Дослідження динаміки виробництва білково-олійних культур виявило тенденцію до зростання обсягів виробництва більшості культур цієї групи - сої, ріпаку, соняшнику, арахісу, пальмового ядра, причому найвищими темпами зросло виробництво сої; зменшилося - льону.

Встановлено спеціалізацію на виробництві окремих білково-олійних культур країн із різним рівнем економічного розвитку: на виробництві соняшнику - розвинуті країни, сої - країни, що розвиваються, ріпаку - розвинуті країни та країни, що розвиваються.

За даними ФАО ООН, за досліджуваний період зросли світові обсяги використання білково-олійних культур, причому 2/3 їх насіння використано у країнах, що розвиваються, 1/3 - у розвинутих; спільним для них був основний напрям їх використання - промислова переробка насіння.

Для України білково-олійні культури відіграють важливе значення у виробництві білка і олії, економічній ефективності та фінансовій спроможності агроформувань. Ця група культур характеризувалася збільшенням обсягів їх виробництва. Основні площі та виробництво їх розміщені у зоні Степу. На відміну від світової структури виробництва білково-олійних культур, де переважала соя, в нашій країні переважав соняшник. Визначена спеціалізація грунтово-кліматичних зон країни на виробництві окремих білково-олійних культур: Лісостеп і Степ - соняшнику і сої, Полісся - ріпаку. У країні ще не досягнуто оптимального співвідношення між головними білково-олійними культурами. У зв'язку з цим існує необхідність оптимізації структури білково-олійних культур у напрямі зменшення посівів соняшнику, збільшення - сої, ріпаку та підвищення їх урожайності.

Основним напрямом використання білково-олійних культур в Україні є промислова переробка, хоча зросла частка використання їх на корм.

Важливим результатом виконаної роботи вважаємо проведений розрахунок порівняльної економічної ефективності вітчизняного виробництва основних зернових, білково-олійних і зернобобових культур, що включав дослідження рівня, структури витрат на вирощування, визначення собівартості, прибутку, рентабельності тощо; дослідження підтвердило високу ефективність і конкурентоспроможність білково-олійних культур в умовах ринкової системи господарювання.

У четвертому розділі - “Економічні аспекти виробництва і використання шротів білково-олійних культур як стратегічної високобілкової сировини” - розглядаються проблеми виробництва шротів білково-олійних культур, насамперед як високобілкового інгредієнта промислового виробництва, основи білкової якості комбікормів у економічно розвинутих країнах. Економічна сутність широкого використання шротів полягає в тому, що вони є, з одного боку, високоякісним білковим інгредієнтом, з іншого - дешевим і доступним для покупців продуктом, бо основна частка витрат на виробництво і промислову переробку насіння білково-олійних культур окуповується за рахунок реалізації одержаної олії. Завдяки високому вмісту білка (44-48%), збалансованості його за амінокислотами, низькій собівартості, шроти є стратегічною сировиною у розв'язанні проблеми кормового білка в країнах з розвинутою економікою, високопродуктивним птахівництвом і тваринництвом, що сприяє ефективному виробництву м'яса, молока і яєць.

За даними ФАО ООН, світове виробництво шротів білково-олійних культур у світі за 1990-2005 рр. зросло з 120,2 млн т до 209,1 млн т, або у 1,7 раза. Найвищими темпами збільшувалося виробництво соєвого шроту, також зростало виробництво ріпакового, бавовникового, соняшникового, арахісового та гірчичного. За цей період зменшилося виробництво кокосового, льонового, кунжутового, сафлорового та конопляного шротів.

Аналіз формування регіональних ресурсів шротів білково-олійних культур показав, що основна кількість їх виробляється країнах Азії - 34,2% їх світового виробництва, Північної Америки - 26, Південної Америки - 21,4, Європи - 15,4, невелику їх частку виробляли країни Африки - 2,6, Океанії і Австралії - 0,4%. На виробництві соєвого шроту спеціалізувалися країни Північної та Південної Америки, Азії; ріпакового - Азії та Європи; бавовникового - Азії; соняшникового - Європи і Південної Америка; арахісового - Азії та Африки; льонового - Європи, Азії, Північної Америки; кунжутового - Азії; сафлорового - Азії та Північної Америки.

Основними країнами-виробниками шротів білково-олійних культур є США, Китай, Аргентина, Бразилія, Індія, Мексика та ін. Високим є ступінь концентрації їх виробництва: 5 найбільших країн-виробників разом виробляли 65,9% їх світового виробництва, 10 найбільших країн-виробників - 77,6%.

Більше половини шротів білково-олійних культур виробили країни, що розвиваються, менше половини - розвинуті країни. У виробництві шротів зросла частка країн, що розвиваються, зменшилася - розвинутих. Виробництво їх поступово перемістилося з групи розвинутих країн у країни, що розвиваються. Розвинуті країни використовують основні обсяги соєвого та соняшникового шротів, а країни, що розвиваються, - ріпакового та арахісового.

На сучасному етапі шроти білково-олійних культур є найбільшими за обсягами високобілковими ресурсами промислового виробництва, вони мають переважно кормовий напрям використання - у складі комбікормів для годівлі тварин, птиці та риби. Так, частка використання на кормові цілі становила: соєвого шроту - 99,2%, ріпакового - 98,2, соняшникового - 96,7%, арахісового - 94,1% тощо. Невелика частка шротів використовується на харчові цілі. У 2006/07 маркетинговому році в країнах ЄС-27 використано 33,5 млн т шротів, США - 31,1, Китаї - 30,0, Бразилії - 10,9, Мексиці - 5,1, Японії - 4 млн т.

Обсяги виробництва і використання шротів в Україні нестабільні, вони недостатні для задоволення потреб тваринництва у високобілкових кормових інгредієнтах раціонів, хоч обсяги виробництва високобілкового насіння великі. Ситуація ускладнюється значними обсягами експорту насіння білково-олійних культур та шротів, що зменшує використання їх у годівлі тварин і птиці. Нарощування обсягів виробництва і використання шротів - стратегічний напрям розв'язання проблеми кормового білка з метою збільшення виробництва тваринницької продукції.

У п'ятому розділі - “Формування світового ринку високобілкових рослинних ресурсів” - розглядаються ретроспектива, сучасний стан, тенденції формування ринку високобілкових рослинних ресурсів, що включають зернові бобові культури, насіння і шроти білково-олійних культур. Торгівлею високобілковими рослинними інгредієнтами охоплені всі країни. У 2005/06 маркетинговому році на світовий ринок надійшло 146,3 млн т високобілкових інгредієнтів.

Формування світового ринку високобілкових рослинних ресурсів характеризувалося збільшенням експорту насіння білково-олійних культур у 2,1 раза, їх шротів - в 1,6 раза, зернобобових культур - на 31,8%. Найбільші обсяги торгівлі серед цих високобілкових рослинних ресурсів на світовому ринку становило насіння білково-олійних культур - 75,8 млн. т, їх шроти - 61,8, менші зернобобових культур - 8,7 млн т. Високий рівень спеціалізації торгівлі найбільшими п'ятьма та десятьма країнами-експортерами був на ринку насіння білково-олійних культур, дещо нижчий - на ринку шротів білково-олійних культур, менший - зернобобових культур. Однак за ступенем орієнтації виробництва на ринок лідирували шроти - частка їх експорту від вироблених становила 31%, насіння білково-олійних культур - 21, зернобобових культур - 15,4%.

Основні маркетингові канали руху насіння білково-олійних культур спрямовані з країн Північної та Південної Америки до Азії та Європи; шротів білково-олійних культур - з Південної Америки до Європи і Азії; зернобобових культур - з Азії, Північної Америки і Європи до країн Азії.

У товарній структурі світового експорту білково-олійних культур переважала соя, менше надходило на ринок насіння ріпаку, соняшнику. У структурі світового експорту шротів також переважав соєвий шрот. Серед зернобобових культур на світовому ринку значною була частка квасолі та гороху.

У торгівлі насінням білково-олійних культур брали участь 196 країн, причому кількість країн-експортерів і імпортерів були майже однаковими; на ринку шротів білково-олійних культур кількість країн-імпортерів (155) була більшою, ніж експортерів (122); на ринку зернобобових культур відповідно 181 і 134. Основні маркетингові канали руху насіння білково-олійних культур спрямовані із США, Бразилії, Аргентини до Китаю, Японії, Нідерландів; шротів білково-олійних культур - з Аргентини, Бразилії, США до Нідерландів, Франції, Італії; зернобобових культур - Канади, Австралії, М'янми, Франції до Індії, Пакистану, Іспанії, Італії тощо.

Основна торгівля насінням білково-олійних культур відбувається між розвиненими країнами, однак зменшилася їх частка в імпорті, а країни, що розвиваються, збільшили свою участь у світовій торгівлі ним. На ринку шротів білково-олійних культур основні маркетингові канали руху їх були спрямовані з країн, що розвиваються, до розвинутих, при цьому нарощували присутність на ринку країни, що розвиваються.

За досліджуваний період відбулося зниження цін на основні види білково-олійних культур, найнижчою серед них була ціна на сою, що одночасно з її високою якістю сприяло високій конкурентоспроможності на світовому ринку. Встановлено циклічний характер зміни ціни на світовому ринку на шроти білково-олійних культур; вони знизилися на основні зернобобові культури, особливо на горох, боби та сочевицю.

У перспективі збережеться значення на ринку та зростатимуть обсяги торгівлі основними білково-олійними культурами, їх шротами як високобілковим, недорогим і конкурентоспроможним товаром на ринку. Збережуться обсяги торгівлі зернобобовими культурами як важливим джерелом рослинного білка, цінним продуктом харчування у регіонах із великою чисельністю населення, де ще не забезпечено оптимальний рівень споживання населенням рослинного білка.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми формування та використання вітчизняних і світових високобілкових рослинних ресурсів, які в сукупності відображають визначення шляхів їх нарощування для забезпечення повноцінного харчування населення та ліквідації дефіциту білка.

1. Глобальним і пріоритетним завданням на сучасному етапі історичного та суспільного розвитку як на світовому, так і національному рівнях є задоволення потреб людей у продовольстві для гідного рівня харчування, поліпшення здоров'я та подовження тривалості життя нинішнього і майбутніх поколінь. Дефіцит білка у харчуванні населення виникає через споживання середньо- і низькобілкових продуктів, ліквідується - за рахунок високобілкових інгредієнтів.

Дослідженням вдосконалено систему економічних знань про високобілкові рослинні ресурси, стан та тенденції процесу їх формування, масштаби надходження, структуру й динаміку виробництва у контексті глобалізації і інформатизації економіки, перспективами євроінтеграції, вступу країни до Світової організації торгівлі.

У дисертаційній роботі проведено економічний аналіз тенденцій у споживанні білка населенням на світовому рівні, за континентами, групами країн з різним рівнем економічного розвитку, в окремих країнах та в Україні, досліджено рівні споживання білка, його структура, а також коефіцієнт забезпеченості виробництвом потреби населення у білку, абсолютні та відносні рівні дефіциту білка. Встановлено, що в країнах Північної Америки, Європи і Океанії вже досягнуто близьких до науково обґрунтованого рівня та структури споживання білка населенням, хоч у багатьох регіонах ще спостерігається його дефіцит. В Україні середній рівень споживання білка вищий, ніж середній у світі.

Теоретичне дослідження та власні розрахунки на підставі статистичних даних ФАО ООН сприяли розробці економічної моделі впливу рівня та структури споживання білка на середню тривалість життя людини: із збільшенням рівня та оптимізацією структури споживання білка збільшується тривалість життя людини, визначені кількісні та якісні характеристики цього впливу.

2. У роботі започатковано науковий напрям - економіки продовольчих білкових ресурсів, визначено їх джерела, проведено аналіз ретроспективи, динаміки, сучасного стану виробництва. Розроблена економічна модель формування продовольчих білкових ресурсів на світовому та національному рівнях у контексті забезпечення потреби населення у білку, визначено головні складові білкового ресурсного потенціалу сучасної цивілізації, розглянуті закономірності виробництва білка та його структура.

Встановлено, що загальна тенденція формування білкових ресурсів на глобальному рівні за довгостроковий період дослідження характеризується стабільним поступовим збільшенням виробництва білка, який перевищував ріст чисельності населення. У структурі білкових ресурсів переважає білок рослинного походження над тваринним; серед світових високобілкових джерел високими темпами росту виробництва відзначалися білково-олійні культури та їх шроти.

Основу світових і національних ресурсів рослинного білка, придатного для харчового використання, становлять зернові, зернобобові, білково-олійні та інші культури, які виробляють в аграрному секторі економіки. Серед високобілкових джерел за тривалий історичний період у загальному обсязі виробленого білка як на світовому, так і національному рівнях збільшилася частка білково-олійних, зменшилася зернобобових культур.

Динаміка формування національних продовольчих білкових ресурсів характеризувалася нестабільністю, зменшенням обсягів (крім білково-олійних культур), що зумовило зниження частки нашої країни у світових ресурсах білка.

3. Теоретико-методологічне дослідження цієї проблеми дало змогу визначити сутність економічної категорії “високобілкові рослинні ресурси” як сукупність джерел надходження білка, що мають високий його вміст, рослинне походження, значні обсяги виробництва, комплексний характер використання, до яких включені зернові бобові, білково-олійні культури та їх шроти, що використовуються для задоволення потреби в білку, повноцінного харчування населення, забезпечення продовольчої білкової безпеки.

Встановлено, що найважливішими економічними перевагами високобілкових культур є високий вміст білка, ефективне балансування за білком раціонів додаванням невеликої кількості їх. Висока якість робить високобілкові культури конкурентоспроможним товаром на ринку.

4. Встановлено, що на світовому та національному рівнях ріст виробництва білково-олійних культур (основної складової високобілкових рослинних ресурсів, шроти яких є стратегічним високобілковим інгредієнтом) в 1,8-2,5 раза випереджував збільшення виробництва тваринного білка. Отже, важливою економічною передумовою зростання виробництва тваринного білка у перспективі є забезпечення випереджуючого росту виробництва білково-олійних культур та їх шротів.

5. Вдосконалено класифікацію олійних культур у контексті врахування вмісту в їх урожаях не тільки жиру, а й білка, бо вони забезпечують більший сумарний річний збір білка, ніж жиру, тому доцільно цю групу культур називати білково-олійними культурами, чим буде відображено значення їх у економічному процесі формування продовольчих білкових ресурсів.

6. Дослідження формування високобілкових рослинних ресурсів на світовому рівні виявило, що у 2005 р. виробництво зернобобових культур становило 65,6 млн т, білково-олійних - 374,1 млн т, шротів білково-олійних культур - 209,1 млн т. За 1990-2005 рр. спостерігалося збільшення виробництва білково-олійних культур в 1,6 раза, їх шротів - в 1,7 раза, зернобобових культур - на 12,5%.

Визначено регіони виробництва зернобобових культур, які розміщені в основному у сприятливих умовах для кожної культури, де грунтово-кліматичні умови відповідають їх біологічним вимогам, а витрати на виробництво найменші. Основним регіоном їх виробництва є країни Азії, значну кількість виробили також країни Африки та Європи. Близько 2/3 їх світових обсягів виробили країни, що розвиваються, 1/3 обсягів - розвинуті.

Збільшення виробництва білково-олійних культур на світовому рівні значно перевищило зростання чисельності населення. Розміщене виробництво білково-олійних культур в основному в країнах Азії, Північної та Південної Америки. Сою одержують переважно у групі країн, що розвиваються, та в США, ріпак - у розвинутих країнах і тих, що розвиваються, соняшник - у розвинутих.

7. Динаміка світового виробництва шротів білково-олійних культур характеризувалася стабільним зростанням. Спостерігалася спеціалізація на виробництві шротів країн Азії, Північної та Південної Америки, Європи. Вищим було збільшення виробництва шротів у країнах, що розвиваються, що зумовило поступове переміщення основного їх виробництва із розвинутих країн у ті, що розвиваються. Шроти білково-олійних культур мають переважно кормовий напрям використання, причому розвинуті країни їх використовують на корм, а країни, що розвиваються, - на кормові й харчові цілі.

8. Формування ресурсів зернобобових культур в Україні характеризувалося нестабільністю і зменшенням виробництва. Основне виробництво їх зерна розміщене у зоні Лісостепу, де вирощують значну частку гороху та квасолі. Основними товаровиробниками зернобобових культур є сільськогосподарські підприємства.

9. Виробництво білково-олійних культур в країні за 1990-2005 рр. збільшилося у 2 рази. Ця група культур у період становлення ринкових відносин забезпечила стабільність фінансових надходжень, зміцнення економіки національного аграрного сектору. У структурі їх виробництва переважав соняшник. За цей час зросло виробництво соняшнику та сої, ріпаку озимого - було строкатим і нестабільним по роках. На виробництві соняшнику і сої спеціалізуються Лісостеп і Степ, ріпаку - Полісся. Основним товаровиробником насіння білково-олійних культур є сільськогосподарські підприємства, збільшили їх виробництво господарства населення. Головним напрямом використання залишається промислова переробка, зросло використання на кормові цілі.

Однак у регіонах не досягнуто оптимального співвідношення між головними білково-олійними культурами. У зв'язку з цим існує необхідність зменшення посівів соняшнику, збільшення - сої, ріпаку, оптимізації розмірів та структури їх площ, підвищення врожайності.

Вітчизняні обсяги виробництва і використання шротів білково-олійних культур нестабільні та недостатні для задоволення потреб тваринництва і птахівництва у високобілкових кормових інгредієнтах. Ситуація ускладнюється значними обсягами експорту насіння і шротів, що зменшує використання їх для потреб тваринництва.

10. Дослідження формування ринку високобілкових рослинних ресурсів виявило роль, маркетингові канали, тенденції та територіальний аспект міжнародної торгівлі ними. Визначено: обсяги, товарну структуру, спеціалізацію у торгівлі ними, основні маркетингові канали та кон'юнктуру цін. За аналізом формування світового ринку високобілкових рослинних ресурсів, експорт зернобобових культур становив 8,7 млн т, білково-олійних - 75,8 млн т, шротів білково-олійних культур - 61,8 млн т. Більшим на світовому ринку був попит на білково-олійні культури та їх шроти, ніж на зернові бобові культури. За досліджуваний період експорт білково-олійних культур збільшився в 2,1 раза, їх шротів - в 1,6 раза, зернобобових культур - на 31,8%. Вищим ступенем орієнтації виробництва на зовнішній ринок характеризувалися шроти білково-олійних культур (частка світового експорту від обсягів їх виробництва становила 31,3%) та білково-олійні культури (20,9%), нижчим - зернобобові культури (15,8%).

11. Дослідження світового ринку зернобобових культур показало, що у їх товарній структурі переважали квасоля і горох, причому за період, що вивчався, зросла частка квасолі, сочевиці й нуту, зменшилася - кормових бобів та гороху. Основними експортерами зернобобових культур є країни Азії, Північної Америки і Європи, імпортерами - країни Азії та Європи. Основні маркетингові канали руху їх зерна спрямовані із розвинутих країн до країн, які розвиваються. Головним напрямом їх використання є продовольчі цілі.

12. Формування світового ринку насіння білково-олійних культур характеризувалося вищим темпом росту обсягів експорту, ніж їх виробництва, що зумовлено зростанням попиту на них та відповідним ростом експортної орієнтації їх виробництва. У структурі експорту насіння цих культур найбільшу частку становила соя. Основні маркетингові канали руху насіння білково-олійних культур спрямовані переважно з країн Північної і Південної Америки до країн Азії та Європи. Аналіз кон'юнктури світового ринку білково-олійних культур засвідчив тенденцію до зниження цін. Вже багато років основним напрямом їх використання залишається промислова переробка.

13. У перспективі збережеться значення зернобобових культур як важливого продукту харчування, доступного і недорогого джерела рослинного білка у регіонах традиційного їх споживання, особливо у густонаселених регіонах, із високими темпами збільшення чисельності населення та ще низьким споживанням рослинного білка, зокрема, у найбільших за населенням країнах - Китаї та Індії. Актуальним є збільшення їх виробництва і використання на продовольчі цілі для населення країн, що розвиваються та слаборозвинутих, хоча прогнозується також збільшення обсягів їх використання на кормові цілі. Збережеться пріоритет цієї групи культур у розвинутих країнах - в обсягах потреби населення у продовольчому рослинному білку.

14. Стратегічним напрямом розв'язання білкової проблеми в Україні, досягнення продовольчої білкової безпеки є зростання виробництва високобілкових рослинних ресурсів комплексного (харчового і кормового) використання до обсягів повної потреби в них внутрішнього ринку, після задоволення якої - формування їх експортного потенціалу.

15. У довгостроковій перспективі збережеться значення високобілкових рослинних ресурсів продовольчого напряму використання. При цьому зросте значення і попит на високобілкові рослинні ресурси кормового напряму використання на внутрішньому і світовому ринках. Основним, концептуальним шляхом розв'язання продовольчої білкової проблеми стане ефективне формування високобілкових рослинних ресурсів: а) у регіонах, де відзначається дефіцит переважно тваринного білка, - нарощування виробництва випереджуючими темпами, підвищення ефективності виробництва і використання високобілкових рослинних ресурсів переважно кормового напряму використання для ліквідації дефіциту кормового білка; б) у регіонах, де у харчуванні населення спостерігається дефіцит рослинного і тваринного білка, - збільшення виробництва та підвищення ефективності формування високобілкових рослинних ресурсів як продовольчого, так і кормового напрямів використання; в) у регіонах, де вже досягнуто науково обґрунтованого рівня та структури споживання білка, актуальним є підвищення ефективності формування високобілкових рослинних ресурсів.

16. У нашій країні стратегічним напрямом забезпечення росту виробництва білка визначено збільшення власного виробництва високобілкових рослинних джерел: зернобобових, білково-олійних культур та їх шротів. Для забезпечення тваринництва необхідною кількістю якісних збалансованих за білком кормів необхідно сформувати власні високобілкові рослинні ресурси в обсягах 2 млн т зернобобових культур, 6,4 млн т білково-олійних і 3,3 млн т їх шротів, що дасть змогу вирішити проблему кормового білка, підвищити продуктивність тваринництва, ліквідувати дефіцит білка тваринного походження.

17. Поліпшення харчування населення є глобальною соціально-економічною проблемою, невідкладність розв'язання якої потребує консолідації зусиль по формуванню продовольчих білкових ресурсів на світовому, регіональному та національному рівнях. Передумовами розв'язання цієї проблеми є парадигмальний прорив у суспільній свідомості щодо визначення пріоритетного значення високобілкових рослинних ресурсів, нові концептуальні підходи до розуміння необхідності випереджуючих темпів їх виробництва для забезпечення повної потреби населення у білку, що потребує об'єднання зусиль і ресурсів людства у цьому напрямку, подальшого стабільного розвитку аграрного сектору економіки, їх ефективного розподілу у процесі міжнародної торгівлі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, книги

1. Бабич-Побережна А.А. Економіка світового виробництва і ринок білка: Монографія / За ред. акад. П.Т. Саблука. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 782 с. ( 48,9 друк. арк.).

2. Побережна А.А. Світові білково-олійні ресурси і торгівля ними: Монографія / За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - 482 с. (30,1 друк. арк.).

3. Побережна А.А. Соя в землеробстві і економіці США: Монографія / Під ред. Саблука П.Т. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - 124 с. (7,8 друк. арк.).

4. Бабич А.О., Побережна А.А. Народонаселення і продовольство на рубежі другого і третього тисячоліть: Монографія. - К.: Аграрна наука, 2000. - 158 с. (9,9 друк. арк.) (Особистий вклад - аналіз сучасного стану виробництва продовольства і білка, підготовка рукопису - 4,9 друк. арк.).

Статті у спеціалізованих фахових виданнях

5. Побережна А.А. Формування світового і національного ринків олійних культур // Економіка АПК. - 1999. - № 8. - С. 91-96 (0,4 друк. арк.).

6. Побережна А.А. Формування ресурсів зернобобових культур для вирішення проблеми рослинного білка // Економіка АПК. - 1999. - № 10. - С. 83-87 (0,3 друк. арк.).

7. Побережна А.А. Розвиток світового виробництва і ринку кормового зерна // Економіка АПК. - 2000. - № 9. - С. 88-90 (0,2 друк. арк.).

8. Побережна А.А. Формування високобілкових рослинних ресурсів та їх ринку // Економіка АПК. - 2000. - № 5.- С. 18-20 (0,2 друк. арк.).

9. Побережна А.А. Світове виробництво і торгівля зерном кукурудзи та сої наприкінці ХХ століття // АгроІнКом. - 2001. - № 1-3. - С. 38-39 (0,2 друк. арк.).

10. Побережна А.А. Економічні проблеми формування світових ресурсів і ринку сої // Економіка АПК. - 2001. - № 10. - С. 96-103 (0,5 друк. арк.).

11. Побережна А.А. Формування світових ресурсів і ринку ріпаку // Економіка АПК. - 2001. - № 12. - С. 63-66 (0,25 друк. арк.).

12. Побережна А.А. Ріст народонаселення, виробництво і ринок сої // Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець -Подільський, 2001. - Вип. 9. - С. 294-296 (0,2 друк. арк.).

13. Побережна А.А. Світові зернофуражні і білково-олійні ресурси та їх ринок // АгроІнКом. - 2002. - № 10-12. - С. 24-27 (0,2 друк. арк.).

14. Побережна А.А. Світове виробництво та ринок соняшнику // Економіка АПК. - 2002. - №4. - С. 102-105 (0,25 друк. арк.).

15. Побережна А.А. Розвиток кормовиробництва в період реформування агропромислового комплексу // Економіка АПК. - 2002. - № 12. - С. 80-84 (0,3 друк. арк.).

16. Побережна А.А. Економічні проблеми світового виробництва рослинного білка для задоволення потреб зростаючого народонаселення // Економіка АПК. - 2003. - № 9. - С. 115-117 (0,2 друк. арк.).

17. Побережна А.А. До проблеми виробництва високопротеїнових кормів // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 5. - С. 69-71 (0,2 друк. арк.).

18. Побережна А.А. Світовий ринок високобілкових ресурсів // Аграрний вісник Причорномор'я: Спец. випуск: зб. наук. пр. - Одеса: Астропринт, 2003. - Вип. 22. - С. 377-381 (0,3 друк. арк.).

19. Побережна А.А. Економічні проблеми світового виробництва шротів білково-олійних культур // Економіка АПК. - 2004. - № 6. - С. 145-147 (0,2 друк. арк.).

20. Бабич-Побережна А.А. Світове виробництво і споживання білка населенням // АгроІнКом. - 2005. - № 11-12. - С. 32-35 (0,25 друк. арк.).

21. Бабич-Побережна А.А. Джерела надходження і структура виробництва рослинного білка в Україні // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2005. - Вип. 91. - С. 256-261 (0,4 друк. арк.).

22. Бабич-Побережна А.А. Економічні основи формування світових і національних ресурсів білка // Вісник Державного агроекологічного університету (м. Житомир) - 2005. - № 2 (15). - С. 252-257 (0,4 друк. арк.).

23. Бабич-Побережна А.А. Економічні проблеми формування світових ресурсів рослинного білка // Зб. наук. пр. Подільського ДАУ (м. Кам'янець-Подільський). - 2005. - Вип. 13. - С. 482-485 (0,4 друк. арк.).

24. Бабич-Побережна А.А. Економічні аспекти формування ресурсів рослинного білка в Україні // Зб. наук. пр. Вінницького ДАУ. - 2005. - Вип. 25. - С. 41-45 (0,3 друк. арк.).

25. Бабич-Побережна А.А. Споживання білка населенням світу // Економіка АПК. - 2006. - № 1. - С. 140-142 (0,2 друк. арк.).

26. Бабич А.О., Побережна А.А. Виробництво і використання насіння та шротів олійних культур для вирішення проблеми харчового і кормового білка // Вісник аграрної науки. - 1994. - № 2. - С. 89-91 (0,2 друк. арк.) (Особистий внесок - ідея, збір матеріалів, підготовка рукопису щодо виробництва, ринку і використання шротів - 0,1 друк. арк.).

27. Бабич А.О., Побережна А.А. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси, їх освоєння на межі ХХ і ХХІ століть // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - 1999. - № 1-2. - С. 86-88 (0,2 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, збір матеріалів про продовольчі білкові ресурси - 0,1 друк. арк.).

28. Бабич А.О., Побережна А.А. Використання світових земельних ресурсів і можливості виробництва продовольства для зростаючого народонаселення // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - Дніпропетровськ, 2002. - № 2. - С. 20-23 (0,25 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, збір, аналіз даних, підготовка частини рукопису, що стосується світових обсягів споживання білка населенням та регіональних аспектів забезпечення продовольством - 0,12 друк. арк.).

Матеріали, тези доповідей, конференцій

29. Бабич-Побережна А.А. Економічні аспекти виробництва світових продовольчих білкових ресурсів // Матер. міжн. наук.-практ. конф., присв. 100-річчю проф. М.О. Бекаревича “Раціональне землевикористання рекультивованих та еродованих земель: досвід, проблеми, перспективи” (7-9 червня 2006 р.). - Дніпропетровський ДАУ, 2006. - С. 111-113 (0,2 друк. арк.).

30. Побережная А.А. Важный резерв кормового белка // Тез. докл. межд. конф. по переработке и использованию сои на пищевые и кормовые цели для увеличения продовольственных ресурсов. - Винница, 1992. - С. 20-21 (0,12 друк. арк.).

31. Химич В.В., Побережная А.А. Производство и использование сои в решении проблемы белка // Тез. докл. Всесоюзн. симпоз. “Современные аспекты решения проблемы увеличения ресурсов и повышения эффективности использования растительного белка”. - Винница, 1992. - С. 89-90 (0,12 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, збір і аналіз даних, підготовка частини рукопису, що стосується виробництва, торгівлі та використання сої - 0,06 друк. арк.).

32. Бабич А.О., Побережна А.А. Виробництво, експорт і імпорт шротів олійних культур для вирішення проблеми харчового і кормового білка // Матер. перш. всеукр. (міжнар.) наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої” (симп. ІІІ).- Вінниця, 1993. - С. 2-3 (0,12 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, збір і аналіз даних, підготовка до публікації частини рукопису, що стосується виробництва, ринку та використання шротів - 0,06 друк. арк.).

33. Побережна А.А. Торгівля соєю на світовому ринку // Матер. перв. всеукр. конф. “Соя: генетика, селекция и технология выращивания и использования на пищевые и кормовые цели”. - Одеса, 1993. - С. 99-100 (0,12 друк. арк.).

34. Бабич А.О., Побережна А.А. Розміщення, виробництво і використання однорічних зернових бобових культур для збільшення продовольчих і кормових ресурсів України // Матер. першої всеукр. (міжнар.) конф. “Корми і кормовий білок”. - Вінниця, 1994. - С. 165-166 (0,12 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, збір даних, підготовка до публікації частини рукопису по формуванню ресурсів зернових бобових культур та їх структури в країні - 0,06 друк. арк.).

35. Бабич А.О., Побережна А.А. Вирощування сої на зрошуваних землях - стратегічний напрям збільшення виробництва кормового, харчового білка та олії // Матер. респ. коорд.-метод. Ради з проблеми ефективного використання зрошуваних земель для нарощування і стабілізації виробництва кормів і кормового білка. - Вінниця, 1995.- С. 8-10 (0,2 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, збір даних, їх аналіз, участь у підготовці частини рукопису, що стосується виробництва, ринку сої та продуктів її переробки - 0,1 друк. арк.).

36. Побережна А.А., Бабич А.А. Світове виробництво зерна і структура зернового балансу // Матер. міжнар. конф. “Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах”. - Вінниця, 1995. - С. 184-185 (0,12 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, аналіз розміщення виробництва зерна, структури його балансу у світі, основних країнах та Україні - 0,1 друк. арк.).

37. Побережна А.А. Виробництво, експорт і імпорт зернових культур як джерела рослинного білка // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Селекція, насінництво і технології вирощування польових культур” - Чернівці, 1996. - С. 157-158 (0,2 друк. арк.).

38. Побережна А.А. Виробництво і ринок зерна зернових і зернобобових культур // Тези Всеукр. наук.- практ. конф. “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення” - Дніпропетровськ, 2000. - С. 34 (0,06 друк. арк.).

39. Побережна А.А. Світовий ринок сої та продуктів її переробки // Матер. ІІІ Всеукр. конф. ”Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі”. - Вінниця, 2000 р. - С. 103-105 (0,2 друк. арк.).

40. Побережна А.А. Економічні проблеми виробництва кормового білка і шляхи їх вирішення в регіонах // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті: Матер. Третіх зборів. Всеукр. конгр. вчен. екон.-аграрн. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 471-478 (0,5 друк. арк.).

41. Побережна А.А. Еколого-економічні проблеми і трансформація кормовиробництва України // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК”. - Львів, 2002. - Т. 2. - С. 623-627 (0,3 друк. арк.).

42. Побережна А.А. Еколого-економічні основи виведення з обробітку еродованих схилових земель та їх залуження // Матер. міжнар. конф. “Наукові основи раціонального використання земель, виведених з обробітку” (Чабани, 2002 р.) - К.: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 77-79 (0,2 друк. арк.).

43. Побережна А.А. Проблеми економіки і менеджменту виробництва кормів і кормового білка // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК”. - Суми, 2003. - Ч. І. - С. 293-297 (0,3 друк. арк.).

44. Побережна А.А. Світове виробництво, структура і ринок зернових і білкових ресурсів // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Оптимізація агроландшафтів: раціональне використання, рекультивація, охорона”. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2003. - С. 82-84 (0,2 друк. арк.).

45. Побережна А.А. Економічні проблеми виробництва, використання і ринок зерна і високобілкових ресурсів // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів” - Львів: ЛДАУ, 2003. - С. 54-57 (0,25 друк. арк.).

46. Побережна А.А. Світові і національні високобілкові ресурси на початку ХХІ століття // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми сучасного землеробства” - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2003. - С. 297-301 (0,3 друк. арк.).

Інші видання

47. Бабич А.А., Побережная А.А. Современные тенденции развития молочного животноводства и его кормовой базы в США. - М.: ВНИИТЭИ Агропром, 1988. - 72 с. (4,5 ум. др. арк. ) (Особистий вклад - ідея, збір і аналіз матеріалів по формуванню ресурсів кормового білка в США - 2,2 друк. арк.).

48. Бабич А., Омер Р., Побережна А. Соя і соєвий шрот в годівлі тварин, птиці і риби. - К., 2000. - 90 с. (5,6 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, підготовка матеріалів, їх аналіз, написання рукопису щодо розміщення, виробництва і використання сої для ліквідації дефіциту кормового білка - 1,9 друк. арк.).

49. Побережна А.А. Виробництво і торгівля соєю на світовому ринку // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 1994. - Вип. 38. - С. 77-79 (0,2 друк. арк.).

50. Побережна А.А. Світове виробництво зерна і структура зернового балансу // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - Вип. 41. - К.: Аграрна наука, 1998. - С. 118-121 (0,25 друк. арк.).

51. Бабич А.О., Побережна А.А. Соя - головна білково-олійна культура світового землеробства // Пропозиція. - 2000. - № 4. - С. 42-45 (0,2 друк. арк.) (Особистий вклад - аналіз сучасного стану проблеми, підготовка частини рукопису щодо ролі сої у світовому землеробстві і продовольчих ресурсах - 0,1 друк. арк.).

52. Побережна А.А. Виробництво зернофуражних і зернобобових культур: Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. - К.; Нора-прінт, 2000. - С. 87-93 (0,4 друк. арк.).

53. Побережна А.А. Світові ресурси насіння білково-олійних культур і торгівля ними // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК / За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ, 2001. - Ч. 1. С. 254-256 (0,2 друк. арк.).

54. Бабич А.О., Побережна А.А. Проблема кормового білка і шляхи її вирішення в регіонах // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. - Львів-Оброшино, 2001. - Вип. 43. - С. 11-15 (0,3 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, аналіз сучасного стану і шляхи розв'язання проблеми кормового білка в регіонах країни - 0,1 друк. арк.).

55. Побережна А.А. Високобілкові рослинні ресурси і їх ринок // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Аграрна наука, 2001. - Вип. 47. - С. 285-287 (0,2 друк. арк.).

56. Побережна А.А. Світове і вітчизняне виробництво та кон'юнктура ринку зернобобових культур // Селекція на стабільне виробництво рослинного білка. Зб. наук. пр. Луганського НАУ. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2002. - С. 48-49 (0,2 друк. арк.).

57. Побережна А.А. Економічні проблеми світових високобілкових рослинних ресурсів // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Аграрна наука, 2002. - № 48. - С. 210-212 (0,25 друк. арк.).

58. Побережна А.А. Україна в контексті світового ринку білково-олійних культур // Пропозиція. - 2002. - №8-9. - С. 32-33 (0,12 друк. арк.).

59. Побережна А.А. Соя на світовому ринку високобілкових кормів // Пропозиція. - 2002. - № 12. - С. 61-63 (0,2 друк. арк.).

60. Побережная А.А. Мировое производство, торговля и использование высокобелковых кормовых ресурсов // Аграрная наука. - 2003. - № 10. - С. 2-3 (0,12 друк. арк.).

61. Побережна А.А. Світове виробництво і використання шротів для підвищення протеїнової поживності комбікормів // Корми і кормовиробництво: Міжв. темат. наук. зб. - 2003. - Вип. 51. - С. 368-370 (0,2 друк. арк.).

62. Побережна А.А., Ройченко Л.Г., Мацютевич В.С., Лужецька Л.С. Економічні аспекти виробництва кормів і кормового білка // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 2004. - Вип. 54. - С. 246-250 (0,31 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, аналіз сучасного стану економічних проблем виробництва кормів і кормового білка в агроформуваннях різних організаційних форм господарювання - 0,1 друк. арк.).

63. Побережна А.А. Кормовиробництво // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / Редкол. М.В. Зубець (голова) та ін. - К.: Аграрна наука, 2004. - С. 359-360 (0,12 друк. арк.).

64. Побережна А.А. Стан та тенденції розвитку кормовиробництва // Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / Редкол. М.В. Зубець (голова) та ін. - К.: Логос, 2004. - С. 312-314 (0,2 друк. арк.).

65. Побережна А.А. Еколого-економічні проблеми світового виробництва зернобобових культур для нарощування білкових ресурсів // Селекція і насінництво: Міжв. темат. наук. зб. - 2005. - Вип. 90. - С. 66-74 (0,6 друк. арк.).

66. Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Соя - стратегічна культура світового землеробства ХХІ століття // Пропозиція. - 2006. - № 6. - С. 44-46 (0,2 друк. арк.) (Особистий вклад - ідея, збір і аналіз матеріалів, написання частини рукопису, що стосується формування ресурсів сої у світі, в Україні та в її областях - 0,1 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru