Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Швеції

Динамічно розвивається співпраця між провідними українськими і шведськими інститутами та університетами у сфері прикладних та наукових досліджень: між Київським національним медичним університетом ім. О. Богомольця та Каролінським медичним інститутом; Національним технічним університетом України (КПІ) та Шведським Королівським технологічним університетом. Відбулася низка візитів делегацій викладачів та студентів з метою обміну та активізації співробітництва в рамках Болонського процесу. Впродовж 2011 року у Каролінському медичному інституті на навчанні в аспірантурі перебували 6 українських науковців.

Розширюється науково-технічне співробітництво Сторін у галузі радіаційного моніторингу довкілля. Експерти Державної інспекції ядерного регулювання України та Шведського Агентства радіаційної безпеки протягом 2011 року взяли участь у низці семінарів у Швеції та Україні, присвячених актуальним проблемам у цій сфері та виробленню практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня радіаційної безпеки українських атомних електростанцій згідно з вимогами, розробленими МАГАТЕ та ЄС.

З урахуванням потужного наукового потенціалу, який мають на сьогодні Україна та Швеція, а також беручи до уваги позитивну динаміку розвитку двосторонніх науково-технічних зв'язків впродовж останніх років, є вагомі підстави розраховувати на перспективи їх успішного розвитку і у майбутньому.

Шведські ділові кола готові спрямовувати інвестиції в розвиток українських проектів. Шведські компанії виявили найбільший інтерес до проектів розвитку залізниці, автодоріг, підвищення безпеки на шляхах України. Більшість проектів реалізуються у контексті підготовки до Чемпіонату. Розбудовується й авіакомплекс: у 2010 році повністю запущено в експлуатацію нові аеровокзали в аеропортах "Бориспіль" та "Харків". До кінця 2011 року планується остаточно завершити та запустити в експлуатацію нову злітно-посадкову смугу Міжнародного аеропорту "Донецьк" завдовжки 4 тис. м, яка зможе приймати будь-які повітряні судна. Повністю оновлюються аеродроми із сучасними злітно-посадковими смугами в аеропортах "Харків" та "Львів". Крім того, з відкриттям нових термінальних комплексів, що планується на кінець року, буде значно поліпшено умови обслуговування пасажирів у аеропортах "Донецьк", "Львів". Основний термінал "D" аеропорту "Бориспіль" із пропускною спроможністю 3 тис. пасажирів на годину, введення в експлуатацію якого планується в грудні 2011 року, повністю відповідає всім стандартам. Серйозною інвестицією в інфраструктуру має стати впровадження швидкісного залізничного руху до Донецька та Львова зі швидкістю 160 км на годину. Нині Швеція, за даними міністра торгівлі Швеції Єви Бьорлінг, зацікавлена в розширенні партнерства та збільшенні товарообіг. Нині Швеція займає 8-ме місце за обсягом прямих інвестицій і готова розвивати економічні відносини з Україною.

5. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв`язків Швеції

Протягом останніх тридцяти років Швеція за валовим внутрішнім продуктом на душу населення спустилася у рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку з четвертого місця на сімнадцяте. Показники економічного зростання країни відстають від показників більшості країн-членів ЄС на 1-2%. Найболючіше ж для шведів те, що норвезька та фінська економіки, які сьогодні переживають часи динамічного розвитку, дають сусідам Швеції змогу взяти реванш за багаторічне шведське домінування у скандинавському регіоні.

Сьогодні країна далека від кризи початку 90-х, проте існує ряд небезпечних тенденцій, пов'язаних передусім із падінням рівня якості послуг, що надаються державою, високим податковим тиском, який унеможливлює розвиток малого та середнього бізнесу, переходом найбільших шведських компаній до інших країн, хронічним безробіттям та проблемами імміграції.

Економічний спад у Швеції відбувається повільно, проте впевнено. Загалом макроекономічні показники (приріст ВВП, рівень інфляції, рівень безробіття) лишаються стабільними. Проте рік від року усе більше пересічних громадян починають говорити про погіршення якості життя. Високі податки обмежують фінансову свободу громадян (норма оподаткування стандартної родини у Швеції найвища у світі - 33%). До того ж шведи скаржаться на погіршення рівня головних державних послуг - освіти та медицини. Політика зрівняльної заробітної плати призвела до нівелювання різниці між висококваліфікованою і низько кваліфікованою працею. До того ж через найвищі у Скандинавії виплати безробітним багато шведів і ще більше іммігрантів, які складають одну п'яту населення) надають перевагу статусу соціального маргінала. Загалом, конкурентність у суспільстві, як для європейської країни, вкрай низька.

Через найбільший у Європі податковий тиск на підприємства держава обмежує розвиток малого та середнього бізнесу. Головними наповнювачами держбюджету є 26 шведських транснаціональних корпорацій. Держава не втручається у діяльність компаній, і вони є цілком незалежними у веденні свого бізнесу. Більше того, сама держава потрапляє у заручники доброї волі великого капіталу платити податки. Шведські компанії навчились тиснути на уряд та лобіювати прийнятні для них закони у парламенті, шантажуючи владу можливістю виходу із-під шведської юрисдикції.

Головні офіси частини найбільших компаній було перенесено зі Стокгольма до інших столиць. Так відчутним для державної економіки ударом став переїзд кампанії АВВ - гіганта у сфері високих технологій до Цюріха, продаж легкового автомобілебудівника Volvo американському концерну Fоrd, виробника мобільних систем Ericsson - японському Sony.

Більше того, звільняючи шведських робітників (наприклад, компанія Ericsson зменшила штат зі 100 тис. у 2000 році до 47 тис. у 2004, 29 квітня 2003 року найбільше масове скорочення відбулось -7 тис. робітників), компанії позбавляють соціал-демократів значної частини електоральної бази: однією з опор шведської соціал-демократії слугують об'єднані у профспілки великі трудові колективи.

У пошуках виходу із соціально-економічного застою соціал-демократи обмежуються обережними рухами та локальними експерименти.

Так у 2002 нарешті було відновлено скасоване у 1994 право пацієнтів на пошук альтернативного медичного обслуговування за рахунок держави, якщо їхні районні ради не можуть забезпечити лікування упродовж трьох місяців. Проте і сьогодні на планові операції шведам доводиться очікувати майже рік.

Хоча у Швеції присутні усі сучасні проблеми європейських держав, зокрема безробіття та негативні наслідки іміграції, шведські громадяни не змінили своїх орієнтирів. Соціал-демократам, які із 70 останніх років перебувають при владі 63, вдається зберігати авторитет у суспільстві [3].

У IV кварталі 2008 року світова економічна та фінансова криза серйозно вплинула на фінансово-банківський сектор та більшість галузей шведської економіки. Протягом цього часу національна валюта - шведська крона - девальвувалась на 30%. Основні банки Швеції витримали негативний вплив кризових явищ, окрім Карнегі інвестмент банк, якому Центральний банк Швеції надав серйозну підтримку, Певний час у складному становищі перебував Сведбанк, оскільки у роки, що передували кризі ним були інвестовані великі кошти у банківські системи прибалтійських країн. Однак шляхом збільшення статного капіталу негативні явища були подолані і за результатами 2008 року вказаний банк отримав прибутки.

Разом з тим основні макроекономічні показники у IV кварталі 2008 року свідчили про посилення негативних тенденцій в економіці Швеції. Рівень інфляцій перевищив запланований 3,8% і склав 4,4%, почали знижуватись індекси промислового виробництва, на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року скоротився експорт. Орієнтація основних експортних галузей Швеції, таких як транспортне машинобудування на ринок США та ЄС призвели до скорочення виробництва у цих галузях на 40%, а основні компанії автовиробники поставила на грань банкрутства. На 25 - 30% скоротилося виробництво у залізорудній промисловості та галузях, що були основними суміжниками у машинобудуванні, поставивши деякі підприємства на межу банкротства. Протягом кварталу біля 2500 тисяч підприємств Швеції оголосили себе банкротами.

Основні індикатори, що характеризують стан економіки Швеції

Основні індикатори, що характеризують стан економіки Швеції, протягом IV кварталу мали негативні тенденції, зокрема індикатор впевненості у виробництві знаходився на рівні - 31, індикатор впевненості у розвитку будівництва - 35, індикатор об'ємів продаж показував негативну тенденцію - 32. Протягом кварталу був заморожений ріст заробітних плат. Рівень інфляції протягом кварталу склав 2,5% а рівень оптових цін зріс на 4,5%.

Великі промислові компанії, особливо у транспортному машинобудування значно скоротили виробництво - VOLVO на 50%, SAAB - на 42%. Такі тенденції викликали ланцюгову реакцію суміжників, яких криза в автомобільній промисловості поставила на грань банкрутства. Окрім того кризові явища в банківській системі: проблеми з ліквідністю та підвищення ризиків кредитування реального сектору економіки призвело до вимивання обігових коштів великих підприємств та, практично, колапсу малих і середніх підприємств.

У зв'язку з цим Урядом Швеції була запропонована Програма подолання економічної та фінансової кризи, що передбачала допомогу банківському сектору економіки та кредитування реального сектору економіки за умови застави підприємствами ліквідних цінних рейтингових паперів, викупу Державою акцій приватних підприємств по реальній ринковій вартості для забезпечення контролю за діяльністю вказаних підприємств, яким була надана фінансова допомога. Ця програма була затверджена Риксдагом Швеції у жовтні 2008 року.

У результаті впровадження програми удалось подолати негативні тенденції у банківській системі та повернути довіру населення Швеції до банківської системи. Допомога надана державою Сведбанку дала йому змогу не лише подолати кризові явища але й закінчити 2008 рік з прибутками та зростанням ціни акцій на Стокгольмській фондовій біржі на рівні 16%. Однак у 2008 році залишились проблеми недокредитування малих та середніх підприємств, що не мали достатньо обігових коштів для забезпечення нормального функціонування виробництва. З цього приводу уряд вів діалог з банківським сектором, що участі останнього у подоланні кризових явищ в економіці.

Урядом Швеції також надавалась пряма фінансова допомога основним автовиробникам у сумі близь 600 мільйонів доларів США для подолання кризових явищ.

Для збільшення шведського експорту Урядом передбачена допомога Шведській експортно-кредитній раді у сумі 250 мільярдів крон (понад 30 мільярдів доларів США) додатково до передбачених у бюджеті 100 мільярдів крон для підтримки експорту товарів та послуг та забезпечення експортно-кредитного фінансування великих експортних проектів, що здійснюються шведськими компаніями. Окрім того збільшено статутний капітал Шведської Експортної Корпорації до 10 мільярдів доларів США для прямого кредитування експортних операцій шведських компаній, у тому числі двосторонніх міждержавних контрактів.

Практично усі крупні компанії Швеції переглянули свої плани на майбутній рік, дотримуючись основного принципу скорочення витрат та скорочення кількості зайнятих. Протягом IV кількість безробітних у Швеції збільшилась на 250 000 осіб. Найбільші скорочення спостерігались у машинобудуванні, металургійній промисловості, будівництві. Разом з тим спостерігалась стабільна економічна ситуація в енергетичній галузі (Шведські компанії Wattenfall та інші не лише інвестували у розвиток енергетики у Швеції, але й оголосили про серйозні інвестиційні проекти за кордоном з наміром інвестувати у вказані проекти понад 2 мільярди доларів США);

Стабільна ситуація спостерігалась у галузях машинобудування, що займаються виробництвом товарів військово-технічного призначення. За оцінками експертів виробництво в даній галузі не лише не скоротилось але й зросло, зросли також об'єми експорту продукції цієї галузі на фоні загального скорочення експорту зі Швеції у IV кварталі на рівні 10% [2].

Прогноз 28 березня 2012

Висновок

Зовнішні економічні зв'язки - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці. Зовнішньоекономічні зв'язки здійснюються через зовнішню торгівлю, валютно-фінансові й кредитні операції, міжнародні послуги, науково-технічне співробітництво, виробниче кооперування та інші форми економічних відносин. Завдяки зовнішній торгівлі забезпечуються поставки основних видів машинного обладнання, транспортних засобів, приладів, необхідних для нового будівництва та реконструкції старих галузей. Такі потреби в імпорті передбачають реалізацію певних видів продукції на зовнішньому ринку. Тому проблема експортної торгівлі не лише зберігає своє значення, а й набуває особливої актуальностi.

Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутими зовнышньоекономічними зв'язками. Швеція виділяється серед інших країн високими економічними та соціальними досягненнями. За обсягом соціальних послуг ця країна займає одне з перших місць у світі. За рівнем життя вона випереджає майже всі держави світу.

Одним з основних факторів, що сприяли динамічному економічному зростанню Швеції стали її природні ресурси: високоякісні залізні руди, а також інвестиційний фактор. В економічному розвитку Швеції надто значна роль науково-технічного прогресу. Ще сто років тому Швеція була одним з найбідніших держав Європи. Сьогодні ж ця невелика країна, в якій живе лише 0,14% населення планети, є одним зі світових лідерів у сфері інновацій.

Єдиний в Швеції центр ракетних досліджень розміщений в Кіруні за Полярним колом, завдяки своєму північному розташуванню і відмінним комунікацій.

За даними «Табло інноваційного союзу 2010» (IUS, Innovation Union Scoreboard), опублікованого Єврокомісією, Швеція займає провідне місце в області інновацій серед країн-членів ЄС.

Швеція є найбільш втягнутою в процеси інтернаціоналізації виробництва. Саме ця країна є набільш розвинутою і виступає самим великим інвестором.

Швеція займає одне з перших місць в світі по зовнішньоторговельному обігу, що припадає на кожного жителя. Це відноситься як до експорту, так і до імпорту.

Експортні товари: продукція машинобудування (35%), папір і картон, целюлоза і залізна руда, деревина і пиломатеріали, хімікати. Партнери по експорту: ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%), США - 9%, Норвегія - 8%. Імпортовані товари: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг. Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія - 8%.

На сьогодніший день за даними дослідження американського інституту Brookings Institute про найбагатші міста світу за рівнем ВВП на душу населення, місто Стокгольм займає 8 місце з рівнем ВВП 61 458$

Список використаної літератури

1. Миронюк В.В. Транснаціональні корпорації в системі міжнародних економічних відносин // Зовнішня торгівля: право та економіка. - № 1(13). - К.: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2004. - С.66-70. - 0,5 д.а. 10.

2. Голіков.А.Н. //Економіка зарубіжних країн - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 464с.

3. Чужиков В. І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2005. C. 287-290.

4. Світова економіка / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. - К.: Либідь, 2003. - С. 208-213.

5. Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: Навч. посіб. - К.: "Знання", 2000. - 174 с.

6. Філіпенко А.С., Буд кін В.С., Гальчинський А.С., Геєць В.М., Дудченко М.А. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. - К.: Либідь, 2002. - 470 с.

7. Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І., Будкін В.С., Веклич О.О. Світова економіка: Підручник для студ. вищих навч. закл., що навч. за спец. "Міжнародна економіка". - К.: Либідь, 2000. - 582 с.

8. Міжнародна економіка: Підручник / За ред.. А.П. Румянцева. - К.: Знання-Пресс, 2003. - 447 с.

Інтернет-ресурси:

1.Статистика Швеції - http://www.scb.se

9. Торгова Палата Стокгольму - http://www.chamber.se

10. Офіційний сайт Швеції - http://www.sweden.se

Додаток 1

Основні показники Швеції

Додаток 2

Товарна структура імпорту та експорту Швеції

Страна	Экспорт из Швеции 2009 г. млн. крон	%	Экспорт из Швеции 2010 г. млн. крон	%	Изменение %	Импорт в Швецию 2009 г. млн. крон	%	Импорт в Швецию 2010 г. млн. крон	%	Изменение %
Всего	995144	100,0	1138800	100,0	14,4	911379	100,0	1067718	100,0	17,2
Австрия	9335	0,9	10627	0,9	14,0	10193	1,1	11559	1,1	13,4
Бельгия	36373	3,7	46052	4,0	26,6	35396	3,9	41461	3,9	17,1
Великобритания	73565	7,4	83868	7,4	14,0	52115	5,7	60169	5,6	15,5
Германия	101042	10,2	112941	9,9	11,8	162726	17,9	192211	18,0	18,1
Дания	72865	7,3	74757	6,6	2,6	82396	9,1	89257	8,4	8,3
Индия	12767	1,3	13148	1,1	3,0	4187	0,5	5664	0,5	35,3
Испания	23763	2,4	22384	2,0	-5,8	11587	1,3	13097	1,3	13,0
Италия	30335	3,0	32750	2,9	8,0	28329	3,1	31429	2,9	11,0
Китай	31295	3,1	35526	3,1	13,5	34718	3,8	43292	4,1	24,7
Нидерланды	46650	4,7	56054	5,0	20,2	58950	6,5	69390	6,5	17,7
Норвегия	105769	10,6	113352	10,0	7,2	82061	9,0	97395	9,1	18,7
Польша	25322	2,5	29081	2,6	14,9	27789	3,0	31209	2,8	12,3
Россия	14028	1,4	20781	1,8	48,2	31488	3,5	50245	4,7	59,5
США	63745	6,4	83427	7,3	31,0	35075	3,8	34142	3,2	-2,7
Турция	12767	1,3	13405	1,2	5,0	6411	0,7	7738	0,7	21,0
Финляндия	63896	6,4	70965	6,2	11,1	47009	5,2	56685	5,3	20,6
Франция	49875	5,0	55584	4,9	11,4	46187	5,1	48962	4,6	6,0
Чехия	6412	0,7	8057	0,7	25,7	11387	1,2	12844	1,2	12,8
Швейцария	9815	1,0	10212	0,9	4,0	8945	1,0	9382	0,9	4,9
Япония	12541	1,3	14302	1,3	14,1	14240	1,6	15013	1,4	5,4

Додаток 3

Експорт та імпорт товарів по країнах

Шведський експорт та імпорт товарів по країнах (SEK млн.)

...

Регіон	Експорт	Імпорт
Країна	Значення січня	Частка в%	Зміна в%	Значення січня	Частка в%	Зміна в%
	2012	2011	2012	2012/2011	2012	2011	2012	2012/2011
Загальний	98232	92240	100,0	6	87491	88322	100,0	-1
Европа	70684	65196	72,0	8	73462	74280	84,0	-1
Країни ЄС	56665	52016	57,7	9	59877	59267	68,4	1
Бельгія	4629	4200	4,7	10	3462	3330	4,0	4
Болгарія	76	72	0,1	6	50	51	0,1	-2
Кіпр	18	21	0,0	-14	14	20	0,0	-30
Данія	6146	5694	6,3	8	7385	8052	8,4	-8
Естонія	762	802	0,8	-5	851	1686	1,0	-50
Фінляндія	6511	5327	6,6	22	4276	4509	4,9	-5
Франція	5064	4628	5,2	9	3805	3919	4,3	-3
Греція	207	232	0,2	-11	130	181	0,1	-28
Ірландія	316	414	0,3	-24	1432	1464	1,6	-2
Італія	2111	2474	2,1	-15	2312	2501	2,6	-8
Латвія	220	207	0,2	6	423	386	0,5	10
Литва	319	363	0,3	-12	599	435	0,7	38
Люксембург	66	93	0,1	-29	230	183	0,3	26
Мальта	44	37	0,0	19	6	8	0,0	-25
Нідерланди	5034	4630	5,1	9	5577	5563	6,4	0
Польща	2475	2373	2,5	4	2634	2161	3,0	22
Португалія	375	324	0,4	16	445	341	0,5	30
Румунія	144	154	0,1	-6	189	189	0,2	0
Словаччина	158	157	0,2	1	561	560	0,6	0
Словенія	70	65	0,1	8	125	132	0,1	-5
Іспанія	1481	1539	1,5	-4	1589	1024	1,8	55
Британія	7883	6716	8,0	17	5957	4713	6,8	26
Чеська республіка	637	601	0,6	6	1086	1179	1,2	-8
Німеччина	10134	9317	10,3	9	15359	15300	17,6	0
Угорщина	703	402	0,7	75	448	494	0,5	-9
Австрія	801	835	0,8	-4	934	888	1,1	5
Не вказано країн в ЄС	282	339	0,3	-17	0	0	0,0	.
Інші країни Європи	14019	13180	14,3	6	13585	15014	15,5	-10
Албанія	3	5	0,0	-40	0	3	0,0	-100
Андорра	1	1	0,0	0	0	0	0,0	.
Боснія і Герцеговина	7	18	0,0	-61	13	21	0,0	-38
Фарерські острови	12	8	0,0	50	1	0	0,0	.
Гибралтар	0	5	0,0	-100	0	0	0,0	.
Ісландія	118	104	0,1	13	10	12	0,0	-17
Косово	1	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Хорватія	59	129	0,1	-54	29	28	0,0	4
Ліхтенштейн	0	2	0,0	-100	5	8	0,0	-38
Македонія, Колишня Yugoslavic Республіки	4	7	0,0	-43	3	3	0,0	0
Молдова	1	6	0,0	-83	4	3	0,0	33
Чорногорія	1	21	0,0	-95	0	0	0,0	.
Норвегія	9453	8719	9,6	8	6619	8704	7,6	-24
Росія	1362	1509	1,4	-10	5329	4623	6,1	15
Сан - Маріно	1	3	0,0	-67	0	0	0,0	.
Швейцарія	1696	856	1,7	98	740	736	0,8	1
Сербії	73	59	0,1	24	34	28	0,0	21
Туреччина	1031	1149	1,0	-10	727	768	0,8	-5
Україна	152	517	0,2	-71	20	43	0,0	-53
Святий Престол	0	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Білорусь	44	62	0,0	-29	52	34	0,1	53
Африка	3236	3391	3,3	-5	390	596	0,4	-35
У Північній Африці	1120	1477	1,1	-24	79	114	0,1	-31
Алжир	224	208	0,2	8	11	2	0,0	450
Сеута (Іспанія)	0	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Єгипет	414	662	0,4	-37	22	42	0,0	-48
Лівія	50	91	0,1	-45	0	22	0,0	-100
Марокко	245	202	0,2	21	26	25	0,0	4
Мелілья (Іспанія)	0	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Судан	95	218	0,1	-56	3	0	0,0	.
Туніс	91	96	0,1	-5	18	23	0,0	-22
Західна Африка	578	659	0,6	-12	31	12	0,0	158
Бенін	0	8	0,0	-100	0	0	0,0	.
Буркіна-Фасо	39	6	0,0	550	0	0	0,0	.
Кот-д'Івуар	34	9	0,0	278	0	0	0,0	.
Гамбія	1	3	0,0	-67	0	0	0,0	.
Гана	127	354	0,1	-64	1	0	0,0	.
Гвінея	12	7	0,0	71	0	1	0,0	-100
Гвінея-Бісау	4	1	0,0	300	0	0	0,0	.
Кабо-Верде	1	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Ліберія	1	3	0,0	-67	0	8	0,0	-100
Малі	8	1	0,0	700	0	0	0,0	.
Мавританія	0	3	0,0	-100	0	0	0,0	.
Нігер	3	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Нігерія	327	243	0,3	35	30	3	0,0	900
Сенегал	12	11	0,0	9	0	0	0,0	.
Сьєрра-Леоне	9	9	0,0	0	0	0	0,0	.
Чад	0	3	0,0	-100	0	0	0,0	.
Того	0	1	0,0	-100	0	0	0,0	.
Центральної, Східної та Південної Африки	1538	1255	1,6	23	279	471	0,3	-41
Ангола	79	59	0,1	34	0	0	0,0	.
Ботсвана	53	9	0,1	489	0	0	0,0	.
Британська територія Індійського океану	0	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Бурунді	0	0	0,0	.	16	8	0,0	100
Центрально-Африканська Repulic	0	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Коморські острови	0	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Джибуті	2	2	0,0	0	0	0	0,0	.
Екваторіальна Гвінея	1	1	0,0	0	0	0	0,0	.
Ерітрея	0	1	0,0	-100	0	0	0,0	.
Ефіопія	13	13	0,0	0	20	11	0,0	82
Габон	2	1	0,0	100	6	0	0,0	.
Камерун	4	2	0,0	100	0	0	0,0	.
Кенія	55	60	0,1	-8	22	24	0,0	-8
Конго (Демократична Республіка)	127	77	0,1	65	0	53	0,0	-100
Конго	9	8	0,0	13	1	148	0,0	-99
Лесото	0	0	0,0	.	0	0	0,0	.
Мадагаскар	6	3	0,0	100	0	1	0,0	-100
Малаві	0	0	0,0	.	1	3	0,0	-67
Маврикій	1	2	0,0	-50	0	1	0,0	-100
Майотта	0	0

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Швеції" скачать

Подобные документы

• Особливості розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Волинської області

  Нормативно-правова база, передумови та фактори формування зовнішніх зв’язків Волинської області. Зовнішня торгівля товарами та послугами. Напрями інвестиційної діяльності. Сучасні проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону.
  
  дипломная работа [489,8 K], добавлен 23.09.2012
  

• Аналіз зовнішньої політики Швеції

  Загальнонаукові методи дослідження зовнішньої політики держави. Головні напрямки політики Швеції. Оцінка її місця на політичній арені світу. Аналіз зв’язків держави як впливового актора міжнародних відносин. Сценарії розвитку відносин Швеції з Україною.
  
  курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.12.2014
  

• Товарна та географічна структура зовнішньої торгівлі країн ЄС

  Фактори територіальної організації, товарна і географічна структура, закономірності та принципи розвитку зовнішньої торгівлі країн Європейського Союзу. Сутність Європейської інтеграції на початку нового тисячоліття. Розвиток економічних зв’язків країн ЄС.
  
  курсовая работа [624,7 K], добавлен 28.10.2014
  

• Механізм та методи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків та діяльності

  Теоретичні основи функціонування і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків в Україні. Суть, необхідність і призначення механізмів та методів державного регулювання в умовах побудови ринкової моделі економіки. Діяльності міністерства зовнішньої торгівлі.
  
  контрольная работа [40,7 K], добавлен 13.04.2009
  

• Міжнародні економічні зв'язки України з Німеччиною

  Сутність та значення зовнішньоекономічних зв’язків, їх основні напрямки, складові та регіональні аспекти; форми міжнародного руху капіталу. Сучасний стан розвитку економічних зв’язків України з Німеччиною: специфіка, проблеми та перспективи розвитку.
  
  курсовая работа [293,2 K], добавлен 15.03.2013
  

• Зовнішньоекономічні зв’язки в галузі "Фізична культура і спорт"

  Суть зовнішньоекономічних зв’язків, основні принципи та методи їх регулювання. Структура і склад зовнішньоекономічних контрактів. Особливості зовнішньої торгівлі соціально-культурними послугами. Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
  
  реферат [17,4 K], добавлен 30.05.2010
  

• Інституційні механізми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків

  Місце інституцій в системі зовнішньоекономічних зв'язків агропромислового комплексу України. Забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств вітчизняної агропромисловій сфери. Переваги української агропродовольчої продукції на світовому ринку.
  
  дипломная работа [898,9 K], добавлен 23.06.2013
  

• Розвиток двосторонніх міжнародних економічних зв’язків України

  Теоретичні аспекти нормативно-правової бази зовнішньоекономічної діяльності, характеристика зовнішніх зв’язків, тенденції їх розвитку. Характеристика діяльності та особливості ООО "ЮНІТРЕЙД". Аналіз розвитку торгівельних відносин із країнами СНД.
  
  дипломная работа [121,8 K], добавлен 06.04.2009
  

• Зовнішня торгівля та інтеграція України у міжнародну економічну систему

  Теоретико-методологічні основи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни. Об’єктивна необхідність, умови, внутрішньоекономічні і зовнішньоекономічні чинники інтеграції України у міжнародну економічну систему. Місце України в міжнародній торгівлі.
  
  курсовая работа [152,4 K], добавлен 05.01.2014
  

• Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною

  Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією, основні сфери співпраці. Структура економіки Японії. Діяльність Японії на міжнародному ринку. Структура зовнішньої торгівлі та фінансів.
  
  курсовая работа [105,7 K], добавлен 03.04.2009
  

• Зовнішньоекономічні зв’язки Волинської області

  Геополітичні, природно-географічні, соціально-економічні фактори та правова база формування зовнішніх зв’язків Волинської області. Аналіз співробітництва області з зарубіжними територіями. Перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону.
  
  дипломная работа [584,1 K], добавлен 09.09.2012
  

• Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків

  Сутність, форми і система показників зовнішньої торгівлі. Основні проблеми та суперечності у розвитку зовнішньої торгівлі України та вироблення рекомендацій щодо вдосконалення торгівельних відносин. Роль і місце України в світовому господарстві.
  
  курсовая работа [97,3 K], добавлен 18.01.2011
  

• Проблеми та песпективи підвищення рівня економічного розвитку України та ступеня її участі в міжнародних відносинах

  Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.
  
  курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009
  

• Зовнішня торгівля Італії

  Географічна та товарна структура Італії. Регіональні відмінності та диспропорції в господарстві. Сума експорту та імпорту товарів по галузям. Виявлені порівняльні переваги по товарах. Торговельна політика Італії. Перевага у експорті текстилю та одягу.
  
  контрольная работа [276,1 K], добавлен 05.04.2014
  

• Перспективи розвитку соціально-орієнтованої економіки Швеції

  Швецький феномен економічного розвитку, сучасний стан соціальної політики та економіки. Політичні відносини між Україною і Швецією. Вплив світової фінансової кризи на посилення негативних тенденцій в економіці країни, заходи щодо її стабілізації.
  
  реферат [26,3 K], добавлен 20.11.2010
  

• Формування сучасної системи міжнародних економічних відносин

  Теоретичні аспекти формування системи міжнародних економічних зв'язків України. Методологічні основи формування міжнародних економічних відноси в Україні. Інформатизація. Можливості розширення зовнішньоекономічної діяльності України.
  
  курсовая работа [46,5 K], добавлен 21.03.2007
  

• Характеристика зовнішньоекономічних зв’язків України з Європою

  Передумови розвитку співробітництва України з країнами ЄС, нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами. Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів, аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами.
  
  практическая работа [1,8 M], добавлен 12.12.2013
  

• Сучасні особливості розвитку міжнародних економічних відносин

  Характерні риси науково-технічної революції. Форми реалізації науково-технічних зв’язків на світовому ринку. Іноземне інвестування в системі міжнародних економічних відносин (МЕВ). Види та характерні особливості сучасних МЕВ та їх розвиток в Україні.
  
  контрольная работа [32,7 K], добавлен 13.11.2010
  

• Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин

  Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.
  
  курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007
  

• Форми світової економічної інтеграції, наднаціональні економічні інститути. Участь української держави в них

  Загальна характеристика світових інтеграційних процесів. Ретроспектива розвитку інтеграції і вплив її на сучасну систему світових господарських зв'язків. Історичний аспект створення міжнародних економічних інститутів, участь в них української держави.
  
  реферат [30,7 K], добавлен 21.03.2009
  

Другие документы, подобные "Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Швеції"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам