Проблеми розвитку міжнародної торгівлі

За характером впливу на об'єкт регулювання інструменти регулювання зовнішньої торгівлі поділяються на дві групи: адміністративні та економічні. Адміністративні методи мають прямий, юридично зафіксований, заборонний або дозволяючий характер і базуються на розроблених національних законах, підзаконних актах, інструкціях, положеннях відповідних структур державної влади. На відміну від адміністративних, економічні методи мають непрямий характер, тобто не регламентують дії, а впливають на економічні інтереси суб'єктів економічної діяльності шляхом фінансових, валютно-кредитних та організаційних механізмів

Україна відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою передбачених у законах України актів тарифного та нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції [45, с.91].

До завдань державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід віднести: захист економічних інтересів України та законних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення найсприятливіших умов для інтеграції української економіки та системи міжнародного поділу праці; створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності [45, с.91].

Головними засобами зовнішньоторговельної політики є тарифне та нетарифне регулювання [ 49].

Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі здійснюється на двох рівнях:

Міжнародний рівень - це регулювання зовнішньо-торгівельних операцій на основі рішень міжнародних організацій. Такими організаціями є:

- СОТ - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 153 країни, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. СОТ приймає рішення щодо тарифних обмежень, принципів, норм тощо.

- Міжнародна торгова палата - це міжнародна організація, яка має на меті підтримку й розвиток міжнародної торгівлі й глобалізації. Приймає нормативні документи, які сприяють здійсненню зовнішньої торгівлі.

- ЮНКТАД - орган Генеральної асамблеї ООН, який не є міжнародною торговою організацією. Створений в 1964 р. і нараховує 193 країн-членів. Основні завдання -- сприяння розвитку міжнародної торгівлі, рівноправного взаємовигідної співпраці між державами, напрацювання рекомендацій по функціонуванню міжнародних економічних відносин. Резолюції, заяви ЮНКТАД мають характер рекомендацій. Під егідою ЮНКТАД розробляються багатосторонні угоди і конвенції. Найвищий орган ЮНКТАД -- Конференція і Рада з торгівлі та розвитку, в рамках якої працює шість комітетів.

2) Національний рівень - зовнішньоторгівельні операції регулюються національним митним тарифом кожної країни.

Нетарифне регулювання зовнішньоторгівельних операцій включає заходи, які діляться на дві групи:

І група - заходи, які націлені на окреме обмеження експортно-імпортних операцій.

ІІ група - заходи, які націлені на стимулювання експорту.

Митна політика - це система принципів та напрямків діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Митна політика має на меті захист національних інтересів та економічної безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного міжнародного співробітництва з іншими країнами при застосуванні норм міжнародного права та загальновизнаних принципів такого співробітництва [5, с. 107].

Митне регулювання - регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Мито - це специфічний непрямий податок, який накладається на товари, що перетинають митний кордон держави.

Розрізняють такі види мита:

І За способом нарахування: адвалерне (нараховується у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом); специфічне (нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів); комбіноване (поєднує обидва вищезгадані види митного обкладання).

ІІ За впливом: номінальне та реальне (враховує світові та внутрішні ціни).

ІІІ За напрямком руху: вивізне (сплачується при експорті товарів) та ввізне (сплачується при імпорті товарів).

ІV За принципами обмеження: антидемпінгове (застосовується, коли на митну територію держави ввозять товари за цінами значно нижчими від їх конкурентних цін у країнах експорту за умови створення загрози завдання збитків вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих з імпортованими товарів); спеціальне (застосовується в якості захисного тоді, коли на територію держави ввозиться така кількість товару, що виникає загроза завдання шкоди вітчизняним виробникам таких або аналогічних товарів) та компенсаційне (пов'язане із використанням субсидій при експорті товарів) .

V За терміном дії: постійне (залишається незмінним протягом тривалого часу) і сезонне (встановлюється на певний період часу, має протекціоністський характер).

VІ За походженням: автономне (держава самостійно встановлює та змінює) та конвенційне (договірне, встановлюється внаслідок утворення митного союзу чи угод з іншими країнами) [5, с. 115-122].

Сутність нетарифного регулювання полягає в забезпеченні належного захисту як інтересів держави, так і окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Найважливішими заходами нетарифного регулювання є ліцензування, квотування, реєстрація контрактів, дозволи міністерств і відомств, що мають необхідні повноваження щодо видачі таких дозволів на відповідні товари [5, с.95].

До інструментів кількісного регулювання експорту та імпорту належать квотування та ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Експортна (імпортна) квота - це гранична кількість визначеної категорії товарів, які дозволено експортувати (імпортувати) протягом певного періоду, що визначається у натуральних вартісних одиницях [5, с.96].

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот з товару: глобальні (встановлюються без зазначення конкретних країн-експортерів або країн-імпортерів); групові (встановлюються з зазначенням ряду конкретних країн-експортерів або країн-імпортерів); індивідуальні (встановлюються із зазначенням конкретної країни, в яку він експортується або з якої імпортується) [5, с. 96].

Експортна (імпортна) ліцензія - це оформлене належним чином право на експорт (імпорт) протягом певного встановленого терміну визначених товарів або валюти з метою інвестицій та кредитування.

В Україні існують такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна - це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та (або) з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів);

- разова (індивідуальна) - це одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший від необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;

- відкрита індивідуальна - це дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну (але не менше одного місяця) з визначенням загального обсягу товарів.

До кількісних обмежень також можна віднести такі заходи, як збільшення кількості необхідної документації, посилення вимог до якості лакування та маркування; ветеринарний, санітарно-епідеміологічний, екологічний, гемологічний контроль [ 49].

Державне регулювання міжнародної торгівлі не лише визначає порядок переміщення товарів і послуг, але і забезпечує економічні інтереси та безпеку держави [8, с.28].

Окрім того, державне регулювання повинне мати на меті поглиблення міжнародної торгівлі України шляхом її інтеграції у світове господарство. Економічна інтеграція сприяє зростанню інвестицій в економіку країн-членів об'єднання з внутрішніх та зовнішніх джерел, допомагає лібералізувати торговельні відносини між цими країнами, усуваючи перешкоди в торгівлі деякими товарами. Така активізація інвестиційного процесу зумовлюється структурними змінами в виробництві та споживанні, внутрішньою та зовнішньою економією на масштабах виробництва, а також зростанням доходу та реального попиту [2, с.239].

3.2 Міжнародні організації з регулювання міжнародної торгівлі та сприяння її розвитку

Глобалізація міжнародної господарської діяльності та зростаюча взаємозалежність держав об'єктивно зумовлюють підвищення ролі багатосторонньої координації торговельно-економічних відносин і статусу відповідних міжнародних організацій у системі регулювання міжнародної торгівлі. Багатостороннє регулювання сприяє повнішому використанню переваг сучасного міжнародного поділу праці, здійснює вплив на гармонізацію урядових рішень з питань міжнародних торговельно-економічних відносин, не торкаючись національного суверенітету його учасників, але спрямовуючи їх дії на динамічний і справедливий розвиток міжнародної торгівлі.

Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об'єктом діяльності багатьох регіональних, галузевих, глобально-універсальних інститутів, як міжурядових, так і неурядових. Усі ці інститути утворюють систему міжнародних організацій, пов'язаних з координацією і регулюванням процесів міжнародної торгівлі (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Система міжнародних організацій з регулювання міжнародної торгівлі та сприяння її розвитку

Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (система ГАТТ-СОТ),

Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою міжнародної торгівлі за період, що минув з кінця Другої світової війни, що реалізувала у сучаснішій формі спробу створення Міжнародної організації торгівлі (МОТ) у 1948 р. Цим було завершено формування основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ, що дозволяє говорити про створення нового глобального правового порядку в галузі торговельних, тарифних, митних, інвестиційних та інших сфер міжнародних економічних відносин, до якого держави-члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років. Фактично наново створено організаційний (інституційний) механізм реалізації комплексу угод системи ГАТТ. Тобто, з моменту створення СОТ та підписання комплексу угод і домовленостей у рамках Уругвайського раунду система ГАТТ/СОТ виступає у вигляді торговельно-економічної ООН, де угоди -- це правова основа, а СОТ -- інституційний механізм забезпечення дії цієї системи.

Сторонами, що підписали угоду про заснування Світової організації торгівлі, визначено, що головною умовою набуття членства у СОТ є відповідність національного законодавства базовим стандартам і нормам, що містяться в угодах системи ГАТТ/СОТ, метою яких є забезпечення кожному її члену безпечного і передбачуваного міжнародного торговельного середовища та продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню і розвитку. При цьому правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, вигодами членства та зобов'язаннями, а СОТ виконує роль міжнародного форуму для торгових переговорів, врегулювання торговельних суперечок (торговельного «суду»), постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.

Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, яка скликається щонайменше раз на два роки. В інші періоди керування здійснюється Генеральною Радою. Обидва органи складаються з представників усіх країн-членів. Крім цього, у структурі є: Ради, Комітети (створюються Конференцією міністрів), органи з урегулювання суперечок та огляду торговельної політики, Секретаріат. Зазначена структура створена з метою виконання СОТ своїх функцій, серед яких пріоритетним є імплементування домовленостей, що за сутністю являють собою самостійні правила СОТ і перебувають у Додатках до Марракеської Угоди про створення Світової організації торгівлі.

Угода СОТ не входить до початкової структури ГАТТ (1947 р.), тому країни можуть стати (або залишитися) контрактуючими сторонами ГАТТ, не приєднуючись до СОТ. З іншого боку, країни не можуть стати членами СОТ, доки вони не досягнуть успішних домовленостей щодо приєднання до ГАТТ. Перед приєднанням до СОТ учасники, які не мають статусу контрактуючої сторони ГАТТ, повинні насамперед досягнути домовленостей щодо приєднання до Угоди. Країни можуть також запросити підготовчий комітет СОТ поєднати процес їх приєднання до ГАТТ з процесом приєднання до СОТ.

Швидкість приєднання країни до ГАТТ (до системи ГАТТ-СОТ) залежить від рівня відповідності національного законодавства стандартам ГАТТ-СОТ і складається з таких етапів: подання прохання щодо приєднання, розгляд прохання, проведення консультацій з країнами--членами ГАТТ, проведення серії засідань Робочої комісії ГАТТ, подання Меморандуму про зовнішньоторговельний режим країни, проведення багатосторонніх переговорів, розробка Протоколу про приєднання, прийняття країни в ГАТТ (ГАТТ-СОТ).

Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами-членами СОТ.

5 лютого 2008 р. на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ. 16 травня Україна стала 153-ім офіційним членом СОТ. Набуття членства у СОТ забезпечило міжнародно-правову основу торговельних стосунків між Україною та країнами-членами Організації, створило позитивні передумови для соціально-економічного розвитку держави.

Практично всі великі держави зараз є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар'єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

Система СОТ заохочує конкуренцію і знижує торговельні бар'єри, внаслідок чого споживачі виграють. Найочевидніша вигода вільної торгівлі для споживача - це зниження вартості життя. У результаті зниження протекціоністських торговельних бар'єрів дешевшають готові імпортовані товари і послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі.

Ширший вибір товарів і послуг - також безсумнівна перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни і підвищує якість вітчизняної продукції.

У результаті активнішого товарообміну розвиваються нові технології, як це відбулося, наприклад, з мобільним зв'язком.

Збільшення експорту вітчизняної продукції також збільшує доходи виробників, податкові надходження в бюджет, а отже і доходи та добробут населення в цілому.

Існують переваги від вступу України до СОТ як для виробників, так і для споживачів. Охарактеризуємо їх. Перш за все, зазначимо основні переваги СОТ. Серед них такі: зменшення тарифних і нетарифних обмежень у доступі українських товарів майже на всі світові ринки, що дасть змогу збільшити експорт вітчизняної продукції та підвищити ефективність структури експорту за рахунок високо-технологічної наукомісткої продукції, членство в СОТ є потужним інструментом захисту національних виробників від недобросовісного імпорту, основою стабільності розвитку торговельних відносин та справедливого розв'язання торговельних спорів з партнерами, підвищення рівня іноземного інвестування в українську економіку для виробництва товарів і послуг та наступної торгівлі ними з країнами-партнерами із СОТ. Наслідком є модернізація структури українського виробництва та створення нових робочих місць, системна трансформація українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів СОТ, що довели свою ефективність у найрозвиненіших країнах світу, приєднання України до СОТ дасть змогу лібералізувати умови торгівлі та співпраці з країнами-членами Європейського Союзу. Споживачі отримають розширення асортименту та якості пропонованих товарів і послуг, зниження їхньої ціни. В результаті скасування торговельних бар'єрів можуть подешевшати не лише готові імпортовані товари та послуги, а й вітчизняні, у виробництві яких використовуються імпортні комплектуючі. Водночас відбуваються відповідні зміни в обсягах і структурі споживання.

Найсуттєвішою перевагою членства України в СОТ є створення умов для збільшення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за І півріччя 2008 року становив 6,9 млрд. дол. США, що у 2,7 рази перевищував показник січня-червня 2007 року. Однак, з огляду на зменшення у ІІ півріччі 2008 року притоку інвестицій (на 0,737 млн. дол. США), чистий приріст за 2008 рік становив 6,2 млрд. дол. США, що на 22,1% менше приросту 2007 року.

З метою нейтралізації можливих негативних наслідків уряд розробив спеціальний план заходів, що встановлює порядок реалізації відповідних заходів із зазначенням термінів та відповідальними міністерствами для виконання відомствами. Серед захисних та обмежувальних заходів, можливість застосування яких передбачено в рамках угод СОТ, варто виділити такі: можливість введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу. Процедура запровадження тимчасового режиму обмежень передбачає: наявність відповідних обґрунтувань, недопущення погіршення стану із зовнішніми розрахунками, застосування до товару не більше одного обмежувального заходу (відповідно до домовленості про платіжний баланс, можливість підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень імпорту, можливість вводити обмеження імпорту сільськогосподарської продукції, угода про субсидії та компенсаційні заходи.

Участь України в міжнародному торгівельному клубі відкриває нові можливості перед її суспільством, проте породжує і нові виклики. Серед останніх - підвищення рівня продовольчих ризиків через неоднозначний вплив правил СОТ на регулювання аграрного виробництва та торгівлі сільськогосподарською сировиною й продовольчими товарами.

ООН займає, безумовно, центральне місце серед міжнародних організацій, її роль в світовій економіці важко переоцінити. Членами ООН є 192 держави. Офіційні цілі ООН:

- підтримка міжнародного миру та безпеки шляхом прийняття колективних заходів і мирного врегулювання спорів;

- розвиток дружніх відносин між країнами на основі поваги, принципу рівноправ'я, самовизначення народів;

- здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру та розвиток поваги до прав людини і основних свобод для всіх людей без будь-яких відмінностей;

- виконання функції центрального органу з узгодження зусиль різних країн, що направлені на досягнення цієї мети.

ООН розробляє рекомендації, конвенції, заходи, які пропонують своїм членам прийняти і реалізувати шляхом включення до законодавства чи шляхом введення до нормативних актів. ООН прагне спонукати держави до прийняття відповідних заходів щодо координування їх дій та ініціатив. Система ООН складається з головних і допоміжних органів, спеціалізованих організацій та установ і автономних організацій, які є складовою частиною в системі ООН.

До числа головних органів відносять: Генеральна асамблея (ГА); Рада безпеки (РБ); Міжнародний суд і Секретаріат. Генеральна асамблея остаточно затверджує всі міжнародні конвенції з економічних питань. В її структурі економічними проблемами займаються:

1. Комітет з економічних і фінансових питань, який продукує резолюції до пленарних засідань Генеральної асамблеї.

2. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі - ЮНСІТРАЛ, яка займається гармонізацією та уніфікацією правових норм у міжнародній торгівлі та інші.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) створена у 1964 р. і займається проблемами міжнародної торгівлі, транспортування товарів і фінансування торговельних операцій. Членами ЮНКТАД є 185 держав-членів ООН.

Основними напрямками діяльності ЮНКТАД є:

1. Регулювання торговельних операцій і економічних відносин між державами, розробка концепцій і принципів світової торгівлі.

2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировинними товарами. Кінцевою метою є стабілізація цін на світових ринках.

3. Розробка заходів і засобів політики й економічного співробітництва.

4. Сприяння розвитку економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.

5. Ведення інформаційної та аналітичної роботи з широкого кола проблем.

ЮНКТАД випускає щорічні доповіді про стан світової торгівлі та пов'язані з нею питання, що представляють безперечний інтерес для всіх цікавих до розвитку світової економіки (www.unctad.org). Найвищим органом ЮНКТАД є Конференція (слід розрізняти два поняття конференція як найменування самої організації та Конференція як назва найвищого органу). Конференція збирається на сесії, що проводяться один раз на чотири роки на рівні міністрів з метою визначення головних напрямків політики та вирішення питань, пов'язаних з програмою роботи. Всього було проведено 10 сесій. Сесії ЮНКТАД представляють собою багатосторонні економічні форуми, що проводяться в рамках системи ООН. Більшість рішень ЮНКТАД по суті питань, які розглядаються, не мають обов'язкової сили і носять рекомендаційних характер. Міжнародний торгівельний центр ЮНКТАД/СОТ є допоміжним органом ООН і СОТ, які діють через ЮНКТАД. Основна його функція - координація. Він дозволяє підвищити ефективність використання коштів фондів ПРОООН.

Крім вищеназваних комплексних торгівельних організацій існують ще багато спеціальних організацій, котрі регулюють окремі товарні ринки (рис. 4). Міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків, так звані Міжнародні товарні організації (МТО), включають: Міжнародні організації; Міжнародні ради; Міжнародні консультативні комітети; Міжнародні дослідницькі групи. Міжнародні товарні організації мають за мету спостереження за реалізацією міжнародних товарних угод, а також вивчення стану світових товарних ринків і обговорення проблем, пов'язаних з співвідношенням попиту і пропозиції на конкретних ринках, і продукування рекомендацій урядам країн-учасниць (Міжнародні консультативні організації та Міжнародні дослідницькі групи). Діяльність Міжнародних товарних організацій певною мірою обмежує можливості для односторонніх дій деяких країн - виробників сировини, перешкоджає створенню міжнародних об'єднань експортерів картельного типу. Приміром, дуже важливою міжнародною організацією картельного типу є Організація виробників та експортерів нафти (ОПЕК). Вона контролює більшу частину ринку нафти, і домовленості країн ОПЕК про розміри добування практично визначають ціни світового ринку. Розвинуті країни-імпортери нафти постійно чинять тиск на ОПЕК з метою спонукання її до рішень про збільшення видобутку. Особливого загострення це питання набуло осінню 2000 р. у зв'язку з “бензиновою кризою” в країнах Західної Європи.

За даними Всесвітньої організації бізнесу, з 2011 року міжнародна торгівля здійснюватиметься за новими правилами.

Міжнародна торгова палата - Всесвітня організація бізнесу (ICC) оголосила про випуск нової редакції правил щодо використання національних і міжнародних торгових термінів Incoterms 2010. Правила, що застосовуються компаніями при проведенні численних операцій по всьому світу, набудуть чинності 1 січня 2011 р.

Правила International Commercial Terms були вперше представлені ICC у 1936 р., визначивши відповідальність продавця і покупця при поставці товарів, для того, щоб допомогти учасникам міжнародної торгівлі уникнути розбіжностей

Правила Incoterms 2010 відображають сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі, що склалися з моменту випуску останньої редакції правил у 2000 р. Серед таких тенденцій - питання безпеки перевезень, які стали особливо актуальними після подій 11 вересня 2001, а також розширення використання електронних засобів при укладанні комерційних угод.



РОЗДІЛ IV. Методика вивчення проблем міжнародної торгівлі у курсах «економічна теорія» та «основи економіки» у ВНЗ та ЗНЗ

Освіта - це основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Освітня галузь безпосередньо впливає на рівень розвитку економіки, культури, духовності, благополуччя нації. Як визначено у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст., освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. Все це зумовлює необхідний систематичний аналіз діяльності сфери освіти, визнання пріоритетів щодо наступних кроків її трансформації в ринкових умовах на найближчий час і перспективу. Сьогодні суспільство усвідомлює принципово нову роль освіти у сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників геополітики, а як сфера людської діяльності стає вигідною для інвестування.

Сьогодні суспільство усвідомлює принципово нову роль освіти у сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників геополітики, а як сфера людської діяльності стає вигідною для інвестування. З огляду на це в Україні була прийнята Державна національна Програма "Освіта. Україна XXI ст.", головна мета якої - визначення стратегії розвитку освіти на найближчі роки і перспективу, створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення, високих рівнів освіти, формування інтелектуального та культурного потенціалу нації.

Багато зроблено для утвердження гуманістичних цінностей освіти, її спрямованості на розвиток особистості. Суттєвої оптимізації набула мережа навчальних закладів, передусім у вищій школі, з'явилися навчальні заклади нових типів та форм власності, розпочато підготовку фахівців із багатьох нових спеціальностей.

Надзвичайно, важливе значення для національного розвитку має розширення масштабів української освіти, підвищення уваги до вивчення української мови в навчальному закладі з іншими мовами викладання.

Виключну роль у функціонуванні та розвитку суспільства відіграє економічна освіта, яка повинна сформувати уявлення про економіку як одну з найважливіших сфер життя суспільства, стимулювати бажання стати активним суб'єктом економічних відносин, сформувати розуміння складності і різноманітності економічного життя суспільства, а отже, підкреслити потреби у пізнанні законів функціонування економіки.

Економічна освіта як складова загальної освіти населення і кожної особистості на початку XXI століття набула в Україні провідного значення у зв'язку із процесами ринкових перетворень і демократизації суспільства. Адже без глибоких економічних знань, належної підготовки спеціалістів з проблем мікро- та макроекономіки, оволодіння механізмом ринкового господарювання неможливо досягти динамічного економічного розвитку.

Економіка в системі загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладів має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напрямку розвитку освіти, стрижнем якої є розливальна, культуротворча домінанта виховання самодостатньої особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, використання набутих знань і вмінь для творчого розв'язання проблем, критичного опрацювання різноманітної інформації, прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї держави.

Метою вивчення навчального предмета « Економіка» є:

з'ясування суті фундаментальних засад економічного життя суспільств, економічної поведінки людини, законів та закономірностей функціонування ринкової економіки, сутності економічних процесів в Україні та завдань створення соціально орієнтованої економіки;

розвиток в учнів економічного мислення як умови формування відповідних компетентностей, що характеризують сучасний тип особистості.

формування у молодого покоління рис компетентностей, які забезпечують його раціональну поведінку у сучасному суспільстві.

У зв'язку з цим особливого значення набуває оволодіння методикою викладання економічної теорії. Викладання економічної теорії у школі та ВНЗ передбачає формування в учнів та студентів пізнання економічних законів і закономірностей економічного життя в цілому, формування в них навичок використання економічних знань на практиці.

В курсі "Основи економічної теорії"" у вищому навчальному закладі тема «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан» окремо не вивчається, але проблеми, які в ній висвітлюються, розглядаються при вивченні теми «Міжнародні економічні відносини».

Вивчення проблеми теми «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан» у курсі повинна сприяти досягненню кінцевої мети, тобто з'ясування суті, причин і наслідків міжнародної торгівлі необхідності запобігання і протидії небажаним і негативним наслідкам, визначення основних рис міжнародної торгівлі. Розгляд питання «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан» підпорядковується такій меті:

Освітня: сформувати в учня знання про сутність світового господарства, поняття міжнародного поділу праці, зовнішньо-торгівельної політики, основні види глобальних проблем, торгівельний баланс, суть політики протекціонізму та лібералізму.

Виховна: виховати в учнів розуміння глобальних проблем сучасності, розв'язання яких є необхідною умовою виживання та розвитку людства, роль міжнародної торгівлі для розвитку світового господарства та України.

Розвиваюча : розвиток в учнів знань про процеси глобалізації та інтеграції світової економіки, світового співробітництва України з іншими країнами в розв'язанні глобальних проблем, сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі.

Як відомо, лекція, як головний ланцюг дидактичного циклу навчання, має на меті не лише передачу системи знань і створення орієнтованої основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу, а й у цілеспрямованому формуючому впливі на свідомість і почуття учня й студента, у залученні їх до ідей і методів науки і майбутньої професійної діяльності. Підготовка викладача до питання лекції, при висвітленні проблем теми: «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан» передбачає такі етапи:

I. Актуалізація питання, правильна постановка завдань і мети;

II.Підбір та селекція матеріалів та літератури до питання;

III.Визначення питання лекції;

IVСтруктурування змісту питання, тобто складання розгорнутого плану конспекту питання лекції.

1. Основними поняттями і категоріями питання «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан» є: міжнародна економіка, міжнародна торгівля, експорт, імпорт, торгівельний баланс .

На етапі планування відповідного заняття викладачу слід звернути увагу на вимоги щодо знань та умінь учнів та студентів стосовно даного питання:

Учні та студенти повинні знати:

суть поняття «міжнародна торгівля»;

особливості міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин.

Учні та студенти повинні вміти:

визначати головні причини розвитку міжнародної торгівлі;

розрізняти поняття «міжнародна торгівля» та «внутрішня торгівля».

Перед висвітленням основних аспектів нового питання необхідно підготувати учнів та студентів до його сприйняття, яке здійснюємо за допомогою актуалізації опорних знань. Наступний крок - з'ясування необхідності, актуальності і важливості даного питання.

При висвітленні першого аспекту «Сутність міжнародної торгівлі» необхідно перш за все визначити, що собою являє міжнародна торгівля, наведення прикладів її в різних країнах світу. При цьому слід використовувати словесно-пояснювальні методи, використати цікаві історичні довідки.

Під час розгляду наступного аспекту "Необхідність міжнародної торгівлі» необхідно охарактеризувати всі позитивні і негативні наслідки міжнародної торгівлі. Для цього використаємо такі методи як порівняння, розповідь та пояснення.

Після того, як розглянуті всі питання проблем теми: «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан», викладач у кінці може поставити кілька контрольних запитань до аудиторії для визначення рівня розуміння і засвоєння учнями і студентами нового матеріалу. Потім наголошується на необхідності вивчення всіх питань і узагальнюється весь матеріал заняття, робляться підсумки, в аудиторії з'ясовуються незрозумілі моменти і дається їх пояснення. Після чого викладач визначає домашнє завдання (визначаються питання семінару, додаткові джерела літератури, теми рефератів і доповідей).

Семінар є однією з найефективніших форм навчання, адже семінарські заняття сприяють розвитку пізнавальної активності і самостійної діяльності учнів та студентів більшою мірою, аніж будь-які інші форми організації навчання; вони вчать учнів і студентів умінню висловлювати й аргументувати свої думки, вмінню критично аналізувати аргументи опонентів, розвивають логічне мислення, спонтанне мовлення, сприяють формуванню переконань, виробленню активної життєвої позиції.

При проведенні семінару з проблем теми: «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан», викладач повинен з'ясувати рівень засвоєння лекційного матеріалу, а також ступінь підготовки учнів і студентів до вирішення практичних завдань.

На семінарі при розгляді проблеми теми «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан» доречним буде поставити такі пошукові питання:

1. В чому різниця, між системами зовнішньоторговельної політики держави, протекціонізмом і лібералізмом?

(Відповідь: Протекціонізм - зовнішньоекономічна політика держави, що спрямована на підтримку розвитку національної економіки і здійснюється за допомогою економіко-політичних бар'єрів, які захищають внутрішній ринок від певних іноземних товарів (відповідні аналоги національного виробництва, неконтрольований ввіз іноземних капіталів тощо), а лібералізація зовнішньої торгівлі -- це розширення свободи економічних дій і зняття обмежень на діяльність у сфері міжнародної торгівлі для національних господарюючих суб'єктів, а також спрощення доступу на внутрішній ринок для зарубіжних суб'єктів.)

2. Які існують головні риси та причини міжнародної торгівлі? (Відповідь: До специфічних рис міжнародної торгівлі звичайно належать:

наявність різних валют;

державне втручання і контроль;

відмінності у здатності до переміщення чинників виробництва між країнами і в середині країн;

багаторівнева структура сучасної світової торгівлі;

наявність двох взаємоповязаних видів торгівельних операцій.

Загалом, існує дві головні причини розвитку міжнародної торгівлі.[16, с.307]:

- нерівномірність у розподілі і забезпеченості економічними ресурсами різних країн;

- ефективне виробництво різноманітних технологій або комбінація ресурсів в окремих країнах.) З. Які показники міжнародної торгівлі ви знаєте? (Відповідь: Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, , імпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.)

Теми рефератів і фіксованих виступів на семінарі:

Суть міжнародної торгівлі.

Україна і СОТ: проблеми взаємодії.

Динаміка міжнародної торгівлі.

При розгляді питання під час семінару найдоцільніше використати метод фронтального опитування. Після того, як всі аспекти будуть розглянуті і обговорені, доцільно провести письмову самостійну роботу, в яку включені завдання, що розкривають рівень знань з теми міжнародна торгівля. Також на прикінці семінару буде доцільно провести тести по даній темі.

Тести

1. Експорт товарів - це...

a) Купівля товарів на зовнішньому ринку
b) Реалізація товарів на зовнішньому ринку

c) Різниця між загальною сумою благ, виготовлених в країні, і масою
благ, куплених на зовнішньому ринку

d) Надлишок товарів на внутрішньому ринку

2. Квота-це...

a) Митні тарифи на провезення товарів через кордон

b) Продаж товару за кордоном за ціною, яка нижча за вітчизняну

c) Обмеження кількості певних, імпортованих товарів
d) Перевищення експорту над імпортом

3. Валюта - це ...

a) Грошова одиниця певної країни

b) Грошові знаки іноземних держав, які використовують у міжнародних розрахунках

c) Певні співвідношення між грошовими одиницями двох країн

d) вірні відповіді А та Б

4. Протекціонізм - це...

a) Захист внутрішнього ринку

b) Захист вітчизняних виробників від іноземних конкурентів

c) Введення тарифних або нетарифних бар'єрів на шляху іноземної продукції на вітчизняних ринках

d) Всі відповіді вірні

5. Світовий ринок - це

a) система проникнення одних країн в економіку інших через товарний обіг, за умов, що внутрішні ринки цих країн виступають зовнішніми для інших країн..

b) Сукупність національних економік, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов'язані між собою системою міжнародних економічних відносин

c) Політичне об'єднання, яке регламентує політичне і економічне життя більшості країн світу

d) Регіональне об'єднання національних економік, створене для захисту власних інтересів

6. Основою світового господарства є...

a) Міжнародний поділ праці.

b) Міжнародна кооперація виробництва.

c) Транснаціональні корпорації (ТНК).

d) Міжнаціональні монополії

7. Валютний ринок - це...

a) Ринок, на якому торгують цінними паперами різних країн.

b) Ринок, на якому торгують золотом та іншими коштовними металами.

c) Ринок, на якому торгують валютами різних країн.

d) Ринок, на якому торгують валютою та цінними паперами.

8. Найбільшою в світі фінансовою організацією є...

a) Міжнародний валютний фонд (МВФ).

b) Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

c) Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС).
d) Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР).

9. Якщо Україна значно підвищує ввізне мито на продукти харчування, це напевне призведе до ...

a) Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в країні.
b) Підвищення якості вітчизняних продуктів харчування.

c) Значного підвищення цін не тільки на імпортні продукти харчування, але і на вітчизняні.

d) Захисту вітчизняного товаровиробництва.

Відповіді: 1- А, 2-В, 3-А, 4-Г, 5-А, 6-В, 7-А, 8-А, 9-Г.

Для виявлення ступеню розуміння, засвоєння студентами даного матеріалу та для закріплення здобутих знань, вмінь і навичок необхідно поставити до аудиторії контрольні запитання.

Контрольні запитання:

Дайте визначення поняттям міжнародна торгівля

Назвіть теорії зовнішньої торгівлі.

Які етапи розвитку міжнародної торгівлі ви знаєте?

Що є основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі?

Чи існують недоліки в міжнародній торгівлі України?

В курсі "Основи економіки" у середній загальноосвітній школі обрана тема кваліфікаційної роботи окремо не виноситься на вивчення, але деякі її питання висвітлюються в темі «Світова торгівля. Торговельний баланс країни. Державне регулювання міжнародної торгівлі».

Контрольні запитання викладач може подати у вигляді самостійної роботи в кінці вивчення всієї теми, тобто скористатися методикою поточного контролю, а також можуть вирішуватися і протягом семінарського зняття, за такою схемою: викладач оголошує завдання для всієї аудиторії; той учень чи студент, хто знайде правильну відповідь швидше, отримує оцінку "відмінно". Таким чином поєднується кілька методів навчання: репродуктивний, практичний, метод самостійної роботи, мотиваційний (стимулюючий) метод.

Зважаючи на величезну кількість навчального матеріалу та його постійне поновлення, можна зробити висновок, що при вивченні економічної теорії самостійна робота учнів і студентів набуває виняткового значення. Аудиторних занять не достатньо для опанування економічної літератури та збагачення знань з економіки. Більш продуктивна підготовка спеціалістів з економічних дисциплін може забезпечуватись з розвитком самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів і студентів. Саме вона формує готовність до самоосвіти, створює базу безперервної освіти, можливість постійно самовдосконалюватись.

Під час викладу нового матеріалу та проведенні семінарського заняття з питання «Міжнародна торгівля, необхідність, еволюція, сучасний стан» доцільно використовувати такі методи сприйняття, передачі навчальної інформації, стимулювання до навчального процесу, контролю знань, як словесні (бесіда, лекція); проблемно-пошукові; навчальні дискусії; проблемні ситуації; усні опитування; письмові роботи, метод евристичної бесіди. Важливим при цьому є момент планування викладачем навчального процесу таким чином, щоб учні і студенти не були перевантаженні теоретичним матеріалом, щоб теорія була підкріплена історичними довідками і великою кількістю прикладів з життя, статистичним і фактичним матеріалом.

Проте не можна забувати про те, що при виборі тієї чи іншої системи методів викладач повинен ставити за мету їх оптимальне поєднання, тобто таке, яке було б найкращим за даних конкретних умов для досягнення максимальних результатів.



Висновок

Міжнародна торгівля займає чільне місце у розвитку кожної держави. В результаті розподілу праці країни за допомогою міжнародної торгівлі можуть розвивати декілька сфер діяльності, в яких вона спеціалізується та імпортувати ті продукти, які вона сама не виготовляє, або які є низької якості порівняно з іншими країнами.

З розвитком міжнародної торгівлі країни можуть торгувати як з посередниками, так і без посередників. Торгівля може здійснюватися при посередництві міжнародних бірж, аукціонів, тендерів, ярмарок та виставок.

Міжнародна торгівля - історично перша форма міжнародних економічних відносин, що виникла ще в період рабовласницького ладу та являє собою обмін товарами і послугами між державами.

У міжнародній торгівлі беруть участь різні суб'єкти. До них належать держави, державоподібні утворення, міжурядові організації, нації, що борються за свою незалежність, юридичні особи, фізичні особи - підприємці.

Сучасна міжнародна торгівля з боку окремих держав здійснюється за методами тарифного і нетарифного регулювання, що проводиться з метою захисту національних інтересів та економічної безпеки, шляхом підтримання взаємовигідного співробітництва.

Для того, щоб виявити тенденції розвитку міжнародної торгівлі держава визначає ряд показників міжнародної торгівлі, що визначають її динаміку та результативність.

В Україні за 2010 року експорт товарів склав 18 млрд 769 млн доларів, імпорт - 20 млрд 869,3 млн доларів, від'ємне сальдо становить 2 млрд 100,3 млн доларів, повідомляє Державний комітет статистики. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 200 країн світу.

Обсяги експорту до країн СНД становили 35,1% від загального обсягу експорту, Азії - 27,8%, Європи - 25,8% (у т.ч. до країн Європейського Союзу - 24,2%), Африки - 6,8%, Америки - 4,3%, Австралії і Океанії - 0,1%.

Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації - 24,9% від загального обсягу експорту, Туреччини - 6,6%, Італії - 4,6%, Білорусі - 3,5%, Польщі - 3,2%, Німеччини - 3,1%, Індії - 2,9%.

Збільшився експорт товарів до усіх основних країн-партнерів: Італії - на 89,7%, Польщі - на 71,8%, Російської Федерації - на 68,2%, Туреччини - на 56,8%, Білорусі - на 40,7%, Німеччини - на 37,8%, Індії - на 25,6%.

Сьогодні для України характерні такі чинники, які перешкоджають розвитку міжнародній торгівлі, а саме неефективне управління підприємствами; відсутність за кордоном збутової інфраструктури; нерозвиненість основних засад ринкової економіки; недосконалість методів державного регулювання економіки; слабка інфраструктура підтримки експорту; загострення міжнародної економічної конкуренції.

На думку фахівців, слід вжити таких заходів для поліпшення зовнішньої торгівлі України:

залучати іноземний капітал для прискорення модернізації;

створювати нові галузі та виробництва;

створити маркетингові та сервісні мережі на міжнародних ринках;

збільшити закупівлі за кордоном новітніх технологій для створення нових конкурентоспроможних національних виробництв;

активно впроваджувати міжнародні стандарти і процедури сертифікації;

використовувати політичні та дипломатичні важелі впливу для забезпечення участі України у великих міжнародних коопераційних проектах;

належним чином забезпечити інформатизацію зовнішньоекономічної діяльності;

удосконалити фінансові механізми регулювання експорту.

Здійснення вище перелічених заходів допоможе Україні зайняти краще місце на міжнародному ринку завдяки підвищенню конкурентоспроможності України.

Також для поглиблення міжнародних відносин щодо торгівлі країни можуть інтегрувати. Для України інтеграція є досить актуальною темою. Саме інтеграція дозволить позбутися бар'єрів при здійсненні експорту-імпорту товарів і послуг, усунути дискримінацію в цій сфері.

Рівень розвитку міжнародної торгівлі певної країни впливає на розвиток її економіки зокрема, тому вкрай важливо розвивати ці зовнішньоторговельні відносини. Для раціональної організації цих відносин, які б приносили вигоду потрібно використовувати концепції міжнародної торгівлі, які дають можливість не лише зрозуміти причини виникнення міжнародної торгівлі, а й доцільний спосіб її організації.



Список використаних джерел

Абрашка О.В. Зовнішня торгівля України: основні параметри, структурні особливості та географічні вектори розвитку / О.В. Арбашка, О.А. Рідченко // [Електронний ресурс]. - Режим доступу до джерела: http://www.rusnauka.com/14_APSN_2008/Economics/32708.doc.htm.

Багрова І.В., Гетьман О.О., Власик В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник / За заг. ред. І.В. Багрової. - Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004. - 384 с.

Бураковський. Теорія міжнародної торгівлі: Навч. посібник. - 2-ге вид - К.: Основи, 2000. - 240 с.

Гаджиев К.С. Геополитика. - М.: Международные отношения, 2002. - 384 с.

Герасимчук З.В., Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. - Луцьк: Надстир'я, 2001. - 328 с.

Горбач Л.М., Плотніков О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 266 с.

Горін, Н. В. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. / Н. В. Горін. - К.: Знання, 2008. - 330 с.

Дахно І.І Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2003. - 296с. - Бібліогр.: с.287-289

Дахно І.І. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. За ред. д.е.н., проф.. Дахна І.І - К.: Центр навч. Літератури, 2006. - 360 с.

Державний комітет статистики України. Офіційний сайт. // Режим доступу до джерела: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Закон України “Про вищу освіту” //ГолосУкраїни.-2002.-№33.-с.6.

Закон України “Про загальну середню освіту” //Урядовий кур'єр.-1999.-№78.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 2157-IV (2157-15) від 04.11.2004 // джерело: www.rada.gov.ua.

Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.

Іващук О.І. Позиціонування країн у світових рейтингах за основними ознаками рівня відкритості економіки//Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - № 1. - С. 69-76.

Карамбович І.М., Лепіхіна Т.Д. Об'єктивна необхідність державного регулювання зовнішньої торгівлі // Економічний простір. - 2009. - №21, с. 28-34.

Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. - Ч. I. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. - М.: Международные отношения, 2000. - 416 с.

Климко Г., Нестеренко В. та ін. Основи економічної теорії / Київ. Вища школа., 2002р.-328с.

Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, Видавництво «АртЕк», 2002. - 436 с.

Козик В.В., Планкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. - 2-ге вид. стер. - К.: Знання-Прес, 2001. - 277 с. - (Вища освіта ХХІ століття)

Кокорін В. Конкурентоспроможність економіки України // Бізнес & Економіка - 2003 - №5.- с.9-11.

Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення. Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004 - 288 с.

Колосова Ю.В. Оптимізація структури зовнішньої торгівлі як основа підвищення добробуту держави // Міжнародна науково-практична конференція “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення”: Матеріали конференції. Том 1. - Донецьк: ДонДУЕТ 2003. - С.184-187.

Конституція України.

Лисенков Ю.М., Педь І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Зовнішня торгівля, 2004.- 200 c.

Макконел К. Р., Брю С. Л. Економікс /Москва. Республіка.- 1992. - 621с.

Максименко Є. Шляхи активізації залучення іноземних інвестицій в Україну // Фінанси України. - №6. - 1998.

Мочерний С.В. Політична економія.: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687с. - (Вища освіта ХХІ століття)

Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України.: Підручник. - К.: Центр учбової літератури. 2007. - 296 с.

Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2005. - 397 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

Прейгер. Торговельні партнери України: пошук шляхів. //Економіка України. -2002. -№11.

Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. Соч В 3 т. Т. 1. - М., 1999.

Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: У 2 кн. - К.: Таксон 2000 - Кн. У: Міжнародна торгівля: теорія та політика. - 320 с.: іл. (`Modus vivendi').

Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоч В.В та ін.; за ред. А.П. Румянцева. Міжнародна економіка: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2004. - 449 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна економіка: Навч. посібник. -:К.: Центр учбової літератури. 2007. - 296с.



Додаток 1

Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами у 2009 р. (деталізована)

	Експорт	Імпорт	Сальдо
	тис.дол. США	у % до 2008р.	тис.дол. США	у % до 2008р.
Всього ...

Подобные документы

• Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку міжнародної торгівлі України

  Сутність міжнародної торгівлі та її види. Динаміка експорту та імпорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки. Основні перспективи розвитку міжнародної торгівлі в умовах її інтеграції. Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі.
  
  курсовая работа [137,6 K], добавлен 06.10.2010
  

• Процес формування і розвитку міжнародної зустрічної торгівлі

  Сутність міжнародної торгівлі, її форми та основні теорії. Характеристика сучасних тенденцій бартеру. Аналіз розвитку бартерних відносин в міжнародній торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку зустрічної торгівлі у світовому господарстві та в Україні.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.05.2013
  

• Розвиток міжнародної торгівлі на сучасному етапі. Торговий баланс України

  Система показників розвитку міжнародної торгівлі, митно-тарифні та нетарифні методи регулювання. Платіжний та торговельний баланси України, структурні зрушення у зовнішній торгівлі товарами і послугами. Можливості та загрози подальшого її розвитку.
  
  дипломная работа [5,6 M], добавлен 27.05.2012
  

• Сучасні тенденції міжнародної торгівлі послугами

  Суть, передумови формування та особливості світового ринку послуг, їх види. Географічна структура, регулювання та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації. Передумови вступу України до Світової організації торгівлі.
  
  курсовая работа [287,2 K], добавлен 12.12.2010
  

• Регіональна структура міжнародної торгівлі

  Структура міжнародної торгівлі. Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі. Упакування як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі. Проблеми міжнародної торгівлі.
  
  курсовая работа [214,0 K], добавлен 22.01.2016
  

• Світовий ринок послуг

  Суть і передумови формування світового ринку послуг. Особливості реалізації окремих видів послуг. Регулювання процесів міжнародної торгівлі послугами, тенденції її розвитку в умовах глобалізації. Аналіз динаміки міжнародної торгівлі послугами України.
  
  курсовая работа [76,4 K], добавлен 16.10.2013
  

• Еволюція теорій міжнародної торгівлі

  Торгівельні відносини: сутність та еволюція. Роль міжнародної торгівлі у розвитку світового господарства. Аналіз класичних, неокласичних та альтернативних концепцій торгівлі. Напрями модернізації теорій міжнародної торгівлі в сучасному суспільстві.
  
  курсовая работа [197,6 K], добавлен 28.12.2013
  

• Механізми фінансування міжнародної торгівлі

  Специфічні риси міжнародної торгівлі, особливості механізмів її фінансування. Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм. Державне регулювання міжнародної торгівлі. Експорт як стратегія одержання прибутків країною, основні перешкоди.
  
  контрольная работа [38,9 K], добавлен 05.10.2012
  

• Зони вільної торгівлі у світовому господарстві

  Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі. Показники та сучасні тенденції у її розвитку. Вплив діяльності зон вільної торгівлі на розвиток світового господарства. Ефект впливу на обсяги, структуру та динаміку міжнародної торгівлі.
  
  курсовая работа [322,3 K], добавлен 29.05.2014
  

• Міжнародні організації з регулювання світової торгівлі

  Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі. Світова організація торгівлі, історія її створення, цілі, принципи та функції. Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі.
  
  лекция [612,6 K], добавлен 10.10.2013
  

• Міжнародна економіка

  Сутність міжнародної економіки та її місце в системі економічних знань. Порядок формування та проблеми сучасної міжнародної торгівлі, шляхи їх вирішення. Механізм функціонування міжнародної макроекономіки, методи її регулювання, сучасність і перспективи.
  
  учебное пособие [2,3 M], добавлен 16.01.2010
  

• Правові засади становлення Світової організації торгівлі

  Історія розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Комплексне дослідження правових засад і принципів становлення Світової організації торгівлі. Принципи реалізації Світовою організацією міжнародної торговельної політики та міжнародної торгівлі.
  
  статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017
  

• Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України

  Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.
  
  курсовая работа [75,0 K], добавлен 18.03.2007
  

• Міжнародна торгівля товарами та послугами

  Характеристика міжнародної торгівлі. Структура світового товарообігу. Аналіз значущості експорту. Сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі. Стосунки України з Всесвітньою митною організацією. Спеціалізація та індустріалізація експорту.
  
  реферат [309,4 K], добавлен 11.03.2012
  

• Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання

  Сутність світової економіки і основні тенденції її розвитку. Сучасні концепції міжнародної торгівлі. Світові товарні ринки, їх структура і динаміка. Експертний потенціал України. Україна і міжнародні економічні організації, місце державі в світі.
  
  курсовая работа [54,1 K], добавлен 07.12.2010
  

• Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин

  Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі. Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.
  
  курсовая работа [76,1 K], добавлен 10.04.2007
  

• Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі

  Сутність і форми світової торговельної політики, її тарифні та нетарифні методи регулювання. Причини виникнення та класифікація міжнародних організацій, їх призначення в сфері регулювання світової торгівлі. Особливості співробітництва України з СОТ.
  
  дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.06.2011
  

• Проблеми інтеграції України в світовий економічний простір. Теорії міжнародної торгівлі

  Визначення основних проблем інтеграції України в світовий економічний простір. Успішний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і зміна структури економіки як чинники економічної інтеграції. Теорії міжнародної торгівлі і їх значення в розвитку економіки.
  
  контрольная работа [33,0 K], добавлен 25.04.2011
  

• Роль транснаціональних компаній у міжнародній торгівлі

  Формування та функціонування транснаціональної компанії як суб’єкта міжнародної торгівлі. Сутність та значення ТНК на сучасному етапі розвитку світового господарства. Галузева структура транснаціональних компаній, їх участь у світовому торговому обороті.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 29.03.2013
  

• Міжнародна економіка: сутність, основні закономірності та тенденції її розвитку наприкінці ХХ сторіччя

  Напрямки розвитку міжнародної економіки. Системи національних розрахунків, значення світової міжнародної торгівлі, проблеми міграції робочої сили. Світова валютна система, валютні відносини та платіжний баланс. Суть, види та форми міжнародного бізнесу.
  
  курс лекций [1,3 M], добавлен 04.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам