Міжнародна податкова конкуренція

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Міжнародна податкова конкуренція

Педь Ірина Валеріївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі бізнес-адміністрування приватного вищого навчального закладу "Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ)".

Науковий консультант:

Новицький Валерій Євгенович, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Офіційні опоненти:

Вишневський Валентин Павлович, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України.

Плотніков Олексій Віталійович, доктор економічних наук, професор, народний депутат України.

Столяров Василь Феодосійович, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри національної та міжнародної економіки Української академії бізнесу та підприємництва.

Захист відбудеться 12 жовтня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (01030, Київ, вул. Леонтовича, 5).

Автореферат розісланий 10 вересня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Васильєв О.А.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин посилюється потреба в науковому забезпеченні процесів реформування всіх підсистем національної економіки, включаючи трансформацію фіскального механізму держави, зокрема, національної системи оподаткування. Процес економічної глобалізації спричинив виникнення особливого феномену - міжнародної податкової конкуренції, яка останніми роками все помітніше впливає на характер світогосподарських відносин та фіскальну ефективність національних податкових систем.

Підвищення міжнародної мобільності обмежених економічних ресурсів унаслідок зростання рівня відкритості економік зумовлює поступове звуження меж фіскального суверенітету, яким наділені національні інститути державного регулювання. Вільний транскордонний рух мобільних факторів виробництва, оподаткування яких протягом тривалого часу розглядалось як стабільне джерело податкових надходжень кожної країни, викликав посилення невизначеності у спроможності національних податкових систем і надалі ефективно забезпечувати фінансування державних соціальних і економічних програм.

Незважаючи на зростання кількості міжнародних ініціатив, спрямованих на гармонізацію національних механізмів податкового регулювання, об'єктивні відмінності систем економічного відтворення країн світу унеможливлюють істотне зближення існуючих режимів оподаткування міжнародно мобільних обмежених економічних ресурсів, створюючи підґрунтя для поширення практики застосування податкового інструментарію в міжнародній економічній конкуренції.

Інтенсивність розвитку міжнародної податкової конкуренції загострює актуальність завдання з підвищення ефективності використання бюджетно-податкових важелів при формуванні конкурентоспроможного економічного середовища, що зумовлює необхідність науково обґрунтованої оцінки міжнародних економічних відносин, у процесі яких відбувається формування та розвиток міжнародерї податкової конкуренції.

Дослідженню міжнародної податкової конкуренції присвячено багато праць закордонних вчених-економістів, серед яких варто виділити Дж. Афонсо, Р. Варсано, Д. Вілдасіна, Дж. Вілсона, Е. Мендозу, В. Оутса, Х.-В. Сінна, Л. Фелда, С. Ферейру, А. Хофлера та інших.

У загальноцивілізаційному вимірі, а також у політичних, соціально-економічних та фінансово-інвестиційних компонентах глобалізація досліджується у працях таких вітчизняних науковців, як Ю. Пахомов, Д. Лук'яненко, О. Білорус, Ю. Павленко, А. Гальчинський, А. Філіпенко, В. Новицький, С. Сіденко, Ю. Козак, Ю. Макогон, В. Рокоча, С. Соколенко, А. Поручник, Л. Антонюк, І. Школа, Б. Губський, З. Луцишин, О. Плотніков, О. Шнирков, В. Шевчук, О. Рогач. Розробці напрямків реформування податкової системи України в умовах глобалізації присвячено праці В. Андрущенка, О. Василика, С. Юрія. У наукових працях, присвячених теорії, методиці та організації фінансового регулювання конкурентоспроможності економіки, достатньо часто аналізуються питання впливу податкової системи на економічний розвиток держави та суспільний добробут населення. Зокрема, податковим аспектам конкурентоспроможності національної економіки присвячені праці Я. Жаліла

Але проблематика податкової конкуренції, зокрема, питання визначення її місця у структурі міжнародної економічної конкуренції, в працях українських вчених практично не висвітлюється. Попри значну увагу закордонних науковців до проблематики розвитку теорії міжнародної податкової конкуренції, вітчизняна економічна наука досі залишає цей напрям досліджень поза увагою, що перешкоджає розробці ефективної національної податкової системи в умовах посилення інтеграційних процесів.

Значна увага західних учених-економістів до феномену міжнародної податкової конкуренції свідчить про важливість наукового пошуку відповідей на питання щодо визначення характеру та інтенсивності його впливу на економічний добробут суспільства. Проте аналіз наукових досліджень у цій сфері свідчить, що вітчизняними науковцями цій проблематиці належна увага поки що не приділяється.

Зауважимо, що напрацювання вітчизняних вчених-економістів обмежуються аналізом окремих аспектів міжнародної податкової конкуренції в рамках більш глобальної проблеми конкурентоспроможності національної економіки. Але проблема комплексного, з системних позицій, дослідження, в якому міжнародна податкова конкуренція виступає окремим об'єктом вивчення, досі залишається поза увагою вітчизняної економічної науки.

Отже, багато аспектів наукової проблеми сутності, механізму дії та глобальних наслідків міжнародної податкової конкуренції ще недостатньо розкрито або їм узагалі не приділяється увага. Усе це і визначило актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертація виконана в рамках наукових досліджень Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі: "Формування глобальної економічної системи: податковий аспект" (державний реєстраційний номер: 0107U002989); "Гармонізація та конкуренція національних податкових систем в сучасній світогосподарській системі" (державний реєстраційний номер: 0107U002991); а також Міжнародного інституту менеджменту "Податкова система України: напрямки удосконалення в умовах посилення інтеграційних процесів" (державний реєстраційний номер: 0109U003205).

Результати досліджень відображені у наукових звітах, підготовлених під науковим керівництвом дисертанта, а також у розділах наукових звітів із зазначених тем, підготовлених дисертантом особисто. Внесок дисертанта в розробку зазначених тем полягає у: визначенні впливу податків на систему економічних відносин в умовах міжнародної податкової конкуренції; розкритті системних характеристик міжнародної податкової конкуренції; оцінці системної динаміки розвитку національних податкових систем країн світу; з'ясуванні гносеологічних питань дослідження міжнародної податкової конкуренції; характеристиці специфічних ефектів міжнародної податкової конкуренції; визначенні податкових інструментів міжнародної податкової конкуренції; визначенні структурні тенденції розвитку національних податкових систем; розробці основних напрямків модернізації податкової системи України в умовах посилення міжнародної податкової конкуренції.

Мета і завдання дослідження полягає в розкритті сутності міжнародної податкової конкуренції та наданні її системної характеристики. Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені й вирішені наступні завдання:

* обґрунтувати етапи еволюції гносеологічного розуміння явища міжнародної податкової конкуренції;

* визначити сутність поняття "міжнародна податкова конкуренція";

* розкрити сутнісні характеристики міжнародної податкової конкуренції як особливого феномену, який виникає в процесі економічної глобалізації, виявити на цій основі внутрішню структуру її механізму з визначенням окремих форм;

* виявити умови й чинники виникнення та особливості дії в умовах формування глобальної економічної системи таких специфічних ефектів податків, як міжнародні податкові екстерналії та експорт податків;

* обґрунтувати характер та особливості впливу податків на основні сегменти економічних відносин в умовах міжнародної податкової конкуренції;

* визначити методологічні засади застосування економіко-математичних моделей щодо системної оцінки впливу міжнародної податкової конкуренції на рівень суспільного добробуту населення країни;

* встановити місце міжнародної податкової конкуренції в категоріальному апараті міжнародної економічної конкуренції;

* розкрити особливості зовнішнього середовища реалізації національними інститутами державного регулювання нормативних принципів оподаткування в умовах міжнародної податкової конкуренції;

* здійснити структуризацію етапів еволюції сучасних податкових систем з урахуванням особливостей трансформації зовнішнього середовища реалізації нормативних принципів оподаткування;

* обґрунтувати основні тенденції розвитку податкових систем країн світу в умовах міжнародної податкової конкуренції;

* визначити економічний склад податків у податковій системі України, який відповідає методологічним підходам, розробленим міжнародними економічними організаціями;

* розробити рекомендації щодо модернізації національної податкової системи України як малої відкритої транзитивної економіки в умовах міжнародної податкової конкуренції.

Об'єктом дослідження є міжнародні економічні відносини, у процесі яких відбувається формування та розвиток міжнародної податкової конкуренції.

Предметом дослідження є міжнародна податкова конкуренція як явище, характерне для розвитку міжнародних економічних відносин в умовах формування глобальної економічної системи.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою роботи стали сукупність принципів, прийомів наукового дослідження, загальнонаукових і спеціальних методів, використання яких обумовлене поставленою метою й завданнями дослідження.

У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: аналізу і синтезу - для характеристики методологічних аспектів дослідження міжнародної конкуренції, виявлення особливостей впливу податків на систему економічних відносин в умовах міжнародної податкової конкуренції та розкриття специфічних ефектів міжнародної податкової конкуренції (підрозд. 1.1, 1.2, 1.3); системно-функціональний - для розкриття сутнісних характеристик елементів податків як інструментів міжнародної податкової конкуренції (підрозд. 3.2), виявлення сутнісних характеристик категорії "міжнародна податкова конкуренція" і визначення її місця у внутрішній структурі категорії "міжнародна економічна конкуренція" (підрозд. 3.1), а також характеристики специфічних ефектів податків (підрозд. 1.3); логічного узагальнення та екстраполяції - для виявлення особливостей розвитку міжнародної податкової конкуренції в умовах економічної глобалізації і виявлення змін у структурі параметрів національних податкових систем для країн із транзитивними економіками (підрозд. 4.2, 4.3, 5.1); наукових абстракцій і логічної аксіоматики - при обґрунтуванні категоріального наукового апарату визначення сутності та особливостей міжнародної податкової конкуренції (підрозд. 1.1, 3.1), обґрунтуванні ролі міжнародної податкової конкуренції як фактору трансформації зовнішнього середовища оподаткування (підрозд. 3.3); розрахунково-аналітичний - для виконання аналітичних розрахунків та виявлення тенденцій розвитку національних податкових систем країн світу (підрозд. 4.2, 4.3, 5.1); порівняння - для співставлення тенденцій розвитку податкових систем країн світу, виокремлення характерних рис їх функціонування (підрозд. 4.2, 4.3); ретроспективного аналізу - для структуризації етапів еволюції гносеологічного розуміння явища міжнародної податкової конкуренції та виокремлення етапів сучасного періоду еволюції оподаткування (підрозд. 1.1 і 4.1); економіко-математичного моделювання - для визначення наслідків змін у структурі параметрів національних податкових систем країн із транзитивною економікою залежно від впливу міжнародної податкової конкуренції (розд. 2).

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з відповідної тематики, аналітичні розробки міжнародних економічних організацій, нормативні акти з питань оподаткування, статистичні дані Державного комітету статистики України, національних статистичних агентств країн світу та міжнародних рейтингових агентств.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації на основі вивчення існуючих концепцій та методологічного апарату, присвячених проблемам міжнародної податкової конкуренції, визначено теоретичні та прикладні засади дії національних податкових систем в умовах міжнародної податкової конкуренції. Наукова новизна дисертації визначається такими положеннями:

уперше:

* визначено сутність поняття "міжнародна податкова конкуренція", яка полягає у суперництві держав за мобільні обмежені економічні ресурси із застосуванням податкових інструментів; доведено, що виникнення такої конкуренції зумовлене існуванням об'єктивних відмінностей між механізмами податкового регулювання національних економічних систем, які відповідають структурним особливостям їх відтворювальних комплексів, та посиленням взаємозалежності національних податкових систем в умовах економічної глобалізації; розкрито суперечливу природу міжнародної податкової конкуренції з констатацією формування під її впливом дуалістичних тенденцій: зменшення податкового навантаження на мобільні обмежені економічні ресурси (для підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік) та запровадження оновленого інструментарію оподаткування мобільних обмежених економічних ресурсів (для підтримки фіскальної ефективності національних податкових систем в умовах економічної глобалізації);

* встановлено місце поняття міжнародної податкової конкуренції в категоріальному апараті міжнародної економічної конкуренції; показано, ця дана конкуренція є державно-регуляторною формою міжнародної економічної конкуренції поряд із економічною конкуренцією держав із застосуванням бюджетно-видаткових інструментів; розкрито сутнісне наповнення категорії "міжнародна податкова конкуренція" як особливого феномену, який виникає у процесі економічної глобалізації, складовими елементами якого виступають: а) об'єктивні відмінності між механізмами податкового регулювання національних економічних систем та міжнародна мобільність факторів виробництва (передумови виникнення міжнародної податкової конкуренції); б) суб'єкти міжнародної податкової конкуренції (держави та міжнародні об'єднання держав); в) об'єкти міжнародної податкової конкуренції, до яких належать мобільні обмежені економічні ресурси (капітал, робоча сила, споживання); г) інструменти міжнародної податкової конкуренції (функціональні інструменти й організаційні інструменти). Обґрунтовано системну характеристику міжнародної податкової конкуренції, на основі якої виявлено внутрішню структуру її механізму з виділенням таких окремих форм: вертикальна та горизонтальна податкова конкуренція відповідно до функціональної структури суб'єктів її здійснення; внутрішньодержавна та міжнародна податкова конкуренція залежно від території її дії; активна та пасивна податкова конкуренція залежно від характеру дій її суб'єктів; добросовісна та недобросовісна податкова конкуренція залежно від характеру застосування її інструментів;

* обґрунтовано етапи еволюції гносеологічного розуміння явища міжнародної податкової конкуренції, які включають: формування уявлення про феномен регіональної податкової конкуренції; дослідження економічних наслідків оподаткування іноземних інвестицій; формалізацію теорії регіональної податкової конкуренції; дослідження у сфері ефективного оподаткування іноземних інвестицій; виокремлення теорії міжнародної податкової конкуренції в самостійний напрям наукових досліджень;

* охарактеризовано умови і чинники виникнення та особливості дії на етапі глобалізації економічних відносин таких специфічних ефектів податків, як: міжнародні податкові екстерналії, які включають зовнішні ефекти, що виникають, коли рішення національних інститутів державного регулювання однієї країни у сфері оподаткування призводять до зміни рівня суспільного добробуту резидентів іншої країни; експорт податків, який полягає у перекладанні податкового тягаря в певній країні з її резидентів на нерезидентів. Доведено, що передумовою виникнення міжнародних податкових екстерналій та експорту податків є зростаюча міжнародна мобільність факторів виробництва та споживання, а їх наслідком є міждержавний перерозподіл джерел фінансування суспільних благ;

* визначено методологічні засади застосування економіко-математичних моделей міжнародної податкової конкуренції; проведена їх адаптація для системної оцінки впливу міжнародної податкової конкуренції на рівень суспільного добробуту, яка передбачає трансформацію базової моделі міжнародної податкової конкуренції в систему моделей для розкриття особливостей впливу таких груп факторів: характеристики економіки країни (розмір економіки; рівень її відкритості); характеристики регуляторного середовища у сфері оподаткування (структура податків; режим оподаткування капіталу; характер використання податкових надходжень); характеристики населення країни (чисельність населення; рівень попиту на соціальне забезпечення); характеристики ринків мобільних факторів виробництва (агломерація ринків мобільних факторів виробництва; рівень конкуренції за монопольний капітал; структура власності на мобільні фактори виробництва);

удосконалено:

* структуризацію етапів еволюції сучасних національних податкових систем, яка, на відміну від існуючих, враховує особливості трансформації домінуючих поглядів на пріоритетність принципів оподаткування, з виділенням таких етапів: реалізація принципу вертикальної справедливості в оподаткуванні; реалізація принципу горизонтальної справедливості в оподаткуванні; активізація регулюючої функції оподаткування; криза принципу вертикальної справедливості в оподаткуванні; реалізація принципу ефективності в оподаткуванні;

* характеристику зовнішнього середовища реалізації національними інститутами державного регулювання нормативних принципів оподаткування в умовах міжнародної податкової конкуренції шляхом визначення основних чинників її впливу: отримання власниками мобільних факторів виробництва можливості вільно їх переміщувати між національними відтворювальними комплексами з різним рівнем оподаткування, таким чином уникаючи сплати податків у країні отримання доходів і, відповідно, участі у фінансуванні виробництва суспільних благ; отримання власниками мобільних факторів виробництва можливості споживати суспільні блага в інших країнах, ніж тих, у яких вони сплачують податки; неспроможність національних інститутів державного регулювання ефективно протидіяти впливу на економічну поведінку платників та носіїв податків, викликаному діями національних інститутів державного регулювання інших країн у процесі міжнародної податкової конкуренції; обмеженість можливостей національних інститутів державного регулювання забезпечувати алокаційну ефективність національних податкових систем в умовах дії міжнародних податкових екстерналій та експорту податків іншими країнами;

* визначення економічного складу податків у податковій системі України шляхом виявлення інших платежів до державного бюджету, які мають бути визнані як податки відповідно до їх економічного змісту (внески на загальнообов'язкове пенсійне та соціальне страхування; платежі до цільових фондів, утворених органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади; надходження від грошово-речових лотерей; відрахування від коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв; платежі до Фонду соціального захисту інвалідів), та виключення із законодавчо визначеного переліку податків тих платежів, у яких відсутні економічні ознаки податків (дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними та комунальними підприємствами; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності; рентна плата; плата за користування надрами для видобування корисних копалин; плата за ліцензії на певні види господарської діяльності). Це дозволяє отримати статистично коректні дані для оцінки стану національної податкової системи при проведенні порівняльного аналізу особливостей розвитку податкових систем України та інших країн світу, який відповідає методологічним підходам, розробленим міжнародними економічними організаціями, зокрема, ЄС та ОЕСР;

отримали подальший розвиток:

* обґрунтування характеру та особливостей впливу податків в умовах економічної глобалізації та міжнародної податкової конкуренції на такі основні сегменти економічних відносин, як: заощадження, інвестиції та міжнародне розміщення капіталу; заробітна плата, зайнятість та міжнародна міграція робочої сили;

* дослідження напрямків розвитку податкових систем країн світу в умовах міжнародної податкової конкуренції, які охоплюють загальноструктурні тенденції (поступове міжнародно-асиметричне зростання загального рівня оподаткування; відносна сталість структури податкових надходжень); тенденції розвитку національних податкових систем у структурі податків за економічною формою (зниження граничних ставок та розширення бази прямого оподаткування доходів корпорацій; зниження граничних ставок та поширення механізмів пропорційного та шедулярного оподаткування доходів фізичних осіб; збереження розриву між граничними ставками прямого оподаткування доходів корпорацій та фізичних осіб; зростання надходжень від універсальних непрямих податків із зниженням надходжень від специфічних); тенденції національних податкових систем у структурі податків за економічною функцією в умовах формування глобальної економічної системи (зростання розбіжностей в імпліцитних ставках оподаткування капіталу; переважання податків із доходів корпорацій як складової імпліцитних ставок оподаткування капіталу; зменшення рівня оподаткування робочої сили та розміру податкового клину; зростання імпліцитних ставок оподаткування споживання);

* визначення напрямків застосування податкових інструментів приваблення міжнародно мобільного капіталу з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки: обмеження екстериторіальності режиму оподаткування капіталу; відмова від диверсифікованого підходу в оподаткуванні пасивних доходів; розширення мережі угод про усунення подвійного оподаткування; відмова від податкової дискримінації іноземних доходів резидентів; зменшення податкового навантаження на дивіденди; удосконалення механізму амортизації основних засобів;

* наукові положення про необхідність модернізації національної податкової системи в умовах міжнародної податкової конкуренції шляхом застосування податкового інструментарію мотивації міжнародного руху високомобільної робочої сили (посилення залежності між розмірами пенсійних внесків та обсягом пенсійних виплат; скасування податкових обмежень щодо визнання витрат на підвищення кваліфікації; скасування подвійного оподаткування заробітної плати фізичних осіб-нерезидентів).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні теоретико-методологічних узагальнень та висновків щодо появи та розвитку в умовах економічної глобалізації такого феномену, як міжнародна податкова конкуренція для вдосконалення концептуальних основ розвитку податкової системи України як країни з малою відкритою транзитивною економікою.

Положення та висновки дисертаційного дослідження використані у практичній діяльності Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України в якості аналітичного матеріалу при оцінці можливості застосування міжнародного досвіду в податковій сфері під час розробки проекту Податкового кодексу України (довідка від 07.09.2010 р. № 091/1-28). Результати дисертаційного дослідження у частині визначення особливостей функціонування національної податкової системи України використані Міністерством фінансів України при розробці нормативних документів з регулювання бюджетного процесу та удосконалення податкового законодавства (довідка від 07.09.2010 р.).

Наукові результати дисертаційного дослідження, зокрема, щодо сутності міжнародної податкової конкуренції та тенденцій розвитку національних податкових систем в умовах міжнародної податкової конкуренції, використані у навчальному процесі Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (довідка від 06.09.2010 р. № 26/01-1256) та Міжнародного інституту менеджменту (довідка від 14.04.2010 р. № 275).

Положення та висновки дисертаційного дослідження в частині використання податкового інструментарію залучення міжнародно мобільного капіталу враховані при розробці внутрішніх документів компанії Exigen Services (США), які визначають стратегію розвитку організаційної структури компанії для оптимізації податкового навантаження компанії в умовах посилення міжнародної податкової конкуренції (довідка від 15.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені у дисртаційній роботі та виносяться на захист, здобуті автором самостійно. З робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження обговорені на 14-ти міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, конгресах і симпозіумах: VII міжнародна науково-практична конференція "Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики" (м. Київ, 2004); Х міжнародна науково-практична конференція "Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти" (м. Київ, 2007); II міжнародний науково-експертний симпозіум "Тенденції розвитку національних фінансових систем за умов глобалізації" (м. Київ, 2007); наукова конференція "Геоекономічні аспекти розвитку відкритих економік" (м. Київ, 2008); ХІІ міжнародна науково-практична конференція "Світова фінансово-економічна криза: стратегії протидії та мінімізації наслідків (економіка, фінанси та право)" (м. Київ, 2009); міжнародна науково-практична конференція "Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики" (м. Харків, 2009); IV міжнародна науково-практична конференція "Сучасні проблеми управління" (м. Київ, 2009); IV міжнародна науково-практична конференція "Сучасні проблеми управління" "Сучасні проблеми глобальних процесів в економіці" (м. Київ, 2009); ІХ міжнародна науково-практична конференція "Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи" (м. Донецьк, 2009); ІІІ міжнародна науково-практична конференція "Стратегія розвитку України у глобальному середовищі" (м. Сімферополь, 2009); ІІІ міжнародна науково-практична конференція "Проблеми і перспективи розвитку підприємництва" (м. Харків, 2009); ІІ міжнародна науково-практична конференція "Європейська інтеграція та перспективи розвитку економічного потенціалу України" (м. Дніпропетровськ, 2009); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах посилення глобалізаційних процесів" (м. Ірпінь, 2010); ІІ українсько-російський симпозіум "Теорія та практика податкових реформ" (м. Єкатеринбург, 2010).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені у 3-х монографіях (у тому числі 1 - одноосібна та 2 - колективні), 5_ти навчальних посібниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України (у тому числі 3 - індивідуальні та 2 - колективні), 26-ти статтях у провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 18-ти публікаціях в інших виданнях. Загальна кількість публікацій за темою дисертації становить 52 найменування загальним обсягом 147,4 д.а., з яких особисто автору належить 86,5 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (із 317 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 363 сторінок. Дисертація вміщує 26 таблиць, 33 рисунки, 11 додатків на 34-х сторінках.

2. Основний зміст роботи

міжнародний оподаткування конкуренція

У вступі розкрито актуальність теми, визначено сутність, ступінь розробки та значущість наукової проблематики, обґрунтовано необхідність проведення дослідження; показано зв'язок роботи з науковими програмами, темами; сформульовані мета, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; висвітлені наукова новизна та практичне значення отриманих результатів; продемонстровані апробація і можливості використання результатів дисертації, представлено інформацію щодо публікацій автора, обсягу та структури дисертації.

У першому розділі "Методологічно-теоретичні засади дослідження міжнародної податкової конкуренції" досліджено гносеологічну природу теорії міжнародної податкової конкуренції; визначено вплив податків на систему економічних відносин в умовах міжнародної податкової конкуренції; розглянуто такі специфічні ефекти міжнародної податкової конкуренції, як міжнародні податкові екстерналії та експорт податків.

У роботі обґрунтовано висновок про еволюційний характер формування та розвитку теорії міжнародної податкової конкуренції. Аналіз еволюції гносеологічного розуміння сутності цього явища дозволив виділити п'ять етапів поступового виокремлення теорії міжнародної податкової конкуренції у самостійний напрям дослідження міжнародних економічних відносин в результаті синтезу результатів досліджень у сфері регіональної податкової конкуренції та оподаткування іноземних інвестицій: перший етап - формування уявлення про феномен регіональної податкової конкуренції; другий етап - дослідження економічних наслідків оподаткування іноземних інвестицій; третій етап - формалізація теорії регіональної податкової конкуренції; четвертий етап - дослідження у сфері ефективного оподаткування іноземних інвестицій; п'ятий етап - виокремлення теорії міжнародної податкової конкуренції в самостійний напрям наукових досліджень.

Сутність поняття "міжнародна податкова конкуренція" полягає у суперництві країн із застосуванням інструментів оподаткування за мобільні обмежені економічні ресурси. Її виникнення зумовлене існуванням об'єктивних відмінностей між механізмами податкового регулювання національних економічних систем, які відповідають структурним особливостям їх відтворювальних комплексів, та посиленням взаємозалежності національних податкових систем в умовах економічної глобалізації.

Змістовне наповнення поняття "міжнародна податкова конкуренція" розкривається у структурі таких елементів: а) передумови виникнення міжнародної податкової конкуренції (об'єктивні відмінності між механізмами податкового регулювання національних економічних систем та міжнародна мобільність факторів виробництва); б) суб'єкти міжнародної податкової конкуренції (держави та об'єднання держав); в) об'єкти міжнародної податкової конкуренції, до яких належать мобільні обмежені економічні ресурси (капітал, робоча сила, споживання); г) інструменти міжнародної податкової конкуренції (функціональні інструменти та організаційні інструменти).

На підставі аналізу характеру та особливостей впливу податків в умовах економічної глобалізації на такі основні сегменти економічних відносин, як заощадження, інвестиції, заробітна плата і зайнятість, розкрито механізм дії міжнародної податкової конкуренції на міжнародне розміщення капіталу та міграцію робочої сили (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Модель впливу податків на міжнародний рух мобільних факторів виробництва в умовах міжнародної податкової конкуренції

Методологія дослідження міжнародної податкової конкуренції повинна ґрунтуватися на оцінці напрямків трансформації впливу податків на економічні відносини в умовах глобалізації, концентруючись на таких двох їх сегментах, як: а) заощадження, інвестиції, міжнародне розміщення капіталу (сегмент міжнародно мобільного капіталу); б) заробітна плата, зайнятість, міжнародна міграція робочої сили (сегмент міжнародно мобільної робочої сили).

У першому сегменті - міжнародно мобільного капіталу - глобальними факторами, що обумовлюють трансформацію впливу податків на схильність індивідів до заощадження в національній економіці, є зміни у співвідношенні податків на капітал, працю та споживання у структурі національних податкових систем, а також - у прогресивності оподаткування доходів індивідів з капіталу. Характер впливу податків на схильність корпорацій до заощаджень обумовлюється такими чинниками податкового характеру, як амортизаційна політика, режим оподаткування нерозподіленого прибутку та дивідендів. Інтенсивність впливу податків на схильність до інвестування як індивідів, так і корпорацій зумовлюється такими факторами, як рівень оподаткування капіталу в національних податкових системах країн світу та активність застосування національними інститутами національного регулювання механізму поділу підприємницького ризику між державою та підприємцями при оподаткуванні підприємницького прибутку. Найбільш відчутним податковим фактором впливу на міжнародне розміщення капіталу є рівень податків на капітал у національних податкових системах, стягнення яких призводить до викривлення структури міжнародного розміщення капіталу, спричиняючи його відтік з країн, які мають високий рівень таких податків, до країн з порівняно низьким рівнем оподаткування.

В другому сегменті - міжнародно мобільної робочої сили - вплив податків на заробітну плату та зайнятість зумовлюється тим, що зменшення рівня податків на працю у національній податковій системі, а також підвищення гнучкості ринку праці (внаслідок перегляду рівня мінімальної заробітної плати, збільшення допомоги по безробіттю, зростання мобільності робочої сили тощо) призводить до зростання пропозиції робочої сили та попиту на працю і, відповідно, зростання рівня зайнятості у національній економіці. Обґрунтовано, що найбільш вагомими з-поміж податкових факторів підвищення привабливості країни для міжнародно-мобільної висококваліфікованої робочої сили є відмова від прогресивності податків на працю або зменшення рівня прогресивності оподаткування, а також скасування дискримінації в оподаткуванні національної та іноземної робочої сили.

У дослідженні введено в науковий обіг поняття "міжнародні податкові екстерналії", до яких автор пропонує відносити зовнішні ефекти, що виникають, коли рішення національних інститутів державного регулювання однієї країни у сфері оподаткування призводять до зміни рівня суспільного добробуту резидентів інших країн. На підставі проведеного аналізу в роботі наголошується, що міжнародні податкові екстерналії є фактором, який істотно впливає на ефективність функціонування національних податкових систем і спроможність країни підтримувати існуючий рівень суспільного добробуту. У дисертаційному дослідженні визначено конкретні напрями дії таких міжнародних податкових екстерналій, як екстерналія відносних цін (зміна умов торгівлі та світових процентних ставок); екстерналія перерозподілу багатства (зміна міжнародного розподілу мобільних факторів виробництва); екстерналія фіскальної платоспроможності (зміна міжнародного розподілу податкової бази).

У праці зазначається, що при розкритті сутності такого специфічного ефекту міжнародної податкової конкуренції, як експорт податків, слід виходити з того, що його виникнення обумовлене дією міжнародних податкових екстерналій. Під експортом податків у міжнародному контексті слід розуміти перекладання податкового тягаря з резидентів країни на нерезидентів. Сутність категорії "експорт податків" розкрито у структурі таких характеристик: передумови існування; причини виникнення; сфера дії; наслідки дії (рис. 2). Автор доводить, що експорт податків призводить до зменшення вартості суспільних благ для громадян країни-експортера податків.

У другому розділі "Системно-класифікаційні характеристики моделей міжнародної податкової конкуренції" визначено методологічні аспекти моделювання міжнародної податкової конкуренції; виявлено системно-класифікаційні особливості моделей впливу характеристик країни на інтенсивність міжнародної податкової конкуренції; у структурі економіко-математичних моделей розкрито вплив характеристик резидентів та факторів виробництва на інтенсивність міжнародної податкової конкуренції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Характеристики категорії "експорт податків"

Доведено, що в якості методологічного підґрунтя для здійснення моделювання міжнародної податкової конкуренції повинна виступати оцінка її впливу на рівень суспільного добробуту, забезпечення якого є основним призначенням держави та її цільовою установкою у податковій сфері. Автор обґрунтував, що міжнародна податкова конкуренція змінює структуру розміщення ресурсів між країнами, здійснюючи відчутний вплив на їх економічний добробут. І тому, з погляду теорії суспільного добробуту, в умовах міжнародної податкової конкуренції посилюється ризик встановлення ставок оподаткування на рівні, меншому за Парето-оптимальні, внаслідок чого обсяг постачання суспільних благ і, відповідно, рівень добробуту суспільства є меншим, ніж у випадку міжнародної гармонізації оподаткування. У дисертаційному дослідженні зауважено, що визначення наслідків виникнення міжнародної податкової конкуренції, зокрема, з погляду суспільного добробуту країн, є суттєвим аспектом усвідомлення сутності цього явища.

На основі критичного аналізу запропонованих зарубіжними вченими моделей міжнародної податкової конкуренції в дисертації визначено методологічні засади застосування економіко-математичних моделей міжнародної податкової конкуренції для визначення її впливу на рівень суспільного добробуту. Для здійснення системної оцінки наслідків міжнародної податкової конкуренції проведено їх адаптацію шляхом трансформації базової моделі міжнародної податкової конкуренції. Це дозволило розкрити особливості впливу таких груп специфічних для кожної країни факторів: характеристики економіки країни (розмір економіки; рівень відкритості економіки); характеристики регуляторного середовища у сфері оподаткування (структура податкової системи; режим оподаткування капіталу; характер використання податкових надходжень); характеристики населення країни (чисельність населення; рівень попиту на соціальне забезпечення); характеристики ринків мобільних факторів виробництва (агломерація ринків мобільних факторів виробництва; рівень конкуренції за монопольний капітал; структура власності на мобільні фактори виробництва).

На прикладі економіко-математичних моделей, адаптованих для оцінки наслідків міжнародної податкової конкуренції для країн з малою відкритою економікою, у дисертаційному дослідженні доведено неоднакову інтенсивність такої конкуренції у країнах з малою та великою відкритою економікою, оскільки в останніх відтік капіталу внаслідок зменшення податків іншими країнами частково капіталізується у чистий доход на капітал, який належить її резидентам.

Обґрунтовано, що в умовах міжнародної податкової конкуренції зростання мобільності капіталу призводить до зміни структури податкової системи, зумовлюючи зменшення податкового тягаря на капітал з одночасним його перекладанням на працю або споживання. У випадку, коли окремі країни не розкривають інформації про доходи з капіталу іноземних інвесторів податковим адміністраціям країн їх резидентності, інвестори отримують змогу не декларувати своїх іноземних доходів на капітал, такі доходи можуть узагалі уникати оподаткування, і податковий тягар перекладатиметься на немобільні фактори виробництва. Доведено, що міжнародна співпраця з гармонізації податкового законодавства та обміну податковою інформацією, яка здійснюється між невеликою кількістю країн, не матиме відчутного позитивного результату, доки існують інші країни, які не беруть участі у такій співпраці.

Продемонстровано, що в умовах міжнародної податкової конкуренції оподаткування мобільного капіталу за принципом джерела виплати викривляє поведінку економічних агентів і призводить до "гонки на дно" у ставках оподаткування. Це може спричинити неефективне розміщення ресурсів і вимушену відмову країн від частини податкових доходів, необхідних для забезпечення належного рівня суспільного добробуту.

Використання економіко-математичних моделей міжнародної податкової конкуренції, трансформованих з урахуванням постулатів теорії суспільного вибору, дозволило автору обґрунтувати твердження, що важливим позитивним наслідком міжнародної податкової конкуренції варто визнати її вплив на ефективність діяльності національних інститутів державного регулювання. За відсутності міжнародної податкової конкуренції інститути державного регулювання, метою яких є максимізація розміру державної власності, власного споживання чи корисності, мають схильність до встановлення неоптимально високих з погляду суспільного добробуту податків. Посилення міжнародної податкової конкуренції стимулює зниження податкових ставок і проведення реформ, спрямованих на підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів.

Фактором, що стримує "гонку на дно" в оподаткуванні, виступає необхідність підтримання національними інститутами державного регулювання належного рівня суспільного добробуту, зокрема, через фінансування систем соціального забезпечення. Чим вищою є мобільність капіталу, тим більш лівими у політичному спектрі будуть законодавці, протидіючи зменшенню рівня оподаткування. Можна передбачити, що ефект політичного "зсуву вліво" пом'якшуватиме тиск міжнародної податкової конкуренції на рівень оподаткування мобільних факторів виробництва.

Структурно-функціональний аналіз моделей міжнародної податкової конкуренції, побудованих з припущенням існування між країнами конкуренції за значний приріст капіталу, велику компанію або цілу галузь, дозволяє констатувати, що внаслідок наявності операційних витрат та ефекту масштабу в умовах міжнародної податкової конкуренції привабливість країн із великим внутрішнім ринком для міжнародно мобільних факторів виробництва є вищою. Логістичні переваги таких країн означають, що вони можуть залучати на свою територію більше мобільних факторів виробництва за менших податкових витрат (субсидій), ніж країни з невеликим внутрішнім ринком.

Урахування в економіко-математичних моделях міжнародної податкової конкуренції ефекту експорту податків дозволило зробити висновок, що внаслідок зростаючої міжнародної диверсифікації економічної активності, яка супроводжується фінансовою лібералізацією, міжнародна податкова конкуренція призводить до того, що у країнах, які матимуть змогу здійснювати експорт податків, ставки податків на капітал будуть завеликі з погляду соціального оптимуму.

У третьому розділі "Сутність міжнародної податкової конкуренції" виявлено системні характеристики міжнародної податкової конкуренції; охарактеризовано податкові інструменти міжнародної економічної конкуренції; розкрито сутність міжнародної податкової конкуренції як фактору трансформації зовнішнього середовища оподаткування.

У роботі обґрунтовується, що з позицій структурно-логічного аналізу, міжнародну економічну конкуренцію в контексті її державно-регуляторної складової можна поділяти на міжнародну інституціональну і міжнародну фіскальну. Міжнародною інституціональною є конкуренція країн через регуляторні режими функціонування економічних агентів. Міжнародною фіскальною є конкуренція через інструменти податково-бюджетної політики. Автор продемонстрував, що міжнародна податкова конкуренція є складовою частиною міжнародної фіскальної конкуренції, яка, у свою чергу, разом із міжнародною інституціональною конкуренцією формує державно-регуляторну складову міжнародної економічної конкуренції (рис. 3).

З'ясовано, що податкова конкуренція проявляється у восьми формах відповідно до чотирьох класифікаційних ознак: вертикальна та горизонтальна податкова конкуренція відповідно до класифікаційної ознаки "функціональна структура суб'єктів її здійснення"; внутрішньодержавна та міжнародна податкова конкуренція відповідно до класифікаційної ознаки "територія дії"; активна та пасивна податкова конкуренція у відповідності до класифікаційної ознаки "характер дій суб'єктів"; добросовісна та недобросовісна податкова конкуренція у відповідності до класифікаційної ознаки "характер застосування інструментів".

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Податкова конкуренція у структурі державно-регуляторної складової міжнародної економічної конкуренції

Для визначення інструментарію міжнародної економічної конкуренції розкрито структуру ознак та функцій податків, а також склад їх елементів. Обґрунтовано, що в якості інструментів міжнародної податкової конкуренції слід розглядати окремі елементи податку, а склад таких елементів має визначатися у форматі двох груп: функціональні (суб'єкт оподаткування; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставки податку; податкові пільги) та організаційні (порядок обчислення; порядок декларування; порядок сплати). Необхідність поділу елементів податків на функціональні та організаційні зумовлюється наявністю у їх складі двох чітко відокремлених, відмінних за сутнісними характеристиками груп. Перша група, позначена нами як "функціональні", характеризує внутрішню сутність механізму конкретного податку. Саме її елементи обумовлюють сферу дії податку, і саме відмінність у цих елементах тотожних податків, що є складовими національних податкових систем різних країн, формує підґрунтя для існування міжнародної податкової конкуренції. Елементи ж податку, віднесені нами до групи "організаційних", характеризують переважно адміністративні відмінності податків і стосуються процедурних, а не сутнісних відмінностей у їх стягненні і не обумовлюють економічний зміст механізму їх стягнення.

У дисертації обґрунтовано необхідність доповнення - при аналізі впливу міжнародної податкової конкуренції на національну податкову політику країн світу - традиційно виокремлюваних нормативних та позитивних принципів оподаткування ще й принципами міжнародного оподаткування. Тобто з позицій сутності об'єкта дослідження - міжнародної податкової конкуренції - сутність її впливу має розкриватися у структурі трьох груп принципів оподаткування: нормативних, позитивних та принципів міжнародного оподаткування.

Сутність нормативних принципів оподаткування характеризується необхідністю узгодження фіскальних потреб держави й інтересів платників податків. Доведено, що нормативні принципи є принципами-орієнтирами побудови національної податкової системи, які встановлюють критерії узгодження двох основних вимог - задоволення фіскальних потреб держави і врахування інтересів платників податків. Сутність позитивних принципів як принципів-наслідків оподаткування розкривається через визначення трансформацій економічного середовища, що виникають внаслідок стягнення податків, зокрема, перекладання податків і надмірний податковий тягар.

Сутність принципів міжнародного оподаткування полягає у визначенні меж податкового суверенітету країн в оподаткуванні мобільних факторів виробництва. Виходячи з принципів міжнародного оподаткування, транскордонні потоки факторів виробництва можуть бути оподатковані або в країні, звідки походить доход (принцип джерела походження), або в країні, де власник фактора виробництва проживає (принцип резидентності). Ця відмінність стосується оподаткування як доходу з робочої сили, так і доходу з капіталу.

Міжнародна податкова конкуренція загострює проблеми додержання нормативних принципів оподаткування при формуванні національних податкових систем. У дисертації охарактеризовано зовнішнє середовище реалізації національними інститутами державного регулювання нормативних принципів оподаткування в умовах міжнародної податкової конкуренції через визначення основних чинників її впливу: отримання власниками мобільних факторів виробництва можливості вільно їх переміщувати між національними відтворювальними комплексами з різним рівнем оподаткування, уникаючи сплати податків у країні отримання доходів і, відповідно, участі у фінансуванні виробництва суспільних благ; отримання власниками мобільних факторів виробництва можливості споживати суспільні блага в інших країнах, ніж тих, у яких вони сплачують податки; неспроможність національних інститутів державного регулювання ефективно протидіяти впливу на економічну поведінку платників та носіїв податків, який створюється інститутами державного регулювання інших країн у процесі міжнародної податкової конкуренції; обмеженість можливостей національних інститутів державного регулювання забезпечувати алокаційну ефективність податкових систем в умовах дії міжнародних податкових екстерналій та експорту податків іншими країнами.