Форми міжнародного кредиту

3. Компенсаційні та надзвичайні кредити (ССФФ) -- для компенсації скорочення експортного виторгу за незалежними від країни-позичальника причинами (на 3-5 років). Викуп національної валюти здійснюється у строк до 5 років, звичайно -- на умовах 3,25% річних.

4. Фінансування системних перетворень (СТФ) -- цей механізм запроваджений у 1993-1995 рр. для країн з перехідною економікою, які мали значні проблеми з платіжним балансом внаслідок переходу від торгівлі на базу неринкових цін до торгівлі на ринковій основі.

5. Стабілізаційний («буферний») кредит (БСФФ) -- для фінансування запасів сировини в зв'язку з несприятливою кон'юнктурою на світових ринках (на 3-5 років). Починаючи з 1984 р. цей механізм не використовувався.

6. Фінансування структурної перебудови (САФ) -- для надання пільгової допомоги найменш забезпеченим країнам-членам Фонду. Сума, яка може бути надана країні, становить не більше 50% квоти з річними лімітами 15, 20 та 15% для першого, другого та третього року відповідно. Кредити надаються за 0,5% річних на строк до 10 років.

7. Розширене фінансування (ЕСАФ) -- для структурної перебудови зовнішніх розрахунків, якщо наявні серйозні порушення платіжного балансу (до 3 років), відсоткова ставка 0,5%.

Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки. Країни-члени зобов'язані надавати МВФ інформацію про офіційні запаси золота і валютні резерви, стан економіки, платіжний баланс, іноземні інвестиції та грошовий обіг тощо.

Розміри квот МВФ

Резервна частка. 25% квоти, що вноситься країною у іноземній валюті або СДР. Кредитна позиція збільшує резервну частку, якщо ця частина квоти використовується для кредитування іншої країни.

Кредитна частка. Сума, яку може отримати країна відповідно до квоти - 125% розміру (сума валюти країни в капіталі МВФ не може перевищувати 200%)

Група Світового банку -- багатостороння неурядова кредитно-фінансова установа, яка об'єднує чотири окремі фінансові установи:

· Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

· Міжнародну фінансову корпорацію;

· Міжнародну асоціацію розвитку;

· Багатостороннє агентство гарантії інвестицій.

Кошти МВФ, що спрямовуються на подолання кризи країнами-учасницями

Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку -- зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль.

Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., у жовтні 1993 р. вона стала 162 країною -- учасницею МФК, а у 1995 р. -- повним членом БАГІ.

Мета Світового банку -- сприяння економічному прогресові на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються, і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню. Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Крім того, важливе місце у кредитній політиці МБРР посідає так зване стабілізаційне кредитування -- фінансування програм структурної перебудови і галузевої адаптації -- галузевих реформ, не пов'язаних з конкретними проектами. Загалом структурне регулювання пропонується МВФ у вигляді певної макроекономічної програми, а пізніше стає головною умовою надання позик з боку МБРР. Програми структурної перебудови включають підтримку окремих реформ економічної політики і господарської реорганізації, передусім тих, що спрямовані на зменшення диспропорцій у зовнішній торгівлі, скорочення бюджетних дефіцитів або зменшення інфляції. Такі заходи, як приватизація державних підприємств, скорочення державних видатків, девальвація національної валюти, а також експортно-орієнтована політика, яку відстоює МБРР, в цілому сприяють залученню іноземних інвестицій, розвитку приватного підприємництва, зростанню сукупного доходу в країні. Однак, як правило, сплачують за такі програми скороченням субсидій для бідних верств населення. Їх результатом стає падіння доходів населення, зростаюча нерівність у суспільстві.

Позики банку надаються лише урядам країн або під їхню гарантію державним та приватним організаціям і корпораціям. Чим бідніша країна, тим сприятливіші умови, на яких вона може отримати кредит у МБРР. Позики надаються здебільшого на 15-20 років і мають 5-рінчий пільговий період, протягом якого сплачуються тільки відсоткова ставка та кошти для резервування для клієнта кредитної лінії. Відсоткові ставки за позиками Світового банку змінюються кожні 6 місяців.

Для сприяння економічному співробітництву та інтеграції країн в різних регіонах в 1960-х рр. були створені регіональні банки розвитку:

· 1960 р.- Міжамериканський банк розвитку (53 країни);

· 1964 р. -- Африканський банк розвитку (75 країн);

· 1967 р. -- Азіатський банк розвитку (14 країн).

Проекти МБРР в Україні

В Європі функціонують такі регіональні валютно-кредитні організації:

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) -- створений у 1958 р. як фінансова організація ЄС, яка забезпечує довгострокові позики для сприяння збалансованого і рівномірного розвитку країн Союзу. Метою ЄІБ є спрощене фінансування інвестицій в інфраструктуру чи промислових інвестицій за проектами, які викликають регіональний, галузевий чи загальноєвропейський інтерес. Більше ніж половина загальної суми позик виділяється для інвестицій у виробництво в регіонах, які відстають в індустріальному розвитку чи переживають занепад промисловості, для покращання систем зв'язку та охорони довкілля. Проекти, підтримані позикою ЄІБ, мають найнижчу з можливих відсоткових ставок. Кредити надаються на 20-25 років.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) -- функціонує з 1991 р. з метою сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР. Основними об'єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми і державні підприємства, що приватизуються, а також знову створювані компанії, включаючи спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. 60% його ресурсів спрямовано на розвиток у цих країнах приватного сектора, а 40% -- на розвиток інфраструктури.

Пріоритетними сферами фінансування в Україні є конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку банківського сектору. Банк фінансує проекти вартістю не менше 15-17 млн дол., максимальна ставка відсотку -- 16-18% річних.

Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) -- створений у 1973 р. ?в межах європейської валютної системи. Він надає кредити країнам-членам ЄС для покриття дефіциту платіжного балансу за умови використання ними програми стабілізації економіки, а також виконує функції кредитно-розрахункового обслуговування.

Проекти ЄБРР в Україні

Проблема заборговоності та методи її вирішення

- Однією із складних міжнародних фінансових проблем виступає проблема заборгованості країн, що розвиваються. Надмірне залучення іноземних кредитів країнами, що розвиваються, при послабленні уваги до проблеми раціонального використання отриманих ресурсів, погіршення економічного стану більшості цих держав через світову економічну кризу 1980-1982 рр. тощо -- все це різко загострило на початку 80-х років увесь комплекс проблем, пов'язаних із заборгованістю цих країн, створивши ситуацію «кризи боргів». Причинами кризи також стали -- невеликі розміри внутрішніх заощаджень, від'ємне сальдо зовнішньоторговельних операцій; значний імпорт капіталі за відсутності власних ресурсів та інші.

Методи регулювання:

- рефінансування - шляхом нових позик для погашення старих;

- реструктуризація - продовження термінів зовнішнього боргу та виплат по ньому шляхом випуску нових боргів з іншими термінами погашення з частковим списанням суми старого боргу;

- рекапіталізація - випуск цінних паперів (облігацій) на суму боргу з іншими термінами обертання та відсотковими платежами;

- конверсія - переведення боргу в інвестиції країни-кредитора, погашення боргу товарними поставками, обмін боргу на боргові цінні папери третіх сторін;

- новація - суб'єкти зберігаються, а форма змінюється: заборгованість за товарними поставками переводиться в займ, передачу акцій компаній, передачу власності;

- пролонгація - подовження термінів погашення;

- уступка права вимоги - заміна одного кредитора іншим (продаж дебіторської заборгованості).

6. Зовнішній борг України

Структура зовнішнього боргу України станом на 2009 р. наступна: загальний розмір зов-нішнього боргу -- 105,4 млрд доларів США (56,4% від ВВП), державний борг -- 14,2 млрд доларів, борг банківського сектора -- 42,1 млрд доларів США, борг інших секторів економіки -- 49 млрд доларів.

На кінець першого півріччя 2013 року валовий зовнішній борг України становив 134.4 млрд. доларів США (75,7% від ВВП). У серпні 2013р. американський інвестиційний фонд Franklin Templeton придбав 20% зовнішнього боргу України.

Сукупний зовнішній борг України на кінець 2013 р. досяг $140 млрд або близько 80% ВВП, у тому числі короткостроковий - $65 млрд, що більш ніж в 4 рази перевищує золотовалютний запас держави, який становить сьогодні лише $15 млрд.

Висновок

У міжнародних економічні відносини кожної держави важливе значення мають кредитні відносини. Міжнародне запозичення та кредитування стало результатом розвитку, з одного боку, внутрішнього кредитного ринку найрозвиненіших країн світу, з другого відповіддю на потреба фінансування міжнародної торгівлі. Як кредиторів і позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державних установ, уряду, міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансові інститути.

За таких швидкому поступі міжнародного кредиту зростає роль його міждержавного регулювання. Протиріччя між рівнем інтернаціоналізації господарському житті і обмеженістю національних форм регулювання призвело до розвитку міждержавного регулювання міжнародного кредиту.

Сьогодні у світі застосовуються такі джерела права у сфері міжнародних кредитних відносин:

1) Міжнародні договори (нормативні документи):

-Женевські вексельні конвенції (Женева, 1930 р.);

-Женевські чекові конвенції (Женева, 1931 р.);

-Конвенція ООН про міжнародних перекладних векселях та Міжнародних простих векселях (Нью-Йорк, 1988);

-КонвенціїУНИДРУА про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988 р.);

-КонвенціяУНИДРУА про міжнародному факторингу (Оттава, 1988 р.).

2) Міжнародні торгові й банківські звичаї (рекомендаційні документи): Типовий законЮНИСТРАЛ про міжнародних кредитових перекладах (1992 р.)

Відповідно до переліченим джерелам правовим регулюванням міжнародного кредиту, існують три можливі варіанти праваприменимого до міжнародних кредитних операцій:

1) право країни, обраний сторонами угоди;

2) колізійні норми за міжнародні договори, коли всі чи навіть одне із суб'єктів міжнародних кредитних відносин перебувають у країнах-учасницях даних міжнародних угод;

3) право країни кредитора, якщо угода не регулюється міжнародним договором, і боку не визначили уживане право.

Проте, під час здійснення міжнародної кредитної угоди треба враховувати, що ці джерела передбачають можливість обмеження викладені у них норм заявоюприсоединяющегося до них держави, у результаті це положення нічого очікувати застосовуватися у відношенні боржників (дебіторів), мають своє комерційне підприємство біля цієї держави.

Джерела

1.Баймуратов М. А. Міжнародне право / М. А.Баймуратов. Х.: Одіссей. 2000. 736 з.

2. Балабанов І. Т., Балабанов А. І. Зовнішньоекономічні зв'язку:Учеб. посібник. М.: Фінанси і статистика, 1998. 512 з.

3. Банківська справа: Підручник. 4-те вид., перераб. ідоп. / Під ред. проф. У. І. Колесникова, проф. Л. П.Кроливецкой. М.: Фінанси і статистика, 1998. 464 з.

4. БіленчукП.Д.,ДинникО.Г., Лютий В.О.,Скороход О.В. Банківська право: українське і європейська / Під ред.П.Д.Биленчука. Наукове посібник.- До.: Аттика, 1999. 400 з.

5. Богуславський М. М. Міжнародне приватне право: Підручник / М. М. Богуславський. 3-тє вид., перераб. ідоп. М.: Юристъ, 1998. 408 з.

6. Гроші. Кредит. Банки: Підручник для вузів / Є. Ф. Жуков, Л. І. Максимова, А. У.Печникова та інших.; Під ред. проф. Є. Ф. Жукова. М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1999. 622 з.

7. Дороніна М. Р. Уніфікація і гармонізація права за умов економічної інтеграції держави / М. Р. Дороніна // Право і економіка.1997. № 17 -18. З. 54 - 61.

8. Дробишев П. Ю.Вексельное право і КонвенціяЮНИСТРАЛ про міжнародних перекладних та Міжнародних простих векселях. М., 1996. 320 з.

9.Иссад М. Міжнародне приватне право: Пер. зфр. / М.Иссад / Ред. іпослесл. М. М. Богуславського;примеч. Л. Р.Сюкияйнена. М.: Прогрес, 1989. 400 з.

10. Конвенція «Про гербовому зборі щодо переказного і простого векселів» № 360 (Женева,07.06.1930г.).

11. Конвенція «Про гербовому зборі щодо чеків» (Женева,19.03.1931г.).

12. Конвенція «Над владнанням деяких колізій законів про перекладних і найпростіших векселях» № 359 (Женева,07.06.1930г.).

13. Конвенція «Над владнанням питань колізій законів про чеках» (Женева,19.03.1931г.).

14. Конвенція «Про встановлення одностайної закону про перекладному і простому векселі №358 (Женева,07.06.1930г.).

15. Конвенція «Про встановлення одностайної закону про чеках» (Женева,19.03.1931г.).

16. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про міжнародних перекладних векселях та Міжнародних простих векселях (Нью-Йорк, 09.12.1988).

17. КонвенціяУНИДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг» (Оттава, 28.05.1988 р.).

18. КонвенціяУНИДРУА по міжнароднимфакторним операціям (Оттава, 28.05.1988 р.).

19. Міжнародні валютно-кредитні і зав'язуванні фінансових відносин: Підручник / Під ред. Л. М.Красавиной. - М.: Фінанси і статистика, 1994.592с.: мул. З. 245-303, 434-523.

20.М.Швайка. Державне регулювання грошово-кредитних відносин // Економіка України.1999. №2. с. 15-20.

21. Носкова І. Я. Міжнародні валютно-кредитні відносини:Учеб. посібник. М.: Банки біржі,ЮНИТИ, 1995.208с. З. 124-128, 133-138.

22. Загальна теорія грошей немає та кредиту:Учеб. длявузов/Под ред. проф.Е.Ф.Жукова. 2-е вид., перераб. ідоп. М.: Банки біржі,ЮНИТИ, 1998. с. 115.

23. Основи міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин: Підручник /Научн. Ред. Д-р економ. наук, професорВ.Вкруглов. М.: ИНФРА-М, 1998. 360 з.

24.Типовий закон Комісії ООН з права міжнародної торгівлі «Про міжнародних кредитових перекладах» від 4.05.1992 р.

Размещено на Allbest.ru