Англосаксонська модель капіталізму у системі світового господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

інститут світової економіки і міжнародних відносин

Англосаксонська модель капіталізму у системі світового господарства

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Кузнецов Олексій Володимирович

УДК 339.97

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Пахомов Юрій Миколайович,

директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Філіпенко Антон Сергійович,

професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

завідувач кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету

доктор економічних наук, професор

Онищенко Володимир Пилипович,

завідувач кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

Захист відбудеться 18 травня 2011 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леонтовича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розіслано 15 квітня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.т.н. О.А.Васильєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі процеси глобалізації в багатьох рисах відтворюють англосаксонську модель капіталізму, яка набула світової популярності, зокрема, завдяки успіхам Великобританії у створенні передумов для стійкого економічного зростання. На початку 1980-х років Великобританія першою серед індустріальних країн світу провела в життя широкомасштабну програму економічної і фінансової лібералізації, ефективно здійснивши «велику приватизацію» та здобувши унікальний досвід партнерства між державним та приватним секторами у фінансуванні інфраструктурних проектів та наданні комунальних послуг. Діючі у Великобританії з другої половини 1990-х років механізми координації монетарної та фіскальної політики значно сприяли досягненню цінової стабільності у довгостроковому періоді і отримали потужний міжнародний резонанс. Прийняття лейбористським урядом Т. Блера негативного рішення щодо запровадження євро відіграло вирішальну роль у консолідації британського ринку капіталів та утвердженні Лондона як найпотужнішого глобального фінансового центру. Завдяки саме цим трансформаціям Сполучене Королівство належить сьогодні до однієї з найменш регульованих економік у світі, а Лондон протягом двадцяти років очолює список європейських міст, що є найбільш сприятливими для здійснення бізнесу.

Актуальність роботи визначається наступними особливостями сучасного розвитку системи світового господарства. По-перше, із закінченням епохи біполярності нічим не стримувані популяризація та поширення англосаксонської моделі капіталізму призвели до безконтрольного прискорення руху факторів виробництва (ідей, людей, послуг, товарів і капіталів), і, як наслідок, до асиметричного нагромадження глобальних інтелектуальних, фінансових і матеріальних активів переважно на користь англосаксонського світосистемного ядра. По-друге, реакцією на порушення планетарного балансу сил стала поточна світова фінансова та економічна криза, що виявила найбільш слабку ланку в парадигмі цінностей сучасної цивілізації. По-третє, відновлення балансу у перерозподілі ресурсів планети вимагає критичного переосмислення “подвійних стандартів” глобалізації та нестандартного підходу щодо розробки якісно нової моделі суспільного розвитку. По-четверте, без розуміння фундаментальних причин, які привели глобалізоване суспільство до виникнення зазначених асиметрій, будь-які реформи можуть виявитися неефективними або навіть деструктивними.

Дослідженню англосаксонської моделі капіталізму присвячені роботи багатьох зарубіжних авторів, зокрема, М.Альбера, Р.Буайє, Р.Дора, П.Хола, Р.Капелюшнікова, Д.Лала, Д.Соскіса, В.Штрека, Р.Уітлі, М.Пірі, Т.Кейсі, Ф.Фукуями, Ю.Хоффмана, Є.С.Хесіна, М.Л.Хазіна, А.В.Шевчука, Є. Янкової та інших. В Україні дана проблема на фундаментальному рівні розглядається вперше.

У вітчизняних економічних колах вагомий внесок у дослідження проблематики розвитку соціально-економічних систем в умовах глобалізації світового господарства зроблено у працях Ю.М.Пахомова, Г.І.Башняніна, О.Г.Білоруса, В.С.Будкіна, І.В.Бураковського, В.А.Вергуна, Б.Д.Гаврилишина, А.С.Гальчинського, В.М.Гейця, А.А.Гриценка, М.А.Дудченка, М.І.Звєрякова, О.В.Зернецької, М.І.Карліна, Л.Л.Кістерського, Г.М.Коломійця, Б.В.Кульчицького, В.В.Липова, Д.Г.Лук'яненка, Ю.В.Макогона, В.Є.Новицького, В.П.Онищенка, О.І.Рогача, А.П.Румянцева, В.Р.Сіденка, С.В.Сіденко, Н.І.Татаренко, А.С.Філіпенка, В.І.Чужикова, А.А.Чухна, О.І.Шниркова, О.Л.Яременка та інших.

Для обґрунтування окремих положень у дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, методологічну основу якого становлять, зокрема, праці таких дослідників: з питань розвитку капіталістичного способу виробництва - В.Абельсгаузер, Ф.Бродель, М.Вебер, Ф.Гайєк, Дж.Гелбрейт, Дж.Кейнс, Ф.Ліст, К.Маркс, А.Сміт, Й.Шумпетер; з питань розвитку міжнародної фінансової системи - Б.Айхенгрін, Ж.Атталі, А.С.Гальчинський, П. де Груве, Ч.Кіндлебергер, В.В.Корнєєв, П.Кругман, З.О.Луцишин, Г.Мінскі, Є.А.Роговський, О.В.Плотніков, М.А.Портной, Н.Рубіні, Дж.Сорос, О.М.Сохацька, Дж.Стігліц, Т.Є.Унковська, М.Хазін, Ю.Фама; з питань розвитку західної цивілізації - Д.Белл, З.Бжезинський, Г.Бокль, О.В.Головіна, Ф.Закарія, В.В.Ільїн, В.Л.Іноземцев, Ю.М.Канигін, Т.Р.Мальтус, Дж.С.Мілль, З.Ю.Метлицька, Ю.В.Павленко, Ю.М.Пахомов, К.Поланьї, Е.Робертс, А.Н.Савін, А. де Токвіль, Е.Тоффлер, Ф.Фукуяма, С.Хантінгтон, О.О.Шморгун; з питань колоніальної політики Англії - Л.Блан, Н.Фергюсон, П.Г.Міжуєв, М.П.Айзенштат, Т.Н.Гелла, Н.А.Єрофєєв, М.І.Сладковський, Б.Ю.Кагарлицький, Ю.Г.Акімов, В.Соколов, І.В.Шкловський та інші.

На відміну від існуючих публікацій, у дослідженні зроблена спроба обґрунтувати положення про те, що глобалізація - це не створення рівноправних умов для співіснування різних соціально-економічних моделей, а підпорядкування всіх існуючих соціально-економічних систем світу англосаксонській моделі капіталізму, системоутворюючим ядром якої виступає Великобританія, роль і місце якої, як ідеологічного та геофінансового архітектора сучасної цивілізації, недооцінюється.

Фінансова криза підірвала довіру до пануючих у світі неоліберальних підходів розвитку національної держави. У період критичного переосмислення цих підходів з боку світової інтелектуальної спільноти, яка поки що перебуває у стані концептуальної невизначеності щодо майбутніх шляхів розвитку глобальної цивілізації, Україні надається унікальний шанс для здійснення програми соціально-економічної модернізації. Однак, успіх розробки й реалізації такої програми багато в чому залежатиме від здатності політичних і інтелектуальних еліт враховувати інституційно-генетичні особливості національного розвитку, об'єктивно аналізувати історію економічного становлення розвинених країн світу (зокрема, США і Великобританії), які протягом століть домінують у світовій економіці, і на підґрунті отриманих знань вибудовувати концепцію майбутнього розвитку України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках двох планових науково-дослідних тем відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, а саме: “Нова розстановка світових сил і механізми цивілізаційної адаптації (глобалізація-цінності-ідентичність)” (державний реєстраційний номер 0107U011792), в рамках якої автором обґрунтовано ключову роль Великобританії у поширенні цінностей англосаксонської моделі капіталізму у планетарних масштабах; “Системно-стадіальна зміна цивілізаційної парадигми: прогнози, сценарії, механізми” (державний реєстраційний номер 0111U002062), де розкрито особливості сучасного соціально-економічного розвитку, які свідчать про непідготовленість та незахищеність глобального соціума перед викликами інформаційної революції.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне наукове обґрунтування провідної ролі Великобританії у створенні передумов для глобального поширення англосаксонської моделі капіталізму у системі світового господарства на сучасному етапі.

Для досягнення зазначеної мети у роботі були поставлені та розв'язані такі завдання:

· розкрити тенденції розвитку системи сучасного світового господарства;

· виявити інституціонально-генетичні аспекти англосаксонської ідентичності;

· визначити концептуальні засади англосаксонської моделі капіталізму;

· дослідити особливості еволюції політики протекціонізму у Великобританії і США;

· обґрунтувати функціональні ролі Великобританії і США у процесах глобалізації;

· проаналізувати складові економічного зростання у Великобританії, зокрема, особливості проведення монетарної, фіскальної, соціальної та інноваційної політики, співробітництва між державним та приватним сектором, у тому числі у сфері фінансово-кредитної підтримки підприємництва;

· розкрити підходи Великобританії до розробки політики у сфері змін клімату;

· показати участь Великобританії у перерозподілі світових фінансових потоків та роль Лондона як глобального фінансового центру;

· дослідити валютно-фінансові аспекти членства Великобританії в ЄС;

· проаналізувати причини світових фінансових криз та роль британського фактора в іпотечній кризі в США;

· довести взаємозв'язок між кризами та посиленням англо-американського глобального лідерства;

· вивчити механізми та напрямки антикризового регулювання;

· виявити проблеми розвитку соціально-економічних моделей Китаю, Японії та ЄС;

· систематизувати канали та дослідити соціальні наслідки глобальної дифузії англосаксонської моделі капіталізму;

· розробити рекомендації щодо подолання периферійності розвитку України та Росії в загальноєвропейському просторі в умовах неоліберальної модернізації Європи.

Об'єктом дослідження є фактори та засоби глобального поширення англосаксонської моделі капіталізму.

Предметом дослідження є англосаксонська модель капіталізму у системі світового господарства.

Методи дослідження. Основним науковим інструментарієм у роботі є метод діалектики, що дозволяє осягти предмет дослідження в його найсуттєвіших характеристиках. Фундаментальну основу дослідження становлять історико-логічний та системний підходи до аналізу тенденції розвитку системи світового господарства. Для реалізації поставлених завдань у роботі застосовано такі методи: наукової абстракції (для виявлення інституціонально-генетичних аспектів англосаксонської ідентичності, дослідження еволюції політики протекціонізму у Великобританії і США та доведення взаємозв'язку між кризами та посиленням англо-американського глобального лідерства); структурно-функціонального аналізу (для обґрунтування функціональних ролей Великобританії і США у процесах глобалізації, аналізу монетарної, фіскальної, соціальної, інноваційної, енергетичної політики Великобританії, участі Великобританії у перерозподілі глобальних фінансових потоків та ролі Лондона як глобального фінансового центра); системного узагальнення (для побудови інституційної матриці англосаксонської моделі капіталізму та ієрархії суб'єктів грошових відносин); статистичні методи (для емпіричного дослідження порівняльної дохідності інвестицій в золото та британську нерухомість); дедукції та порівняння (для виявлення проблем розвитку соціально-економічних моделей Китаю, Японії та ЄС та розробки рекомендацій щодо подолання периферійності розвитку Росії та України в загальноєвропейському просторі).

В основу дисертаційного дослідження покладена наукова гіпотеза про те, що реалізація у глобальних масштабах англосаксонської моделі капіталізму (комерціалізації соціуму через матрицю “свободи без обмежень”) призвела до заміщення ціннісних, смислових, моральних категорій людського буття штучними імперативами підвищення економічної ефективності, надприродного задоволення фізіологічних потреб та матеріально-побутового збагачення, призвела до ціннісної дезорієнтації, звуження уявлень про роль і місце людини у світі, суспільної ізоляції особистості на ірраціональному рівні свідомості.

Інформаційну базу дослідження становлять дані Міністерства фінансів Великобританії, Міністерства бізнесу, підприємництва та регуляторної реформи Великобританії, Департаменту статистики Великобританії, Банку Англії, Податкової та митної служби Її Величності, Департаменту гарантування експортних кредитів Великобританії, дані центральних банків та статистичних агентств окремих країн, ООН, МВФ, Всесвітнього банку, Світової організації торгівлі, ЮНКТАД, ОЕСР, Європейської Комісії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали та бази даних міжнародних організацій, науково-дослідних інститутів, аналітичних центрів, інформаційних агентств, а також Інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розкритті факторів, що вказують на провідне місце Великобританії у розвитку сучасної системи світового господарства та обґрунтуванні механізмів і ризиків відтворення англосаксонської моделі капіталізму в планетарних масштабах, що зокрема відображається наступними результатами:

вперше:

· обґрунтовано провідну роль Великобританії у створенні передумов для відтворення англосаксонської моделі капіталізму в глобальних масштабах з метою трансформації системи світового господарства у напрямку досягнення тотальної економічної ефективності, що досягається завдяки функціональному розподілу ролей між Великобританією як “ідеологічним центром” та США як “виконавчим механізмом” глобалізації, фактичній монополізації англо-американськими компаніями міжнародних фінансових ринків, за рахунок чого Великобританія і США отримують абсолютні переваги у формуванні правил міжнародної господарської діяльності на засадах ідеології і цінностей ринкового фундаменталізму, що дозволяє їм перерозподіляти на власну користь значну частку доданої вартості, яка створюється іншими учасниками процесів глобалізації;

· виявлено, що всупереч послідовному зниженню рейтингу Великобританії серед найбільших економік світу, роль Лондона, як глобального фінансового центру, посилюється зокрема у таких основних сегментах міжнародних фінансових ринків, як міжнародне міжбанківське кредитування, міжнародна валютна торгівля, міжнародна позабіржова торгівля деривативами із відсотковими ставками, торгівля міжнародними облігаціями; останнє забезпечується завдяки глибокій інтеграції Великобританії у систему світогосподарських зв'язків, гнучкому регулюванню фінансових ринків, а також застосуванню англо-американського загального права у переважній більшості транснаціональних угод світу;

· доведено існування позитивного взаємозв'язку між кризами та підвищенням ефективності функціонування фінансових ринків у США і Великобританії; підтверджено, що поняття “інформаційної асиметрії” набуває системного характеру у сучасному розвитку світового господарства, що є одним з найнебезпечніших ризиків фінансової глобалізації; в результаті розробки інноваційних підходів реформування нинішньої моделі регулювання фінансових ринків контури діючого стандарту міжнародної валютно-фінансової системи можуть зазнати певних коректувань, що, однак, не перешкоджатиме США і Великобританії ще тривалий час залишатися ключовими гравцями на світових фінансових ринках, враховуючи абсолютні переваги, якими англосаксонські країни користуються у рамках системи міжнародного права;

· встановлено, що процеси глобалізації спрямовуються на утвердження універсальної моделі англосаксонських цінностей, головною і невід'ємною складовою якої є прагнення до комерціалізації всіх без винятку сфер діяльності соціуму з метою максимізації прибутків, що якісно відрізняє її від інших моделей соціально-економічного розвитку, які практикуються у світі, і впливає на формування відповідної системи цінностей у глобальних масштабах;

удосконалено:

· положення про те, що державне антикризове стимулювання приватних фінансових інститутів, ініційоване урядами Великобританії і США, а також широке застосування методів протекціонізму цими країнами ставить під сумнів легітимність ліберальної доктрини, оскільки в умовах неоліберальної глобалізації держава продовжує грати істотну роль як стабілізатор економічного розвитку, що заперечує концептуальні засади ринкової парадигми;

· трактування терміну “інформаційна асиметрія” як відриву дій операторів фінансових ринків від потреб розвитку реального сектору економіки з метою отримання надприбутків за рахунок випереджального використання стратегічної інформації, недоступної широкому колу учасників ринку;

· обґрунтування глобального поширення англосаксонської моделі капіталізму через підпорядкування суверенних держав вимогам фінансових ринків, контроль над якими зосередили Лондон і Нью-Йорк. При цьому підкреслено, що в результаті зрощення приватних та державних фінансових секторів суверенні держави потрапили в істотну залежність від послуг віртуальних глобальних фінансових посередників, зумовивши пріоритетність задоволення вимог фінансового сектору над проведенням державної політики у сфері виробництва і зайнятості, що, за умови подальшого розгортання процесів фінансової глобалізації, становить загрозу збереження національного суверенітету;

· оцінку стосовно того, що британський ринок нерухомості є найбільш переоціненим у світі внаслідок високої концентрації земельної власності в країні, неухильного зниження ринкової пропозиції житла, що здається в оренду на внутрішньому ринку Сполученого Королівства, статусу Лондона як глобального фінансового центру, особливостей національної системи заощаджень, методики розрахунку індексу інфляції, а також прагнення окремих індивідів до володіння нерухомістю як важливим атрибутом соціального статусу людини в ієрархії британського суспільства; показано, що британський ринок нерухомості є сьогодні одним з найпривабливіших інструментів інвестування у світі з погляду співвідношення ризиків коливання вартості та довгострокового рівня прибутковості;

· положення про неадекватну і суперечливу роль МВФ як глобального англосаксонського макрорегулятора, що проявляться зокрема, у наступному: інструментарій Фонду, який однаково застосовується до будь-якої країни, незалежно від фактичного ступеня її інтегрованості у систему світогосподарських зв'язків, стає все більш нераціональним; “однополюсна”, спрямована на страхування фінансових потоків глобальних фінансових посередників, природа діяльності Фонду не відповідає реаліям функціонування сучасного глобального економічного середовища, яке все активніше рухається у напрямку поліцентризму; наявні регуляторні механізми МВФ охоплюють порівняно незначну сферу міжнародних фінансових відносин, решта якої залишається у відомстві національних органів, а, отже, не є предметом міжнародного регулювання;

· обґрунтування, що запропонований “Групою двадцяти” план реформ щодо виведення світової економіки з кризи немає достатнього концептуального визначення, оскільки він не містить у собі принципово нових підходів реформування домінуючої у світі неоліберальної (англосаксонської) моделі соціально-економічного розвитку, оскільки, незважаючи на значне посилення відносної ваги країн БРІК у світовій економіці, їх роль у регулюванні міжнародної валютно-фінансової системи залишається практично незмінною, зокрема, у зв'язку з тим, що США і країни “Великої сімки” в результаті “реформ” міжнародних фінансових інституцій надалі зберігають контроль у міжнародних фінансових і торговельних організаціях;

· інноваційні підходи щодо розробки стратегії енергетичної безпеки; проводячи всередині країни політику, спрямовану на зниження викидів вуглекислого газу і закликаючи слідувати її прикладу інші країни світу, зокрема ЄС, Великобританія водночас намагається зберегти існуючу систему отримання прибутку від експлуатації традиційних енергоресурсів; активна позиція Великобританії в питанні лобіювання проблеми змін клімату в рамках “Великої Сімки” та ЄС вказує на її особливу зацікавленість у вирішенні власної нагальної енергетичної проблеми за рахунок ресурсів “третіх” країн;

отримало подальший розвиток:

· оцінка механізмів координації монетарної та фіскальної політики як методу досягнення цінової стабільності у довгостроковому періоді;

· концепція дерегуляції міжнародних фінансових ринків, згідно з якою зняття обмежень на міжнародний рух капіталів створило передумови для виникнення багатьох фінансових продуктів спекулятивної категорії, “реальна вартість” яких у сучасних умовах забезпечується за рахунок зростання глобальної заборгованості та фіскальної консолідації, що ускладнює проведення державами суверенної економічної політики та є джерелом майбутньої нестабільності;

· обґрунтування необхідності реформування глобальної фінансової системи, у зв'язку з тим, що накопичення країнами, що розвиваються, значних валютних резервів не вирішує питання регулювання валютних курсів та глобальних торговельних дисбалансів, оскільки основним резервним активом виступають облігації країн, що є емітентами ключових резервних валют (передусім долару США), в яких вичерпані сфери для продуктивного розміщення цих резервів;

· оцінка інтегрованості України у систему світового господарства, яка є неадекватною її економічному потенціалу, досягнутому в період радянської індустріалізації в умовах розвитку на засадах планової економіки закритого типу, що пов'язане із несформованістю в Україні класичних атрибутів неоліберального капіталізму та практичною відсутністю власних глобально діючих транснаціональних компаній;

· характеристика особливостей сучасного соціального розвитку, яка свідчить про непідготовленість та незахищеність глобального соціуму перед викликами інформаційної революції, що в умовах відсутності поведінкових обмежень і заборон веде суспільство до переважного задоволення потреб, які суперечать гармонійному розвитку людини.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розкритті нових аспектів формування центру геоекономічної та геофінансової ваги у світі, поясненні ролі англо-американського права та фінансових інновацій у ствердженні світового економічного лідерства, виявленні механізмів, якими послуговуються країни англосаксонського світосистемного ядра для забезпечення ресурсної безпеки в умовах фінансової глобалізації.

Виконані за участю автора й особисто наукові та аналітичні матеріали використано для підготовки наукових доповідей, доповідних записок, проектів нормативно-правових актів, урядових та інших документів, що надсилалися Радою Національного банку України, Посольством України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії та Інститутом світової економіки і міжнародних відносин НАН України до органів законодавчої і виконавчої влади.

Теоретичні висновки, науково-практичні рекомендації та інші результати наукових досліджень автора безпосередньо використані і підтверджені щодо впровадження в діяльності таких державних органів: Міністерство закордонних справ України - зокрема, систематизація інформації щодо загального соціально-економічного розвитку Великобританії, узагальнення передового досвіду Великобританії у валютно-фінансовій та банківській сферах, особливостей відповідного законодавства та практики державного управління, а також пропозиції щодо підвищення ефективності економічного, зокрема інвестиційного та кредитного, співробітництва для забезпечення зовнішньоекономічної складової двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії (довідка №30/17-260-12 від 31 березня 2011 р.); Апарату Ради Національного банку України - зокрема, пропозиції щодо використання досвіду роботи органів монетарного управління Великобританії для розробки Основних засад грошово-кредитної політики України та аналізу стану її реалізації (довідка №10-010/28 від 11.03.2011 р.).

Результати наукових розробок дисертанта використовуються у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету при викладанні дисциплін «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародні організації», «Міжнародні фінанси», «Міжнародна безпека» за програмами підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів відповідного фахового спрямування (довідка ІМВ НАУ № 15/10-3 від 17.01.2011 р.); в Київському університеті ринкових відносин при викладанні дисциплін «Теорія фінансових криз», «Міжнародні економічні організації», «Міжнародні фінанси», «Управління глобальними фінансовими потоками» (довідка КУРВ № 72 від 11.03.2011 р.), на Європейській магістерській програмі глобальних досліджень в університеті м. Вроцлав (Польща) при викладанні спецкурсу «Глобалізований світ, Європа та Україна: минуле, сучасність, майбутнє» (довідка від 15.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на 16 міжнародних та українських науково-практичних конференціях, семінарах, а також у публічних виступах автора, зокрема: “ЄС, ЗЄС, НАТО, ОБСЄ та Східна Європа” (2000 р., м. Гіссен, Німеччина); “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (2000 р., м. Ірпінь); “Центральний банк в країнах з перехідною економікою: Національний банк України” (2001 р., м. Київ); “Пожвавлення ринку державних зобов'язань: шляхи та передумови” (2001 р., м. Київ); “Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування” (2002 р., м. Київ); “Етичні проблеми бізнесу: бачення та реалії” (2002 р., м. Київ); “Структурні зміни, інтернаціоналізація та політика реформ у країнах з перехідною економікою та економіках країн ОЕСР” (2003 р., м. Санкт-Петербург, Росія); “Інвестиції в інструменти з фіксованою дохідністю в Росії та Україні: нові можливості та виклики” (2005 р., м. Лондон, Великобританія); “Реформи грошового ринку Великобританії” (2006 р., м. Лондон, Великобританія); “Українські зустрічі інвесторів” (2008, м. Київ); “Виклики глобалізації: європейська перспектива” (2008 р., м. Вроцлав, Польща); “Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей” (2010 р., м. Львів), “Тенденції української економіки: виклики кризи і глобалізації” (2010 р., м. Київ); “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (2010 р., м. Черкаси), “Шляхи досягнення європейських стандартів в економічній та соціальній сферах України” (2010 р., м. Київ), “Самоствердження Росії: соціум, економіка, політика” (2010 р., м. Москва).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в одній монографії та одному навчальному посібнику, рекомендованому Міністерством освіти і науки України, 34-х статтях у провідних фахових журналах та збірниках наукових праць, 17-ти публікаціях в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованих праць становить 114,2 д.а., з яких особисто авторові належить 57,54 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел та 8 додатків і викладена на 443 сторінках. Основний текст становить 387 сторінок, що містить 54 таблиці та 32 рисунка. Список використаних джерел становить 512 найменувань на 46 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, завдання та визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, подано характеристику наукової новизни, практичного значення одержаних результатів та інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Концептуальні основи англосаксонської моделі капіталізму» розкрито особливості сучасного розвитку системи світового господарства, які полягають у тому, що із завершенням епохи біполярності, яка визначалася наявністю двох чітко виражених полюсів концентрації влади, сучасний період розвитку світового господарства характеризується виникненням багатьох нових центрів економічної ваги.

Стрімкий розвиток глобальної економіки з кінця 1990-х років базувався на неоліберальних підходах в управлінні процесами господарської діяльності. При цьому після колапсу системи державного соціалізму економіки країн колишнього соціалістичного табору потрапили під вплив ідеології ринкового фундаменталізму, представленого насамперед англосаксонською (англо-американською) моделлю капіталізму. За рахунок потужного і тривалого зростання у країнах, що розвиваються, намітилася тенденція економічної конвергенції у глобальних масштабах. Однак, в умовах фінансової глобалізації посилюється поділ світу на «центр», який забезпечує капітал, і «периферію», яка капітал використовує. При цьому Великобританія і США обслуговують і контролюють понад половини обсягу торгів на міжнародних фінансових ринках, фактично замикаючи не себе глобальні потоки капіталу (табл. 1).

Завдяки контролю міжнародних фінансових ринків США і Великобританія отримали абсолютні переваги у формуванні правил міжнародної господарської діяльності на засадах ідеології та цінностей ринкового фундаменталізму, що дозволяє їм перерозподіляти на користь англосаксонського світосистемного ядра значну частку доданої вартості, що створюється іншими учасниками процесів глобалізації.

Таблиця 1

Частка найбільших індустріальних держав на міжнародних фінансових ринках, 2009 р., %

Сегмент фінансового ринку	Велико-британія	США	Японія	Франція	ФРН	Інші країни
Міжнародне міжбанківське кредитування	18	11	8	8	6	49
Валютна торгівля	37	18	6	3	2	34
Позабіржова торгівля деривативами	46	24	3	7	2	18
Управління фондами,	9	50	6	6	3	26
Активи хедж-фондів,	20	68	2	1	-	9
Міжнародні облігації (вторинний ринок)	70	-	-	-	-	-
Приватний випуск акцій	13	36	3	6	3	39
Сек'юритизовані продукти	4	73	2	-	1	20

Основним результатом фінансової лібералізації останніх двох декад стало швидке зростання відтоку резервних активів з країн, що розвиваються, у фінансові активи (зокрема в облігації) розвинених країн Заходу, передусім США і Великобританію (рис. 1).



Рис.1. Щорічні обсяги надходжень портфельних інвестицій, млрд. дол. США

Головним протиріччям розвитку системи світового господарства є триваюча глобальна дивергенція доходів між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються (рис.2).



Рис. 2. Постійно триваюча глобальна дивергенція доходів між країнами «центру» та країнами «периферії», 1950-2007 рр. (доходи на душу населення у дол. США 1990 року)

Великобританія відігравала ключову роль у процесі еволюції англосаксонської моделі капіталізму. Англійська нація сформувалася в ході історії з різних племен: кельтів, римлян, англів, саксів, ютів, данів і норманів. Важливу роль у становленні сучасного політичного укладу, поширенні ідей демократії, громадянського суспільства і просвітництва у Сполученому Королівстві зіграли французи, а німці, у свою чергу, зробили вагомий внесок у розвиток промислового і економічного потенціалу Англії. Водночас шотландці та ірландці брали активну участь у військових компаніях і освоєнні британської колоніальної імперії, значно сприяли формуванню британського підприємницького та комерційного духу.

Аналіз співвідношення раціоналістичного та утилітарного в англійському господарському укладі та підприємницькій поведінці на різних етапах історії Британії вказує на перевагу в характері англійців прагматичних початків над духовними. Цивілізаційна парадигма, сформульована англійськими філософами і економістами, стверджує виняткову роль традицій у розвитку англосаксонської цивілізації, цементує поняття еволюції як піднесення сильних над слабими, а також вказує на численні досягнення і таланти британської нації як обґрунтування її права на панування над іншими цивілізаціями.

Головною причиною прагнення Англії до світового панування виступало переслідування комерційних інтересів. При цьому метрополія ніколи не обтяжувала себе будь-якими моральними принципами ні щодо заморських колоній, ні щодо країн континентальної Європи. Такі якості англійського імперського характеру, як жорстокість, підступність і наполегливість у досягненні цілей управління глобальними процесами з метою отримання з цього максимальної комерційної вигоди, не втратили актуальність і сьогодні.

Надано авторське визначення англосаксонської моделі капіталізму як такого методу господарювання, за якого кожний дієздатний член суспільства (під впливом спадщини протестантської трудової етики) покликаний займати активну життєву позицію, спрямовану на отримання короткострокової максимальної вигоди з будь-якої сфери матеріальної або духовної діяльності людини з метою нагромадження й розширення приватного індивідуального добробуту. При цьому інституціональну основу англосаксонського соціально-економічного устрою становлять: ідея свободи як спосіб самовираження особистості й принцип організації економічної діяльності, представницька (парламентська) демократія як форма консенсусу правлячих еліт, приватна власність як основа ведення господарства, фондова біржа як головне джерело фінансування бізнесу, а також система незалежного судочинства, заснована на англо-американському загальному праві, як механізм захисту прав заможних класів. Головною і невід'ємною характеристикою англосаксонської моделі капіталізму є примат комерційних інтересів, що якісно відрізняє її від інших моделей соціально-економічного розвитку, що практикуються в світі, і має суттєвий вплив на формування відповідної системи цінностей.

Рушійним фактором соціально-економічного розвитку в англосаксонській моделі виступає прагнення до комерціалізації всіх без винятку сфер діяльності соціуму з метою максимізації прибутків. Вищим критерієм суспільної значимості людини вважається діловий успіх, тоді як бідність прирівнюється до пороку. Соціальний статус людини визначається не стільки віком і придбаним досвідом, скільки приналежністю до того або іншого заможного класу, особистими підприємницькими досягненнями і величиною фінансових активів. Місце в соціальній (класовій) ієрархії залежить від родового походження, володіння нерухомим майном і ступеня практичного залучення особи в економічні процеси. Гарантом недоторканності приватної власності виступає держава, яка здійснює мінімальне втручання в особисте і ділове життя громадян, однак при цьому, у рамках встановлених правил, контролює всі сфери продуктивної діяльності суспільства (рис. 3).

У другому розділі «Переваги англосаксонської моделі капіталізму в процесах глобалізації» на значному емпіричному матеріалі розкрито, яким чином Великобританії та США завдяки політиці протекціонізму вдалося підвищити міжнародну конкурентоспроможність своїх національних виробників, вивести їх на лідируючі позиції в глобальній економіці, за рахунок чого накопичити величезні капітали та перетворитись у найпотужніші військово-морські та торгові держави світу. Обґрунтовано, що у сучасних умовах політика протекціонізму продовжує грати важливу роль у зовнішньоекономічній стратегії англосаксонських держав.



Рис. 3. Інституціональна матриця англосаксонської моделі капіталізму

Невідповідність уявного та дійсного в нав'язуваній сьогодні англо-американськими елітами моделі ліберальних цінностей є найбільш серйозним протиріччям сучасного глобального розвитку. Активне застосування методів державного фінансування під час світової фінансової кризи завдало серйозного удару по репутації Америки і Великобританії як глобальних регуляторів економічних процесів. У своєму прагненні до збереження лідируючих позицій в процесах глобалізації, а також з метою реанімації міжнародної популярності неоліберальної (англосаксонської) моделі ці дві країни, незважаючи на історично обумовлені протиріччя, будуть змушені йти на взаємні поступки, тим самим зміцнюючи в майбутньому двосторонній стратегічний альянс.

Аналіз взаємодії США і Великобританії дозволив зробити висновок про те, що у своїх глобальних діях США управляються “невидимою рукою” і керуються принципами, ідеологічна основа яких була закладена поза географічними кордонами Америки і задовго до її сходження на трон світової економіки. Ці принципи почали формуватися під впливом інтелектуального руху періоду Реформації та епохи Просвітництва і нерозривно пов'язані з історією розвитку цивілізації у Великобританії, яка виступає головним ідеологом глобалізації, тоді як США служать основним провідником відтворення англосаксонської моделі капіталізму у світових масштабах. Незважаючи на те, що США по праву вважаються двигуном сучасного світового розвитку, мотивація розширення їх міжнародної присутності багато в чому є обумовленою і в чомусь навіть передумовленою. Британія не втратила США, а лише змінила свою стратегію глобальної експансії. Протягом тривалого часу знаходячись в тилу світової геополітики, Британія зберегла за собою функцію “мозкового центру” і “серця” глобалізації, тоді як США, постійно перебуваючи на передовій однополярного світу, стали виконувати роль її “мускульної сили”.

Реальними важелями, які до тепер визначають центральне місце Британії в системі глобальних економічних координат, виступають домагання Сполученого Королівства на монопольний контроль світових факторів виробництва: працю (через головування Британії у Співдружності), землю (через законодавчо оформлене одноосібне володіння британським монархом землями всіх держав і територій, які визнають його своїм сувереном), капітал (завдяки провідним позиціям Лондона в обслуговуванні найголовніших сегментів міжнародних фінансових ринків) та інформацію (через спільний із США контроль найвпливовіших інформаційних мереж та аналітичних центрів). Запорукою виняткової ролі Великобританії у світових економічних процесах виступає надзвичайне проникнення англійського загального права в сферу міжнародного бізнесу, зокрема завдяки тому, що найвпливовіші у світі юридичні компанії мають британське походження.

У третьому розділі «Складові соціально-економічної моделі Великобританії» здійснено комплексний аналіз факторів економічного зростання та особливостей реалізації сучасної економічної політики у Сполученому Королівстві. Показано, що у післявоєнний період стабілізація економічного розвитку у Великобританії була досягнута завдяки поетапному поєднанню дирижистських і ліберальних підходів у проведенні реформ.

Частка ділових та фінансових послуг, включаючи доходи від нерухомості, становить близько третини в галузевій структурі британського ВВП (рис. 4). Через це економічний розвиток у Великобританії значною мірою залежить від кон'юнктури міжнародних фінансових ринків. Аналіз структури британського ВВП дозволив зробити висновок, що надмірна залежність економічного зростання від приватного споживання у кредит, урядових видатків та інноваційних і високодохідних операцій фінансового сектору стали причинами зростаючих дисбалансів у розвитку британської економіки. Внаслідок буму іпотечного кредитування, як реакції на безпрецедентно швидке підвищення цін на нерухомість, заощадження британських домашніх господарств знизилися до найнижчого рівня з 1950-х рр., а рівень їх заборгованості став найвищим серед країн “Великої сімки” (рис. 5).

Надмірна акумуляція заборгованості як у приватному, так і у державному секторах економіки спричинила виникнення значних економічних та фіскальних проблем у Сполученому Королівстві: рецесії та рекордного зростання бюджетного дефіциту. Внаслідок активної антикризової підтримки приватного сектору державні видатки зросли до понад половини ВВП. З огляду на триваюче послаблення зовнішнього попиту в глобальних масштабах, держава у середньостроковій перспективі продовжуватиме грати ключову роль стабілізатора економічного розвитку у Великобританії. Режим таргетування інфляції та механізми координації монетарної та фіскальної політики служать надійним методом забезпечення довгострокової цінової стабільності в країні.

Рис. 4. Створення валової доданої вартості у Великобританії за видами економічної діяльності



Рис. 5. Заборгованість домашніх господарств в країнах “Великої сімки”, % від доходу після сплати податків

У Великобританії діє одна з найстаріших та найрозвиненіших у світі податкових систем з надзвичайно розгалуженою базою для прогресивного оподаткування. На відміну від Євросоюзу, для Великобританії є характерним переважання прямих податків над непрямими, менш активна система соціального страхування й фіскальна централізація.

Малий бізнес грає ключову роль для британської економіки з погляду підвищення продуктивності праці, конкуренції та інновацій. За швидкістю реєстрації нового бізнесу та доступу до кредитних ресурсів англосаксонські країни займають перші місця у світовому рейтингу. Можливість відносно безперешкодного доступу до фінансових ресурсів у Великобританії обумовлена, з одного боку, тим, що кредитні бюро в цій країні забезпечують безпрецедентно високий рівень захисту прав кредиторів завдяки володінню вичерпною інформацією щодо позичальників. З іншого боку, держава виступає важливим чинником регулювання відносин між приватними кредиторами і позичальниками, забезпечуючи гнучкі та сприятливі умови фінансування розвитку нового бізнесу за ринковими критеріями.

Нагальною проблемою уряду Великобританії, з огляду на зниження відносного рівня витрат на дослідження та розробки, є підвищення міжнародної конкурентоспроможності британської промисловості. Одним із механізмів збереження міжнародної конкурентоспроможності Великобританії є налагодження ефективних шляхів співробітництва між бізнесом та університетами, більшість з яких відчуває нестачу грошових ресурсів для фінансування своєї діяльності.

У зв'язку із перспективою практичного вичерпання власних енергетичних ресурсів до 2025 р. забезпечення енергетичної безпеки є чи не найважливішим чинником збереження сталих темпів економічного розвитку Великобританії у майбутньому. Дослідження активної позиції Сполученого Королівства в рамках “Великої вісімки” та ЄС щодо підтвердження безпосереднього зв'язку між викидами двоокису вуглецю та глобальним потеплінням, вказує на його особливу зацікавленість у просуванні цього питання, у тому числі з метою вирішення нагальних внутрішніх енергетичних проблем за рахунок “третіх” країн.

У четвертому розділі «Великобританія у системі міжнародних фінансів» досліджено характер та особливості глобального фінансового середовища, трансформація якого відбувається, зокрема, під впливом таких тенденцій: збільшення міжнародних капіталопотоків у формі прямих іноземних інвестицій та резервних активів; розвиток міжнародних ринків акцій, облігацій та банківського кредитування; еволюція ринків структурованих фінансових продуктів та похідних фінансових інструментів; розвиток офшорного банківського бізнесу; реформування світової валютно-фінансової “архітектури”. Підкреслено, що панування долару у валютно-фінансовій сфері залишається одним з головних факторів збереження провідних позицій США у міжнародних фінансах, а накопичення країнами, що розвиваються, значних валютних резервів не вирішує питання регулювання глобальних дисбалансів, оскільки основним резервним активом виступають облігації США.

На основі аналізу транснаціональних потоків капіталу визначено, що Великобританія є другим у світі після США експортером та імпортером капіталу. Передумовами нарощування обсягів закордонного інвестування у формі прямих, портфельних та інших інвестицій є постійне зростання та диверсифікація британського ринку фінансових послуг, а також глибока інтеграція бізнесу в систему світогосподарських зв'язків.

В умовах розгортання глобальної фінансової кризи Лондону вдалося утриматись на позиції найбільшого фінансового центру світу. Головними чинниками, що надають Лондону статус провідного світового фінансового центру, є: високоліквідні ринки з чітким, але гнучким регулюванням; розташування найбільших інвестиційних банків та компаній з торгівлі цінними паперами, через які здійснюється доступ до міжнародних ринків капіталу; концентрація фірм в одному місці, що сприяє формуванню критичної маси експертних знань, ефекту “економіки масштабу” та зниженню операційних витрат; історія відкритості, що поєднує у собі відносно безперешкодний доступ до ринку фінансових послуг; розташування Лондону у зоні проходження «нульового меридіану», що визначає його центральну позицію між часовими зонами США й Азії; присутність широкого спектру іноземних фірм та працівників, що зумовлює доступ бізнесу до широкого різноманіття інших культур.

Значна увага приділена розгляду валютно-фіскальних аспектів членства Великобританії в ЄС. Великобританія не відчуває об'єктивної потреби переходу на євро доки в межах Європейського валютного союзу не будуть розроблені принципи розумнішої фіскальної політики для забезпечення більшої гнучкості аби компенсувати жорсткість проведення Європейським центральним банком єдиної монетарної політики.

Виступаючи поруч з Німеччиною найбільшим донором Євросоюзу, Великобританія не позбулася упередженого ставлення до ідеї європейської інтеграції. Однією з причин невдоволення Сполученого Королівства є питання фінансування європейського бюджету у частині проведення спільної сільськогосподарської та риболовної політики, а також модель митного союзу, в якому Євросоюз функціонує відносно решти країн світу. Така модель призводить до хронічного погіршення британського сальдо платіжного балансу, а також до підвищення вартості продуктів харчування для кінцевих споживачів.

У п'ятому розділі «Антикризова взаємодія Великобританії і США» досліджено еволюцію фінансових криз. Факторами виникнення криз є: бажання отримання надприбутків, надмірний оптимізм, зумовлений ірраціональними очікуваннями операторів ринку, дерегуляція фінансових ринків, надзвичайне зниження вартості кредитних ресурсів, що призводить до дезінтеграції ринків грошей та кредиту й втрати контролю за фінансовими потоками з боку центральних банків.

На сучасному етапі розвитку світового господарства все більша частка суб'єктів господарювання свідомо потрапляє в залежність від механізмів боргової економіки, “граючи” з різноманітними фінансовими інструментами, дохідність яких не спирається на розвиток реальних економічних процесів, а утворюються внаслідок штучного підтримання “інформаційної асиметрії” між сьогоденням та майбутнім.

На підставі проведених розрахунків доведено, що британська нерухомість є більш дохідним та надійним засобом збереження й збільшення вартості, ніж золото. Хоча золото і зберігає за собою статус міжнародного резервного активу, проте поступається британському ринку нерухомості, як фінансовому активу, з погляду довгострокового рівня прибутковості (табл. 2).

Методи стабілізації фінансових ринків, що були задекларовані на антикризових самітах “Групи двадцяти”, не мають під собою фундаментальної основи. Адже в умовах дефіциту структурних реформ проблема системної деформації не вирішується одним лише вливанням фінансових ресурсів, навіть у дуже великих обсягах. Відзначено, що запропонована розвиненими країнами Заходу антикризова модель не сприяла пожвавленню у реальному секторі економіки, стабілізації виробництва, доходів, зайнятості та відновленню довіри до ринкових механізмів. У результаті її застосування подальше погіршення економічної кон'юнктури спостерігалося не лише у США та інших країнах Заходу, але й у країнах з перехідною економікою, які потерпали від кризи, включаючи країни СНД.

Таблиця 2

Порівняльна дохідність інвестицій в золото та британську нерухомість

Кінець року	Вартість золота (доларів США за трійську унцію)	Середня вартість дома або квартири у Великобританії, ф.ст.
	номінальна	реальна	номінальна	реальна
1980 р.	641,20	1567,73	23 497	71 550
1990 р.	423,80	654,01	54 919	89 206
2000 р.	272,15	318,68	81 628	100 290
2005 р.	513,00	529,41	157 287	171 950
1кв. 2008 р.	1002,00	790,49	179 663	179 363
Приріст вартості за період 1980 р. - 1 квартал 2008 р.
Номінальний	56,27%	Номінальний	764,62%
Реальний	(-)50,4%	Реальний	250,68%

Внаслідок закріплення за МВФ розширених повноважень останній фактично перебрав на себе функції квазісвітового центрального банку. Але юридичне розширення компетенції фонду зовсім не означає реального удосконалення механізму регулювання міжнародної економіки. Рішення “Групи двадцяти” про перегляд квот МВФ на користь країн, що розвиваються, є оптимістичним, але далеко не достатнім заходом для відновлення балансу сил у глобальній економіці. Під час аналізу нової методики обчислення розміру квот в МВФ зроблено висновок, що остання не може вважатися об'єктивною, оскільки недостатньо враховує важливі структурні зміни, що відбулись протягом останніх десятиліть в економіках країн, що найбільш динамічно розвиваються.

В результаті розробки інноваційних підходів до реформування нинішньої моделі регулювання фінансових ринків контури діючого стандарту міжнародної валютно-фінансової системи можуть зазнати істотних коректувань. Разом з тим, враховуючи абсолютні переваги, якими англосаксонські країни користуються завдяки здійсненню контролю за міжнародними фінансовими ринками та системою міжнародного права, майбутня трансформація світового фінансового устрою не перешкоджатиме США і Великобританії ще тривалий час залишатися ключовими гравцями на світових фінансових ринках та скеровувати процеси фінансової глобалізації у вигідному для себе напрямі.

У шостому розділі «Проблеми розвитку альтернативних моделей господарювання» на підставі аналізу трансформації економічного розвитку в Китаї, Японії, ЄС, Україні та Росії під впливом процесів глобалізації зроблено висновок, що зараз відбувається конвергенція азіатської та європейської континентальної моделей у напрямку моделі неоліберальної економіки англо-американського типу, що є вигідним для США і Великобританії. Разом з тим ця модель руйнує традиційну структуру взаємодії бізнесу, держави та суспільства в зазначених регіонах, девальвує стандарти якості продукції і системи соціального страхування населення. Прагнення до отримання короткострокового прибутку як мети продуктивної діяльності суспільства, а також переважання інтересів акціонерів у корпоративній стратегії підприємства вступає в протиріччя з традиційними європейськими та азіатськими цінностями, в основі яких - тісні міжфірмові зв'язки, довгострокова кооперація, патріархальна держава і скоординовані взаємодії профспілок, роботодавців і держави в регулюванні бізнесу.

...