легендарної стокгольмської Концертної Зали, де проходять щорічні церемонії вручення Нобелівських премій, видатного українського вокального ансамблю «Піккардійська терція». Влітку 2011 р. делегація шведських дітей четвертий рік поспіль взяла участь у фестивалі «Змінимо світ на краще» у дитячому таборі «Артек». Цього року участь у фестивалі планує взяти велика група мистецької школи м. Сьодерхамн.

Українсько-шведські торговельно-економічні відносини

Торговельно-економічне співробітництво між Україною і Швецією протягом останніх років розвивалося досить динамічно. Нині Швеція є найбільшим торговельно-економічним партнером України в Північній Європі.

За даними Державної служби статистики України, у 2011 році загальний обсяг торгівлі України зі Швецією (товари та послуги) досяг 917,4 млн. дол. США, що на 44,1% більше у порівнянні з 2010 роком. При цьому український експорт до Швеції становив 138,9 млн. дол. США (зростання на 17,5% у порівнянні з 2010 роком), а імпорт - 778,5 млн. дол. США (на 50,1% більше в порівнянні з 2010 роком).

Структура українського експорту поступово змінюється, розширюється номенклатура товарів, зменшується відсоток сировинної складової поставок та збільшується питома вага готової продукції. Основними позиціями в структурі експорту товарів з України до Швеції є: чорні метали - 22,3%, текстильна продукція - 19,3%, деревина і вироби з деревини - 9,0%, сільськогосподарська продукці...