Характеристика міжнародних фондових ринків

У 1904 році асоціація звернулася за реєстрацією в Гонконг і була перейменована в Шанхайську фондову біржу. Потім відбулося її злиття з Шанхайської біржею товарів і цінних паперів і Шанхайської біржею для підприємців Китаю.

В 30-х роках ХХ століття Шанхай став фінансовим центром Далекого Сходу. Коли японські війська окупували Шанхайський міжнародний сетльмент в 1941 році, торги на Шанхайській фондовій біржі були припинені до 1946 року. Три роки по тому біржа знову закрилася після Комуністичної революції.

У 1990 році Шанхайську фондову біржу відродили і відкрили для всього світу

Шанхайська фондова біржа (SSE) - одна з двох незалежних бірж в Китаї. Зараз вона є п'ятим найбільшим фондовим ринком в світі за ринковою капіталізацією компаній, що пройшли там лістинг (другий китайської біржею є Шеньчженська фондова біржа).

На Шанхайській біржі обертаються акції, державні цінні папери та облігації, що відповідають певним вимогам - зокрема, про те, що компанія-емітент зобов'язана вести діяльність і показувати прибуток як мінімум протягом трьох років перед тим, як її акції зможуть почати звертатися на біржі.

У зв'язку з політикою контролю за рухом капіталу, що проводиться китайською владою, Шанхайська фондова біржа не повністю відкрита для іноземних інвесторів, які, як правило, торгують на Гонконгській фондовій біржі. Шанхайська фондова біржа є некомерційною організацією, якої безпосередньо керує Комісія з цінних паперів Китаю.

Ринок акцій на Шанхайській фондовій біржі підрозділяється на два дивізіони - "Акції" А "і" Акції "В". На ринку акцій "А" торговельні операції здійснюються за юані, валютою ринку акцій "В" є долари США. Довгий час доступ іноземних інвесторів до ринку "А" був закритий - там торгувалися акції китайських компаній. Однак з 2001 року право купувати цінні папери ринку "А" отримали і інвестори з-за кордону. Керівництво біржі планує в недалекому майбутньому об'єднати два ринки, зараз вони різняться практично тільки валютою проведення торгів.

Шанхайська фондова біржа публікує і розраховує кілька індексів, наприклад SSE 180 або композитний індекс SSE Composite. Час робота біржі 1:00 -7: 00 GMT.

Станом на кінець 2013 число підприємств, що мають лістинг акцій на SSE: 932, ринкова капіталізація 13,652.64 млрд юанів, що на 1,66% більша порівняно з попереднім роком. На кінець року загальний капітал всіх компаній склалв 2,575.17 млн акцій, з яких 2,373.11 млн акцій або 92,15% обертались на біржі.

5. Український фондовий ринок

В Україні поступово розвивається, про що свідчать позитивні тенденції збільшення обсягів біржових контрактів на організаторах торгівлі . Темпи зростання фондового ринку були випереджаючими порівняно з ВВП: обсяг торгів на ринку цінних паперів перевищив показник ВВП країни майже у два рази.За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), станом на листопад 2013 року в Україні зареєстровано 10 організаторів торгів на фондовому ринку [1]. У світі не так багато країн, яким притаманна така кількість фондових бірж. Проте кількість аж ніяк не впливає на якість послуг, навпаки, призводить до децентралізації попиту та пропозиції на цінні папери, провокує процес маніпулювання цінами на ринку, призводить до встановлення різних правил укладення та виконання біржових договорів .

В Україні мережа фондових бірж як система не існує, біржова структура характеризується високою фрагментарністю. Згідно з даними НКЦПФР, за підсумками січня-листопада 2013 року найбільшою фондовою біржею України за загальним обсягом торгів є ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» з оборотом 289,2 млрд грн (частка на вітчизняному біржовому ринку склала 67,7 %), на друго-му місці ПАТ «Фондова біржа «ПФТС» - 102,4 млрд грн (24,0 %), третє місце посідає ПАТ «Українська біржа» - 10,3 млрд грн (2,4 %)

Тобто на три біржі припадає 93,6% загального обсягу торгів. Частка інших фондових бірж в загальному обсязі торгів за той же час склала лише 5,9 % або 25,3 млрд грн. Серед цих бірж відмітимо Київську міжнародну фондову біржу та Придніпровську фондову біржу, які поступово наздоганяють Українську біржу за обсягами торгів (відповід-но 10,6 млрд грн та 10,0 млрд грн).

У структурі операцій організаторів торгів домінують операції з державними облігаціями України. Протягом січня - липня 2014 року їх частка становила 86,1% від загального обігу цінних паперів у біржовому сегменті фондового ринку. Тенденція до збільшення частки зазначених операцій спостерігається з 2008 року, що може бути пов'язано зі світовою фінансовою кризою та активізацією емісії державних облігацій України.З метою підтримки розвитку ринку корпоративних облігацій та облігацій місцевих позик Національний банк України зберігає за ними статус фінансових інструментів, які можуть використовуватись як застава під час здійснення операцій із рефінансування банків Національним банком України.

Зважаючи на історичні статистичні дані НКЦПФР, відмітимо, що з 10 діючих фондових бірж в Україні потреба у 5 площадках незначна. Наявність такої кількості торгових площадок ускладнює контроль над операціями з цінними паперами та сприяє розповсюдженню маніпулювання вартістю цінних паперів, що котируються [3].

У зв'язку із запровадженням з 1 січня 2013 року податку на операції з цінним паперами та деривативами, що здійнюються поза біржею, в 2013 році суттєво зросла кількість угод, що укладаються на організаторах торгівлі. Так, наприклад, за даними НКЦПФР, протягом березня 2013 року обсяг виконаних біржових контрактів з цінним паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 94,51 % від загального обсягу біржових контрактів. Питома вага торгівлі на строковому ринку становила 8,57 % від загального обсягу торгів на організованому ринку [4].

Окрім розпорошеності біржової торгівлі цінними паперами, слід звернути увагу на незначну кількість емітентів. Станом на 30.12.2012 року до біржових списків організаторів торгів включили 2964 цінні папери. До біржових реєстрів організаторів торгів включили 549 цінних паперів [4].Станом на лютий 2013 року на фондовому ринку України працювало 1072 професійних учасників (з урахуванням суміщення декількох видів діяльності), у тому числі - 367 торговців-зберігачів (115 банків), 16 зберігачів-реєстраторів, 10 фондових бірж та 2 депозитарії, що мали ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність [4].

Cписок використаних джерел

1. Ходаківська В.П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навч. посіб. / В.П. Ходаківська, В.В. Беляєва. - К.: ЦНЛ, 2008. - 616 с.

2. Войтенко О.М. Актуальність питання сучасного розвитку міжнародного ринку фінансових послуг [Електронний ресурс] / О.М. Войтенко // Економічний простір: збірник наукових праць - 2011. - № 46. - С. 5.

3. Міжнародний ринок грошей і капіталів: Конспект лекцій. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.if.ua/book/13/1208.html

4. Бєлозорова Л.С., Калиниченко Н.М. Шляхи розвитку фондового ринку//Економіка України.-2001.-№12-с.106.

5. Савуляк І.М. Фондовий ринок та його інвестиційна функція у розвитку економіки//Формування ринкових відносин в Україні.-2003.-№10-с.87

6. Гудков Ф. В. Инвестиции и ценные бумаги. Руководство по работе с долговыми обязательствами.- М.: ИНФРА-М, 2009.- 135 - 160 с.

7. Гольцберг М.А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами.-К.: “Текст”, 1992.-95 с.

8. Губський Б.В. Біржові технології ринку. -- К., 1997.

9. Рубцов БД. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, структура,механизм функционирования. -- М., 1996.

10. Фондовий ринок України: Навч. посіб. / Керівник авт. кол. В.В.Ос-польський. -- К., 1994.

11. Бормотова М.В. Дослідження сутності поняття «Фондова біржа» як основної ланки фондового ринку / М.В. Бормотова // Вісник економіки транспорту і промисловості: збірник науково-практичних статей - 2012. - Вип. № 39. - С. 21.

Размещено на Allbest.ru