Глобальна трансформація системи соціальних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

державний вищий навчальний заклад

«київський національний економічний університет

імені вадима гетьмана»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ГЛОБАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

ГАФАРОВА КАРІНЕ ЕДЕМІВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор ПОРУЧНИК Анатолій Михайлович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор СІДЕНКО Світлана Володимирівна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник відділу глобальних систем сучасної цивілізації

кандидат економічних наук, доцент ШИЛЕЦЬ Олена Станіславівна, Донецький національний університет, докторант кафедри міжнародної економіки

Захист відбудеться «16» травня 2011р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.

Автореферат розіслано «15» квітня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор Л. Л. Антонюк

АНОТАЦІЯ

Гафарова К.Е. Глобальна трансформація системи соціальних послуг. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних та практичних питань функціонування системи соціальних послуг в умовах глобалізації економіки. В дисертації розкрито економічну природу та визначено зміст категорії «соціальні послуги». Досліджено процеси глобальної трансформації системи соціальних послуг у розрізі їх рушійних сил, векторної спрямованості та механізму реалізації. Оцінено ефективність діючих на сьогодні національних моделей соціальних послуг та розвинуто теоретичні підходи до аналізу соціалізації глобальної економіки через призму розвитку соціальних послуг, як її мірила.

Визначено функціональні особливості державного сектору соціальних послуг в умовах глобалізації, розкрито роль ТНК та суспільного сектору у розвитку світової системи соціальних послуг.

У дисертації ідентифіковано європейські соціальні стандарти та визначено відповідність національних стандартів їх рівню. Обґрунтовано стратегічні напрямки імплементації європейських соціальних стандартів в Україні в системі інституційно-правових заходів та організаційно-економічних важелів та інструментів.

Ключові слова: соціальні послуги, система соціальних послуг, трансформація системи соціальних послуг, модель соціальних послуг, соціалізація глобальної економіки, міжнародні соціальні стандарти.

АННОТАЦИЯ

Гафарова К.Э. Глобальная трансформация системы социальных услуг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию теоретических и практических вопросов функционирования системы социальных услуг в условиях глобализации экономики. В диссертации раскрыта экономическая природа и определено содержание категории «социальные услуги». Исследованы процессы глобальной трансформации системы социальных услуг в разрезе их движущих сил, векторной направленности и механизма реализации. Оценена эффективность действующих на сегодня национальных моделей социальных услуг и развиты теоретические подходы к анализу социализации глобальной экономики через призму развития социальных услуг, как ее мерила.

Определены функциональные особенности государственного сектора социальных услуг в условиях глобализации, раскрыта роль ТНК и общественного сектора в развитии мировой системы социальных услуг.

В диссертации идентифицированы европейские социальные стандарты и определено соответствие национальных стандартов их уровню. Обоснованы стратегические направления имплементации европейских социальных стандартов в Украине в системе институционально-правовых мероприятий и организационно-экономических рычагов и инструментов.

Ключевые слова: социальные услуги, система социальных услуг, трансформация системы социальных услуг, модель социальных услуг, социализация глобальной экономики, международные социальные стандарты.

ANNOTATION

Gafarova K.E. Global transformation of system of social services. - The Manuscript.

A Thesis for the Academic Degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2011.

The Thesis is devoted to the research of theoretical and practical issues of the system of social services in a globalizing economy. The economic nature and the content of a category «social services» are defined in the thesis. The global nature of modern transformational changes in the social service system based on the disclosure of their driving forces, vector orientation, and political-legal and institutional financial mechanisms of their implementation is well founded. It is proved that in the present conditions social services take on increasingly personalized nature, the share of paid services is increasing in their structure, diversification of species and subject structure of these services takes place, increasing their international character, and an independent segment of social services is forming in the global market in the presence of national and regional asymmetries.

The efficiency of existing national models of social services and developed theoretical approaches to the analysis of socialization of the global economy through the prism of social services as its measure is assessed. There are three levels of adaptation of national economic systems to global challenges in the social sphere - the first - through the socialization processes of production, distribution and consumption of the goods (macrolevel), the second - through the expansion of satisfaction of social needs directly on-site (microlevel), the third - through raising the individual resource by a person (individual level). It is proved that nowadays these three levels of the socialization form the general systems of social aspect ratio optimization of resource and income allocation and determine the rules and norms of social interaction of national economic relations.

The functional features of public sector of social services are determined in the context of globalization; the role of MNC and public sector in development of the global system of social services is highlighted. It is established that in the global economic space, production and delivery of social services are carried out by specialized institutes in the state, corporate and public sectors, and implemented at national and international level.

The thesis identified European social standards and compliance of national standards with their level. The highest gap in Ukraine was determined in such of them as a system of remuneration of employees, ensuring decent living standards, life expectancy at birth, quality health care services, development of national human resources and an income ratio between limit decile groups. It is revealed that Ukraine corresponds to civilized countries only in terms of education. Therefore, institutional and legal instruments of implementation in Ukraine of European social standards are defined: improvement of the existing Labour Code with the introduction of a mechanism of automatic adjustment of minimum wage and cost of living according to the actual and forecasted dynamics of basic macroeconomic indicators; applying a new methodology for calculating the cost of living to its holistic approach to social standard; harmonization of tariff rates for workers of the first wage category in the Unified tariff system to the minimum wage; development of national law regarding the institutionalization of social responsibility of the Ukrainian business; forming a unified system of social law and its harmonization with international rules and regulations; the full ratification of the European Social Charter; the development and adoption of a holistic Social Code so on.

The strategic directions of implementation of European social standards in Ukraine are highlighted in the system of institutional-legal and organizational measures, economic instruments and tools, namely: the cardinal reform of principles of the pay system (increase of the share of wages in GDP, the differentiation of the size for qualitative characteristics of labor criterion, use of social standard of «minimum consumption budget» when calculating minimum wage, the introduction of the minimum hourly wage for workers, which is at least twice higher than the subsistence minimum level, legitimizing wages by setting of high fines against employers for withholding wages of their workers, ignoring the term of work to total lifetime employment of workers, adjustment of the mechanism of social support of citizens on the principles of targeting and personification, fundamental change of the income taxation system of individuals and entities with transferring the tax burden on big business, energization of practice of the corporate sector in the sphere of social responsibility (public and social recognition of major companies in developing a national system of social services because of their ranking in terms of social responsibility, forming of their positive image in the eyes of the public through the media and public institutions, government support through social advertising, the introduction of tax and price benefits for socially active companies so on);forming of a numerous middle class as a guarantor of social stability in society, fundamental reforms in the housing and utilities to improve the quality of life and comfort for the citizens, the implementation of European standards in health, education and retirement security, diversification of funding sources for the social sector with the definition of mechanisms to their implementation.

Keywords: social services, social service system, transformation of the social service system, model of social services, socialization of the global economy, international social standards, social responsibility.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується глибокими трансформаційними процесами, які знайшли своє матеріальне вираження у формуванні глобальних ринків товарів, послуг, фінансів, інформації та об'єктів інтелектуальної власності, модернізації технологічної основи сучасної ринкової системи та утвердженні постіндустріальної моделі її розвитку, поглибленні процесів регіональної інтеграції та формуванні інститутів глобального менеджменту.

Соціальна система суспільства, як похідна його політико-економічного розвитку, починаючи з 1970-х років також зазнала якісних структурно-функціональних змін. Їх проявом є, з одного боку, зростання соціальних витрат в суспільних фондах споживання розвинутих країн, їх соціальна конвергенція, диверсифікація соціальних послуг, розвиток інститутів соціального партнерства, демократизація соціальних відносин та міжнародна уніфікація соціальних стандартів, а з другого, - наростання соціальної асиметрії на внутрішньо- та міжкраїновому рівнях, скорочення державних витрат на соціальні програми, збільшення загального та структурного безробіття, сплеск міжнародних міграційних процесів та загострення екологічних проблем. Ключовим фактором соціальних трансформацій стала економічна глобалізація, яка обумовила як розширення соціальних запитів і потреб громадян різних країн, так і можливостей їх задоволення на національному та інтернаціональному рівнях.

За таких умов суттєвого оновлення потребують також національні системи соціальних послуг, які під впливом глобальних імперативів повинні бути здатні задовольняти весь спектр зростаючих соціальних потреб громадян незалежно від їх національності, країни походження, віку, суспільного статусу на комерційній і навіть, частково, на безоплатній основі. Найвищі соціальні стандарти та життєвий комфорт для громадян демонструють сьогодні ті країни, котрі змогли найоптимальніше поєднати в своїх національних моделях розвитку економічний, соціальний та екологічний компоненти. До них належать, насамперед, Австралія, Австрія, Нова Зеландія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Швейцарія, США та Великобританія.

Що стосується України, то її соціальна система в силу економічної слабкості країни поки ще не здатна на рівні європейських стандартів задовольнити навіть першочергові соціальні потреби українського населення (в житлі, якісному медичному обслуговуванні та освіті, працевлаштуванні, пенсійному забезпеченні, соціальному захисті та ін.). Наслідком цього є скорочення тривалості життя громадян, відсутність соціальної консолідації суспільства, наростання в ньому соціального песимізму та еміграційних настроїв, високий рівень поширення соціально небезпечних захворювань серед населення, що є головними загрозами соціально-економічній безпеці країни.

Найбільш повно проблематика соціальних відносин, їх трансформації в умовах глобалізації, впливу соціальних факторів на міжнародну конкурентоспроможність країн, оцінки ефективності національних моделей соціальної політики розроблено в працях таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як: Б.Аморосо, Л.Антонюк, Г.Беккер, Д.Белл, Й.Бен-Порет, О.Білорус, Ж.Бішо, Дж.Бьюкенен, Ю.Вінслав, О.Грішнова, Г.Делік, Е.Денісон, Ю.Зайцев, М.Згуровський, І.Каленюк, А.Колот, В.Корпі, Е.Лібанова, Д.Лук'яненко, А.Меддісон, Р.Мейднер, А.Мелентьєв, Дж.Мінцер, Т.Оболенська, Н.Подшибякіна, А.Поручник, Л.Прітчет, Л.Резніков, В.Рокоча, С.Сіденко, Я.Столярчук, Дж.Стігліц, В.Чужиков, Ю.Шишков, О.Шилець, С.Шишин, Т.Шульц, М.Хансен, А.Хедборг та ін.

Разом з тим, потребують поглибленого дослідження питання щодо економічної природи соціальних послуг, з'ясування місця соціальних послуг в процесах соціалізації національних економічних систем, організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, а також напрямів та інструментів формування в Україні системи соціальних послуг, адекватної європейським стандартам. Таким чином комплексне дослідження глобальних трансформацій системи соціальних послуг є дуже важливим як в теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми факультету міжнародної економіки і менеджменту «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357). В рамках цієї теми автором особисто підготовлено розділ «Варіативність національних систем соціальних послуг та глобальний вимір їх модернізації». Крім того, дисертант брала участь у виконанні науково-дослідної теми Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Глобалізація сталого розвитку в сучасних інтеграційних моделях» (номер державної реєстрації 0110U002996), в рамках якої автором особисто підготовлено розділ «Механізми підвищення соціальних стандартів на регіональному рівні».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття методології дослідження економічної природи соціальних послуг, оцінка ефективності їх національних систем, виявлення причин та характеру глобальних трансформацій системи соціальних послуг, а також обґрунтування основних напрямків формування в Україні системи соціальних послуг європейського типу.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено наступні конкретні завдання:

- розкрити економічну природу та визначити зміст категорії «соціальні послуги»;

- оцінити ефективність діючих на сьогодні національних моделей соціальних послуг;

- визначити функціональні особливості державного сектору соціальних послуг в умовах глобалізації;

- дослідити роль ТНК та суспільного сектору у розвитку світової системи соціальних послуг;

- ідентифікувати європейські соціальні стандарти та визначити відповідність національних стандартів їх рівню;

- обґрунтувати основні напрями розбудови системи соціальних послуг України на європейських принципах.

Об'єктом дослідження є процеси соціально-економічної глобалізації.

Предметом дослідження є умови, чинники та характер трансформації системи соціальних послуг в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на використанні методологічного принципу єдності теорії та практики, діалектики загального, особливого та одиничного, а також наукової абстракції. Методологічною основою дисертаційної роботи є: історико-логічний метод (під час визначення категорії «соціальні послуги», дослідження еволюції національних систем соціальних послуг та історичного процесу формування європейських соціальних стандартів: пп. 1.1, 1.2, 3.1); системно-структурний аналіз економічних процесів і явищ (під час дослідження глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, розкриття сучасних функціональних особливостей державного та суспільного секторів соціальних послуг, а також з'ясування ролі бізнес-структур у формуванні їх глобального сегменту: пп. 2.1, 2.2, 2.3); методи кількісного та якісного порівнянь (під час покраїнового аналізу масштабів та динаміки соціальних витрат з боку державного та корпоративного секторів, оцінці відповідності вітчизняних соціальних стандартів рівню європейських, з'ясування ступеня соціалізації глобальної економіки: пп. 1.3, 2.1, 2.3, 3.1); експертних оцінок та прогнозний (під час обґрунтування інституційно-правового механізму впровадження європейських соціальних стандартів в Україні та напрямів розбудови національної системи соціальних послуг: пп.3.2, п.3.3).

Інформаційною та статистичною базами роботи виступають монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (зокрема, ОЕСР, Європейської Комісії, Соціального комітету ООН, ПРООН, Групи Світового банку, Світової асоціації неурядових організацій, Центру статистики благодійних організацій США, Міжнародної організації праці, Всесвітнього економічного форуму та інших), результати наукових досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень України, закони України та ін.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у з'ясуванні економічної природи соціальних послуг та їх еволюції, розкритті організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, а також обґрунтуванні стратегічних напрямів розбудови європейсько-орієнтованої системи соціальних послуг в Україні та їх інституційного забезпечення.

Нові наукові положення, одержані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше одержано:

- дано авторське визначення категорії «соціальні послуги», сутність якої виражає специфічну суспільну споживчу вартість, яка задовольняє людські потреби соціального характеру через корисний ефект переважно нематеріальної форми, що здійснюється на безоплатній або комерційній основі на національному чи наднаціональному рівнях. На відміну від існуючих визначень даної категорії, які зводяться до соціального захисту населення, соціальної політики, державного управління, публічних послуг та адміністративних послуг і фактично являють собою інструментарій задоволення соціальних потреб населення (потреби в праці, інтелектуальному розвитку, освіті, духовному збагаченні, задоволенні релігійних почуттів, підтриманні здоров'я, участі в соціально-економічній та політичній діяльності та ін.), соціальні послуги є безпосереднім об'єктом їх задоволення;

- обґрунтовано глобальний характер сучасних трансформаційних змін в системі соціальних послуг на основі розкриття їх рушійних сил (інтернаціональний характер розвитку та диверсифікації соціальних потреб та запитів, соціалізація світової економіки, постіндустріалізм з превалюванням третинного сектору, зростання відкритості національних суспільств, розвиток соціальної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури та ін.), векторної спрямованості (диверсифікація соціальних послуг та суб'єктів їх надання, перерозподіл соціальних функцій між ними, міжнародна стандартизація якості соціальних послуг, зростання частки послуг, які надаються на інтернаціональному рівні, формування у стратифікаційній структурі світового населення групи соціальних утриманців та ін.), а також політико-правового та інституційно-фінансового механізмів їх реалізації (національні і регіональні інститути соціального менеджменту, МОМ, МОП, ВООЗ, Соціальний комітет ООН та ін.).

удосконалено:

- методологію дослідження національних систем соціальних послуг за рахунок систематизації критеріїв їх типологізації: участь держави у наданні соціальних послуг, характер їх розподілу, рівень розвитку інститутів соціального партнерства і соціальної відповідальності бізнесу, можливості доступу населення до соціальних послуг, співвідношення платних і безоплатних їх видів, зрілість соціальної інфраструктури, розвинутість соціальних стабілізаторів в системі антициклічного регулювання економіки. Встановлено, що в глобальному економічному просторі продукування і надання соціальних послуг здійснюється спеціалізованими інститутами в рамках державного, корпоративного та суспільного секторів і реалізується на національному і інтернаціональному рівнях;

- теоретичні підходи до аналізу соціалізації глобальної економіки через призму розвитку соціальних послуг, як її мірила, з виявленням трьох рівнів адаптації національних економічних систем до глобальних викликів у соціальній сфері - перший - через усуспільнення процесів виробництва, розподілу і споживання благ (макрорівень), другий - через зростання обсягів задоволення соціальних потреб безпосередньо на робочому місці (мікрорівень), третій - через нарощування індивідуумом особистісного ресурсу (індивідуальний). Доведено, що на сьогодні саме ці три рівні соціалізації формують систему оптимізації загальносуспільних пропорцій розподілу ресурсів і доходів, а також визначають правила і норми соціальної взаємодії суб'єктів економічних відносин;

дістало подальший розвиток:

- обґрунтування організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг у форматі кожного з їх секторів -- державного, суспільного та корпоративного. Доведено, що за умов відносного скорочення частки державного сектору та звуження спектру некомерційних послуг об'єктивно зростає роль корпоративного та суспільного секторів, які є ключовими каналами інтернаціоналізації ринку соціальних послуг та формування їх глобального сегменту;

- комплексна оцінка відповідності соціальних стандартів в Україні європейському рівню, на основі якої встановлено найбільше її відставання за такими з них, як система оплати праці найманих працівників, забезпечення гідного рівня життя населення, очікувана тривалість життя при народженні, якість медичного обслуговування, розвиток національного людського ресурсу та співвідношення доходів граничних децильних груп населення; і лише за показником освіченості населення Україна відповідає рівню цивілізованих країн. Виходячи з цього, визначено інституційно-правові важелі впровадження в Україні європейських соціальних стандартів: вдосконалення діючого Кодексу законів про працю із запровадженням механізму автоматичного коригування розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму у відповідності до фактичної і прогнозованої динаміки основних макроекономічних показників; застосування нової методології розрахунку прожиткового мінімуму з метою його наближення до цілісного соціального стандарту; приведення у відповідність тарифної ставки робітника першого тарифного розряду в системі Єдиної тарифної сітки до мінімальної заробітної плати; розробка національного законодавства в частині інституціоналізації соціальної відповідальності українського бізнесу; формування єдиної системи соціального права та його гармонізація з міжнародними нормами та положеннями, ратифікація в повному обсязі Європейської соціальної хартії, розробка і ухвалення цілісного Соціального кодексу та ін.

- обґрунтування стратегічних напрямів розбудови національної системи соціальних послуг на європейських засадах: кардинальне реформування принципів організації системи оплати праці, коригування механізму соціальної підтримки громадян на принципах адресності та персоніфікованості, докорінна зміна системи оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб з перенесенням податкового тягара на великий бізнес, активізація практичної діяльності корпоративного сектору щодо соціальних зобов'язань, формування чисельного середнього класу як гаранта соціальної стабільності в суспільстві, докорінна реформа житлово-комунального господарства з метою підвищення якості життя та його комфорту для громадян, імплементація європейських стандартів у систему охорони здоров'я, освіти та пенсійного забезпечення, диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери з визначенням механізмів щодо їх реалізації.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть бути методологічною базою розроблення національної стратегії соціального розвитку України у контексті формування в державі системи соціальних послуг європейського типу.

Пропозиції автора щодо впровадження кращих прикладів світового досвіду стосовно системи соціальних послуг, які надаються недержавними установами особам, які потребують сторонньої допомоги, було використано у поточній діяльності Міністерства соціальної політики України (довідка про впровадження № 2/10/136-11 від 24.01.2011 р.). Рекомендації та висновки дисертаційної роботи, які стосувались реалізації державної політики щодо імплементації в Україні європейських соціальних стандартів на регіональному рівні, були використані у практичній роботі Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим (довідка про впровадження № 01-01/36 від 01.02.2011 р.). Пропозиції автора щодо конкретних механізмів надання соціальних послуг в межах функціональних компетенцій місцевої влади та рекомендації щодо розвитку на території Кримського регіону ринкових послуг соціального спрямування були використані у поточній роботі Феодосійської міської ради (довідка про впровадження № 04-07/164 від 04.02.2011р.).

Крім того, основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи було використано у навчальному процесі під час викладання дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України», «Міжнародні стратегії економічного розвитку» студентам факультету міжнародної економіки Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження № 70/01-08 від 03.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертації та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертаційної роботи обговорювалися на 5 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглому столі, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия» (м. Сімферополь, 30-31 березня 2007 р., Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського), щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та спеціалістів «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, 24-25 квітня 2008 р., 14-15 травня 2009 р., Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), Міжнародній науково-практичній конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні» (м. Київ, 14-15 квітня 2010 р., ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), Науково-практичній конференції «Сталий розвиток та економічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010 р., Науково - дослідний інститут сталого розвитку та природокористування, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), круглому столі «Глобальні економічні процеси та їх вплив на розвиток освіти в Європі та Латинській Америці» (м. Київ, 25 березня 2008 р. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором у 12 наукових працях загальним обсягом 5,7 д.а., з них: 7 - у наукових фахових виданнях (1 - у співавторстві) та 5 публікацій в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 190 сторінок основного тексту. У тексті дисертації розміщено 15 таблиць на 14 сторінках, 9 рисунків на 8 сторінках, 5 додатків на 7 сторінках. Список використаних джерел містить 175 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

соціальний послуга глобалізація економіка

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, предмет і об'єкт дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Методологія дослідження економічної природи соціальних послуг» дано сучасну інтерпретацію категорії «соціальні послуги», здійснено порівняльну оцінку ефективності національних систем соціальних послуг та розкрито характер процесів соціалізації глобальної економіки через призму соціальних послуг, як її мірила.

Дослідивши підходи вітчизняних та зарубіжних науковців, а також експертів міжнародних організацій (ООН, ОЕСР та Європейської Комісії) до трактування сутності категорії «соціальні послуги», дисертант виявив багатоваріантні, неоднозначні визначення її змісту, які переважно зводяться до її ототожнення з поняттями «соціальний захист населення», «соціальна політика», «державне управління», «публічні послуги» та «адміністративні послуги».

На переконання дисертанта, жодне з наведених визначень даної категорії не віддзеркалює повною мірою системність процесів відтворення соціальної сфери, її інтернаціоналізації та формування соціального сегменту глобального ринку, а відображає її функціональні особливості та інструментарій задоволення соціальних потреб населення (потреби в праці, інтелектуальному розвитку, освіті, духовному збагаченні, задоволенні релігійних почуттів, підтриманні здоров'я, участі в соціально-економічній та політичній діяльності та ін.). Це спонукало до необхідності авторського обґрунтування та визначення сутності категорії «соціальні послуги», яка виражає специфічну суспільну споживчу вартість, що задовольняє людські потреби соціального характеру через корисний ефект переважно нематеріальної форми та здійснюється на безоплатній або оплатній основі на національному чи наднаціональному рівнях. Саме таке визначення, на думку дисертанта, дає повне уявлення про економічну природу цих послуг, як безпосереднього об'єкта задоволення соціальних потреб.

Світова система соціальних послуг в умовах глобалізації зазнає суттєвих трансформаційних змін, які знаходять свого матеріального втілення на рівні усіх компонентів філософії розвитку даного процесу, тобто на рівні його рушійних сил, векторної спрямованості та механізму реалізації.

Сучасні національні системи соціальних послуг сформувалися в результаті взаємодії економічних, політичних та соціокультурних факторів, які визначали характер історичного розвитку та трансформації різних типів суспільств - від доіндустріального до постіндустріального. На основі систематизованих автором критеріїв (участь держави у наданні соціальних послуг, характер їх розподілу, рівень розвитку інститутів соціального партнерства і соціальної відповідальності бізнесу, можливості доступу населення до соціальних послуг, співвідношення платних і безоплатних їх видів, зрілість соціальної інфраструктури, розвинутість соціальних стабілізаторів в системі антициклічного регулювання економіки) здійснена теоретична типологізація національних систем соціальних послуг: ліберальна система соціальних послуг («позитивна держава соціального захисту»), консервативна система («держава соціальної безпеки») та соціал-демократична система (держава «загального добробуту») та охарактеризовано моделі їх практичної реалізації в різних країнах.

Проведений покраїновий аналіз ефективності даних систем дозволив зробити висновок, що з точки зору забезпечення рівноваги між ринком та соціальними цілями суспільства, розвитку інституту соціального партнерства та досягнення високого рівня соціальних стандартів найуспішнішими на сьогодні є країни з так званою солідарно-корпоративною системою соціальних послуг, які в соціальному плані сповідують соціал-демократичні цінності (Німеччина, Австрія, Швеція, Франція, країни Бенілюксу, Норвегія, Фінляндія, Данія, Швейцарія).

В дисертації здійснено комплексний аналіз соціалізації глобальної економіки через призму розвитку соціальних послуг, як її мірила. Узагальнення існуючих підходів до визначення сутності соціалізації дозволило автору зробити висновок про її переважне трактування як зростання у виробничих процесах ролі соціального компоненту та посилення соціальних функцій держави на національному рівні. Однак в умовах глобалізації соціалізація розширює механізми своєї дії і реалізується на трьох рівнях: макрорівні (через усуспільнення процесів виробництва, розподілу і споживання благ), мікрорівні (через зростання обсягів задоволення соціальних потреб безпосередньо на робочому місці) та індивідуальному рівні (через нарощування індивідуумом особистісного ресурсу). Саме ці три рівні соціалізації, як відзначає дисертант, формують систему оптимізації загальносуспільних пропорцій розподілу ресурсів і доходів, а також визначають правила і норми соціальної взаємодії суб'єктів економічних відносин.

У розділі 2 «Організаційно-економічний механізм глобальної трансформації національних систем соціальних послуг» розкрито функціональні особливості державного сектору соціальних послуг в умовах глобалізації, напрямки диверсифікації їх суспільного сектору, а також досліджено роль ТНК у формуванні глобального сегменту соціальних послуг.

Дисертант відзначає, що, починаючи з 1930-х років з початком формування національних систем соціальних послуг, їх ядром завжди був державний сектор, який відігравав провідну роль в реалізації соціально-економічної політики, зорієнтованої на забезпечення зайнятості громадян, гарантування мінімального рівня заробітної плати та соціального страхування, підтримання належного платоспроможного попиту населення, надання допомоги на випадок безробіття та втрати працездатності, розвиток систем освіти та охорони здоров'я та ін. Характеризуючи сучасне місце держави у наданні соціальних послуг, відзначається її дуалістична роль: з одного боку, держава через свої уповноважені органи здійснює пряме фінансове забезпечення надання соціальних послуг найменш захищеним категорія громадян, а, з другого - створює необхідні інституційні та організаційно-економічні умови для консолідації зусиль державного, приватного та неурядового секторів у розв'язанні найгостріших соціальних проблем суспільства.

Комплексно проаналізувавши масштаби, динаміку та структуру ключових напрямків розвитку системи соціальних послуг (соціальне страхування, охорона здоров'я, освіта, пенсійне забезпечення, допомога з безробіття та ін.), дисертант на прикладі країн ОЕСР розкриває функціональні особливості її державного сектору у глобальному середовищі. Підтвердженням провідної ролі державного сектору у наданні соціальних послуг є дані, представлені на рис. 2.

В дисертації доводиться, що саме великомасштабні обсяги державного фінансування системи соціальних послуг є на сьогодні основою стійкого розвитку національних економік країн світу та розширюють можливості окремих індивідів брати участь в економічному та суспільному житті держав.

Далі у роботі автор розкриває визначальні засади та особливості розвитку суспільного сектору соціальних послуг у міжнародній економіці, який репрезентований понад 40 тис. суспільних організацій, що сприяють реалізації інтересів громади та суспільства, а їхня формальна відмежованість від державних органів влади забезпечує їм незалежний правовий та економічний статус.

Рис. 2. Співвідношення державного і приватного фінансування соціальних послуг в країнах ОЕСР у 2008 р., % ВВП

Як показує світова практика, сучасний сектор некомерційних організацій в багатьох країнах світу охоплює ті суспільні сфери, в яких діяльність приватних чи державних інститутів є неефективною або малорентабельною, і характеризується найглибшим проникненням у специфіку соціальних потреб кожного громадянина. Таким чином, суспільний сектор соціальних послуг на сьогодні певною мірою компенсує прогалини в діяльності державного та приватного секторів і є тим суспільним інститутом, який спроможний згладжувати соціальні конфлікти у суспільстві, надаючи кожному громадянину можливість споживання потрібних йому соціальних благ, передусім освітніх, медично-лікувальних, послуг соціального захисту та соціальної підтримки на доступних та демократичних умовах.

Встановлено, що найпотужнішим у світовому соціально-економічному вимірі є сектор суспільних організацій США в силу його суб'єктної, об'єктної та ресурсної диверсифікації, а також здатності на ліберальних засадах ефективно перерозподіляти на соціальні цілі американської громади як цільові державні кошти, так і приватні фінансові ресурси. Водночас діяльність суспільних організацій у Західній Європі характеризується, насамперед, країновими особливостями системи надання соціальних послуг та більшою залежністю некомерційних організацій від державного фінансування, що зменшує їх ресурс з соціальної підтримки та захисту громадян.

З урахуванням процесів розширення інтернаціоналізаційного сегменту соціальних послуг, автор значну увагу приділяє ролі ТНК у його формуванні. Світовий досвід свідчить про те, що протягом останніх десятиліть внутрішня система соціальної відповідальності бізнесу еволюціонувала від найпростішої моделі індивідуального соціального забезпечення працівників у 1970-х рр. до «орієнтованих на родину» програм соціальної підтримки у 1980-х рр., програм «зручного місця роботи» у 1990-х рр. і аж до сучасних соціальних програм «довічного супроводу», які реалізують провідні ТНК з метою утримання працівників як найціннішого свого ресурсу, за який на світовому ринку розгорнулася найзапекліша конкурентна боротьба.

Соціальна відповідальність ТНК аналізується у двох вимірах - внутрішньому та зовнішньому. Про зростаючу роль внутрішньої системи соціальної відповідальності бізнесу у процесі формування ТНК глобального сегменту соціальних послуг свідчать стабільно високі обсяги їх витрат на соціальне забезпечення своїх працівників. Наприклад, соціальний пакет американських ТНК становить нині від 40 до 50% базової заробітної плати. При цьому до 50% його вартісного обсягу - це різні види страхування працівників, головним чином, медичне.

У свою чергу зовнішня компонента соціальної відповідальності ТНК включає програми, дії та заходи, які чітко не регулюються чинним законодавством, а реалізуються на основі традицій, які існують в країнах базування філіалів ТНК. Підтвердженням важливості соціальної діяльності ТНК у формуванні їх позитивного іміджу та привабливості для потенційних споживачів та кадрового ресурсу є щорічне рейтингування корпорацій за індексом соціальної відповідальності (табл. 1).

Таблиця 1. Рейтинг найбільш соціально відповідальних корпорацій у світі у 2009 р.

Другий розділ закінчується висновком про те, що за умов відносного скорочення частки державного сектору та звуження спектру некомерційних послуг об'єктивно зростає роль корпоративного та суспільного секторів, які є ключовими каналами інтернаціоналізації ринку соціальних послуг та формування їх глобального сегменту.

У розділі 3 «Інституційне забезпечення формування в Україні системи соціальних послуг європейського типу» ідентифіковано європейські соціальні стандарти та визначено відповідність національних стандартів їх рівню, обґрунтовано інституційно-правовий механізм впровадження європейських соціальних стандартів в Україні, а також сформульовано основні напрями розбудови вітчизняної системи соціальних послуг на європейських принципах.

В дисертації доведено, що найбільш адекватно на соціальні виклики економічної глобалізації відреагували країни Європейського Союзу, уряди яких з урахуванням історичного досвіду класового протистояння в індустріальну епоху з другої половини ХХ ст. та усвідомлюючи необхідність досягнення соціальної рівноваги, переорієнтували свій курс на проведення активної соціальної політики, спрямованої на підвищення рівня життя трудящих, обмеження всевладності підприємців, підтримку гідного рівня споживання незаможних верств населення та пом'якшення у такий спосіб соціальної і майнової нерівності в суспільстві. Саме з цього часу бере свій початок процес уніфікації соціальних стандартів країн-учасниць в єдину систему європейських соціальних стандартів, яка є результатом згармонізованої економічної, соціальної, екологічної та гуманітарної політики. На сьогодні ця система включає 14 стандартів щодо освітнього статусу населення, системи соціального захисту, забезпечення гідного рівня життя громадян, якість їх медичного обслуговування, недопущення соціально небезпечної асиметрії в розподілі доходів.

Що стосується України, то найбільше її відставання від європейських країн у сфері соціальних стандартів, як підтвердили наведені в роботі статистичні та фактологічні дані, спостерігається сьогодні за такими показниками, як система оплати праці найманих працівників, забезпечення гідного рівня життя населення, очікувана тривалість життя при народженні, якість медичного обслуговування, розвиток національного людського ресурсу та співвідношення доходів граничних децильних груп населення. І лише показник грамотності дорослого населення відповідає стандартам розвинутих країн і підтверджує належність України до групи цивілізованих держав.

Комплексний аналіз ключових параметрів європейських соціальних стандартів показав, що саме вони є на сьогодні найпередовішими з точки зору забезпечення соціального комфорту населення та виступають орієнтиром для інших держав світу, який визнаний навіть ООН. Тож, враховуючи євроінтеграційний пріоритет міжнародної економічної діяльності України, першочерговим завданням її політичного та економічного курсу повинно стати якнайшвидше подолання розриву в соціальній сфері між Україною та ЄС, в якій він найбільш відчутний.

Дисертант наголошує, що досягнення цієї життєво важливої мети передбачає як створення в державі нормативно-правової бази, так і наявності ефективних економічно-організаційних механізмів її реалізації. Що стосується першого компоненту, то за роки незалежності практично завершився процес формування законодавчого поля щодо соціальної орієнтації української держави та захисту соціальних прав її громадян.

Разом з тим, аналіз чинного законодавства України, яке стосується соціальної сфери та визначення сутності соціальних стандартів (Конституції України, законів «Про основи національної безпеки України», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про соціальні послуги» та ін.), дозволив зробити висновок про те, що воно не повною мірою кореспондується з європейськими нормами щодо визначення прожиткового мінімуму, розміру мінімальної заробітної плати, співвідношення між розміром середньомісячної заробітної одного штатного працівника та прожитковим мінімумом, механізму встановлення заробітної плати в бюджетному секторі економіки та ін.

Виходячи з цього, дисертантом запропоновано конкретні інституційно-правові механізми здійснення соціального прориву в Україні, які полягають у наступному: вдосконалення діючого Кодексу законів про працю, в якому необхідно передбачити механізм автоматичного коригування розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму у відповідності до фактичної і прогнозованої динаміки основних макроекономічних показників, приведення у відповідність тарифної ставки робітника першого тарифного розряду, в системі Єдиної тарифної ставки, з мінімальною заробітною платою, вдосконалення Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» в частині чіткого визначення та диференціації понять «соціальні стандарти» і «соціальний мінімум», трактування соціальних стандартів як гарантованого державою гідного рівня і якості життя населення; ухвалення Верховною радою України цілісного Соціального кодексу; підписання і ратифікація Україною ряду міжнародних соціально-правових документів (Європейської конвенції про соціальну та медичну допомогу, Європейського кодексу соціального забезпечення, Конвенцій МОП №173 - «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця», №181 - «Про приватні агентства зайнятості» та ін.).

На переконання автора, соціальним перетворенням українського суспільства повинні передувати економічні реформи, пріоритети яких сконцентровані у площині здійснення інноваційного прориву з концентрацією ресурсної бази на опануванні нанотехнологій, біотехнологій та інформаційно-комунікаційні технології, завершення процесу докорінного реформування агропромислового комплексу України, поглиблення міжнародного співробітництва та кооперації України у сфері високотехнологічних та наукомістких виробництв.

Заключна частина розділу присвячена обґрунтуванню основних напрямів вдосконалення національної системи соціальних послуг європейського типу за такими напрямами: кардинальне реформування принципів організації системи оплати праці (зростання частки заробітної плати у ВВП, диференціація її розміру за критерієм якісних характеристик робочої сили, використання соціального стандарту «мінімальний споживчий бюджет» при розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, запровадження такого рівня мінімальної погодинної заробітної плати працівників, який хоча б вдвічі перевищував рівень прожиткового мінімуму, детінізація заробітної плати через встановлення по відношенню до роботодавців високих штрафів за приховування розмірів заробітної плати своїх працівників, неврахування працівникам терміну роботи до загального трудового стажу); коригування механізму соціальної підтримки громадян на принципах адресності та персоніфікованості, докорінна зміна системи оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб з перенесенням податкового тягара на великий бізнес, активізація практичної діяльності корпоративного сектору щодо соціальних зобов'язань (державне і суспільне визнання заслуг великих компаній у розвитку національної системи соціальних послуг через їх рейтингування за показником соціальної відповідальності, формування через засоби масової інформації та публічні інститути їх позитивного іміджу в очах громадськості, державна підтримка через соціальну рекламу, запровадження податкових та цінових пільг соціально активним компаніям та ін.); формування чисельного середнього класу як гаранта соціальної стабільності в суспільстві, докорінна реформа житлово-комунального господарства з метою підвищення якості життя та його комфорту для громадян, імплементація європейських стандартів у систему охорони здоров'я, освіти та пенсійного забезпечення, диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери з визначенням механізмів щодо їх реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо визначення економічної природи соціальних послуг та розкриття організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг на рівні державного, суспільного та корпоративного секторів. Це дало автору змогу сформулювати ряд висновків теоретичного та практичного значення:

1. В результаті еволюції соціальної сфери капіталістичної ринкової системи, зростання соціальних потреб населення та розширення засобів їх задоволення в ряду таких категорій, як «соціальний захист населення», «соціальна політика», «державне управління», «публічні послуги» та «адміністративні послуги», виокремилась самостійна категорія «соціальні послуги», яка, будучи споживчою вартістю нематеріального характеру, через корисний ефект здатна задовольнити соціальні потреби будь-якого індивідуума у глобальному середовищі. Тож саме вона на сьогодні найповніше віддзеркалює системність відтворення соціальної сфери, процесів її інтернаціоналізації та формування соціального сегменту глобального ринку.