Міжнародний поділ праці

Україна також не залишається осторонь гуманітарних катастроф, що відбуваються у різних куточках світу у зв'язку зі збройними конфліктами. 26 вересня 2012 року Президент України прийняв рішення про надання гуманітарної допомоги сирійським біженцям. На виконання рішення Президента України, виділені кошти у розмірі 1 000 000 грн. перераховані до Сирійського регіонального плану реагування, який реалізується УВКБ разом з міжнародними партнерами у країнах регіону Близького Сходу [16].

Значна увага приділялася розвитку співпраці з Управлінням ООН з наркотиків і злочинності (УНЗ ООН). У травні 2012 року за сприяння УНЗ ООН в Україні відбулася Міжнародна конференція «Українське суспільство і наркотики: вибудова нового стратегічного підходу», в якій взяли участь Заступник Генсекретаря ООН, Виконавчого директора УНЗ ООН, а також провідні міжнародні експерти. У 2012 році Україна пройшла через перший цикл механізму огляду виконання Конвенції ООН проти корупції, результати якого мають бути офіційно представлені у 2013 році.

На окрему увагу заслуговує грунтовна робота, що здійснюється українською стороною на різних напрямках співробітництва з МАГАТЕ.

Одним із актуальних завдань цього співробітництва є налагодження взаємодії у «трикутнику» Україна - ЄС - МАГАТЕ в рамках інтеграції енергетичних просторів. Важливою для української сторони подією буде головування представника України на Другій сесії Підготовчого комітету Оглядової конференції 2010 року держав-сторін Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка відбудеться під егідою МАГАТЕ.

Прикладом успішної участі України в діяльності міжнародних організацій також може слугувати різнобічна взаємодія з ЮНЕСКО, спрямована на розширення міжнародного співробітництва наукових, освітніх, культурних інституцій.

Завдяки послідовній та виваженій позиції України в ООН та інших міжнародних організаціях, наша країна отримує значну технічну допомогу з боку спеціалізованих установ ООН, її фондів та програм.

Приорітетне місце в сучасному міжнародному співробітництві займає проблематика сталого розвитку та охорони навколишнього середовища, протидії глобальній зміні клімату. Головну роль на даному напрямку відіграє ООН як найважливіше джерело міжнародного природоохоронного права. Україна є стороною понад 40 глобальних та регіональних природоохоронних конвенцій та угод, активним учасником переговорного процесу щодо підготовки нової міжнародної угоди, яка прийде на зміну Кіотському протоколу до Рамкової конвенції про зміну клімату. Досить динамічно розвивається співробітництво української сторони з Форумом ООН з лісів та Комісією сталого розвитку ООН (крім екологічних питань, в рамках Комісії Україна залучається до обговорення питань сільськогосподарського та промислового розвитку, продовольчої та енергетичної безпеки). З Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) Україна співпрацює в рамках тристоронньої ініціативи з довкілля та безпеки ЮНЕП, ПРООН та Організації безпеки та співробітництва в Європі - ОБСЄ [27].

Висновки

На основі всього вищесказаного про міжнародний поділ праці та участь України в ньому, можна зробити наступні висновки:

1. У сучасній економіці найбільший економічний ефект досягається у тому випадку, коли країни добровільно прилучаються до міжнародного співробітництва і між ними налагоджуються рівноправні партнерські відносини на взаємовигідних принципах з урахуванням їхньої спеціалізації та напрямів діяльності. Важливим чинником піднесення світового господарства є міжнародний поділ праці, який передбачає випереджальний розвиток у деяких країнах окремих галузей економіки, в яких ці країни мають власні переваги, тобто вищу продуктивність праці і нижчі витрати виробництва порівняно з іншими країнами. Завдяки участі в міжнародному поділі праці країна, отримуючи певні переваги, може підвищити ефективність своєї національної економіки. МПП - це об'єктивна основа міжнародного обміну товарами, послугами, знаннями, розвиток виробничого, науково-технічного, торговельного та іншого співробітництва між усіма країнами світу незалежно від рівня їхнього економічного розвитку. МПП є найважливішою основою налагодження плодотворної економічної взаємодії держав у масштабі всього світу.

2. Основними сучасними тенденціями міжнародного поділу праці можна виділити: збереження і навіть поглиблення розриву між промислово розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, а особливо подетальної та технологічної спеціалізації; внаслідок нерівномірності соціально-економічного розвитку продовжуються зміни в розстановці політичних і економічних сил в групі промислово розвинутих країн; зростає роль ТНК у міжнародному економічному обміні та МПП; посилюються інтеграційні процеси, інтернаціоналізація господарської діяльності; зростає об'єктивна необхідність в докорінній перебудові МПП.

3. Місце будь-якої країни в міжнародному поділу праці залежить від багатьох факторів: природно-географічних, соціально-економічних, НТП, динаміка розвитку національної економіки, ступінь її відкритості і залученості в МПП, її уміння адаптуватися до умов міжнародного господарського життя, та ін. Взаємодія різних факторів в умовах цивілізаційного розвитку визначає роль країни у МПП та її місце у світогосподарських зв'язках. Неоднозначне положення України у міжнародному поділі праці пояснюється впливом низки передумов, насамперед природних, демографічних, історико-економічних, геополітичних. Україна має як природні, історичні, так і техніко-економічні, соціально-економічні, організаційно-економічні основи для участі в МПП. Промисловість є ключовим елементом економічної системи України, який визначає місце національної економіки в міжнародному поділі праці, динаміку її конкурентоспроможності.

4. На сьогоднішній день Україна залучена в МПП слабкіше, ніж провідні країни Заходу чи нові індустріальні країни. Великі надії Україна покладає на інтеграцію в систему світогосподарських зв'язків, активну й зростаючу участь не тільки в регіональному, а й у міжнародному поділі праці, ефективному використанні його переваг. Це констатується на всіх рівнях влади, як поняття того, що слабка залученість України в міжнародний поділ праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам, бо залишає економіку країни поза розвитком світових продуктивних сил, провідних напрямів сучасної науково-технічної революції, що призводить до виштовхування її на узбіччя світового економічного прогресу. У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, сировинними, капітало- та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, сільське господарство та галузі, що розвиваються на їх базі). Україна як суверенна держава поки робить украй незначний вплив на МПП і інтеграційні процеси, що відбуваються у світовій економіці, залишаючись протягом тривалого часу осторонь від головних світогосподарських процесів.

5. Слабка включеність України в міжнародний поділ праці не відповідає її національним інтересам, оскільки залишає вітчизняну економіку поза розвитком світових продуктивних сил і провідних напрямків сучасної науково-технічної революції, виштовхує її на узбіччя світового економічного прогресу. Щоб забезпечити широкомасштабне включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво, необхідно сформувати ефективний механізм зовнішньоекономічних зв'язків. На жаль, в Україні такий механізм відсутній: відсутня ефективна правова база та вкрай недосконалою в Україні є валютна, податкова, кредитна й митно-тарифна політика. Оскільки найтісніші зв'язки в галузі науки й освіти Україна мала з Росією, а також з деякими колишніми соціалістичними країнами Східної Європи, то розвиток міжнародної науково-технічної кооперації України повинен охоплювати в першу чергу ці країни. Що стосується участі України в коопераційному співробітництві із західними кранами, то його масштаби незначні. Такий стан зумовлений недооцінкою в минулому цієї форми спілкування, невідпрацьованістю правових, організаційно-економічних та валютно-фінансових аспектів співробітництва, а також відсутністю глибокої зацікавленості західних підприємств щодо України. Сьогодні істотний негативний вплив на загальний стан виробничо-технічної кооперації роблять такі фактори як скорочення фізичних обсягів виробництва, згортання інвестиційної діяльності, стійке падіння продуктивності праці, величезний дефіцит бюджету, значний зовнішній борг України, дискримінаційна політика деяких держав стосовно України, низький соціально-економічний ефект України від діяльності спільних підприємств і ін. В міру їх подолання виробничо-технічна кооперація й інтеграційний процес в цілому будуть поглиблюватися.

Виходячи з принципів міжнародного поділу праці, геополітичного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, існуючих науково-технічного і ресурсного потенціалів, механізм зовнішньоекономічної діяльності, що формується в країні, повинен забезпечити реалізацію головної стратегічної мети в сфері зовнішньоекономічної політики - інтеграцію народногосподарського комплексу України у світову господарську систему. Для становлення України як процвітаючої держави існують всі передумови.

Таким чином, як суб'єкт міжнародних економічних відносин, Україна має свідомо входити до світової системи господарських зв'язків з метою якнайефективнішого використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Список використаних джерел

1. Антонюк Л. Л. Конкурентоспроможність національної економіки: показники і динаміка розвитку / Л. Л. Антонюк // Міжнародна економіка : наук. зб. / відп. ред. В. Є. Новицький. - К. : ІСЕМВ, 2001. - Вип. 28. - С. 10-20.

2. Антонюк Л. Л. Стратегії фінансування інноваційної діяльності в Україні / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник // Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації. - К. : КНЕУ, 2001. - С. 356-384.

3. Буртяк Г.Я. Міжнародна політика та міжнародні відносини в сучасному світі. - Вінниця: ВДТУ, 2001. - 60 с.

4. Грущинська Н. М. Особливості перехідних економік та їх вплив на сучасні глобалізаційні процеси / Н. М. Грущинська // Актуальні проблеми економіки. 2009. - № 3. - С. 3-9.

5. Грущинська Н. М. Детермінанти сучасного економічного розвитку Н. М. Грущинська // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 7-8. - С. 56-59.

6. 130144. Грущинська Н. М. Фінансово-економічні фактори впливу на становлення міжнародної позиції України / Н. М. Грущинська // Економіка. Фінанси. Право: журнал. - 2010. - № 4. - С. 18-21.

7. Герасимчук З.В., Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини. - Луцьк: Надстир'я, 2001. - 328 с.

8. Дахно І. Міжнародна економіка : Навч. посіб./ Іван Дахно, Юлія Бов-трук; Міжнар. акад. управл. персонал.. -К. : МАУП, 2002. - 214 с.

9. Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. - Л.: Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2001. - 424 с.

10. С. В., Карпенко О.А. Міжнародна економіка. - К.: Університет «Україна», 2007. - 252с.

Размещено на Allbest.ur