Оскільки процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, базове значення у них повинна відігравати освіта. Сфера освіти та навчання УПС ще донедавна на рівні Україна - ЄС не розвивалася, а залишалася в полі зору місцевих, регіональних та національних ініціатив. У листопаді 2002 р. Україна подала пропозиції ЄС щодо подальшого розвитку співробітництва у цьому напрямі для розгляду в рамках відповідного підкомітету.

Україна та Євросоюз співпрацюють з метою підвищення рівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні як у громадському, так і в приватному секторах, що передбачає:

удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки в Україні згідно з сучасними вимогами, включаючи систему сертифікації вищих навчальних закладів і дипломів про вищу освіту;

професійну підготовку керівників підприємств державного і приватного секторів та цивільних службовців у пріоритетних галузях, що мають бути визначені;

співробітництво між навчальними закладами, фірмами;

мобільність для вчителів, випускників, адміністраторів, молодих учених і дослідників та молоді;

сприяння навчанню в галузі європейських досліджень у відповідних закладах;

навчання мовам країн ЄС;

підготовку на курсах удосконалення майстерності перекладачів для роботи на конференціях;

підготовку журналістів та викладачів.

Співробітництво в галузі освіти, науки і техніки згідно з включає обмін науковою і технічною інформацією; спільну діяльність у галузі ДТР; діяльність у контексті професійної підготовки та програм мобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у ДТР з обох сторін.

Таке співробітництво сьогодні набирає форму діяльності, що включає в себе галузь освіти і або професійної підготовки. Сторони, на основі взаємної домовленості, можуть здійснювати науково-технічне співробітництво і в інших формах. При здійсненні такого співробітництва особлива увага звертається на працевлаштування науковців, інженерів, дослідників та технічного персоналу, зайнятих або тих, що були зайняті, дослідженнями в галузі виробництва зброї масового знищення.

Програма ЄС ТЕМПУС та проекти в рамках програми ТАСІС є основними елементами співробітництва у сфері освіти та навчання. Україну залучено до програми ТЕМПУС з 1993 р. Основними пріоритетами до 1999 р. (ТЕМПУС II) були підвищення рівня менеджменту в університетах, реструктуризація та розроблення навчальних програм, підвищення кваліфікації вчителів. її метою є удосконалення системи вищої освіти, включаючи систему сертифікації; співпраця між навчальними закладами, між навчальними закладами та фірмами: викладання "європейських дисциплін" для викладачів.

З 1998 р. в рамках програми ТЕМПУС витрачено 22,5 млн. євро та реалізовано 43 проекти співробітництва (ТЕМРІІ5 II та III). Основним пріоритетом залишається співпраця у сфері вищої освіти, яка з 2000 р. включає т. зв. "проекти інституціональної побудови", метою яких є розширення кола учасників поза рамками традиційної академічної спільноти та забезпечення навчання державних службовців, професійних асоціацій та соціальних партнерів. Програма ТЕМПУС зробила значний внесок для стимулювання академічного обміну, зокрема, сучасні навчальні методології і навчальні програми в Україні ліцензуються та виконуються.

Основними документами ЄС, на підставі яких Україні надається технічна допомога, є "Стратегія на період 2002-2006 рр." та Національна індикативна програма на 2002 - 2003 рр. для України, схвалені на засіданні Комітету ТАСІС у листопаді 2001 р. у вигляді Національної програми дій. Цю програму розроблено відповідно до положень вищезазначених стратегічних документів.

Нею підтримуються проекти у трьох основних напрямках: підтримка інституційної, правової та адміністративної реформи; підтримка розвитку приватного сектору; подолання соціальних наслідків перехідного періоду.

Протягом 1992-2001 рр. у вигляді надання технічної допомоги Україна отримала 1 млрд. євро, в т. ч. понад 450 млн. євро в рамках національних програм ТАСІС, а решту - в рамках програм регіонального, прикордонного співробітництва, програми ядерної безпеки.

Осередком освітніх та наукових процесів у контексті євроінтеграції є Науково-технологічний центр в Україні - міжурядова неприбуткова організація, діяльність якої спрямована на запобігання розповсюдженню зброї масового знищення. Центр координує зусилля багатьох країн, міжнародних організацій та приватного сектору задля надання можливостей ученим з України, Азербайджану, Грузії та Узбекистану спрямувати свої таланти та здібності на мирні наукові розробки.

Центр зініціював перший візит Міністра освіти й науки до інституцій ЄК у Брюсселі для участі в роботі семінару "Український Науково-Технологічний Центр як інструмент розвитку партнерства між Україною та ЄС у сфері досліджень". Під час проведення зустрічей з питань співробітництва у сфері досліджень обговорювалися такі питання:

імплементація відновленої Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво;

створення Спільного (Україна - ЄС) Комітету зі співробітництву у сфері науки і технологій;

запровадження плану дій щодо розширеного співробітництва між: Україною та ЄК у сфері науки і технологій та створення спільної робочої групи на рівні експертів;

створення Українського інформаційного центру з розповсюдження інформації про конкурси та умови участі у Шостій рамковій програмі ЄС з питань досліджень та технологічного розвитку - участь V проекті створення інформаційної мережі ІНТАС.

На зустрічі Міністра освіти і науки України В. Кременя з Комісаром з питань освіти і культури ЄК В. Редінг обговорено широке коло питань співпраці у сфері освіти. Серед них: імплементація в Україні Програми ЄС ТЕМПУС, співпраця в рамках Болонського процесу, метою якого є створення спільного європейського простору вищої освіти. Комісар В. Редінг проінформувала українську делегацію про нову програму ЄС "Світ Еразма" для аспірантів та вчених з третіх країн, які вирішили продовжити своє навчання в європейських університетах.

26 червня 2003 р. Європейською Комісією були затверджені проекти, які отримали гранти за програмою ТЕМПУС. Серед пріоритетних напрямків, що реалізуються в рамках проектів, - впровадження сучасних навчальних технологій, створення та застосування новітніх методів управління навчальним процесом, відновлення тісної співпраці між університетами та промисловістю, що передбачає пожвавлення інноваційної діяльності.

Українські вищі навчальні заклади беруть участь у реалізації 12 (як головні партнери) та 2 (як учасники консорціуму партнерів) проектів:

Створення мережі "об'єднаних пунктів" з метою поширення практики використання інформаційних технологій в управлінні діяльністю університетів. Започаткування діяльності Лабораторії іспитів програмного забезпечення для підтримки діяльності мережі "об'єднаних пунктів" (Херсонський державний педагогічний університет, Харківський національний університет, Запорізький державний університет).

Централізована електронна бібліотека для користування електронною літературою при відкритому та дистанційному навчанні. Мультимедійна комунікаційна мережа, що поєднує університети, промисловість та сферу управління. Поліпшення комунікаційного зв'язку між Україною та країнами ЄС (Національний університет "Києво-Могилянська Академія", Національний університет "Острозька Академія").

Вища освіта та ринок праці в галузі охорони довкілля (Харківська державна академія муніципального господарства).

Ефективне виробництво зернових культур у фермерських господарствах (Білоцерківський державний аграрний університет).

Застосування інформаційних технологій у діяльності університетських бібліотек (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут").

Створення франкофонійного напрямку в архітектурі (Придніпровська Академія цивільного будівництва та архітектури, м. Дніпропетровськ).

Сприяння розвитку ефективного підприємництва в Україні (Харківська державна академія муніципального господарства).

Освіта і підготовка фахівців у галузі європейських наук (Донецький національний технічний університет, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, м. Луганськ, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут").

Журналістика та навчання в галузі ЗМІ - шляхи до демократії (Запорізький державний університет).

Електронне навчання. Віртуальна юридична бібліотека та юридичний консультаційний центр (Національна юридична академія України, м. Харків).

Нові навчальні програми в галузі міжнародного економічного права в Київському національному економічному університеті (Київський національний економічний університет).

Підготовка фахівців у галузі бізнесу, управління та інформаційних технологій (Житомирський державний технологічний університет, Донецька державна академія управління, Європейський університет, м. Київ, Запорізький державний університет).

Розвиток мережі навчальних закладів для професійної перепідготовки в галузі управління прикордонними водними ресурсами (Український національний університет водних ресурсів і природокористування, м. Рівне).

Стратегічне планування менеджменту (Одеський державний економічний університет).

За результатами виконання проекту ТЕМПУС "Європейські економічні студії і відносини у сфері бізнесу" створено Центр європейських і міжнародних студій, уперше в Україні розпочато підготовку магістрів з європейських студій за спеціальностями "Державна служба" (спеціалізація "світова та європейська інтеграція"), "Міжнародна економіка" (спеціалізація "європейська економіка"), "Фінанси" (спеціалізація "європейські фінанси").

Пріоритетом у міжнародній діяльності стала співпраця Міністерства освіти і науки України з Європейським Союзом. Перший заступник Міністра освіти і науки Віталій Журавський зазначає, що минулого року Європейська Комісія прийняла нові рамки своїх взаємовідносин з Україною через тісну економічну інтеграцію, сталий розвиток та забезпечення політичної підтримки і допомоги. Статус "сусідства" відкриває для України, зокрема, нові можливості для інтеграції у європейський освітній та науковий простір, доступу до інструментів і програм Європейського Союзу, в тому числі - освітніх.

За підтримки Європейського Фонду Освіти в країні продовжується реалізація проекту "Реформування професійно-технічної освіти в Україні" в галузі сільського господарства, транспорту і туризму за участю Міністерства освіти і науки України, навчальних закладів Франції, Італії, Австрії, Угорщини, Польщі та Міжнародної Організації Праці. До його реалізації залучено професійно-технічні навчальні заклади м. Києва. Вінницького, Львівського, Закарпатського регіонів та м. Одеси.

Заходи, заплановані щодо здійснення одного з напрямків проекту - "Туризм", - сприятимуть удосконаленню підготовки спеціалістів на основі нових технологій у сфері обслуговування туристів з урахуванням збільшення кількості осіб, які відвідуватимугь регіони України.

Іншим напрямом реалізації проекту "Реформа професійно-технічної освіти Україні" є сільське господарство, головне завдання якого - підготовка робітників, здатних працювати в умовах ринкової економіки. Вищезазначений проект продовжено на два роки з метою завершення впровадження нових експериментальних програм з підготовки фахівців аграрного профілю, здатних організувати і вести фермерське господарство в сучасних умовах.

Розроблено "Державну програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки". В межах її виконання Міністерство освіти і науки прагне досягти відповідності між змістом навчання і знаннями, уміннями та навичками, необхідними для певної професійної діяльності, і наближення їх до європейських стандартів. Впровадження результатів виконання Державної програми сприятиме створенню умов для входження України в європейський економічний, політичний, науковий та освітній простір і наближенню до реалізації стратегічної мети держави - інтеграції в Європейський Союз та НАТО.

Міністерство освіти і науки України бере також активну участь У виконанні "Державної програми інформування громадськості України щодо питань європейської інтеграції на 2004-2007 роки". У навчальних закладах України проводяться уроки, лекції, круглі столи, засідання клубів, присвячені Дню Європи та висвітленню сутності і ролі Європейського Союзу у сучасному світі. Школярі та студенти під час вивчення історії розглядають спеціальні теми: "Сучасні європейські спеціалізовані організації та Україна", "Етапи євроінтеграції", "Європейський Союз та вектори зовнішньої політики України", "Україна і питання європейської та міжнародної безпеки", а студенти та аспіранти розробляють такі теми курсових і дипломних робіт, як "Історія Європарламенту", "Україна і НАТО: шляхи до співробітництва" тощо. Теоретичні і практичні проблеми євроінтеграції, діяльність урядів і політиків Європи розглядаються і у спецкурсах "Міжнародні відносини в епоху глобалізації", "Політичні системи зарубіжних країн", "Політичні портрети лідерів країн Західної, Центральної і Південно-Східної Європи".

Значна увага приділяється проведенню громадських читань з проблем європейської інтеграції, оскільки ми вважаємо активну участь громадян України у цих процесах головною передумовою прискорення євроінтеграційних процесів.

Розвиток транскордонного співробітництва та розширення міждержавних стосунків з країнами-учасниками ЄС та країнами-кандидатами на вступ до ЄС сприятиме підвищенню ефективної реалізації нами практичних завдань щодо впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенню власних освітніх здобутків у Європейському Союзі та країнах-кандидатах на вступ до ЄС, а також зростанню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища.

Водночас, планом заходів спільної програми співробітництва між Європейською комісією та Радою Європи щодо зміцнення демократичної стабільності в Україні передбачено проведення експертизи українського чинного законодавства в галузі освіти на відповідність європейським нормам і стандартам, проведення семінарів, круглих столів з громадянської освіти, вивчення історії та освіти національних меншин.

У доповіді міністра на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки (27 лютого 2004 р., м. Одеса)"Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство" зазначалося, що в усіх сферах життєдіяльності людини і суспільства все вагомішими стають загальноцивілізаційні тенденції розвитку, властиві для XXI століття. Передусім - це тенденція зближення націй, народів, держав через створення спільного економічного, інформаційного, а зважаючи на вимоги Болонського процесу, й освітнього простору Європи. Друга тенденція - це перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій і формування суспільства знань. Ці та інші тенденції висувають в якості основних пріоритетів освіту і науку, як сфери, що забезпечують розвиток людини і суспільства. У зв'язку з цим 2004/05 навчальний рік оголошено роком посиленої уваги до новітніх технологій навчання. Поштовхом для нових кардинальних змін має послужити проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульного навчання, яким нині охоплено майже п'яту частину вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Як визначальний аргумент наведено той факт, що кредитно-модульна система підготовки фахівців - це не тільки один із шляхів оптимізації навчального процесу, це - визнаний у Болоньї європейський стандарт та інструмент реалізації завдань мобільності студента і викладача, а, отже, - і важливий чинник входження національної системи освіти до спільного європейського простору. Кредитно-модульна система підготовки фахівців відкриває нові можливості для розвитку системи вищої освіти, тому розглядається питання про беззаперечне її запровадження (такої системи) у структуру навчального процесу; до цього закликають і країни-учасниці Болонського процесу.

Ще у 2003 р. було розпочато активні переговори з міністрами освіти країн-учасниць Болонського процесу. Протягом 2003-2004 рр. проведено численні зустрічі з чільними керівниками Ради Європи, Євросоюзу та ЮНЕСКО, тому освітянський загал України повинен докласти максимум зусиль, аби на наступній Конференції Міністрів у травні 2005 року в м. Берген (Норвегія) Україна стала повноправною учасницею Болонського процесу.

Висновки: політика ЄС у сфері науки зумовлюється загальносвітовими тенденціями розвитку науки й інноваційних технологій. Перехід розвинутих країн до інформаційного суспільства потребує чіткої стратегії і гнучкої тактики у науково-технічній сфері, які забезпечували б максимальну відповідність технологічного прогресу назрілим суспільним потребам і водночас стимулювали б подальший творчий пошук інноваційних підходів та механізмів їх соціалізації, втілення в повсякденну практику.

Політика ЄС у сфері науки на сучасному етапі відзначається гнучкістю, постійною корекцією підходів і системністю, які забезпечують мобільне та ефективне реагування на виклики часу й мобілізацію усіх наявних ресурсів для спільного розв'язання назрілих проблем.

Всі інноваційні науково-технологічні дослідження в межах ЄС підпорядковані його загальній стратегічній меті: перетворення ЄС у найбільш конкурентоспроможну і динамічну в світі економічну зону, в простір економіки, заснованої на знаннях.

Основним механізмом реалізації політики стимулювання інноваційних науково-технологічних процесів є розробка й впровадження рамкових програм, які спрямовані на формування цілісного європейського дослідницького простору, без галузевого поділу, але з концентрацією на пріоритетних напрямках.

Особливе місце в політиці ЄС щодо розвитку науки посідає рішення про створення Європейської ради з досліджень, яка в межах Сьомої рамкової програми ЄС буде фінансувати і стимулювати фундаментальні дослідження, не спрямовані безпосередньо на кінцевий технологічний результат. Гранти будуть видаватися на дослідження, які матимуть чисто наукову цінність, без врахування їх інноваційно-технологічної перспективності. Такі знання необхідні для створення теоретичної бази, інтелектуального фундаменту для розвитку прикладних інноваційно-технологічних знань. Цей підхід сприятиме поновленню випереджальної ролі науки щодо практики, ідейно-теоретичного знання щодо прикладного інноваційно-технологічного.

Таким чином у глобальному масштабі політика ЄС в науковій сфері на теперішній час спрямована на гармонізацію взаємодії науки і практики, фундаментальних і прикладних знань, нових теоретичних ідей та інноваційних технологій. Такий шлях є, очевидно, найоптимальнішим у розвитку суспільства знань.

Пропозиції:

У рамках плану дій Україна - ЄС створити в Національному інформаційному центрі зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій структуру, яка постійно відслідковувала б тенденції в політиці ЄС щодо розбудови й функціонування єдиного європейського наукового простору, надавала б керівництву країни аналітичні оцінки стосовно позитивного чи негативного впливу цих процесів на розвиток української науки та пропозиції як саме запобігти відтоку українського наукового потенціалу закордон.

Міністерству освіти і науки, НАН України, галузевим Академіям, під егідою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти розробити систему фінансування наукових проектів, наближену до сучасних європейських стандартів, яка стимулювала б творчі колективи вчених та окремих дослідників до інноваційної діяльності (механізм надання грантів, преміювання тощо).

Створити необхідні організаційно-правові та ресурсні умови для гармонійного поєднання, рівноцінного стимулювання фундаментальних та прикладних досліджень, інноваційного розвитку природничих і гуманітарних наук.

Висновки