Рада Безпеки, її місце і роль в структурі ООН

Наша держава активно долучилась до процесу реформування миротворчості з тим, щоб зробити її більш ефективною та адекватною сучасним викликам. Так, саме Україні належать ініціативи щодо зміцнення миротворчого потенціалу ООН шляхом заповнення критичних прогалин у галузі авіаційного забезпечення місій, а також стосовно вдосконалення механізмів юридичного захисту «блакитних шоломів». У 1994 р. Україна стала ініціатором Конвенції з безпеки персоналу ООН та зв'язаного з нею персоналу, а у вересні 2006 р. Міністр закордонних справ України підписав Факультативний протокол до цієї Конвенції. У грудні 2002 р. на 57-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була одностайно схвалена внесена делегацією України резолюція, якою 29 травня було проголошено Міжнародним днем миротворців ООН. За ініціативою нашої держави 7 листопада 2008 р. Генасамблея схвалила Декларацію з нагоди 60-річчя миротворчої діяльності ООН.

Економічний та гуманітарний напрямки

Діяльність України на економічному та гуманітарному напрямку роботи ООН, насамперед, відбувається в Другому комітеті Генеральної Асамблеї (економічно-фінансові питання). Зусилля спрямовуються на розширення міжнародної фінансової і технічної допомоги для вирішення завдань економічного та соціального розвитку України. Результатом, зокрема, є включення до низки важливих рішень Генеральної Асамблеї та інших органів положень щодо надання міжнародним співтовариством фінансової, технічної та консультативної допомоги країнам з перехідною економікою.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності нашої держави в ООН є співробітництво з метою пом'якшення та мінімізації довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. за ініціативи України, Білорусі та Російської Федерації Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція “Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи” (з 1993 р. - на дворічній основі). 55-ю сесією ГА ООН у грудні 2000 р. було ухвалено резолюцію “Закриття Чорнобильської АЕС”, в якій Генеральна Асамблея привітала рішення Уряду України про закриття станції. На початку 1990-х років відповідні резолюції та рішення щодо Чорнобиля схвалювалися також в рамках Економічної і Соціальної Ради та Дитячого фонду ООН[7, с. 5].

28 квітня 2006 р. за ініціативи делегації України відбулося спеціальне пам'ятне засідання ГА ООН з нагоди 20-х роковин Чорнобильської трагедії. 26 квітня 2011 р. у рамках заходів з вшанування Чорнобильської трагедії Програмою розвитку ООН (ПРООН) спільно з ППУ було проведено щорічне засідання Міжвідомчої цільової групи з питань міжнародного співробітництва щодо Чорнобиля під головуванням заступника Адміністратора ПРООН. У заході також взяли участь Постійні представники Білорусі, Росії, найбільших держав-донорів, зокрема, США, Японії, ЄС, та інших зацікавлених країн.

Під час заходу було проведено відео конференцію з представництвами ПРООН в Україні, Білорусі, РФ, а також штаб-квартирою МАГАТЕ у Відні та офісом Світового банку у Лондоні[12, с. 18].

Охорона навколишнього середовища

На сьогодні Україна є стороною понад 40 міжнародних конвенцій та угод, учасником багатьох програм та проектів ООН, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища. Прикладом визнання активності України на екологічному напрямку стало успішне проведення в Києві у травні 2003 р. П'ятої конференції міністрів охорони навколишнього середовища в рамках процесу „Довкілля для Європи”.

У лютому 2004 року Україна приєдналася до найважливішої міжнародної екологічної угоди - Кіотського протоколу.

З 2007 р. Україна є членом неофіційної "Групу друзів" Генерального секретаря з питань клімату, у рамках діяльності якої проводяться тематичні консультацій, спрямовані на надання сприяння процесам консенсусного вироблення рішень у переговорах з найгостріших питань зміни клімату та визначення кола спільних заходів в ООН.

21 квітня 2010 року Україна приєдналася до Копенгагенської домовленості, визначивши для себе за мету скорочення до 2020 р. викидів на 20% у порівнянні з 1990 р. Україна також стала стороною «Канскунських угод» (грудень 2010 р.).

Згідно з «Дурбанською платформою» (10 грудня 2011 р.) Україна зобов'язалася скоротити свої викиди на 20% до 2020 р. у порівнянні з 1990 р. Та на 50% - до 2050 р.

Під час 18-а Рамкова конвенція ООН про зміну клімату та 8-а Зустріч Сторін Кіотського протоколу Україна була серед країн, які висловилися на підтримку запуску другого періоду Кіотського протоколу (пакет рішень «Дохійський кліматичний портал») з початку 2013 р[3; 7, с. 20].

Висновки

1. Термін "об'єднані нації" вперше з'явився 1 січня 1942 в Декларації Об'єднаних Націй, підписаної 26 представниками держав у Вашингтоні. Московська і Тегеранська конференції в жовтні і грудні 1943 заклали фундамент цієї нової організації, а конференція у Вашингтоні на віллі Думбартон-Окс (21 серпня - 7 жовтня 1944) стала першою зустріччю, спеціально організованій для обговорення її структури. У Думбартон-Оксі було підготовлено пропозиції щодо створення міжнародної організації, які схвалили США, Китай, Великобританія та СРСР. На Ялтинській конференції в лютому 1945 "Велика п'ятірка" держав - СРСР, Великобританія, США, Франція і Китай - виробила формулу для вирішення спорів.

ООН офіційно заснована на Конференції з міжнародної організації, що відбулася 25 квітня - 26 червня 1945 в Сан-Франциско. 26 червня представники 50 країн одноголосно прийняли Статут Організації Об'єднаних Націй. Статут набув чинності 24 жовтня, після того як більшість представників підписали його країн підтвердили свої повноваження ратифікувати цей документ, з тих пір ця дата щорічно відзначається як День Організації Об'єднаних Націй. Польща, не представлена на Конференції, підписала Статут пізніше і стала 51-м членом первісного складу ООН.

Поява ООН зумовлене низкою об'єктивних факторів військово-стратегічного, політичного, економічного розвитку людського суспільства кінця другого тисячоліття. Створення ООН стало втіленням одвічної мрії людства про такий пристрій і організації міжнародного гуртожитки, які позбавили б людство від нескінченності низки воєн і забезпечили б мирні умови життя народів, їх поступальний просування по шляху соціально-економічного прогресу, процвітання і розвитку, вільного від страху за майбутнє .

Створення ООН, як і багато інших дипломатичні починання, стало відбитком взаємно перехресних, а часом і полярних інтересів.

Великі держави при створенні нової організації розраховували, що зможуть зберегти після Другої світової війни глобальну владу, яку вони затвердили з опорою на свою військову міць як переможці. Проте що почалася незабаром "холодна війна" почала ставити кордону повноважень нової організації.

2. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес прискорення міжнародного визнання її незалежності в 1991 р.

Діяльність України у складі органів системи ООН відображається в тому, що вона є членом таких головних та допоміжних органів ООН: як Рада ООН з прав людини; Комітет з внесків; Комісія з соціального розвитку; Комісія з попередження злочинності та кримінального правосуддя; Комісія з наркотичних злочинів; Статистична комісія; Комісія з народонаселення та розвитку; Виконавча рада Всесвітньої продовольчої програми (ВПП); Виконавча рада Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ); Виконавча рада Програми розвитку ООН (ПРООНу) Фонду ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА) [2].

Сьогодні Україна є одним із найбільших контрибуторів безпеки у миротворчих операціях ООН. Українські миротворці брали участь у таких миротворчих операціях:

- Тимчасові сили ООН у Лівані (липень 2000 р. - квітень 2006 р.);

- Багатонаціональні сили в Іраку (серпень 2003 р. - грудень 2005 р.);

- Місія ООН у Сьєрра-Леоне (березень 2001 р. - березень 2005 р.);

- Місія ОБСЄ у Грузії (1999 р. - 2005 р.);

- Миротворчі операції Сили ООН з охорони (UNPROFOR) ( 1992 р. - 1995 р.);

- Місія ООН у Східній Славонії ПАООНСС (квітень 1996 р. - 1999 р.);

- Місія ОБСЄ з верифікації у Косово (1998 р. - 1999 р.);

- Місія ООН у Таджикистані (грудень 1994 р. - березень 2000 р.);

- Місія ООН в Афганістані (квітень 2000 р. - травень 2001 р.);

тощо [4].

Як бачимо, після проголошення державної незалежності та утворення власних збройних сил Україна почала брати активну участь в операціях з підтримання миру та безпеки у рамках співпраці з ООН. На сьогодні вона впевнено входить до найбільших країн контрибуторів.

Список використаної літератури

1. Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України//ПРАВО УКРАЇНИ . - 2004 . - № 5 . - С.141-145.

2. Качинський А. Перед лицем екологічних загроз: міжнародний і національний аспект екополітики // Політика і час. -1994. - № 5. - С. 73-77.

3. Коротко про ООН, 2005 рік. - www.un.org

4. Ліпкан Володимир Анатолійович, Ліпкан Олена Сергіївна, Яковенко Олександр Олександрович. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. -- К. : Текст, 2006. -- 256с. -- Бібліогр.: с. 250-255.

5. Ліпкан Володимир Анатолійович. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення. -- К. : Текст, 2003. -- 180с. -- Бібліогр.: с. 111-117.

6. Перелет Р. Международная экологическая безопасность и экономика // Моделирование процессов экологического развития. - М. : ВНИИСИ, 1991. - № 3. - С. 4-10.

7. Пирожков С., Селіванов В. Національна безпека України: сучасне розуміння // Вісник АН України. - 1992. - № 9. - С. 3-10.

8. Повідомлення Європейської комісії Європейській раді і європейському парламенту "Широка Європа - Сусідство: нова система відносин з нашими східними і південними сусідами" -www.kmy.org.ua

9. Полевий В. І., Новицький Г. В., Окіпнюк В. Т., Шмоткін О. В., Сирота А. І. Національна безпека в контексті євроатлантичної інтеграції України: нормативно-правові аспекти: Науково-інформаційний зб. / Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України / В.П. Горбулін (заг.ред.). -- К. : Євроатлантикінформ, 2005. -- 286с.

10. Політика і час 1993 р. №№ 2,8,9

11. Політика і час 1998 р. №№2,4,8,9

12. Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році». // Економіст. - 2002. - №5-6

13. Послання Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки». // Урядовий кур'єр. - 2000. - №34

14. Послання Президента України до Верховної Ради України: «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки». // Фінанси і право. - 2002. - №9- 10. - с.16

15. Роль і місце України в світі // Урядовий кур'єр. 1996 27 липня

16. Романов О. Національна безпека: сучасний стан та перспективи//ЮРИДИЧНИЙ ЖУРНАЛ . - 2005 . - № 4 . - С. 74-75.

17. Ситник Г.П., Олуйко В.М. Організаційно-правові засади забезпечення національної безпеки України: Навч. посібник. -- Хмельницький : Видавництво ХУУП, 2005. -- 234с. -- Бібліогр.: с. 229-234.

18. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти: Зб. ст. за матеріалами міжнар. конф. / Національний ін-т стратегічних досліджень; Центр міжнародної безпеки та стратегічних студій / О.Ф. Бєлов (голов.ред.) -- К. : ТОВ ВКФ "Сатсанга", 2001. -- 224с.

19. Україна та ООН - МЗС -К.1995

20. Участь України в миротворчій діяльності ООН. -Ужгород 1995.

21. Циганов В. В. Національна безпека України: Посібник / Національна академія внутрішніх справ України. -- К., 2004. -- 100с. -- Бібліогр.: с. 96-97

Размещено на Allbest.ru