Регулювання імпорту м’яса та м’ясопродуктів в умовах формування євроінтеграційних процесів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 338.246.025:339.16.023:63752

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Регулювання імпорту м'яса та м'ясопродуктів в умовах формування євроінтеграційних процесів України

Павленко Олексій Михайлович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України, заслужений діяч науки і техніки України Кваша Сергій Миколайович, Національна академія аграрних наук, академік - секретар відділення аграрної економіки та земельних відносин.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Черевко Георгій Владиславович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки підприємства;

- кандидат економічних наук Приліпко Сергій Михайлович, Уманський національний університет садівництва, директор Інституту післядипломної освіти та дорадництва.

Захист відбудеться "27" квітня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28.

Автореферат розісланий "26" березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська.

Анотація

Павленко О.М. Регулювання імпорту м'яса та м'ясопродуктів в умовах формування євроінтеграційних процесів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ, 2010.

Викладено результати комплексного дослідження теоретичних, методичних і методологічних напрямів регулювання імпорту м'яса та м'ясопродуктів України в умовах інтеграції в європейський економічний простір. Розкрито суть та основні принципи державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції з урахуванням потреб ринку та вітчизняного виробничого потенціалу галузі. Узагальнено підходи щодо формування внутрішнього ринку м'яса та м'ясопродуктів із використанням імпорту окремих його видів в якості "стимуляторів" внутрішнього виробництва і "стабілізаторів" попиту. Удосконалено інструментарій регулювання ринку окремих видів агропродовольчої продукції через використання досвіду європейських країн, які активно застосовують практику товарних інтервенцій з використанням імпортованої продукції в якості інструмента врівноваження ринку. Відображено сучасний підхід до визначення складових попиту на імпортовану продукцію на внутрішньому ринку в залежності від сегменту, ціни імпорту та країни походження.

За результатами проведеного дослідження виявлено основні складові процесу регулювання імпорту окремих видів агропродовольчої продукції з урахуванням товарів - комплементів, що дає змогу сформувати збалансований підхід до використання відповідних заходів з боку держави.

Ключові слова: регулювання, імпорт, формування ринку, види м'яса та м'ясопродуктів, вільна економічна зона Україна - Європейський Союз.

Аннотация

Павленко А.М. Регулирование импорта мяса и мясопродуктов в условиях евроинтеграционных процессов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В работе указывается, что либерализация мировой торговли вызывает необходимость пересмотра регулирующей роли государства в процессе осуществления внешнеэкономической деятельности, которая в рыночных условиях базируется на определении необходимости вмешательства, степени либерализации торговли, через создание необходимой нормативной базы и институциональной структуры, формировании механизма регуляции внешнеэкономической деятельности и правильном применении его инструментов. Также изложены результаты комплексного исследования теоретических, методических и методологических направлений регуляции импорта мяса и мясопродуктов Украины в условиях интеграции в европейское экономическое пространство с учетом существующих тенденций интеграции Украины, возможных изменений условий торговли в рамках зоны свободной торговли Украина - Европейский Союз, а также принимая во внимание изменения в формировании внутреннего рынка.

Проанализированы современные подходы к регулированию отдельных рынков внутри страны с учетом существующих тенденций развития мирового рынка, приведены основные аргументы необходимости осуществления мероприятий, направленных на сбалансирование отдельных рынков, а также их сегментов.

Доказано, что формирование спроса и предложения на отечественном рынке мяса происходит со значительным искривлением в направлении избыточного импорта отдельных его видов. Да, импорт курятины в Украину не представляется оправданным, учитывая достаточные объемы внутреннего производства.

По нашему мнению Украине для стабилизации внутреннего рынка и стимулирования собственного производства стоит использовать умеренные объемы (до 130 тыс. т.) импорта качественного "красного мяса" - свинины и говядины с последующим изменением акцентов в направлении внутреннего производства. При этом страны происхождения импорта, по нашему мнению, для отечественного рынка не будут иметь принципиального значения - в современных условиях наиболее важной и принципиальной становится стоимость импортированной продукции.

Раскрыта суть и основные принципы государственного регулирования импорта сельскохозяйственной продукции с учетом потребностей рынка и отечественного производственного потенциала отрасли. Обобщены подходы относительно формирования внутреннего рынка мяса и мясопродуктов с использованием импорта отдельных его видов в качестве "стимуляторов" внутреннего производства и "стабилизаторов" спроса. Усовершенствован инструментарий регулирования рынка отдельных видов агропродовольственной продукции путем использования опыта европейских стран, которые активно применяют практику товарных интервенций с использованием импортированной продукции.

Проведенное прогнозирование на основе оптимистического и пессимистического сценариев показало, что ограничения импорта мяса птицы позитивным образом повлияет на динамику развития внутреннего производства. При этом сохранится тенденция импорта в Украину более качественных видов мяса, что в свою очередь, позитивно скажется на структуре потребления.

Отображен современный подход к определению составляющих спроса на импортированную продукцию для внутреннего рынка в зависимости от сегмента, цены импорта и страны происхождения.

По результатам проведенного исследования приведены основные составляющие процесса регулирования импорта отдельных видов агропродовольственной продукции с учетом товаров - комплементов, что дает возможность формовать сбалансированный подход к использованию соответствующих мероприятий со стороны государства.

Приведены рекомендации относительно формирования регуляторной политики на внутреннем рынке с использованием контролируемых интервенционных механизмов, указаны направления осуществления государственной поддержки. Также осуществлена оценка конкурентоспособности отдельных видов агропродовольственной продукции на мировом и европейском рынках, вследствие чего разработаны отдельные рекомендации относительно необходимости поддержки и развития существующих конкурентных преимуществ для укрепления украинских товаропроизводителей на внешнем рынке.

Проведено исследование относительно возможности и необходимости применения в процессе регулирования отдельных сегментов рынка мяса общепринятых в мировой практике технических ограничений, особенно относительно тех видов продукции, которые подвержены различного рода рискам потери качественных характеристик в процессе производства, транспортировки, хранения и реализации.

Проведенное исследование существования конкурентных преимуществ для разных видов сельскохозяйственной продукции явственно указывает на необходимость использования Украиной сложившихся конкурентных преимуществ среди ряда растениеводческих продуктов (пшеница, рапс, кукуруза), а также уделения значительного, в том числе используя такой инструмент влияния, как государственная поддержка, формированию и развитию конкурентных преимуществ на отдельных сегментах рынка животноводческой продукции (среди них мясо птиц и свинина).

Проведенное исследования дает основнания утверждать, что применение инструментов регулирования на нынешнем этапе развития отечественного аграрного секторыв экономики может и должно иметь влияние на процесс формирвоания збалансированного спроса и предложения на внутреннем рынке благодаря сбалансированному использованию различных по своей сути инструментов регулирования ринков (административных, экономический, и .т.д), их возможному одновременному использованию и результативности.

Ключевые слова: регулирование, импорт, формирование рынка, виды мяса и мясопродуктов, зона свободной торговли Украина - Европейский Союз.

Annotation

Pavlenko O.M. Meat and meat products import regulation in conditions of European integration processes for Ukraine. Manuscript.

Dissertation on graduation of candidate of economic sciences on speciality 08.00.03 - economy and management of national economy. - National University of Life and Environmental Sciences, Kyiv, 2010.

The results of complex research of theoretical, methodical and methodological directions of adjusting of import of meat and meat products of Ukraine are expounded in the conditions of integration in European economic space.

Essence and basic principles of government control of import of agricultural product is exposed taking into account the necessities of market and domestic production potential of industry. Generalized approaches in relation to forming of internal market of meat and meat products with the use of import of his separate kinds in quality "incentives" of internal production and "stabilizers" of demand. The tool of adjusting of market the separate types of agrifood products is improved through the use of European countries experience where practically applied the commodity interventions with the use of the imported products.

The modern going is represented near determination of constituents of demand on the imported products at the internal market depending on a segment, cost of import and country of origin.

As a result of the conducted research found out the basic constituents the adjusting process of separate types agrifood products import taking into account the complementary commodities that enables to form the balanced going near the use of the proper measures from the side of the state.

Keywords: adjusting, import, forming of market, types of meat and meat products, free trade agreement Ukraine - European Union.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією із основних цілей аграрної політики України є забезпечення продовольчої безпеки держави. Збалансоване забезпечення населення продуктами харчування має важливе стратегічне значення, оскільки від нього залежить також національна безпека та імідж країни, особливо в умовах наших європейських інтеграційних устремлінь. Швидкі зміни економічної ситуації у світі, які ми пов'язуємо з світовими продовольчою та фінансовою кризами вимагають від національної економіки посиленої уваги до надзвичайно складного та відповідального ринку, яким є ринок продовольства. В нинішніх умовах розвитку тут спостерігаються певні проблеми, які узагальнено корелюються з потребою у його гармонізації через традиційні заходи формування ринкової рівноваги. Саме дослідження процесу формування сукупної пропозиції і сукупного попиту на окремих сегментах продовольчого ринку є на сьогодні важливим напрямом наукових досліджень. Серед сегментів ринку сільськогосподарської сировини і продовольства особливе місце займає ринок м'яса і м'ясопродуктів, який традиційно відносяться до найбільш складних як з точки саморегулювання, так і механізмів впливу на нього, у тому числі державних важелів втручання. Споживання м'яса і м'ясопродуктів населенням України є традиційно важливим ще і з точки зору національних особливостей, пов'язаних із певними пріоритетами його вживання за окремими сегментами ринку, якими традиційно є свинини, яловичина і курятини. У світі виробництво м'яса коливається на рівні 53-54 млн. т на рік. Однак виробництво на душу населення у різних країнах відрізняється у рази. Так, середній показник виробництва м'яса на душу населення у світі складає 33,2 кг на рік, у країнах ЄС - 83,5 кг, у Китаї - 29,4 кг, у Данії - 326, 9 кг, у Бельгії - 144,2 кг, в Україні - 52 кг.

Проблема регулювання агропродовольчого ринку у цілому та окремих його складових, у тому числі в контексті впливу зовнішньоекономічних чинників експорту-імпорту займає провідне місце в роботах багатьох вітчизняних вчених, зокрема В.Г. Андрійчука, О.М. Бородіної, В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, Я.Б. Базилюк, В.І. Власова, В.П. Галушко, В.М. Геєця, А.Д. Діброви, М.М. Ільчука, С.М. Кваші, І.В. Кобути, І.І. Лукінова, Т.О. Осташко, Б.Я. Панасюка, С.І. Пирожкова, С.М. Приліпко, І.І. Пузанова, А.І. Сухорукова, А.С. Філіпченка, Г.В. Черевко, О.М. Шпичака та інших.

Для розуміння сучасних проблем регулювання економіки в цілому та окремих ринків, у тому числі продовольчих зокрема велике теоретично-методологічне значення мають праці таких зарубіжних учених, як А. Бузгалін, Л. Вальрас Р. Вернон, Дж.У. Гоббс, А. Гордєєв, Г.Дж. Джонсон, Дж.М. Кейнс, Ф. Кене, Ш. Ліндер, Р. Маскус, В. Парето, М. Портер, П. Самуельсон, Є. Сєрова, Р. Стерн, А. Сошнін, М. Фрідман та багато інших.

Водночас, на нашу думку, саме недостатня наукова і практична увага приділяється сьогодні в Україні, і особливо після вступу до СОТ, аналізу наслідків застосування інструментів державного регулювання та їх впливу на формування конкуренції та, водночас, ринкової рівноваги на продовольчих ринках. При цьому неоднозначні оцінки експертів щодо обсягів міжнародного імпорту м'яса послужили основною причиною даного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає науково-дослідній роботі кафедри державного управління Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України, що проводилась у рамках теми: "Державне регулювання ринків агропродовольчої продукції на основі їх моніторингу та прогнозування" (номери державної реєстрації 0106U005709).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка рекомендацій щодо формування пропозиції на внутрішньому ринку м'яса з урахуванням обсягів і структури імпорту для забезпечення збалансованості внутрішнього споживання, а, відповідно, і підтримки необхідних обсягів національного виробництва в умовах розвитку європейської інтеграції України.

Для реалізації мети в дисертації були поставлені такі завдання:

- розглянути теоретико-методологічні засади наукових підходів регулювання економіки через застосування інструментів впливу держави при здійсненні імпорту окремих видів м'яса та м'ясопродуктів;

- узагальнити та доповнити існуючі методики оцінки впливу застосування інструментів регулювання на формування, розвиток ринку м'яса, з урахуванням забезпечення існуючого попиту та внутрішнього виробництва;

- провести аналіз кон'юнктури ринку м'яса в Україні та визначити вплив на неї імпорту окремих видів м'яса та м'ясопродуктів;

- встановити вплив застосування окремих інструментів державного регулювання імпорту на формування ринку м'яса та м'ясопродуктів та загальний ефект для внутрішнього виробництва та споживання;

- оцінити наслідки застосування окремих інструментів державного регулювання на зміни обсягів виробництва та споживання на внутрішньому ринку з урахуванням тенденцій європейського та світового ринку м'яса та м'ясопродуктів;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення використання інструментів регулювання для забезпечення збалансованості ринку м'яса та м'ясопродуктів, а також визначення допустимих обсягів імпорту окремих його видів.

Об'єктом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних і практичних питань, пов'язаних із регулюванням імпорту м'яса та м'ясопродуктів з метою дослідження ринкової рівноваги на внутрішньому ринку.

Предметом дослідження є процес формування ринкової рівноваги на внутрішнього ринку м'яса та м'ясопродуктів, що відносяться до 02 групи УКТ ЗЕД через вплив на нього регулювання обсягів внутрішнього виробництва та імпорту продукції України в нових умовах розвитку європейської інтеграції.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, який дає змогу комплексно дослідити інструменти регулювання імпорту окремих видів агропродовольчої продукції та їх вплив на стан внутрішнього ринку окремого товару з точки зору його збалансованості та врівноваження попиту і пропозиції, залежність від об'єктивних економічних законів, а також загальні теоретичні положення аграрної економічної науки. Інформаційною базою проведеного дослідження виступили дані Міністерств аграрної політики, економіки, фінансів України, Кабінету Міністрів України, нормативні та законодавчі акти Верховної ради України, окремі Укази Президента України а також статистичні дані державного комітету статистики України та державної митної служби України, а також дані ФАО (FAO), Міністерства сільського господарства США (USDA) та статистичної бази Європейського Союзу (EUROSTAT).

Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань використано загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження питань, пов'язані з регулюванням ринку м'яса та м'ясопродуктів з урахуванням імпорту. Так, зокрема монографічний - для вивчення наукових та практичних підходів до регулювання імпорту, формування збалансованого ринку агропродовольчої продукції; індукції і дедукції, економіко-статистичний - при аналізі кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього сегментів ринку; порівняння, аналізу і синтезу - при узагальненні та доповненні методик визначення конкурентоспроможності; кількісного і якісного аналізу, графічний та економіко-математичний метод дослідження економічних явищ - для оцінки отриманих фактичних результатів обмеження імпорту.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати дослідження, які характеризують новизну, такі:

вперше

- в результаті аналізу та оцінки нинішньої кон'юнктури вітчизняного ринку м'яса доведено недоцільність здійснення імпорту м'яса птиці на внутрішній ринок та необхідність поступового здійснення обмежених імпортних товарних інтервенцій інших сегментів ринку м'яса, зокрема, свинини (С. 12-13);

удосконалено

- теоретико-методологічні засади підходів щодо регулювання економіки через сформульоване вченими твердження щодо взаємозалежного застосування інструментів регулювання внутрішнього ринку шляхом визначення оптимального за обсягами імпорту та стимулюючою державною підтримкою внутрішнього виробництва (С. 6);

- методологічні підходи оцінки впливу застосування інструментів регулювання через їх доповнення визначенням конкурентних переваг окремих видів вітчизняної агропродовольчої продукції по відношенню до окремих груп країн - учасниць Європейського Союзу шляхом розрахунку основних показників конкурентоспроможності (С.7-8);

- інструментарій регулювання ринку окремих видів агропродовольчої продукції через використання досвіду європейських країн, які активно застосовують практику товарних інтервенцій з використанням імпортованої продукції (С. 9-11);

набули подальшого розвитку

- теза щодо формування внутрішнього ринку м'яса та м'ясопродуктів із використанням імпорту окремих його видів в якості "стимуляторів" внутрішнього виробництва і "стабілізаторів" попиту (С. 10);

- твердження щодо необхідності при застосуванні окремих інструментів державного регулювання розглядати їх в світлі можливих змін підходів у використання інструментів регулювання в процесі євроінтеграційних перетворень економіки через доведення необхідності формування рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку та впливу цих чинників на обсяги виробництва та споживання (С. 12-13);

- методичні підходи щодо визначення складових попиту на імпортовану продукцію на внутрішньому ринку в залежності від сегменту, ціни імпорту, країни походження та соціальних доходів окремих членів суспільства (С. 14-15);

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, які мають місце в дисертації, вносять вклад у формування комплексної моделі механізму регулювання аграрного ринку під впливом зовнішньоекономічної діяльності України.

Результати досліджень здобувача використані при формуванні рекомендацій Української академії аграрних наук щодо регулювання якісного стану ринку м'яса та м'ясопродуктів органам виконавчої влади (акт впровадження №144 від 10 червня 2009 року); використані Інститутом інноваційного провайдингу УААН при визначенні найбільш впливових чинників формування попиту та пропозиції на ринку, таких як купівельна спроможність громадян, індекс інфляції, рівень закупівельних цін та ставки ввізного (імпортного) мита та формування пропозицій щодо регулювання ринку м'яса та м'ясопродуктів з урахуванням імпорту на внутрішній ринок та збалансованості споживання за видами, (акт впровадження №021/29-1 від 16 червня 2009 року); а також застосовувались Всеукраїнською громадською організацією "Національна Сільськогосподарська Палата України" у процесі формування позиції у переговорах щодо угоди про асоціації Україна - ЄС в частині формування підходів до ринків сільськогосподарської продукції (акт впровадження №10-6 від 10 червня 2009).

Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати з теоретико-методологічних і практичних питань регулювання імпорту м'яса та м'ясопродуктів в умовах формування євроінтеграційних перетворень в Україні отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження, викладені в дисертації, пройшли апробацію шляхом обговорення і отримали схвальну оцінку науковців на: Міжнародному форумі молодих вчених "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, Харківський університет ім. Докучаєва, 19-20 квітня 2007 р.), Міжнародних наукових днях - 2008, Konkurencieschopnosќ A Ekonomickэ Rast: Eurуpske A Nбrodnй Perspektнvy, (Словаччина, м. Нітра, Словацький аграрний університет, 25-30 червня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції IAMO Forum 2008 "Agri-Food Business: Global Challenges-Innovative Solution" (Німеччина, м. Халле, Інститут аграрного розвитку країн Центральної та Східної Європи, 25-27 червня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Удосконалення управління ресурсами підприємств в умовах глобалізації економіки" (м. Полтава, Полтавський аграрний університет, 26-27 листопада 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні" (м. Київ, Національний університет біоресурсів та природокористування України, 9-10 квітня 2009 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 3,34 друк. арк., у тому числі 3 одноосібних у фахових виданнях, загальним обсягом 1,6 друк. арк., 1 - в інших виданнях загальним обсягом 0,9 д.а. і 1 - у матеріалах конференцій обсягом 0,84 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 169 найменувань. Основний зміст дисертації викладений на 196 сторінках комп'ютерного тексту, робота містить 22 таблиці, 19 рисунків, 4 додатки.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, що виносяться на захист та наведено дані про апробацію результатів.

Перший розділ - "Теоретичні засади державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" - присвячений узагальненню наукових засад та поглядів щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх впливу на внутрішній ринок окремих видів агропродовольчої продукції, розкриттю змісту основних положень формування євроінтеграційних процесів України, сутності та особливостям застосування інструментів державного регулювання при імпорті.

Як відомо, для будь-якої економічної моделі розвитку суспільства особливо актуальною є проблема формування ринкової рівноваги. В самому узагальненому вигляді економічна рівновага трактується як відповідність між ресурсами і потребами, а більш конкретніше - це узгоджений розвиток всіх ринків - тобто ринків товарів і послуг, ринків робочої сили, грошей і капіталів. При цьому на кожному із цих ринків ринкова рівновага формується під впливом різних чинників. Тобто, якщо попит на якийсь товар перевищує при даній ціні його пропозицію, що утворює дефіцит, то це призводить до зростання ціни. Це в свою чергу стимулює розширення обсягу виробництва товару і, відповідно, через певний час збільшується його пропозиція. Внаслідок цього виникає нова ціна товару на ринку, яка теж має бути рівноважною тобто забезпечувати існуючий попит новою пропозицією.

Загальна економічна рівновага складається як рівнодіюча ситуацій часткових рівноваг. У контексті аграрного ринку це означає, що ринки всіх його складових, а це ринок сільськогосподарської продукції, ринок продуктів переробки або харчової промисловості, взаємно пов'язані і через обсяги вироблених товарів і наявні ресурси урівноважують себе у процесі функціонування аграрної економіки.

Варто зазначити, що деякі вчені, зокрема Дж.М. Кейнс піддавав сумніву і критиці дієвість саме таких автоматичних регуляторів ринку. За його теорією рух до рівноваги сукупного попиту і сукупної рівноваги залежить також від регуляторної політики держави у соціальній і економічних сферах. Підтвердженням цієї наукової позиції являються певні порушення в економіці, пов'язані із, наприклад, зростанням цін на енергоносії. Теорія рівноваги вважається однією з фундаментальних в економічній науці. Так, наприклад, Л. Вальрас В. Парето, Дж. Хікс сформулювали наукові умови рівноваги, визначили методи досягнення рівноваги в економіці.

Протягом періоду незалежності в Україні державне регулювання економіки набуває все більш уніфікованого та адаптованого до ринкової економіки вигляду. Законодавчо-правова база розвитку сільського господарства через заходи його підтримки та регулювання окремих ринків на сьогодні формується із низки нормативно-правових документів, серед яких найбільш важливу ролі відіграють Закони України "Про державний бюджет", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про ціни та ціноутворення", "Про державну підтримку сільського господарства", "Про основні засади державної аграрної політики", "Про м'ясо та м'ясні продукти", Постанови КМУ "Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року", "Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та обсягів квот у 2009 році", "Про порядок нарахування виплат і використання коштів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні".

Ключовим завданням аграрної науки і практики державного регулювання є формування і стабільне функціонування сільськогосподарських ринків на основі оптимізації співвідношення між попитом і пропозицією. Для реалізації цієї мети необхідним є запровадження механізмів збалансування попиту і пропозиції, зокрема програмного планування здійснення товарних і фінансових інтервенцій, а також удосконалення правових аспектів діяльності аграрних бірж, функціями яких є формування обмінних процесів на ринках сільськогосподарської сировини та продовольчих товарів, а також матеріально-технічних ресурсів для АПК, сприяння просування продукції на зовнішні ринки, утворення сприятливого для вітчизняного сільськогосподарського ринку експортно-імпортного режиму в умовах членства у СОТ.

У сучасному глобалізованому світі будь-яка міжнародна інтеграція, в тому числі економічна, носить також ряд регіональних ознак. Регіональна економічна інтеграція являє собою по суті створення збалансованої системи взаємовідносин окремих галузей економіки в межах регіонів країни, а також економік країн окремого міждержавного регіону. В процесі інтеграції відбувається взаємна координація та поглиблення соціальних, економічних, виробничих та інституційних зв'язків. Однак глобалізація поряд із значними перевагами ставить ряд проблем, над розв'язанням яких на нинішньому етапі розвитку світової економіки точаться значні дискусії. Серед них формування та забезпечення продовольчої безпеки держав, її незалежність від зовнішніх джерел постачання, підтримка національного товаровиробника та розвиток сільських територій.

Все з вище перерахованого прямо залежить від здійснення заходів державного регулювання, застосування відповідних інструментів. І одним із найдійовіших тут виступає регулювання доступу до внутрішнього ринку через обмеження імпорту, врівноваження ринку за рахунок використання потенціалу національного виробництва та створення збалансованої системи діяльності конкурентного середовища на ринку, що не несе негативних наслідків для виробників та споживачів у середині країни.

Проходження інтеграційного шляху Україною відбувається на тлі загальних світових тенденцій. При цьому поступовість і обережність, з якою наша держава входить до числа учасників окремих економічних співтовариств викликає неоднозначне відношення як в середині країни, так і за її межами. Однак з-поміж великої кількості критичних оцінок зауважимо, що безперечним позитивом є задеклароване прагнення країни до внутрішньої політики формування окремих ринків з урахуванням сучасних вимог світової економічної спільноти, віддаючи при цьому пріоритетність оптимальному поєднанню врахування інтересів вітчизняних виробників та споживачів.

Вступ до СОТ та прагнення України щодо наступного формування зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна - Європейський Союз (далі - ЄС) свідчать про поступовий, але впевнений рух нашої держави в напрямку інтеграції в світовий економічний простір на засадах рівних умов та використання взаємоузгодженого інструментарію регулювання експорту-імпорту. При цьому зауважимо, що Україна, відповідно до класифікації Баласса, знаходиться в самому початку інтеграційних процесів (рис. 1).

імпорт м'ясо ринок

Рис. 1. Рівні інтеграційного процесу та місце України в ньому

Поряд із українським законодавством, в контексті регулювання окремих ринків в Україні варто звернути увагу на організацію ринків всередині ЄС, оскільки тут існує ряд специфічних особливостей, пов'язаних із інституційною складовою організації ринків.

У ході дослідження для отримання більш об'єктивних результатів використано методики оцінки торгівельних переваг, що базуються на двох основних підходах порівняльних переваг: Рікардіанському підході порівняльних переваг та методі виявлення порівняльних переваг за Б. Баласса. Показники Рікардіанського підходу заходів `ex-ante' або потенційної конкурентоспроможності, тоді як показники методу Баласса являються `ex-post' (фактичними) показниками конкурентоспроможності. У відповідності до Рікардіанського підходу, низькі значення показника не обов'язково свідчать про недоцільність експорту товару або групи товарів. Навпаки, вони свідчать низький рівень спеціалізації аналізованої економіки по відношенню до інших видів товару. Більше того, низький рівень експорту даного товару або навіть відсутність експорту не усуватимуть країну від високого рівня порівняльних переваг у його виробництві. Крім того, рекомендації щодо політики при такому підході можуть бути наступними: якщо країна хоче розвивати свій експортний потенціал, ґрунтуючись у своїх рішеннях на показниках фінансової ефективності та прибутковості, то вона повинна спеціалізуватись та експортувати ті види продукції, які мають найвищі показники порівняльних переваг.

Метод відносних виявлених переваг (за Б. Баласса) показує ex-post конкурентоспроможність, тобто, конкурентоспроможність, що проявляється в експортній ефективності країни. Отже, основною рекомендацією для такого роду висновків буде розвиток експортного потенціалу країни щодо товарів, де високий рівень експортної спеціалізації вже досягнутий.

Конкурентні переваги розкриваються за допомогою цих показників, які впливають через важливість переваг відносного експорту та імпорту. І не мають особливого значення надзвичайно низька вартість імпорту чи експорту. Позитивне значення вказує на існування порівняльної переваги, а негативне - відповідно на її відсутність.

У другому розділі - "Аналіз ринку м'яса та м'ясопродуктів в Україні та основних країнах-експортерах" - проводиться аналіз кон'юнктури вітчизняного та світового ринку м'яса та м'ясопродуктів, збалансованість обсягів виробництва і споживання окремих його видів, наводиться характеристика та особливості формування світового ринку м'яса та основні країни - експортери а також проводиться аналіз зовнішньоекономічного торговельного обороту України і ЄС та перспективи формування зони вільної торгівлі.

Розглядаючи український ринок м'яса варто зазначити, що поряд із визначальним впливом внутрішнього чинника важливе місце також посідає зовнішньоекономічна діяльність - частка імпорту на ринку досить незначна, що пояснюється сформованістю даного ринку за пропозицією.

Характеризуючи внутрішній ринок м'яса та м'ясопродуктів зауважимо, що протягом останніх 3-5 років на ньому відбуваються щорічні позитивні зміни як у збільшенні загальних обсягів виробництва так і за окремими видами м'яса. Так, рівень споживання м'яса на одну особу за період з 2001 року до 2008 року збільшився на 14 кг, або 31 відсоток. На сьогоднішній день задоволення потреби у відповідності із існуючими медичними нормами споживання продуктів харчування у м'ясі складає 65%, при цьому відмічається зростання частки окремих видів м'яса в структурі споживання. Особливої динаміки до зростання набуло виробництво і споживання м'яса птиці - темп зростання за досліджуваний період - 49 відсотків.

В цілому, з точки зору мікроекономічної оцінки необхідно узагальнити, що аналіз структури категорій виробників свинини і яловичини, їх частка на внутрішньому ринку і механізм ціноутворення на м'ясну продукцію дають підстави розглядати цей ринок, як ринок монополістичної конкуренції. Тобто, на ринку присутня достатня кількість товаровиробників не пов'язаних між собою ринковими змовами та споживачів. Проте, уже ринок курятини слід оцінювати як ринок олігополії, де, за даними Союзу птахівників України, кілька компаній формують цінову та маркетингову політику на всьому українському ринку м'яса птиці.

Дослідженням встановлено, що протягом останніх п'ятнадцяти років відбулися суттєві зміни у співвідношеннях середніх цін реалізації худоби та птиці. Так, нині співвідношення ціни реалізації свинини відповідно до м'яса ВРХ та птиці є 1:0,6:0,7; в той час як у 1996 р таке співвідношення становило відповідно 1:0,6:1,2 відповідно. Підприємства птахівничої галузі відповідно до інтенсивних технологій, побудованих, в тому числі, на стимуляторах росту та біодобавках довели виробничий цикл до 46 днів. Вони зацікавлені вирощувати птицю в більших обсягах, так як більш дешева ціна в порівнянні з іншими видами худоби забезпечить їм кращий збут своєї продукції та відповідно швидший обіг капіталу На рисунку 3 наведено співвідношення собівартості та ціни на одиницю продукції до і після запровадження дотацій.

Окремо зазначимо існування державних програм підтримки внутрішнього виробництва окремих видів м'яса та м'ясопродуктів через виплату дотацій. Проведений нами аналіз структури витрат на виробництво яловичини та свинини показав, що традиційно, значну частину витрат підприємства відносять на корми (56 та 63 відсотків відповідно) та на оплату праці (17% та 12 відсотків).

Розкриваючи сутність формування і функціонування ринку м'яса в Україні нами вивчена динаміка вітчизняного виробництва, обсяги експорту і імпорту м'яса з акцентом на тенденції, що проявляться особливо в останні роки. В дисертаційному дослідженні загострено увагу на співвідношення обсягів виробництва та імпорту, та їх взаємозалежність. В цілому імпорт за своїм призначенням має підсилити формування сукупної пропозиції на ринку м'яса як за обсягами так і за окремими сегментами м'яса, оскільки попит протягом останніх років має тенденцію до випереджання. Порівнюючи формування ринків в Україні та ЄС зауважимо, що механізм товарної інтервенції і на ринках більш "стабільних" з точки зору виробництва використовується в якості "стабілізатора" ринкового попиту.

Основними гравцями на світовому ринку м'яса традиційно є визначена група країн, які з року в рік нарощують обсяги виробництва. До них ми можемо віднести США, Бразилію, Канаду, Аргентину, Європейський Союз, Китай (хоча він і не є великим експортером, але це пояснюється надзвичайно великим внутрішнім ринком споживання). До останнього часу Україна входила до числа нетто-експортерів окремих видів м'яса, однак 2005-2007 роки стали переломними для нашої країни, і зараз щорічні обсяги імпорту на внутрішній ринок складають в середньому 200 тис. тон, тому відповідно Україна розглядається нами, як країна нетто-імпортер.

Варто зазначити, що виробництво м'яса у всіх вище приведених провідних країнах - експортерах прямо або опосередковано залежить від кон'юнктури світового ринку, оскільки загальна їх частка складає 40% від світового ринку.

За таких тенденцій окремо варто звернути увагу на структуру споживання м'яса за видами в окремих країнах світу. За рівнем споживання яловичини і телятини лідером є Аргентина - 65,3 кг на рік, далі йдуть США - 43,2 кг, країни ЄС - 18,0 кг, Російська Федерація - 16,3 кг, Україна - 15,4 кг. (табл. 1).

Таблиця 1

Загальна характеристика споживання м'яса в Україні, ЄС та світі, з урахуванням нормативів споживання, кг на одну особу

При цьому для аналізу нами були обрані країни, які за основними показниками розвитку знаходяться із Україною у альтернативних ситуаціях споживчого забезпечення населення м'ясом. Для порівняння ми використали характеристику структури споживання м'ясопродукції в США, як країни, яка може вважатись найбільш орієнтованою на внутрішнє забезпечення. Одним із найбільш специфічних ринків як показав аналіз є ринок курятини, оскільки даний вид продукції в силу своїх специфічних властивостей (виробничого циклу та низької собівартості продукції) вважається нами таким, що найбільш динамічно розвивається і в значній мірі формує пропозицію на ринку м'яса окремих країн. Так, одними із найбільших світових виробників цього сегменту ринку м'яса став протягом кількох останніх років Китай. Саме ця країна вважається і найбільшим споживачем даного виду продукції - на їх сукупну долю припадає близько 27% загального світового виробництва та споживання. І якщо в США прослідковується чітка тенденція до поступового зменшення споживання курятини, то Китай навпаки його нарощує. Це свідчить про те, що окремі країни світу формують власну продовольчу безпеку саме за рахунок нарощування обсягів виробництва даного виду продукції. А враховуючи обсяги виробництва Бразилії та ЄС можна сміливо стверджувати про домінування лише 4-х країн - виробників на ринку даного виду продукції - їх сукупна пропозиція складає понад 60% загального світового виробництва даного виду продукції.

Дослідженням також виявлено, що Європейський Союз для України продовжує бути важливим торгівельним партнером. Аналіз зовнішньоторговельного обігу між Україною та ЄС свідчить про значне переважання імпорту над експортом, однак агропродовольча складова торгівлі показує на певну перевагу українського експорту над імпортом. При цьому світові кризи суттєво відобразились на обсягах зовнішньої торгівлі товарами ТН ЗЕД 1-24 - її обсяг у 2009 році скоротився порівняно з попереднім роком приблизно у п'ять разів. Частка групи товарів 02 ТН ЗЕД - "м'ясо і м'ясопродукти" залишається незначною, порівняно наприклад із рослинницькою продукцією (25 відсотків в експорті та 16 відсотків - у імпорті у 2009 році). Зауважимо лише, що в попередні роки це співвідношення було менш оптимістичним - частка в експорті в попередні роки 2006-2008 рр. складала близько 10%, а частка в імпорті за цей же період - близько 20 відсотків.

Дослідження показало, що найбільш ефективними з точки зору стимулювання економічної інтеграції ЄС і України стане зняття нетарифних обмежень, які суттєво обмежують зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів підприємництва. Основними проблемами, які постають перед Україною в процесі інтеграції в світовий економічний простір є вимоги щодо економіки країни, як диверсифікованої, відкритої, конкурентоспроможної, що поважає міжнародні та європейські стандарти управління економікою та бізнесом. При цьому значна увага на нинішньому етапі (після здобуття членства в СОТ) приділяється Угоді про вільну торгівлю з ЄС, яка на нашу думку стане інструментом модернізації економіки країни та має змогу стати однією із найбільших в історії незалежної України рушіїв соціально-економічного розвитку. Основними підставами для цього є те, що ЄС та Україна домовились почати переговори про вільну торгівлю після вступу України до СОТ (як відомо, наша держава виконала дану умову в 2008 році). Така угода поряд із змінами в соціально-економічному житті суспільства (в першу чергу в сфері послуг, регуляторній політиці, забезпеченні вільного руху товарів, послуг, капіталів і людей) може також принести зміни і у виробничі сфери всіх галузей економіки країни. І тут надзвичайно важливим є утримання фокусу уваги при формуванні підходів регулювання окремих ринків агропродовольчої продукції на забезпеченні конкурентоспроможності вітчизняних виробників, захисту українських споживачів від можливого надлишку дешевого імпорту невідповідної якості, а також використанні існуючих конкурентних переваг фермерів ЄС, які отримують експортні субсидії при реалізації своєї продукції за межі ЄС. Саме цей механізм підтримки сприяє європейським фермерах у підвищенні конкурентоспроможності їх м'ясної продукції при експорті до України

Однією з основних перешкод для українського експорту до ЄС являється невідповідність вітчизняної продукції стандартам якості, прийнятим в ЄС. На цей час лише 52% українських стандартів для сільськогосподарської продукції гармонізовано з міжнародними, для харчової промисловості показник становить 29 відсотків. Зауважимо, що сама перспектива створення зони вільної торгівлі Україна - ЄС містить в собі значні можливості, однак і потужні виклики для формування внутрішньої політики стосовно регулювання та стимулювання розвитку окремих ринків агропродовольчої продукції.

В третьому розділі - "Напрями застосування інструментів державного регулювання в умовах євроінтеграційних процесів" на основі проведеного аналізу обґрунтовано напрямки удосконалення формування структури попиту і пропозиції з урахуванням існуючого структури імпорту, проведене моделювання впливу інструментів державного регулювання імпорту на формування ринку м'яса та м'ясопродуктів, здійснено прогноз розвитку ринку м'яса та м'ясопродуктів за оптимістичним та песимістичним сценаріями, опираючись на дані Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року в частині прогнозування обсягів виробництва та наведені пропозиції щодо використання інструментів державного регулювання імпорту в умовах зміни умов торгівлі.

Проведене нами дослідження кон'юнктури вітчизняного ринку м'яса та м'ясопродуктів показало, що розвиток внутрішнього ринку у перспективі, має ґрунтуватись на необхідності зміни його структури в напрямку уникнення імпорту курятини., Цей науковий висновок можна пояснити по-перше, зростанням обсягів внутрішнього виробництва, по-друге, нашим прагненням збалансувати споживання м'яса за видами на національному продовольчому ринку і по-третє, спільним бажанням українських виробників і споживачів уникнути імпорту неякісного м'яса і продуктів його переробки. За основу вивчення нами були взяті існуючі тенденції розвитку ринку в тому числі темпи постійного протягом останніх років зростання внутрішнього виробництва м'яса птиці, а також об'єктивна необхідність покращання якісного складу м'яса за видами у структурі споживання населенням України.

З-поміж основних видів м'ясного сегменту продовольчого ринку України продукції найбільшу нашу увагу, з точки зору необхідності застосування інструментів регулювання, привертає м'ясо птиці. Саме тут зіткнулись інтереси національних виробників (стале зростання виробництва), споживачів (ціна на даний вид продукції не дозволяє стверджувати про його соціальну значимість, а якість імпорту часто нижча за відповідні українські аналоги), та держави, яка піклуючись про формування відповідного рівня продовольчої безпеки та забезпечення конкуренції для всіх учасників ринку вимушена приймати заходи, направлені на збалансування внутрішнього ринку. При цьому слід також враховувати, що державне втручання у ринок має враховуючи світові практики мінімального регулювання поведінки імпортерів, виробників і споживачів.

Наші аналітичні узагальнення дають підстави до висновку у певній логічності щодо обмеження імпорту курятини на внутрішній ринок. Вагомими підставами є доказ можливого демпінгу - ціна імпорту на український ринок вдвічі нижча за ціну на ринку країни - імпортера і складає відповідно $0,96 та $0,46 за кілограм. Іншими підставами, на наш погляд, є по-перше, досягнення нормативу в споживанні м'яса птиці на внутрішньому ринку - 22 кг на 1 особу з 52 кг м'яса порівняно із 24 кг в ЄС, по-друге, досягнення оптимальних обсягів у структурі сегментів виробництва окремих видів м'яса, і по-третє, також прагнення здійснення заходів підтримки внутрішнього виробника м'яса та підвищення його конкурентоспроможності.

В нашому дослідженні приведений прогноз розвитку ринку м'яса та м'ясопродуктів за оптимістичним та песимістичним сценаріями, опираючись на дані Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року в частині прогнозування обсягів виробництва. Складову імпорту ми прогнозували, виходячи із необхідності зміни її структури в напрямку уникнення імпорту курятини, що можна пояснити зростанням обсягів внутрішнього виробництва, нашим прагненням збалансувати споживання м'яса за видами, уникнення неякісного імпорту. За нашими розрахунками запропонована зміна в структурі імпорту дозволить змінити структуру споживання яловичини та свинини в напрямку збільшення, в той час як курятину споживатимуть на рівні 2008 року у фізичному вимірі, але її частка значно зменшиться в процентному співвідношенні.

Розвиток інтеграційних процесів - універсальна закономірність сучасної епохи, що виявляється як у середовищі національних економік, так і в сфері міждержавних відносин, та логічно веде до глобалізації економічного середовища.