Ф’ючерсні ринки: глобальні тенденції та становлення в Україні

В процесі дослідження виявлено нову сферу застосування опціонів як унікальних інструментів корпоративного управління. Зарубіжний досвід використання так званих реальних опціонів в управлінні корпораціями, на думку автора, потрібно вивчати у акціонерних товариствах України для вирішення проблем ефективного керівництва, забезпечення довготривалої перспективи розвитку, вмілого розв'язання конфліктів інтересів різних груп та особистостей. У роботі особливо акцентовано, що застосовування реальних опціонів у корпоративному управлінні в Україні можливе до створення ефективного функціонуючого опціонного ринку основних активів.

У дисертації досліджені всі інноваційні ф'ючерсні контракти з традиційними та нетрадиційними фінансовими інструментами, які котируються на п'ятдесяти провідних біржах світу, а саме з євродоларовими депозитами, депозитними сертифікатами банків, казначейськими векселями та довгостроковими облігаціями, іншими відсотковими ставками, індексами фондових бірж, показані методи їх котирування, доведені до методичних рекомендацій можливості використання цих інструментів українськими інвесторами.

У третьому розділі - “Концептуальні засади ціноутворення на ф'ючерсних ринках” з використанням синергетичного підходу здійснено комплексне дослідження основних концепцій ціноутворення на міжнародних ф'ючерсних ринках та нових для української практики видів аналізу попиту та пропозиції на цих ринках - фундаментального аналізу та особливого аналізу самих ф'ючерсних цін та обсягів ф'ючерсної торгівлі -технічного аналізу.

У дисертації підкреслюється, що торговельні стратегії у ринковій економіці повинні будуватися не лише на аналізі інформації про динаміку зміни цін та курсів на активи з негайною поставкою спот, не менш значимими стають цінові прогнози майбутніх спотових цін, які можна отримати виключно за умови функціонування строкових ф'ючерсних ринків. Всі сучасні ринки є нестабільними, причому відзначаються значними за величиною та амплітудою ціновими коливаннями, які час від часу викликають відчутні потрясіння.

Критичний аналіз концепцій ціноутворення ф'ючерсних цін, показав, що вони базуються на поглядах неокласиків, зокрема теорії ринкової рівноваги попиту та пропозиції з орієнтацією на раціональні сподівання суб'єктів щодо прогнозованої ціни спот, Дж.М.Кейнс, а за ним і Дж.Гікс визначили роль спекулянтів та хеджер для процесів прогнозування майбутніх спотових курсів валют та страхування (курсових ризиків за допомогою ф'ючерсних контрактів з валютою. Саме Дж.М.Кейнс підкреслив, що ф'ючерсна ціна виконує роль одного із індикаторів майбутньої кон'юнктури ринку, він же ввів у наукову літературу такі характеристики станів ринків як “беквардейшн” та “контанго”, тобто так званого правильного ринку, який забезпечує відшкодування витрат на зберігання товару, або необхідний розмір відсоткової ставки на валюту за депозитними вкладами та неправильного - інвертного ринку, який цих витрат не відшкодовує. Ця концепція поки що є основною на міжнародних ф'ючерсних ринках, хоча її автор одразу підкреслював її неточність.

У дисертації зазначено, що в умовах невизначеності майбутня спотова ціна не може прогнозуватися за допомогою гіпотези раціональних сподівань. Хеджери, продаючи контракти, стимулюють спекулянтів купувати їх, висуваючи свою версію щодо різниці ф'ючерсних та спотових цін на величину очікуваного доходу, який повинен бути вищим від безризикової ставки доходу на ринку. До спекулянтів, що отримують дохід від прогнозування цін, долучилися спекулянти - арбітражери, які намагаються отримувати дохід від різниці в цінах ,а в цілому учасники діляться на три групи: спекулянти, хеджери та арбітражери. Крім взаємозв'язку між теперішніми ф'ючерсними та спотовими цінами на момент поставки, велике значення має взаємозв'язок між теперішніми ф'ючерсними та спотовими цінами. Теперішня ф'ючерсна ціна згідно неокласичної концепції формується через однакові початкові раціональні сподівання всіх учасників. Причому за умови визначеності ф'ючерсна ціна повинна відрізнятися від спотової на величину позичкового процента та ціну доставки. Ціна доставки в свою чергу включає витрати на зберігання, знецінення товару впродовж плину часу за мінусом доходності. Нижній рівень ф'ючерсної ціни визначається сподіваннями спекулянтів, верхній - арбітражерами, причому за умови однакових сподівань учасників ф'ючерсної торгівлі ф'ючерсна ціна повинна бути нижчою від спотової при ситуації беквордейшн, при контанго - навпаки.

У реальній ринковій ситуації кожного конкретного дня ці сподівання можуть призвести до того, що операції укладатимуться не лише між хеджерами та спекулянтами або хеджерами між собою, а й між самими спекулянтами, одні з яких сподіваються на підвищення цін, інші на їх падіння. Саме різні за напрямами сподівання лежать в основі поділу біржових спекулянтів на “биків” та “ведмедів”. На ринку, де переважають “бики” ф'ючерсна ціна буде перевищувати сподівану спотову, на ринку “ведмедів” - навпаки, і, чим більшою буде розбіжність в поглядах цих спекулянтів, тим з меншою точністю буде визначатися ф'ючерсна ціна.

Друга концепція базується на арбітражній теорії визначення ціни. Згідно арбітражної концепції ф'ючерсна ціна визначається не позиційними спекулянтами, а арбітражерами, які грають на різниці в цінах. Причому через відмінність між ставками депозитів та кредитів буде встановлюватися так званий арбітражний коридор, за межі якого ціна не повинна виходити. У межах коридору ціна формується сподіваннями спекулянтів. У той же час хеджери також будуть впливати на ф'ючерсну ціну, тобто при значному переважанні хеджерів - продавців на ринку будуть зростати ціни і навпаки - падати за умови переважання хеджерів-покупців.

Дві названих концепції доповнюються теорією інформаційної ефективності ринку. Інформація для процесу ціноутворення є основним джерелом, її поділяють на минулу, поточну або теперішню та внутрішню. Для строкових ринків минула інформація, наприклад про торішні врожаї, політику уряду щодо закупівель сільськогосподарської сировини, погодні умови тощо носить інформативний характер, такої інформації явно недостатньо для прогнозування ціни майбутнього врожаю. Ця теорія на Заході досі сприймається неоднозначно, має багато критиків, однак на ф'ючерсних ринках, які є найефективнішими щодо інформації, у неї є багато послідовників.

У дисертації підкреслюється необхідність корегування названих концепцій, які на погляд автора є формально-аксіоматичними. Це корегування потрібно зробити, виходячи із наступних міркувань: по-перше, самі Дж.М. Кейнс, Н.Калдор вважали сподівання різних учасників ринку неоднаковими; по-друге, останні дослідження показали, що ринки не можуть бути інформаційно ефективними в принципі, оскільки існує не лише асиметричність інформації у продавців та покупців, але й сприйняття інформації залежить від психологічних характеристик індивідуальної поведінки. Нові концепції варто будувати з прогнозом багатоваріантної поведінки всіх учасників ф'ючерсних ринків, а саме спекулянтів, арбітражерів та хеджерів.

У дисертації з'ясовано, що для проведення успішних операцій учасники ф'ючерсних ринків користуються різними методами прогнозування руху цін. Найвідомішими та найпопулярнішими є фундаментальний та технічний аналізи.

Фундаментальний, або загальний аналіз ринку, репрезентує метод визначення можливих змін ціни або курсу на основі інформації про попит та пропозицію. Спираючись на теорію ринкової рівноваги, фундаментальний аналіз враховує, що підвищення попиту підвищує ціни та курси і, навпаки, зниження попиту знижує ціни та курси. Важливим фактором є рівні цін, що стають вирішальними у спекулятивних стратегіях, тому їх порівнюють, визначають тип ринкової ситуації, дефіцит загальної пропозиції, перевищення попиту чи його надлишок. В умовах глобалізованої економіки такий аналіз здійснюють міждержавні інституції в цілому на світовому ринку.

У дисертації наведені методики проведення фундаментального аналізу на ринках різних базових активів - сировини та фінансових інструментів, особливу увагу звертається на ту обставину, що фундаментальний аналіз є швидше якісним, ніж кількісним аналізом, він дозволяє визначати сигнали про початок тенденцій та їх спрямування.

Фундаментальний аналіз ускладнюється через існуючу тенденцію ринку не враховувати та відповідно не реагувати на загальновідомі фактори і узгоджувати з ними прогнозування ринку. Ця тенденція руйнує логічний зв'язок між ринком та економічним станом. Наприклад, урядові закупи або продаж стратегічних запасів сировини на слабких ринках можуть спричинити зростання цін тощо. Особливо підкреслюється той факт, що учасники ринку по-різному реагують на новини. Дехто потребує переконливішої інформації, ніж інші, аналізу специфічних факторів для прийняття рішення про купівлю або продаж. Спровокувати таку поведінку можуть психологічні фактори, властиві конкретному торговцеві, повільне поширення інформації та різна реакція на ринкові зміни.

Для повнішого аналізу зміни цін поряд з фундаментальним використовується технічний аналіз, що вивчає біржовий ринок як єдине ціле, використовуючи обмежені дані - ціни та обсяги. Їх можна швидко зібрати, проаналізувати та зберігати. Джерелами інформації служать довідкові та статистичні видання ф'ючерсних та опціонних котирувань світових бірж в тому числі і в Іnternet.

Технічний аналіз ґрунтується на припущенні, що ціни змінюються за стійкими часовими моделями, а його концепція - на існуванні історичних закономірностей, вивчення минулих змін цін та курсів на ф'ючерсних та фондових біржах дозволяє торговцеві прийняти правильне рішення сьогодні. Основне завдання технічного аналітика - виявити закономірності реального руху цін, вловити момент зламу тенденції - так звані сигнали купівлі та продажу. Будь-які прийоми та методи технічного аналізу можна використовувати лише для ліквідних ринків, з великою кількістю учасників, де операції виконуються регулярно, у значних обсягах.

Найпопулярнішим інструментом технічних аналітиків є цінові графіки. Засоби технічного аналізу поділяються на чотири категорії: зразки графіків цін, метод дотримання тренду, аналіз характеру ринку та структурні теорії.

У дисертації, виходячи із фрактальних характеристик міжнародних ф'ючерсних ринків та уявлення їх як хаотичних нелінійних систем, пропонується поряд з фундаментальним використовувати технічний аналіз, який враховує психологічні аспекти поведінки біржового середовища. Для цього запропоновано вивчати його у програмах економічної підготовки, не лише на спеціальних курсах, але й у системі вищої школи.

У четвертому розділі - “Технології та методики інвестування на міжнародних ф'ючерсних ринках” досліджено основні технологічні процеси та стратегії інвестування міжнародних ф'ючерсних ринків. Показано суттєве зростання ролі біржових спекулянтів та хеджерів у контексті трансформації світової економіки, у якій яскраво виділяються дві закономірності розвитку: глобалізація ринку та індивідуалізація соціуму.

У дисертації ґрунтовно проаналізовано найскладнішу у технологічному плані особливість ф'ючерсної торгівлі - здійснення розрахунків за укладеними угодами та забезпечення фінансових гарантій. Підкреслено, що розрахункові установи не лише гарантують перевірку сальдування рахунків за всіма операціями до відкриття наступних торгів, але й забезпечують фінансову цілісність ринку. Тому на сучасному етапі відбувається уніфікація цих процедур і для позабіржових строкових ринків.

У роботі на основі узагальнення існуючих наукових підходів дається визначення біржовому клірингу як процедурі розрахунків за біржовими угодами, що забезпечує фінансові гарантії їх здійснення через систему депозитних та інших маржевих внесків учасників біржової торгівлі. Розкрито економічну суть технології клірингу за ф'ючерсними контрактами та зміст основної функції клірингової установи - управління ф'ючерсним ринком через ілюстрацію методики здійснення угоди на конкретній міжнародній біржі.

Розрахункові (клірингові) установи після реєстрації контракту стають третьою стороною: у ролі покупця для будь-якого продавця; в ролі продавця для покупця. Покупці і продавці ф'ючерсних і опціонних контрактів беруть на себе фінансові зобов'язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою через фірму-члена палати. Це означає, що клірингова установа укладає контракти купівлі-продажу з собою. Розрахункові палати мають можливість гарантувати виконання всіх здійснених у біржовій залі угод, оскільки вимагають від своїх членів депонування гарантійних внесків, що є основним фінансовим забезпеченням.

До процедури, покликаної захистити саму установу від потенційних втрат, належить внесення початкової маржі клієнтами (продавцями та покупцями) на вимогу брокерів; щоденний кліринг (взаємозалік) рахунків продавців та покупців; підтримка визначеного рівня маржі продавцями та покупцями. Маржа як гарантійний внесок повинна забезпечувати витривалість та стійкість контракту і не має нічого спільного з маржею на фондовій біржі. Крім початкової маржі, розрахункові установи вимагають щоденного внесення варіаційної маржі, що враховує різницю в цінах, за якими контракт купувався або продавався та ціною закриття біржі або закриття контракту (за умови ліквідації позиції шляхом укладання оберненої угоди).

Для забезпечення фінансової стійкості клірингової установи створюються гарантійний фонд, який утворюється за рахунок внесків її членів та додатковий фонд, який складається із щомісячної оплати кожної операції. Автором запропоновано впровадити в Україні самостійну клірингову установу, як організатора ф'ючерсного ринку.

У дисертації всебічно проаналізовано феномен біржової спекуляції, яка є основною технологією ф'ючерсної торгівлі. Показано, що саме функціонування ф'ючерсних ринків є неможливим без спекулянтів - інвесторів, що добровільно вкладають свої кошти у ризик, купуючи та продаючи цінову невизначеність. В Україні цей аспект діяльності у наукових дослідженнях замовчується або сприймається однозначно негативно, що призводить до уникання самої назви професійної діяльності - біржовий спекулянт у існуючих законах. У нових законопроектах серед учасників виділяють ділерів та хеджерів, причому останніми можуть бути лише фізичні особи. Зарубіжна ж практика свідчить, що поділ на спекулянтів і хеджерів є умовним, у будь-який момент ці учасники можуть мінятися ролями.

У дисертації підкреслюється, що гроші на біржу приносять трейдери-спекулянти. Саме їхні кошти вкладаються у купівлю-продаж біржових контрактів. Лише завдяки спекулянтам утримується величезна армія біржових брокерів. Призначення спекулянта полягає в тому, щоб допомагати компаніям мобілізовувати капітал на ринках акцій і брати на себе ризик на ф'ючерсних ринках, тим самим даючи змогу іншим зосереджуватися на виробничій діяльності. Спираючись на дану позицію, поділяючи її та розвиваючи, запропоновано наступне визначення біржової спекуляції. Біржова спекуляція - це економічні відносини між учасниками біржової торгівлі з приводу інвестування коштів у купівлю-продаж цінових або курсових ризиків через укладання ф'ючерсних та опціонних контрактів з метою отримання надприбутків. Це особливо ризикова інвестиційна технологія.

Спекулянт на ф'ючерсній біржі відіграє надзвичайно важливу роль, він забезпечує глибину та обсяг ринку, а саме це дозволяє хеджерам вільно вступати в ринок або виходити з нього. Спекулянти присутні на ринку завжди, репрезентують обидві сторони - купівлю та продаж. Займаючи позицію на ф'ючерсному ринку, спекулянт вкладає свій ризиковий капітал, який він може дозволити собі втратити при несприятливих цінових умовах, сподіваючись отримати прибутки від правильного прогнозування майбутнього руху цін. За даними зарубіжних дослідників та статистики на західних біржах понад 75% спекулянтів втрачають кошти в процесі виконання угоди, це стається через фінансове страхування, що його отримують хеджери за ф'ючерсними контрактами. Ф'ючерсна біржа дозволяє виробникові та споживачеві застрахуватися від збитків лише за рахунок спекулянта.

У роботі пропонується переглянути негативне ставлення до спекуляції, в першу чергу біржової, яке блокує створення законодавчої бази, адекватної потребам здорового ринку, котрий не лише вносить ризик у економічну діяльність, але й має відповідні методи щодо його зменшення або ефективного управління. З цією метою здійснено комплексне дослідження спекуляції у історичній ретроспективі, проілюстровано методику використання основних спекулятивних стратегій міжнародних ф'ючерсних ринків.

Спекулювати ф'ючерсами та опціонами на міжнародних біржах може кожен, у кого є персональний комп'ютер з доступом до Іnternet, що якраз і сприяє індивідуалізації інвестиційної діяльності. Для укладання ф'ючерсних угод спекулянту не обов'язково мати товар, потрібні лише кошти, достатні для сплати програшу при помилці в розрахунках на зміну ціни. Особливо акцентується помилковість твердження, що біржова спекуляція подібна до гри на підвищення чи пониження цін без жодного народногосподарського значення. Насправді спекулянт, виконуючи ф'ючерсні угоди, стоїть посередині між різними контрагентами, кожен з яких зокрема може мати на меті укладання реальної угоди. Народногосподарське значення спекуляції полягає у розширенні ринку та нівелюванні зміни цін у часі і просторі.

Визнані економісти Заходу, що постійно аналізують практику спекулятивних операцій, узагальнили ряд правил, які допомагають спекулянтам уникнути великих втрат. У роботі систематизовано ці правила і подано як методику спекулятивної діяльності, яку уже сьогодні можуть використовувати українські інвестори. Основним правилом, на якому наголошують теоретики і яке успішно застосовують трейдери ф'ючерсних бірж, є спекулювання лише такими коштами, які спекулянт може дозволити собі втратити.

Спекулятивна діяльність має націлюватися на мінімізацію збитків та максимізацію прибутків. Великі прибутки мають сенс лише тоді, коли отримуються досить часто і за розмірами перекривають збитки. Прибутки необхідно порівнювати з витратами на проведення спекулятивних операцій. Витрати на угоду складаються з комісійних, що виплачуються брокерові, та цінового спреду між купівлею та продажем. При таких розрахунках користуються простими правилами обчислення беззбитковості. У дисертації на конкретних прикладах показано, що ризикуючи 20% капіталу в кожній операції, ймовірність втратити весь капітал є досить високою - 40%. І навпаки, при інвестуванні в одну операцію 5% капіталу, ймовірність його втрати становить лише 2%.

Успішні спекулятивні операції вимагають вироблення відповідних стратегій спекуляції, що передбачають аналіз та прогноз цін та ефективне керівництво виділеним для цих цілей капіталом. У роботі доведено до методичних рекомендацій використання різних стратегій спекуляції ф'ючерсними та опціонними контрактами, які можна застосовувати на міжнародних ф'ючерсних біржах.

У дисертації всебічно досліджено іншу, не менш важливу технологію міжнародних ф'ючерсних ринків - хеджування цінових ризиків. Під хеджуванням розуміється компенсація ризиків, перенесення їх за допомогою строкових контрактів з ринку реальних товарів, на відміну від операцій страхування, які об'єднують ризик. У найзагальнішому значенні хеджування - це процес збалансування ринкових позицій учасників з метою уникнення або мінімізації фінансових втрат.

Операція хеджування полягає в тому, що фірма або особа, яка продала (купила) реальний товар поза біржею або на біржі з поставкою в майбутньому (форвард), бажаючи використати існуючий на момент укладення угоди рівень цін, одночасно виконує таку ж або обернену операцію на ф'ючерсному ринку. Після поставки-отримання реального товару на ф'ючерсному ринку викуповують продані або продають куплені до цього ф'ючерси. Ф'ючерсні угоди страхують купівлю-продаж реального товару від можливих збитків у зв'язку із зміною цін на ринку конкретного товару. Принцип страхування полягає в утриманні позиції на ф'ючерсному ринку проти позиції на ринку фізичних товарів.

Для хеджу важливою особливістю ф'ючерсних контрактів є те, що вони є обов'язковими угодами. Це означає, що виконання контракту на товари, іноземну валюту, облігації та контракти з індексами акцій можуть завершуватися поставкою або розрахунком грішми. Хеджування як особливий вид фінансових послуг доповнює послуги страхових компаній, які беруть на себе страхування різних видів ризиків, крім одного - жодна з них не страхує ризики зміни цін та курсів на будь-які активи у майбутньому. Через бажання запобігти ціновим та курсовим ризикам у майбутньому і з'явився сам ф'ючерсний контракт.

Кожен, хто вирощує, переробляє або виготовляє товар з метою його продажу, має справу з ціновими ризиками доти, доки володіє матеріальними ресурсами. Якщо впродовж періоду володіння ринкова ціна на сировину різко знижується, продажна ціна товару набагато нижча від прогнозованої, виробник має втрати. Відповідно кожен, чий бізнес залежить від постійної поставки товарів за визначеними цінами, має справу з подібним ризиком, хоч і не володіє матеріальними ресурсами. Для уникнення таких ризиків продавці і покупці матеріальних ресурсів можуть застрахуватися на ф'ючерсному ринку. Підвищена цінова нестабільність на товарних і фінансових ринках України викликала жвавий інтерес до методів страхування майбутніх доходів, зменшення ризику ведення бізнесу. Цей інтерес відчувається як у теоретиків, так і практиків.

У дисертації з використанням системного підходу проаналізовано суть хеджування, його види, доведено до методичних рекомендацій використання різних хеджевих стратегій, показано методи визначення їх ефективності. Пропонується методика проведення хеджування на зарубіжних біржах, яку до появи вітчизняних ф'ючерсів, можна використовувати українським торговцям реальними сировинними активами. Учасникам сировинних ринків, особливо ринків таких стратегічних активів, як зернові культури, цукор, нафта тощо, які продають і купують їх в тому числі на зарубіжних ринках за іноземну валюту, рекомендується створити спеціальні підрозділи для управління ціновими ризиками, в які підбирати фахівців, знайомих з технологіями роботи з строковими похідними фінансовими інструментами, в тому числі біржовими ф'ючерсами та опціонами.

Запропоновано алгоритм, за яким може прийматися рішення щодо хеджування цінових ризиків за допомогою біржових ф'ючерсів та опціонів. (Рис.4) У роботі рекомендується здійснювати хеджування саме через зарубіжні ф'ючерсні біржі, оскільки хеджування за допомогою позабіржових строкових інструментів само несе величезний ризик, що для вітчизняних торговців є неприйнятним, оскільки вони не мають надійних схем роботи через зарубіжних фінансових посередників та каналів переказу реальних коштів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У п'ятому розділі - “Концепція становлення ф'ючерсних ринків в Україні в процесі інтегрування у світові економічні структури” проаналізовано сучасний стан біржового будівництва в Україні, показано проблеми, невирішені питання у процесі становлення ф'ючерсних ринків основних активів, виявлено причини кризи універсальної товарної та фондової бірж, запропоновано концепцію становлення ф'ючерсних ринків, яка передбачає основні засоби для цього та окреслює постійні та першочергові дії.

У світі функціонує майже 50 товарних ф'ючерсних бірж. На 01.01.2003року в Україні за даними Міністерства статистики налічувалося 414 бірж. Біржі України різноманітні за своєю структурою, складом учасників, правилами біржової торгівлі. При їх становленні засновники, як правило, не ставили перед собою завдання по концентрації біржового обігу для творення ринкових цін на сировину, капітали та валюту. Біржі, особливо товарні, засновувалися як гуртові посередники і, як правило, на них торгували і досі торгують дрібними партіями різноманітних товарів, які у світовій практиці не є об'єктами біржової торгівлі.

Структура біржового обігу України незаперечно підтверджує, що біржі в нашій країні практично виконують роль примітивного посередника. За п'ять останніх років обсяг укладених угод зростає в 11.1.рази, в основному через зростання оборотів на фондовому ринку (у 170 разів), водночас обсяг угод із сільськогосподарською сировиною зменшився у 4,1 рази, валютою у 1,5 рази (www.nabu.rіev.ua). В Україні досі не створена біржа, яка відповідала б своїй ролі регулятора стихійних процесів ціноутворення базових активів. Жодна із функціональних у 2003 році в Україні бірж не відповідає за своєю суттю класичному поняттю біржі ні в економічному, ні в організаційному аспектах. Практика біржового будівництва не створила кола біржових товарів, не запровадила торгівлі стандартизованими контрактами на жоден з базових активів.

Проведений у дисертації аналіз процесів біржового будівництва в Україні виявив причини кризи універсальної товарної та фондової бірж, до яких віднесені: відсутність єдиної державної політики щодо структурування товарних та фінансових ринків на спотовий та строковий сегменти; недосконалість біржового законодавства; наявність небіржового товару; невизначеність статусу клірингових установ. У дисертації зроблено висновок, що біржа як регулятор та індикатор ринків в Україні відсутня, оскільки ринки основних активів також не створені. У формуванні цієї сфери Україна суттєво відстала від своїх найближчих сусідів, не лише Угорщини, Польщі, Чехії, але й Росії. У роботі акцентується на необхідності створити належні політичні і, головне, економічні умови, які у комплексі можуть дати поштовх у розв'язанні складних питань становлення ліквідних ринків та їх інтеграції до світового простору.

У дисертації запропоновано концепцію становлення ф'ючерсних ринків всіх активів одночасно. Ця концепція докорінно відрізняється від існуючих в Україні окремих концепцій становлення ф'ючерсних товарних сировинних та фінансового ринків. Основою цієї концепції є прискорене становлення ринків основних активів з одночасним їх структуруванням на спотовий та строковий сегменти. Головним завданням на зерновому ринку сьогодні є залучення на біржу потужних покупців (резидентів та нерезидентів), що мають великий досвід роботи на міжнародних ринках. Це можуть бути російські, українські переробники, торговельні посередники, що досконало вивчили митні процедури, знають кон'юнктуру ринку. Не можна допустити щоб і надалі в Україні не було жодного потужного зернового трейдера. За таких умов Україна не зможе конкурувати на міжнародних ринках.

У дисертації пропонується на основних сировинних ринках України (зерно, цукор, олія, жива худоба, метали) запроваджувати ф'ючерсну торгівлю. Для цього необхідно визначити кілька баз доставки за спотовими, форвардними та ф'ючерсними контрактам (склади, елеватори, холодильники наближені до кордонів та великих міст), використати досвід зарубіжних та вітчизняних бірж, що впроваджують ф'ючерсні контракти, проводять у пресі та Іnternet навчання з питань ф'ючерсної торгівлі, організувати співпрацю уряду, відповідних комітетів Верховної Ради та саморегулівних організацій з питань підготовки кадрів та доопрацюванні нормативної бази.

Ф'ючерсний ринок зобов'язань поставки-прийому стандартного товару у визначеному місці у встановлені строки сконцентрує попит і пропозицію в просторі і часі, зменшить цінові сезонні коливання. Особливо підкреслено важливість організації самостійної розрахункової (клірингової) установи для внесення депозитів, підтримуючої маржі, забезпечення ліквідності біржових угод, що може обслуговувати не лише аграрні ф'ючерсні біржі, але й фондові та валютні.

У роботі зазначено, що із впровадженням ф'ючерсної біржі в Україні вже відчутно запізнилися. Як простий гуртовий ринок біржа реального товару не потрібна, оскільки служить не для постачання товарів, а для виконання макроекономічних функцій: ціноутворення, хеджування, інформаційної, стабілізаційної. Біржа потрібна як чутливий барометр, що буде офіційно котирувати (реєструвати) ціни на біржові інструменти, вносячи стабілізаційний ефект в економічну діяльність.

Головними проблемами, які пропонується розв'язати при організації ф'ючерсної торгівлі сировиною, є визначення в законодавчому порядку переліку товарів, на які можна укладати ф'ючерсні контракти. Це має робити Комісія при Кабінеті Міністрів з ф'ючерсній торгівлі або відповідний відділ Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку. У зв'язку з тим, що товарний ф'ючерс є інструментом фінансового ринку, запропоновано доручити регулювати цей ринок саме Комісії з цінних паперів та фондового ринку, відкривши там спеціальний відділ.

Для успішного становлення ф'ючерсного ринку в Україні пропонується на державному рівні не лише внести зміни у біржове та банківське законодавство, але й виробити положення про розрахунково-клірингові установи бірж, де обумовити виняткову діяльність щодо здійснення біржових розрахунків. Ринок фінансових ф'ючерсів та опціонів має розвиватися у двох напрямах: впровадження у біржову практику власних фінансових інструментів та дозвіл українським інвесторам укладати угоди на провідних ф'ючерсних біржах світу.

Основою запропонованої у дисертації концепції становлення ф'ючерсних ринків є запровадження державного контролю на принципах громадської корисності, гласності та відкритості, довіри, саморегулювання, гарантування прав учасників торгівлі. (Рис. 5)

Одним із головних завдань держави, і України зокрема, є підтримка макроекономічної рівноваги економічних параметрів. Для вирішення завдань економічної рівноваги держава застосовує важелі фіскальної та кредитно-грошової політики. Однак, по мірі становлення організованого ринкового економічного механізму цих важелів стає недостатньо, більше того, зловживання ними призводить до зворотного ефекту. Потрібні нові елементи державного втручання. В цілому проблема управління економікою, проблема управління економічною активністю, зводиться до управління сподіваннями суб'єктів економіки. Лише підтримуючи у рівновазі сподівання, можна підтримувати спотовий ринок у стані динамічної рівноваги.

Ф'ючерсний (строковий) ринок є органічною частиною сучасної ринкової економіки, його інструменти держави використовують для формування майбутніх сподівань, майбутньої економічної кон'юнктури. Так як ф'ючерсні і опціонні контракти укладаються на основні економічні ресурси, то вплив держави через укладення таких операцій може бути суттєвим. Державне замовлення як одна із форм укладання строкових угод (форвардів) є не гнучким, не еластичним щодо кон'юнктури та досить затратним. Політика України щодо учасників сільськогосподарських ринків за всі роки реформ була саме такою. Активна участь держави в операціях на строковому ринку могла б сформувати систему гнучкого держзамовлення, що буде постійно уточнюватися. Використання такої системи дало би в руки держави додаткові важелі регулювання розвитку окремих галузей, економіки в цілому.

Крім безпосередньої участі на строковому ринку зернових, цукру, енергоносіїв тощо, операції на ринку фінансових ф'ючерсних контрактів (особливо на державні цінні папери) дозволять отримати ще один такий суттєвий важіль, як регулювання відсоткових ставок. Знизити їх можливо шляхом викупу Національним банком державних цінних паперів за більш високими курсами, або зменшити норму резервів для банків, або саму величину облікової ставки. Строкові контракти на державні цінні папери, що їх укладатиме Національний банк, допоможуть вирішити це завдання. Перевагою другого методу є формування майбутньої кон'юнктури без суттєвого посилення інфляційних процесів. Такими є найзагальніші підходи до становлення ф'ючерсних ринків в Україні.

ВИСНОВКИ

ф'ючерсний міжнародний ринок ціноутворення

Результати проведених у дисертації теоретичних узагальнень концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних теорій міжнародних ф'ючерсних ринків як необхідного елементу глобальної фінансової архітектури, комплексного аналізу основних тенденцій та особливостей їх розвитку, послужили вихідною теоретико - аналітичною базою для нового вирішення важливої та актуальної наукової проблеми щодо вироблення концепції становлення ф'ючерсних ринків в Україні та дозволили сформулювати ряд висновків методологічного, концептуального та науково - практичного спрямування:

1. Міжнародні ф'ючерсні ринки одночасно є найдинамічнішим елементом сучасної глобальної фінансової архітектури та складною нелінійною хаотичною системою, елементами якої є інструменти, учасники та інфраструктура. Це біржовий сегмент міжнародного строкового ринку, основним товаром на якому є цінова невизначеність, пов'язана з фактором часу на ринку базового активу, що створює можливості ціноутворення майбутніх цін, страхування цінових ризиків, перерозподілу виробленої додаткової вартості з інвестиційною сферою. Ці ринки, мають величезний вплив на світову економіку в цілому, оскільки крім володіння оперативною інформацією щодо майбутнього профілю економіки, надають можливості значного збільшення обороту грошових коштів, різкого скорочення витрат обертання, пришвидшення реалізації товарів, зменшення ризику втрат від несприятливої зміни цін, прискорення повернення авансованого капіталу та отримання додаткового прибутку. Виявлені глобальні тенденції розвитку ф'ючерсних ринків дозволили дійти висновку, що стрімке зростання їх обсягів є закономірністю еволюції міжнародної економіки, оскільки відбуваються у відповідь на підвищення її нестабільності.

2. З огляду на недостатнє дослідження проблем функціонування ф'ючерсних ринків в Україні, доробком автора є запропонована методологічна база, зокрема введено у науковий обіг такі категорії теорії міжнародної економіки як “строковий ринок” (система міжнародних економічних відносин між учасниками з приводу купівлі-продажу угод/контрактів із завчасною поставкою реальних активів (форварди), зобов'язань (ф'ючерси) та прав (опціони, варранти тощо) на ці активи за цінами та курсами, погодженими в момент їх укладання, з метою отримання доходу або страхування цінових ризиків.); “ф'ючерсний ринок” (біржовий сегмент строкового ринку)“ ринок похідних фінансових інструментів”, “фінансовий інструмент”, “похідний цінний папір”, строковий похідний фінансовий інструмент”, зміст яких обґрунтовано у дисертації. Ф'ючерси та біржові опціони одночасно розглядаються як строкові та похідні фінансові інструменти, що обертаються на ринку у формі контрактів і не належать до похідних цінних паперів.

3. Запропоновану класифікацію біржових товарів з дотриманням вимог фінансової інженерії, (до традиційного переліку додано фінансові інструменти, як з негайною поставкою, так і строкові, зокрема форварди, ф'ючерси, прості, складні та екзотичні опціони, свопи та їх різноманітні синтетичні та гібридні комбінації, що використовуються на зарубіжних фінансових ринках для конструювання різних інвестиційних та хеджевих стратегій), а також здійснене розмежування фінансових інструментів на такі, що знаходяться в обігу у вигляді цінних паперів та строкових контрактів, автор рекомендує використати при удосконаленні національного законодавства, його гармонізації з міжнародним, зокрема європейським правом, при вирішенні завдань щодо вступу України до міжнародних організацій.

4. Проведене дослідження міжнародних ф'ючерсних ринків як ринків цінових ризиків, що існують окремо від ринків базових активів, дозволило обґрунтувати важливі висновки щодо їх економічної суті та ролі, яку вони відіграють у світовій економіці. Зосереджуючись на ціновому аспекті, ці ринки істотно спрощують торгівлю, здешевлюють її, виконують організаційні та плануючі функції, через сподівання основних учасників формують майбутній профіль економіки, динамізуючи її. Ф'ючерсні ринки не можна вважати фінансовими „бульбашками”, оскільки на них не відбувається переоцінки вартості активів, як на фондових. Це міжнародні центри вивчення кон'юнктури та укладання строкових контрактів, які формують біржові котирування, а через хеджевий механізм фактичні майбутні ціни реальних активів. Міжнародні ф'ючерсні ринки є складовою третинного ринку, об'єктом купівлі-продажу на якому є цінова невизначеність, пов'язана з фактором часу на базових світових ринках. Саме із врахуванням цих фактів пропонується здійснювати подальші дослідження у сфері міжнародної економіки, при аналізі коректно використовувати статистичні дані про обсяги торгівлі, шукати причини існування фінансових „бульбашок” на інших сегментах глобальних фінансових ринків.

5. При дослідженні міжнародних ф'ючерсних ринків використано синергетичний підхід, який у фінансовій теорії дістав назву нелінійної парадигми за те, що відмовляється від лінійних моделей оцінки основних фінансових активів, статистичних методів визначення ризику через математичне сподівання та стандартне відхилення, які не можуть дати прогнози щодо руху ринкових цін. Його використання дозволило дійти висновку, що нелінійні та хаотичні процеси становлення вітчизняних фінансових ринків, зокрема їх ф'ючерсних сегментів, вимагають використання таких нових інструментів аналізу, як теорія детермінованого хаосу, фрактальна геометрія, клітинні автомати, нейронні мережі, нечітка логіка тощо, за допомогою яких їх можна точніше моделювати їх подальший розвиток. Запропоновано вивчати ці інновації та застосовувати їх при аналізі економічних явищ.

6. Застосування у дослідженні ф'ючерсних ринків елементів теорії хаосу та фрактальної геометрії дало можливість запропонувати гіпотезу фрактальності ф'ючерсних ринків, яка через обґрунтування їх одночасного існування у кількох часових вимірах у вигляді фракталів простору та фракталів часу, підтверджує необхідність існування спекулянтів з різними періодами володіння активами, що в свою чергу дає змогу хеджерам завжди отримати страховий захист при небажаній зміні цін на реальні активи. Ф'ючерсні ринки є хаотичними і складними; характеризуються трендами та довгостроковими кореляціями; критичні рівні цінових змін з'являються внаслідок дії певних факторів у певний час; часові ряди цін, доходів та їх відношень при зменшенні часових періодів будуть виглядати подібними, або мати фрактальну структуру; достовірність прогнозів падає із збільшенням майбутніх періодів, тобто існує чутливість до початкових умов; ф'ючерсні ринки практично не бувають у рівноважному стані і є неефективними щодо інформації, однак саме ця їх особливість дозволяє стабілізувати реальні ринки.

7.Для вирішення завдань забезпечення ефективної участі національних учасників у міжнародних ф'ючерсних ринках досліджено економічну сутність ф'ючерсного контракту, що полягає у наданні учасникам реальних ринків надійних матеріальних гарантій виконання укладених угод з одночасним наданням можливостей здійснення спекулятивних інвестицій у забезпечені реальними активами контракти та функцію поставки за ф'ючерсними контрактами, через яку здійснюється зв'язок реального ринку з негайною поставкою з ринком прогнозних цін на цей актив. Надані продавцям та покупцям ф'ючерсних контрактів можливості приймати та виконувати реальні поставки підтверджують той факт, що ф'ючерсний ринок є прототипом ринку реального у його перспективі. Запропоновані методичні рекомендації щодо укладання ф'ючерсних угод доможуть суттєво спростити вихід національних інвесторів на міжнародні ф'ючерсні біржі, зокрема індивідуальних, через мережу Internet.

8. Виявлено особливості функціонування ринку опціонів (прав на купівлю та продаж активів у майбутньому за цінами, зафіксованими в момент укладання угоди) та окреслено сфери їх застосування через використання конкретних стратегій для управління ціновими ризиками на товарних та фінансових ринках та в цілому у корпоративному управлінні. Опціони дають можливість торгувати волатильністю (ціновою змінністю), що означає прибуткову торгівлю як при правильному визначенні цінових трендів так і при невірному їх прогнозі. Вироблені методики використання опціонів, в тому числі реальних, доцільно використовувати у всіх сферах управління, від вирішення інвестиційних завдань до мотивації менеджерів.

9. Здійснений критичний аналіз сучасних зарубіжних концепцій формування майбутніх цін на основі раціональних сподівань основних учасників (хеджерів, позиційних спекулянтів та арбітражерів) показав їх формально-аксіоматичний характер, неспроможність формування на їх основі точних прогнозів щодо майбутньої динаміки ф'ючерсних та спотових цін. Запропоновані шляхи корегування цих концепцій через використання принципово нових напрямів економічної науки, зокрема психологічної економіки, поведінкових фінансів можуть бути використаними у подальших наукових дослідженнях. Для формування вірних прогнозів стосовно власних сподівань учасникам основних ринків у роботі пропонується використовувати нові для вітчизняної науки та практики фундаментальний і технічний аналізи ф'ючерсного ринку, для чого вироблені узагальнені методики.

10.Для вирішення проблем уніфікації та гармонізації розрахунків та системи фінансових гарантій виконання угод досліджено біржовий кліринг. Аргументовано, що біржовий кліринг як процес врегулювання зобов'язань за ф'ючерсними контрактами, є спеціальною технологією забезпечення фінансових гарантій та ліквідності ф'ючерсного ринку. Запровадження в Україні клірингової установи як унікальної організації - організатора ф'ючерсної торгівлі, що ґрунтується на маржевих внесках (депозит та варіаційна маржа), гарантійному та додатковому фондах, дасть можливість створити організаційні передумови для становлення ф'ючерсних ринків.

11.В процесі обґрунтування економічної ролі спекуляції та хеджування цінових ризиків, виявлено, що народногосподарське значення першої полягає у наданні страхового захисту від негативних цінових коливань суб'єктам господарювання. Визначено економічну сутність хеджування цінових ризиків на міжнародних ф'ючерсних ринках, яке здійснюється через збалансування позицій на реальних товарних та фінансових ринках через одночасне укладання ф'ючерсних та опціонних контрактів. Запропоновані методики укладання спекулятивних та хеджевих операцій та вироблений алгоритм прийняття рішень щодо вибору виду хеджування та його необхідності можуть використовуватися спочатку на міжнародних ф'ючерсних ринках, а затим і на національних

12. Проведене автором дослідження показало, що існуючі в Україні концептуальні підходи щодо становлення окремо ф'ючерсних сегментів на товарних та фінансових ринках виявилися хибними та не призвели до бажаного впорядкування цих ринків. Створені в процесі реформ універсальні товарні та фондові біржі перебувають у кризі, основними причинами якої є: відсутність єдиної державної політики щодо структурування товарних та фінансових ринків на спотовий та строковий сегменти; недосконалість біржового законодавства; наявність небіржового товару; невизначеність статусу клірингових установ. Для досягнення успіху в процесі формування ліквідних ринків у дисертації запропонована цілісна концепція становлення ф'ючерсних ринків всіх активів одночасно, що включає суттєві зміни державної політики біржового будівництва, які полягають у формуванні системи управління сподіваннями суб'єктів економіки. Вирішення цієї проблеми без становлення ф'ючерсних ринків є неможливим. Основою запропонованої у дисертації концепції становлення ф'ючерсних ринків є запровадження державного контролю на принципах громадської корисності, гласності та відкритості, довіри, саморегулювання, гарантування прав учасників торгівлі. Реалізація запропонованих у концепції дій та заходів сприятиме реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію у світовий економічний простір.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Сохацька О.М. Міжнародні ф'ючерсні ринки: теоретико - методологічні аспекти: Монографія - Тернопіль: Карт-Бланш, 2002. - 454с. (рецензія на монографію: Лапко О.О. Ф'ючерсні ринки як інноваційний сегмент глобального фінансового середовища // Економіка і прогнозування. - 2003.- №3. - С. 153-155)

2. Сохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи становлення в Україні: Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. - 408с.

Підручники, посібники та брошури:

3. Сохацька О.М., Дениско О.М. Біржова справа: Навчальний посібник. - К.: Тріада-Плюс, 1994. - 187с.(внесок автора: розділи „Товарна біржа” та „Валютна біржа”).

4. Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. - Тернопіль: Карт - Бланш, 2003. - 602с.

5.Сохацька О.М. Інструменти фондового ринку : зарубіжний досвід та практика України. Брошура. Серія „ Бібліотечка менеджера” - проект доктора економічних наук, професора Савельєва Є.В. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. - 46с.

Статті у фахових виданнях:

6. Оганян Г., Сохацька О. Міжнародний досвід застосування похідних фінансових інструментів у корпоративному управлінні // Вісник ТАНГ. - 2002. - Випуск 7/2. - С. 18-23. (внесок автора: показано можливості застосування ф'ючерсних та опціонних контрактів у корпоративному управлінні)

7. Сохацька О.М. Фінансові інновації на ринку цінних паперів: методологічний аспект // Соціально-політичні дослідження в перехідний період. - Зб. наукових праць - Випуск 4. - Львів. - 2002. -С.229-237

8. Сохацька О.М. Методологічні аспекти дослідження ф'ючерсних ринків // Проблеми і перспективи розвитку банківської справи. - Суми: ВВП: “Мрія” ЛТД, 2002. - С.135-140.

9. Сохацька О. Сучасні тенденції розвитку світових ф'ючерсних ринків: уроки для України // Журнал європейської економіки. - 2002. - том І (№2). - вересень. - С. 185-212.

10. Сохацька О., Гаврилюк-Єнсен Л. “Електронний трейдинг - сучасна технологія біржової торгівлі //Вісник ТАНГ. - 2002. - Випуск 8/2. - С. 217-224. (внесок автора: визначено суть біржового електронного трейдингу)

11. Сохацька Олена Застосування опціонів у корпоративному управлінні // Економіст. - 2001. - №3. - 34-39.

12. Сохацька О. Біржова спекуляція: ретроспективний аналіз наукової думки // Наукові записки Зб. наукових праць кафедри економічного аналізу ТАНГ. -2001 - Випуск 10. - Частина 2. -Тернопіль: Економічна думка. - С.127-134.

13. Сохацька О.М. Опціони - фінансові інновації міжнародних ринків / Збір. наукових праць Вісник Національного університету Львівська політехніка. - Львів. - 2001. - №417. - 360-366.

14. Сохацька О.М. Економічна сутність біржової спекуляції // Банківська справа. - 2001. - №6(42). - С. 14-21.

15. Сохацька О.М. Державне регулювання ф'ючерсних ринків // Вісник ТАНГ. - 2001. - Випуск 14. - С. 42-49.

16. Сохацька О. Похідні фінансові інструменти хеджування портфеля цінних паперів на європейських фондових ринках / Вісник ТАНГ. - 2001. - №18/2. - С. 120-127.

17. Сохацька О.М. Строкові контракти з валютою // Наукові записки. Зб. наукових праць кафедри економічного аналізу ТАНГ. 2001. - Випуск 9. - С. 256-265.

18. Сохацька О.М. Теоретичні основи функціонування ф'ючерсних ринків // Економіка України. - 2001. - №12. - С. 55-61.

19. Сохацька О. Євроринок і його основні інструменти // Вісник ТАНГ, 2000. - №15. - С. 95-100.

20. Сохацька О.М. Зарубіжні біржові ринки // Фінанси України. - 2000. - №4. - С.59-67.

21. Сохацька О.М. Концептуальні засади ціноутворення на ф'ючерсних ринках // Банківська справа. - 2000. - №5. - С.29-32, С.63.

22. Сохацька О.М. Хеджування цінових та курсових ризиків - актуальний аспект підприємницької діяльності // Освіта як фактор формування людського капіталу. - Зб. наукових праць. - Острог: Вид. “ Острозька Академія”, 2000. - С. 221-230.

23. Сохацька О. Інноваційні технології управління фінансовими ризиками // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. - Серія: Економіка - 2000. - Випуск №6. - С.49-54.

24.Сохацька О.М. Технічний аналіз біржових цін та курсів на сучасних фінансових ринках // Наукові записки. Зб. наукових праць кафедри економічного аналізу . - ТАНГ: Тернопіль. - 2000. - С. 26-30.

25. Сохацька О. Процедура поставки за ф'ючерсними та опціонними контрактами на зарубіжних біржових ринках // Вісник ТАНГ. - 1999. - Випуск 6. - С.213-223.

26. Сохацька О.М. Ф'ючерсний контракт як інструмент інвестиційного менеджменту // Вісник ТАНГ - 1998 - Випуск №5. - С. 21-38.

27. Сохацька О.М., Небилиця О.І. Пенсійні фонди як інституційні інвестори на зарубіжних фінансових ринках // Матеріали третьої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України у Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти .-14-16 вересня. - 1998. - Ялта-Форос. - С. 113-116.

28. Сохацька О. Ринок похідних фінансових інструментів: зарубіжний досвід та реалії України// Економічний часопис. - 1998. - №11-12. - С.17-23.

Статті у інших виданнях, тези конференцій

29. Сохацька О.М. Фрактальна модель фінансового ринку як новий аналітичний погляд на його економічну природу // Тези доповідей міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення”. Тернопіль. - 2003. - 24 березня. -С. 201-203.

30. Сохацкая Е.Н. Глобализация биржевых рынков: уроки для Украины //Юбилейна международна конференция “ ХХ - ви век: очаквани реальности в бизнеса и менеджмента” - Том ІІІ - 26-27 октомбри. - 2001. - Свиштов. - Болгария. - С. 42-45

31. Сохацька О. Маркетинг фінансових послуг // Проблеми маркетингу у постсоціалістичних країнах. Зб. наукових праць за редакцією А.Ліманського, Д.Штефанича. - Тернопіль - Катовіце: Джура, 2001. - С. 48-55.

32. Сохацька О. Шляхи реорганізації бізнес-освіти в Україні.// Зб. наукових праць науково-дослідницького центру “Економіка вищої освіти”. - Тернопіль: Економічна думка. - 2001 - С.38-42.

33. Сохацька О.М. Проблеми формування фінансової еліти в Україні // Збірник наукових праць Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі Випуск 1. .-Тернопіль: ТДТУ, 2001. - 171-173.

34. Сохацкая Е. Фундаментальный анализ на зарубежных биржевых рынках.- //Сборник научных трудов “Экономики в условиях перехода.” Научные исследования.-Свиштов: Хозяйственная академия им.Д.А.Ценова. - Болгария. 2000- С.72-82.

35. Сохацька О. Перспективи становлення біржових ринків в Україні// Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність. Збірник наукових праць по матеріалах міжнародної науково - практичної конференції в 2-х томах. Том І. - Вінниця. - 30-31 березня. - 2000. - С.95-100.

36. Сохацька О.М. Проблеми та перспективи становлення ф'ючерсного (строкового) ринку сировини в Україні // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті. / Зб. Наукових праць - Рівне: ”Тетіс” - 2000. - С.274-279.

37 Сохацька О.М. Ретроспектива та перспектива державного регулювання ф'ючерсних ринків // Економіка і управління. - Науковий журнал. - 2000. - №1. - С.23-29.