Аналіз роботи підприємства, стану і перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності на підприємстві ПП "Легмашсервіс"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика ПП «Легмашсервіс» та його міжнародної економічної діяльності

1.1 Загальні відомості про підприємство, мета та предмет діяльності

1.2 Організаційна структура на ПП «Легмашсервіс»

1.3 Асортимент продукції підприємства

Розділ 2. Аналіз роботи підприємства, стану і перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності на підприємстві

2.1 Аналіз фінансового стану та показників товарообороту ПП «Легмашсервіс»

2.2 Методика укладання зовнішньоекономічних угод

2.3 Аналіз управління персоналом

2.4 Рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

Розділ 3. Асистентська практика

3.1 Лекція на тему: «Грошово-кредитна система Японії»

3.1.1 Еволюція грошово-кредитної системи Японії

3.1.2 Національна система регулювання грошово-кредитних відносин

3.1.3 Інфраструктура грошово-кредитної системи

3.2 Практичне заняття

3.3 Глосарій

Висновки

Список літератури

Вступ

На даному етапі розвиту національної економіки і країни в цілому дуже важливим є функціонування підприємницької діяльності, а з огляду глобалізації - зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарювання. Це можна пояснити тим, що саме на рівні підприємства створюється необхідна суспільству продукція, проводяться певні види робіт, надаються різні види послуг. Управління та контроль над підприємством і його власністю вимагають постійного оновлення інформації про здійснювані господарські процеси, їх обсяги, наявність матеріальних і фінансових ресурсів, їх використання, інформації про фінансові результати діяльності та ін.

За таких умов підприємствам надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, виборів способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємство виходить із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання потенціалу. Тому підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Інтеграція економіки України у світовий простір, її участь в міжнародному поділі праці підвищує роль і значення зовнішньоекономічної діяльності підприємства, виникає необхідність адаптації підприємств до умов ринку. Тому все більшого значення набуває міжнародна торгівля. Вона є потужним фактором розвитку національного господарства окремих країн та міжнародної економіки в цілому, складається із зустрічних потоків - експорту та імпорту і характеризується торговельним сальдо та торговельним оборотом. Саме тому все більшого значення набуває розвиток міжнародних економічних зв'язків.

Основною метою проходження переддипломної практики є закріплення знань та практичних навичок, що були отримані протягом навчання за спеціальністю «Міжнародна економіка», шляхом самостійного дослідження економіко-правових засад та механізму функціонування підприємства, його зовнішньоекономічної діяльності, виявлення резервів підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності та можливість практичного застосування отриманих результатів, що виступає базою для написання дипломної роботи.

З урахуванням поставленої мети переддипломної практики необхідно виконати наступні завдання:

надати організаційно-економічну характеристику підприємства;

ознайомитися з ресурсним потенціалом ПП «Легмашсервіс»;

дослідити систему об'ємних показників;

провести аналіз фінансової діяльності підприємства;

визначити фінансові результати;

провести аналіз стану і перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності на підприємстві;

дослідити шляхи щодо покращення ефективності діяльності ПП «Легмашсервіс» на внутрішньому та зарубіжних ринках.

асортимент продукція товарооборот кредитний

Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика ПП «Легмашсервіс» та його міжнародної економічної діяльності

1.1 Загальні відомості про підприємство, мета та предмет діяльності

ПП «Легмашсервіс» починає свою історію з 1945 року. У цей період створюються дві промислові артілі: «Металіст» та «Універсал», на базі яких надалі буде працювати завод «Легмаш».В 1961 році у зв'язку з ліквідацією промкооперації відбуваються значні організаційні зміни, артілі перетворюються в «Полтавський завод швейного обладнання». Починається виготовлення оверлків 87 класу, в'язальних машин 22 класу, швейних машин 38 А и Д класів, для зашиття наповнених паперових і джутових мішків.

Починаючи з 1965 року завод освоїв випуск складних вишивальних машин МВ-50, швейних машин 10 Б класу, які до цього випускав Київський експериментальний завод, освоєний випуск електрифікованих пристроїв для механізації процесів швейного виробництва. За період з 1985 по 1995 року завод освоїв і приступив до серійного випуску нового покоління обладнання й напівавтоматичних відрізних лінійок КЛ-2, високопродуктивної промислової швацької машини 638 кл., П/З, ЄПФ ін. товарів народного споживання. За два роки з 1996 по 1998 рр. освоєний випуск установки 138 класу для зашиву наповнених мішків, ручної мішкозашивної машини РММ-2.

За свою 64-літню роботу завод виробляв оверлоки, машини для пошиття хутра класу 10Б, швейні машини, машини для зашивання й пошиття тканинних, поліпропіленових мішків призначених для різних галузей народного господарства.

В 1996 році рішенням регіонального відділу фонду держмайна Полтавський завод «Легмаш» перетворений у відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Легмаш», а на основі його відділу збуту утворене нове приватне підприємство «Легмашсервіс». У нинішній час ПП «Легмашсервіс» співробітничає із промисловими підприємствами України й експортує продукцію переважно в країни СНД і Прибалтики: Киргизстан, Молдову, Таджикистан, Узбекистан, Латвію, Литву, Естонію, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Казахстан, Туркменістан, Грузію а також на Кубу. Кількість країн, підприємства яких закуповують продукцію у ПП «Легмашсервіс», щороку збільшується. Це пов'язано насамперед з маркетинговою діяльність фірми та пошуком нових клієнтів за кордоном.

Можна зробити висновок, що ПП «Легмашсервіс» має досить довгу та насичену історію, створило стійкий імідж та завоювало ім'я на ринку швейних машин, має широкий досвід та цілу низку постійних клієнтів.

Зараз приватне підприємство «Легмашсервіс» є невеликим комерційним торговим підприємством, заснованим 30 вересня 1996 року на приватній власності його власника з правом найму працівників. Засновником ПП «Легмашсервіс» є фізична особа - громадянин України Сергієнко Валерій Калістратович, ідентифікаційній номер Державної податкової адміністрації У країни 1708310956. Юридична адреса підприємства : Україна, 36024, місто Полтава, вул. Шевченка, буд. 44 .

У відповідності з Господарським кодексом України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, Статут (положення) суб'єкта господарювання - документ внутрішнього нормативно-правового характеру, в якому регламентуються основи ведення господарської діяльності підприємствами та взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання.

Статут повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством.

Положення затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Статут ПП «Легмашсервіс» (Додаток А) укладено та затверджено відповідно до Законів України: «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 року № 887-ХІІ зі змінами та доповненнями, «Про власність» від 07.02.1991 року № 697-ХІІ зі змінами та доповненнями, «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-ХІІ зі змінами та доповненнями, «Про підприємництво» від 07.02.1991 року №698 - XII зі змінами та доповненнями, «Про нафту і газ» від 12.07.2001 року № 2665 - XII, чинним законодавством України.

Метою діяльності підприємства є проведення підприємницької, господарської, виробничої, комерційної та інших видів діяльності і одержання від такої діяльності прибутку з метою задоволення соціально-економічних інтересів Засновника Приватного підприємства та членів трудового колективу Приватного підприємства.

Предметом діяльності Приватного підприємства є:

1) ведення оптової торгівлі товарами виробничого призначення та товарами продовольчої і непродовольчої груп, в тому числі: обладнанням та устаткуванням для швейної і легкої промисловості вітчизняного та іноземного виробництва (швейними машинами, закрійними машинами, спеціальними установками, пресами, прасками тощо );

2) фірмове обслуговування і ремонт всіх видів сільськогосподарської та авто-, мото- транспортної техніки, представницькі та дилерські операції з технікою заводів-виробників тракторної, автотранспортної, ґрунтообробної, збиральної та іншої техніки, в тому числі: поточний ремонт, заправка і технічне обслуговування тракторів, автомобілів, мотоциклів, комбайнів тощо всіх класів та марок;

3) надання послуг з лізингу;

4) надання транспортно-експедиційних послуг для суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, підприємств та організацій агропромислового комплексу, населенню на всій території України та за її межами у відповідності до чинного законодавства України;

5) взяття в оренду і надання в суборенду, придбання будь-якого майна, земель несільськогосподарського та сільськогосподарського призначення, згідно з чинним законодавством України;

6) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Такі види діяльності, що вимагають спеціального дозволу, Приватне підприємство має право здійснювати тільки після отримання відповідного дозволу.

Отже, ПП «Легмашсервіс» є приватним торговим підприємством, заснованим на приватній власності, яке у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими діючими нормативно-правовими актами, а також власним статутом. Метою діяльності ПП «Легмашсервіс» є проведення підприємницької, господарської, виробничої, комерційної та інших видів діяльності і одержання від такої діяльності прибутку з метою задоволення соціально-економічних інтересів Засновника Приватного підприємства та членів трудового колективу Приватного підприємства.

1.2 Організаційна структура на ПП «Легмашсервіс»

Діяльністю ПП «Легмашсервіс» управляє його засновник - генеральний директор та його заступники (рис.1.1): комерційний директор, фінансовий директор, менеджер по збуту.

Рис. 1.1 Організаційна структура ПП «Легмашсервіс»

На ПП «Легмашсервіс» структура підприємства є лінійно-функціональною. Вона заснована на зосередженні всіх виробничих і управлінських функцій у керівника. Керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення через вище керівництво ї доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на підприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов'язаних з керівництвом діяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансових розрахунків, матеріально-технічного забезпечення і т. ін.

Ця структура застосовується у приватному підприємстві «Легмашсервіс» тому що:

- вся виконувана робота проста й одноманітна;

- власник підприємства має можливість постійно контролювати роботу персоналу.

Перевагами цієї структури над іншими є:

- відповідальність;

- чітко визначені зобов'язання;

- чіткий розподіл обов'язків та повноважень;

- оперативний процес прийняття рішень;

- простота розуміння і використання;

- можливість підтримувати необхідну дисципліну.

Попри такий великий перелік переваг ця структура ще й має деякі недоліки, такі як:

- жорсткість;

- негнучкість;

- слабка пристосовуваність до подальшого зростання.

Фінансовою діяльністю управляє фінансовий директор. Разом з генеральним директором він несе відповідальність за фінансовий стан підприємства. Аналіз та планування збутово-маркетингової діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної, належить менеджеру по збуту. Облік діяльності фірми здійснює головний бухгалтер.

За оперативне планування, реалізацію поставлених завдань відповідає комерційний директор. Саме він вносить відповідні корективи та здійснює контроль за процесом виконання плану. Взагалі, економічна служба побудована на принципі максимального врахування динаміки навколишнього середовища. Виходячи з цього, комерційний директор здійснює ціноутворення, прогнозування, економічний аналіз та управління персоналом. Свою діяльність, виходячи з стратегії розвитку підприємства, що визначає генеральний директор, він будує на основі інформації, отриманої від фінансового директора, менеджера по збуту та головного бухгалтера.

ПП «Легмашсервіс» постійно вдосконалює свою організаційну структуру, намагаючись пристосуватися до ринкових умов господарювання, та все ж головним напрямком вдосконалення є перехід до стратегічного менеджменту. Через цей фактор в перспективі буде приділятися все більше уваги управлінню маркетингом, акцентуючи увагу не тільки на прогнозах зміни та розвитку ринку, а й на можливості впливу на майбутнє.

Як ми бачимо, організаційна структура на підприємстві є найбільш оптимальною саме для торговельного напряму діяльності, бо є націленою на збільшення обсягів збуту продукції та розширення діяльності за межі національних кордонів.

1.3 Асортимент продукції підприємства

ПП «Легмашсервіс» продає наступну продукцію (в тому числі на експорт):

1) швейні машини;

2) дозатори до мішкозашивних ліній для розфасовки зерна, борошна, цукру, комбікормів, добрив і ін. сипучих матеріалів;

3) контрольно-вимірювальні прилади: млина, циклони, вологоміри, діафаноскопи, тістомішалки, вимірники деформації клейковини, ваги, термометри, коробки для зберігання зерна, СНОЛ, білизноміри, зіли всіх видів і ін.;

4) мішкозашивні лінії;

5) ручні мішкозашивні машини;

6) транспортери;

7) нитки тарні, голки, запасні частини;

8) лабораторні сита всіх видів і інше лабораторне устаткування;

9) прилади для виміру й регулювання тиску, напору, тяги;

10) обладнання для пошиття й зашивання мішків, лабораторного устаткування, контрольно-вимірювальних приладів для зернової борошномельної, цукрової, комбікормової, хімічної й інших галузей народного господарства з перевіркою "Держстандарту".

Отже, ПП «Легмашсервіс» має достатньо вузькоспеціалізовану продукцію, але вона представлена широким асортиментом швейного та мішкозашивного обладнання, яке користується попитом на ринку.

Розділ 2. Аналіз роботи підприємства, стану і перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності на підприємстві

2.1 Аналіз фінансового стану підприємства та показників товарообороту ПП «Легмашсервіс»

Здійснюючи господарську діяльність будь-яке підприємство досягає певних економічних результатів. ПП «Легмашсервіс», займаючись оптовою торгівлею, подає до органів державної статистики фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва відображає фінансовий стан підприємства - сукупність показників, що ілюструють наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Сталий фінансовий стан підприємства є необхідною умовою діяльності підприємства при ринковій економіці, від цього залежіть своєчасність та повнота погашення зобов'язань підприємства щодо оплати праці робітників, розрахунків з бюджетом, банками та постачальниками матеріальних ресурсів.

Фінансово-економічні показники діяльності ПП «Легмашсервіс» за 2010-2011 рр., згідно з фінансовими звітами підприємства (Додаток Б) наведено в табл. 2.1. Необхідно також враховувати, що дані показники фінансового стану не можуть бути точними ідентифікаторами фінансового стану товариства, оскільки вони характеризують стан справ лише на дату складання балансу.

Таблиця 2.1 Фінансово-економічні показники господарської діяльності ПП «Легмашсервіс» за 2010-2011 рр.

Показники	Од. виміру	Джерела інформації, розрахунок	2010 рік	2011 рік	Відхилення
					Абсолютне	Темп зрост. %
1	2	3	4	5	6	7
1.Майно, усього	тис.грн.	Ряд 280 ф.1	56,4	233,4	177	413,9
2.Необоротні активи	тис.грн.	Ряд 080 ф.1	7,1	4,4	-2,7	61,9
2.1.Основні засоби:
2.1.1.За первісною вартістю на кінець року	тис.грн.	Ряд 031 гр. 4 ф.1	23,5	8	-15,5	34,04
2.1.2.За залишковою вартістю на кінець року	тис.грн.	Ряд 030 гр. 4 ф.1	7,1	4,4	-2,7	61,97
2.1.3.Знос на кінець року	тис. грн.	Ряд 032 гр. 4 ф.1	16,4	3,6	-12,8	21,9
2.1.4.Середня вартість	тис.грн.	0.5*(Ряд 031 гр. 3 + Ряд 031 гр. 4) ф.1	52,05	15,75	-36,3	30,25
2.3. Оборотні активи
2.3.1.Усього на кінець року	тис.грн.	Ряд 260 гр. 4 ф.1	49,1	228,6	179,5	465,5
2.3.2.Запаси на кінець року	тис.грн.	(Ряд 100 гр. 4 + ряд 110 гр. 4 + ряд 120 + ряд 130 гр. 4 + ряд 140 гр. 4)	6,8	149,2	142,4	2194,1
2.3.3.Дебіторська заборгованість на кінець року	тис.грн.	Ряд 150 гр 4 + ряд 160 грн 4 + ряд 170 + ряд 180 гр 4 + ряд 190 гр 4 + ряд 200 гр 4 + ряд 210 гр 4	23,5	27,2	3,7	115,74
2.3.4.Грошові кошти на кінець року	тис.грн.	Ряд 220 гр. 4 + ряд 230 гр. 4 + ряд 240 + ряд 250 гр. 4	18,8	52,0	33,2	276,6
2.3.5.Середні залишки оборотних активів	тис.грн.	0.5*(Ряд 260 гр. 3 + Ряд 260 гр. 4) ф.1	42,6	138,9	96,3	326,0
3.Джерела формування капіталу - усього, у тому числі	тис.грн.	Ряд 260 ф.1	56,4	228,6	172,2	405,3
3.1.Власний капітал	тис.грн.	Ряд 380 ф.1	17,7	63,1	45,4	356,4
3.2.Позичковий капітал	тис.грн.	Ряд 480 ф.1 + Ряд 620 ф.1	38,7	170,3	131,6	440,0
3.2.3.Кредиторська заборгованість	тис.грн.	Ряд 520 ф.1 +…+ Ряд 600 ф.1	38,7	10,3	-28,4	26,6
3.3.Середня вартість власного капіталу	тис.грн.	(Ряд 380 гр. 3 + ряд 380 гр. 4 ф.1)/2	33,95	40,4	6,45	118,9
4. Фінансові результати
4.1.Чистий доход (виручка) від реалізації	тис.грн.	Ряд 035 гр 3 ф 2	712,7	1322,1	609,4	185,5
4.2.Собівартість реалізованої продукції	тис.грн.	Ряд 040 гр 3 ф 2	509	979,3	470,3	192,3
4.3.Валовий прибуток (збиток)	тис.грн.	Ряд 050 гр 3 ф 2	821,7	1547,1	725,4	118,2
4.6.Чистий прибуток (збиток)	тис.грн.	Ряд 220 гр 3 ф 2	-32,5	46,8	79,3	-144
5. Показники ділової активності
5.1.Обіговість сукупного капіталу	обороти	П.4.1/П.3.3	20,99	32,73	11,74	155,9
5.2.Фондовіддача	грн./грн.	П.4.1/П.2.1.4	13,69	83,94	70,25	613,1
5.3.Фондомісткість	грн./грн.	П.2.1.4/П.4.1	0,07	0,011	-0,05	15,7
5.4.Коефіцієнт обіговості оборотних засобів	обороти	П.4.1/П.2.3.5	16,73	9,52	-7,21	56,9
5.5.Коефіцієнт закріплення оборотних засобів	грн./грн.	П.2.3.5/П.4.1	0,059	0,105	0,046	177,9
5.6.Середній період обороту оборотних засобів	дн.	360 дн/п.5.4	22	38	16	172,7
5.7.Коефіцієнт обіговості активів	обороти	П.4.1/П.2.3.5	16,73	9,52	-7,21	56,9
5.8.Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості	обороти	П.4.1/0.5*(ряд 160 ф 1 гр 3 + ряд 160 ф1 гр 4)	12,54	99,03	86,49	789,7
5.9.Середній період обороту дебіторської заборгованості	дн.	360 дн/п.5.8	29	4	-25	13,7
5.10.Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості	обороти	П.4.1/0.5*(ряд 530 ф 1 гр 3 + ряд 530 ф1 гр 4)	180,43	113,5	-66,93	62,9
5.11.Середній період обороту кредиторської заборгованості	дн.	360 дн/п.5.10	2	3	1	150
6. Показники рентабельності підприємства
6.2.Рентабельність власного капіталу	%	П 4.6/ряд 380 Ф1	-0,65	0,74	1,39	-113,8
6.3.Рентабельність основних засобів	%	П 4.6/П 2.1.4.	-0,62	2,97	3,59	-479,0
6.4.Рентабельність оборотного капіталу	%	П 4.6./П 2.3.5.	-0,76	0,33	1,09	-43,4
6.5.Рентабельність реалізації	%	Ряд 010 Ф2/Ряд 030 Ф2	1,15	1,17	0,02	101,7
6.6.Валова рентабельність продажу	%	П 4.3./П 4.1.	1,15	1,17	0,02	101,7
6.8.Чиста рентабельність продажу	%	П 4.6./П 4.1.	-0,04	0,035	0,075	-87,5
6.9.Рентабельність продукції	%	П 4.3/П 4.2.	1,61	1,57	-0,04	97,51
7.Платоспроможність
7.1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	%	Ф1 (Ряд 220+ ряд 230 + ряд 240) / Ряд 620	0,42	0,30	-0,12	71,42
7.2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	%	Ф1 (Ряд 260- 100 - Ряд 110 - Ряд 120 - ряд 130- ряд 140) / ряд 620	0,64	0,46	-0,18	71,8
7.3.Коефіцієнт покриття	%	Ф1 ряд 260 / Ф1 ряд 620	0,93	1,34	0,41	144,0
8.Фінансова стійкість
8.1.Коефіцієнт автономії	%	Ф1 ряд 380 / Ф1 ряд 640	0,31	0,27	-0,04	87,09
8.2.Коефіцієнт маневреності	%	Ф1 ряд 380 - ряд 080 / Ф1 ряд 380	-0,21	0,93	1,14	-442,8
8.3.Коефіцієнт фінансування	%	Ф1 ряд 380 / Ф1 ряд 430 + 480 +620 + 630)	0,45	0,37	-0,08	82,2
8.4.Коефіцієнт заборгованості	%	Ф1 ряд (620+630) / Ф1 ряд 380	2,19	2,69	0,5	122,8
8.5.Коефіцієнт забезпеченості запасів	%	Ф1 ряд 380 - ряд 080 / Ф1 ряд (100+110+120+130+140)	-0,33	0,39	0,72	-118,2
8.6.Коефіцієнт забезпеченості об. активів	%	Ф1 ряд 380 - ряд 080 / Ф1 ряд 260	-0,10	0,26	0,36	-260

Згідно даних, наведених у таблиці можна відзначити, що в 2011 році значно збільшується сукупна вартість капіталу на 177 тис. грн. або 414 % порівняно з 2010 роком (з 56,4 тис. грн. до 233,4 тис. грн.), що може свідчити про збільшення обсягів діяльності підприємства.

Проводячи аналіз ресурсів підприємства, слід відзначити негативну тенденцію до зниження в 2011 році на 15,5 тис. грн. вартості основних засобів, що значно погіршує технічну оснащеність діяльності підприємства.

Первісна вартість основних фондів на кінець 2010 р. становила 23,5 тис. грн., а на кінець 2011 р. - 8 тис. грн.,зменшившись на 34%. Середньорічна вартість основних фондів також зменшилась на 30% або на 36,3 тис. грн. (з 52,05 тис. грн. в 2010 році до 15,75 тис. грн. в 2011 році).

Зумовлює низьку придатність основних засобів до виконання робіт та послуг значний знос основних засобів. Знос основних фондів на кінець 2010 року становив 16,4 тис. грн. і 3,6 тис. грн. за 2011 р., тобто зменшився на 12,8 тис. грн. Отже, за досліджуваний період відбулося скорочення суми зносу основних фондів. Графічно це показано на рис. 2.1.

Рис 2.1 Динаміка зносу основних фондів ПП «Легмашсервіс»

Оборотні активи підприємства збільшуються відносно 2010 року на 179,5 тис. грн.(або на 466%). Слід також відзначити негативну тенденцію до збільшення в 2011 році відносно 2009 року дебіторської заборгованості на 3,7 тис. грн. Станом на 31.12.2011 року дебіторська заборгованість становить: 27,2 тис. грн.

Протягом аналізованого періоду власний капітал підприємства збільшується на 356%, зобов'язання ПП «Легмашсервіс» також зростають на 440%, що свідчить про підвищення його фінансової залежності від зовнішніх кредиторів та є негативною тенденцією.

На кінець 2011 року на ПП «Легмашсервіс» немає довгострокових зобов'язань, а поточні зобов'язання склали: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 0,3 тис. грн; за розрахунками зі страхування - 3,3 тис. грн.; за розрахунками з оплати праці - 10,3 тис. грн.; з оплати праці - 6,7 тис. грн. Поточні зобов'язання відображаються в балансі товариства за сумою їх погашення. Така тенденція свідчить про погіршення розрахункової дисципліни на підприємстві та збільшення вартості оборотних активів, які відволікаються

Взагалі протягом 2011 року відзначається поліпшення використання підприємством майна і джерел його формування порівняно з минулим роком. В 2011 році із 10 грн., які вкладені в активи, одержано прибутку більше на 3,59 грн. ніж у 2010 році. Більш значним було підвищення ефективності використання оборотних активів.

Фондовіддача є узагальненим показником ефективності використання основних фондів, яка розраховується відношенням вартості продукції до середньорічної вартості основних фондів. У 2010 році фондовіддача склала 13,69 грн./грн.. а в 2011 році - 83,94 грн./грн., що свідчить про значне збільшення ефективності використання основних фондів. Фондомісткість за цей період зменшилася лише на 0,05 грн./грн.

Збільшилась у 2011 р. порівняно з 2010 роком рентабельність продажу на 0,02%. Також зросла виручка від реалізації продукції. В 2010 році вона склала 821,7 тис. грн., що менше від 2011 на 725,4 тис. грн.

Згідно вищенаведеної таблиці, показники фінансового стану знаходяться в основному близько до інтервалу оптимальних значень, лише коефіцієнти абсолютної ліквідності складають виняток. Значення коефіцієнтів абсолютної ліквідності та загальної ліквідності за 2010 рік і 2011 рік свідчать про те, що підприємство не має достатньо ресурсів, які могли бути використані для погашення його поточної кредиторської заборгованості та не в змозі негайно погасити борги по своїх поточних зобов'язаннях.

Окрім цього на підприємстві можна відзначити недостатність власних коштів для покриття своїх зобов'язань, що свідчить про його фінансову залежність від зовнішніх кредиторів.

Отримані значення коефіцієнтів автономії та структури капіталу свідчать про те, що залучені кошти займають опосередковану питому вагу в загальній сумі засобів, авансованих у діяльність підприємства, і відповідно, зрівняну питому вагу в структурі власного капіталу підприємства.

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що фінансовий стан підприємства «Легмашсервіс» загалом характеризується як задовільний, не дивлячись на деякі недоліки. Для того, щоб покращити становище ПП «Легмашсервіс» необхідно провести роботу в напрямку ефективного залучення фінансових ресурсів в діяльність підприємства, а також у напрямку підвищення платоспроможності.

Приватне підприємство «Легмашсервіс» займається переважно оптовою торгівлею, що продемонстровано у табл. 2.2 та табл. 2.3. За останні два роки у підприємства був повністю відсутній роздрібний товарооборот та оборот з посередницької діяльності. Дані таблиці базуються на звіті про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі за 2010 та 2011 рр. (Додаток В).

Табл.2.2. Показники товарообороту ПП «Легмашсервіс» за 2010-2011 рр.

Показники	Од. виміру	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				Абсолютне	Темп зрост. %
Загальний оборот без ПДВ і акцизу, у тому числі	тис.грн.	712,7	1616,6	+903,9	226,8
Оптовий товарооборот	тис.грн.	702,7	1614,8	+912,1	229,7
Роздрібний товарооборот	тис.грн.	--	--	--	--
Оборот від посередницької діяльності	тис.грн.	--	--	--	--
Оборот від інших видів діяльності	тис.грн.	10	1,8	-8,2	18

Отримані дані відображають загальні обсяги реалізації товарної продукції ПП «Легмашсервіс», які в 2010 році склали 712,7 тис. грн., а в 2011 - 1616,6 тис. грн., що на 226,8% більше, ніж у попередній рік. Таке збільшення обсягів товарообороту насамперед пов'язане зі значним збільшенням закупівель основних замовників продукції підприємства з Білорусі та Вірменії. Досить малу частку від загального товарообороту склав оборот від інших видів діяльності, який ще й значно зменшився у звітному році.

Табл.2.3 Обсяги реалізації продукції ПП «Легмашсервіс» за 2010-2011 рр.

Показники	Од. виміру	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				Абсолютне	Темп зрост. %
Обсяг реалізації продукції -- усього, у тому числі на експорт	тис.грн.	702,7	1614,8	+912,1	229,7
Оптовий товарооборот -- усього, у тому числі	тис.грн.	702,7	1614,8	+912,1	229,7
Інші непродовольчі товари (швейне обладнання для зашивки мішків, нитки для зашивки мішків)	тис.грн.	702,7	1614,8	+912,1	229,7

Як ми бачимо з таблиці 2.3. обсяги реалізації продукції у 2010 році склали 702,7 тис. грн., а у 2011 році цей показник становив 1614,8 тис. грн.,що на 229,7% більше за показник минулого року. Згідно даних звіту про продаж, підприємство «Легмашсервіс» займається поставками непродовольчих товарів, а саме швейного обладнання для зашивки мішків, ниток для зашивки мішків та ін. переважно на зовнішні ринки.

2.2 Методика укладання зовнішньоекономічних угод

Досліджуване підприємство експортує продукцію переважно в країни СНД і Прибалтики: Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Казахстан, Киргизстан, Молдову, Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан, Латвію, Литву, Естонію, Грузію, а також Кубу.

Продукція, що експортується приватним підприємством «Легмашсервіс», за своїми якісними та ціновими характеристиками знаходиться на досить високому рівні і через вузьку цільову спеціалізацію майже не має близьких конкурентів.

Типовий контракт купівлі-продажу на ПП «Легмашсервіс» (Додаток Г) має наступну структуру:

1) назва, номер контракту, дата та місце його укладення;

2) преамбула;

3) предмет договору;

4) базисні умови поставки товарів та приймання-здавання продукції;

5) якість продукції;

6) ціна та порядок ведення розрахунків;

7) відповідальність сторін;

8) форс-мажорні обставини;

9) арбітражні спори;

10) інші умови договору

11) юридичні адреси та платіжні реквізити сторін.

Зовнішньоекономічні угоди підприємства також мають документальне оформлення у вигляді вантажних митних декларацій (Додаток Д) за формами МД-2, МД-6, МД-3; дорожньої відомості на продукцію, завіреної печатками митниці з пункту відправлення (м. Полтава), а також печаткою про проходження радіологічного контролю; рахунку-фактури, де вказана сума митних витрат (декларування, сертифікат, ЗД); пакувального листа з вказаною нетто, брутто та загальною вагою продукції; а також сертифікат про походження товару.

З цього випливає, що типовий контракт купівлі-продажу ПП «Легмашсервіс» має стандартну структуру. Особливостями його є те, що найчастіше базисною умовою поставки продукції ПП «Легмашсервіс» є «Поставлено без оплати мита» -- DDU; групи D. Згідно з умовами договору ПП «Легмашсервіс» відвантажує продукцію після одержання підписаного договору й специфікації. Згідно умов контракту ПП «Легмашсервіс» якість продукції визначається згідно ТУ та по методиці країни-виробника, тобто України. 3а несвоєчасну поставку продукції ПП «Легмашсервіс» оплачує пеню в розмірі 0,15% від суми договору за кожний день прострочення товару. А за несвоєчасну оплату за продукцію.

2.3 Аналіз управління персоналом

Люди, їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності є найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки. Сукупність людей, яка бере участь у роботі підприємства і отримує за це обумовлену винагороду, називається персоналом даної господарської одиниці.

Управління персоналом, забезпечення їх ефективного використання викликає необхідність формування системи його оцінки. Зміни особового складу працівників підприємства відображаються в первинних документах: наказах та розпорядженнях про приймання, переведення, звільнення, надання відпусток. Склад і структура працівників ПП «Легмашсервіс» за період 2010-2011рр. наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Аналіз складу та структури працівників ПП «Легмашсервіс»

Показник	2010р.	2011 р.	Відхилення
	чол.	%	чол.	%	чол.	%
Середньооблікова чисельність персоналу, з них:	20	100	24	100	+4	120
- робітники	15	75	19	79	+4	126,6
- керівники, в т.ч.	5	25	5	21	0	0
- середнього рівня управління	3	15	3	12,5	0	0
- низового рівня управління	2	10	2	8,5	0	0

Згідно отриманих даних у 2011 році спостерігається зростання кількості працюючих на 4 чоловіка (120%), що не впливає на обсяг товарної продукції ПП «Легмашсервіс», а, отже, і на його прибуток.

Персонал ПП «Легмашсервіс» складається з робітників та керівників. Робітники становлять основну частку персоналу підприємства. Так, в 2010 році їх питома вага становила 75 % від всієї кількості працюючих, що на 4% менше, ніж у 2011 році. Кількість керівників складає 21% від середньооблікової чисельності персоналу, що на 4% менше, ніж в 2010 році.

Наглядно загальну структуру персоналу ПП «Легмашсервіс» по категоріях можемо розглянути на діаграмі (рис.2.2, рис.2.3).

Рис. 2.2 Структура персоналу по категоріях зайнятих ПП «Легмашсервіс» у 2010 р.

Рис. 2.3 Структура персоналу по категоріях зайнятих ПП «Легмашсервіс» у 2011 р.

Можна стверджувати, що структура персоналу ПП «Легмашсервіс» наближена до оптимальної, але чисельність керівного складу є надто великою для підприємства.

Таким чином, кількісний та якісний склад персоналу ПП «Легмашсервіс» дозволяє підприємству в цілому виконувати намічені завдання. Але для підвищення ефективності діяльності персоналу слід підвищити ефективність системи управління кадрами на підприємстві.

Для вивчення руху робочої сили на підприємстві розраховуються коефіцієнти обороту з приймання та зі звільнення, а також коефіцієнти плинності, стабільності, загального обороту.

Дані для аналізу руху робочої сили підприємства «Легмашсервіс» наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Рух робочої сили на ПП «Легмашсервіс» за 2010-2011 рр.

Показник	2010 рік	2011 рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
1. Середньоспискова чисельність працівників, осіб	20	24	+4	120
2. Прийнято на роботу нових працівників протягом року	2	5	+3	250
1. Вибуло працівників у т.ч. з причин:	3	1	-2	33,4
а) призов до армії, вибуття на навчання, вихід на пенсію та з інших причин, передбачених законом	0	0	0	0
б) з власного бажання	2	1	-1	50
в) звільнення за порушення трудової дисципліни	1	0	0	0
4. Коефіцієнт обороту:
- з приймання, %	10	20,9	+10,9	209
- зі звільнення, %	15	4,1	-10,9	27,3
5. Коефіцієнт плинності кадрів, %	15	4,1	-10,9	27,3
6. Коефіцієнт загального обороту, %	25	25	0	0

Розрахунок показує, що на приватному підприємстві «Легмашсервіс» коефіцієнт загального обороту у звітному періоді залишився без змін, коефіцієнт обороту з приймання збільшився на 10,9%, а коефіцієнт плинності кадрів - зменшився на 10,9%. Тенденція до таких високих показників плинності кадрів на досить малому підприємстві не є позитивним явищем.

Отже, приватне підприємство «Легмашсервіс» має не досить оптимальну структуру персоналу: високий відсоток управлінців у своїй структурі та великі показники обороту кадрів, що не може позитивно впливати на діяльність підприємства. Але вікова та статева структура персоналу близька до оптимальної, а рівень освіти працівників ПП «Легмашсервіс» є дуже високим.

2.4 Рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

Комерційне торгове підприємство «Легмашсервіс» працює в складних умовах конкурентної боротьби за споживача з метою отримання прибутку. Таке положення ускладнюють наслідки економічної кризи в Україні та у світі, що зумовлюється багатьма факторами, в число яких слід віднести і недосконалість системи управління організацією підприємства. Щоб вижити за цих умов, управлінцям підприємства слід впроваджувати нововведення, йти на сміливі, нетрадиційні дії, які, в свою чергу, підвищують ризик. З метою запобігання кризовим ситуаціям на підприємстві доцільним було б створення програми фінансового оздоровлення.

Проаналізувавши загальний стан підприємства можна зробити пропозиції щодо ефективності діяльності та покращенню фінансового стану підприємства.

ПП «Легмашсервіс» необхідно перш за все реалізувати продукцію, що застоюється на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається менеджер зі збуту, який має забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок а і за кордон, зважаючи на підвищення попиту щодо швейної техніки. Вкрай необхідним є пошук нових клієнтів на закордонних ринках, налагодження тісних взаємозв'язків з ткацькими фабриками - основними покупцями продукції.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності може покращити збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що дозволить підприємству брати довго- і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, коефіцієнт абсолютної ліквідності яких відповідає нормі.

Для стабілізації фінансового стану ПП «Легмашсервіс» можна запропонувати наступні заходи:

1. Шляхом визначення оптимальної потреби у коштах, необхідних для виконання прогнозованих обсягів діяльності та її узгодження з реально можливими джерелами формування обігових коштів покращити ресурсне збалансування кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

2. Оптимізація витрат, зведення їх до економічно виправданого мінімуму, що сприяє зростанню рентабельності, підвищує фінансову стійкість. ПП «Легмашсервіс» необхідно налагодити економічно обґрунтоване планування витрат, збалансувати витрати з прогнозованими доходами із таким розрахунком, щоб підприємство отримувало прибуток, достатній для самофінансування. Одночасно слід налагодити постійний контроль за дотриманням кошторису витрат, шукати шляхів можливого зниження рівня витрат.

3. Оптимізація структури активів, що передбачає раціональне розміщення капіталу, передусім власного.

4. Формування ціни на продукцію виважено, з урахуванням попиту і пропозиції, з орієнтацією на цінового лідера на аналогічні за якістю товари.

5. Збільшення обсягу і частки власних коштів в обігу, щоб до 50 % планових обігових коштів формувалося за рахунок власних коштів. Це забезпечить певну фінансову стійкість і платоспроможність, створить реальну можливість залучення в обіг банківського та комерційного кредитів.

Структура персоналу підприємства також не є оптимальною. Для її покращення потрібно зменшити частку керівників або збільшити частку робітників на підприємстві, значно знизити плинність кадрів на підприємстві.

Що стосується зовнішньоекономічної діяльності приватного підприємства «Легмашсервіс», то головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність. Важливим аспектом ефективності зовнішньоекономічної операції є інформаційне забезпечення, зокрема інформаційні потоки та документообіг. Проведення зовнішньоекономічної угоди і управління повинно проводитися на основі достовірної інформації, раціональної організації та ефективного управління інформаційними потоками. Підприємству необхідно знайти конкретну відповідь на наступні запитання: юридичне підґрунтя (нормативні акти, державне регулювання); фінансова складова; аналіз ризиків та безпеки (ризики втрати часу, ненадійність послуг посередників, затримки, форс-мажор).

Отже, ПП «Легмашсервіс» можна запропонувати наступні шляхи для покращення ефективності господарської діяльності та підвищення її прибутковості:

1. Забезпечити ритмічність реалізації продукції.

2. Удосконалити методи планування та контролю.

3. Поглибити спеціалізацію, та зменшити широту асортименту.

4. Удосконалити систему оплати та стимулювання праці.

5. Скоротити апарат управління та допоміжного персоналу.

Покращення ефективності діяльності приватного підприємства «Легмашсервіс» як на внутрішньому, так і на зарубіжних ринках можна досягти, якщо дотримуватися даних рекомендацій щодо оптимізації фінансового стану, структури персоналу підприємства та технології здійснення зовнішньоекономічних угод.

Розділ 3. Асистентська практика

3.1 Лекція на тему: «Грошово-кредитна система Японії»

3.1.1 Еволюція грошово-кредитної системи Японії

Еволюція грошово-кредитної системи Японії починається з введення в обіг національної грошової одиниця Японії -- ієни у 1870 р. Перехід до золотого стандарту відбувся в 1897 р. і проіснував до Першої світової війни у формі золотомонетного стандарту. За роки війни (1914--1920 pp.) грошова маса в обігу збільшилася втричі, що призвело до знецінення ієни на 64%.

Після короткого періоду тимчасової стабілізації у грошовій сфері інфляція в країні поновилася у зв'язку зі світовою економічною кризою 1929--1933 pp. З 1932 р. у Японії запроваджується валютний контроль, а в 1933--1939 pp. країна стає учасницею стерлінгової валютної зони й офіційно відмовляється від системи золотого стандарту.

З початком японської агресії в Китаї (1937 р.) і до кінця Другої світової війни (1945 р.) інфляція в Японії посилюється. В роки війни ціни на товари на чорному ринку зросли в 30-40 разів, що було обумовлено:

· зростанням військових асигнувань за рахунок незабезпеченої емісії банкнот;

· занепадом цивільного виробництва, що призвело до дефіциту товарів першої необхідності;

· підвищенням непрямих податків.

У 1946 р. у Японії проводиться грошова реформа, за якої обмін грошей здійснюється в пропорції 1:1. Суми на рахунках понад 100 ієн було заблоковано, кількість грошей в обігу різко зменшилася. Проте ця реформа не мала відповідної економічної бази, і грошова маса до кінця 1946 р. виросла в шість разів.

Ще у повоєнний період із метою зменшення темпів інфляції приймається емісійне законодавство, відповідно до якого передбачається формальне обмеження випуску банкнот. Хоча за потреби ліміти емісії переглядалися, а емісія під забезпечення комерційними векселями, цінними паперами та іноземною валютою практично не піддавалася лімітуванню.

Ці заходи, а також величезні витрати на відновлення зруйнованої економіки, спричинили посилення інфляції. У 1945--1951 pp. грошова маса зросла в 15 разів, оптові ціни -- в 343 рази. Все це і призвело до падіння курсу ієни.

Валютне становище Японії в 50-х і першій половині 60-х pp. було нестабільне, незважаючи на зростання товарного експорту й залучення іноземного капіталу. Починаючи з другої половини 60-х. унаслідок модернізації виробництва й підвищення конкурентоспроможності товарів, різко збільшується експорт, а також зростає залучення іноземного капіталу.

Фінансово-валютна й біржова криза, яка охопила багато країн Південно-Східної Азії та Японію (1997 p.), призвела до відпливу капіталів за кордон, знецінення національних валют, падіння курсу корпоративних і державних цінних паперів.

В 1998--1999 pp. японський ринок зазнає спаду. Лібералізація фінансових ринків сприяла підвищенню мобільності японського капіталу. З реформуванням кредитно-фінансової системи Японії зросла її роль як світового інвестора. На сучасному етапі ієна використовується переважно в азіатському тихоокеанському регіоні як міжнародна резервна валюта і платіжний засіб.

Перші кредитні установи з'явилися в Японії ще до буржуазної революції 1868 р. Переважна частина японських державних (спеціальних) та приватних банків була створена після прийняття в 1872 р. закону про національні банки. Разом із приватними банками було створено Державний емісійний банк та інші державні й напівдержавні кредитні інститути.

Значного розвитку банківське законодавство Японії набуло тільки після Другої світової війни. Банківська система, зокрема комерційні банки, створювалася на підставі законів про національні банки.

Після закінчення війни, в умовах низької кон'юнктури і великого бюджетного дефіциту, в Японії почалася гіперінфляція. Кредитування орієнтувалося на пріоритетні напрямки розвитку виробництва, а позики іншим галузям обмежувалися.

З метою запобігання безробіттю й підтримки діяльності середніх і малих підприємств було створено кредитну кооперацію й довірчі фонди. В міру пожвавлення національної економіки, а також для стимулювання експорту, створювалися приватні фінансові установи (з надання кредитів на тривалий термін) і спеціалізовані кредитні банки. На відміну від деяких розвинутих країн, у Японії в повоєнний період основні фінансові важелі залишилися в руках приватних банків. Проте ступінь державного контролю за їхньою діяльністю був досить високим.

Паралельно з приватними банками було створено розгалужену мережу урядових фінансово-кредитних інститутів. Для кредитування зовнішньої торгівлі в 1950 р. засновано Експортний банк, головною функцією якого було кредитування експорту продукції японського суднобудування і машинобудування. Капітал банку належить державі, а контроль за його діяльністю здійснює Міністерство фінансів Японії.

В 1951 р. засновано Японський банк розвитку, капітал якого повністю належить державі. Діяльність банку зосереджена на пільговому кредитуванні тих галузей економіки, у фінансуванні яких не зацікавлені приватні банки.

Особливістю розвитку банківської системи Японії в післявоєнний період було утворення фінансово-промислових груп. Кожну з них очолював великий приватний комерційний банк. Саме банки несли основне навантаження щодо фінансування індустріального розвитку Японії. Ось основні етапи цього розвитку:

· демонополізація (розпуск довоєнних концернів "дзайбацу" (1947-1949 pp.);

· прийняття нових законодавчих актів, які регулювали господарську діяльність (1947--1948 pp.);

· бюджетна реформа (1949 p.);

· податкова реформа (1950 p.).

У ході податкової реформи знижено ставки податків на прибуток корпорацій, упорядковано амортизаційні відрахування і запроваджено систему неоподатковуваних резервних фондів корпорацій.

У цей час вводиться примусова спеціалізація фінансових установ: сфера діяльності комерційних банків обмежується депозитами, позичками, обліком векселів, операціями з державними і муніципальними цінними паперами та валютними операціями. Комерційним банкам забороняється випуск і розміщення цінних паперів нефінансових корпорацій і траст операції. Ці функції стали прерогативою інших фінансових інститутів (брокерських компаній, трастбанків).

Розмежування функцій різних банків було характерною ознакою для банківської системи Японії до 1998 р. Банківська реформа 1998 р. передбачала певну лібералізацію банківської діяльності. Міські банки дістали право відкривати спеціальні трастові та інвестиційні філії, банки довгострокового кредиту перетворюються на комерційні банки або зливаються з ними, трастбанки дістати право відкривати філії для проведення операцій із цінними паперами, брокерсько-ділерські фірми з операцій із цінними паперами перетворюються на філії комерційних банків.

3.1.2 Національна система регулювання грошово-кредитних відносин

Центральний банк Японії ("Ніппон Гінка"; створений у 1882 р. на 30 років. Згодом цей термі...