Оцінка переваг та наслідків членства України у СОТ

Загальний аналіз зовнішньоторговельних відносин України свідчить, що вступ держави до СОТ позитивно вплинув на гармонізацію торговельно-орієнтованого законодавства держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяв активізації торговельних відносин з країнами-членами Організації.

Водночас, обґрунтований аналіз наслідків для української економіки набуття державою членства в СОТ з огляду на значний негативний вплив на всі сектори економіки світової фінансової кризи та ураховуючи відсутність офіційних статистичних даних за повний річний період з дати вступу держави до Організації, зробити неможливо.

3.2 Наслідки вступу до СОТ для галузей сільського господарства та харчової промисловості

Прогнозування та розробка рекомендацій для успішної адаптації галузей до умов членства у СОТ потребує кількісних та якісних оцінок наслідків вступу України до СОТ з врахуванням багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, внутрішніх міжгалузевих та міжнародних зв'язків. На сьогодні в Україні було проведено небагато досліджень для окремих галузей та економіки в цілому. Зокрема, широко використовуються результати дослідження Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, яке подає оцінку наслідків для основних вітчизняних секторів та галузей. Також аналітичні прогнози та рекомендації було розроблено Центром ім. О. Разумкова, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Центром наукових досліджень НБУ групою експертів Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) та Світового Банку (наслідки для сільського господарства) та ін.

Як уже зазначалося, вступ України до СОТ має як позитивні, так і негативні наслідки як для економіки України в цілому, так і для окремих галузей. Більшість експертів дотримується думки, що вступ до СОТ та лібералізація доступу на ринки України не викликає значних негативних наслідків для українських галузей, оскільки рівень реального тарифного захисту внутрішніх ринків для багатьох із них не зміниться суттєво, оскільки і зараз є досить низьким.

Вступ України до СОТ має різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов'язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності.

Вступ до СОТ та відкритість економіки надав додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту..

Сільське господарство та харчова промисловість при вступі в СОТ

Домовленості та зобов`язання України

У ході переговорів щодо вступу України до СОТ було досягнуто таких домовленостей:

1. Тарифні поступки: максимальну (зв'язану) ставку тарифу на продукцію сільського господарства погоджено на рівні 20%, а середній тариф на продукцію сільського господарства та харчової промисловості - на рівні 12,53% у 2005 р. (для довідки: максимальна ставка імпортного мита для промислових товарів буде 10%, а для найбільш чутливих - 15%).

Винятками є: цукор - 50%, соняшникова олія -30% і підакцизні товари (вино, лікеро-горілчані та тютюнові вироби), для яких зв'язані тарифні ставки будуть вищими. На сьогодні вже погоджено близько 95% тарифних ставок. Період впровадження тарифних поступок - 2001-2005 рр, а для деяких товарів - до 2010 р.

2. Тарифна квота на цукрову тростину складатиме 260 000 тон, при цьому тарифна ставка дорівнюватиме 2% (понад квоти ставка буде дорівнювати 50%).

3. Субсидії: Україна домовляється про сукупний обсяг підтримки сільського господарства розмірі 1,37 млрд. дол. США на рік, беручи за базовий період 1994-1996 рр. Це питання ще не узгоджено з РГ, оскільки, за правилами СОТ, базовий період встановлюється, як середнє арифметичне за останні три роки, тобто за період 1997-1999 р. У такому випадку обсяг підтримки буде становити 60,7 млн. дол. США, оскільки у цей період різко скоротилося фінансування сільського господарства, припинилися державні закупівлі зерна.

4. Санітарні та фітосанітарні заходи і технічні бар'єри у торгівлі: процедури вступу до СОТ передбачають обов'язкове виконання вимог Угоди про санітарні і фітосанітарні заходи та Угоди про технічні бар'єри у торгівлі. Тому необхідно адаптувати українське законодавство до норм цих угод, наблизити українські стандарти якості та заходів безпеки до міжнародних, а також надати наукові обґрунтування у випадку, якщо українські норми є жорсткішими за відповідні міжнародні. У членів РГ є зауваження, зокрема, стосовно деяких епізоотичних заходів, а також списку імпортних товарів та об'єктів, що підлягають обов'язковому санітарному / ветеринарному / фітосанітарному контролю.

Вплив зменшення ввізного мита на ціни сільгосппродукції

Групою експертів Світового банку та Організації з економічного розвитку та співробітництва було досліджено зменшення тарифів ввізного мита до рівня 20 %. За їх оцінками, це означає значне скорочення митних бар'єрів майже для всієї продукції сільського господарства та харчової промисловості у порівнянні з тарифами України для режиму найбільшого сприяння, які діють зараз. Так, граничні тарифи для пшениці, кукурудзи та яєць будуть меншими у 1,5-2 рази; для насіння соняшнику - у 13 разів; для яловичини та свинини - у 3 рази; для м'яса птиці - у 7 разів; для білого цукру - у 2 рази.

Таке зменшення тарифного захисту мало б спричинити падіння цін вітчизняних сільськогосподарських виробників. Проте експерти прогнозують, що для більшості груп сільськогосподарських товарів цього не станеться, оскільки досі високі митні тарифи не забезпечували високі ціни с/г товаровиробників. На багато видів продукції внутрішні ціни часто є навіть нижчими за зовнішні (до сплати мита), що дає змогу Україні вже сьогодні експортувати значну частину с/г продукції. Що ж до інших груп товарів, то внутрішні ціни на них вищі за зовнішні не більше, ніж на 20% (максимальна митна ставка), що, як правило, гарантує захист вітчизняного виробника. Виняток становлять такі групи товарів, як м'ясо птиці та свинина, ціни на які можуть зменшитися.

Джерело: Використання сільськогосподарського потенціалу України: стимулюванні зростання у сільському господарстві та поліпшення життя на селі.

3.3 Вплив державної підтримки на сільське господарство України

За оцінками Світового банку, зараз у системі внутрішньої підтримки с/г України переважають такі форми підтримки, які мають найбільш негативний вплив на конкуренцію. Рівень підтримки для різних груп товарів суттєво відрізняється. Він є відносно високим для виробництва курятини, свинини та яєць і, навпаки низьким для виробництва молока та олійних культур.

Вступ до СОТ означав реформування системи державних субсидій. Від прямої підтримки ринкових цін та доходів виробників, адміністративних інтервенцій у функціонування сільськогосподарський ринків треба буде перейти до надання дозволених неадресних субсидій, тобто таких, що спрямовані на розвиток інфраструктури сільськогосподарських ринків, розвитку кредитування, стимулювання впровадження сучасних с/г технологій та впровадження міжнародних стандартів якості і безпеки с/г продукції, зменшення транспортних витрат та витрат на зберігання. Така державна підтримка сприяє підвищенню ефективності та конкурентоспроможності національних виробників.

В рамках СОТ також дозволено фінансувати дослідницькі, навчальні, консультаційні і маркетингові програми, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, виплати за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.

Головними позитивними наслідками для аграрного сектору від набуття Україною членства у СОТ стали:

додаткові можливості доступу до зовнішніх ринків;

стимулювання технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів внаслідок збільшення іноземних інвестицій в АПК;

збільшення передбачуваності, прозорості та послідовності економічної політики уряду у сфері сільського господарства, що зменшить ризики ведення бізнесу та стимулює інвестиційну діяльність у секторі;

прискорення структурних реформ в аграрному секторі;

скорочення транспортних та інших витрат на ведення бізнесу с/г виробників (гарантований вільний транзит через територію країн-членів СОТ, зменшення ризиків тощо), що сприятиме підвищенню конкурентноздатності українських с/г товарів.

Негативні наслідки для аграрного сектору від набуття Україною членства в СОТ:

зменшення рівня граничних тарифів ввізного мита може призвести до тиску імпорту на ті галузі АПК, які не мають переваг щодо рівня собівартості (виробництво цукру), а також на ті, що отримували значну державну підтримку (виробництво м'яса птиці і свинини) і, як наслідок, можливе звуження внутрішнього ринку збуту для цих товаровиробників.

Втім, експерти вважають, що не слід очікувати критичного для національного сільського господарства збільшення обсягів імпорту. Факторами, що захищають від імпорту ринок сільськогосподарської продукції, яка традиційно виробляється в Україні:

суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції порівняно з продукцією місцевого виробництва;

традиційні уподобання населення (в першу чергу, у сільській місцевості).

переваги вільного доступу на ринки інших країн більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час і далі вивозитиме переважно сировину, залишаючись у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків.

може відбутися підвищення внутрішніх цін на насіння соняшника та олію внаслідок відміни експортного мита та збільшення вивозу цієї продукції. Втім, якщо розглядати цю проблему не з точки зору інтересів окремих груп, а з точки зору максимізації національного добробуту, то можна говорити про встановлення певного оптимального вивізного мита на насіння соняшника. Так, за результатами дослідження Українського центру міжнародної інтеграції, таке оптимальне мито у сезон 2003-2004 р. мало б скласти 13% (для довідки: діюча ставка складає 17%).

торгівля сільський харчовий експорт

Висновки

З вищевикладених даних можна дійти невтішного висновку, що на даний час організацією, регулюючої правила ведення торгівлі між країнами, є Світову організацію торгівлі (СОТ). Її історичний досвід регулювання правил взаємної торгівлі налічує понад 10 років. За роки Організація придбала серйозний вплив і став головною інституцією світової економічної системи, що включає у собі 159 країни.

Дотримання правил СОТ в дедалі більшому мірою стає необхідною передумовою виходи світовий ринок. Ці правила дедалі більше уніфікуються на глобальному рівні, і встановлюються, значною мірою, потужними групами впливу у міжурядових організаціях, а чи не самими суверенними країнами, хоча застосовуються цих правил, переважно, саме у національному рівні.

Країнам, яка бере вступ до Союзу (серед них і Україна), важливо усвідомити, яку роль грає СОТ на організації глобальної економіки, в вибудовуванні ієрархічних відносин між країнами, перерозподілу доданій вартості (технологічної, інтелектуальної природною ренти), в консервації відсталості одним і прискореному розвитку інших. Для визначення ролі СОТ на світової економічної системі, треба зазначити її цілі й принципи, що вони розглядалося у "справжній роботі. Підсумовуючи відомості, можна назвати, що основна мета СОТ у тому, щоб, зрештою, все країни-члени організації відкрили свої межі, ліквідувавши митниці, мита, квоти й інші бар'єри, предохраняющие національну економіку від напору іноземної конкуренції

Найважливішими принципами СОТ є: по-перше, найбільше сприяння торгувати, яке країна, увійшовши в ВТо, зобов'язана надати інших членів організації, а й за це вона отримує таку ж пільги від інших країн-членів СОТ; по-друге, зобов'язання зробити відкритим свій ринок іноземцям, надати продукції іноземних корпорацій своєму ринку самі умови, що є продукція вітчизняних компаній.

За результатами даної роботи можна також ознайомитися відзначити, основні функції СОТ зводяться до сфери торгових переговорів і дотримання встановлених багатосторонніх торгових правил. Особливу увагу приділяють чотирьом конкретним напрямам діяльності, відповідним цим функцій:

- допомогу країн і країнам, котре переживає період економічних реформ;

- особливе сприяння розвитку експорту;

- спільне вироблення основних напрямів міжнародної політики;

- забезпечення доступу до інформації, зокрема, обов'язкове і регулярне повідомлення СОТ на випадках, коли країни-члени організації вводять нові правила торгівлі або значно змінюють діючі правила.

Роблячи загальний висновок про недавньому (16 травня 2008 року) офіційному вступ України до СОТ треба сказати, що скасування єдиного думки у питанні й не існує сьогодні, проте, аналізую прогнози більшості експертів, можна сказати, що галузями,які вони одержать найбільші переваги від факту вступу, є хімічна, текстильна і металургійна, а найбільші проблеми очікують області агропромислового комплексу, й автомобільної продукції. Разом про те, дедалі частіше лунають думки, хіба зможе вічно закривати себе від міжнародного впливовості проекту та у разі приєднання до СОТ є свого роду викликом державі, яким в сьогодні Україна.

Так чи інакше, у кожному без винятку галузі національної економіки спостерігатимуть як негативні, і позитивні моменти, викликані приєднанням до потужному інтеграційному союзу СОТ. І поза тим, чого - плюсів чи мінусів, у результаті буде більше, буде безпосередньо залежати подальшу долю цих економіки нашої країни.

Список використаних джерел

1. Звернення Президента України до Верховної Ради України узв'язку Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє и зовнішнє становище України у 2009 року»

2. Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10.04.2008 № 250-VI,

3. Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі СОТ, Україна; Протокол, Міжнародний документ від 05.02.2008р.

4. Азаров О. Україна та світова система торгівля ГАТТ/СОТ: проблеми і перспективи // Право України. - 2010. - № 6. - с. 144-147.

5. Артемов Н.М. Финансово-правовое регулирование внешнеторговой деятельности. - М., 1999. - 479 с.

6. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические связи: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 512с.

7. Всемирная торговая организация: документы и комментарии. - М., - 2001. - С. 59.

8. Внешнеэкономическая деятельность предприятий. -- М., 1996. - 234 с.

9. Герчикова И.Н. Международные экономические организации. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 516 с.

10. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. -- М., 2001. - 527с.

11. Грачёв Ю. Внешнеэкономическая деятельность: Организация и техника внешнеторговых операций: Учебно-практическое пособие /Ю.Н. Грачев. - М.: Бизнес-школа "Интел-Синтез", - 2001. - 592 с.

12. Георгий Павленко, Глобализация Сегодня.

13. Дюмулен И.И. Международная торговля услугами. - М., 2003. - 156 с.

14. Експорт. Імпорт. Транзит: митне оформлення товарів / Упоряд. О.В. Страцев. - К., 2000. - 315 с.

15. Збірник контрактів та нормативних актів. Інко-термс. - К.,2000. - 413 с.

16. Збірник нормативних матеріалів з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Ч. 1. - К.,2000-2003. - 465 с.

17. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

18. Карла Хиллз (Carla A. Hills), Украина и ВТО//"The Washington Times", - 30 ноября 2006. - 209 с.

19. Кальченко Т.В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень: К. 17 Монографія - К:КНЕУ, - 2006. - 248с.

20. Крялова Н.В. Міжнародна торгівля. Видавництво «Знання», - 2008. - 365с.

21. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації /Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.; За ред. Я.А. Жаліла. - К.: НІСД, 2005. - 388 с.

Размещено на Allbest.ru