Глобальні стратегії економічного співробітництва країн причорноморського басейну в процесах європейської інтеграції

Структурні реформи дозволили Греції увійти в число 25-ти країн з найвищим індексом людського розвитку й піднятися на 26-е місце в світі за величиною ВВП, а орієнтація на внутрішній ринок забезпечила меншу залежність від різких коливань світової кон'юнктури. Спад ВВП в кризовому 2009 р. в Греції склав всього 0,5% і був найменшим серед всіх країн ЄС-27 (за винятком Польщі, де збереглися позитивні темпи економічного росту). В той же час грецька модель розвитку має очевидні недоліки - темпи підвищення соціальних стандартів, що значно випереджають темпи росту продуктивності праці, значною мірою забезпечувались за рахунок зовнішніх і внутрішніх займів, і в результаті у 2009 р. зовнішній борг країни зріс до 113,4% ВВП, а дефіцит бюджету досяг 12,2% ВВП.

Україна має власні унікальні технології та виробничі потужності для випуску аерокосмічної техніки та новітніх озброєнь і є одним зі світових індустріальних лідерів із розвинутими гірничо-металургійним і машинобудівним комплексами. Національна система освіти забезпечує високу якість людського капіталу, необхідного для раціонального використання "дифузії технологій" та "ефектів переливу" від більш розвинених країн. Розвитку конкурентоспроможної економіки в Україні об'єктивно сприяють такі фактори, як великі поклади мінеральної сировини (від залізної руди до урану і рідкісноземельних елементів), унікальні чорноземи (чверть світових) та географічне розташування країни в центрі євроазійських транзитних перевезень. Стабілізація інституціонального середовища, зміцнення банківського сектора, формування ринку землі і включення країни в міжнародні виробничо-коопераційні зв'язки і торговельні мережі ТНК дозволять Україні реалізувати її величезний соціально-економічний потенціал і перейти від моделі "розвитку навздогін" до інноваційної моделі, що перетворить Україну на державу з ендогенним типом зростання ВВП на ґрунті реалізації національних науково-технічних досягнень, які за багатьма напрямами перевищують світовий рівень. Для цього потрібно втілити в життя розроблену провідними українськими економістами мобілізаційну стратегію переходу національної економіки до соціально та екологічно орієнтованої моделі сталого розвитку, що заснований на знаннях та людському капіталі.

Узгодженість економічного законодавства ЄС та пострадянських країн ЧЕС сприятиме створенню міжнародних консорціумів з будівництва та експлуатації континентальних систем транспортування енергоносіїв, а використання простору ЧЕС як макротранзитної транспортно-комунікаційної зони стане одним із основних джерел фінансових ресурсів для розвитку економіки регіону.

У розділі 5 "Перспективи економічного співробітництва країн Причорноморського басейну в загальноєвропейському контексті" проаналізовано еволюцію зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної орієнтації країн ЧЕС та розроблено середньостроковий прогноз інституційного розвитку організації з урахуванням нової економічної стратегії ЄС, спрямованої на подальше розширення інтеграції і зміцнення провідної ролі Союзу у світовій економіці.

Загострення глобальних соціально-економічних та екологічних проблем, що загрожують самому існуванню людства, зумовило перехід розвинених країн від характерних для другої половини XX століття індивідуальних стратегій боротьби за світове чи регіональне лідерство до стратегій спільного розвитку в рамках економічних угруповань континентального та планетарного масштабу.

Для зміцнення своїх позицій на глобальному ринку ЄС прагне реалізувати Лісабонську стратегію, яка базується на необхідності змінити існуючий світовий економічний порядок і зупинити глобальне підпорядкування інтересів людства гонитві за швидким миттєвим прибутком на шкоду соціальній справедливості та довкіллю, що усвідомлюється в більшості розвинених країн.

Активізація двосторонніх і багатосторонніх виробничих і торговельних зв'язків країн ЄС та ЧЕС підтвердила важливу роль нової організації у забезпеченні миру і стабільності на континенті. У квітні 2007 р. Європейська Комісія в документі під назвою "Чорноморська синергія - нова ініціатива регіонального співробітництва" відзначила роль ЧЕС як одного із найважливіших регіональних партнерів ЄС.

Особливе місце в стратегії ЄС приділяється розвитку відносин з країнами ЧЕС по створенню континентальної енергетичної інфраструктури та розширенню економічного співробітництва, особливо з Росією, що вийшла за обсягом товарообігу у 2007 р. на третє місце після США і Китаю, і Україною (16-е місце), яка випередила Австралію і Мексику. У вересні 2008 р. на самміті "Україна - ЄС" було відзначено, що ЄС планує укласти "посилену" угоду, яка передбачає політичну асоціацію України з ЄС, привілейоване партнерство та створення зони вільної торгівлі.

Відносини країн ЧЕС як об'єднання з ринковими та перехідними економіками можуть будуватися тільки на основі об'єктивних законів, загальних для будь-якої форми господарювання. Зовнішня торгівля, валютно-розрахункові відносини, іноземне інвестування, виробниче кооперування та інші форми економічних відносин є одночасно об'єктами і специфічного національного, і міжнародного регулювання. Подальший інституціональний розвиток ЧЕС вимагає укладання Договору, в якому повинні бути сформульовані актуальні для всіх держав-учасників економічні завдання. Перетворення зустрічей дванадцяти глав держав та урядів, що епізодично проводяться, на консультативний політичний орган ЧЕС - Чорноморську Раду, яка працює на регулярній основі (за типом Європейської Ради), також прискорило б вирішення економічних і політичних проблем Причорноморського басейну. Створення такої Ради в якості вищого інституту ЧЕС для розробки стратегії розвитку організації і затвердження обов'язкових для країн-учасниць рішень з ключових питань економічного співробітництва сприяло б поглибленню чорноморської інтеграції. Доцільним представляється й перетворення Ділової ради ЧЕС в Чорноморському Комісію (за типом Комісії ЄС) як міждержавний орган координації економічної політики країн ЧЕС.

Зростання масштабів мікроінтеграції, яке відбувається в країнах ЧЕС завдяки розширенню міжнародного виробничого і торговельного співробітництва, сприяє поглибленню інтеграції та створенню в майбутньому системи макрорівня з міждержавними органами координації діяльності окремих галузей національних економік. У середньостроковій перспективі найбільш імовірним є збереження існуючої архітектури ЧЕС як регіональної економічної організації без наддержавного органу управління.

ВИСНОВКИ

У дисертації визначено основні глобальні стратегії економічного співробітництва країн Причорноморського басейну в процесах європейської інтеграції та запропоновано механізми їх реалізації для забезпечення сталого розвитку економік Греції та України. Дисертаційне дослідження дозволило одержати наступні висновки теоретичного та науково-практичного характеру:

1. Процеси європейської інтеграції є структуроутворюючими у формуванні економічних і політичних відносин між усіма країнами континенту. ЄС досяг найвищого серед інтеграційних організацій світу інституційного рівня і став об'єднанням 27 суверенних держав у формі наддержавного утворення, яке принципово відрізняється від всіх існуючих типів (нація-держава; федерація; конфедерація та ін.). Розширення прискорює економічне зростання ЄС за рахунок збільшення кількості ендогенних факторів саморозвитку та синергії культур і технологій країн - членів інтеграційного угруповання, які мають спільні цілі та цивілізаційні риси, і є об'єктивно зумовленим результатом розвитку політико-економічної структури континентального масштабу в глобальному механізмі організації соціально та екологічно спрямованої господарської діяльності.

2. Історично зумовлені принципові відмінності в забезпеченості матеріальними, енергетичними, фінансовими і трудовими ресурсами обумовлюють різний характер реакції економічних систем ЄС і США на зміни зовнішніх умов господарської діяльності. ЄС став антикризовим стабілізатором світової економіки завдяки досягненню паритету зі США за обсягом ВВП, а створення Економічного та Валютного Союзу і введення євро зміцнило фінансові основи багатополюсної структури світового господарства.

3. Стратегія "відкритого регіоналізму" ЄС спрямована на формування нового світогосподарського устрою та створення сприятливих умов міжнародної торгівлі для рівноправної інтеграції країн, що розвиваються, постсоціалістичних та пострадянських країн у світову економіку. На сучасному етапі розвитку глобальної економіки лідерство у зовнішній торгівлі та єдина узгоджена позиція 27 країн-членів на переговорах у СОТ визначають провідну роль ЄС як головного чинника лібералізації світової торговельної політики.

4. Посилення геоекономічних та геополітичних позицій ЄС як глобального стабілізуючого фактора і найбільш розвиненої сукупності соціально та екологічно орієнтованих громадських виробництв об'єктивно вимагає його подальшого розширення, тому в перспективі є неминучим включення до ЄС України, Молдови, балканських і кавказьких країн ЧЕС як невід'ємних частин європейського цивілізаційного простору.

5. Глобалізація посилює вплив міжнародних організацій і об'єднань на регулювання міждержавних потоків товарів, капіталу, робочої сили, технології та інформації і одночасно підвищує роль державного управління при виборі національних пріоритетів розвитку і створення оптимальних умов для ефективної реалізації економічного потенціалу країни. Інтеграційні об'єднання стають основними структурними елементами світової економіки, а розширення та поглиблення регіональної інтеграції являє собою один із проміжних етапів історично тривалого процесу формування єдиного глобального економічного комплексу.

6. Трансформація економік країн Причорноморського басейну призвела до позитивних змін загальної структури ВВП, які відповідають об'єктивним закономірностям світового розвитку. Разом з тим, у пострадянських країнах ЧЕС внаслідок суб'єктивних помилок у проведенні реформ сформувалася експорторозширююча модель економічного зростання при скороченні внутрішнього ринку та погіршенні структури товарного виробництва. Мінімізація економічних втрат у ході ринкової трансформації вимагає синхронного та комплексного забезпечення лібералізації цін, фінансової стабілізації та стимулювання національного виробництва.

7. Товарообіг між Україною та ЄС має яскраво виражений міжгалузевий характер, що свідчить про низький рівень реальної інтеграції української економіки в економіку ЄС. Зміцнення економічної безпеки постсоціалістичних та пострадянських країн ЧЕС вимагає переходу від пасивної моделі "розвитку навздогін" до активного державного стимулювання імпортозамінюючих та експортних інноваційних виробництв в поєднанні зі збільшенням обсягів зовнішньої торгівлі поряд з випереджаючим розвитком внутрішнього ринку. Зростання внутрішнього споживання та диверсифікація експорту є необхідними передумовами посилення конкурентних позицій країни на світовому ринку.

8. Збереження багатократного розриву між інтернаціональною і національною вартістю праці при подальшому збільшенні експорту ресурсовитратних товарів з низькою глибиною переробки може призвести до реалізації моделі "руйнівного зростання" в країнах ЧЕС з перехідною економікою та закріплення за ними стратегічно безперспективних низькотехнологічних та екологічно проблемних секторів глобальної економіки.

9. Інфляція є об'єктивно неминучим наслідком структурної неврівноваженості економіки і на стадії інтенсивної системної трансформації не перешкоджає динамічному зростанню ВВП. Монетаристські методи антиінфляційного регулювання мають обмежене застосування в перехідних економіках пострадянських країн ЧЕС, а використання девальваційного ресурсу для подолання спаду ВВП має короткостроковий характер і після становлення ринкових механізмів регулювання зовнішньої торгівлі та грошово-кредитних відносин не може слугувати інструментом довгострокового економічного зростання.

10. Визначення рентабельності зовнішньої торгівлі з урахуванням частки імпортної складової в ціні експортованого товару і різниці у темпах змін цін і обмінного курсу надає можливість обчислювати оптимальні параметри валютного регулювання. Залежність між коефіцієнтом покриття імпорту експортом і відношенням індексів інфляції та девальвації в країнах - торговельних партнерах дозволяє оцінювати вплив корекції обмінного курсу на умови торгівлі.

11. Неузгодженість економічного законодавства ЄС та пострадянських країн ЧЕС перешкоджає створенню міжнародних консорціумів з будівництва та експлуатації континентальних систем транзиту енергоносіїв, телекомунікаційних мереж та транспортних коридорів. Розширення використання простору ЧЕС як транзитної транспортно-комунікаційної зони є одним з найбільш доступних джерел фінансових ресурсів для розвитку економіки регіону. Досвід побудови відкритої ринкової економіки Греції, інтегрованої до європейської та глобальної системи міжнародного поділу праці, показав, що входження країни з низьким початковим рівнем конкурентоспроможності в інтеграційні об'єднання сприяє ефективній реалізації всіх факторів економічного зростання, а конкурентні переваги в окремих секторах економіки найбільш повно реалізують підприємства, інтегровані у виробничі та маркетингові мережі ТНК. В період ліквідації структурних деформацій внутрішнього ринку збільшення пропозиції грошей, що випереджає темпи інфляції, сприяє економічному розвитку, а оперативне регулювання курсу національної валюти у відповідності зі зміною цін забезпечує найвищі темпи зростання зовнішньоторговельного обороту.

12. Грецький досвід створення транснаціональних консорціумів для реалізації економічних проектів міжнародного масштабу, а також практика встановлення відносин партнерства між підприємствами країн-учасниць інтеграційного об'єднання для координації виробничих програм з метою виключення внутрішньогалузевої конкуренції між ними на світових ринках можуть бути використані в країнах ЧЕС.

13. Економіка України, яка володіє багатими природними ресурсами, аерокосмічним, гірничо-металургійним, машинобудівним, енергетичним та аграрним комплексами і розвиненою системою освіти та наукових досліджень, має об'єктивні передумови стати після завершення ринкової трансформації однією з найбільш динамічних в Європі. Вдосконалення стратегічного управління економікою, зміцнення системно-регуляторної функції держави і створення стабільного інституціонального середовища дозволять Україні перейти до інформаційно-інноваційної моделі зростання з ендогенним типом розвитку.

14. Запропонована методика визначення надлишкових антропогенних забруднень атмосфери показує перспективність міжнародної торгівлі квотами на викиди двоокису вуглецю в якості додаткового джерела валюти для модернізації економік України та інших постсоціалістичних та пострадянських країн ЧЕС.

15. ЄС, ЧЕС та інші об'єднання в Європі та на пострадянському просторі представляють собою суб'єктивні прояви єдиної сутності об'єктивного закону інтернаціоналізації економіки. ЧЕС відіграє важливу роль у розвитку країн-учасниць завдяки підвищенню ефективності використання факторних переваг національних економік в системі міжнародного поділу праці. Поглиблення мікроінтеграції на рівні багатонаціональних корпорацій і фінансово-промислових груп є найбільш реальним шляхом розвитку регіональної інтеграції для створення в майбутньому економічної системи макрорівня з інституціоналізованими міждержавними органами управління відповідними галузями економік країн ЧЕС.

16. Унікальне геополітичне розташування в центрі Балтійсько-Чорноморської та Атлантично-Кавказької "осей Європи" визначає ключову роль України у розвитку економіки та зміцнення безпеки країн Причорноморського басейну і суміжних субрегіонів шляхом розширення міжнародного співробітництва за двома напрямками: "північному" - з Польщею та іншими країнами Балтії і "південному" - з країнами ЧЕС.

17. Подальше розширення і поглиблення міжнародного торговельно-економічного співробітництва в Причорноморському регіоні вимагає зміщення акцентів наукових досліджень в сферу вирішення методологічних проблем оптимізації спільного використання матеріальних, енергетичних, трудових і фінансових ресурсів країн ЧЕС для забезпечення їх сталого розвитку в глобальному конкурентному середовищі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Сискос Евангелос. Европейский Союз и трансформация экономики Украины / Сискос Евангелос. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1997. - 223 с.

2. Сискос Евангелос. Глобальные стратегии европейской интеграции / Сискос Евангелос: Монография / Под ред. проф. О.Г.Белоруса. - Тернополь: Астон, 2008. - 384 с.

3. УЯукпт ЕхЬггелпт. ПйкпнпмйкЮ УхнесгбуЯб фпх ЕхоеЯнпх Рьнфпх (ПУЕР) / УЯукпт ЕхЬггелпт // РспвлЮмбфб кбй РсппрфйкЭт. - БиЮнб: Екдьуейт РбрбжЮуз, 1998. - 158 у.

4. УЯукпт ЕхЬггелпт. З ПйкпнпмйкЮ УхнесгбуЯб фпх ЕхоеЯнпх Рьнфпх кбй РесйцесейбкЮ ПйкпнпмйкЮ ПлпклЮсщуз фщн Чщсюн фзт КпйнпрплйфеЯбт БнеобсфЮфщн Ксбфюн/ УЯукпт ЕхЬггелпт // БиЮнб: Екдьуейт РбрбжЮуз, 2001. - 287 у.

Статті у наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць:

5. Сискос Е. Состояние и перспективы сотрудничества Украины и Греции / Сискос Евангелос // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - 1997. - Вип. 7, частина II. - С. 42-52.

6. Сискос Е. Рыночные преобразования в Украине и методы регулирования экономики / Е. Сискос // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2001. - №18, Спеціальний випуск, частина III. - С. 39-44.

7. Сіскос Є. Вплив валютного курсу на зовнішню торгівлю постсоціалістичних країн Організації Чорноморського економічного співробітництва / Є. Сіскос // Журнал європейської економіки. - 2002. - Т.1, № 2. - С. 170-180.

8. Сискос Е. Европейский Союз и устойчивость глобальной экономики / Е. Сискос, К. Дарвиду // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2002. - Вип. 8-1. - С. 33-40. (Особистий внесок автора - 0,4 д.а.: проаналізовано проблеми розширення ЄС й показано його роль як антикризового стабілізатора світової економіки).

9. Evangelos Siskos. Bilateral Heckscher - Ohlin theory and the pattern of Greece's trade with the other EU countries / Nicholas Tsounis, Evangelos Siskos // Journal of European Economy / Published by Ternopil Academy of National Economy. - 2002. - Vol. 1, №3. - P. 297-312. (Особистий внесок автора - 0,4 д.а.: доведено придатність теореми Хекшера - Оліна для дослідження міжнародної торгівлі в сучасних умовах).

10. Сискос Е. Греческо - украинское экономическое сотрудничество в контексте интеграционных процессов в Причерноморье / Е. Сискос // Журнал європейської економіки. - 2003. - Т. 2, № 4. - С. 445-462.

11. Сискос Е. Экспорторасширяющий рост и проблемы внутреннего рынка в постсоциалистических странах Организации Черноморского экономического сотрудничества / Е. Сискос // Журнал європейської економіки. - 2004. - Т.3, № 4. - С. 309-320.

12. Сискос Е. Проблемы структурных реформ и роста экономики в постсоветских странах Организации Черноморского экономического сотрудничества / Е. Сискос // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 45, частина II. - С. 309-320.

13. Сискос Е. Рыночные преобразования и особенности макроэкономической стабилизации в Украине и Польше / Е. Сискос // Вісник Національного Банку України. - 2005. - №10 (116). - С. 20-24.

14. Сискос Е. Влияние девальвации на ВВП и внешнюю торговлю Украины и Греции в 1995-2001 гг. / Е. Сискос // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. - 2005. - Вип. 53, частина II. - С. 250-258.

15. Сискос Е. Состояние и перспективы торгово-экономического сотрудничества Украины и Греции / Е. Сискос // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. - 2005. - Вип. 55, частина II. - С. 174-183.

16. Сискос Е. Экономические и организационные проблемы развития греческо-украинского туризма / Е. Сискос // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2005. - Вип. 5-2. - С. 179-185.

17. Сіскос Є. Економіки Греції та України: порівняльна характеристика / Є. Сіскос // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2006. -Вип. 2. - С. 178-192.

18. Сискос Е. Валютное регулирование и проблемы экономического развития в Украине / Е. Сискос // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2006. - Вип. 5- 2. - С. 124-133.

19. Сискос Е. Развитие греческой экономики и потенциал Украины / Е. Сискос // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. - 2006. - Вип. 61, частина II. - С. 213-225.

20. Сискос Е. Украина в глобальном мире / Е. Сискос // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - 2007. - № 6. - С. 26-31.

21. Siskos E. External Trade and Currency Regulation in Post-Soviet Countries - members of the Black Sea Economic Cooperation / Е. Siskos // Журнал європейської економіки. - 2008. - № 7, спеціальний випуск. - С. 371-385.

22. Сискос Е. Глобальная рецессия и приоритеты реформирования экономик постсоциалистических стран Организации Черноморского экономического сотрудничества / Е. Сискос // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - 2008. - № 7. - С. 47-56.

23. Cіскос Є. Проблеми стійкого розвитку економіки України: погляд із Заходу / Є. Сіскос // Світ фінансів. - 2008. - Вип. 4 (17). - С. 22-27.

24. Cіскос Є. Пострадянські країни Організації Чорноморського економічного співробітництва: перспективи розвитку / Є. Сіскос // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2008. - №4. - С. 27-35.

25. Сискос Е. Социальный капитал Украины и устойчивое развитие экономики / Е. Сискос // Збірник наукових праць / Відповідальний редактор В. Є. Новицький. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2008. - Вип. 56. - 259 с. - С. 164-173.

26. Сискос Е. Новая стратегия ЕС и роль стран Причерноморского бассейна в расширении общеевропейского экономического сотрудничества / Е. Сискос // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - 2009. - №3. - С. 136-145.

Навчальні видання, наукові брошури та інші публікації:

27. Сіскос Є. Проблеми інтеграції України в європейські економічні та політичні структури / Є. Сіскос // Економічний часопис. - 1996. - № 1, спецвипуск. - С. 14-16.

28. Siskos E. Protectionism and Prospect of Development in Countries of the Black Sea Economic Cooperation (BSEC) for Export of Greek Fur Products / Е. Siskos // Proceeding of the 1st International Fur Congress. - Kastoria, Greece, 29 May - 1 June 1998. - Р. 29-33.

29. Кудряченко А. I., Сіскос Є. Глобальні трансформації і проблеми безпеки у європейському регіоні / Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія / [Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г., Гончаренко О.М. та ін.]; під. ред. О.Г.Білоруса. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 1998. - 416 с. - С. 159-170. (Особистий внесок автора - 0,4 д.а.: проаналізовано проблеми включення України в загальноєвропейські структури).

30. УЯукпт Е. РбгкпумйпрпЯзуз фзт Дйеинпэт ПйкпнпмЯбт кбй фп ДйеинЭт емрьсйп / Е. УЯукпт // Уфп ухллпгйкь Эсгп: РбгкпумйпрпЯзуз: јсбмб, ЧЯмбйсб, КбфЬсб, Ю ЕцйЬлфзт. РесйклЮ Лэфсб. - БиЮнб: Екдьуейт РбрбжЮуз, 2000. - У.51-55; У. 141-167.

31. УЯукпт Е. Ерйуфзмпнйкь Ьсисп ме фЯфлп "Фп Уэмцщнп Уфбиесьфзфбт уфзн НпфйпбнбфплйкЮ Ехсюрз кбй пй рсппрфйкЭт бнЬрфхозт фпх еощфесйкпэ емрпсЯпх фзт ЕллЬдбт ме фйт ВблкбнйкЭт чюсет" / Е. УЯукпт // ДзмпуЯехуз уфп ресйпдйкь "БЙМПУ" КЭнфсп ДйбвблкбнйкЮт УхнесгбуЯбт" феэчпт. - 2000. - №1. - Уел.12-20. - У. 31-33; 50.

32. Siskos E. Economic Bases of International Mechanisms on Climate Change / Siskos E. // Acta Oeconomica. - 2003. - Vol. 53 (3). - Р. 293-306.

33. Сискос Е. Глобализация и проблемы европейской интеграции / Е. Сискос // Держава. Право. Економіка (малий і середній бізнес). - 2004. - №1, С. 77-80.

34. Сискос Е. Глобализация и проблемы европейской интеграции / Е. Сискос // Конкурентоспроможність і сталий розвиток у глобальній перспективі: Матеріали Міжнародної наукової конференції. (Київ, 24 червня 2005 року) / Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інститут соціології НАН України, Міжнародна асоціація "Україна - Римський клуб". - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2005. - С. 73-78.

35. Сискос Е. Социальный капитал Украины и устойчивое развитие экономики / Е. Сискос // Глобальна модернізація і сталий розвиток: Матер. Міжвід. наук. - теорет. конф. (Київ, 31 жовтня 2006 р.) / Відп. ред. О.Г.Білорус. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2006. - С. 111-121.

36. Сискос Е. Украина в глобальном мире / Е.Сискос // Україна в глобалізованому світі: Зб. наук. праць / НАН України, Ін-т світової економіки і міжнародних відносин; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2007. - С. 24-31.

37. Siskos E. Energie und Finanzkrisen und die Stabilitдt des Wirtschaftswachstums in der Ukraine / Цstliches Europa und Vision Paneuropaeischer Entwicklung. Aspekte Internationaler Wirtschaftsbeziehungen. Weltwirtschat und Ukraine. - Konferenzbeitrдge der Internationalen Wissenschaftskonferenz der Nationalen Wirtschaftsuniversitдt Ternopil (Ukraine) in Antalya (Tьrkei, 15-22 September) 2007. - Berlin, 2007. - S. 152-160.

38. Сискос Е. Регуляторная политика и структурное реформирование экономики // Материалы международной научной конференции "Проблемы и перспективы развития жилищно-коммунального комплекса города": В 2 т. - М., Московский институт коммунального хозяйства и строительства, 2008 . - Т.2. - С. 417- 425.

39. Сискос Е. Внешняя торговля и перспективы интеграции Украины в Европейский Союз // Матеріали Міжвідомчої науково-теоретичної конференції "Глобальна модернізація і сталий розвиток: соціальні імперативи і економічні стратегії" / Національна академія наук України, Інститут світової економіки і міжнародних відносин, Інститут соціології, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. (Київ, 25 січня 2008 р.). - К., 2008. - С. 103-107.

40. Siskos E. External Trade and Currency Regulation in Post-Soviet Countries-members of the Black Sea Economic Cooperation. Proceeding of the International Conference of Applied Economics. - ICOAE 2008, Kastoria, Greece, 15-17 May 2008. - Р. 859-864.

41. Сискос Е. Глобальная рецессия и приоритеты реформирования экономик постсоциалистических стран Организации Черноморского экономического сотрудничества / Е. Сискос // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: Сборник научных трудов. - Севастополь-Донецк, 2009. - Т. 1. - С. 65-70.

АНОТАЦІЯ

Сіскос Є. Глобальні стратегії економічного співробітництва країн Причорноморського басейну в процесах європейської інтеграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню європейської інтеграції та її впливу на економічні відносини країн ЧЕС. Обґрунтовано концептуальні підходи до якісного та кількісного аналізу розвитку ЄС, розкрито роль ЄС як антикризового стабілізатора глобальної економіки й показано необхідність його подальшого розширення. Запропоновано нові методи оцінки національного виробничого потенціалу, визначені напрямки оптимізації економічної політики країн ЧЕС в глобальному конкурентному середовищі. Проаналізовано товарообіг країн ЧЕС і визначені перспективні сфери їх співробітництва. Показано, що на етапі інтенсивних структурних реформ двозначна інфляція не є перешкодою для динамічного зростання ВВП. Досліджено вплив різниці в темпах інфляції та зміни курсу валют на рентабельність експорту з урахуванням частки імпортної складової в ціні товару. Особливу увагу приділено трансформаціям у сфері міжнародної енергетичної та екологічної безпеки. Розроблено нову методику визначення квот на торгівлю правами на викиди антропогенних газів.

Ключові слова: глобалізація, економіка, інтеграція, стратегія, Європейський Союз, Чорноморське економічне співробітництво, Україна, Греція.

АННОТАЦИЯ

Сискос Е. Глобальные стратегии экономического сотрудничества стран Причерноморского бассейна в процессах европейской интеграции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.02 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию европейской интеграции и её влияния на экономические отношения стран ЧЭС. Обоснованы концептуальные подходы к качественному и количественному анализу развития ЕС, раскрыта роль ЕС как антикризисного стабилизатора глобальной экономики и показана необходимость его дальнейшего расширения. Предложены новые методы оценки национального производственного потенциала, определены направления оптимизации экономической политики стран ЧЭС в глобальной конкурентной среде. Проанализирован товарооборот стран ЧЭС и определены перспективные сферы их сотрудничества. Показано, что на этапе интенсивных структурных реформ двузначная инфляция не является препятствием для динамичного роста ВВП. Исследовано влияние различий в темпах инфляции и изменения обменного курса валют на рентабельность экспорта с учётом доли импортной составляющей в цене товара. Особое внимание уделено трансформациям в сфере международной энергетической и экологической безопасности. Разработана новая методика определения квот на торговлю правами на выбросы антропогенных газов.

Ключевые слова: глобализация, экономика, интеграция, стратегия, Европейский Союз, Черноморское экономическое сотрудничество, Украина, Греция.

ANNOTATION

Siskos E. Global Strategies of the Black Sea Basin Countries` Economic Cooperation in Processes of European Integration. - Manuscript.

Thesis for obtaining the Doctor of Economic Science academic degree on specialty 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. Institute of World Economy and International Relations, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2010.

This doctoral thesis is devoted to the research of the European economic integration and its influence on trade and economic interaction between the Organization of Black Sea Economic Cooperation (BSEC) member-states. Author investigates the basic methodological principles, institutional objectives and key factors of the international cooperation. Conceptual approaches to qualitative and quantitative analysis of the European Union development process were suggested; the European Union role as anticrisis stabilizer of global economy were substantiated and necessity of the European Union further enlargement with accession of East-European, Balkans and Caucasus countries and Ukraine first of all were shown. New methods for estimation of national productive and external trade potential were developed; main trends of the Organization of Black Sea Economic Cooperation member-states economic policy optimization in the global competition environment have been analysed. The features of Greek economic development pattern, structure, terms of trade, dynamics of Greek-Ukrainian turnover and branches with the best perspectives for development in the field of bilateral economic co-operation were shown. Increasing openness of Greek economy caused positive changes in the aggregate structure of production and created incentives for investment, technological progress and GDP growth. Recovery from the transition-generated depression in Ukraine creates favourable prospects for strengthening of Greek-Ukrainian economic cooperation. The changes of GDP and foreign trade structures in BSEC post-soviet and post-socialist countries during 1992-2008 were analysed. The protracted transition from centralised planned system to market economy caused some positive changes in the aggregate structure of output, however, new structure disproportions were emerged due to non-complete and inconsistent reforms. An improvement of macrostructural policy, priority development of internal markets, refusal of the export-biased growth pattern, transition to knowledge-based economy and human-centred and environmentally-conscious policy are necessary prerequisites for establishment of steady competitive economy in Ukraine and other transitive BSEC economies. The doctoral thesis contains some practical recommendations for the Ukrainian and other BSEC countries export-oriented enterprises for the coordination of marketing strategy, which is vitally important for strengthening of their international competitive position. Dynamics of GDP, consumer price indexes, currency in circulation, exchange rates and balances of external trade were analysed, the effects of differences in the inflation rate and rise of national currency exchange rate on foreign trade were shown, the technique for calculations of profitability indices of different variants of international trade of commodities taking into consideration the variable share of imported components in the price of export were developed. Large-scale devaluation assisted to protection of domestic market and caused positive changes of external trade structure. Two-digit inflation did not impede to achieve the high-speed GDP growth. A particular attention was given to transformations in sphere of the international energy and ecological security. New principles of evaluation regarding the different responsibilities of countries in connection with global atmosphere pollution and method for estimation of permissible anthropogenic greenhouse gas emissions levels within potential international trading of volume quotas for the rights to carbon dioxide emissions were suggested.

Key words: globalization, economy, integration, strategy, European Union, Black Sea Cooperation, Ukraine, Greece.

Размещено на Allbest.ru