В зв?язку із проведенням вищезазначених реконструкції по лінії № 7, порівняно з попереднім роком збільшилася загальна кількість простоїв на 1158 год.

Первісна вартість основних засобів зросла на 2765 тис.грн., знос їх за час експлуатації збільшився на 1901,5 тис.грн.,що становить 14103,3 тис.грн. Залишкова вартість основних виробничих фондів на кінець 2012 року становить 19594 тис.грн.

Відмічається поліпшення показника фондовіддачі з 2,5 грн у 2011 році до 2,0 грн у 2012 році за рахунок збільшення обсягів виробництва (на 18008,8 тис грн), з одночасним зростанням вартості основних засобів (2765).

Інтесивність процесу відтворення основних засобів характеризується коефіціентами:

Коефіціент вводу = 3220,7 / 33697,3 = 0,1 або 10%

Коефіціент вибуття = 455,7 / 33697,3 = 0,013 або 13%

Коефіціент приросту = (3220,7 - 455,7) / 33697,3 = 0,085 або 8,5%.

Протягом звітного періоду по хлібокомбінату здійснено ряд організаційно-технічних заходів, які сприяли збільшенню обсягів виробництва ,покращенню якості продукції ,поліпшенню умов організації праці та побуту, а також економії матеріальних, паливно-енергетичних, трудових ресурсів ,основні з них:

1) встановлено пакувальний автомат «Хартман» для нарізання та пакування класових сортів хліба після охолодження;

2) переоснащено лінію № 7 з виробництва булочних та здобних виробів на виробництва сушки;

3) проведено реконструкцію системи очищення води на підігрів у БГВ;

4) здійснено монтаж складу - ангар для пакувальних матеріалів;

5) здійснено ремонт виробничих, побутових приміщень;

6) замінено вузли обліку тепла.

Продовжують виконуватися роботи з впровадження автоматизації керування виробництвом.

Впроваджена Підсистема ІТ “ Виробництво в ХБЦ.

За звітний рік досягнута економія: палива - 12 т.у.п.

електроенергії - 14 тис.квт.год.

Показники з кількості виробничого та експедиційного браку не перевищують встановлених норм. Відповідно минулого року виробничого браку зменшено на 31,1 тн., зменшено експедиційного на 0,3 тн., збільшення малоцінних відходів на 2,7 тн. Затверджені виходи на хлібобулочні вироби за рік виконані. При перевірці продукції за звітний рік контролюючими організаціями - забраковок не було. Значення показників пораховано за нижче наведеними формулами:

Коефіціент зносу на початок року, % = Знос ОЗ на початок року (тисгрн) 100% / Первісна варітість ОЗ на початок року (тис грн) (2.1)

Коефіціент зносу на кінець року, % = Знос ОЗ на кінець року (тис грн) * 100% / Первісна вартість ОЗ на кінець року (тис грн) (2.2)

Коефіціент введення, % = Вартість введених ОЗ (тис грн) * 100% / Вартість ОЗ на кінець року (тис грн) (2.3)

Коефіціент вибуття, % = Вартість виведених ОЗ (тис грн) * 100% / Вартість ОЗ на початок року (тис грн) (2.4)

Залишок на кінець року (первісна (переоц.) варт.) = Залишок на початок року (первісна (переоц.) варт.) + Надійшло за рік + Переоцінка (дооц+/ уцінка -) - Вибуло за рік (перв. (переоц.) варт.) - Втрати від зменшення корисності за рік + Інші зміни за рік (перв. (переоц.) варт.) (2.5)

Залишок на кінець року (знос) = Залишок на початок року (знос) + Знос (переоцінки: дооцінки + чи уцінки -) - Знос вибулих за рік основних засобів + Нараховано амортизації за рік + Знос по іншим змінам за рік. (2.6)

Із документів підприємства робимо висновок, що у 2012 році найбільший відносний коефіцієнт введення спостерігався за групою машин та обладнання, найбільший відносний коефіцієнт вибуття спостерігався за групою інших основних засобів, найбільший відносний зносу на кінець року спостерігався за групою інструменти, прилади, інвентар, меблі.



Таблиця 2.3 Загальні показники діяльності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 за 2012 рік (із урахуванням цеху № 4)

Показники	2012
Вартість основних засобів на кінець року, тис грн	30194,2
Чисельність промислово - виробничого персоналу, чол	931
Фондоозброєність праці, тис грн/чол	32,43
Товарна продукція у діючих цінах, тис грн (у нашому випадку взято чистий доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг))	173896,4
Фондомісткість, грн/грн	0,17
Фондовіддача, грн/грн	5,7592

Значення показників у таблиці 2.3. пораховано за нижче наведеними формулами:

Фондовіддача (грн/грн) = Товарна продукція у порівняних цінах (тис грн)/Середньорічна вартість основних засобів (тис грн) (2.7)

Фондомісткість (грн/грн) = Середньорічна вартість основних засобів (тис грн) / Товарна продукція у порівняних цінах (тис грн) (2.8)

Фондоозброєність праці (тис грн/чол) = Середньорічна вартість основних засобів (тис грн) / Чисельність пром - вир персоналу (чол) (2.9)

Рентабельність основних засобів, % = Чистий прибуток (тис грн) * 100% / Середньорічна вартість основних засобів (тис грн) (2.10)

Тепер проаналізуємо стан та динаміку оборотних активів досліджуваного підприємства, тобто ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11.

Для аналізу показників оборотності підприємства необхідні дані щорічної фінансової звітності досліджуваного підприємства, а саме - форми 1 «Баланс» та 2 «Звіт про фінансові результати» ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11.



Таблиця 2.4 Показники оборотності коштів на 01.01.2012 та 01.01.2011

Умовні позначення	Найменування показників	На 01.01.2011	На 01.01.2012	Темп росту
К о	Оборотність оборотних засобів, оборотів	14,3319	14,5271	101,36%
Д о	Оборотність оборотних засобів, днів	25,1188	24,7813	98,66%
К оз	Оборотність виробничих запасів, оборотів	27,4278	30,5518	111,39%
Д оз	Оборотність виробничих запасів, днів	13,1254	11,7833	89,77%
К ор	Оборотність коштів у розрахунках, оборотів	26,5697	24,1315	90,82%
Д ор	Оборотність коштів у розрахунках, днів	13,5493	14,9183	110,10%
К од	Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості	26,5697	24,1315	90,82%
Д од	Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості	13,5493	14,9183	110,10%
К кз	Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості	10,2573	8,4953	82,82%
Д кз	Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	35,0968	42,3765	120,74%
К оч	Коеф оборотності чистого робочого капіталу	-37,5066	-20,51	54,68%
Д оч	Тривалість одного обороту усіх робочих активів, днів	-9,5983	-17,5524	182,87%
К оф	Коеф оборотності фіксованих активів	4,4144	5,6497	127,98%
Д оф	Тривалість одного обороту фіксованих активів	81,5512	63,7203	78,14%
К оа	Коеф оборотності усіх активів	3,3464	4,0443	120,86%
Д оа	Тривалість одного обороту усіх активів	107,5779	89,0152	82,74%
К овк	Оборотність власного капіталу, оборотів	5,6331	8,0969	143,74%
Т овк	Тривалість одного обороту власного капіталу	63,9081	44,4612	69,57%
К ок	Оборотність всього капіталу, оборотів	3,3464	4,0443	120,86%
Т ок	Тривалість обороту всього капіталу	107,5779	89,0152	82,74%

2.3 Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві

ДП ПАТ “Київхліб” Хлібокомбінат №11 у зовнішньоекономічній діяльності працює лише з авансом (100% передоплата за товар перед його відвантаженням покупцеві - це спосіб платежу та банківський переказ на рахунок продавця - форма платежу) та працюють на умовах FCA. Найбільшим партнером ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 є Німеччина. Якість продукції, що відправляється досліджуваним підприємством на експорт відповідає вимогам таких стандартів якості: ГОСТ 7128-91 «Изделия хлебобулочные бараночные. Технические условия» (затверджений комітетом стандартизації та метрології СРСР), ГОСТ «Межгосударственный стандарт: Изделия хлебобулочные сухарне. Общиетехнические условия» та СОУ 15.8-37-00389676-693:2007 стандарт організації України «Вироби хлібобулочні бубличні. Український ассортимент. Номенклатура» (чинний від 01/01/2008 р.).

Найбільшим імпортером продукції ДП ПАТ “Київхліб” Хлібокомбінату №11 є Німеччина (45 %), далі за величиною обсягів імпорту ідуть Греція (35 %), Ізраїль (15 %) та США (5 %).

Згідно із висновком лабораторії ДП ПАТ “Київхліб” Хлібокомбінату №11 вміст токсичних елементів, мікротоксинів, пестицидів не перевищує допустимих рівнів встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів. Сухарі за органолептичними та фізико-хімічними показниками відповідають вимогам нормативних документів.

Нижче наведено перелік документів, необхідних для митного оформлення вантажу, що відправляється на експорт ДП ПАТ “Київхліб” Хлібокомбінатом №11.

1. Фітосанітарний сертифікат, акт проведення термічного знезараження піддонів деревяних

2. Сертифікат походження товару

3. Довідка про відсутність майна за межами держави

4. Облікова картка суб`єкта ЗЕД, взятого на облік у ВМО - 7 КРМ

5. Контракт

6. Інвойс

7. Специфікація

8. Довідка про транспортні витрати від Покупця до митниці

9. Платежі за термінал (Укравто)

10. СМR , TІR

11. Сертифікат на транспортний засіб

12. Копія паспорта водія

13. Копія технічного паспорта на транспортний засіб

14. Копія паспорта декларанта.

15. Документи на придбання товару (ТТН (товаро-транспортна накладна), податкова накладна)

16. Калькуляція

17. Акт ведення завантажувальних робіт

18. Сертифікати якості на англійській мові.

Дослідимо ефективність експортної діяльності ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2011 та 2012 роках.

Таблиця 2.5 Ефективність експортної діяльності ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2011 та 2012 роках

Показники	2011	2012	Темп росту
Загальний обсяг експорту, грн	40986,00	49584,78	120,98%
Виробнича собівартість експортної продукції, грн	28226,21	34292,28	121,49%
Накладні витрати, грн	10439,83	12048,64	115,41%
Повна собівартість експортної продукції, грн	38666,04	46340,92	119,85%
Прибуток від експорту, грн	2319,96	3243,86	139,82%
Рентабельність експорту, %	6,00	7,00	116,67%

Як видно із таблиці 2.5 у 2012 році порівняно із 2011 роком зросли загальні обсяги експорту продукції ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 на 20,98%, збільшилася виробнича собівартість експортної продукції на 21,49%, зросли накладні витрати на 15,41%, збільшилася повна собівартість експортної продукції на 19,85%, але і збільшився прибуток від експорту на 39,82% та як наслідок усього цього зросла рентабельність експорту на 16,67%.

Зробимо дослідження ефективності експорту ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2011 та 2012 роках.



Таблиця 2.6 Ефективність експорту ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Назва продукції	Назва показника	2011		2012
		Експорт	Внутрішній ринок	Експорт	Внутрішній ринок
Сухарі «Київські»	Кількість, штук	1000	703350	1050	1253000
	Ціна, євро	0,62		0,65
	Ціна, грн	3,85	3,39	4,34	3,69
	Собівартість, грн	3,12	2,98	3,86	3,21
	Вартість, євро	620		682,5
Сухарі «Малятко»	Кількість, штук	1000	1172250	1050	1628900
	Ціна, євро	0,55		0,59
	Ціна, грн	3,42	3,07	3,94	3,5
	Собівартість, грн	2,73	2,67	3,5	3,22
	Вартість, євро	550		619,5
Сухарі «Московські»	Кількість, штук	1000	1641150	1050	1503600
	Ціна, євро	0,49		0,53
	Ціна, грн	3,04	2,59	3,54	3,22
	Собівартість, грн	2,59	2,3	3,27	2,86
	Вартість, євро	490		556,5
Сухарі «Гірчичні»	Кількість, штук	1000	1172250	1050	1879500
	Ціна, євро	0,56		0,59
	Ціна, грн	3,48	3,1	3,94	3,38
	Собівартість, грн	3,03	2,69	3,75	3,08
	Вартість, євро	560		619,5
Сушка «Малютка»	Кількість, штук	1000	369875	1050	704550
	Ціна, євро	0,45		0,49
	Ціна, грн	2,79	2,49	3,27	2,91
	Собівартість, грн	2,46	2,21	2,93	2,59
	Вартість, євро	450		514,5
Сушка «Українська»	Кількість, штук	1000	184937,5	1050	246592,5
	Ціна, євро	0,47		0,52
	Ціна, грн	2,92	2,57	3,47	3,05
	Собівартість, грн	2,6	2,29	3,33	2,74
	Вартість, євро	470		546
Сушка «Київська»	Кількість, штук	1000	184937,5	1050	281820
	Ціна, євро	0,83		0,88
	Ціна, грн	5,15	4,48	5,87	4,99
	Собівартість, грн	4,43	3,99	4,65	4,29
	Вартість, євро	830		924
Сушка «Гірчична»	Кількість, штук	1000	739750	1050	1056825
	Ціна, євро	0,51		0,55
	Ціна, грн	3,17	2,69	3,67	3,12
	Собівартість, грн	2,76	2,37	3,65	2,81
	Вартість, євро	510		577,5
Сушка «Дорожня»	Кількість, штук	1000	295900	1050	70455
	Ціна, євро	0,47		0,49
	Ціна, грн	2,92	2,54	3,27	2,97
	Собівартість, грн	2,54	2,16	3,1	2,68
	Вартість, євро	470		514,5
Сушка «Здобні з ваніліном»	Кількість, штук	1000	147950	1050	105682,5
	Ціна, євро	0,5		0,56
	Ціна, грн	3,11	2,83	3,74	3,32
	Собівартість, грн	2,7	2,6	3,62	2,99
	Вартість, євро	500		588
Сушка «Макова»	Кількість, штук	1000	443850	1050	634095
	Ціна, євро	0,54		0,58
	Ціна, грн	3,35	2,92	3,87	3,44
	Собівартість, грн	3,19	2,63	3,81	3,13
	Вартість, євро	540		609
Сушка «Сніжинка»	Кількість, штук	1000	591800	1050	422730
	Ціна, євро	0,61		0,65
	Ціна, грн	3,79	3,41	4,34	3,86
	Собівартість, грн	3,41	3,14	4,11	3,59
	Вартість, євро	610		682,5
Валютний курс, грн за євро	6,21	6,67
Обернений валютний курс євро за грн	0,16	0,15

У таблиці 2.6 наведено вихідні дані (ціни продукції на внутрішньому ринку та експортованої, обсяги реалізації на внутрішньому ринку та на ринку у країні імпортера, собівартість експортованої продукції та аналогічній експортованій продукції реалізованої на внутрішньому ринку, валютний та обернений валютний курси, ціни продукції у євро та гривнях на внутрішньому ринку та на ринку у країні - імпортері) для розрахунку показників: валютна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна (євро/грн), економічна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна (грн/грн), ефект експорту за видами продукції та інтегральний (грн) та ефективність реалізації експортованої продукції на внутрішньому ринку за видами продукції та інтегральна (грн/грн.). Розрахунки та формули до них буде подано нижче у таблицях.

Таблиця 2.7 Економічна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна, грн/грн.

Назва продукції	2011р.	2012р.
Сухарі "Київські"	1,2346	1,1232
Сухарі "Малятко"	1,2500	1,1253
Сухарі "Московські"	1,1765	1,0811
Сухарі "Гірчичні"	1,1494	1,0496
Сушка "Малютка"	1,1364	1,1137
Сушка "Українська"	1,1236	1,0407
Сушка "Київська"	1,1628	1,2610
Сушка "Гірчична"	1,1494	1,0049
Сушка "Дорожня"	1,1494	1,0556
Сушка "Здобні з ваніліном"	1,1494	1,0327
Сушка "Макова"	1,0526	1,0157
Сушка "Сніжинка"	1,1111	1,0546
Інтегральна ефективність	1,1531	1,0835

У таблиці 2.7 подано результати розрахунку економічної ефективності експорту за видами продукції та інтегральної (грн/грн.), її треба порівнювати з одиницею. Як видно із результатів розрахунків у таблиці 2.7 експорт продукції ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2011 та у 2012 роках був ефективним, так як економічна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна у цих роках є більшою за одиницю. У 2011 році ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 найефективніше було експортувати сухарі «Малятко», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є максимальною (1,2500 грн/грн), а найнеефективніше - сушку «Макову», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є мінімальною (1,0526 грн/грн). У 2012 році ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 найефективніше було експортувати сушки «Київські», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є максимальною (1,2610 грн/грн), а найнеефективніше - сушку «Гірчичну», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є мінімальною (1,0049 грн/грн).

Висновки до розділу 2

Історія співпраці Київських хлібопекарських підприємств почалася більше 70 років тому, коли у 1930 р. був створений Київський трест "Головхліб".Усі хлібопекарські підприємства акціонерного товариства - це сучасні високомеханізовані заводи, де постійно триває реконструкція, монтується нове устаткування, нарощуються потужності, підвищується технічний рівень, вживаються заходи щодо поліпшення якості продукції та розширення асортименту.

Конкурентами ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 на ринку хліба м. Києва є більшість хлібопекарських та кондитерських підприємств Київської області, та деякі фірми Харкова та Донецька.

Продукція ВАТ «Київхліб » на ринку хлібобулочних виробів міста Києва займає приблизно 90%, а решта 10% припадає на приватні підприємства та інші підприємства, що не входять до ВАТ «Київхліб». Тобто ВАТ «Київхліб» є монополістом на ринку хлібобулочних виробів міста Києва.

Відмічається поліпшення показника фондовіддачі з 2,5 грн. у 2011 році до 2,0 грн. у 2012 році за рахунок збільшення обсягів виробництва (на 18008,8 тис грн..), з одночасним зростанням вартості основних засобів (2765).

Протягом звітного періоду по хлібокомбінату здійснено ряд організаційно-технічних заходів, які сприяли збільшенню обсягів виробництва ,покращенню якості продукції ,поліпшенню умов організації праці та побуту, а також економії матеріальних, паливно-енергетичних, трудових ресурсів ,основні з них:

1) встановлено пакувальний автомат «Хартман» для нарізання та пакування класових сортів хліба після охолодження;

2) переоснащено лінію № 7 з виробництва булочних та здобних виробів на виробництва сушки;

3) проведено реконструкцію системи очищення води на підігрів у БГВ;

4) здійснено монтаж складу - ангар для пакувальних матеріалів;

5) здійснено ремонт виробничих, побутових приміщень;

6) замінено вузли обліку тепла.

Продовжують виконуватися роботи з впровадження автоматизації керування виробництвом.

Показники з кількості виробничого та експедиційного браку не перевищують встановлених норм. Відповідно минулого року виробничого браку зменшено на 31,1 т., зменшено експедиційного на 0,3 т., збільшення малоцінних відходів на 2,7 т.

Затверджені виходи на хлібобулочні вироби за рік виконані.

При перевірці продукції за звітний рік контролюючими організаціями - забраковок не було.

ДП ПАТ “Київхліб” Хлібокомбінат №11 у зовнішньоекономічній діяльності працює лише з авансом (100% передоплата за товар перед його відвантаженням покупцеві - це спосіб платежу та банківський переказ на рахунок продавця - форма платежу) та працюють на умовах FCA. Найбільшим партнером ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 є Німеччина.



3. Шляхи удосконалення ефективності зед дп пат «Київхліб» Хлібокомбінат №11

3.1 Удосконалення організації зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві

Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданнями, які вона покликана вирішувати. Її мета - максималізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутрішньо-фірмового управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.

На ДП ПАТ «Київхліб» зовнішньоекономічний апарат в даний час існує в основному в двох формах: відділ зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ) в рамках діючого апарату управління; зовнішньоторговельна фірма (ЗТФ).

Відділ зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ) не є самостійним структурним підрозділом підприємства. Він являє собою частину апарату управління. Його головне завдання полягає в управлінні ЗЕД як елементом єдиної цілісної системи внутріфірмового управління

Відділ складається із ланок (груп, секторів, бюро і спеціалістів). Кожен із секторів (груп) має свої конкретні завдання і виконує відповідні функції. Для удосконалення організації ЗЕД на ДП ПАТ «Київхліб» треба вжити таких заходів:

- комерційний сектор повинен забезпечувати швидке і точне виконання зобов'язань по міжнародних контрактах і угодах, участь у підготовці і проведенні комерційних переговорів, організацію поставок згідно контракту і контроль за їх виконанням. Для цього потрібно переглянути рекламацій по експорту та імпорту та ін.

- економічний сектор покликаний забезпечувати прогнозування і планування ЗЕД підприємства. Для цього необхідно проводити своєчасний аналіз ефективності експортно-імпортних операцій за всіма фінансово-економічними показниками, контроль за виконанням плану, валютний контроль і т.д.

- сектор маркетингу як ведуча служба підприємства вивчає коньюктуру світових товарних ринків. Тому треба приділити значну увагу визначенню цін на експортну продукцію, розробці і здійсненні рекламних мікроприємств, аналізі конкурентів, можливостей руху товару і т. ін.

- основними завданнями науково-технічного сектору повинні бути:вивчення діючих на світовому ринку технічних вимог до товару; аналіз технічного рівня і якості продукції, її конкурентноздатності; потрібно брати участь в розробці пропозицій по оновленню виробництва, випуску нової продукції; забезпечувати технічне обслуговування експортної продукції та ін.

Основними завданнями зовнішньоторговельної фірми (ЗТФ), як правило, являються: планування, організація і регулювання зовнішньоторгових угод, збільшення об'єму експорту і вдосконалення його структури, підвищення ефективності імпортних закупок у відповідності до стратегії підприємства, підвищення конкурентноздатності продукції за кордоном, сприяння покращенню її якості, вивчення коньюктури товарних світових ринків і виявлення критеріїв та вимог, які ставляться до конкурентноздатності товарів, вивчення діяльності конкурентів, їх сильних і слабких сторін, організація після продажного обслуговування за кордоном, вироблення рекламних заходів з метою розширення експорту, забезпечення правового захисту зовнішньоекономічних інтересів підприємства, участь разом з іншими підрозділами в організації транспортування і збереження продукції, участь в купівлі-продажу патентів і ліцензій, "ноу-хау", участь в здійсненні протокольних заходів.

Вирішенням цих та інших завдань, займається Директор ЗТФ, як правило, підпорядкований директору підприємства чи його заступнику із зовнішньоекономічних зв'язків. Тому важливо підібрати на цю посаду висококваліфікованого спеціаліста. Основними функціональними підрозділами ЗТФ у ДП ПАТ «Київхліб» є маркетингова і оперативно-комерційна служба. Також рекомендованими заходами по вдосконаленню організації ЗЕД буде створення служб, що забезпечують обслуговування ЗЕД фірми: планово-економічних розрахунків, валютно-фінансових операцій, обліку і звітності, юридичних та інженерно-технічних питань.

Кожна із даних служб виконувала б відповідні функції. В компетенцію маркетингової служби мали б входити: участь фірми в розробці стратегії і планів ЗЕД підприємства; вивчення ринків збуту і можливостей виходу на них; забезпечення реклами і руху товару; підготовка конкурентних матеріалів і конкурентного листа, необхідних для формування базисних умов контракту; прогнозування коньюктури товарних ринків і динаміки цін; аналіз ефективності експортно-імпортних операцій і окремих угод; збирання, накопичення і обробка необхідної інформації; методичне забезпечення роботи по вивченню зовнішніх ринків і вимог до якості продукції; забезпечення участі фірми у виставках, ярмарках, аукціонах, торгах та ін.

Необхідність створення підрозділів і служб ЗТФ в складі підприємства-суб'єкта ЗЕД повинна впершу чергу бути зумовлена співставленням затрат підприємства при відсутності власної такої фірми і витратами на її утримання. При цьому треба мати на увазі, що ефект діяльності ЗТФ буде видно тільки після декількох років її роботи. Але фінансові можливості ДП ПАТ «Київхліб» дозволяють їй це зробити.

Дуже важливо визначити країну, в яку найбільш вигідно експортувати чи з якої найбільш вигідно імпортувати товар (послуги). Найбільш привабливою країною-експортером є Росія,далі йдуть країни-колишні члени СНД. Такий вибір пояснюється доволі невисокими витратами на транспортування, а це є важливим фактором, адже продукція не має тривалого терміну зберігання, відносна дешевизна в цих країнах робочої сили та наявність постійних постачальників сировини. З країнами СНД та Росією налагоджені нормальні ділові відносини, підтверджені договірно-правовою основою.

3.2 Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення

Конкурентоспроможність продукції - вагомий критерій доцільності виходу підприємства на зовнішній ринок, умова ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій і складова вибору засобів та методів виробничо-експортної діяльності, яка являє собою сукупність якісних і вартісних ознак продукції, що забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів.

Критеріями оцінки конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку слід вважати фактори, які визначають його кон'юнктуру:

- наявність споживача даного виду продукції;

- кількість конкурентів, які випускають аналогічну продукцію;

- обсяги виробництва й реалізації продукції підприємств-конкурентів у цілому й у сфері діяльності українського підприємства;

- важливість для конкурентів «панування» на тому сегменті ринку, який опанований чи планується до «завоювання» вітчизняним підприємством;

- основні напрямки конкурентної боротьби на зовнішньому ринку;

- оцінка стратегічної діяльності конкурентів (контроль за каналами збуту та діяльністю підприємств-постачальників з мстою зниження рівня витрат);

- політика горизонтальної інтеграції (з метою виявлення можливостей проведення контролю та управління станом сектору певної галузі);

- розмаїття методів конкуренції (ціни, якість, технологічний рівень, дизайн продукції, сервісні послуги, імідж підприємства, товарний знак тощо);

- стабільність попиту на продукцію, яку має підприємство на кожному сегменті ринку.

У сучасних умовах на світовому ринку на зміну ціновій конкуренції прийшла нецінова, тобто конкуренція технічного та якісного рівня продукції. У конкурентній боротьбі за ринки збуту перемагає не той, хто пропонує нижчі ціни, а той, хто пропонує вищу якість, оскільки продукція з кращою якістю значно ефективніша у використанні. Однак при цьому роль ціни не зменшується, вона завжди була й буде виступати найвпливовішим критерієм максимізації прибутку. Продукція ДП ПАТ «Київхліб» знаходиться в помірному ціновому коридорі і має стандарти якості СОУ та ГОСТу.

Конкурентоспроможність експортної продукції характеризують показники попиту на неї, а економічний ефект виражається величиною одержаного прибутку від реалізації продукції на зовнішньому ринку. Крім цього, на рівень конкурентоспроможності продукції вказують такі економічні показники, як:

1) динаміка експорту продукції у вартісному та натуральному відтворенні (перевищення темпів зростання вартісного обсягу продукції з урахуванням інфляційного підвищення цін над зростанням її фізичного обсягу свідчить про підвищення попиту на неї);

2) відношення прибутку від реалізації продукції на зовнішньому ринку до обсягу її експорту (збільшення такого показника вказує на підвищення конкурентоспроможності продукції);

3) відношення обсягів реалізації експортної продукції до вартості матеріально-виробничих запасів (зменшення цього показника свідчить про сповільнення оборотності запасів через зниження попиту па продукцію або збільшення матеріальних запасів);

4) відношення обсягів реалізації експорту до нереалізованої експортної продукції (зменшення цього показника свідчить про зниження попиту або перевиробництво експортної продукції);

5) відношення обсягів реалізації експорту до дебіторської заборгованості, яке відображає обсяги комерційних кредитів, наданих іноземним покупцям (чим вищий попит на експортну продукцію, тим нижчий розмір кредиту, менша дебіторська заборгованість);

6) «портфель» іноземних замовлень, обсяг якого характеризує рівень попиту на продукцію вітчизняних підприємств;

7) завантаження виробничих потужностей виготовленням продукції на експорт (зниження попиту викликає зменшення даного показника);

8) обсяги й напрями капіталовкладень (показник відтворює ступінь спрямування капітальних інвестицій на виробництво найперспективніших і конкурентоспроможних видів продукції).

З точки зору покупців, конкурентоспроможним вважається товар, в якому відношення корисного ефекту до витрат на його придбання та використання є максимальним порівняно з аналогами. При визначенні конкурентоспроможності продукції треба виходити з таких основних методологічних засад:

- конкурентоспроможність продукції оцінюється шляхом порівняння двох чи більше аналогів, що зумовлює відносність даного показника;

- при оцінці конкурентоспроможності продукції враховуються не всі властивості, а лише ті, які викликають інтерес іноземного споживача, задовольняючи його потреби;

- рівень конкурентоспроможності визначається для окремого виду продукції з урахуванням конкретних умов її реалізації та споживання, тобто для конкретного ринку збуту чи його сектору.

На конкурентоспроможність експортної продукції впливає ряд факторів:

* економічних, що характеризують основні економічні та споживчі властивості продукції (ціну, собівартість, рівень попиту на неї тощо) і відтворюються в показниках загальних витрат на придбання продукції та експлуатаційних витрат за термін її служби;

* класифікаційних (параметрів призначення), які використовуються для визначення належності продукції до відповідного класу за рядом ознак (видом продукції, її призначенням, змістом, новизною);

* юридичних або нормативно-правових, які визначають правову захищеність продукції на зовнішньому ринку;

* техніко-технологічних, які визначають технічні властивості продукції і регламентуються технологічними стандартами випуску продукції, що відповідає стандартам і нормам, діючим в обраній для експорту країні;

* ергономічних, які характеризують властивості продукції в процесі її використання людиною (гігієнічні, антропометричні, психофізичні);

* естетичних, які відображають виразність і досконалість зовнішнього вигляду продукції, особливості її сприйняття споживачами в процесі експлуатації (насиченість кольорів, дизайн, зручність).

До факторів, які безпосередньо впливають на забезпечення конкурентоспроможності експортної продукції, слід віднести не лише високу якість та економічні умови продажу, а й ряд нецінових чинників: унікальність, ефективність бази для поширення інформації про продукцію, динамізм збуту і можливість швидкого реагування на ринкові досягнення.

Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності продукції ДП ПАТ «Київхліб» має включати сукупність організаційних, науково-технічних, екологічних, інвестиційних, управлінських та інших рішень, пов'язаних між собою єдиною метою. Для досягнення позитивного результату керівництво повинно забезпечити зростання якісного рівня продукції та максимальне задоволення вимог іноземних споживачів при одночасній мінімізації витрат на її виготовлення й реалізацію. З цією метою необхідно розробити комплекс заходів з удосконалення організації виробництва, звернувши особливу увагу на оновлення й модернізацію основного технічного парку підприємства, раціоналізацію та стимулювання ефективності виробництва, створення системи мотивації управління працею, підготовку персоналу.



3.3 Проект підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Першим етапом аналізу шляхів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства має стати визначення кола країн, які є потенційно привабливими з точки зору проникнення на їхні ринки. При цьому необхідно ретельно проаналізувати стан середовища міжнародного маркетингу, який включає в себе вивчення системи міжнародної торгівлі, економічного середовища кожної з країн та їхнього політико-правового та культурного середовища. Підприємству, яке вирішило вийти на іноземний ринок, необхідно взяти до уваги існування безлічі обмежень і перешкод у міжнародній торгівлі як у країні, на ринок якої воно збирається вийти, так і у своїй власній. До таких обмежень належать: митні тарифи (фіскальні та протекціоністські), валютний контроль з боку держави, ряд нетарифних бар'єрів (системи національних стандартів безпеки, якості тощо).

Результатом вивчення середовища міжнародного маркетингу є інформація, аналіз якої дає змогу прийняти рішення про принципову доцільність (або недоцільність) виходу підприємства на зарубіжний ринок. В сучасних умовах оптимальним рішенням вважається вихід українського підприємства на ринки країн так званого ближнього зарубіжжя. З усіх держав пострадянського простору російський ринок здається найпривабливішим - його потенційна місткість значно більша за місткість українського, платоспроможний попит у Росії вищий.

Пропонуються такі можливості виходу на ринок близького зарубіжжя:

· прямий експорт;

· організація виробництва у цих країнах:

· формування мережі дистриб'юторів для просування та поширення товарів на ринку;

· організація спільного підприємства з уже діючим підприємством для створення

· дистриб'юторського каналу;

· виробництво за ліцензією;

· організація мережі просування товару й оцінки продажу (при експорті);

· придбання діючого підприємства - дистриб'ютора й оптового торгівця з наявною системою просування і продажу (придбання по вертикалі) або купівля контрольного пакета акцій виробника (придбання по горизонталі).

Однак, під час реалізації цих можливостей постає чимало проблем. Насамперед прямий експорт пов'язаний із необхідністю завоювання позицій на ринку, з опором ринку іноземним торговельним маркам, із необхідністю тимчасових витрат на організацію мережі просування і збуту, зі складністю контролю за зростанням обсягів продажу, з труднощами у зв'язках із кінцевим споживачем, із затримками в оплаті. Будівництво виробничої бази потребує значних інвестицій, ретельного вибору місця розташування, пошуку й добору робочої сили і кваліфікованого персоналу. Організація дистриб'юторської мережі або створення спільного підприємства за кордоном здаються привабливими, але ускладнюються проблемами з вибором партнера, завищенням цін (витрати з дистриб'ютора переносяться на кінцевого споживача), розбіжностями в стратегічних цілях із партнером, проблемами в розподілі прибутків (у разі утворення спільного підприємства).

На сучасному етапі розвитку процес засвоєння ДП ПАТ «Київхліб» зарубіжних ринків супроводжується значними труднощами і проблемами, які обумовлені недосконалістю форм фінансових розрахунків, нерозвиненістю транспортної і ринкової інфраструктури договірно-правової бази, практики регулювання митних процедур і оподаткування.

Підприємство спроможне вийти на світовий ринок лише за умови виробництва якісної продукції, яка б відповідала існуючим запитам і потребам споживачів.

Розв'язання цієї проблеми можливе лише за умови вкладення капіталу та впровадження сучасних інноваційних розробок у пріоритетні галузі. У переважній більшості продукція характеризується високим рівнем витрат на її виробництво, що в кінцевому підсумку обумовлює низький рівень конкурентоспроможності на зарубіжних ринках. Розвиток експортного потенціалу неможливо розглядати ізольовано, без врахування взаємозалежності між станом економіки й ефективністю зовнішньоекономічних відносин, а також особливостей сучасної економічної кризи та зарубіжного досвіду розвитку експортоспроможних виробництв.

З метою підвищення ефективності функціонування зовнішньоекономічного комплексу необхідний розвиток системи і принципів державного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків відповідно із курсом держави на підтримку реального сектору економіки. Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств, в першу чергу експортних операцій, знаходиться у великій залежності від удосконалювання системи управління зовнішньоекономічними зв'язками. В цьому випадку значний інтерес представляє питання, пов'язане із можливістю прийняття оптимальних управлінських рішень стосовно задач, націлених на підвищення конкурентоздатності підприємства, а також узгодження його ефективної виробничої і збутової діяльності.

Вихід на зовнішній ринок завжди є вступом до конкурентної боротьби. В умовах високої насиченості і навіть перенасиченості світових товарних ринків кожен товар (і товаровиробник, що за ним стоїть) змушений вести жорстку боротьбу за перевагу споживача, яка віддається найбільш конкурентоспроможному товарові, який на одиницю своїй вартості (ціни) задовольняє більше потреб і на більш високому рівні, ніж товари конкурентів.

Зростаючий інтерес до якості, викликаний посиленням конкурентної боротьби на світовому ринку, ставить цілком конкретне завдання перед виробником продукції. Покращити якість - це покращити конкурентоспроможність своїх товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Із новим підходом до якості продукції зростає роль стандартизації, у розвитку якої значну роль відіграє держава. Питання стандартизації розглядаються у якості базової основи, без якої неможливо підвищення якості продукції у масштабах всієї держави в цілому.

Висновки до розділу 3

Для забезпечення конкурентоспроможності продукції при здійсненні ЗЕД ДП ПАТ «Київхліб» необхідно здійснити:

1. Аналіз стану, виявлення і систематизація основних факторів і умов, що визначають конкурентоспроможність продукції (товарів, послуг) в умовах ринкової економіки (групи, види, різновиди факторів).

2. Систематизацію, вибір і обґрунтування перспективних напрямів розвитку і вдосконалення законодавчих (правових) механізмів (гарантії, товарні знаки тощо).

3. Систематизацію, вибір і обґрунтування перспективних напрямів розвитку і вдосконалення економічних механізмів (ціноутворення, собівартість, норма і маса прибутку, економічна ефективність, стимулювання, податкові, кредитні умови тощо).

4. Систематизацію, вибір і обґрунтування перспективних напрямів розвитку і вдосконалення науково-технічних механізмів (технічний рівень продукції, надійність, довговічність тощо).

5. Систематизацію, вибір і обґрунтування нормативної та технічної бази (стандартизація, сертифікація, кодування і каталогізація продукції, техніко-економічна інформація тощо).

6. Систематизацію, вибір і обґрунтування перспективних напрямів розвитку і вдосконалення організаційних механізмів (сервісне обслуговування, реклама тощо).

7. Систематизацію, вибір і обґрунтування перспективних напрямів розвитку і вдосконалення соціальних механізмів (індивідуальні особливості покупців, безпека використання, екологічна безпека тощо).

8. Систематизацію, вибір і обґрунтування перспективних напрямів розвитку і вдосконалення психологічних механізмів (дизайн, упаковка тощо). Систематизація, вибір і обґрунтування перспективних напрямів розвитку і вдосконалення комерційних механізмів (умови платежу, поставок, знижок, марка тощо).

9. Удосконалення і поширення систем управління якістю продукції (на базі міжнародних стандартів) за рівнями, сферами, аспектами (факторами), стадіями "життєвого циклу" продукції, об'єктами, елементами формування якості продукції.

10. Створення і удосконалення системи підготовки спеціалістів із забезпечення конкурентоспроможності продукції (вища і середня спеціальна освіта, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів тощо).

11. Систематизацію, вибір і обґрунтування напрямів формування системи захисту прав споживачів на законодавчій та суспільній основі (гарантії, інформація, взаємодія з організаціями захисту інтересів і прав споживачів тощо).



Висновки

Важливою складовою частиною стабілізації господарської діяльності підприємств, фірм, усіх учасників ринкових відносин є зовнішньоекономічна діяльність - одна із сфер господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою та науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів, послуг, виходом підприємств, організацій на зовнішній ринок. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності - це суттєвий фактор підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні окремих підприємницьких структур, так і в масштабах усієї країни.

Актуальність даної проблематики пояснюється тим, що ефективна зовнішньоекономічна діяльність сприяє відтворенню експортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, залученню іноземних інвестицій на взаємовигідних умовах, забезпеченню економічної безпеки України. Реформа зовнішньоекономічної діяльності, насамперед, промислових підприємств є одним із істотних напрямів перебудови господарського життя країни. Вона характеризується децентралізацією зовнішньоекономічної діяльності і поступовою відмовою держави від монополії на зовнішню торгівлю. Підприємства одержують право самостійного виходу на зовнішній ринок. На їх рівні починає зосереджуватися увесь спектр питань, пов'язаних із експортно-імпортною діяльністю, включаючи проектування експортних товарів, їх виробництво, збут і сервіс. Закріплюються економічні, матеріальні та правові умови для посилення зацікавленості підприємств в експортній діяльності і підвищення її ефективності.

Разом з тим, на сучасному етапі зовнішньоекономічна діяльність українських підприємств потребує вдосконалення. Цьому, насамперед, повинна сприяти виважена державна політика у зовнішньоекономічній сфері. У перспективі промислові підприємства повинні орієнтуватись у своїй зовнішньоекономічній діяльності на збільшення питомої ваги в експорті готових виробів. Особливе значення для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків повинно мати нарощування експортного потенціалу за рахунок конверсії оборонних галузей промисловості, розвитку форм виробничого співробітництва із зарубіжними партнерами, створення умов для переливу міжнародного капіталу та робочої сили. Достатня кількість дешевої кваліфікованої робочої сили дає змогу створити навіть нові галузі господарства, виробництво електронного та лазерного обладнання, що мало б відчутно збільшити експорт наших підприємств.

Отже, лише на основі всебічного вивчення кон'юнктури світових ринків, підвищення конкурентоздатності продукції, застосування сучасних технологій можна досягти ефект у зовнішньоекономічній діяльності як на мікрорівні (рівні підприємства), так і на макрорівні зокрема.

ДП ПАТ “Київхліб” створене згідно з Законом України “Про господарські товариства” та здійснює свою діяльність на підставі Статуту.

Сьогодні з підприємством співпрацюють понад 700 організацій та підприємців. Хлібобулочні та кондитерські вироби постачаються в різні регіони України та за їх межі, в 1154 торгові точки. Якість продукції хлібокомбінату продовжують оцінювати споживачі в США, Ізраїлі, Німеччині, Греції. За звітний рік обсяг експорту склав 2177,7 тис. грн. Аналіз ліквідності дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання. Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів може бути сплачена негайно. Значення цього показника на початок перевіреного періоду становить 0,4152 та 0,3623 на кінець перевіреного періоду. Це свідчить про те, що лише 4,152% та 3,623% відповідно боргів підприємство може сплатити негайно. Відповідно до стратегії розвитку ПАТ ” Київхліб”, хлібокомбінат з 2011 р. знаходиться в пошуках пріоритетних направлень своєї діяльності, метою якого є збільшення обсягів реалізації продукції ПАТ, розширення ринку збуту, одержання при цьому кращих результатів.

Список використаних джерел

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене і перероблене. - К.: Атіка, 2006. - 528с.

2. Виноградський М.Д., Беляєва С.В., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 504 с.

3. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 “професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності”. Розділ 1 “Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців”. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, 354 с.

4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За редакцією доктора економічних наук, професора І.В. Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

5. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. Підручник наявний на сайті: http://studentbooks.com.ua/content/vіew/112/44/1/5/

6. Козик В. В., Панкова Л. А., Карп як Я. С., Григорєв О. Ю., Босак А. О. Зовнішньоекономічні опрації та контракти: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.

7. Кудряшов Л.С., Гуринович Г.В., Рензяева Т.В. Стандартизация, метрология, сертификация в пищевой промышленности: Учебник. - М.: ДеЛипринт, 2002. - 303 с.

8. Кузьмін О. Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. - К.: “Академвидав”, 2003. - 416 с.

9. Пояснювальна записка до звіту за 2008 рік по Хлібокомбінату № 11

10. Пояснювальна записка до звіту за 2011 рік по Хлібокомбінату №...