Особливості міжнародних розрахунків України

Обмінність національної валюти забезпечує: вільний вибір господарськими об'єктами найбільш вигідних ринків збуту і закупок в середині країни і за кордоном; більш активне залучення іноземних інвестицій і розміщення інвестицій за кордоном; стимулювання впливу іноземної конкуренції на підвищення ефективності, гнучкості й адаптації національних підприємств до середовища, що міняється; підтягування національного виробництва до рівня міжнародних стандартів по цінах, витратах, якості й асортименту; можливість здійснення міжнародних розрахунків в національній валюті.

По-третє, особливістю міжнародних розрахунків являється й те, що в країнах з частково конвертованою валютою держава використовує певні валютні обмеження. Валютні обмеження являють собою законодавчу чи адміністративну заборону, лімітування і регламентацію операцій резидентів і нерезидентів з валютою й іншими валютними цінностями. Звичайно, валютні обмеження стають причиною негативних наслідків. Вони звужують можливості й підвищують витрати валютного обміну і платежів по зовнішньоторгових угодах. Однак вони об'єктивно необхідні. Це пов'язано, насамперед, з нестачею валюти, наявністю зовнішньої заборгованості, погіршенням платіжного балансу. Валютні обмеження в даній ситуації вводяться з метою концентрації валютних цінностей в руках держави, вирівнювання платіжного балансу, підтримання валютного курсу валюти своєї країни. Валютні обмеження здійснюються різними способами: блокування виручки експортерів від продажу товарів в даній країні; повний чи частковий обов'язковий продаж валютної виручки експортерами центральному банку або іншим вповноваженим банкам; заборона оплати імпорту деяких товарів іноземною валютою; регулювання строків платежів по експорту й імпорту та ін.

В Україні до валютних обмежень відносяться:

· обов'язковий продаж експортерами 50% експортної валютної виручки,

· регулювання строків платежів і поставок по експортно-імпортних операціях,

· обмежувальний характер продажу валюти імпортеру,

· контроль за здійсненням інвестицій за кордоном,

· контроль за залученням іноземних кредитів,

· регулювання інвестицій нерезидентів і т.д.

В цих умовах підприємствам-суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності необхідно сумлінно вивчати і постійно враховувати в своїй роботі питання експортного й імпортного ліцензування, валютного контролю, податкового законодавства, технічних стандартів і вимог, особливості тарифів і квот, антидемпінгових законодавств, наявності конвертованої валюти і стабільності валюти в країні потенційного іноземного партнера.

З погляду міжнародних стандартів українські банки відносяться до дрібних та середніх. Ступінь їх впливу на обсяги та механізм міжнародних розрахунків незначний. Порядок ліцензування операцій Національним банком згідно з поточними і резервними вимогами до власного капіталу спричиняє обмеження валютних операцій як на внутрішньому валютному ринку, так і на міжнародному. Це може спричинити закриття банків та хвилю злиттів і поглинань, адже міжнародні розрахунки й валютні операції приносять банкам чималі прибутки.

У даний час у своїй переважній більшості ті українські банки, які орієнтуються на зовнішньоекономічну діяльність, в основному займаються акумуляцією дешевих ресурсів українських експортерів та їх розміщенням у малоризиковані іноземні активи (депозити, держпапери тощо). Ці активи хоча і приносять стабільний дохід, але незначні. Це означає, що банківські установи та Центральна розрахункова палата НБУ не повністю виконують свої основні функції як фінансових посередників та контролерів. Причинами цього часто називають неплатежі, взаємозаборгованість, високі тарифи на міжнародні розрахунки, високий рівень процентних ставок та низьку якість позичальників, спричинені жорсткою грошовою політикою.

Комерційні банки сприяють своєчасності та надійності міжнародних розрахунків, здійснюючи гарантійні операції по інкасо, авансах, відкритих рахунках тощо. Вибрана форма міжнародних розрахунків зумовлює обсяг зобов'язань та ступінь відповідальності комерційного банку стосовно руху товаророзпорядчих та платіжних документів, їх оформлення та забезпечення розрахунків між учасниками торгівельних операцій.

Здебільшого у розрахунках за договорами купівлі-продажу банки використовують банківський переказ, документарне інкасо, документарний акредитив і банківську гарантію. Але крім вищезазначених форм комерційні банки опановують нові, прийняті у світовій банківській практиці, форми міжнародних розрахунків.

Також, все більша кількість уповноважених банків України самостійно встановлюють кореспондентські відносини з іноземними банками. І все ж сфера зовнішньоекономічної діяльності наших банків поки що одна з найменш розвинутих.

Не дивлячись на труднощі, з якими зіштовхуються банки України та зовнішньоторговельні фірми у сфері зовнішньоекономічної діяльності, існує ряд перспектив для удосконалення міжнародних розрахунків в Україні. Серед них найважливішими є:

1) удосконалення українського розрахунково-платіжного законодавства;

2) створення українського банку даних щодо всіх підприємств, які працюють на території України, для формування інформації про їхню надійність та платоспроможність, а також про компанії, які характеризуються найгіршими показниками платіжної дисципліни та занесені у «чорний список»;

3) розвиток системи прямих кореспондентських відносин, що дасть змогу зміцнити позиції українських банків на світовому ринку банківських послуг та знизити банківську комісію при здійсненні міжнародних розрахунків;

4) впровадження методик розрахунку ефективності від використання різних форм розрахунків;

5) активне застосування систем «банк-клієнт» та електронної пошти;

6) проведення семінарів щодо ознайомлення клієнтів та працівників банків з особливостями міжнародних розрахунків з метою вибору найбільш оптимальної форми розрахунків.

Таким чином, варто зробити висновок про те, що необхідно вдосконалювати валютне законодавство України. Політика України в області зовнішньоекономічної діяльності повинна бути більш лояльною, щоб залучати закордонних партнерів і інвесторів, підвищуючи тим самим соціальний рівень. Крім того, потрібно активніше працювати і з тими іноземними банками, які вже працюють в Україні. Цим банкам важливо, використовуючи сприятливу для України кон'юнктуру світового ринку, нарощувати свої інвестиції за кордоном, роблячи акцент на роботу з тими вітчизняними підприємствами, чия продукція має попит за кордоном.

Висновки

Існує безліч підходів та поглядів до визначення міжнародних розрахунків. Дане питання досліджували такі автори як Т. В. Кривов'яз, О. В. Дзюблюк, О. І. Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька та багато інших. На мою думку, із всіх цих підходів можна виокремити єдине більш прийнятне визначення міжнародних розрахунків щодо зовнішньоекономічних відносин України за трактуванням О. В. Дзюблюка, яке звучить наступним чином: «Міжнародні розрахунки - це операції, пов'язані з платежами за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з економічними, політичними і культурними відносинами між економічними суб'єктами різних країн».

Щодо форм міжнародних банківських розрахунків, то основними з них є акредитив, інкасо та банківський переказ. Різні підходи до визначень даних форм міжнародних розрахунків трактувались різними авторами і найбільш вдалими на мій погляд являються визначення таких авторів, як: Л. В. Руденко (визначення акредитиву), О. В. Дзюблюк (визначення інкасо) та автори Н. Д. Галапуп і Я. І.Чайковський (визначення банківського переказу).

В даній роботі були визначені основні особливості міжнародних розрахунків, такі як: по-перше, імпортер, експортер та їх банки вступають в певні додаткові відносини щодо оформлення, пересилання і обробки товаророзпорядчих і платіжних документів; по-друге, міжнародні розрахунки регулюються як нормативними національними законодавчими актами, так і міжнародними банківськими правилами й звичаями; по-третє, міжнародні розрахунки виступають об'єктом уніфікації та універсалізації інтернаціоналізованих банківських операцій; та останнє - міжнародні розрахунки мають здебільшого документальний характер, тобто здійснюються під фінансові і комерційні документи.

Об'єктами міжнародних розрахунків виступають товари, роботи, послуги, гроші або цінні папери та фінансові інструменти (форми розрахунків).

В даній роботі наведені етапи, які проходить кожна з форм банківських міжнародних розрахунків.

Після аналізу проведення банківських міжнародних розрахунків можна зробити висновок, що економіка України не є ізольованою. Про це свідчать показники експорту та імпорту за товарами та послугами у проаналізований період. Також відчутний вплив світової кризи спостерігався у 2009 році, і що відображено в показниках обсягів експортних та імпортних операціях за цей період. Проте, стан економіки щодо цих показників починає стабілізуватися, що дає можливість робити більш позитивні прогнози.

Також було досліджено проблеми, які виникають при розвитку міжнародних розрахунків, серед них виділяють наступні: неузгодженість міжнародних платіжних систем; недовиконання своїх функцій банківськими установами та Центральною розрахунковою палатою НБУ; зростання впливу валютних, інформаційних та інших видів ризику. І, нарешті, головною проблемою в міжнародних розрахунках є легалізація грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. На сьогоднішній день це найактуальніший тип ризику в міжнародних розрахунку, який несе фінансова глобалізація.

На противагу проблемам, які виникають при міжнародних розрахунках, існує також ряд переваг та шляхи вдосконалення зовнішньоторговельної діяльності, які потрібно застосовувати для підвищення надійності та зниження ризику в міжнародних розрахунках.

Список використаних джерел

1. Банківські операції [Текст] : навч. посіб. / О. В. Дзюблюк, Н. Д. Галапуп, Я. І.Чайковський [и др.]. - Тернопіль: ТНЕУ, 2009. - 694 с. - ISBN - 978-966-654-235-2.

2. Голов, С. В. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. Приклади. Коментарі [Текст]: підруч. / С. В. Голов, В. М. Костюченко. - К.: КНЕУ, 2001. - 840 с. - ISBN - 963-852-741-0.

3. Кривов'яз, Т. В. Міжнародні кредитно-розрахункові операції в банках [Текст] : навч. посіб. / Т. В. Кривов'яз; Мін-во освіти і науки України, К.,2009. - 326 с. - ISBN - 978-966-388-295-6.

4. Михайлов, Д. М. Міжнародні розрахунки і гарантії [Текст]: навч. посіб. / Д. М. Михайлов. - К.: Торгово-видавниче бюро ВНV, 1998. - 298 с. - ISBN - 985-655-138-2.

5. Міжнародні розрахунки та валютні операції [Текст] : навч. посіб. / О. І. Береславська, О. М. Наконечний, М. Г. Пясецька [и др.]. - К.:КНЕУ, 2006. - 312 с. - ISBN - 966-581-613-9.

6. Операції комерційних банків [Текст] : навч. посіб. / Р. Т. Коцовська, В. Д. Ричаківська, Г. В. Табачук [и др.]. - К.: Алерта, 2003. - 501 с. - ISBN - 966-7330-59-1.

7. Передій, О. С. Міжнародні економічні відносини [Текст] : навч. посіб. / О. С. Передій, К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 274 с. - ISBN - 968-598-331-7.

8. Петрук, О. М. Банківська справа [Текст] : навч. посіб. / О. М. Петрук, К.: Кондор, 2004. - 462 с. - ISBN - 966-7982-83-1.

9. Попович, О. В. Міжнародні розрахунки. Валютний кліринг [Текст] / О. В. Попович // Інститут економіки та менеджменту. - 2007. - УДК 339.727.6 (045).

10. Руденко, Л. В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції [Текст] : підруч. / Л. В. Руденко, К.: ЦУЛ, 2003. - 615 с. - ISBN - 966-541-1051-2

11. Руденко, Л. В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства [Текст] : підручник / Л. В. Руденко; Мін-во освіти і науки України, К.: Лібра, 2002. - 302 с. - ISBN - 966-7035-49-2.

12. Рум'янцева, А. П. Зовнішньоекономічна діяльність [Текст] : навч. посіб. / А. П. Рум'янцева, К.: Центр навч. л-ри, 2004. - 377 с. - ISBN - 978-652-325-5.

13. Савлук, М. І. Міжнародні розрахунки та валютні операції [Текст] : навч. посіб. / М. І. Савлук, К.:КНУ, 2002. - 391 с. - ISBN - 966-574-331-7.

14. Семенов, К. А. Міжнародні валютні і фінансові відносини [Текст]: підруч. / К. А. Семенов. - М.: ТЕИС, 2000. - 175 с. - ISBN - 965-563-847-6.

15. Слепов, В. А. Міжнародні валютні і фінансові відносини [Текст] / В. А. Слепов. - М.: ФБК-ПРЕСС, 1998. - 280 с. - ISBN - 5 -78965-452-365-1.

16. Філіпенко, А. С. Міжнародні валютно-кредитні відносини [Текст]: підруч. / А. С. Філіпенко. - К.: Либідь, 1997. - 208 с. - ISBN - 985-652-347-8.

17. Шелудько, Н. М. Роль банківської системи у стимулюванні економічного зростання крїни [Текст] / Н. М. Шелудько. - К.: КНЕУ, 2002 - 501 с. - ISBN - 966-154-633-8.

18. Антонова, О. В. Міжнародні розрахунки в Україні: основні тенденції та перспективи розвитку [Текст] / О. В. Антонова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 4. - C. 34-38.

19. Білик, М. Д. Розрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності підприємств: сутність та оцінка доцільності застосування різних форм розрахунків [Текст] / М. Д. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. - № 3. - C54-60.

20. Бондаренко, С. І. Використання акредитива при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями [Текст] / С. І. Бондаренко // Фінанси України. - 2000. - № 3. - C. 114-119.

21. Лисенко, Ю. Акредитиви: практика застосування у зовнішньоекономічних операціях [Текст] / Ю. Лисенко, І. Педь // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 1. - C. 18-24.

22. Семикова, П. В. Акредитиви як інструмент платежу [Текст] / П. В. Семикова // Фінанси і кредит. - 2003. - № 2. - C.10-15.

23. Руденко, Д. М. Проблеми організації та здійснення міжбанківських розрахунків в Україні [Текст] / Д. М. Руденко // Управління розвитком. - 2011. - 18(115) - С. 128-130.

24. Громова, Т. М. Вплив світової економічної кризи на зовнішньоекономічну діяльність України [Текст] / Т. М. Громова, О.М. Сидоренко // ХНУ. - 2011. - С. 260-267.

25. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]: Зовнішньоекономічна діяльність станом на 2008 - 2011 р.р. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

26. Здобувач, С. В. Комерційні банки як інституційні одиниці міжнародних фінансових розрахунків [Текст] / С. В. Здобувач // Науковий вісник КНЕУ. - 2006. - С. 448 - 453.

Додатки

Таблиця А.1.

Зовнішньоторговельний баланс України за 2008 - 2011 рр.

Размещено на Allbest.ru