Аналіз роботи підприємства, стану і перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності на підприємстві ПП "Легмашсервіс"

До універсальних комерційних банків Японії належать міські й місцеві (регіональні) банки. Міські банки -- це десять із числа найбільших банків Японії, які також входять до групи найпотужніших банків світу. Вони зосередили в собі майже чверть усього обсягу залучених депозитів і близько 30% позик. Міські банки мають розвинуту мережу філій як на території Японії, так і за кордоном. Ці кредитно-фінансові установи -- основні учасники валютного ринку. Вони мають тісні контакти з промисловими і торговельними компаніями. Міськими банками контролюється діяльність багатьох інших фінансово-кредитних інститутів. Міські банки -- основні постачальники коштів у ті галузі японської економіки, які розвиваються високими темпами, особливо в експортні. Для них характерний високий рівень перекредитування, а також і залежність від Центрального банку Японії, що проводить урядову грошово-кредитну політику.

До найбільших міських японських банків належать: '"Бенк оф Токіо Мітсубіши"' (капітал -- близько 19 млрд. доларів США), "Суміото Бенк" (14,7 млрд. доларів США), ''Дай-Ілчі Кахгуо" (капітал -- 14,7 млрд, доларів США).

Місцеві (регіональні) банки -- це переважно дрібні й середні за масштабами операцій банки, які можуть відкривати філії тільки в тій префектурі Японії, де розташована їхня головна контора.

До спеціалізованих комерційних банків країни належать Експортно-імпортний банк Японії та Японський банк розвитку.

Експортно-імпортний банк Японії. Заснований у 1950 р. Статутний капітал повністю належить державі. Власні активи банку складаються з капіталу, наданого при створенні, й бюджетних асигнувань; залучені активи -- з позик, що їх надають банку урядові заклади, та іноземних кредитів. Обсяг, структуру і зміст активних операцій щороку затверджує парламент Японії, а діяльністю банку керує міністерство фінансів. Експортно-імпортний банк кредитує підприємства Японії для зовнішньоекономічної діяльності, зазвичай, на термін від 6 місяців до 5 років (в окремих випадках термін кредиту може сягати 15-20 років). Разом із комерційними банками Експортно-імпортний банк надає позики також імпортерам японських товарів.

Японський банк розвитку. Засновано 1951 р. Він здійснює довгострокове кредитування промисловості, особливо тих галузей, які є ризиковими з погляду приватних банків. Кредитні ресурси цього банку складаються з капіталу, наданого при створенні банку, бюджетних асигнувань, коштів інших державних установ.

Велику групу різних за характером функцій виконують небанківські фінансово-кредитні установи.

Бюро довірчих фондів -- одна з найбільших фінансово-кредитних установ Японії, ресурси якої складаються із вкладів населення у державних поштово-ощадних касах і державних пенсійних фондах та використовуються як джерело кредитування державних підприємств і кредитних інститутів.

Фінансово-кредитні корпорації -- спеціалізуються на наданні пільгових кредитів підприємствам окремих галузей народного господарства (сільського господарства, лісової промисловості, рибальства, житлового будівництва та ін.), економічно відсталим регіонам, підприємствам місцевих органів влади. Бюджети і щорічні плани фінансово-кредитних корпорацій затверджуються парламентом, а їхня діяльність контролюється відповідними міністерствами і відомствами.

До фінансово-кредитних корпорацій належать: Фінансова корпорація санітарної екології, Фінансова корпорація сільського, лісового, рибного господарства, Корпорація житлових позик.

Страхові компанії за сумою активів посідають значне місце серед приватних фінансово-кредитних установ. Основна частка активів страхових компаній Японії належить компаніям зі страхування життя.

Підводячи підсумок, можемо виділити головні особливості грошово-кредитної системи Японії:

1) висока ступінь концентрації та централізації капіталу;

2) жорстка регламентація банківської діяльності;

3) спеціалізація банківських інститутів на певних видах діяльності.

3.2 Практичне заняття

План практичного заняття:

1. Основні етапи становлення грошово-кредитної системи Японії

2. Інфраструктура грошово-кредитної системи Японії.

3. Центральний банк Японії: історія створення, організаційна структура, цілі, функції.

4. Спеціалізовані банки Японії: призначення та функції.

5. Діяльність універсальних комерційних банків Японії.

Тестові завдання:

1. Розмір основного капіталу Центрального банку Японії:

а) 150 млн. ієн;

б) 50 млн. ієн;

в) 100 млн. ієн;

г) 50 млрд. ієн;

2. На другому рівні грошово-кредитної системи Японії знаходяться:

а) комерційні банки;

б) Центральний банк Японії.

в) небанківські кредитно-фінансові установи;

г) комерційні банки та небанківські кредитно-фінансові установи.

3. До спеціалізованих комерційних банків Японії належать:

а) Експортно-імпортний банк Японії;

б) Японський банк розвитку;

в) Центральний банк Японії;

г) Японський банк реконструкції та розвитку.

4. Основними учасниками валютного ринку Японії є:

а) місцеві (регіональні) банки;

б) іноземні банки;

в) спеціалізовані банки;

г) міські банки.

5. Експортно-імпортний банк Японії має форму власності:

а) корпоративну;

б) приватну;

в) змішану;

г) державну.

6. Який мінімальний розмір статутного капіталу комерційного банку в Японії:

а) 5 млрд. ієн;

б) 10 млрд. ієн;

в) 100 млн. ієн;

г) 1 млрд. ієн.

7. Центральний банк Японії було засновано у:

а) 1820 р.;

б) 1882 р.;

в) 1920 р.;

г) 1900 р.

8. До головних особливостей грошово-кредитної системи Японії відноситься:

а) політика коригування облікової ставки;

б) жорстка регламентація банківської діяльності;

в) демонополізація;

г) низька ступінь концентрації капіталу.

9. Як розподілений основний капітал Банку Японії між державою та акціонерами:

а) 50% х 50%;

б) 35% х 65%;

в) 55% х 45% ;

г) 45% х 55%.

10. В якому році була запроваджена реформа, що передбачає лібералізацію банківської діяльності в Японії:

а) 1992;

б) 1988;

в) 1994;

г) 1998.

Перелік питань для самостійного опрацювання:

1) Які основні етапи розвитку грошово-кредитної системи Японії?

2) Коли набуває значного розвитку банківське законодавство в Японії?

3) Перелічіть основні інструменти грошово-кредитної політики Японії.

4) Назвіть головні особливості грошово-кредитної системи Японії.

5) Які наслідки мало прийняття у 1998 році Банківської реформи?

6) Основні важелі грошово-кредитної політики Банку Японії.

Тематика рефератів:

1) Еволюція грошово-кредитної системи Японії.

2) Становлення банківського законодавства Японії.

3) Японська система регулювання грошово-кредитних відносин.

4) Експортний банк Японії як основний кредитор експорту продукції японської промисловості.

5) Інфраструктура грошово-кредитної системи Японії.

6) Центральний банк Японії: історія створення, організаційна структура, цілі, функції.

7) Значення для японської грошово-кредитної системи Банківської реформи 1998 року.

8) Діяльність найвідоміших у світі японських комерційних банків.

3.3 Глосарій

1) Банк Японії (Bank of Japan, BOJ) -- центральний державний банк Японії. Займається регулюванням фінансової політики країни. Має монопольне право на емісію банкнот, керування діяльністю кредитних установ, виконання ролі фінансового агента уряду Японії.

2) Бюро довірчих фондів (Bureau of trust funds) -- одна з найбільших фінансово-кредитних установ Японії, ресурси якої складаються із вкладів населення у державних поштово-ощадних касах і державних пенсійних фондах та використовуються як джерело кредитування державних підприємств і кредитних інститутів.

3) Грошова реформа (Monetary reform) - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.

4) Експортно-імпортний банк Японії (Export-Import Bank of Japan) -кредитує підприємства Японії для зовнішньоекономічної діяльності, зазвичай, на термін від 6 місяців до 5 років (в окремих випадках термін кредиту може сягати 15-20 років); надає позики також імпортерам японських товарів.

5) Ієна (Japanese yen) -- національна грошова одиниця Японії, одна з основних валют світу поруч з доларом США та євро.

6) Небанківська фінансова установа (Non-bank financial institution) -- юридична особа, яка не є банком, надає одну або кілька фінансових послуг.

7) Правління банку (Board) -- головна ланка організаційної структури установи, на яку покладено загальне й оперативне керівництво банком.

8) Спеціалізація фінансових установ (specialization of financial institutions) - розмежування функцій різних банків, коли сфера їх діяльності обмежується депозитами, позичками, обліком векселів, операціями з державними і муніципальними цінними паперами та валютними операціями.

9) Фінансово-кредитна установа (Financial and credit institutions) -- юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів від населення.

10) Фінансово-кредитні корпорації (Financial and Credit Corporation) -- спеціалізуються на наданні пільгових кредитів підприємствам окремих галузей народного господарства, економічно відсталим регіонам, підприємствам місцевих органів влади.

11) Центральний банк (Central Bank) -- установа (у більшості випадків державний орган), яка відповідає за монетарну (грошово-кредитну) та валютну політику держави (Федеральна резервна система США) або спільноти держав (Європейський центральний банк).

12) Японський банк розвитку (Japan Development Bank) - здійснює довгострокове кредитування промисловості, особливо тих галузей, які є ризиковими з погляду приватних банків.

1) Брагинский С. Кредитно-денежная политика в Японии. -- М.: Наука, 1989. -- 212 с.

2) Вешкин Ю.Г. Банковские системы зарубежных стран. - М.: Экономист, 2004. -- 341 с.

3) Іванов В. М., Софіщенко І. Я. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Курс лекцій. -- К.: МАУП, 2001. -- 232 с.

4) Карлін М. Фінанси зарубіжних країн: Навчальний посібник/ Микола Карлін,; М-о освіти і науки України, Волинський держ. ун-т ім. Л. Українки . - К.: Кондор, 2004. - 382 с.

5) Лисенков Ю.М., Коротка Т.А. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. -- К: Зовнішня торгівля, 2005. -- 118 с.

6) Мельник П. В. Банківські системи зарубіжних країн : підручник / П. В. Мельник, Л. Л. Тарангул, О. Д. Гордей ; Держ. податк. адмін. України ; Нац. ун-т держ. податк. служби України. - К. : Алерта : Центр учбової літератури, 2010. - 586 с.

7) Миргородська Л. Фінансові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник/ Лариса Миргородська,; М-о освіти і науки України, Таврійський національний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 240 с.

8) Рудий К.В. Фінансові, грошові та кредитні системи зарубіжних країн: Навчальний посібник .- М.: Нове видання, 2004 - с. 296.

9) Шамова І. В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 195 с.

Висновки

На протязі переддипломної (асистентської) практики мною було закріплено отримані знання та практичні навички в процесі навчання за спеціальністю «Міжнародна економіка». Так, на практиці були використані методи розрахунку різних техніко-економічних показників, а отримані результати аналізовані та зроблені відповідні висновки. У процесі проходження переддипломної практики були вивчені законодавча база діяльності підприємства ПП «Легмашсервіс», його організаційна структура, фінансовий стан підприємства, показники товарообороту та показники, які характеризують ефективність їх використання.

Так можна відзначити, що в 2011 році значно збільшується сукупна вартість капіталу на 177 тис. грн. або 414 % порівняно з 2010 роком, що може свідчити про збільшення обсягів діяльності підприємства.

Проводячи аналіз ресурсів підприємства, слід відзначити негативну тенденцію до зниження в 2011 році на 15,5 тис. грн. вартості основних засобів, що значно погіршує технічну оснащеність діяльності підприємства.

Оборотні активи підприємства збільшуються відносно 2010 року на 179,5 тис. грн.. Слід також відзначити негативну тенденцію до збільшення в 2011 році відносно 2009 року дебіторської заборгованості на 3,7 тис. грн.

Протягом аналізованого періоду власний капітал підприємства збільшується на 356%, зобов'язання ПП «Легмашсервіс» також зростають на 440%, що свідчить про підвищення його фінансової залежності від зовнішніх кредиторів та є негативною тенденцією.

Взагалі протягом 2011 року відзначається поліпшення використання підприємством майна і джерел його формування порівняно з минулим роком. В 2011 році із 10 грн., які вкладені в активи, одержано прибутку більше на 3,59 грн. ніж у 2010 році. Більш значним було підвищення ефективності використання оборотних активів (з -0,76 до 0,33 грн.).

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що фінансовий стан підприємства «Легмашсервіс» загалом характеризується як задовільний, не дивлячись на деякі недоліки. Для того, щоб покращити становище ПП «Легмашсервіс» необхідно провести роботу в напрямку ефективного залучення фінансових ресурсів в діяльність підприємства, а також у напрямку підвищення платоспроможності.

Також було проведено аналіз ефективного використання трудових ресурсів, в якому було визначено структура персоналу основної діяльності, проведено аналіз руху робочої сили та аналіз використання фонду робочого часу. Після обрахунку були зроблені певні висновки про діяльність підприємства у даному періоді.

Отже, проходження переддипломної практики дійсно дало змогу закріпити теоретичні знання, підготувати практичну базу для написання дипломної роботи і набути потрібний досвід для роботи економістом у майбутньому.

Асистентська практика є однією з найважливіших складових частин системи професійної підготовки магістрів. Такий досвід надав допомагає завершити формування студентів у компетентних фахівців, які вмітимуть самостійно і якісно планувати, організовувати і здійснювати наукову діяльність. У процесі проходження асистентської практики були вирішені наступні завдання:

1) оволодіння системою професійних умінь у процесі проведення навчально-виховної і науково-дослідної діяльності;

2) остаточне формування уміння використовувати в практичній діяльності теоретичні знання з економічних дисциплін;

3) розвиток творчої ініціативи, реалізація особистого творчого потенціалу;

4) розвиток умінь досліджувати і вирішувати на науковій основі практичні проблеми навчання в умовах вищого навчального закладу.

Список використаної літератури

1) Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.; Финансы и статистика, 2005. - 418 с.

2) Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 2004. - 326с.

3) Бойчик І. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2004.

4) Булавська Г.О. Міжнародні фінанси. Навчально-методичний комплекс. - Київ: Знання-Прес, 2005. - 156 с.

5) Губіна О.М. Аналіз оборотного капіталу // Світ бухгалтерського обліку. 2008. - №3.

6) Домбровський В. М. Звітність підприємств. - Київ: КНЕУ, 2001.

7) Економічний аналіз / За ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.

8) Іваненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання - Прес, 2007. -416с.

9) Маслов С.І. Управління дебіторською заборгованістю та її прогнозування // Фінанси України. -2006. - № 2.

10) Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С.Філіпченко, Т.С.Шемет та ін..; за ред. О.І.Рогача. - Киів: Либідь, 2003. - 784 с.

11) Мних Є. В., Ференц і. Д. Економічний аналіз: Навч. посібник. -- Львів: "Армія України", 2000.- 240 с.

12) Офіційний сайт Державного комітету статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.

13) Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. - 2007. - № 12.

14) Потійко Ю.А. Формування оптимального розміщення оборотних
активів суб'єктів господарювання // Фінанси України. - 2009. - №»11.

15) Руденко Л. В., Подольська В.О., Ярош О. В. Аналіз фінансово- господарської діяльності підприємства. - К.; НМЦ "Укоопосвіта", 2000. - 422с.

16) Рязанова Н.С. Міжнародні фінанси. Навч. посібник, рекомендований МОН України. - К.: ЦУЛ, 2007. - 600 с.

17) Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск, 2001.

18) Свєшнікова М. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства // Фінанси України. - 2000. - № 10.

19) Софіщенко І. Я. Міжнародні фінанси. - К.: Либідь, 2003. - 784 с.

20) Терещенко С. Оцінка фінансової стійкості підприємства // Вісник національного банку України. -2007. - № 11.

21) Фінанси підприємств. / За ред. А. М. Подерьогіна. - К.: КНЕУ, 2002.

Размещено на Allbest.ru

...