Формування і державне регулювання розвитку ринку дорогоцінних металів України

3.2 Дослідження ринку дорогоцінних металів України

У 2006 році ринок дорогоцінних металів, як і в колишні роки, був цікавий для багатьох. Усе більше приватних інвесторів звертають увагу на цю ринкову нішу при розміщенні своїх заощаджень. Корпоративні інвестори (інвестиційні фонди і т.п.), випробуючи труднощів у виборі інструментів для вкладення своїх засобів, дуже часто звертаються до ринку дорогоцінних металів як альтернативному напрямкові, по якому можна одержувати непогані доходи. Промислові споживачі дорогоцінних металів пред'являють істотний попит на золото і срібло. Видобуток основних видів дорогоцінних металів - золота і платини - скорочується або росте невеликими темпами, не встигаючи за зростаючими потребами ринку. Центральні банки розвинутих країн не поспішають скорочувати частку золота у своїх золотовалютних резервах, покладаючи надії на зазначений метал. Оцінка попиту та пропозиція на ринках дорогоцінних металів у 2006 році:

1. РИНОК ЗОЛОТА. Пропозиція золота в 2009 р., щодо попереднього року, знизилося на 533 т (15%). При цьому основний спад пропозиції довівся на сектори "видобуток з надр" (зниження на 18%) і "офіційні продажі" (107%). Слід зазначити, що зниження видобутку з надр було обумовлено скороченням добичі металу в таких країнах, як Індонезія (-32%), Канада (- 13%), ПАР і Австралія (-6%), США, Росія й Узбекистан (-2%) і ін. Зменшення офіційних продажів було характерно для Центрального банку Німеччини, який не використав свою квоту на продаж золота в 2009 р. Разом зі зниженням пропозиції золота в 2009 р. скорочується і попит на нього (-368 тн або 11%), головним чином, за рахунок ювелірноговиробництва. Цьому є пояснення. Світові ціни на золото в 2006 р. При порівнянні з 2008 р. виросли в середньому на 5 дол./г (35%). При цьому в першому і другому кварталі ювелірна галузь займала вичікувальну позицію з розрахунком на зниження цін. І коли ціни починали падати, поповнювала свої запаси більш дешевою сировиною. Так відбувалося в 3 кварталі 2009 р. Попит збільшився до 614 т і в порівнянні з 2 кварталом цього ж року виріс на 15%. В інших галузях промисловості, навпроти, спостерігалося невелике збільшення попиту. Це стосується головним чином електроніки (+31т або 11%), що зв'язано зі збільшенням виробництва цифрової техніки. На тлі підвищення світових цін золота збільшуються інвестиції в "жовті метали", тим самим відбувається деяка компенсація зниження попиту в інших сферах. З 2007 р. по 2009 р. частка інвестицій у золото в структурі світового попиту зросла з 13,5% до 18,9%. При цьому золото привабливе як для приватних, так і для корпоративних інвесторів (інвестиційних фондів). Так, наприклад, останні в 2009 р. вклали в золото на 2172 млн. доларів більше, ніж у 2008 р, а якщо порівнювати з 2007 р., то - на 3400 млн. доларів.

Висновок. Протягом 2007 р., імовірніше всього, продовжиться скорочення видобутку золота, а отже, і пропозиції його на світовому ринку. У той же час вторинне виробництво буде компенсувати ці втрати, але ця компенсація також не може постійно збільшуватися, тому що ринок вторсировини обмежений. На стороні попиту мається двоїстий вплив факторів. При помітному росту цін промислові споживачі будуть скорочувати покупки металу, але в той же час інвестори - активізуватися. І навпаки, при падінні цін на золото промисловість стане збільшувати споживання і тим самим сповільнювати зниження цін, незважаючи на фіксацію прибутку інвесторами і скорочення попиту з їх боку. Таким чином, на рівні попиту існує якась система "стримувань і противаг" або, можна сказати, страхування, що спрацьовує як при росту, так і падінні цін, та не дає ринку дуже різко обвалюватися або рости.[23]

2. РИНОК СРІБЛА. У 2009 р. ринок срібла показав свою гнучкість. Пропозиція металу зросла за рахунок первинного ринку і вторинного виробництва, відреагувавши на дефіцит металу в 488 т (2008 р.) і досить високу ринкову ціну. У результаті перевищення попиту над пропозиціями досягло рівня 2004 р.-1344 т. Незважаючи на профіцит срібла на ринку, даний метал додавав у ціні. Через це ювелірна галузь знизила попит на 6% (8447 т проти 8982 т у 2008 р.). Промисловість відмовилася від срібла в масі більш 720 т, головнимтчином за рахунок зниження використання срібла у фотографії (-14% у 2009 р.). Проте, споживання срібла в інших цілях зросло, на виробництво електроприладів і акумуляторних батарей витрачено срібла на 2,5% більше, ніж у 2008 р. Спостерігається підвищення попиту і по інших сферах. Так, інвестиції в срібло на "зростаючому" ринку збільшилися за 2009 рік у 1,69 раза. Трохи виросло використання срібла на карбування монет з 513 (2008 р.) до 522 т. (2009 р.). Хоча в порівнянні з 2007 р. споживання срібла на ці нестатки скоротилося на 753 т. Висновок. Слід зазначити таку ж тенденцію, про яку згадувалося в матеріалі по золоту. Інвестиції в срібло, імовірніше всього, продовжать свій ріст. Срібло, володіючи такими властивостями як відносна дешевина і доступність, залишається дуже привабливим металом.

3. РИНОК ПЛАТИН. Цей ринок в останні роки характеризується наявністю дефіциту. Платина затребувана на світовому ринку, тоді як пропозиція цього металу, хоча і росте, але досить обмежено. Ріст попиту на платину забезпечується, головним чином, за рахунок промислового виробництва авто каталізаторів. Так, з 2004 по 2006 р. на ці нестатки витрачено більш 294 т металу з щорічним збільшенням споживання в середньому більш ніж на 10%. Ювелірна галузь з кожним роком скорочує споживання платини, порозумівається це, у першу чергу, дорожнечею металу. На цьому тлі скорочується й інвестиційний попит на платину. Висновок. Спираючи на дані останніх 3-х років, відзначимо, що обсягпопиту та пропозиції на цей метал практично зрівнявся (у 2006 р. Пропозиція перевищувала попит тільки на 0,6 т, тоді як, наприклад, у 2004 р. на 4,1 т). У той же час попит на платину при виробництві авто каталізаторів може знизитися за рахунок поступового заміщення більш дорогої платини дешевим паладієм.

4. РИНОК ПАЛАДІЯ. Аналіз ринку паладія вказує на те, що в останні роки спостерігається деяке збільшення постачань металу на світовий ринок 246 т (2004 р.) до 263 т (2006 р.), що складає 6,9%. І це відбувається при досить низькому ціновому діапазоні паладія. На стороні попиту в 2006 р. паладій був затребуваний промисловістю (72%), ювелірною галуззю (16,3%) і стоматологією (11,9%). Найбільша витрата паладія підтримується у виробництві авто каталізаторів (близько 50% усього споживання). Варто відзначити, що "виробництво авто каталізаторів" у тім році збільшило попит на паладій з 100,8 т (2005 р.) до 103,8 т (2006 р.), електроніка також додержувалася цього процесу, споживши на 2,8 т метали більше, ніж у 2005 р. Деякі сфери споживання паладія знаходилися в кризі. Так, наприклад, ювелірна галузь скоротила обсяги закупівель паладія на 27,9% з 44,5 тн (2005 р.) до 34,8 тн (2006 г). Висновок. Ринок паладія можна охарактеризувати як ринок з великим потенціалом для росту як із промислової точки зору, так і інвестиційної. Судячи з кон'юнктури ринку паладія, коли пропозиція перевищує попит, імовірність скорочення постачань металу на ринок досить велика. Ціль такого скорочення - збільшення ціни металу, а отже, підвищення прибутковості його постачальників. Понад 50% паладія надходить на світовий ринок з Росії (Норильский Нікель), де мається висока зацікавленістьту збільшенні цін.[23]

3.3 Державне регулювання розвитку ринку дорогоцінних металів

У зв'язку зі стрімкими економічними темпами розвитку ринку перед ювелірною промисловістю постають проблеми, які насамперед пов'язані з якістю: недотримання виробниками вимог законодавства України у сфері застосування технічних регламентів та стандартів, відсутність на підприємствах системи управління якістю, застосування суб'єктами господарювання "нестандартних сплавів" та домішок, використання імпортних сплавів низької якості, нестійких покриттів, які не пройшли випробування на відповідність показникам надійності та безпеки.

Колосальною проблемою залишається стан правового та нормативного забезпечення контролю за якістю сплавів ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, а також стан законодавства у сфері технічного регулювання, стандартизації, підтвердження відповідності та захисту прав споживачів. Законодавством прямо не передбачені повноваження органів державного нагляду за діяльністю органів, які мають право здійснювати оцінювання, зокрема сертифікацію ювелірних виробів із дорогоцінних металів, і суб'єктів господарювання, які мають право на клеймування ювелірних виробів власного виробництва. [18].

Виведення на ринок України ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів можливе тільки після обов'язкового клеймування державним пробірним клеймом. Обов'язкове клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних металів здійснюють казенні підприємства пробірного контролю (всього 11 казенних підприємств та їх відділень на території України). За оцінками фахівців ювелірного ринку, доля легалізованої контрабандної продукції, виведеної на ринок, може досягати 30%. Ринок ювелірних виробів таки невпинно зростає, але залишається непрозорим [19].

Легалізація контрабандних ювелірних виробів відбувається переважно через деяких суб'єктів господарювання - ліцензіатів, які мають зареєстровані в органах Державної пробірної служби іменні клейма (іменники), що присвоюються тільки виробникам ювелірної продукції. Адже ці суб'єкти господарювання отримують ліцензії відповідно до статті 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності"[20]. Проте ці суб'єкти господарювання фактично не здійснюють виготовлення ювелірних виробів.

На нашу думку, наприклад, зобов'язання суб'єктів господарювання при отриманні ліцензії проходити обстеження щодо спроможності провадження господарської діяльності у сфері виробництва й використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння суперечить положенням Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Законодавством прямо не передбачені повноваження органів державного нагляду за діяльністю органів, які мають право здійснювати оцінювання, зокрема сертифікацію ювелірних виробів із дорогоцінних металів, і суб'єктів господарювання, які мають право на клеймування ювелірних виробів власного виробництва.

На нашу думку, відповідно до Законів України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлюються кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння [20].

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 894 від 07.07.08 р. суб'єкти, що мають ліцензії на ювелірному ринку, включаючи оптовиків і роздрібників, повинні надавати до Департаменту державного регулювання операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінними каменями і пробірного нагляду Міністерства фінансів інформацію, а також звітність за шістдесятьма показниками господарської діяльності. Вказана звітність подається щоквартально, окремо за кожний звітний період і фактично відображає рух дорогоцінного металу на підприємстві - інформацію щодо постачальників, покупців дорогоцінного металу, тощо.

Аналіз підтверджує, що це нововведення отримало неоднозначні реакції від суб'єктів державного регулювання. Деякі експерти ж розійшлися в думках. Одні стверджували, що нововведення просто удар сформованій системі ювелірного роздрібу, змушуючи її функціонувати по-новому [21]. Окремі експерти почали стверджувати, що нова звітність розкриває всю таємницю їхнього бізнесу і є, по суті, надмірним втручанням у підприємницьку діяльність [22].

Одним з доповнень до вищезазначеного нововведення, стало запровадження Міністерства фінансів України електронної звітності за операцій з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

Суб'єкти господарювання висловили обурення фактом розкриття та оприлюднення Міністерством фінансів України на офіційній веб-сторінці в мережі Інтернет персональних даних фізичних осіб-підприємців, які отримали ліцензію на провадження діяльності в сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, оскільки це створює прямі загрози життю, здоров'ю та майну підприємців і членів їхніх сімей у разі можливого використання цієї інформації кримінальними елементами з метою вчинення протиправних дій, або рейдерськими угрупованнями з метою захоплення бізнесу.

Цей факт, як заявляли підприємці, є порушенням ст. 32 Конституції України. Персональні дані зазначених фізичних осіб-підприємців повинні бути негайно закриті для публічного перегляду користувачами мережі Інтернет та передані на зберігання до Єдиного ліцензійного реєстру, відповідно до чинного законодавства України.

Виходячи з вищезазначеного, Міністерство фінансів України на виконання наказу № 894 "Про затвердження форми звіту про операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням та порядку його складання" розробило програмне забезпечення для заповнення суб'єктами господарювання звіту про операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в електронній формі.

Таким чином, спроби у налагодженні державного регулювання ринку ювелірних виробів не є достатньо дієвими, тим паче створення реєстру більш дрібних суб'єктів господарювання (розрібників), включно з детальним оглядом операцій, які проводяться на ринку з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

Отже, здійснивши аналіз останніх нововведень в розвитку ювелірної галузі, така ситуація призводить до нерівних умов провадження господарської діяльності в сфері виготовлення ювелірних та інших побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, і потребуватиме подальшого законодавчого врегулювання і вирішенням головних проблемних питань і спрямовані останні нововведення, є приведення діючих схем провадження господарської діяльності в ювелірній сфері та в сфері державного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів у відповідність до сучасних потреб розвитку та нових підходів у сфері державного регулювання.

ринок дорогоцінний метал ювелірний

ВИСНОВКИ

Отже, ринок дорогоцінних металів залишається одним із добре відомих і досить розповсюджених способів збереження коштів. Об'єктом даного ринку являються дорогоцінні метали, якими є золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків дорогоцінних металів:

1. Міжнародний, або світовий, ринок;

2. Регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер.

3. Внутрішні або місцеві ринки -- це, як правило, ринки однієї або декількох держав.

Торгівля на світовому ринку дорогоцінних металів здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу.

У сучасних умовах на міжнародних ринках золота здійснюється: первісна пропозиція золота та інших дорогоцінних металів найбільшими добувачами для найбільших споживачів та постачальників металу на місцеві/регіональні ринки; встановлення базової ціни металів для операцій на місцевих/регіональних ринках; інтервенція центральних банків для підтримки ціни металу.

Світовий ринок дорогоцінних металів: здійснюючи дослідження світового ринку дорогоцінних металів слід відмітити, що незважаючи на постійне зростання у світовому масштабі видобутку золота до 2008 р. включно, перелам економічної ситуації позначився вже у 2007 р., коли середньорічна вартість золота знизилася на 57 $. - до 331,29 $/oz. Це був найнижчий рівень з 1985 р., коли середньорічна вартість золота становила 317,26 $/oz.

У 2007 р. вартість золота поступово знижувалася з 366 $/oz на початку року до 283 $/oz наприкінці, у середині грудня (найнижчий рівень з серпня 1979 р.). У 2008 р. вартість золота становила близько 290 $/oz, а у перші місяці 2009 р. знизилася до 250-255 $/oz.

Видобуток срібла в країнах з ринковою економікою збільшився в 2008 р. на 270 тонн - до 16470 тонн, а в 2009 р. очікується її підвищення на 2,9%. Ще більш значний приріст прогнозується на 2010 р., коли більшу кількість нових родовищ буде введено в експлуатацію. Виробництво металу підвищується в Мексиці, Перу, Австралії й у менших країнах-продуцентах, таких як Чилі і Болівія.

Платина також є важливим індикатором ринку дорогоцінних металів. В 2008 р. попит на платину досяг 208,4 т., приріст за рік склав 5 т. Знову динамічно росли закупівлі сектору автомобільних каталізаторів, також збільшилося використання металу в скляній промисловості й електротехніці. У той же час попит на платину в ювелірній промисловості скорочувався третій рік підряд у результаті росту цін. Пропозиція платини росла тими ж темпами, що і попит, у зв'язку з чим на ринку зберігався дефіцит пропозиції.

Досліджуючи розвиток ринку дорогоцінних металів в Україні слід відмітити, що він знаходиться на стадії свого розвитку, оскільки в нашій державі тільки починає вибудовуватися системи торгівлі різноманітними металами на банківському та позабанківському ринку. Досліджуючи ринок золота в нашій державі слід відзначити, що зараз існує два сектори ринку золота. За даними УМВБ - єдиному місці, де українські банки торгували золотом до вересня 2008 р., щорічний обсяг торгів золотом склав в 2005 р. - 700 кг, в 2006 р. - 800 кг. Грошовий річний обсяг біржового ринку золота в Україні експерти УМВБ оцінюють в 30-40 млн. грн.

Відповідно до оптимістичних прогнозів деяких українських експертів по ринку золота, із виходом на ринок банківських металів крупних банків, таких як Брокбізнесбанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк, та по мірі збільшення обсягу торгів банківським золотом, ціни на нього повинні приблизитися до світових. При цьому річний обсяг торгів банківським золотом в Україні повинен вийти на рівень у 100 тон (більше 1 млрд. дол. США - при ціні більше 310 дол. США за унцію).

В Україні на ринку срібла починаючи з 2006 року сумарний попит збільшувався, в 2007 році перевищивши 23 тонн. Підвищення попиту спровокувало чергове зростання цін з $ 11,47 до $ 21,35 (86%), вперше з 1979 року піднявши вартість вище рівня в $ 20,00 за унцію.

З березня 2008 року ціна на срібло стрімко знижується - падіння вже перевищило 55%. Ціна повернулася до рівня весни 2006 року. З огляду на інфляцію, даний рівень набагато нижче справедливої ціни активу. Цілком імовірно, що найближчим часом ми побачимо повернення до максимального значення, що наближається до $ 50,00 за унцію.

Таким чином, сучасний ринок дорогоцінних металів в Україні знаходиться на стадії розвитку. Активно взаємодіючи із світовими ринками на вітчизняному ринку формуються ціни на дорогоцінні метали. Оцінюючи сучасну ситуацію на ринках срібла та золота слід відмітити зниження ціни та значення даних дорогоцінних металів, як в банківському так і поза банківському обороті.

Прагнучи створити ринок дорогоцінних металів, Україна повинна врахувати існуючий досвід і традиції. Запроваджуючи відповідний режим функціонування ринку дорогоцінних металів державні органи (міністерства фінансів, центральні банки, а в окремих випадках - спеціальні державні органи) потім уже не втручаються в їх діяльність, хоча і здійснюють нагляд відповідно до цих правил. Ідеться про те, що офіційні органи не втручаються у процес ціноутворення поставок металу чи розрахунків.

Як свідчить світовий досвід організації операцій із дорогоцінними металами, є різноманітні приклади і жорсткої державної регламентації, і повної лібералізації та дерегуляції таких операцій. Вибір принципів їх організації залежить від багатьох чинників політичного та економічного характеру. Але саме вони визначають передусім механізм проведення операцій та організаційну структуру ринків дорогоцінних металів.

Організація ринкового механізму первісного розподілу видобутих дорогоцінних металів та здійснення операцій купівлі продажу їх на вторинному ринку повинні базуватися на таких основних принципах:

1. Наявність державного регулювання та контролю за дотриманням встановлених правил

2. Першочергове право уряду на придбання нововидобутого або просто металу, що пропонується на ринку, за рахунок коштів державного бюджету, але за єдиною для всіх ринковою ціною.

3. Обіг на ринку дорогоцінного металу лише у стандартизованій формі, тобто у зливках стандартної форми та якості.

4. Ринковий механізм визначення цін на дорогоцінні метали. Вони визначаються на основі співвідношення попиту та пропозиції без прямого адміністративного втручання органів державної влади тощо.

Створення в Україні національного та міжнародного регіонального ринку золота на вищезазначених принципах вимагає нового ліберального законодавства щодо операцій із золотом.

У ньому повинно бути передбачено право на здійснення операцій і резидентами, і нерезидентами за вільними ринковими цінами, які не обкладаються податком на додану вартість або іншим спеціальним податком.

Експорт та імпорт дорогоцінних металів (принаймні придбаних на ринку або таких, що ввозяться для продажу на цьому ринку) не повинні обмежуватися.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Д'яконова І.І. "Міжнародні фінанси"

2. Іваницька О.М. "Фінансові ринки" навч. Посібник, Київ вид-во УАДУ 1999р.

3. М. Диба. Еволюція золота: історія і сучасність // Вісник НБУ. - 2008.

4. Буров А.С. Конъюнктура мировых рынков товаров: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. "Коммерция" и "Маркетинг". - М. : Экзамен, 2007

5. Михальський В.В. Місце дорогоцінних металів в інтеграційних процесах світового фінансового ринку// Економічний простір. - 2009

6. Абалов А.Э. Международный рынок драгоценных металлов: основные принципы функционирования - СПб.: ДНК, 2001

7. Корнелиус Л. Торговля на мировых валютных рынках / Г.А. Агасандян (пер.с англ.). -- 2.изд. -- М. : Издательский дом "Евро", 2004

8. Борисович В.Т., Буренин А.Н., Кропов В.С., Логашов Е.В., Браженко С.В. Организация торговли драгоценными металлами: Прикладное пособие. -- 3-е. изд. -- М. : Инфра-М, 2008

9. Богданов С.В., Шаталин Ю.А. Управление операциями на рынке золота: Учеб. пособие для студ. спец. "Менеджмент организации" - 06110 специализации "Мировой рынок металлов" - 061130 / Государственный ун-т управления; Институт управления в химической и металлургической промышленности. -- М., 2008

10. www. forinsurer.com.

11. www.imf.org.

12. Борисов С.М. Мировой рынок золота : Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004

13. HTTP:// www.bdm.com.ua - Офіційний сайт Української біржі дорогоцінних металів

14. HTTP://www.pravex.com.ua - офіційний сайт АКБ "Правекс-Банк"

15. HTTP://www.aval.com.ua - офіційний сайт АППБ "Аваль"

16. HTTP://www.pib.com.ua - офіційний сайт Промінвестбанку України

17. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: учебник./ Под ред Круглова В.В. - М.:ИНФРА-М, 1998.

18. Інтернет ресурс „Україна в цифрах 2008 -2009" http://www.minfin.gov.ua.

19. Юрченко О. М. Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: питання боротьби з організованою злочинністю // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2005

20. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. ? 2000. ? № 36 ? Ст. 299.

21. Безпалова О.І. Класифікація адміністративних правопорушень по лінії дозвільної системи // Форум права. -2007

22. Єфремова К. Особливості промислової політики держави щодо ринку ювелірних виробів: господарсько-правовий контекст // Підприємництво, господарство і право. - 2007

23. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3(117), 2003

Размещено на Allbest.ru