Англосаксонська модель капіталізму у системі світового господарства

На відміну від пануючих у світі установок неоліберального ринкового фундаменталізму, схрещення позитивного досвіду побудови реального соціалізму в СРСР із досвідом побудови координованої ринкової економіки в Європі могли б дати ґрунт для розробки нової, більш досконалої моделі суспільства, яка б ставила у центр світового розвитку всебічно розвинену особистість, а не насаджувала депресивну модель приреченості людської цивілізації на відтворення “одномірної” людини - оператора грошових потоків фінансової глобалізації.

Через канали поширення англосаксонської моделі капіталізму, які схематично зображені на рис. 6, лібералізація господарських процесів сприяла інтеграції переважної більшості країн світу в систему універсальних цінностей глобалізму.

Рис. 6. Система універсальних цінностей глобалізму

У результаті утвердження в Україні і Росії «мережевого» кланово-олігархічного типу капіталізму, лібералізація господарських відносин відбувається практично з повним ігноруванням стратегічних планів розвитку держави та необхідності національного перерозподілу доходів з метою рівномірного підвищення заможності населення. Внаслідок концентрації високодохідних та престижних сфер зайнятості у невеликій кількості мегаполісів в Україні і Росії не функціонують мобільні ринки праці та капіталу, що є передумовою ефективності англосаксонської моделі; водночас не працює система соціального захисту та механізми міжрегіонального перерозподілу коштів для згладжування диспропорцій економічного розвитку на кшталт тих, що діють в ЄС .

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано ключову роль Великобританії в процесі еволюції англосаксонської моделі капіталізму. Розкрито фактори, що вказують на провідне місце Великобританії у розвитку глобальних економічних процесів на сучасному етапі. Практичне значення отриманих наукових результатів полягає у виявленні механізмів та ризиків відтворення англосаксонської моделі капіталізму в планетарних масштабах.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Систему світового господарства можливо визначити як сукупність принципів та механізмів, за допомогою яких відбувається відтворення у глобальних масштабах неоліберальної англосаксонської моделі капіталізму, системоутворюючим фактором якої виступає ринок (головним чином, його фінансовий сегмент), на забезпечення ефективності якого спрямована діяльність органів виконавчої, законодавчої та судової гілок влади суверенних держав. У цій моделі зв'язок між фінансовими інноваціями та зростанням доходів, виробництва, споживання, рівня життя уявляється самоочевидним. За відсутності єдиного глобального фінансового регулятора, керування процесами перерозподілу глобальних фінансових ресурсів реалізується шляхом підпорядкування суверенних держав вимогам міжнародних фінансових ринків, контроль над якими зосередили Лондон і Нью-Йорк.

2. Фундаментальними складовими еволюційної системи цінностей англосаксонської моделі капіталізму є: етнічна конгломерація, утилітаризм, протестантизм, колоніалізм, острівна ментальність, “комплекс переваги”. Організація господарських відносин в англосаксонській моделі капіталізму побудована за такими принципами: приватна власність на фактори виробництва, комплексна лібералізація економічних процесів, ефективний антикорупційний та антимонопольний контроль, орієнтація на максимізацію прибутків, корпоративне управління в інтересах міноритарних власників, біржові інструменти фінансування бізнесу, короткостроковий горизонт планування підприємницької діяльності, слабкі міжфірмові зв'язки, децентралізація трудових відносин (гнучка система оплати праці та найму), приватне інвестування освіти, радикальна інноваційна діяльність. В свою чергу до принципів побудови суспільних відносин в англосаксонській моделі капіталізму належать: індивідуалізм, демократія, англо-американське загальне право, підтримання традицій, свобода слова, управління масовою свідомістю через ЗМІ, соціальна (класова) градація суспільства, інтелектуальний та майновий елітаризм, мальтузіанство, гендерна рівність. При цьому соціальний баланс у суспільстві підтримується за допомогою таких механізмів, як прогресивне оподаткування з метою перерозподілу надприбутків, підтримання монетарної стабільності та низького рівня відсоткових ставок, система грантів та дотацій.

3. Як свідчить історія промислового розвитку у Великобританії і США, протекціоністська політика відігравала важливу роль у процесах інтеграції цих країн у систему світового господарства. Проте, піднявшись на вершину світової економічної могутності, ці країни вважали за краще не афішувати секретів свого вдалого сходження. Заклики до дотримання принципів вільної торгівлі найчастіше порушувалися самими декларантами, які, за допомогою зведення загороджувальних бар'єрів, не тільки дестабілізували розвиток світової економіки, але й отримували надприбутки за рахунок погіршення положення третіх країн. Малоймовірно, що англосаксонські лідери глобалізації готові переглянути свою перевірену століттями тактику поведінки. Тому питання, на яких принципах буде розвиватися міжнародна торгівля в XXI ст., залишається відкритим.

4. США і Великобританія грають провідну роль у переважній більшості найвпливовіших міжнародних урядових та неурядових організацій. Через цілком легальний механізм світової співпраці ці країни за допомогою контрольованих ними міжнародних фінансових і торговельних організацій (МВФ, Групи Всесвітнього банку, СОТ) та військового блоку (НАТО) володіють найбільш повною інформацією про економічний, фінансовий і військовий розвиток практично всіх суверенних держав світу. Це дає їм необмежені переваги у формуванні та реалізації глобальних політичних, економічних і військових стратегій. Частка англо-американських компаній і банків серед найпотужніших ТНК світу є найвагомішою. Ці компанії здійснюють величезний вплив на розвиток міжнародних ринків товарів, послуг та капіталу, глобальні засоби масової інформації, індустрію розваг, сприяють встановленню стандартів корпоративної культури, а також правових норм регулювання різноманітних сфер багатостороннього міжнародного співробітництва.

5. Після розпаду системи державного соціалізму країни англосаксонського ядра отримали абсолютні переваги у формуванні правил міжнародної господарської діяльності та перерозподілі доданої вартості, що створюється іншими учасниками процесів глобалізації. При цьому є очевидним існування явних диспропорцій такого перерозподілу внаслідок того, що США і Великобританія через власні транснаціональні компанії здійснюють контроль над сферою міжнародних публічних, корпоративних та фінансових відносин.

6. Великобританія грає ключову роль у розвитку англосаксонської моделі капіталізму. Завдяки зваженій макроекономічній політиці Великобританії вдалося уникнути економічного спаду, що спостерігався впродовж 2000-х рр. у країнах континентальної Європі після введення євро. Протягом рекордних шістнадцяти років у Сполученому Королівстві тривало економічне зростання. Такий позитивний результат був досягнутий, зокрема, завдяки комбінації інструментів ринкового саморегулювання із методами державного заохочення приватної підприємницької діяльності. Механізми координації монетарної та фіскальної політики, що діють у Великобританії з другої половини 1990-х рр., сприяли досягненню цінової стабільності у довгостроковому періоді і отримали потужний міжнародний резонанс.

7. Майбутній розвиток британської економіки пов'язаний з необхідністю вирішення двох основних проблем: подолання залежності економічного зростання від волятильного фінансового сектору, який є найвагомішою складовою у структурі ВВП; вирішення проблеми вичерпання власних енергетичних ресурсів з метою забезпечення енергетичної безпеки країни у довгостроковому майбутньому.

8. Великобританія є більш інтегрованою у світове виробництво, ніж усі інші індустріальні країни світу, за винятком США, і займає друге місце у світі після США за обсягами експорту та імпорту капіталу. Понад половини британських закордонних активів сконцентровано в Європі, ще понад третину вкладено в економіки країн Американських континентів. Відношення експорту британських прямих інвестицій до внутрішніх вкладень в основний капітал є суттєво вищим, ніж в інших країнах. Саме завдяки цьому Великобританія випереджає провідні країни Заходу за таким показником, як індекс транснаціональності. Великобританія займає друге місце у світі після США за обсягом ринкової капіталізації власних ТНК. Передумовами нарощування обсягів іноземного інвестування у британську економіку в формі прямих, портфельних та інших інвестицій є постійне зростання розміру та диверсифікація британського ринку фінансових послуг, наявність промислових кластерів, науково-технологічних центрів та висококваліфікованого людського капіталу.

9. Лондон є найпотужнішим глобальним фінансовим центром, в якому здійснюється переважна частка операцій найбільших фінансових ринків світу, включаючи ринки валют, облігацій, міжбанківських кредитів, деривативів. Лондонський Сіті має величезне значення для британської та європейської економік. Його ринки - інноваційні, конкурентні, з міжнародною орієнтацією. Всупереч послідовному зниженню рейтингу Великобританії серед найбільших економік світу, роль Лондона як глобального фінансового центру постійно посилюється. Зокрема, цьому значною мірою сприяє глибока інтеграція Великобританії у систему світогосподарських зв'язків, фінансові інновації, гнучке регулювання, ефективність британської системи охорони приватної власності, а також застосування англійської мови та англо-американського загального права у переважній більшості транснаціональних угод. У Сполученому Королівстві практикується унікальна в Європі модель єдиного регулятора на ринку фінансових послуг, досвід застосування якої викликає посилений інтерес з боку інших членів ЄС.

10. Великобританія не налаштована на валютно-фінансову інтеграцію з ЄС. Прийняття лейбористським урядом Т. Блера негативного рішення щодо запровадження спільної європейської валюти та підтвердження цього рішення з боку коаліційного уряду Д. Кемерона значно сприяло консолідації британського ринку капіталів та утвердженню Лондона як найпотужнішого фінансового центру світу. Негативна позиція у Великобританії щодо євро зокрема, та інтеграції ЄС в цілому, серед іншого, пояснюється: відсутністю необхідного рівня циклічної та структурної конвергенції з країнами зони євро, насамперед внаслідок розбіжностей, що існують на ринку житла; недостатньою гнучкістю механізмів макроекономічного регулювання ЄС, зокрема у сфері фіскальної політики; надмірним регулюванням ринкових відносин з боку Європейської Комісії; неефективністю використання і несправедливістю (з позицій Великобританії) розподілу наданих у розпорядження ЄС фінансових коштів; а також моделлю митного союзу, в якому Євросоюз функціонує відносно решти країн світу.

11. Лібералізація фінансових ринків в рамках фінансової глобалізації супроводжувалася розвитком фінансових інновацій, пов'язаних з розробкою нових комплексних похідних фінансових інструментів. За допомогою випуску складних структурованих продуктів, які стали предметом міжнародної купівлі-продажу, операції на фінансових ринках тісно переплелися з операціями на страхових, товарних і іпотечних ринках. Фінансові потоки поступово набули характеру автономності, тобто почали функціонувати у відриві від реального сектора виробництва. Зростаюча участь фінансових ресурсів у спекулятивних операціях послабила мотивацію підприємств нефінансового сектору в підвищенні своєї продуктивності, розробці нових технологій, довгостроковому корпоративному плануванні, оскільки участь в утворенні спекулятивних “бульбашок” дозволила їм отримувати короткострокові прибутки і без процесу виробництва.

12. Британський ринок нерухомості є найбільш переоціненим у світі внаслідок високої концентрації земельної власності, неухильного зниження ринкової пропозиції житла, що здається в оренду на внутрішньому ринку Сполученого Королівства, статусу Лондона як глобального фінансового центру, особливостям національної системи заощаджень та охорони приватної власності, а також прагнення окремих індивідів до володіння нерухомістю як важливим атрибутом соціального статусу людини в ієрархії британського суспільства. Незважаючи на тимчасове падіння цін у 2008 р., британська нерухомість виступає сьогодні одним з найдохідніших активів у світі з погляду співвідношення ризиків знецінення та довгострокової прибутковості.

13. Управління світовими фінансами протягом століть незмінно здійснюється в англосаксонській системі координат по вісі Лондон - Нью-Йорк - Вашингтон. Кризи неодноразово сприяли консолідації англо-американських фінансових систем, зміцнюючи місце і роль США та Великобританії в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин (незважаючи на періодичне зіткнення цих країн із серйозними фіскальними проблемами, які, однак, є неминучою складовою кризи). На сучасному ж етапі розвитку фінансових ринків одним з основних факторів збереження США і Великобританією конкурентних позицій у системі міжнародних фінансів є підтримання “інформаційної асиметрії” між сьогоденням та майбутнім. Завдяки монополізації американськими рейтинговими агенціями стратегічної інформації про учасників фінансових ринків англо-американському альянсу вдалося забезпечити собі виняткові переваги у процесах перерозподілу глобальних фінансових ресурсів. Попри очевидні заперечення світової спільноти проти подібного стану речей, на сьогодні поки що не існує необхідних та достатніх умов для його зміни.

14. Суверенні держави потрапили в істотну залежність від послуг віртуальних глобальних фінансових посередників, зумовивши пріоритетність задоволення вимог фінансового сектору над проведенням державної політики у сфері виробництва й зайнятості. Як засвідчив досвід Європейського валютного союзу, функціонування регіональної валюти в умовах лібералізованих фінансових ринків не забезпечує ЄС необхідного захисту від дестабілізації розвитку в межах інтегрованого союзу, про що свідчить поточна криза заборгованості країн зони євро перед інституційними інвесторами. США, як локомотив фінансової глобалізації, також неспроможні захистити свій внутрішній економічний простір від віртуальних шоків. В результаті світової фінансової і економічної кризи знизилась не тільки вартість фінансових активів, але й вартість сировинних товарів, яка сьогодні визначається на біржах Нью-Йорка та Лондона. Утім, фінансову підтримку отримали переважно банківські установи, які в умовах перехресної втрати довіри вдалися до заморожування механізмів традиційного кредитування реального сектору економіки, незважаючи на безпрецедентне зниження вартості рефінансування з боку центральних банків провідних індустріальних країн світу. Така ситуація вимагає реформування інституціональної основи діючої міжнародної валютної системи з метою відновлення контролю над цінами сировинних ресурсів та зниження ризиків волятильного руху капіталів між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються.

15. “Група двадцяти” озвучила надзвичайно амбіційний план дій щодо подолання наслідків світової фінансової кризи, однак не змогла продемонструвати чіткої концептуальної визначеності відносно того, в якому напрямку планується проводити зміни у домінуючій сьогодні у світі неоліберальній (англосаксонській) моделі соціально-економічного розвитку. Внаслідок закріплення за МВФ розширених повноважень останній фактично перебрав на себе функції квазісвітового центрального банку. Однак юридичне розширення компетенції Фонду зовсім не означає реального удосконалення механізму регулювання міжнародної економіки. Дестабілізація світової фінансової системи актуалізувала проблему запровадження глобальної валюти як механізму протидії фінансовим кризам. Утім, традиційне домінування США у МВФ та долара, як ключової міжнародної резервної валюти, створюють системні та технічні перешкоди у вирішенні цього питання.

16. Аналіз потенціалу альтернативних моделей соціально-економічного розвитку дозволяє зробити висновок про те, що, завдяки контролю основних інструментів фінансової глобалізації геофінансове лідерство у світі у найближчому майбутньому, як і раніше, буде належати англо-американському альянсу. Очевидно, що, незважаючи на виклики фінансової кризи та переваги в темпах економічного зростання країн, що розвиваються, у середньостроковій перспективі не тільки Китай, але й ніяка інша країна світу не буде здатною цивілізованими методами створити реальну протидію однополярній (англосаксонській) системі устрою світової економіки, що склалася після розпаду СРСР.

17. Декларуючи принципи рівноправного співробітництва на засадах лібералізму, із закінченням епохи біполярності транснаціональні компанії країн ЄС та “Великої сімки” отримали абсолютні переваги присутності в загальноєвропейському економічному просторі при одночасному збереженні ЄС зовнішніх протекціоністських бар'єрів. За таких умов економічна регіоналізація на пострадянському терені, можливо, є єдиним способом протистояння України та Росії викликам глобалізації через відтворення спільного ринку для збуту власної продукції, забезпечення умов для зайнятості, науково-технічного та культурного розвитку. Проте, така регіоналізація може відбуватися лише за умови поступової ліквідації в Україні та Росії олігархічного типу капіталізму шляхом повернення державного (або державно-приватного) контролю над стратегічними сферами суспільного розвитку принаймні до тих пір, поки застосування ринкових підходів в Україні і Росії не буде спиратися на міцний фундамент комунітарних цінностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія, розділ в навчальному посібнику

Кузнецов О.В. Англосаксонська модель глобального капіталізму: монографія / О. В. Кузнецов. - К.: Освіта України, 2010. - 494 с. (25,2 д.а.).

Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть: навч. посібник; за ред. А. С. Філіпенка. - К.: Либідь, 2002. - С. 382-406. (38,06 д.а./1,6 д.а.). Особистий внесок - обґрунтовано реалії і перспективи валютної інтеграції України в умовах фінансової глобалізації.

Публікації у наукових фахових виданнях

Кузнецов О.В. Проміжні цілі грошово-кредитної політики / О.В. Кузнецов // Вісник Національного банку України. - 2001. - №7. - С. 31-36. (0,9 д.а.).

Кузнецов О.В. Грошово-кредитна політика сучасної держави / О.В. Кузнецов // Стратегія економічного розвитку України: Наук. збір. Вип. 7. - Київ: КНЕУ, 2001. - С. 494-505. (0,8 д.а.).

Кузнецов О.В. Вільгельм Ханкель: від Бреттон-Вудсу до Маастрихту / О.В. Кузнецов // Вісник Національного банку України. - 2001. - №8.- C. 6-9. (0,5 д.а.).

Кузнецов О.В. Трансатлантичний вимір євро / О.В. Кузнецов // Вісник Національного банку України. - 2001. - №11. - C. 27-29. (0,35 д.а.).

Кузнецов О.В. Глухий кут євроінтеграції / О.В. Кузнецов // Банківська справа. - 2003. - №2. - С. 14-21. (0,5 д.а.).

Кузнецов А.В. Великобритания и ипотечный кризис в США / А.В. Кузнецов // Збірник наукових праць. Вип. 55. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2007. - С. 38-55. (0,9 д.а.).

Кузнецов О.В. Монетарна політика Великобританії: досвід подолання інфляції / О.В. Кузнецов // Вісник Національного банку України. - 2008. - №10. - С. 40-43. (0,65 д.а.).

Кузнецов О.В. Інноваційна політика Великобританії: проблеми та перспективи / О.В. Кузнецов // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 77, Ч. І. - К.: Київський університет, 2008. - С. 135-141. (0,65 д.а.).

Кузнецов А.В. Дихотомия ипотечного кризиса / А.В. Кузнецов // Финансы и кредит. - 2008. - №26. - C. 61-68. (0,8 д.а.).

Кузнецов А.В. Имперский синдром Китая / А.В. Кузнецов // Збірник наукових праць. Вип. 56 / Відп. ред. В.Є.Новицький / К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2008. - С. 19-26. (0,4 д.а.).

Кузнецов О.В. Фінансово-кредитна підтримка підприємництва у Великій Британії / О.В. Кузнецов // Банківська справа. - 2009. - №2. - С. 71-81. (0,75 д.а.).

Кузнецов О.В. Інфляційне таргетування як механізм стабілізації цін у Великій Британії / О.В. Кузнецов // Банківська справа. - 2009. - №6. - С. 40-50. (0,65 д.а.).

Кузнецов А.В. Протекционизм в Великобритании и США: вызовы старые и новые / А.В. Кузнецов // Збірник наукових праць. Вип. 60 / Відп. ред. В.Є. Новицький / К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2009. - С.133-149. (0,8 д.а.).

Кузнецов А.В. Истинный смысл глобализации: от современности к истокам / А.В. Кузнецов // Збірник наукових праць. Вип. 61 / Відп. ред. В.Є. Новицький / К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2009. - С. 54-74. (1,1 д.а.).

Кузнецов О.В. Участь Великобританії в перерозподілі світових фінансових потоків / О.В. Кузнецов // Фінанси України. - 2009. - №11. - С. 101-111. (0,6 д.а.).

Кузнецов О.В. Лондон - глобальний фінансовий центр / О.В. Кузнецов // Вісник Національного банку України. - 2009. - №11. - С. 51-55. (0,65 д.а.).

Кузнецов О.В. Фіскальні аспекти членства Великобританії у Європейському Союзі / О.В. Кузнецов // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 87, Ч.II. - К.: Київський університет, 2009. - С.187-195. (0,65 д.а.).

Кузнецов О.В. Економічна безпека України і Росії в загальноєвропейському просторі / О.В. Кузнецов // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). - 2010. - № 2. - С. 110-114. (0,6 д.а.).

Кузнецов О.В. Британська енергетична стратегія у контексті економіки змін клімату / О.В. Кузнецов // Економіка України. - 2010. - №3. - С. 53-63. (0,75 д.а.).

Кузнецов О.В. Особливості сучасної британської податкової системи / О.В. Кузнецов // Фінанси України. - 2010. - №4. - C. 102-113. (0,6 д.а.).

Кузнецов О.В. Аналіз деяких питань реформування МВФ / О.В. Кузнецов // Банківська справа. - 2010. - №4. - С. 30-39. (0,65 д.а.).

Кузнецов О.В. Фіскальна криза в Європейському Союзі: уроки Греції для України / О.В. Кузнецов // Економіка ринкових відносин. - 2010. - №5. - С. 76-81. (0,5 д.а.).

Кузнецов О.В. Україна і Росія у контексті європейської економіко-цивілізаційної парадигми / О.В. Кузнецов // Економічний часопис-XXI. - 2010. - №7-8. - С.10-13. (0,6 д.а.).

Кузнецов О.В. Генеза фінансових криз / О.В. Кузнецов // Вісник Національного банку України. - 2010. - №11. - С. 30-33. (0,45 д.а.).

Кузнецов О.В. Структурні фактори економічного зростання у Великобританії / О.В. Кузнецов // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 93, Ч.II. - К.: Київський університет, 2010. - С. 209-213. (0,4 д.а.).

Кузнецов О.В. Посткризова трансформація глобального фінансового середовища / О.В. Кузнецов // Наукові праці НДФІ. - 2010. - №4. - С. 140-147. (0,5 д.а.).

Кузнецов О.В. Посткризове посилення англо-американського глобального лідерства / О.В. Кузнецов // Економічна теорія. - 2010. - №4. - С. 74-84. (1,0 д.а.).

Кузнецов А.В. Экономика в условиях отсутствия морали / А.В. Кузнецов // Философия хозяйства. - 2010. - №6. - С. 56-63. (0,4 д.а.).

Кузнецов О.В. Особливості антикризової програми «Групи двадцяти» / О.В. Кузнецов // Економіка України. - 2011. - №1. - С. 70-79. (0,6 д.а.).

Кузнецов А.В. Функциональные роли Великобритании и США в процессах глобализации / А.В. Кузнецов // США-Канада: экономика, политика, культура. - 2011. - №1. - С. 99-108. (0,8 д.а.).

Кузнецов О.В. Концептуальні засади англосаксонської моделі капіталізму / О.В. Кузнецов // Проблеми науки - 2011. - №2. - С. 40-45. (0,6 д.а.).

Кузнецов О.В. Англосаксонська модель капіталізму і економічний розвиток Європи / О.В. Кузнецов // Економічний часопис - XXI. - 2011. - №3-4. - С.17-21. (0,6 д.а.).

Кузнецов О.В. Особливості розвитку світового господарства в умовах фінансової глобалізації / О.В.Кузнецов // Стратегія розвитку України. - 2011. - № 1. - С. 100-107. (0,7 д.а.).

Кузнецов О.В. Державний сектор як складова ринкових відносин - досвід Великобританії для України / О.В. Кузнецов // Економіка ринкових відносин. - 2011. - №7. - С. 74-82. (0,45 д.а.).

Публікації в інших виданнях

Вергун В.А. Використання зарубіжного досвіду в процесі реформування податкової системи України / В.А. Вергун, О.В. Кузнецов // збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції «Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення», (1-2 грудня 2000 р.). - Ірпінь: Академія ДПС України. - 2001. - C. 102-105. (0,2 д.а./0,1 д.а.).

Vergun V. EU, NATO and Ukraine: Nation-Building and Democratization Between East and West / V. Vergun, O. Kuznetsov // EU, NATO and the Relationship Between Transformation and External Behavior in Post-Socialist Eastern Europe: The Cases of the Slovak Republic, Bulgaria, Romania, and Ukraine; Edited by R. Seidelmann. - Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft, 2002. - P. 292-352. (20,3 д.а./1,0 д.а.).

Кузнецов А.В. Преодоление отсталости в экономических дисциплинах / А.В. Кузнецов // Финансовые риски. - 2002. - №4. - С. 13-18. (0,7 д.а.).

Кузнецов О.В. Забезпечення макроекономічної стабільності: грошово-кредитна та валютно-курсова політика / О.В. Кузнецов; за ред. Ширмера Я. // Центральний банк в країнах з перехідною економікою: Національний банк України. - К.:”Алетерпрес”, 2002. - С. 73-76. (0,1 д.а.).

Кузнецов О.В. Стратегічний вибір НБУ...? / О.В. Кузнецов // Матеріали науково-практичної конференції “Стратегія монетарної політики: проблеми вибору і застосування”, (25-26 квітня 2002 р.). - К.: Національний банк України, 2002. - С. 102-111. (0,7 д.а.).

Кузнецов А.В. Европейская интеграция: факторы риска / А.В. Кузнецов // Финансовые риски. - №1-2. - 2002. - С. 5-12. (0,9 д.а.).

Кузнецов А.В. Невидимая рука глобализации / А.В. Кузнецов // Финансовый директор. - 2008. - №7. - С. 3-11. (0,7 д.а.).

Кузнецов А.В. Возвращение протекционизма: центр против периферии / А.В. Кузнецов // Финансовый директор. - 2008. - №9. - С. 3-10. (0,65 д.а.).

Кузнецов А.В. Энергетические хлопоты англичан / А.В. Кузнецов // Mеждународная жизнь. - 2008. - №11. - С. 134-146. (0,7 д.а.).

Кузнецов А.В. Таргетирование инфляции. Антикризисная мера или инструмент экспансии? / А.В. Кузнецов // Финансовый директор. - 2009. - №1-2. - С. 6-12. (0,6 д.а.).

Кузнецов А.В. Все скупят банки / А.В. Кузнецов // Эксперт Украина. - 2009. - №9. - С. 30-32. (0,3 д.а.).

Кузнецов А.В. Эволюция политики протекционизма в Великобритании и США / А.В. Кузнецов // Международная жизнь. - 2010. - №12. - С. 69-83. (0,75 д.а.).

Кузнецов О.В. Міжнародна міграція висококваліфікованих фахівців / О.В. Кузнецов // Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб. наук. ст. Вип. 1. - К.: Вид-во «НАУ-друк», 2010. - С. 43-48. - (0,6 д.а.).

Кузнецов О.В. Велика Британія у системі глобальних фінансів / О.В. Кузнецов // Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Матеріали ІІІ Міжнародних філософсько-економічних читань, (25-26 травня 2010 року, м. Львів) / Університет банківської справи Національного банку України (м.Київ); редкол.; відп. секретар З. Е. Скринник. - Львів, 2010. - С. 193-199. (0,4 д.а.).

Кузнецов О.В. Криза в Європейському Союзі: перспективи України / О.В. Кузнецов // Тенденції української економіки: виклики кризи і глобалізація: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (28 травня 2010 року). - К.: Київський університет ринкових відносин, 2010. - С. 28-29. (0,2 д.а.).

Кузнецов О.В. Регулювання фінансових ринків досвід Великобританії / О.В. Кузнецов // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, (14-15 жовтня 2010 р.). - Черкаси: ЧІБС УБС НБУ, 2010. - С. 222-224. (0,1 д.а.).

Кузнецов О.В. Україна в контексті соціальних стандартів ЄС: проблеми адаптації / О.В. Кузнецов // Матеріали круглого столу на тему «Шляхи досягнення європейських стандартів в економічних та соціальних сферах України», (21 жовтня 2010 р.). - К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2010. - С. 50-51. (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

великобританія англосаксонський модель капіталізм

Кузнецов О.В. Англосаксонська модель капіталізму у системі світового господарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - «Світове господарство і міжнародні економічні відносини». - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена комплексному науковому обґрунтуванню провідної ролі Великобританії у створенні передумов для глобального поширення англосаксонської моделі капіталізму у системі світового господарства на сучасному етапі. Проведено аналіз інституціонально-генетичних аспектів еволюції англосакської ідентичності. Визначені сутність, система цінностей, принципи організації господарських і соціальних відносин, а також механізми підтримки соціального балансу англосаксонської моделі капіталізму. Проаналізовано основні складові економічної моделі Великобританії. Розкрито особливості взаємодії Великобританії і США у рамках фінансової глобалізації. Показано, що глобальне поширення англосаксонської моделі капіталізму реалізується головним чином через міжнародні фінансові ринки, контроль над якими зосередили Лондон і Нью-Йорк. Досліджена природа фінансових криз. Доведено позитивний взаємозв'язок між кризами та підвищенням ефективності функціонування фінансових ринків в США і Великобританії. Систематизовано канали і досліджено соціально-економічні наслідки глобальної дифузії англосаксонської моделі капіталізму.

Ключові слова: англосаксонська модель капіталізму, світове господарство, фінансова глобалізація, міжнародна фінансова система, інформаційна асиметрія, фінансові ринки, неолібералізм, фінансовий центр, антикризове регулювання, англо-американське глобальне лідерство.

АННОТАЦИЯ

Кузнецов А.В. Англосаксонская модель капитализма в системе мирового хозяйства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.02 - «Мировое хозяйство и международные экономические отношения». - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев. - 2011.

Диссертационная работа посвящена комплексному научному обоснованию ключевой роли Великобритании в создание предпосылок для воспроизводства англосаксонской модели капитализма в планетарных масштабах. Выявлены факторы, указывающие на ведущую роль Великобритании в развитие глобальных экономических процессов на современном этапе. Раскрыты особенности взаимодействия Великобритании и США в рамках финансовой глобализации.

Проведен анализ институционально-генетических аспектов эволюции англосаксонской идентичности. Определены сущность, система ценностей, принципы организации хозяйственных и социальных отношений, а также механизмы поддержания социального баланса англосаксонской модели капитализма. Проанализированы основные составляющие экономической модели Великобритании, в частности механизмы реализации монетарной, фискальной, социальной, инновационной, энергетической политики, сотрудничества государственного и частного секторов, в том числе в сфере финансово-кредитной поддержки предпринимательства. Исследована природа финансовых кризисов. Доказана позитивная взаимосвязь между кризисами и повышением эффективности функционирования финансовых рынков в США и Великобритании. Обосновано усиление роли Лондона как глобального финансового центра вопреки последовательному снижению рейтинга Великобритании среди крупнейших экономик мира. Показано, что глобальное распространение англосаксонской модели капитализма реализуется главным образом через международные финансовые рынки, контроль над которыми сосредоточили Лондон и Нью-Йорк. Выявлено, что в результате сращивания частных и государственных финансовых секторов суверенные государства попали в зависимость от услуг виртуальных глобальных финансовых посредников. Обоснована неадекватная и противоречивая роль МВФ как глобального англосаксонского макрорегулятора в связи с нерациональностью одинакового применения стабилизационного инструментария Фонда к странам, находящимся на различных уровнях экономического развития. Сделан вывод о необъективности новой методики расчета размера квот в МВФ, поскольку в ней недостаточно учтены важные изменения, произошедшие в экономических структурах наиболее динамичных развивающихся стран. Обоснована недостаточная концептуальная разработанность антикризисной программы “Группы двадцати” в связи с отсутствием в ней принципиально новых подходов реформирования доминирующей в мире англо-американской модели социально-экономического развития. Показано, что причиной неадекватной интегрированности Украины в систему мирового хозяйства является несформированность классических атрибутов неолиберального капитализма.

Систематизированы каналы и исследованы социально-экономические последствия глобальной диффузии англосаксонской модели капитализма. Обосновано, что глобализация - это не создание равноправных условий для сосуществования различных социально-экономических моделей, а подчинение всех существующих социально-экономических систем мира англосаксонской модели капитализма, системообразующим ядром которой выступает Великобритания, роль которой, как идеологического и геофинансового архитектора современной цивилизации, недооценивается.

Ключевые слова: англосаксонская модель капитализма, мировое хозяйство, финансовая глобализация, международная финансовая система, информационная ассиметрия, финансовые рынки, неолиберализм, финансовый центр, антикризисное регулирование, англо-американское глобальное лидерство.

ANNOTATION

Kuznetsov O.V. Anglo-Saxon model of capitalism in the system of world economy. - Manuscript.

The dissertation thesis for the scientific degree of doctor of economic sciences in specialty 08.00.02 - World economy and international economic relations. - Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

Dissertation work is devoted to the complex scientific substantiation of a key role of the United Kingdom in creating the preconditions for global reproduction of the Anglo-Saxon model of capitalism. The factors specifying the leading function of the United Kingdom in development of global economic processes at the present stage are revealed. The mechanisms of interaction of the United Kingdom and the USA within financial globalization are demonstrated. The analysis of institutionally-genetic aspects of evolution of Anglo-Saxon identity is carried out. Conceptual bases of Anglo-Saxon model of capitalism are defined. The basic components of economic model of the United Kingdom are analysed. The nature of financial crises is investigated. The positive interrelation between crises and increase of financial markets efficiency in the USA and the United Kingdom is proved. Channels and social and economic consequences of global diffusion of Anglo-Saxon model of capitalism are systematized.

Key words: Anglo-Saxon model of capitalism, world economy, financial globalization, international financial system, information asymmetry, financial markets, neo-liberalism, financial center, anti-crisis regulation, Anglo-American global leadership.

Размещено на Allbest.ru