Розвиток єврорегіонів в системі транскордонного співробітництва України

Аналіз стратегії розвитку вітчизняних прикордонних регіонів в умовах поглиблення транскордонної співпраці. Напрямки удосконалення розвитку транскордонного співробітництва на рівні місцевої адміністративно-територіальної управи та урядового управління.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2015
Размер файла 53,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

? транскордонне співробітництво у рамках єврорегіонів має розглядатися у двох площинах - як інструмент розвитку прикордонних територій і як чинник реалізації інтеграційних устремлінь країни;

? найбільш важливими для України економічними сферами співпраці в рамках єврорегіонів є механізми створення спільних бюджетів, розвиток прикордонної (міжрегіональної, у межах регіонів ЄС) торгівлі, консолідації спільної інфраструктури, активного проектування високотехнологічних моделей (технопарки, технополіси, іннотехи), організації спільних логістичних центрів.

3. Успішний розвиток єврорегіонального співробітництва є неможливим без запровадження нової моделі міждержавного менеджменту, яка передбачає перехід до нової форми організації взаємодії між країнами, створення системи операційних програм та ефективного управління ними, консолідованої дії структурних підрозділів місцевих органів влади. Структурна ж роль, яку мають відігравати державні та регіональні органи влади, полягає у:

- визначенні пріоритетних напрямів державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва, у розробленні та виконанні відповідних державних та міждержавних програм;

- прийнятті необхідних нормативно-правових актів, які регламентують транскордонне співробітництво та створюють сприятливі умови для його розвитку;

- співучасті України у фінансовому забезпеченні діяльності єврорегіонів;

- створенні інституційних та організаційних засад розвитку транскордонного співробітництва, наданні методичної та інформаційної підтримки його суб'єктам та учасникам транскордонного співробітництва;

- проведенні постійного моніторингу та аналізу діяльності єврорегіонів на базі транскордонної статистики, що дасть змогу оцінювати їхню ефективність, вибирати основні напрями подальшої співпраці та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Успішний розвиток прикордонного регіону значною мірою залежить від взаєморозуміння та узгодженості дій між місцевими органами влади щодо розвитку транскордонного співробітництва, адже характер та напрями державної підтримки, які надходять до прикордонного регіону, активно сприяють стимулюванню інтеграційних процесів, активізації торговельно-економічних зв'язків, надходженню інвестицій, усуненню перешкод на шляху отримання технічної, кредитної та грантової допомоги, що в цілому приводить до покращання соціально-економічного розвитку країни.

4. Передумовами подальшого розвитку транскордонного співробітництва є посилення торговельно-економічних відносин між прикордонними державами, перетворення України у велику транзитну державу глобального товаропотоку - «Захід-Схід», конвергенція економічних моделей держав Європи, створення Спільного європейського економічного простору, налагодження технологічного співробітництва між Україною та ЄС тощо. Участь вітчизняних регіонів у транскордонному співробітництві може і має бути більш ефективною за умов подолання цілого ряду перешкод, які суттєво гальмують процес подальшого розвитку різних форм взаємодії прикордонних територій. Найважливішими з них є такі:

? відсутність комплексного підходу до організації транскордонного співробітництва, зокрема брак кваліфікованих кадрів, здатних забезпечувати підготовку необхідних проектів транскордонного співробітництва та встановлювати контакти з представниками територіальних громад іноземних держав, а все разом потребує високого фахового рівня та відповідних мовних навичок державних службовців;

? незадовільний рівень фінансування діяльності єврорегіонів, зокрема з державного бюджету, що призводить до неспроможності органів місцевого самоврядування належно виконувати більшість з тих функцій, які визначені їх повноваженнями;

? низький рівень самостійності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо здійснення спільних заходів із суб'єктами транскордонного співробітництва іноземних держав;

? недостатньо відпрацьований механізм залучення недержавних підприємств, установ, а також громадських організацій щодо здійснення заходів у рамках транскордонного співробітництва.

5. Незважаючи на переважно ринкові механізми регулювання соціально-економічної сфери, яка і в Україні, і в ЄС є панівною, роль держави та наднаціональних структур в управлінні транскордонним співробітництвом оцінюється доволі високо, адже функцію координуючого, стимулюючого та організуючого центру на себе традиційно беруть державні установи, делегуючи до інституцій єврорегіону та його основних робочих органів своїх представників, а також здійснюючи фінансування селективних проектів, які мають відповідну синергетичну дію як для певного регіону ієрархічного рівня NUTS-2, так і для самого єврорегіону. Реформування системи транскордонного співробітництва в Україні передбачає поступову імплементацію європейської моделі регіонального згуртування. З огляду на це особливо важливим був би розвиток фандрайзингових механізмів залучення коштів, які б дозволили суттєво вдосконалити систему фінансової підтримки розвитку транскордонної співпраці. Адже за таких умов, крім бюджетних коштів (що надходять як з боку держави в цілому, так і з боку адміністративно-територіальних утворень), джерелами фінансування мають стати кошти структурних фондів та Фонду згуртування Європейського Союзу, а також численні альтернативні джерела фінансування (фінансово-кредитні установи, міжнародні організації та фонди, неурядові організації, приватний сектор тощо).

Найважливішим інституційним заходом для розвитку транскордонного співробітництва в Україні може стати створення Українського фонду регіонального розвитку, який був би основним інструментом регіональної (у т. ч. транскордонної) політики нашої країни. Натомість основними механізмами за аналогією з ЄС могли б вважатися численні операційні програми, скеровані на розвиток ТКС.

6. Підвищення ефективності розвитку транскордонного співробітництва в Україні потребує глибокого системного осмислення та вироблення низки заходів щодо його оптимізації, зокрема:

- сформувати багаторівневий організаційно-інституціональний комплекс, який би включав вищий спеціалізований державний орган з питань регулювання транскордонних процесів, а також регіональні та місцеві органи управління транскордонним співробітництвом, управління при обласних адміністраціях, які розробили б стратегію і опікувалися тактичними питаннями транскордонної співпраці;

- розробити збалансований по роках та пріоритетах механізм залучення коштів на транскордонне співробітництво прикордонних регіонів України як у напрямі державного фінансування, так і шляхом участі в європейських програмах та фондах, пов'язаних з регіональним розвитком; задля цього необхідно постійно проводити ефективну презентацію інтересів місцевих органів влади на форумах європейських інституцій та організацій, пов'язаних з транскордонним співробітництвом;

- організувати відповідне інформування громадськості та бізнесових кіл щодо успішності транскордонного співробітництва (у тому числі підготовку і запровадження спеціальної форми звітності щодо транскордонної статистики, яка стала б основою для розробки спільних міжнародних проектів, стратегій соціально-економічного розвитку та просторового облаштування прикордонних територій);

- ввести спеціалізовану підготовку кадрів, які були б компетентними у питаннях транскордонного співробітництва. При цьому важливим механізмом має стати підготовка фахівців з питань європейського проектного менеджменту, основ регіональної політики (у тому числі європейської), нормативно-правового забезпечення тощо;

- постійно проводити моніторинг діяльності єврорегіонів та давати оцінку основним результатам, для чого слід виробити та запровадити єдині методичні підходи щодо принципів та порядку здійснення оцінки ефективності транскордонної співпраці;

- створити систему загальнодержавного та регіонального прогнозування і планування розвитку транскордонного співробітництва, залучаючи до цього наукові інститути та громадсько-аналітичні центри.

7. У сучасних умовах від розвитку та поглиблення транскордонного співробітництва залежить формування позитивного іміджу держави на міжнародній арені, зміцнення зовнішніх економічних зв'язків, надходження іноземних інвестицій, оптимізація територіального (міжнародного, міжрегіонального) поділу праці, зменшення територіальних диспропорцій і, зрештою, повноцінна коінтеграція України до ЄС.

Удосконалення ТКС значною мірою залежить від алгоритмізації системи органів управління держави, регіону та їх взаємодії із зарубіжними партнерами. У той же час реформування транскордонного співробітництва повинно мати чіткі часові рамки та селектовані пріоритети. З огляду на це загальний алгоритм розвитку ТКС мав би виглядати так:

- 2011-2012 рр. - розробка диверсифікаційної моделі ТКС, формування механізму розподілення коштів бюджетів на розвиток єврорегіонів;

- 2013-2014 рр. - запровадження нової моделі ТКС, розробка моніторингового механізму оцінки ефективності;

- 2015-2016 рр. - повна конвергенція європейських і вітчизняних механізмів та інструментів ТКС, гармонізація та валідізація документальної основи розвитку спільних з Україною єврорегіонів в інституціях ЄС.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Луцька Н.І. Пріоритетні напрямки розвитку єврорегіонів в системі транскордонного співробітництва України / Н.І. Луцька // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - 2011. - Вип. ІІІ. - С. 182-189. - (0,35 д.а.)

2. Луцька Н.І., Державне регулювання інноваційної діяльності в ринкових умовах / Н.І. Луцька, І.З.Криховецький // Інвестиції: практика і досвід. - 2009. - №7. - С. 15-18. - (0,4 д.а., з яких 0,25 д.а. належить автору, у них розкрито особливості регулювання інвестиційної діяльності в прикордонних зонах)

3. Луцька Н.І. Регулювання структурних зрушень в економіці регіону у ринкових умовах / Н.І. Луцька // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - №1. - С. 51-52. - (0,2 д.а.)

4. Луцька Н.І. Розвиток регіональних тенденцій зовнішньоекономічної діяльності України / Н.І. Луцька // Економіка та держава: Наук. журнал. - 2008. - №1. - С. 32-33. - (0,2 д.а.)

5. Луцька Н.І. Екстерналії та захист від них в умовах впровадження інновацій / Н.І. Луцька // Інвестиції: практика і досвід. - 2008. - №13.- С. 12-14. - (0, 25 д.а.)

6. Луцька Н.І. Координація інвестиційної діяльності Івано-Франківської області / Н.І. Луцька // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління і права. - 2008. - №2. - С. 363-365. - (0,25 д.а.)

7. Луцька Н.І. Сільський туризм як складова формування іміджу Івано-Франківської області / Н.І. Луцька // Економіка та держава: Наук. журнал. - 2007. - №3.- С. 83-84. - (0,2 д.а.)

8. Луцька Н.І. Інвестування розвитку зеленого туризму / Н.І. Луцька // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - №5. - С. 22-24. - (0,2 д.а.)

9. Луцька Н.І. Регулювання інноваційної діяльності державою // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - №20. - С. 21-22. - (0,2 д.а.)

10. Луцька Н.І. Теоретичні основи і практика запровадження інновацій в Україні / Н.І. Луцька // Інвестиції: практика і досвід. - 2005. - №20. - С. 26-28. - (0,25 д.а.)

11. Луцька Н.І. Регулювання дії державних структур в процесі розвитку інноваційної політики / Н.І. Луцька // Наук. вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. ІV. - Чернівці: АНТ Лтд, 2004. - С. 40-46. - (0,3 д.а.)

12. Луцька Н.І. Вплив економіки світогосподарської системи на розвиток регіонів / Н.І. Луцька // Наук. вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. ІІ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2003. - С. 127-137. - (0,4 д.а.)

В інших виданнях:

1. Луцька Н.І. Інтеграційний вектор української економіки: загальний та регіональні аспекти / Н.І. Луцька // Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів: Матеріали ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: АНТ Лтд, 2008. - С. 44-46. - (0,15 д.а.)

2. Луцька Н.І. Транскордонне співробітництво як підсистема глобальної інтеграції на субрегіональному рівні / Н.І. Луцька // Глобальні світоцивілізаційні процеси та економічна політика європейських країн, що розвиваються: Матеріали міжнародної наук. - практ. конференції (17-18 червня 2010). - Тернопіль, 2010. - С. 85-88. - (0,2 д.а.)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.