Стратегічні фактори активізації транскордонної співпраці регіонів Польщі та України
Аналіз транспортної інфраструктури як інтеграційного чинника співпраці її вплив на рівень зв’язків між прикордонними територіями. Модель регіональної транскордонної співпраці як наочного представлення взаємовідносин між суб’єктами господарювання.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 72,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
значне пожвавлення господарського обміну, що спричинило зростання транспортних потоків та кількості бажаючих перетнути кордон через пункти перепуску;
швидкий розвиток організованого та індивідуального туризму;
розбудова та модернізація вже існуючих контрольно-пропускних пунктів на кордоні та будівництво цілком нових, що дозволяло збільшити пропускну здатність польсько-українського кордону.
Проникливість кордону залежить, передусім, від двох головних елементів:
існування транспортної інфраструктури у вигляді доріг з твердим покриттям і залізничних шляхів, що перетинають кордон;
обсягів використання цієї інфраструктури, включаючи дорожні та залізничні прикордонні переходи та забезпечення можливості їх оптимального функціонування.
Основні інфраструктурні бар'єри утворюються у випадку низького рівня технічного обладнання прикордонних переходів та малої кількості постів паспортно-митного контролю індивідуальних автомобілів, а також відповідних терміналів для перевірки вантажних автомобілів.
Серед чинників, що сприяють розвиткові прикордонних територій, найбільше значення має їх розташування на трасі проходження транспортних коридорів - дорожніх і залізничних. До таких коридорів належать двостороння електрифікована залізниця і міжнародна дорога Е40, що з'єднує Західну Європу вздовж Судетів і Карпат з територією Західної України, а далі продовжується у напрямку Одеси та Румунії.
Польщу з Україною з'єднують 11 доріг із твердим покриттям. Беручи до уваги кількість доріг, що перетинають польсько-український кордон, та їх повну протяжність, можна зауважити, що одна така дорога припадає в середньому на кожні 47,8 км спільного кордону. На кордоні з Білорусією одна дорога припадає на кожні 29,1 км протяжності кордону, а з Чехією лише на 14,3 км, при середньому показнику для усіх кордонів Польщі 22,5 км.. У зв'язку із цим можна стверджувати, що показник кількості доріг, які перетинають польсько-український кордон, є найгіршим щодо останніх шести кордонів Польщі.
Підтвердженням цього є те, що на 11 дорогах, які з'єднують Польщу з Україною, зокрема, на трьох дорогах немає взагалі прикордонних переходів, а саме: Долгобичув - Сокаль, Юречкова - Добромиль і Устржикі Г. - Ставне; на двох останніх функціонує лише так званий спрощений прикордонний рух (Грубешув - Сокаль, Перемишль - Хирів).
Бар'єри у прикордонному русі також виникають на залізничних переходах. Польсько-український кордон перетинають загалом сім залізничних шляхів, при цьому на одному з них немає задіяного прикордонного переходу.
На рівень інтенсивності прикордонного руху осіб та транспорту впливає не лише щільність доріг, але й їхня технічна якість. Серед 8 доріг які перетинають польсько-український кордон, лише 4 відповідають найвищим стандартам, це ділянки доріг:
Люблін - Хелм - прикордонний перехід Дорогуск - Ягодин;
Люблін - Замосць - прикордонний перехід Гребенне - Рава-Руська;
Радимно - Перемишль - прикордонний перехід Медика - Шегині;
Жешув - Радимно - прикордонний перехід Корчова - Краковець
Решта доріг характеризується низьким технічним рівнем, більше того, не відповідає підвищеному руху транспортних засобів, а, особливо, великотонажним перевезенням.
У процесі модернізації доріг поліпшено їх технічний стан на ділянках Замость - Гребенне, Радимно-Корчова, а також побудовані об'їзна дорога навколо м. Радимно і міст через річку Сян.
Найважливіше значення для зростання транскордонного автомобільного руху матимуть два транспортних коридори між Польщею та Україною. Першим є траса, що забезпечує сполучення Західної Європи з Україною, автострада A-4 через прикордонний перехід Корчова-Краковець, а другим є коридор Via Intermare, що пролягає від Гданська через Люблін до прикордонного переходу Гребенне - Рава Руська.
У четвертому розділі “Аналіз динаміки процесів транскордонних переміщень та її оцінка”, оцінюючи транскордонну співпрацю на польсько-українському прикордонні, автором зроблена спроба змоделювати процес динаміки переміщень осіб через кордон. Така оцінка зроблена на прикладі індивідуального руху (переміщення осіб) через прикордонні переходи: Гребенне - Рава-Руська, Корчова - Краковець, Перемишль - Мостиська, Медика - Шегині.
Емпіричні дані були зібрані з 37 статистичних рядів, що й стало підставою для аналізу. Кожний процес транскордонного руху характеризується визначеною динамікою, до оцінки якої застосовуємо вибрані кількісні моделі.
У сформульованих визначеннях загальної та фактичної динаміки виражена швидкість миттєва та повна, а також шлях протікання (перебігу) процесу.
Шлях перебігу процесу трактовано як механізм накладання прискорюючих та сповільнюючих впливів, а за їх показник визначено степінь функції n. Введено поняття постійної динамічної wn, визначеної як показник формально трактованої дійсної швидкості V(S).
Стверджується, що переміщення осіб є зростаюче та згасаюче. У першому випадку формальна швидкість процесу зростає у часі, а у другому - зменшується. В оцінці динамік процесів та їх порівнянні основне значення має ряд n описових функцій, які інформують про характер змін прискорення, тобто других похідних функції часу, а також функції значення показника, найкраще у нормалізованій шкалі P.
Для прикладу, наведемо формалізацію процесів транскордонних переміщень за допомогою динамічних рівнянь. У цьому дослідженні показником є кількісна оцінка осіб. Ряди емпіричних даних Jt трансформовано до масивів багаторічних значень показників, прийнятих як постійні St відповідно до рівняння:
,
звідси також:
Показники St дають змогу розглянути протікання процесів протягом шести років, тобто від 1994 по 1999 рік, відносно результатів 1994 р., тобто S0, є відносними показниками. Емпіричні дані. отримано від Органів охорони державного кордону Польщі, а також взяті із статистичного щорічника. Як приклад наведена частково модель.
Так, окремим процесам присвоєно римські цифри з додаванням великої латинської літери, що відповідає назві прикордонно-пропускного пункту: H- Гребенне, M- Медика, P- Перемишль, K- Корчова, R- усі досліджувані прикордонні переходи разом. Отже, "IH" означає перший процес на прикордонному переході у Гребенному. Римські цифри символізують визначені види процесів. Їх значення для прикладу подано нижче:
I- паспортний дорожній рух поляків з Польщі на одному прикордонному переході,
II- спрощений перетин поляків з Польщі на одному прикордонному переході,
III- рух поляків з Польщі на одному прикордонному переході разом,
IV- паспортний дорожній рух поляків до Польщі на одному прикордонному переході тощо.
Емпіричні дані руху осіб одночасно на автомобільних i залізничних досліджуваних прикордонних переходах, починаючи від Гребенного через Медику, Перемишль до Корчови.
Важливе практичне значення загалом мають частки переміщень осіб з Польщі i до Польщі в загальному або кількість осіб, що перетинають польсько-український кордон. Загалом, за такими даними можна визначити рівень інтенсивності перетину на вибраних прикордонних переходах, а також відношення (у відсотках) кількості поляків, що переміщається у обидві сторони, до відповідного показника іноземців. Найкраще це можна простежити із масиву даних S(5), тобто, скільки осіб прибуло через прикордонний перехід туди і у зворотному напрямку або разом протягом 6 років (для t=5, якщо 1994 рік прийнято як t=0, що є аналітичною вимогою).
Визначено єдине значення загалом (S(5)), проте, поки що, без оцінки динаміки процесів. Частку у % обчислюємо за формулою:
де: L - кількість S(5) даного процесу,
S(5) XXXVIIR - повна кількість S(5) у процесі формування масиву даних XXXVIIR.
Кількість S(5) осіб, яка перетнула прикордонний перехід 1994 - 1999 роках (разом 6 років), а також частки переміщень у % - B. [R - разом переміщення через усі прикордонні переходи].
За результатами проведеної оцінки виявлено, що найбільш динамічні були переміщення через кордон залізницею іноземців у Гребенному і автотранспортом у Медиці, найменш динамічними були переміщення на переході спрощеного руху у Гребенному.
В роботі отримано ряд власних теоретичних рішень, до яких належать:
дослідження багаторічних даних в абсолютній (St) та відносній (Pt) шкалах,
розрахунок орієнтовних прогнозів на 2005 рік методом опису багаторічних даних,
залежність значення степені n описових функцій підтверджує слушність методу порівняння динаміки процесів у відносинах , , i в останніх,
введення для оцінки динаміки переміщень через кордон описових функцій, позначених як aw, Ow i dw.
У роботі пропонується ряд цінних рекомендацій для практики прикордонних служб та для суспільно-економічної діяльності. Мова йде про окреслення динаміки процесів одночасно з їх впорядкуванням, що уможливлює глибше розуміння механізму переміщення через кордон і полегшує планування роботи пунктів перепуску через кордон на майбутнє.
У п'ятому розділі "Методичні підходи до типології прикордонних польсько-українських регіонів і перспектив їх розвитку" автор особливу увагу присвятив класифікації центрів регіонального розвитку з погляду функціонування технічної інфраструктури. Диференціація значень описових параметрів вказує, що центри регіонального розвитку (міста) не становлять однорідної маси. Вони характеризуються значною диференціацією кількісно та якісно, а їх структурні елементи виконують різні функції.
Для дослідження були взяті ті центри, у яких кількість працюючих у промисловості становила у 1999 році понад 1000 осіб. Прийняття граничної кількості у тисячу працюючих у промисловості в центрах розвитку, свідчить про визнання їх як центрів регіонального розвитку. Одиниці цієї шкали (що випливає з багатьох емпіричних досліджень) утворюють власні локальні ознаки домінування в регіоні, які можна визнати за основні осередки регіональної структури.
Обрані для дослідження ознаки характеризуються просторовою відмінністю. Виразником цього є значні відмінності у значеннях емпіричних показників, що впливають на величину синтетичного показника оцінки рівня розвитку території.
Значення синтетичного показника, що вказує на відмінності величини потенціалу інфраструктури міст південно - східної Польщі, коливається від 0,3 до 7,7 (табл. 7). Ця різниця є більшою, якщо її визначає 6 з 10 прийнятих показників. Найбільшу різницю виражає показник протяжності тепломережі (45,2%) чи кількість телефонних абонентів (37,7%).
У територіальній структурі південно-східної Польщі міста I, II i III групи значно вирізняються потенціалом технічної інфраструктури. Вони формують на географічній території певні центри. Довкола центрів регіонального розвитку (міста І, ІІ чи ІІІ груп) зібрані досить численні малі осередки (V група). Ці групування зумовлюють із-за свого відокремленого розміщення налагодження лінійних елементів інфраструктури, в основному, транспортного сполучення місцевого і міжнародного значення.
Список емпіричних показників, що використовуються для побудови синтетичного показника рівня розвитку території охоплює: 1. Локальні асфальтовані дороги, км; 2. Телефонні абоненти, тис. од.; 3. Кількість поштово - телекомунікаційних дільниць, од.; 4. Протяжність газопроводу, км; 5. Газові сполучення з будинками, тис. од; 6. Протяжність каналізації, км; 7. Каналізаційні під'єднання до будинків, км; 8. Протяжність водопроводу, км; 9. Водопід'єднання до будинків, тис. од.; 10. Протяжність тепломереж, км.
Проведені оцінки динаміки транскордонних переміщень та аналіз рівня розвитку території у прикордонні дає можливість більш обґрунтовано розробляти плани соціально-економічного розвитку регіону. У роботі пропонуються методичні рекомендації щодо розвитку прикордонних регіонів в рамках державної стратегії на 2000 - 2006 роки.
Така оцінка територіального розвитку з огляду на рівень інфраструктурного забезпечення, на жаль, із-за відсутності статистичних даних не була зроблена для української сторони.
Основою регіональної політики у Польщі є Державний план розвитку, в якому вказана стратегія суспільного-економічного розвитку держави до 2006 року. Цей документ підтверджує також фінансування регіонального розвитку Польщі за рахунок коштів технічної допомоги PHARE і передакцесійних фондів у багаторічній перспективі і після набуття членства у Європейському Союзі подібно до того, як це відбувається в державах Центральної Європи.
У межах Державної стратегії визначені бар'єри у використанні ендогенного потенціалу розвитку воєводств. Вони стосуються, в основному, рівня розвитку інфраструктури, підприємництва, вищої школи, деградації природного середовища, а також доходів з податків. Низький рівень розвитку інфраструктури, а власне щільність та якість дорожньої сітки, щільність та якість водоканалізаційної і газової мережі у відношенні до кількості жителів спричиняє те, що Підкарпатське і Люблінське воєводства розміщуються на останніх позиціях у державі.
Крім того, у Державній стратегії визнано недостатній розвиток метропольної функції воєводських міст. За розмірами столиці нових воєводств сильно відрізняються. Вони поділяються на чотири рівні, зокрема, третє місце посідає Люблін, останнє - Жешув.
Значні відмінності у величині столичних міст негативно впливають на їх потенційну спроможність підтримки регіонального розвитку, стимулювання інноваційних процесів і застосування найновіших технологій виробництва, а також створення умов для співробітництва між регіонами..
Лише промислово-міські агломерації в стані позитивно впливати на економічний розвиток цілих регіонів і вони є осередком регіонального поступу. Найбільший вплив на економічний розвиток регіонів мають столиці досліджуваних регіонів.
На підставі проведеного аналізу визначені проблемні території у Польщі.
Першу проблемну територію утворює група воєводств, що охоплюють Східну Польщу, а саме: Підкарпатське, Люблінське і Підляське.
Наступна проблемна територія охоплює чотири воєводства північної Польщі. Натомість третю групу становлять територіально відокремлені та відмінні між собою воєводства: Свєнтокшиське, Шльонське, Опольське і Любуське.
Вказані регіони держави характеризуються певними проблемами, що пов'язано з ефективністю функціонування сільського господарства та промисловості, і у найближчий період часу будуть охоплені процесом структурних перетворень.
Істотною частиною цієї роботи є концептуальні підходи до розвитку польсько-українських прикордонних територій. Ідея розвитку прикордонних територій опирається на ініціативу місцевих органів влади і мешканців прикордоння. З цього приводу актуалізувалася концепція радикальної зміни форми співпраці на досліджуваних територіях, розроблена концепція створення нового єврорегіону "Сян". Вихідним моментом є критика Карпатського євро регіону, який становить значну у географічному плані структуру (близько 140 тис. км2), що обмежує можливості співробітництва між окремими його територіями.
Таке співробітництво у межах Карпатського єврорегіону обмежене з причин: поліетнічності населення, адже до його складу входить 5 держав; багатомовності; конфліктогенного простору; до певної міри штучного територіального устрою, що було зумовлено відповідними рішеннями на урядовому рівні кожної з держав-засновниць, а не у відповідності до ідеї єврорегіонів, створення яких викликане через регіональну ініціативу; недосконалої адміністративної структури; браку результатів його діяльності, замість процесів інтеграції з'являються дезінтеграційні тенденції. Спостерігається послаблення торгівельних та туристичних зв'язків.
Вжиті прикладні, теоретичні та консультаційні заходи в адміністративних органах серед організацій та мешканців цієї території вказують на необхідність далекосяжних змін, наслідком яких є необхідність створення нової регіональної структури сусідніми територіями, а саме, Львівською областю та Підкарпатським воєводством. План створення єврорегіону "Сян" характеризується багатьма сильними сторонами, які належить зміцнити через: розвиток туризму, використання багатих природних ресурсів, а також туристичної інфраструктури; розвиток транскордонних систем транспортної, інформаційної інфраструктури та оточення бізнесу; розвиток сектору науки, спеціальних соціальних послуг, інвестування у людський капітал у формі створення спільних польсько-українських наукових інституцій як Польсько-український інститут транскордонного співробітництва; підготовка науково-дидактичних кадрів, ініціювання спільних польсько-українських досліджень, підготовка молоді в навчальних закладах єврорегіону на ідентичних організаційних та фінансових засадах..
Успіх реалізації проекту створення єврорегіону повинен полягати у підвищенні конкурентноздатності цього регіону, що тісно пов'язане із створенням постійно діючих структур і суб'єктів транскордонної співпраці.
Важливим елементом активізації транскордонної співпраці є Стратегія Польсько-українського інституту транскордонного співробітництва. Ідея створення інституту зародилась під час багатьох дискусій науковців з України та Польщі. зустрічей на наукових конференціях, організованих науковими колами Львова та Ярослава. Намір цей успішно реалізований через провідних представників наукових кіл Львова, Донецька, Одеси, Кракова, Любліна та Ярослава. В Ярославі, 40--тисячному місті, розташованому близько кордону з Україною, кілька років тому створена Державна вища професійна школа. Науковий рух, який розпочався з діяльністю школи став початком формування інституту. Колектив науковців зазначив, що місія їх діяльності є створення означеного інституту при вже функціонуючому навчальному закладі у Ярославі.
Головною метою діяльності інституту визначено: створення у прикордонному регіоні сильного осередку освіти і науки на академічному рівні, що займався би формуванням висококваліфікованих кадрів, поширенням здобутих знань у практиці управління господарськими, адміністративними і суспільними організаціями; формування кадрів, які б могли виконувати поставлені перед ними менеджерські цілі в умовах сучасної глобальної економіки; певної культурологічної ролі, зміцнення міжнародної дружби, закріплення засад процесу інтеграції; сприяння підприємництву; інтеграція економічних та суспільних середовищ; ініціатива проєвропейських заходів; сприяння регіональному розвитку.
Щоб ця місія була реалізована у регіоні транскордонного співробітництва, окресленого у майбутньому як єврорегіон "Сян", необхідно залучення відповідних кадрів. З метою реалізації закладеної співпраці необхідно залучати кадри з вищих наукових закладів, розташованих на території майбутнього єврорегіону.
Висновки
1. Регіони польсько-українського прикордоння (Підкарпатське і Люблінське воєводства та Львівська і Волинська області) мають спільне історичне минуле у рамках однієї держави, що справило відповідний вплив на формування подібної за змістом та формою географічної мережі поселення та транспортної мережі усієї території. Спільне історичне минуле відбилось також на численних анклавах поляків в Україні та українців у Польщі із багатою матеріальною та духовною культурою, уречевлених у формі об'єктів сакрального мистецтва, кладовищах, архітектурі та у формі культивування народних традицій та обрядів.
2. Регіон, що досліджується, охоплює порівнювальну територію польського та українського прикордоння. В його північному, центральному та південному районах, розміщені привабливі для туризму природні зони. Ці збережені дари природи становлять шанс для активізації економіки обговорюваних регіонів при умові, що інформація про них буде розміщена у туристичних офертах як особливий продукт. Черговою природною перевагою спільного прикордоння є висока придатність до землеробства земель, що знаходяться на Люблінській та Волинській височині та у передгір'ї Карпат.
3. На досліджуваних територіях спостерігається наявність певних перешкод до співробітництва, а саме:
політичні - розміщення на кордоні двох військових та економічних систем (кордон НАТО i, незабаром, з ЄС),
економічні - різниця в економічному потенціалі, а також відмінність їх структур,
інфраструктурні - недостатня кількість сполучення як автомобільного, так і залізничного, а також недостатня пропускна здатність прикордонних переходів,
демографічні - тенденції депопуляції населення (процес старіння населення, що поглиблюється від'ємним сальдо міграції),
адміністративні - різні адміністративні структури та моделі управління.
4. Моделювання процесів транскордонної співпраці шляхом аналізу функціонування транспортної системи може допомогти визначити обсяги економічного та господарського обміну та його впливу на оточення. Тут можна зробити спробу оцінити залежність між ефективністю транспортної інфраструктури та функціонуванням суб'єктів та проникливістю кордонів.
5. Процес трансформації після 1989 р. позначився також позитивними змінами, серед яких необхідно виділити: швидкий розвиток технічної інфраструктури, а саме спорудження мережі газопостачання, водопостачання, системи каналізації та проведення кабелів телефонних ліній у сільській місцевості аналізованих регіонів. Цей процес впливає на поступове нівелювання різниці у рівні життя мешканців міст та сіл.
6. Для оцінки рівня життя населення по обидва боки кордону використовувався синтетичний показник. У прикордонних польсько-українських регіонах спостерігаються певні спільні тенденції: ті райони, що знаходяться поблизу до державного кордону, характеризуються нижчим рівнем життя у порівнянні із районами у середині країни. Кращі показники спостерігаються також у тих районах, котрі розташовані вздовж пролягання комунікаційних мереж.
7. Перешкодою розвитку транскордонної співпраці є обмежена проникливість польсько-українського кордону, що є наслідком недостатньої кількості прикордонних переходів та незначній кількості доріг, що перетинають кордон. Головним транскордонним коридором на цій території є багатофункціональний територіальний комунікаційний вузол, що включає залізницю та автотранспортну мережу й охоплює три прикордонні переходи, а саме: Перемишль - Мостиська, Медика - Шегині i Корчова - Краковець, а також багатофункціональний коридор із залізничними та автодорожніми переходами Гребенне - Рава-Руська та Дорогуськ- Ягодин.
8. Для підвищення інтенсивності транскордонного руху необхідно здійснювати організаційно-правову та інвестиційну діяльність, зокрема, внести до інвестиційної програми проекти будівництва нових прикордонних переходів, a саме: Малховіце-Нижанковичі, Юречкова - Мигово, Будомєж - Грушів). Необхідні інвестиції на будівництво мосту на річці Буг у Влодаві та прискорення модернізації головних транспортних шляхів - швидкісних доріг S17 (Via Intermare) та S82, що ведуть до головних прикордонних переходів в Люблінському регіоні, тобто до Дорохуська та Гребенного.
9. Реалізація будівництва запланованої автостради A4 в майбутніх транскордонних транспортних системах східної Польщі буде мати значний вплив на її продовження у східному напрямку (Львів-Київ), що дозволить зміцнити майбутню транспортну систему на балтійсько-чорноморському напрямку (Via Intermare).
10. Для оцінки інтенсивності переміщень осіб через вибрані прикордонні переходи застосоване просте рівняння руху, що дозволило детально зрозуміти динаміку процесів.
11. У результаті досліджень різниці просторового потенціалу технічної інфраструктури визначені центри розвитку територій з огляду на інфраструктурне забезпечення. В значній мірі різною структурою потенціалу технічної інфраструктури характеризуються середні і малі міста. Вони групуються біля більших міст - центрів розвитку і вздовж лінійних елементів інфраструктури.
12. Запізнення соціально-економічного розвитку східного прикордоння Польщі виникає з його периферійності та відсталого сільського господарства і низького рівня індустріалізації. Тому прикордоння було також віднесено до проблемних територій держави.
13. Не зважаючи на сприятливі умови, зокрема у першій половині 90-тих років XX століття, транскордонна співпраця між Польщею та Україною не принесла очікуваних ефектів в соціально-економічній сфері. Численні обмеження не сприяли вільному торговому обміну та збільшенню проникливості кордону для транспорту та подорожуючих.
14. Головною метою стратегії розвитку Підкарпатського воєводства є протидія маргіналізації суспільно-економічного життя і поступове підвищення його конкурентоспроможності. В поступовій реалізації цілей та напрямків діяльності, що випливають зі стратегії, існує можливість прискореного розвитку підкарпатського регіону і входження його до групи середньо розвинутих воєводств у державі. Реалізація цієї мети є можливо виключно через транскордонну співпрацю в рамках пропонованого єврорегіону "Сян" та створення науково-дослідних структур як Польсько-український інститут транскордонної співпраці у Ярославі.
Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації
Монографії
1. Федан Р. Регіональні чинники активізації транскордонного співробітництва Польщі та України: Монографія. - Львів: ІРД НАН України, 2003. - 336 с. (19,15 д.а.).
2. Fedan R. Strategia ochrony њrodowiska przygranicznego powiatu lubaczowskiego. - Lubaczуw: Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, Straostwo Powiatowe w Lubaczowie, 2001. - 81 s. (3,8 д.а.) (Федан Р. Стратегія охорони довкілля Любачівського прикордонного повіту. - Любачув: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі, Староство Любачівського повіту, 2001. - 81 с.).
3. Жук М., Федан Р. Регіон у міжнародних економічних відносинах. - Львів-Ярослав: ІРД НАН України, Державна вища школа професійної освіти у Ярославі, 2002. - 71 с. (3,6 д.a.) Особистий внесок автора - С. 41-65 (1,3 д.a.).
Статті у наукових фахових виданнях
4. Fedan R. Przemysі miкsny wojewуdztwa przemyskiego // Przemyњl: Z zagadnieс rolnictwa przemyskiego. - Przemyњl: Towarzystwo Przyjaciуі Nauk w Przemyњlu, 1982. - S. 127-139 (0,7 д.а.). (Федан Р. Мясна промисловість Перемишльського воєводства // Перемишль: з питань сільського господарства Перемишльського воєводства. - Перемишль: Наукове товариство у Перемишлю, 1982. - С. 127-139.)
5. Fedan R. Przemysі mleczarski wojewуdztwa przemyskiego i jego zwi№zek z lokaln№ baz№ surowcow№. // Przemyњl: Z zagadnieс rolnictwa przemyskiego. - Przemyњl: Towarzystwo Przyjaciуі Nauk w Przemyњlu, 1982. - S. 85_107 (1,3 д.а.). (Молочна промисловість Перемишльського воєводства і її зв'язок з сировинною базою. // Перемишль: з питань сільського господарства Перемишльського воєводства. - Перемишль: Наукове товариство у Перемишлю, 1982.- С.127-139.)
6. Fedan R. Baza surowcowa Przedsiкbiorstwa Przemysіu Miкsnego w Jarosіawiu. // Warszawa: Przemysі Miкsny Nr 4, 1983. S. 12 - 19 (0,5 д.а.). (Сировинна база промислових підприємств в Ярославі. // М'ясна промисловість. - 1983. - № 4. - С.12-19.)
7. Fedan R. Zwi№zki przemysіu rolno - spoїywczego z rolnictwem na wybranych przykіadach z wojewуdztwa przemyskiego i zamojskiego. // III Ogуlnopolskie Seminarium Geograficzno-Rolnicze. Krakуw: Wyїsza Szkoіa Pedagogiczna i Akademia Rolnicza, 1986. - S. 131-140 (0,7 д.а.). (Федан Р. Зв'язки переробної промисловості з сільським господарством на вибраних прикладах з Перемишльського та Замостського воєводств. // ІІІ загальнопольський географічно-сільськогосподарський семінар. - Краків: Вища педагогічна школа і академія сільського господарства, 1986. - С.131-140.)
8. Fedan R. Zwi№zek przemysіu mleczarskiego z rolnicz№ baz№ surowcow№ w wojewуdztwie przemyskim. // Rzeszуw - Jasіo: Ekonomiczno-organizacyjne uwarunkowania produkcji rolniczej na obszarze poіudniowo-wschodniej Polski. - Warszawa: Miкdzynarodowe Sympozjum PAN, Akademia Rolnicza Krakуw, 1996. - S. 191-200 (0,7 д.а.). (Федан Р. Зв'язок молочної промисловості з сільськогосподарською сировинною базою у Перемишльському воєводстві. // Економічно-організаційні забезпечення сільськогосподарської продукції на території південно-східної Польщі. Міжн. Симпозіум ПАН Варшава. Академія сільського господарства Краків, 1996. -С.191_200).
9. Fedan R. Rozwуj rejonуw produkcji surowcowej przemysіu rolno-spoїywczego w wojewуdztwie przemyskim. //Szczecin: Naczelne kierownictwo w systemie zarz№dzania gospodark№ regionu. Polska Agencja Rozwoju Regionalnego w Warszawie, 1997. - S. 145_162, (1,1 д.а.). (Федан Р. Розвиток регіонів сировинної продукції для переробної промисловості.// Нижче керівництво в системі управління економікою регіону. - Щецін: Польська агенція регіонального розвитку в Варшаві. 1997. - С.145-162.)
10. Fedan R. Zwi№zek przemysіu cukrowniczego z rolnicz№ baz№ surowcow№ w wojewуdztwie przemyskim. //Jarosіaw: Moїliwoњж aktywizacji spoіeczno - gospodarczej Maіopolski - Wschodniej. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 1998. - S. 215-228 (0,7 д.а.). (Федан Р. Зв'язок цукрової промисловості з сировинною базою у Перемишльському воєводстві. // Можливості суспільно-економічної активізації Східної Малопольщі. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 1998. - С.215-228.)
11. Fedan R. Zwi№zki bazy surowcowej z przemysіem mіynarskim w wojewуdztwie przemyskim. //Krakуw: Zeszyty Naukowe Nr 52 Akademii Rolniczej, 1998. - S. 301 - 308 (0,6 д.а.). (Федан Р. Зв'язки сировинної бази з млинарським промисловістю у Перемишльському воєводстві // Наукові зошити. № 52. - Краків: Сільськогосподарська академія, 1998. - С.301-308.)
12. Fedan R., Polaсski S. Tendencje w skupie їywca woіowego w kraju, wojewуdztwie przemyskim oraz Zakіadach Miкsnych Jarosіaw S.A. w latach 1991 - 1996. //Jarosіaw: Moїliwoњж aktywizacji spoіeczno - gospodarczej Maіopolski Wschodniej. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu 1998. - S. 263-270 (0,4 д.а.). Osobisty wkіad autora (0,2 д.а.). (Федан Р.Тенденції в закупівлях волового м'яса в державі, Перемишльському воєводстві та акціонерними товариствами м'ясних закладів Ярослава у 1991-1996 рр.// Можливості суспільно-економічної активізації Східної Малопольщі. Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 1998. -С.263-270.)
13. Fedan R. Baza surowcowa przemysіu rolno - spoїywczego a moїliwoњж jej przetworzenia w wojewуdztwie przemyskim. //Jarosіaw: Szanse i bariery rozwoju przedsiкbiorczoњci w regionie podkarpacia. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 1999. - S. 153-164 (0,7 д.а.). (Федан Р. Сировинна база переробної промисловості і можливості її реформування у Перемишльському воєводстві. .// Шанси та бар'єри підприємництва у регіоні Підкарпаття. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 1999. - С.153-164.)
14. Fedan R., Polaсski S. Tendencje w skupie mleka w kraju, w wojewуdztwie przemyskim oraz Okrкgowej Spуіdzielni Mleczarskiej w Radymnie w latach 1992-1996. // Jarosіaw: Szanse i bariery rozwoju przedsiкbiorczoњci w rejonie podkarpacia. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu 1999. S. 268-274 (0,3 д.а.). Osobisty wkіad autora 0,2 д.а. (Федан Р., Полянський С. Тенденції у закупівлі молока в державі, у перемишльському воєводстві та Окружною Молочною Спілкою у Радимо у 1992-1996 рр. // Шанси та бар'єри підприємництва у регіоні Підкарпаття. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 1999. - С.268-274. Внесок особисто автора: визначення шансів та бар'єрів подальшого розвитку молочної промисловості.)
15. Fedan R. Przemiany w infrastrukturze spoіeczno - technicznej w przygranicznej gminie Radymno. //Jarosіaw: Turystyka i maіa przedsiкbiorczoњж jako formy aktywizacji obszarуw przygranicznych. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 1999. - S. 213-221 (0,4 д.а.). (Федан Р. Зміни у соціально-технічній інфраструктурі у прикордонній гміні Радимо. // Туризм та малий бізнес як форми активізації прикордонних територій. Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 1999. -С.213-221.)
16. Fedan R. Warunki przyrodnicze i pozaprzyrodnicze rozwoju rolnictwa w regionie przemyskim. // Jarosіaw: Turystyka oraz maіa przedsiкbiorczoњж jako formy aktywizacji obszarуw przygranicznych. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 1999. S. 69 - 78 (0,5 д.а.). (Федан Р. Природні умови і позаприродній розвиток сільського господарства у перемишльському регіоні. // Туризм та малий бізнес як форми активізації прикордонних територій. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 1999. - С. 69-78.)
17. Fedan R. Uwarunkowania przyrodnicze powiatu lubaczowskiego w aspekcie moїliwoњci rozwoju agroturystyki. //Jarosіaw: Agroturystyka - szans№ aktywizacji przygranicznego powiatu lubaczowskiego w aspekcie przyst№pienia do Unii Europejskiej. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 2000. S. 165 - 172 (0,4 д.а.). (Федан Р. Природні ресурси Любачівського повіту в аспекті можливості розвитку агро туризму. // Агротуризм - шанс активізації прикордонного повіту в аспекті підготовки вступу до ЄС. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі, 2000. -С.165-172.)
18. Fedan R. Stan struktur rolnictwa na podkarpaciu w aspekcie integracji Polski z krajami Unii Europejskiej. //Jarosіaw: Perspektywy rozwoju wojewуdztwa podkarpackiego w њwietle postкpuj№cej integracji Europejskiej. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 2000. - S. 215 - 223 (0,5 д.а.). (Федан Р. Стан сільськогосподарських структур на Підкарпатті у аспекті інтеграції Польщі до ЄС. // Перспективи розвитку Підкарпатського воєводства в світлі поступової інтеграції до ЄС. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі, 2000. - С. 215-223.)
19. Fedan R. Uwarunkowania przyrodnicze na obszarze przygranicznym Roztocza i ich wykorzystanie dla turystyki. //Lwуw - Szkіo: Problemi i perspektiwi rozwitku prirodoochronnich obiektiw na Roztoczi (artykuі w jкzyku polskim). 2000. S. 221 - 227 (0,4 д.а.). (Федан Р. Природні ресурси прикордонних територій Розточчя і їх використання для туризму. // Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об'єктів на Розточці. Львів-Шкло. 2000. -С.221-227.)
20. Fedan R. Euroregion Karpacki - jego wpіyw na rozwуj miкdzynarodowej turystyki. // Lwуw - Szkіo: Roztoczaсski Zbir, Tom II, 2000. S. 78_82 (0,2 д.а.) (Федан Р. Карпатський Єврорегіон - його вплив на розвиток міжнародного туризму. // Розточанський збір. - Львів-Шкло. - 2000. - Т.2. - С.78-82).
21. Федан Р. Економіка прикордонного регіону Польщі i транскордонне співробітництво в сучасних умовах. // Регіональна економіка -2000. - № 1. - C. 121-127. (0,4 д. a.).
22. Функціонування податкової системи з погляду трансформації господарства в Польщі // Регіональна економіка - 2000. - № 4. - C. 156-164. (0,4 д.a.)
23. Федан Р. Стратегічні напрямки розвитку польсько-українського транскордонного співробітництва. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - 2000. - Вип. XI. - C. 110 - 117, (0,4 д.a.).
24. Федан Р. Структура сільського господарства у прикордонній смузі Польщі з Україною в аспекті інтеграції до Європейського Союзу. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період.. -2001.- Вип. XXV. -2001.- C. 168 - 175, (0,4 д.a.).
25. Федан Р. Українсько-польський кордон і його просторові бар'єри. // Регіональна економіка. - 2001. - № 3. - C. 256 - 261, (0,4 д.a.).
26. Федан Р. Регіональна соціальна політика в Україні в світлі міжнародних імперативів суспільного розвитку // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - 2001. - Вип. XXVIII - C. 232 - 239. (0,4 д.a.)
27. Федан Р. Прикордонний Підкарпатський регіон - можливості соціально-економічного розвитку // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - 2001 - Вип. XXXI - C. 409-420. (0,6 д.a.).
28. Fedan R. Baza surowcowa przemysіu mleczarskiego i jej zagospodarowanie w regionie przemyskim. //Krakуw: Polska - Europa. Gospodarka Przemysі. Akademia Pedagogiczna Krakуw, 2001. S. 155 - 166 (0,7 д.а.). (Федан Р. Сировинна база молочної промисловості і її забезпечення у Перемишльському воєводстві. // Польща-Європа. Економіка промисловості. -Краків: Педагогічна академія. 2001.-С.155-166.)
29. Fedan R. Niektуre problemy ochrony њrodowiska na pograniczu polsko - ukraiсskim w regionie Roztocza. //Lubaczуw: Problemy ochrony њrodowiska przyrodniczego i dziedzictwa kulturowego na pograniczu polsko - ukraiсskim. Tom I Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 2001. S. 149 - 160 (0,7 д.а.). (Федан Р. Деякі проблеми охорони довкілля на польсько-українському прикордонні у районі Розточчя // Проблеми охорони довкілля і культурних надбань на польсько-українському прикордонні. - Любачув: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. - 2001. - Т.1. - С. 149-160.)
30. Fedan R. Bariery fizyczno - geograficzne i infrastrukturalne w powi№zaniach transgranicznych Ukrainy z wojewуdztwem podkarpackim. // Jarosіaw: Spoіeczno-ekonomiczne uwarunkowania konkurencyjnoњci regionu podkarpackiego. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 2001. S. 154-159 (0,3 д.а.). (Федан Р. Фізично-географічні та інфраструктурні бар'єри у транскордонних зв'язках України з Підкарпатським воєводством // Соціально-економічні передумови конкурентноздатності Підкарпатського воєводства. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 2001. - С. 154-159.)
31. Fedan R. Niektуre problemy demograficzne na pograniczach regionu podkarpackiego i lwowskiego. //Jarosіaw: Uwarunkowania spoіeczno - ekonomiczne transgranicznych regionуw lwowskiego i podkarpackiego. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 2001. S. 87-98 (0,7 д.а.). (Федан Р. Деякі демографічні проблеми у прикордонних підкарпатському та львівському регіонах.// Соціально-економічні умови підкарпатсько-львівського транскордонного регіону. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі, 2001. - С. 87-98.)
32. Федан Р. Використання фондів допомоги для розвитку транскордонного співробітництва в Карпатському Єврорегіоні (польською мовою) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - Львів: ІРД НАН України. - Вип. 4 (XXXV), - 2002, - C. 358 - 367, (0,4 д. a).
33. Федан Р. Демографічна проблематика сільських територій на польсько-українському прикордонні // Соціально-економічний розвиток в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки. -2002. - Вип. 4 (LXII). - C. 67-75. (0,4 д.а.)
34. Федан Р. Функціонування транспортної та прикордонної інфраструктури на польсько-українському прикордонні // Соціально-економічні дослідження у перехідний період. - 2002. - Вип. 6 (XXXVIІ) -C. 63-76. (0,4 д.a).
35. Федан Р. Підприємництво - умова конкурентноздатності малих та середніх фірм на прикладі прикордонного Підкарпатського воєводства // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - 2002. - Вип. 2 (ХXXIII). - C. 40-46. (0,3 д.a).
36. Fedan R. Wykorzystanie potencjaіu regionu podkarpackiego w nowych uwarunkowaniach spoіeczno - gospodarczych. // Jarosіaw: Transgraniczna wspуіpraca w okresie transformacji gospodarki. - Jarosіaw: Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 2002. - S. 155_161. (0,3 д.а.). (Федан Р. Використання потенціалу підкарпатського регіону у нових соціально-економічних умовах // Ярослав: Транскордонна співпраця в умовах трансформації економіки. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі, 2002. - С.155-161.)
37. Федан Р. Проблеми на ринку праці у прикордонному Підкарпатському воєводстві // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - 2002. - Вип. 3 (XXXIV) - C. 67 - 76, (0,4 д.а.).
38. Fedan R. Walory przyrodnicze Roztocza w aspekcie moїliwoњci rozwoju turystyki na wschodnim pograniczu Polski. // Lesko: Zeszyty Naukowe Wyїszej Szkoіy Hotelarstwa i Turystyki w Lesku. - 2003. - Nr1. - S. 111 - 115 (0,3 д.а.). (Федан Р. Природні цінності Розточчя в аспекті можливостей розвитку туризму на східному прикордонні Польщі // Лєско: Наукові зошити Вищої школи готельного бізнесу і туризму у Лєску. - 2003. - № 1. - С.111-115.)
39. Fedan R. Dziaіania intraregionalne i komplementarne warunkiem rozwoju regionуw przygranicznych. // Krakуw: Ksztaіtowanie siк struktur przestrzennych. Prace Komisji Geografii Przemysіu PTG. -2003. - Nr 6. - S. 72_77 (0,4 д.а.). (Федан Р. Дія інтрарегіональних та комплементарних умов на розвиток прикордонних регіонів. // Краків: Формування просторових структур. Праці Комісії географії промисловості ПУГ. - 2003. - № 6. - С. 72-77).
Інші публікації, пов'язані з науковими результатами дисертаційного дослідження
40. Kondratowicz P., Pietruszka E., Fedan R., Dynamik popeіnionych przestкpstw na terenie powiatu lubaczowskiego w latach 1995 - 1999. // Jarosіaw: Agroturystyka - szans№ aktywizacji przygranicznego powiatu lubaczowskiego w aspekcie przyst№pienia Polski do Unii Europejskiej. Paсstwowa Wyїsza Szkoіa Zawodowa w Jarosіawiu, 2000. S. 245-256. (0,4 д.а.). (Кондратович П., Петрушка Е., Федан Р. Динаміка злочинності на теренах Любачівського повіту у 1995-1999 роках. // Агротуризм - шанс активізації прикордонного Любачівського повіту в аспекті підготовки вступу Польщі до ЄС. - Ярослав: Державна вища школа фахової освіти в Ярославі. 2000. -С.245-256.)
41. Fedan R. Unia Europejska - historia, teraџniejszoњж i przyszіoњж. //Przeworsk: Przedsiкbiorczoњж na drodze do Unii Europejskiej. Przeworskie Stowarzyszenie Wspierania Inicjatyw Gospodarczych, 2001. S. 2-5. (0,2 д.а.). (Федан Р. ЄС - історія, сучасність і майбутнє. // Підприємництво на шляху до ЄС. - Пшеворськ: Пшеворське товариство підтримки економічних ініціатив. 2001. - С.2-5.)
42. Fedan R. Proces dochodzenia Polski do czіonkostwa w UE. // Przeworsk: Przedsiкbiorczoњж na drodze do Unii Europejskiej. Przeworskie Stowarzyszenie Inicjatyw Gospodarczych, 2001. - S. 11-16. (0,3 д.а.). (Федан Р. процес входження Польщі до ЄС.// Підприємництво на шляху до ЄС. - Пшеворськ: Пшеворське товариство підтримки економічних ініціатив. 2001. - С.11-16.)
43. Fedan R. Szara strefa w gospodarce (porуwnanie Polski do krajуw UE). // Przeworsk: Przedsiкbiorczoњж na drodze do Unii Europejskiej. Przeworskie Stowarzyszenie Inicjatyw Gospodarczych, 2001. - S. 40-44. (0,3 д.а.). (Федан Р. Сіра зона в економіці (порівняння Польщі і країн -членів ЄС. // Підприємництво на шляху до ЄС. - Пшеворськ: Пшеворське товариство підтримки економічних ініціатив, 2001. - С.40_44.)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Налагодження зв’язків між США та Україною в умовах розпаду Радянського Союзу. Аналіз питань космічної співпраці у загальнополітичному американсько-українському відношенні. Припинення співпраці з російською стороною у сфері мирного використання космосу.
статья [25,9 K], добавлен 11.09.2017Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільського господарства та промисловості країни після вступу в організацію. Перспективи подальшої співпраці.
курсовая работа [545,8 K], добавлен 19.08.2014Єврорегіони як території, на яких здійснюється прикордонна (транскордонна) співпраця. Програмами допомоги Європейського Союзу. Основні причини створення єврорегіонів. Завдання прикордонної співпраці. Розвиток співпраці.
реферат [26,4 K], добавлен 07.08.2007- Роль і суть співпраці України з міжнародними організаціями у галузі охорони навколишнього середовища
Особливості ролі держави у сфері охорони навколишнього середовища. Характеристика міжнародного екологічного законодавства. Визначення пріоритетів та основні шляхи удосконалення міжнародної співпраці України у галузі охорони навколишнього середовища.
курсовая работа [107,2 K], добавлен 17.05.2014 Передумови розвитку співробітництва України з країнами ЄС, нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами. Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів, аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами.
практическая работа [1,8 M], добавлен 12.12.2013Політичні, економічні, соціальні, культурні, воєнні та правові зв'язки України з державами й народами. Деякі аспекти взаємовідносин України та Росії, євроатлантична інтеграція. Вектори співпраці з країнами Прибалтики, інтеграція в європейські структури.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 21.09.2010Дослідження еволюції та особливостей співробітництва України з Китаєм. Обґрунтування стратегічно пріоритетних напрямків двосторонньої співпраці в сучасних умовах глобального розвитку. Характеристика показників торговельно-економічного розвитку країн.
статья [180,9 K], добавлен 07.08.2017Дослідження ключових аспектів суспільно–політичних реалій України. Аналіз становища держави в умовах політичної кризи 2013–2015 років. Вплив суспільно–політичного розвитку України на євроінтеграційний поступ держави та на її співпрацю з Радою Європи.
статья [21,8 K], добавлен 11.09.2017Дослідження проблем зовнішньої політики України, а також головних аспектів співпраці України з міжнародними організаціями. Аналіз українсько-польських стратегічних взаємин. Особливості співробітництва України та Чеської республіки в рамках ОБСЄ.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 12.09.2011Основні показники економіки Польщі, Австрії, Японії та їх політичний рівень взаємовідносин з Україною. Рівень міжнародної торгівлі та міжнародної міграції трудової сили між країнами. Валютно-фінансові відносини та наукове співробітництво між країнами.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.07.2010Пульні угоди як форма співробітництва авіакомпаній. Організаційно-економічна характеристика авіакомпанії "Аерофлот", показники її діяльності. Розширення масштабу діяльності і глобалізація представлення послуг шляхом співпраці з іншими авіакомпаніями.
курсовая работа [114,2 K], добавлен 25.02.2011Дослідження взаємовідносин між країнами-членами СНД, визначення перспектив та пріоритетних напрямків їх подальшої співпраці в зі Світовою організацією торгівлі. Характеристика умов створення Митного союзу як поштовху до поглиблення інтеграційних процесів.
курсовая работа [589,2 K], добавлен 26.05.2010Огляд етапів та основних напрямків сумісної роботи України та Міжнародного Валютного Фонду. Ризики та першорядні заходи у ході організації співпраці з цією міжнародною організацією. Вимоги до України з її боку: минулий досвід та нові правила сьогодення.
контрольная работа [480,8 K], добавлен 22.05.2014Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією, основні сфери співпраці. Структура економіки Японії. Діяльність Японії на міжнародному ринку. Структура зовнішньої торгівлі та фінансів.
курсовая работа [105,7 K], добавлен 03.04.2009Сучасний стан торговельного співробітництва між Україною та США. Огляд двосторонніх договорів як базису економічної співпраці. Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами і послугами. Шляхи нарощення експорту української продукції до США.
статья [109,9 K], добавлен 19.09.2017Сутність та необхідність міжнародних економічних організацій (МЕО). Співпраця України з МЕО. Основні напрямки співпраці. Взаємодія України з торговими організаціями. Україна та СОТ. Історія сворення. Поточний стан відносин. Переваги участі в СОТ.
курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.09.2008Геополітичні, природно-географічні, соціально-економічні фактори та правова база формування зовнішніх зв’язків Волинської області. Аналіз співробітництва області з зарубіжними територіями. Перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону.
дипломная работа [584,1 K], добавлен 09.09.2012Функції міжнародних організацій в світовій системі. Класифікація і економічна характеристика провідних міжнародних організацій і їх значення в процесі міжнародної глобалізації. Членство та перспективи та наслідки вступу України до міжнародних організацій.
дипломная работа [751,0 K], добавлен 14.09.2016Історичні передумови Корейського конфлікту. Всебічний та узагальнюючий аналіз співпраці між Республікою Корея та Корейською Народно-Демократичною Республікою в таких сферах, як дипломатичні відносини, економіка, політика. Ядерна програма КНДР.
дипломная работа [142,5 K], добавлен 27.09.2011Розгляд пріоритетних напрямів реалізації програм на території держави, що фінансуються Європейським Союзом і спрямовані на підтримку прикордонної співпраці. Визначення першочергових складових щодо оптимізації прикордонного співробітництва України.
статья [23,1 K], добавлен 13.11.2017
