Глобальна трансформація системи соціальних послуг

2. Концептуальні основи діючих на сьогодні національних систем соціальних послуг були закладені в другій половині 1930-х років і пов'язані із зростанням ролі держави в регулюванні соціально-економічних процесів на кейнсіанській парадигмі. В процесі свого розвитку вони постійно зазнавали якісних та кількісних модифікацій, що були обумовлені науково-технічним прогресом, циклічною зміною технологічних укладів, демократизацією і гуманізацією суспільного життя, процесами соціалізації національних економік, регіональною інтеграцією та культурними імперативами. В рамках загальних типів соціальних систем (ліберальна, консервативна та соціал-демократична) були сформовані національні системи соціальних послуг, які відрізняються залежно від участі держави у їх наданні, характеру розподілу, рівня розвитку інститутів соціального партнерства і соціальної відповідальності бізнесу, можливостей доступу населення до соціальних послуг, співвідношення платних і безоплатних їх видів, зрілості соціальної інфраструктури, розвинутості соціальних стабілізаторів в системі антициклічного регулювання економіки.

3. Загальним мірилом рівня соціалізації глобальної економіки є обсяги і якість соціальних послуг населенню у відповідності з його зростаючими соціальними потребами і запитами. Відображаючи різнорівневий і системний характер процесу соціалізації, на кожному з її рівнів формується своєрідний «споживчий кошик» соціальних потреб населення (на макрорівні - бюджетні виплати соціального характеру, на мікрорівні - соціальний пакет, який отримує працівник на підприємстві, на індивідуальному рівні - соціальні послуги, які отримуються за кошти індивідуума за сприяння громадських організацій). В умовах глобалізації та зростання інтернаціонального сегменту соціальних послуг відбувається відносне скорочення частки державного сектору та звуження спектру некомерційних послуг за зростаючої ролі корпоративного та суспільного секторів, як ключових каналів формування глобального сегменту ринку соціальних послуг.

4. Державний сектор навіть в умовах глобалізації залишається провідним каналом соціального обслуговування населення. До його функціональних компетенцій належать: нарощування людського потенціалу країн та підвищення його конкурентоспроможності, вирівнювання внутрішньокраїнових та регіональних соціальних асиметрій, скорочення значної диференціації в доходах найбагатших і найбідніших верств населення, розвиток соціальної інфраструктури суспільства, забезпечення національної безпеки (оборона, продовольча безпека, екологічна безпека та ін.). Значення державного сектору соціального менеджменту особливо зростає в кризові періоди національних бізнес-циклів, коли відбувається погіршення матеріального стану значної частини населення, яка потребує державної підтримки, насамперед, в частині стимулювання платоспроможного попиту.

5. Суспільний сектор соціальних послуг, представлений діяльністю різноманітних національних та міжнародних неурядових, неприбуткових та добровільних суспільних організацій, в останні два десятиліття перетворився у вагомий сегмент глобального ринку соціальних послуг. Він є певною альтернативою державному та корпоративному секторам, виконуючи важливу функцію згладжування соціальних конфліктів у суспільстві в силу своєї специфіки - дійти до кожної особи та сім'ї через надання тих соціальних благ (освітніх, медично-лікувальних послуг, соціального захисту та ін.), які є «обтяжливими» для держави або приватного сектору. Крім того, працюючи на засадах соціального партнерства, суспільні організації виконують важливі функції щодо розбудови громадянського суспільства, демократизації соціально-економічного життя, нарощування науково-освітнього потенціалу країн, підвищення матеріального добробуту громадян та ін., що сприяє поліпшенню соціальних параметрів суспільства в цілому.

6. Соціалізація світової економіки стала своєрідним імперативом розширення участі корпоративного сектору у вирішенні багатьох соціальних проблем працівників. Ключова роль тут належить ТНК, які через інститут соціальної відповідальності бізнесу надають громадянам різних країн широкий спектр послуг на інтернаціональному рівні. Внутрішня система соціальної відповідальності ТНК пов'язана як із зростанням обсягів і частки соціального пакету для персоналу з метою нарощування його мотиваційних стимулів до продуктивної праці, так і ширшого залучення працівників до його формування (практика дольової участі персоналу у придбанні послуг добровільного медичного страхування, оплаті послуг мобільного зв'язку, оренди житла та ін.).

7. Ключовим критерієм зрілості інтеграційної системи соціальних послуг в ЄС є європейські соціальні стандарти, які стосуються встановлення мінімальних соціальних норм, що гарантують гідний рівень життєдіяльності громадян, якість їх медичного обслуговування, недопущення соціально небезпечної асиметрії в розподілі доходів між членами суспільства в усіх країнах даного інтеграційного блоку, незважаючи на різнорівневий характер задоволення соціальних потреб в кожній з них. Система європейських соціальних стандартів є результатом згармонізованої економічної, соціальної, екологічної та гуманітарної політики ЄС і слугує еталоном для інших країн світу. Вона отримала законодавче закріплення у Європейській соціальній хартії. Рівень соціальних стандартів України суттєво відстає від європейського за показниками ВВП на душу населення, системи оплати праці найманих працівників, забезпечення гідного рівня життя населення, очікуваної тривалості життя при народженні, якості медичного обслуговування, розвитку національного людського ресурсу та співвідношення доходів граничних децильних груп населення.

8. Інституційно-правовий механізм впровадження в Україні європейських соціальних стандартів має включати такі складові: вдосконалення діючого Кодексу законів про працю із запровадженням механізму автоматичного коригування розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму у відповідності до фактичної і прогнозованої динаміки основних макроекономічних показників; застосування нової методології розрахунку прожиткового мінімуму з метою його наближення до цілісного соціального стандарту; приведення у відповідність тарифної ставки робітника першого тарифного розряду в системі Єдиної тарифної сітки до мінімальної заробітної плати; розробка національного законодавства в частині інституціоналізації соціальної відповідальності українського бізнесу; формування єдиної системи соціального права та його гармонізація з міжнародними нормами та положеннями, ратифікація в повному обсязі Європейської соціальної хартії, розробка і ухвалення цілісного Соціального кодексу та ін.

9. Розбудова в Україні системи соціальних послуг за європейським типом можлива лише за умов системного і синхронізованого реформування економічної і соціальної сфери на базі прискореної модернізації вітчизняного промислового і сільськогосподарського секторів та розвитку соціальної інфраструктури. Першочерговими кроками в цьому напрямку мають бути: кардинальне реформування принципів організації системи оплати праці, коригування механізму соціальної підтримки громадян на принципах адресності та персоніфікованості, докорінна зміна системи оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб з перенесенням податкового тягара на великий бізнес, активізація практичної діяльності корпоративного сектору щодо соціальних зобов'язань, формування чисельного середнього класу як гаранта соціальної стабільності в суспільстві, докорінна реформа житлово-комунального господарства з метою підвищення якості життя та його комфорту для громадян, імплементація європейських стандартів у систему охорони здоров'я, освіти та пенсійного забезпечення, диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери з визначенням механізмів щодо їх реалізації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Гафарова К.Э. Формирование системы социальных услуг в условиях трансформации экономики / К.Э. Гафарова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №133. - С. 12 - 14 (0,4 д.а.).

2. Гафарова К. Е. Соціальний компонент діяльності глобальних ТНК / К. Е. Гафарова // Формування ринкової економіки. Збірник наукових праць. - 2009. - Випуск 22. - К.: КНЕУ. - С. 512 - 522 (0,5 д.а.).

3. Гафарова К. Е. Теоретичні основи формування та розвитку системи соціальних послуг в умовах глобалізації світового господарства / К. Е. Гафарова // Зовнішня торгівля. Міжнародний науково - економічний журнал. - 2009.- №1-2. - С. 81 - 88 (0,7 д.а.).

4. Гафарова К.Е. Трансформація економічної природи соціальних послуг на постіндустріальному етапі розвитку світового господарства / К. Е. Гафарова, І. В. Брикова // Міжнародна економічна політика. - 2009. - № 10-11. - С. 168 - 184 (1,0 д.а.) (особисто автору належить 0,5 д.а.: визначення ключових чинників формування системи соціальних послуг в умовах постіндустріального суспільства, аналіз та систематизація сучасних теоретичних підходів щодо визначення сутності категорії «соціальні послуги» та розкриття її економічної природи).

5. Гафарова К. Е. Ключові проблеми реформування системи медичних послуг у США / К. Е. Гафарова // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - 2010. - Випуск 259: В 4 т. - Т. 3. - К.: КНЕУ. - С. 740 - 749. (1 д.а.).

6. Гафарова К.Е. Суспільний сектор соціальних послуг: світовий досвід та українські реалії / К. Е. Гафарова // Стратегії економічного розвитку України. - 2010. - №2. - С. 174 - 184 (1,1 д.а.).

7. Гафарова К.Е. Європейські соціальні стандарти та їх імплементація в Україні / К. Е. Гафарова // Академічний огляд. - 2011. - №1. - С. 25 - 31 (0,5 д.а.).

В інших виданнях:

8. Куртиева К. Э. (Гафарова К.Э.) Состояние и оценка конкурентоспособности Крыма на международном рынке туристических услуг / К.Э. Куртиева (К.Э. Гафарова) // Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия: Материалы Третьей международной научно-практической конференции, г. Симферополь, 30-31 марта 2007 г. / Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. - Симферополь: ДиАйПи, 2007 г. - С. 42 (0,1 д.а.).

9. Гафарова К.Э. Современное состояние системы социальных услуг в Украине / К. Э. Гафарова // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та спеціалістів, м. Сімферополь, 24-25 квітня 2008 р. / Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2008. - С. 40 - 41 (0,2 д.а.).

10. Гафарова К.Э. Социальная политика в Украине: проблемы и пути решения / К. Э. Гафарова // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та спеціалістів, м. Сімферополь, 14-15 травня 2009 р. / Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2009. - С. 56 - 58 (0,2 д.а.).

11. Гафарова К.Е. Ключові компетенції наднаціональних органів регулювання соціальної сфери / К.Е. Гафарова //Формування ринкової економіки / Матеріали наукової конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні», Київ, 14-15 квітня 2010 р. - К.: КНЕУ, 2010. - С. 321 - 322 (0,2 д.а.).

12. Гафарова К. Е. Проблеми та шляхи забезпечення соціалізації економіки України / К. Е. Гафарова // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях: Матеріали другої науково-практичної конференції, м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010 р. / Науково - дослідний інститут сталого розвитку та природокористування, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2010. - С. 315 - 318 (0,3 д.а.).

Размещено на Allbest.ru