Регулювання імпорту м’яса та м’ясопродуктів в умовах формування євроінтеграційних процесів України

Процес інтеграції як економічне явище, сутність якого полягає у взаємному пристосуванні й об'єднанні національних господарств декількох держав з однотипним соціально-економічним устроєм, є об'єктивним наслідком посилення взаємозалежності процесів економічного життя.

Водночас, привабливість європейських продовольчих ринків для України очевидна. Для неї це означає насамперед доступ до джерел валютних надходжень і довгострокових капіталовкладень, новітніх технологій в індустріальній сфері і до досвіду організації виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі м'яса.

Важливим елементом оцінки конкурентоспроможності виробництва м'яса українськими суб'єктами підприємництва є розрахунок порівняльних переваг в зовнішній торгівлі України та країн ЄС за окремими видами продукції, результати яких наведені в табл. 2. Дане моделювання проводилось за трьома сегментами українського ринку м'яса, зокрема, свининою, яловичиною і курятиною (м'ясо птиці). Для порівняльної оцінки у перевагах торгівлі для української продукції були обрані аналогічні товарні групи для країн ЄС і як узагальнюючий ефект торгівлі - кількісні показники вартості і обсягів виробництва експорту і імпорту в цілому по світу. Як відзначалось у першому розділі дисертаційної роботи коефіцієнт відносних торгівельних переваг визначається як різниці між відповідними коефіцієнтами RXA - відносних експортних переваг і RMA - відносної імпортної залежності. Позитивне значення цього коефіцієнта означає, що експорт української м'ясної продукції має більшу відносну частку у загальному світовому експорті ніж відносна світова частка українського імпорту у загальному імпорті м'яса. Тобто, Україна внаслідок більш ефективного використання своїми підприємствами виробничих ресурсів виробляє окремі види м'яса з абсолютними і відносними перевагами над своїми європейськими конкурентами.

Таблиця 2

Відносні торгівельні переваги української м'ясної продукції на зовнішніх ринках (коефіцієнт RTA)

Можлива конкурентоспроможність української агропродовольчої продукції на Європейському ринку має ґрунтуватись на задоволення попиту на зростаючому ринку м'яса птиці, як найбільш доступному з точки зору критеріїв конкурентоспроможності-ціни і якості. Іншим важливим аспектом для посилення стійкості українських виробників м'яса птиці є рівень державної підтримки, тому що навіть після вступу до СОТ Україна зберегла можливість для суттєвого рівня підтримки виробників, тому числі через програми "жовтої" і "зеленої" скриньок. З іншого боку, зниження підтримки ціни на ринку країн ЄС через запроваджені Дoha раундом СОТ обмеження для ЄС також впливатимуть відповідним чином на український інтерес у присутності на даному сегменті продовольчого ринку.

В цілому, проведене дослідження регулювання імпорту м'яса та м'ясопродуктів в умовах формування зони вільної торгівлі Україна - ЄС, а також застосування його інструментів, дозволяє сформулювати окремі теоретичні та практичні висновки, щодо ефективного формування та здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Висновки

В цілому, проведене дослідження регулювання імпорту м'яса та м'ясопродуктів в умовах формування зони вільної торгівлі Україна - ЄС, а також застосування його інструментів дозволяє сформулювати окремі теоретичні та практичні висновки, щодо ефективного формування та здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1. Вступ України до СОТ і як наслідок цього участь у процесі лібералізація світової торгівлі викликає необхідність для науки і органів державного управляння перегляду регулюючої ролі держави у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, яка в ринкових умовах базується на визначенні необхідності міри втручання, ступеня лібералізації торгівлі через створення необхідної нормативної бази та інституціональної структури, формуванні механізму регулювання зовнішньо-економічної діяльності та правильному застосуванні комплексу інструментів впливу.

2. Оцінка впливу застосування окремих інструментів регулювання на формування та розвиток аграрного ринку в цілому та окремих його сегментів традиційно здійснюється на основі існуючих методичних підходів, щодо формування часткової рівноваги, які ґрунтуються переважно на урахуванні таких двох основних чинників, як внутрішнє виробництво та платоспроможний попит. Однак поряд із цими важливими впливовими чинниками рівноваги варто також враховувати і якісні характеристики споживчих уподобань, а через інструменти державного регулювання здійснювати всі можливі і доступні заходи щодо їх оптимізації.

3. Шляхом обчислення прямої та перехресної еластичності м'яса та м'ясопродуктів різних видів доведено, що м'ясо та м'ясопродукти, що імпортуються з Європейського Союзу, виступають конкурентом аналогічної продукції з інших країн - імпортерів за всіма ознаками. Так, у 2005-2008 роках найсуттєвіше збільшився імпорт готових харчових продуктів - на 49,1%, і натомість їх експорт скоротився на 11,9 відсотків. Основні чинники швидкого зростання імпорту цієї продукції - зниження імпортних тарифів та зростання попиту в українських споживачів на відповідну продукцію внаслідок суттєвого зростання доходів останніх. Чинники зниження експорту цієї продукції -відсутність достатньої пропозиції на внутрішньому ринку і низька конкурентоспроможність українських товарів.

4. Аналіз українського ринку м'яса свідчить, що після значного зменшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства, а це близько 24% у період 1992-1999 рр., протягом 2000-2008 рр. відбувалось щорічне зростання пропозиції майже на 10%, при цьому рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва за цей період перевищив 9 відсотків. Це свідчить про існування загальної позитивної тенденції до поступової стабілізації розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Поряд з цим, за досліджуваний період фактичний рівень споживання м'яса на одну особу змінювався з 82 кг, тобто фактично досягав медико-обгрунтованої норми, до 32 кг у 2004 р., з подальшим зростанням до 52 кг у 2008 році.

5. Формування сукупної пропозиції на вітчизняному ринку м'яса відбувається зі значним викривленням в напрямку необґрунтованого надлишкового імпорту окремих його видів. Так, імпорт курятини в Україну не являється виправданим з огляду на достатні обсяги внутрішнього виробництва. На нашу думку Україні для стабілізації внутрішнього ринку та стимулювання власного виробництва варто використовувати помірковані обсяги, а це близько до 130 тис. т. імпорту якісного "червоного м'яса" - свинини та яловичини з подальшою зміною акцентів у напрямку внутрішнього виробництва. При цьому країни походження імпорту, на нашу думку, для вітчизняного ринку не матимуть принципового значення - в сучасних умовах найбільш важливим і принциповим стає вартість імпортованої продукції та її якість.

6. В контексті стабілізаційної політики варто застосувати досвід інших країн, які успішно використовують технічні обмеження регулювання імпорту в протекціоністських цілях під прикриттям захисту прав споживачів. Такі дії можуть дати позитивний стабілізаційний ефект на базі поліпшення стану торговельного балансу, надаючи змогу, з одного боку, забезпечити скорочення імпорту, а з іншого, запобігти застосуванню іншими державами відповідних заходів лобіювання інтересів своїх національних компаній.

7. Найбільш ефективним кроком щодо регулювання експорту-імпорту, з числа доступних та незаборонених умовами СОТ, на наш погляд, залишається комбінація митно-тарифних та бюджетно-податкових інструментів. Саме сукупність даних інструментів дозволяє сформувати підходи щодо вирішення найважливіших проблем, пов'язаних із забезпеченням досягнення коротко та довготермінових цілей, тобто відповідно формування пропозиції на ринку м'яса із використанням частки імпорту та здійснення відповідних заходів для підтримки та нарощування внутрішнього виробництва.

Таким чином, дослідження дає підстави стверджувати, що застосування інструментів регулювання на нинішньому етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки має і повинно відігравати визначальну роль, особливо при формуванні збалансованого попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, здатного забезпечити зростання ефективності виробництва тваринницької продукції та доступність основних продуктів харчування для споживачів, використання існуючих конкурентних переваг вітчизняними виробниками для посилення власних позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Павленко О.М. Дослідження конкурентоспроможності вітчизняного агропродовольчого виробництва на ринках ЄС / О.М. Павленко // Вісник аграрної науки. - 2008. - №3. - С. 81-84.

2. Павленко О.М. Щодо перспектив агропродовольчого виробництва в умовах формування зони вільної торгівлі Україна - ЄС / О.М. Павленко // Вісник аграрної науки. - 2009. - №4. - С. 71-74.

3. Павленко О.М. Важливість імпорту для збалансування ринку м'яса/ О.М. Павленко // Економіка АПК. - 2009. - №6. - С. 56-58.

Статті в інших виданнях:

4. Павленко О.М. A New Challenge for Ukraine: Is regional leadership on agri-food and bioenergy markets possible? [Електронний ресурс] / O. Zhemoyda, O. Pavlenko, S. Kvasha // Інститут аграрного розвитку країн Центральної та Східної Європи, м. Халле, Німеччина, ISBN 978-3-938584-29-3.

Матеріали конференції

5. Павленко О.М. Place of Ukraine at the European economic integration processes [Електронний ресурс] / O. Pavlenko, S. Kvasha // Zbornнk vedeckэch prбc "Konkurencieschopnosќ A Ekonomickэ Rast: Eurуpske A Nбrodnй Perspektнvy": зб. матеріалів міжнародної наукової конференції "Міжнародні наукові дні - 2008", м. Нітра, Словаччина, 28-30 травня 2008 р. - Р. 375-381.

Размещено на Allbest.ru