Інтернаціоналізація професійного розвитку менеджерів

20

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КУЛИК ЮРІЙ ЄВГЕНОВИЧ

УДК 339.9:330.34

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МЕНЕДЖЕРІВ

Спеціальність 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Білошапка Владислав Анатолійович, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", професор кафедри міжнародного менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Орєхова Тетяна Вікторівна, Донецький національний університет, професор кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Гальперіна Любов Павлівна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних досліджень.

Захист дисертації відбудеться «_6_» грудня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 в ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки України за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.

Автореферат розіслано «_5_» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор Л.Л. Антонюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Процеси глобалізації, стрімкий інформаційний і технологічний прогрес, поглиблення міжкультурних взаємовпливів, а також посилення тенденції циклічно-кризового світогосподарського розвитку вимагають пошуку і використання інноваційних механізмів для підвищення конкурентоспроможності транснаціональних корпорацій у міжнародному бізнесі. У контексті адаптації до нових викликів коригуються завдання і зміст роботи менеджерів компаній, включених у динамічні процеси інтернаціоналізації та глобалізації.

Дослідження інтернаціоналізації розвитку менеджерів міжнародних компаній є особливо актуальним в умовах глобальної конкуренції, коли ТНК потрібно підвищувати віддачу від інвестицій у залучення, навчання, розвиток й утримання компетентних менеджерів на всіх рівнях організаційної структури, формуючи при цьому надійні системи кадрових резервів і наступництва вищого керівництва. Значної уваги також потребує заохочення лідерства, яке повинно бути спрямованим на переосмислення, а іноді й зміну ключових процесів, генерування нових креативних ідей, активізацію командної роботи для формування у кожного працівника натхнення й творчого підходу до досягнення поставлених цілей.

Загальна методологія дослідження інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі сформувалася у працях іноземних вчених Р.Бояціса, Д.Голмана, П.Друкера, І.Едайзеса, А.Залезніка, К.Камерона, Дж.Коттера, Г.Мінцберга, Р.Саймонса, Р.Стюарт, Д.Сулла та інших. Головна узагальнена ідея їхніх робіт полягає в тому, що інтернаціоналізація професійного розвитку менеджерів відбувається безперервно під час управлінської діяльності в рамках організацій та поза ними шляхом отримання талановитими менеджерами нового ефективного досвіду у різноманітних життєвих подіях внаслідок поглиблення міжнародного поділу праці й активізації зовнішньоекономічної діяльності. Ряд зарубіжних дослідників, зокрема К.Барлетт, М.Бекінгем, Д.Босворт, Дж.Брант, Х.Бруч, Дж.Голд, С.Гошал, Д.Колб, Д.Кямпа, М.Ломбардо, М.Макколл, А.Мамфорд, С.Мелоун, А.Моррісон, М.Сорчер, Дж.Стерджес, П.Хані, Дж.Холенбек та інші встановили, що для успішного ведення бізнесу та вирішення організаційних завдань сучасні менеджери повинні володіти низкою спеціальних навичок, виконувати певні функції, створювати можливості налагодження комунікацій з іншими людьми. Вказані науковці окреслили основні здібності та якісні характеристики, які притаманні успішним менеджерам у міжнародному бізнесі. Вони показали, що у сфері інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів існує низка ключових напрямів, які потребують подальших наукових досліджень, зокрема щодо ролі навчальних закладів, корпоративних центрів та департаментів персоналу компаній, а також діяльності самих менеджерів стосовно управління кар'єрою.

У дослідженнях вітчизняних науковців (праці З.Адаманової, Л.Антонюк, О.Білоруса, А.Гальчинського, В.Геєця, Б.Губського, Т.Кальченка, І.Каленюк, Ю.Козака, Д.Лук'яненка, З.Луцишин, О.Мозгового, В.Новицького, Т.Орєхової, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, О.Рогача, А.Румянцева, С.Сіденко, А.Філіпенка, Т.Циганкової, В.Чужикова, О.Швиданенка, В.Шевчука, І.Школи та ін.) розкривається методологічна сутність процесів глобалізації, транснаціоналізації, а також управління міжнародною конкурентоспроможністю компаній, зокрема й у контексті активізації міжнародного бізнесу, що супроводжується посиленням тенденцій інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів. Водночас дослідники В.Білошапка, Л.Гальперіна, В.Герасимчук, В.Данюк, С.Козаченко, А.Кредісов, О.Кузьмін, Ю.Макогон, А.Наливайко, Є.Панченко, Л.Петрашко, К.Редченко, В.Рокоча, Л.Руденко-Сударєва, С.Соболь, А.Шегда та ін. наголошують, що становлення менеджерів міжнародних компаній відбувається, насамперед, завдяки успішному оволодінню професійними управлінськими компетенціями.

При цьому багато напрямів цієї наукової проблеми потребують подальшого дослідження. Недостатньо проаналізованими є економічні аспекти професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі, зокрема інтенсивність зв'язку між затратами на підготовку менеджерів і фінансовими результатами ТНК. Вимагають удосконалення організаційні підходи до стимулювання та управління процесом професійного розвитку менеджерів у сучасному бізнесі. Все це визначає актуальність дисертаційного дослідження та його практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Результати дисертаційних розробок автора використані при підготовці розділу 3. “Механізми реалізації і розвитку національних конкурентних переваг у глобальній економічній системі”. Зокрема автором було досліджено резерви підвищення конкурентоспроможності українських компаній у контексті інтернаціоналізації їхньої зовнішньоекономічної діяльності.

Автор брав участь у виконанні науково-дослідної теми “Ресурси і моделі глобального економічного розвитку” (державний реєстраційний номер 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. У рамках цієї теми автором було досліджено роль людського капіталу у формуванні конкурентних пріоритетів вітчизняних підприємств в умовах глобалізації міжнародного бізнесу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування і розробка теоретичних та організаційно-економічних основ формування процесу інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких основних методологічних, науково-методичних і практичних завдань:

- дослідити сутність та сучасні особливості інтернаціоналізації бізнес-середовища;

- проаналізувати основні етапи інтернаціоналізації розвитку менеджерів транснаціональних корпорацій у контексті забезпечення зростання конкурентоспроможності організацій в сучасних економічних умовах;

- встановити кореляцію між фінансовими затратами ТНК на розвиток управлінського персоналу та капіталізацією цих компаній;

- визначити міжнародні, регіональні та міжкультурні особливості розвитку управлінського професіоналізму у міжнародному бізнесі;

- виявити основні фактори, що впливають на інтернаціоналізацію професійного розвитку менеджерів;

- запропонувати шляхи удосконалення професійної підготовки майбутніх менеджерів міжнародних компаній;

- дослідити вплив корпоративної культури міжнародних компаній на професійний розвиток менеджерів;

- удосконалити систематизацію типів ключових подій, що розвивають управлінський досвід менеджерів у міжнародному бізнесі;

- дослідити стратегічну роль організації у професійному розвитку менеджерів в умовах інтернаціоналізації підприємств України;

- запропонувати механізми та інструменти розвитку професіоналізму менеджерів як на організаційному, так і на індивідуальному рівнях з метою підвищення конкурентоспроможності компаній на глобальних ринках.

Об'єктом дослідження є процеси формування та управління кадровим ресурсом міжнародних компаній в умовах глобальної економіки.

Предметом дослідження є сучасні механізми та інструменти інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів у глобальному бізнесі.

Методи дослідження. Поліаспектність проблеми інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів у глобальному вимірі передбачає застосування комплексу методів дослідження, адекватних аналізованому феномену. В процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано теоретичні методи -аналізу, синтезу, узагальнення (для дослідження інтернаціоналізації бізнес-середовища - у підрозділі 1.1, характеристики детермінант оцінки міжнародної конкурентоспроможності компаній - у підрозділі 1.2); системного узагальнення (для дослідження професійного розвитку менеджерів ТНК - у підрозділі 1.3); наукової абстракції (для виявлення шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх менеджерів міжнародних компаній - у підрозділі 3.1); емпіричні методи - анкетування, інтерв'ю, спостереження (для аналізу умов та факторів інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів - у підрозділах 2.1 та 2.2, виявлення подій, що детермінують управлінський досвід менеджерів - у підрозділі 2.2, визначення міжнародних, регіональних і міжкультурних особливостей розвитку управлінського професіоналізму у міжнародному бізнесі - у підрозділі 2.3); методи математичної статистики - лінійної кореляції (для встановлення зв'язку між фінансовими затратами ТНК на розвиток управлінського персоналу та капіталізацією цих компаній - у підрозділі 1.4), експертних оцінок (для виявлення залежності між типом корпоративної культури міжнародних компаній та якістю професійного розвитку менеджерів цих компаній - у підрозділі 3.2).

Інформаційною базою дослідження виступили: широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, експертні оцінки науковців і практиків, результати наукових досліджень ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, інформаційні матеріали міжнародних консалтингових компаній, зокрема “Bain & Co”, “McKinsey”, “Center for Creative Leadership”, Гарвардської школи бізнесу, міжнародних асоціацій у сфері економіки, менеджменту, національних і зарубіжних дослідницьких і рейтингових агентств, аналітичні доповіді на електронних носіях.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні розвинуто теоретичну та організаційно-економічну базу для оцінки й аналізу інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів міжнародних компаній. Наукова новизна визначається наступними положеннями:

вперше:

виявлено рівні кореляції між затратами на підготовку менеджерів транснаціональних корпорацій та капіталізацією цих ТНК в залежності від типу управлінського розвитку за класифікацією А.Мамфорда, який виявив чотири основні типи розвитку менеджерів, що залежать від рівня домінанти навчання і/або виконання задач: виконавський, інтегративний, тренінговий, стихійний. Таким чином, підтверджено гіпотезу про те, що фінансові результати компаній значною мірою залежать від якості управління. Доведено, що поглиблення рівня інтернаціоналізації діяльності міжнародних компаній вимагає посилення стратегічного підходу до зростання їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку шляхом спрямування організаційних ресурсів на реалізацію програм професійного розвитку менеджерів, що мають значний зв'язок з навчанням та істотний зв'язок з виконанням завдань (інтегративний тип). Основними перевагами таких програм є те, що маючи чіткі цілі і структуру розвитку, що плануються заздалегідь або оцінюються згодом як досвід навчання, вони знаходяться в безпосередній компетенції вищого керівництва компаній;

запропоновано авторську методику оцінки готовності менеджерів міжнародних компаній до використання досвіду управлінської діяльності у крос-культурному середовищі, що включає такі компоненти: прагнення до розвитку (оцінюється за елементами: пошук можливостей для професійного розвитку у міжнародному бізнесі; здібність до вдосконалення навичок міжкультурної взаємодії; пошук і використання зворотного крос-культурного зв'язку; отримання уроків з помилок; емоційно-психологічна стійкість та відкритість до критики), готовність до міжкультурного лідерства (розглядається в розрізі: розуміння себе, прагнення до видатних організаційних досягнень; наявності здібностей до діалектичного аналізу; використання можливостей підтримки від інших людей; справедливість і чесність у вчинках; адаптивність до культурних відмінностей; крос-культурне лідерство) та міжнародна управлінська креативність (оцінюється за критеріями: прагнення до системного розуміння та організації міжнародного бізнесу; уміння взаємодіяти з людьми різних культур і національностей; уміння врегульовувати проблемні взаємовідносини). Визначено, що глобалізація, науково-технологічні та інноваційні прориви, посилення загроз глобального фінансово-економічного характеру зумовлюють оновлення механізмів аналізу витрат на управління і розвиток персоналу. Показано необхідність використання диференційованої оцінки та прогнозу економічної ефективності витрат ТНК на персоніфікований професійний розвиток менеджерів.

удосконалено:

систему каталізаторів професійного розвитку менеджерів: зворотній зв'язок, виклики, підтримка та зобов'язання. Менеджери міжнародних компаній повинні самостійно вдосконалювати свої професійні управлінські компетенції через самооцінку, активне отримання нового досвіду шляхом сприйняття різноманітних викликів середовища і використання систем зовнішньої підтримки. При цьому додатковою рушійною силою професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі є прийняття таких організаційних зобов'язань, що накладатимуть на них персоніфіковану відповідальність за результат досягнення/недосягнення попередньо зафіксованих цільових результатів їхньої управлінської діяльності. Показано, що застосування цих каталізаторів при формуванні систем організаційних стимулів і винагород у практиці управління людськими ресурсами ТНК позитивно впливає на їх організаційний клімат;

компаративну характеристику країнових моделей професійного розвитку менеджерів. Основними елементами американської, європейської, японської та пострадянської (російської та української) моделей є орієнтованість розвитку, стратегії управлінської професіоналізації, форми навчання менеджерів, механізми та інструменти розвитку. Порівняльний аналіз ефективності застосування програм і методик професійного розвитку менеджерів у різних країнах дозволив визначити пріоритети запровадження корпоративних інструментів управлінського розвитку, зокрема обґрунтовано необхідність наявності чіткої організаційної стратегії щодо розвитку менеджерів із визначенням змісту і структури знань, навиків, поведінкових компетенцій та корпоративних цінностей.

отримало подальший розвиток:

логіка запровадження об'єктивно-циклічного процесу управління професійним розвитком менеджерів міжнародних компаній у сучасному бізнесі: ситуаційний діагностичний аналіз, формування альтернатив, визначення критеріїв, оцінка і відбір стратегій, реалізація стратегії, коригування пріоритетів. Через розкриття змісту кожного з цих етапів безперервного циклу встановлено, що використання менеджерами такого підходу сприятиме прискоренню власної професіоналізації і підвищенню рівня індивідуальної конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці. Він може бути корисним для департаментів персоналу ТНК та інтернаціоналізованих українських компаній у контексті оптимізації організаційних механізмів розвитку менеджерів, зокрема в ідентифікації ключових управлінських завдань, плануванні резерву менеджерів, наданні їм необхідних ресурсів і повноважень, моніторингу прогресу розвитку в динаміці;

класифікація подій, що детермінують управлінський досвід менеджерів та найбільшою мірою впливають на професійний розвиток менеджерів у міжнародному бізнесі у межах таких основних груп: робочі завдання; невдачі (у тому числі подолання особистих життєвих стресів); взаємодії з керівниками; взаємодії з підлеглими; форс-мажорні кризові ситуації. Показано, що у глобальному бізнесі критично важливим для професійного розвитку менеджерів-експатріантів є досвід від культурного шоку під час виконання робочих завдань і взаємодії з людьми в іноземній країні;

положення, що характеризують кореляцію між типом корпоративної культури міжнародних компаній та якістю професійного розвитку їхніх менеджерів. На основі узагальнення даних експертних оцінок, визначено, що ТНК, в яких вагомий акцент робиться на міжнародну конкурентоспроможність через досягнення високих ринкових і фінансових результатів та успішне виконання поставлених завдань (ринкова культура за типологією К.Камерона і Р.Куінна), найбільшою мірою (показник кореляції 0,68) сприяють професійному розвитку менеджерів. Меншою мірою професіоналізація менеджерів заохочується у компаніях, яким притаманні адхократична (0,54) й кланова (0,33) корпоративні культури. Водночас ТНК, які сповідують ієрархічну культуру (-0,21), обмежують можливості професійного розвитку менеджерів.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті дослідження наукові висновки впроваджено при удосконаленні практики стратегічного управління професійним розвитком менеджерів, ініціюванні змін щодо підвищення результативності управлінської діяльності в банку “Райффайзен Банк Аваль” (довідка № 105-00/252 від 14.05.2009 р.), в компаніях “Українсько-Середземноморські авіалінії” (довідка № 4/2/144 від 14.05.2009 р.) та “Медичний Комплекс” (довідка № 51/09 від 19.05.2009 р.). На загальнодержавному рівні розробки автора, висновки і пропозиції дослідження було використано для формування завдань професійного розвитку менеджерів українських промислових підприємств для забезпечення їх міжнародної конкурентоспроможності в сучасних умовах глобалізації міжнародного бізнесу, формування засад системної освітньої підготовки і підвищення кваліфікації керівників державних органів влади (довідка з Інституту законодавства Верховної Ради України № 22/227-1-4 від 15.05.2009 р.).

Матеріали та результати дисертаційної роботи використано в процесі розробки навчальних програм і методичного забезпечення, а також застосовано під час викладання дисциплін “Управлінська результативність у міжнародному бізнесі” та “Міжнародний менеджмент” на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (довідка від 15.04.2010 р.) і в навчальній діяльності Міжнародного інституту бізнесу при підготовці та викладанні управлінських дисциплін програм Executive MBA, International MBA, корпоративної програми управлінського розвитку “Leadership Gym” для менеджерів провідної ТНК “Anheuser-Busch InBev” (довідка № 9/09-88 від 09.09.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які використані у дисертаційній роботі та виносяться на захист, здобуто автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на 10 міжнародних та вітчизняних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, зокрема: на III науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки” (м. Луцьк, квітень 2006 р.), III міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Алушта, травень 2006 р.), V міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, вересень 2006 р.), III науковій конференції Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана “Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку” (м. Київ, лютий 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції Київського університету ринкових відносин “Глобалізація, СОТ: Конкурентні позиції України” (м. Київ, березень 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Інноваційний розвиток менеджменту в сучасних умовах” (м. Київ, травень 2007 р.), III міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Ялта, жовтень 2007 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів" (м. Дніпропетровськ, листопад 2007 р.), науково-методичній конференції Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана “Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій” (м. Київ, лютий 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні у контексті європейської інтеграції” (м. Умань, квітень 2010 р.).

Публікації. Основні положення роботи опубліковано дисертантом самостійно та у співавторстві у 16 наукових працях загальним обсягом 4,35 друкованих аркуша, з них: 8 - у наукових фахових виданнях, 8 - в інших виданнях. Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 208 сторінок основного тексту. Дисертація містить 26 таблиць на 22 сторінках, 34 рисунки на 12 сторінках, 4 додатки на 22 сторінках, список джерел нараховує 275 найменувань.

менеджер інтернаціоналізація корпорація

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, завдання та визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, подано характеристику наукової новизни, практичного значення одержаних результатів та інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У розділі 1 "Теоретико-методологічні основи інтернаціоналізації середовища професійного розвитку менеджерів" досліджено вплив глобалізації на вирішення завдань зростання управлінської результативності міжнародних компаній, проаналізовано кореляцію між затратами на підготовку менеджерів і капіталізацією провідних ТНК, визначено ключові ознаки управлінської діяльності й основні риси сучасних менеджерів міжнародних компаній, виявлено ключові пріоритети досліджень інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів

Доведено, що однією з головних умов зростання конкурентоспроможності ТНК на світовому ринку є спрямування організаційних ресурсів у сферу професійного розвитку менеджерів, а саме на програми, що мають чіткі цілі і структуру розвитку, створену самими менеджерами і їхніми безпосередніми керівниками, що заздалегідь сплановані і знаходяться в компетенції топ-менеджерів (інтегративний тип за А.Мамфордом). За допомогою коефіцієнту лінійної кореляції Пірсона аналіз найбільших 500 світових ТНК з рейтингу Financial Times Global 500 показав, що найвищий кореляційний зв'язок (0,78) між затратами на підготовку менеджерів та ринковою капіталізацією ТНК існує в тих корпораціях, які застосовують програми управлінського розвитку інтегративного типу. Слід зауважити, що такі програми характерні для ТНК, які створюють істотну частку доданої вартості у кінцевому продукті: General Electric, Microsoft, AT&T, Procter & Gamble, British Petroleum і Johnson & Johnson (табл. 1.).

Таблиця 1 - Зв'язок між фінансовими витратами на корпоративне навчання менеджерів та ринковою капіталізацією провідних ТНК світу за типами управлінського розвитку

* - за даними рейтингу Financial Times Global 500 2008.

** - адаптовано звіти 20-ти провідних ТНК світу.

Проведене автором дослідження моделей менеджменту країн тріади, Росії та України показало, що існують відмінності у підходах до професійного розвитку менеджерів щодо: орієнтованості розвитку, стратегій управлінської професіоналізації, форм навчання менеджерів, механізмів та інструментів розвитку.

У дисертації показано, що основними пріоритетними напрямами наукових досліджень професійного розвитку менеджерів міжнародних компаній, що працюють в Україні, є: визначення основних типів подій, які вплинули на становлення менеджерів; виявлення факторів, причин і бар'єрів, що стримують ефективний розвиток менеджерів; окреслення основних тенденцій управління кар'єрою менеджерів; визначення кар'єрних пріоритетів українських менеджерів у міжнародному бізнесі, зокрема аналіз важливості критеріїв успіху їхньої кар'єри.

У розділі 2 "Аналіз факторів професійного розвитку менеджерів міжнародних компаній" досліджено основні фактори професійного розвитку й проаналізовано ступінь їх впливу на професійне становлення менеджерів, показано, що поряд з талантом менеджерів важливе значення має управлінський досвід, проаналізовано культурологічні фактори формування професійної підготовки менеджерів у міжнародних компаніях.

У дисертаційній роботі представлено авторську анкету, що була використана під час інтерв'ю з менеджерами іноземних та вітчизняних компаній, діяльність яких значно інтегрована у міжнародний бізнес, зокрема: Київстар, Сан Інтербрю Україна, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, УкрСибБанк, Інком, Фокстрот, Аеросвіт, Авіант, Мегаполiс, Меркс, УкрНет, Кiнто, Група компаній «XXI Століття» та інші. На основі аналізу отриманих даних автор запропонував класифікацію подій, що найбільшою мірою впливають на професійний розвиток менеджерів у міжнародному бізнесі: робочі завдання, невдачі, взаємодія з керівниками, взаємодія з підлеглими, форс-мажорні кризові ситуації. Дослідження показали, що на професійний розвиток менеджерів найбільший вплив (майже 60%) мають події, які безпосередньо пов'язані з виконанням менеджерами своїх професійних обов'язків.

Істотну вагу з-поміж подій, які вплинули на формування досвіду управління і професійний розвиток менеджерів, мають ті, що пов'язані з робочими завданнями (близько 50%), зокрема такі: організація нового виробництва, виведення бізнесу з кризи, реалізація інноваційного проекту, виконання нового завдання, перехід на посаду з більшим масштабом управлінської діяльності, перша робота, пов'язана з виконанням управлінських і контрольних функцій, отримання досвіду на першому місці роботи. Невдачі становлять 24%, взаємодії з керівниками - 15%. При цьому існує низка подій (близько 11%), які не можна віднести до вищезгаданих категорій: служба на офіцерських посадах в армії, підготовка резерву менеджерів у зв'язку із плановими ротаціями, вимушена реструктуризація та скорочення штатів у кризових умовах, звільнення ключових працівників компанії або звільнення людини, на яку розраховують. Водночас, у міжнародному бізнесі важливими подіями, які мають істотний вплив на професійний розвиток менеджерів, є виконання управлінських завдань в іноземній країні та взаємодії з людьми інших культур і національностей.

Важливе значення для професійного розвитку менеджерів мають управлінські компетенції, що формуються із таких компонентів, як знання, навики, здібності, позиція/установки (ставлення до окремих людей і подій) та поведінка. Різноманітні управлінські компетенції менеджери міжнародних компаній можуть здобути як в своїй країні, так і за кордоном. Доведено, що успішність кар'єри менеджерів у міжнародному бізнесі пов'язана із наявністю управлінського досвіду за межами своєї країни. Автором запропонована методика, що дозволяє визначити ступінь готовності менеджерів міжнародних компаній до набуття крос-культурного досвіду управлінської діяльності (табл. 2).

Таблиця 2 - Компоненти методики оцінки готовності менеджерів до використання досвіду управлінської діяльності у крос-культурному середовищі

Отримання менеджерами міжнародних компаній високих оцінок за цією методикою від їхніх директорів і колег вказуватиме на їхню імовірну високу управлінську результативність у міжнародному бізнесі та хороші можливості для успішної міжнародної кар'єри.

У розділі 3 "Стратегічне моделювання професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі" запропоновано напрями стимулювання професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі, удосконалено перелік каталізаторів управлінського розвитку, показано стратегічну роль організацій у процесах професіоналізації, визначено, що самі менеджери є відповідальними за власний розвиток.

Наголошується, що міжнародні компанії для забезпечення високої результативності і підтримки власної конкурентоспроможності на стабільно високому рівні повинні застосовувати ефективні і діючі стратегії й методики управління персоналом, зокрема щодо покращення професіоналізму менеджерів компанії. Одним із ключових способів професійного розвитку менеджерів ТНК є створення корпоративних навчальних центрів. Показано, що серед багатьох способів безперервного навчання, найефективнішим є навчання на робочому місці.

Автором обґрунтовується логіка об'єктивно-циклічного процесу управління професійним розвитком менеджерів міжнародних компаній, представлена у виді алгоритму (рис.1.).

Рис. 1 - Алгоритм управління професійним розвитком менеджерів міжнародних компаній

Використання менеджерами цього інструменту сприятиме прискоренню їхнього власного професійного розвитку у міжнародному бізнесі. Запропонована циклічна схема може бути корисною як інструмент для управління кар'єрою на індивідуальному рівні, так і для департаментів персоналу ТНК у контексті оптимізації організаційних механізмів розвитку управлінських талантів. Поряд з цим економічна доцільність впровадження даного циклічного алгоритму у практику міжнародних компаній полягає у скороченні обсягів витрат шляхом раціонального розподілу необхідних ресурсів і повноважень між підрозділами ТНК.

Автором були узагальнені основні пріоритети управління професійним розвитком менеджерів міжнародних компаній: створення фундаменту для управлінського розвитку; активна цілеспрямована діяльність на подолання нових робочих викликів і випробувань; високий рівень стійкості до стресів; наполегливість; ефективне управління власним часом; уміння формування команди; отримання управлінського досвіду за кордоном; ефективне делегування повноважень.

На основі узагальнення даних експертних оцінок у дисертації доведено, що існує чітка кореляція між типом корпоративної культури, що домінує в компанії, та якістю професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі (табл. 3).

Таблиця 3 - Залежність між типом корпоративної культури міжнародних компаній та якістю професійного розвитку менеджерів цих компаній

Так, організації, що сповідують ринкову корпоративну культуру, в якій вагомий акцент робиться на міжнародну конкурентоспроможність через досягнення високих ринкових і фінансових результатів та успішне виконання поставлених завдань, найбільшою мірою сприяють професійному розвитку менеджерів. Водночас, надто формалізовані та структуровані міжнародні компанії обмежують можливості професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі.

У дисертації розвинуто систему ключових каталізаторів, які значною мірою сприяють управлінському розвитку менеджерів. Такими каталізаторами, поряд із зворотним зв'язком, викликами, підтримкою, є зобов'язання щодо отримання конкретного попередньо зафіксованого результату. Зобов'язання менеджерів слід розглядати у контексті залучення їх до усіх аспектів управлінської діяльності. При цьому дослідження показують, що застосування зазначених каталізаторів під час формування систем організаційних стимулів і винагород у практиці управління людськими ресурсами в міжнародних компаніях позитивно впливає на організаційний клімат.

Виконано порівняльну оцінку доцільності застосування інструментів управлінського розвитку в українських підприємствах в залежності від стратегії (типу) міжнародної конкурентної поведінки (табл. 4).

Таблиця 4 - Адаптація інструментів професійного розвитку менеджерів до української бізнес-практики

*** - дуже важливо; ** - важливо; * - бажано.

Показано, що найбільшої підтримки потребують програми та інструменти, спрямовані на реалізацію стратегії суперництва, яка дозволяє значно посилити позиції вітчизняних підприємств на міжнародних ринках.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо забезпечення організаційно-економічних основ формування процесу інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів. На основі системного підходу до дослідження ключових аспектів інтернаціоналізації та управлінської діяльності автор сформулював теоретичні та прикладні висновки щодо факторів, умов і пріоритетів професіоналізації менеджерів у ТНК і в українських компаніях.

1. На сучасному етапі розвитку суттєво підвищується роль окремої людини і людського капіталу в економічному потенціалі компаній та країн. Зростання конкурентоспроможності ТНК на світовому ринку потребує спрямування організаційних ресурсів у сферу професійного розвитку менеджерів, а саме на програми, що мають чіткі цілі і структуру розвитку та знаходяться в компетенції вищого керівництва транснаціональних корпорацій. За умови успішного адміністрування таких програм у ТНК, інвестування в підготовку менеджерів значною мірою сприятиме зростанню капіталізації цих корпорацій за рахунок доведеного існування високого рівня кореляційного зв'язку між цими показниками.

2. Розуміння компаративних характеристик і особливостей країнових моделей управління професійним розвитком менеджерів, зокрема американської, європейської, японської, пострадянської, дозволяють кадровим підрозділам ТНК підвищити якість рішень щодо пошуку, оцінки та забезпечення результативності внеску менеджерів до реалізації стратегій компаній в умовах глобальної конкуренції. Знання міжкультурних аспектів та закономірностей розвитку особистості менеджерів сприяють науковому обґрунтуванню пріоритетів створення системи формування управлінських кадрів, у якій центральним елементом є планування індивідуальної кар'єри менеджера.

3. На професійний розвиток менеджерів у міжнародному бізнесі впливають такі фактори, як знання, навики, здібності, позиція/установки (ставлення до окремих людей і подій), поведінкові компетенції та управлінський досвід. Тоді як знання і навики не мають істотного впливу в процесі інтернаціоналізації професійного розвитку менеджерів, управлінський досвід відіграє важливу роль у професійному становленні як українських, так і зарубіжних менеджерів міжнародних компаній. Необхідний менеджерам досвід формується внаслідок виконання обов'язків у різноманітних подіях, які доцільно об'єднати в такі групи: робочі завдання; невдачі (подолання особистих життєвих стресів); взаємодія з керівниками; взаємодія з підлеглими; форс-мажорні кризові ситуації. У міжнародному середовищі важливими подіями, які мають вагомий вплив на професійний розвиток менеджерів-експатріантів, є виконання управлінських завдань в іноземній країні та взаємодії з людьми інших культур і національностей. В економічно високорозвинених країнах найбільшу вагу серед подій, які сприяють розвитку досвіду управління менеджерів, мають робочі завдання. Водночас у економічно низько-розвинених країнах саме події, котрі пов'язані із взаємодією з керівниками, головним чином детермінують управлінський досвід менеджерів міжнародних компаній.

4. Важливе значення в забезпеченні ефективності організаційних зусиль щодо професійного розвитку менеджерів міжнародних компаній має якість оцінки та прогнозування можливостей цих менеджерів використовувати набутий досвід та транслювати його у формуванні необхідних компетенцій для вирішення нових складніших управлінських завдань. Методика оцінки готовності менеджерів до використання досвіду управлінської діяльності у крос-культурному середовищі підвищує якість цієї оцінки та прогнозу за рахунок системного аналізу таких складових, як прагнення до розвитку, готовність до міжкультурного лідерства та міжнародна управлінська креативність. На основі методики можна також оцінювати міжнародний ринковий потенціал менеджерів та прогнозувати продуктивність їхньої роботи у глобальному бізнесі. Отримання менеджерами високих оцінок за цією методикою від їхніх директорів і колег вказують на імовірно високу результативність їх діяльності та хороші можливості для вдалої міжнародної кар'єри, насамперед, у компаніях, що активно проходять крізь процеси інтернаціоналізації своєї діяльності.

5. Враховуючи необхідність прийняття менеджерами міжнародних компаній індивідуальної відповідальності за свій професійний розвиток, слід розширити наявний інструментарій стратегічного планування управлінської кар'єри у міжнародному менеджменті. Одним з важливих інструментів вирішення цієї задачі є алгоритм управління професійним розвитком менеджерів міжнародних компаній, що має циклічний характер та передбачає шість основних етапів (ситуаційний діагностичний аналіз, формування альтернатив, визначення критеріїв, оцінка і відбір стратегій, реалізація стратегії, коригування пріоритетів). Використання цього алгоритму також буде корисним під час планування організаційних заходів щодо прискорення професійного розвитку менеджерів у ТНК.

6. В умовах інтелектуалізації та індивідуалізації менеджменту професійне зростання та життєвий успіх керівників значною мірою залежить від них самих. Однак у міжнародних компаніях департаменти персоналу чи служби управління людськими ресурсами можуть сприяти прискоренню професійного розвитку менеджерів шляхом впровадження в управлінську практику системи каталізаторів (зворотний зв'язок, виклики, підтримка, зобов'язання), що також можуть надати менеджерам можливість значно збільшити цінність досвіду, який вони отримують від діяльності у міжнародному бізнесі. Відсутність системи каталізаторів у практиці міжнародних компаній, у свою чергу, може звести цю цінність до мінімуму.

7. Зростаюча залежність між типом корпоративної культури компанії та якістю професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі зумовлює доцільність запровадження інноваційних організаційних механізмів, спрямованих на підвищення міжнародної конкурентоспроможності через досягнення високих ринкових і фінансових результатів та успішне виконання поставлених завдань. Основними критеріями якості професіоналізації менеджерів у міжнародному бізнесі є рівень організаційної підтримки, ефективність кадрових підрозділів, індивідуальна відповідальність менеджерів за власний розвиток, а також можливості запобігання управлінському регресу та використання каталізаторів професійного розвитку керівників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кулик Ю. Є. Аналіз організаційних аспектів функціонування компанії, як фактор адаптації молодого спеціаліста до нового місця роботи / Ю. Є. Кулик // Культура народов Причерноморья. Выпуск 80. - Симферополь: ТНУ, 2006. - С. 81--83. - (0,4 д.а.).

2. Кулик Ю. Є. Професіоналізм менеджера та деякі аспекти його розвитку / Ю. Є. Кулик // Культура народов Причерноморья. Выпуск 85. - Симферополь: ТНУ, 2006. - С. 63--68. - (0,5 д.а.).

3. Кулик Ю. Є. Професійний розвиток менеджерів як стратегія управління персоналом у міжнародному бізнесі / Ю. Є. Кулик // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 8 (74). - С. 116--123. - (0,5 д.а.).

4. Кулик Ю. Є. Органiзацiйнi детермiнанти управлiнськоi результативностi у мiжнародному бiзнесi / В. А. Бiлошапка, Ю. Є. Кулик // Формування ринкової економiки: Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2007. - С. 55--62. - (0,5 д.а.) (особисто автору належить 0,2 д.а. - обґрунтування результативної роботи з інформацією у мiжнародному бiзнесi).

5. Кулик Ю. Є. Сучасні пріоритети наукових досліджень професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі / В. А. Білошапка, Ю. Є. Кулик // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №11 (77). - С. 39-45. - (0,5 д.а.) (особисто автору належить 0,2 д.а. - обґрунтування наукових досліджень управлінської професіоналізації в міжнародному бізнесі).

6. Кулик Ю. Є. Аналіз управлінського досвіду професійного розвитку менеджерів у міжнародних компаніях / Ю. Є. Кулик // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип. 7 (86). / Наук. ред. І. К. Бондар. - К., - 2008. - С.146--150. - (0,5 д.а.).

7. Кулик Ю. Є. Система принципів управління професійним розвитком менеджерів у міжнародних компаніях / Ю. Є. Кулик // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип. 9 (88). / Наук. ред. І. К. Бондар. - К., - 2008. - С.27--33. - (0,5 д.а.).

8. Кулик Ю. Є. Інтернаціоналізація умов управлінського розвитку в транснаціональних корпораціях / Ю. Є. Кулик // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 6. - С. 58--61. - (0,5 д.а.).

9. Кулик Ю. Є. Деякі аспекти залучення, навчання та розвитку менеджерів / Ю. Є. Кулик // Збірник тез науково-практичної конференції "Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки". - Луцьк, 2006 р. - С. 64--68. - (0,15 д.а.).

10. Кулик Ю. Є. Аналіз організаційних аспектів функціонування компанії, як фактор адаптації молодого спеціаліста до нового місця роботи / Ю. Є. Кулик // Теория и практика экономики и предпринимательства / Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции. Алушта, 11-13 мая 2006 года. - Симферополь, 2006. - С. 162. - (0,1 д.а.).

11. Кулик Ю. Є. Професіоналізм менеджера та деякі аспекти його розвитку / Ю. Є. Кулик // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины / Материалы V Международной научно-практической конференции. Алушта, 28-30 сентября 2006 года. - Симферополь 2006. - С. 97--98. - (0,1 д.а.).

12. Кулик Ю. Є. Деякі аспекти оптимізації навчального процесу магістрів-фахівців з міжнародної економіки / Ю. Є. Кулик // Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку: Зб. мат. наук.-метод. конференції 6-8 лютого 2007 р. Ч. ІІ - К.: КНЕУ, 2007. - С. 650--651. - (0,1 д.а.).

13. Кулик Ю. Є. Ключові напрямки досліджень управлінської професіоналізації у міжнародних компаніях / В. А. Білошапка, Ю. Є. Кулик // Управління підприємством: Проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції. - Т. ІІ. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - С. 212--216. (0,3 д.а.) (особисто автору належить 0,1 д.а. - обґрунтування доцільності наукового дослідження проблематики професійного розвитку менеджерів).

14. Кулик Ю.Є. Модель розвитку професіоналізму міжнародного менеджера у процесах інтернаціоналізації українських компаній / Ю. Є. Кулик // Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. Т.4. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. - С.179--182. - (0,15 д.а.).