Оптимізація українсько-польського економічного співробітництва в процесі наближення України до ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

УДК 339.92 (477:438)

оптимізація Українсько-Польського економічного співробітництва в процесі наближення україни до єс

Спеціальність: 08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Борщевський Віктор Валентинович

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий консультант доктор економічних наук, професор Філіпенко Антон Сергійович,Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Будкін Віктор Сергійович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник;

доктор економічних наук, професор Кістерський Леонід Леонідович, Інститут міжнародного ділового співробітництва, м. Київ, директор;

доктор економічних наук, професор Мальський Маркіян Зіновійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, декан факультету міжнародних відносин.

Захист відбудеться 28 вересня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зала засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розісланий 28 серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук



АНОТАЦІЯ

Борщевський В.В. Оптимізація українсько-польського економічного співробітництва в процесі наближення України до ЄС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009. економічний експорт імпорт інвестиційний

У дисертації досліджуються методологічні засади та прикладні аспекти оптимізації двостороннього економічного співробітництва постсоціалістичних держав в умовах європейської інтеграції і пропонуються нові парадигмальні підходи до вирішення існуючих у цій площині проблем на прикладі українсько-польського економічного співробітництва.

Аналізуються тенденції та динаміка формування потоків експорту й імпорту товарів і послуг у торгівлі між Україною та Польщею, а також особливості інвестиційного співробітництва країн на сучасному етапі їх економічного розвитку. На цій основі сформульовано практичні рекомендації для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо оптимізації українсько-польського торговельного та інвестиційного співробітництва в процесі подальшого наближення України до ЄС.

Приділяється увага дослідженню інституційних чинників оптимізації економічної співпраці між українськими та польськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та владними інституціями в умовах розширеного ЄС. Розроблено рекомендації щодо подолання основних інституційних бар'єрів у досягненні оптимальних параметрів взаємної інтегрованості господарських комплексів України та Польщі.

Виявлено стратегічні напрями оптимізації українсько-польського транскордонного співробітництва та детермінанти підвищення ефективності функціонування єврорегіонів, створених за участю України та Польщі. Запропоновано зміни до вітчизняних нормативно-правових актів, які регулюють сферу транскордонного співробітництва з метою його наближення до стану оптимальності.

Окреслено пріоритетні сфери оптимізації економічного співробітництва між Україною та Польщею в короткотерміновій, середньостроковій і стратегічній перспективі, а також сформульовано висновки, спрямовані на максимальне розкриття геоекономічного потенціалу українсько-польського енергетичного співробітництва і налагодження оптимальної взаємодії держав у сфері послуг та в агропродовольчому секторі, спрямовані на повноцінну інтеграцію України до європейської економічної системи.

Ключові слова: оптимізація економічного співробітництва, українсько-польське співробітництво, постсоціалістичні країни - члени ЄС, європейська інтеграція, експорт та імпорт товарів і послуг, пряме іноземне інвестування, транскордонне співробітництво, інституційні чинники оптимізації.



АННОТАЦИЯ

Борщевский В.В. Оптимизация украинско-польского экономического сотрудничества в условиях сближения Украины с ЕС. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

В диссертации исследуются методологические принципы и прикладные аспекты оптимизации двустороннего экономического сотрудничества постсоциалистических государств в условиях европейкой интеграции, предлагаются новые парадигмальные решения существующих проблем на примере украинско-польского экономического сотрудничества.

Подчеркивается необходимость применения интегральной парадигмы экономической оптимизации, являющейся альтернативой классическому количественному подходу, состоящему в определении соответствующих экстремумов в функционировании хозяйственных систем на основании экономико-математического моделирования.

Анализируются тенденции и динамика формирования потоков экспорта и импорта товаров и услуг в торговле между Украиной и Польшей, а также особенности инвестиционного сотрудничества стран на современном этапе их экономического развития. На этом основании сформулированы практические рекомендации для органов государственной власти и местного самоуправления относительно оптимизации украинско-польского торгового и инвестиционного сотрудничества в процессе сближения Украины с ЕС.

В первую очередь акцентируется внимание на необходимости либерализации экономической политики Украины и децентрализации власти с целью формирования основ конкурентного порядка, характерного экономической системе ЕС в целом и Польши в частности. Анализируются основные барьеры на пути становления в Украине экономического порядка, тождественного хозяйственной системе Польши.

Уделяется внимание исследованию институциональных факторов оптимизации экономического сотрудничества между украинскими и польскими субъектами внешнеэкономической деятельности и властными институтами в условиях расширенного ЕС. Разработаны рекомендации по преодолению основных институциональных барьеров в достижении оптимальных параметров взаимной интегрированности хозяйственных комплексов Украины и Польши. В частности, предложены инструменты нивелирования главных институциональных ловушек, ортогональных институтов и институциональных вакуумов в украинско-польском экономическом сотрудничестве.

Определены системообразующие факторы и стратегические направления оптимизации украинско-польского трансграничного сотрудничества, а также детерминанты повышения эффективности функционирования еврорегионов, созданных при участии Украины и Польши. Предложен механизм усовершенствования нормативно-правовой базы трансграничного сотрудничества Украины с соседними постсоциалистическими странами ЕС, направленный на усовершенствование форм и методов трансграничного и еврорегионального сотрудничества Украины в процессе её сближения с ЕС.

Очерчены приоритетные сферы оптимизации экономического сотрудничества между Украиной и Польшей в кратко- и среднесрочной, а также стратегической перспективе. Сформулированы выводы, направленные на максимальное раскрытие геоэкономического потенциала украинско-польского энергетического сотрудничества и налаживание оптимального взаимодействия государств в агропродовольственном секторе и в сфере услуг, с целью обеспечения полноценной интеграции Украины в европейскую экономическую систему.

Результаты исследования нашли своё применение в работе органов государственной власти, научных учреждений и учебных заведений Украины, в частности Секретариата Президента Украины, министерств экономики, финансов, регионального развития и строительства Украины, Львовской областной государственной администрации, Национального института стратегических исследований, Львовского государственного университета имени Ивана Франко, Львовской торгово-промышленной палаты и др.

Ключевые слова: оптимизация экономического сотрудничества, украинско-польское сотрудничество, постсоциалистические страны - члены ЕС, европейская интеграция, экспорт и импорт товаров и услуг, прямое иностранное инвестирование, трансграничное сотрудничество, институциональные факторы оптимизации.



ANNOTATION

Borshchevsky V.V. Optimization of Ukraine and Poland economic cooperation in process of Ukraine approaching to EU. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Doctor of Economic Science by speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

Methodological principles as well as applied aspects of optimization of the bilateral economic cooperation of the post-socialist states under conditions of the European integration are elaborated in the dissertation. New paradigmatic approaches as to solving of the existing problems in imitation of the Ukraine and Poland economic cooperation are proposed.

Tendencies and dynamics of forming of flows of the export and import goods and services in the sphere of the Ukraine and Poland foreign trade as well as peculiarities of the investment cooperation of countries at the present stage are analyzed.

Practical recommendations for the state authorities and the local self-government bodies concerning optimization of the Ukraine and Poland trade and investment cooperation in the process of the further Ukraine approaching the EU are formulated on the basis of these principles.

Special attention is paid to the investigation of the institutional factors of optimization of the economic cooperation with Ukraine and Poland subjects of the external economic activity and the power institutions under conditions of the expanded EU.

Recommendations as to the overcoming of the main institutional barriers concerning achieving of the optimal parameters of the mutual integration of the Ukraine and Poland economic complexes are elaborated.

Strategic directions of optimization of the Ukraine and Poland trans-border cooperation as well as determinants of increasing of Euroregions created with the assistance of Ukraine and Poland functioning efficiency are elucidated.

Improvements of the home normative and law acts, which regulate sphere of the trans-border cooperation aimed at its approaching the optimal state are proposed.

Priority spheres of optimization of the Ukraine and Poland economic cooperation as to the short-term, middle-term and strategic prospects are projected. Conclusions directed at the maximum uncovering of the geoeconomic potential of the Ukraine and Poland power supply cooperation as well as adjusting of the optimal interaction of the states in the sphere of services and the agroproduct sector are drawn, aimed at the full value integration of Ukraine into the European economic system.

Key words: optimization of economic cooperation, Ukraine and Poland cooperation, post-socialist countries - members of EU, European integration, goods and services export and import, foreign investment, trans-border cooperation, optimization institutional factors.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних умовах тенденції економічного розвитку більшості держав Європи, а також характер співробітництва між ними визначаються насамперед процесами європейської інтеграції. Протягом останніх років Україна досягла значного прогресу на шляху реалізації власної євроінтеграційної стратегії, про що свідчить активізація її політичного діалогу з ЄС і набуття статусу країни з ринковою економікою.

Найбільш послідовними і дієвими партнерами України в її євроінтеграційних прагненнях виступають ті постсоціалістичні країни, які є членами ЄС і мають з нашою державою спільні кордони, культурні та історичні традиції, а також близькі геоекономічні інтереси. Тому особливої актуальності сьогодні набуває пошук шляхів удосконалення та напрямів підвищення ефективності двостороннього економічного співробітництва України з цими країнами. Максимізація інтегрального ефекту дії всіх факторів активізації економічних взаємовідносин України та сусідніх із нею постсоціалістичних країн - членів ЄС може бути визначена як оптимізація їх економічного співробітництва в процесі наближення України до ЄС.

З погляду забезпечення еволюційного розвитку господарських взаємовідносин між Україною та сусідніми з нею постсоціалістичними державами ЄС, найбільш показовим є окреслення основних проблем та дослідження механізмів активізації економічного співробітництва між Україною та Польщею, яке формувалося протягом тривалого історичного періоду, а впродовж останнього десятиліття зазнало відчутних структурно-інституційних змін у зв'язку зі вступом Польщі до ЄС.

Польща залишається одним із головних стратегічних партнерів України на європейському континенті, насамперед щодо підтримки її зусиль, пов'язаних із наближенням до ЄС та можливим майбутнім членством у цьому об'єднанні. Незмінність такої позиції впродовж тривалого часу набула для України важливого значення як у контексті успішної реалізації політики європейської інтеграції, так і щодо розвитку двостороннього економічного співробітництва з Польщею. Тому українсько-польське економічне співробітництво виступає об'єктом першочергової уваги з погляду виявлення резервів удосконалення господарських взаємовідносин України з постсоціалістичними країнами - членами ЄС на сучасному етапі європейської інтеграції. Це стосується як державної політики загалом, так і окремих її складових, зокрема макроекономічної, регіональної та соціальної.

Проблематика українсько-польського економічного співробітництва у контексті європейської інтеграції, а також особливості та перспективи розвитку економічних взаємовідносин України з ЄС аналізуються в наукових роботах таких відомих вітчизняних учених, як В. Андрійчук, В. Будкін, І. Бураковський, З. Варналій, В. Вергун, О. Власюк, М. Дудченко, Л. Кістерський, Г. Климко, А. Кредісов, Ю. Макогон, М. Мальський, Н. Мікула, А. Мокій, Ю. Пахомов, С. Писаренко, А. Поручник, І. Пузанов, А. Румянцев, Є. Савельєв, В. Сіденко, А. Філіпенко, В. Чужиков, В. Шевчук, О. Шнирков, М. Янків та ін.

Публікації цих авторів висвітлюють проблематику українсько-польського економічного співробітництва з погляду реалізації євроінтеграційної стратегії України, включаючи її галузеві, регіональні, інституційні, безпекові та цивілізаційні аспекти. Водночас у вітчизняній науковій літературі недостатньо уваги приділяється проблемам знаходження потенційних резервів оптимізації українсько-польського економічного співробітництва, особливо в контексті налагодження ефективних форм взаємодії України з ЄС у довгостроковій перспективі.

Публікації на цю тему в роботах зарубіжних авторів мають фрагментарний характер. Зокрема, праці П. Самуельсона, Ф. Гайєка, В. Ойкена, Д. Норта, Г. Бекера, та. ін. висвітлюють проблематику трансформації соціально-економічних систем в широкому теоретичному контексті, не торкаючись їх практичної адаптації до розробки моделей оптимізації двостороннього економічного співробітництва окремих держав. Наукові дослідження Л. Вальраса, В. Парето, В. Леонтьєва, П. Кругмана, Л. Гурвіца, Е. Мескіна, Р. Майєрсона та. ін. присвячені формуванню оптимальних економічних механізмів безвідносно до проблематики європейської інтеграції та економічного співробітництва постсоціалістичних країн. А публікації Л. Бальцеровича, Г. Колодка, А. Конєчної, Р. Федана, Р. Сухоцької, Б. Шлюсарчика та ін. орієнтуються переважно на дослідження загальних аспектів європейської інтеграції та її впливу на постсоціалістичні країни Центральної та Східної Європи в цілому або ж стосуються часткових проблем українсько-польських економічних взаємовідносин, насамперед у контексті їх транскордонної співпраці.

Враховуючи все викладене, потрібно констатувати, що оптимізація українсько-польського економічного співробітництва в усіх його вимірах, починаючи від узгодження принципів зовнішньої політики і закінчуючи співпрацею у транскордонній площині, є однією з найактуальніших наукових проблем як з погляду налагодження ефективних механізмів наближення України до ЄС, так і щодо формування відповідного теоретичного підґрунтя та практичного інструментарію її двосторонніх взаємовідносин із сусідніми постсоціалістичними країнами - членами ЄС в умовах європейської інтеграції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до планових наукових тем кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації» (ДР № 01БФО48-01) та «Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір» (ДР № 06БФО48-01) - участь автора: дослідження впливу українсько-польського економічного співробітництва на взаємодію економіки України зі світовим господарством в умовах європейської інтеграції; у процесі виконання науково-дослідних робіт кафедри міжнародних економічних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка „Вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності України в контексті входження до системи європейської інтеграції” (0199U003618) - участь автора: дослідження пріоритетних напрямів підвищення конкурентоспроможності української економіки в умовах євроінтеграції, „Організаційно-економічний механізм інтеграції України до ЄС” (наказ ректора Львівського національного університету імені Івана Франка № Н-164 від 28 березня 2000 р.) - участь автора: дослідження напрямів удосконалення державної політики, спрямованої на активізацію європейської інтеграції України; Національного інституту стратегічних досліджень -„Нова модель економічного розвитку: механізми довгострокового зростання” (0104U000896) - участь автора: розробка пропозицій, спрямованих на формування в Україні основ конкурентного порядку в умовах розширеного ЄС, „Стратегія регіонального розвитку місцевого самоврядування в Україні” (0106U002637) - участь автора: розробка пропозицій щодо використання в Україні польського досвіду розвитку місцевого самоврядування, „Соціально-економічний розвиток України: формування конкурентоспроможності в умовах відкритої конкуренції” (0108U000952) - участь автора: розробка пропозицій щодо інституційного забезпечення конкурентоспроможності української економіки в умовах європейської інтеграції.

У зазначених дослідженнях автором проведено аналіз проблем і основних чинників впливу на розвиток євроінтеграційного потенціалу українських підприємств, галузей та прикордонних регіонів у контексті співробітництва з Польщею на постсоціалістичному етапі розвитку, а також сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності заходів державної політики, спрямованих на оптимізацію економічних взаємовідносин із Польщею в умовах наближення України до ЄС.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад оптимізації економічного співробітництва України із сусідніми постсоціалістичними державами - членами ЄС та механізмів їх практичного застосування в українсько-польському співробітництві.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- виявити особливості теоретичного підґрунтя оптимізації економічного співробітництва постсоціалістичних держав під впливом європейської інтеграції;

- визначити характерні риси методологічного забезпечення зовнішньоекономічних відносин України із сусідніми постсоціалістичними державами - членами ЄС в контексті оптимізації їх господарських взаємин;

- обґрунтувати теоретико-прикладні аспекти оптимізації українсько-польського економічного співробітництва в процесі наближення України до ЄС;

- узагальнити специфічні фактори удосконалення економічних взаємовідносин між Україною та Польщею в сучасних умовах;

- розкрити характер і виявити тенденції розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною й Польщею в контексті оптимізації економічних взаємовідносин з ЄС;

- показати роль транскордонного співробітництва у поглибленні економічних взаємовідносин між Україною та Польщею після її вступу до ЄС;

- визначити основні інституційні чинники оптимізації українсько-польського економічного співробітництва в контексті наближення України до ЄС;

- окреслити пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічних взаємовідносин України та Польщі в короткотерміновій, середньостроковій і стратегічній перспективі;

- розробити рекомендації, спрямовані на оптимізацію українсько-польського економічного співробітництва в контексті поглиблення інтегрованості української економіки з економічною системою ЄС.

Об'єктом дослідження є закономірності та проблеми двостороннього економічного співробітництва України із сусідніми постсоціалістичними країнами - членами ЄС.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади і прикладні інструменти оптимізації економічного співробітництва України та Польщі в контексті наближення України до ЄС.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань у роботі використано такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу (для здійснення аналізу існуючих теоретичних і методологічних підходів і положень, наукових розробок з проблем формування адекватного економічного порядку в умовах трансформації системи зовнішньоекономічних зв'язків України); структурно-логічний (для систематизації чинників, які впливають на оптимізацію економічних взаємовідносин України і Польщі, а також розробки пропозицій щодо вдосконалення українсько-польського транскордонного співробітництва); порівняльного аналізу (для порівняння економічних порядків, що визначають розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України та Польщі, а також порівняння інституційного забезпечення зовнішньоекономічного співробітництва обох держав); наукового узагальнення (для узагальнення економічних явищ і ринкових тенденцій, притаманних системі українсько-польських економічних взаємовідносин, та їх поширення на всю сферу зовнішньоекономічного співробітництва України з ЄС); статистичний (під час дослідження особливостей торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України і Польщі на загальнодержавному та регіональному рівнях); економіко-математичний (у визначенні взаємного гравітаційного потенціалу української та польської економік, моделюванні тенденцій розвитку експортно-імпортних операцій у торгівлі товарами і послугами між Україною та Польщею, побудові моделі оптимізації обсягів інвестицій, вкладених в українську економіку польськими підприємцями, а також при застосуванні нечітких інтегралів для визначення пріоритетних напрямів удосконалення прикордонної інфраструктури з метою активізації українсько-польського транскордонного співробітництва).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали Держкомстату України та Головного статистичного управління Польщі, Міністерств економіки України та Польщі, воєводських та обласних управлінь, державних органів влади та органів місцевого самоврядування, наукові публікації провідних українських, польських та інших зарубіжних вчених з проблем оптимізації економічних систем, європейської інтеграції, зовнішньоекономічної діяльності і транскордонного співробітництва.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі досліджено концептуальні засади розвитку українсько-польського економічного співробітництва, виявлено основні чинники, що забезпечують його еволюцію в умовах розширеного ЄС, запропоновано теоретико-методологічні підходи та практичні засоби оптимізації економічних взаємовідносин України із сусідніми постсоціалістичними країнами - членами ЄС. Наукові результати, одержані автором, характеризуються такими основними положеннями:

вперше:

- запропоновано інтегральну концепцію економічної оптимізації, ґрунтовану на засадах еволюційної, інституційної та гуманістичної парадигм, доповнених елементами кількісного аналізу; окреслено специфічні риси та виявлено переваги кожної з цих парадигм на основі їх попередньої класифікації, а також визначено напрями та силу їхнього впливу на інтенсифікацію економічного співробітництва між постсоціалістичними країнами в умовах розширеного ЄС;

- обґрунтовано наукову і практичну доцільність використання категорії економічного порядку у визначенні пріоритетних напрямів оптимізації зовнішньоекономічних відносин України з постсоціалістичними державами - членами ЄС, зокрема з Польщею, у торговельно-економічному, інвестиційному та інституційному співробітництві на основі реалізації принципів конкурентної політики ЄС;

- розкрито інституційні чинники та виявлено інституційні важелі подальшого розвитку двостороннього економічного співробітництва України і Польщі в умовах розширеного ЄС, зокрема, запропоновано механізм усунення основних інституційних пасток, ортогональних інститутів та інституційних вакуумів, наявних у системі українсько-польського економічного співробітництва;

удосконалено:

- наукове трактування мотивів і чинників розвитку європейської інтеграції з погляду теорії економічної оптимізації, виявлено основні інституційні передумови, що зумовили кожен з етапів розширення ЄС, охарактеризовано їх вплив на оптимізацію різних соціально-економічних параметрів функціонування господарського комплексу ЄС;

- теорію економічної гравітації в напрямі застосування її положень для визначення інтеграційного потенціалу економік України та Польщі у дво- та багатосторонньому економічному співробітництві, на основі чого виявлено граничні рівні відхилень показників їх торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва від параметрів оптимального гравітаційного потенціалу;

- концепцію використання транскордонних зв'язків як особливої сфери українсько-польського економічного співробітництва в процесі наближення України до ЄС на основі механізму їх еволюційної трансформації, включаючи діяльність єврорегіонів, прикордонну торгівлю, реалізацію транскордонних інвестиційних проектів, а також розвиток прикордонної інфраструктури та інтенсифікацію транскордонного підприємництва і руху робочої сили;

- механізм адаптації інституційної теорії в контексті виявлення резервів оптимізації двостороннього економічного співробітництва між Україною та Польщею в умовах європейської інтеграції, зокрема, описано основні інституційно-організаційні та інституційно-правові механізми удосконалення українсько-польських економічних взаємовідносин, а також запропоновано інструменти формування ефективних інститутів, орієнтованих на максимальне використання господарського потенціалу України і Польщі в процесі наближення нашої держави до ЄС;

набули подальшого розвитку:

- інструментарій застосування теорії нечітких множин для визначення оптимальних параметрів двостороннього економічного співробітництва постсоціалістичних держав в умовах розширеного ЄС, зокрема запропоновано використання категорій динамічних, множинних та нечітких оптимумів при дослідженні особливостей розвитку українсько-польських взаємовідносин в процесі наближення України до ЄС;

- систематизація чинників активізації транскордонного співробітництва між Україною та сусідніми постсоціалістичними країнами - членами ЄС, зокрема Польщею, на основі здійснення їх класифікації за показниками латентності, суспільної значимості та часового горизонту впливу;

- структуризація економіко-математичних моделей у дослідженні інвестиційного і транскордонного співробітництва України із сусідніми постсоціалістичними державами - членами ЄС на основі використання задач лінійного програмування та кореляційно-регресійного аналізу при виявленні тенденцій розвитку експортно-імпортних операцій та оптимальних обсягів залучення прямих іноземних інвестицій, а також нечітких інтегралів для моделювання ефективності інфраструктурного забезпечення українсько-польського транскордонного співробітництва.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні напрямів практичної оптимізації зовнішньоекономічних взаємовідносин України з постсоціалістичними державами - членами ЄС на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Наукові та методичні розробки автора були використані Секретаріатом Президента України в частині адаптації досвіду інтеграції Польщі до ЄС та поглиблення українсько-польського економічного співробітництва на сучасному етапі європейської інтеграції (довідка № 12-07/49 від 10 червня 2009 р.), Міністерством економіки України у підготовці проекту Державної програми транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки та нормативних документів, пов'язаних з її реалізацією (довідка № 2805-23/171 від 8 липня 2009 р.), Міністерством фінансів України в розробці концепцій адміністративно-територіальної реформи та місцевого самоврядування, а також при внесенні змін до Бюджетного кодексу України щодо реформування міжбюджетних відносин (акт № 03000-15/27 від 19 червня 2009 року), Міністерством регіонального розвитку та будівництва України в процесі розробки Концепції державної регіональної політики та проектів концепцій реформи місцевого самоврядування і реформи адміністративно-територіального устрою, а також проекту Закону України „Про адміністративно-територіальний устрій України” (довідка № 2/7-1131 від 18 червня 2009 року), Національним інститутом стратегічних досліджень у підготовці аналітичних матеріалів для Секретаріату Президента України та роботи над проблематикою реформування української економіки в напрямі її наближення до вимог і стандартів ЄС (довідка № 293/348 від 10 червня 2009 р.), Львівською обласною державною держадміністрацією під час розробки Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року (стратегічна ціль ІІ «Львівська область - ворота країни до Європейського Союзу») та в підготовці і проведенні щорічних економічних форумів з питань транскордонного та українсько-польського співробітництва (довідка № 5/13-893/1-10 від 14 лютого 2008 р.), Львівською торгово-промисловою палатою для активізації роботи з польськими інвесторами та проведення українсько-польських економічних форумів, інвестиційних ярмарків та круглих столів (довідка № 19-02/588 від 17 червня 2009 року).

Результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування також у процесі керівництва автором робочою групою з дослідження доцільності створення нового єврорегіону на території Львівської області та Підкарпатського воєводства Республіки Польща (розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 1318 від 27 грудня 2002 року, а також у складі роботи в експертній групі з розробки Польсько-української стратегії транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки.

Крім того, результати, отримані автором у процесі дисертаційного дослідження, використовувались у формуванні рекомендацій Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ', надісланих урядам країн - учасниць ЧЕС та ГУАМ, у частині розробки пропозицій щодо розвитку ринкової інфраструктури, поглиблення транскордонного співробітництва та підвищення конкурентоспроможності підприємств (акт № 02-02/7.9.7-134 від 07. 10. 2007 р.) і для розробки рекомендацій ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції”, проведеної Волинським інститутом економіки та менеджменту (довідка № 32 від 3. 06. 2006 р.).

Основні положення дисертації знайшли застосування у навчальному процесі під час викладання навчальних курсів „Основні напрями трансформації економіки країн Центральної та Східної Європи”, „Міжнародні економічні відносини”, „Фінанси зарубіжних країн”, „Міжнародний менеджмент” (Львівський національний університет імені Івана Франка), „Економічна дипломатія” (Львівська комерційна академія), „Глобальний менеджмент”, „Інвестування” (Львівський інститут менеджменту).

Особистий внесок докторанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до оптимізації зовнішньоекономічних відносин України з постсоціалістичними країнами - членами ЄС, зокрема з Польщею, у процесі євроінтеграції. З наукових публікацій, написаних у співавторстві, використано лише ті положення, що належить особисто автору.

Внесок автора у спільно опублікованих працях конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукового дослідження доповідалися на 64 науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах різного рівня, у тому числі міжнародних.

Зокрема серед найважливіших конференцій, на яких були представлені вагомі теоретичні та прикладні досягнення автора, слід виділити наступні: „Україна та Польща в ХХ столітті: проблеми та перспективи взаємовідносин” (м. Київ, Національний педагогічний університет імені П. Драгоманова, травень 2002 р.); „Прикордонна співпраця в умовах розширення ЄС” (м. Ніредьгаза, Угорщина, Церемоніальна рада Карпатського єврорегіону, лютий 2003 р.); „Вплив розширення Європейського Союзу на функціонування прикордонних територій Польщі та України” (м. Санок; Польща, Львівська агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції, березень 2003 р.); „Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків” (м. Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі, травень 2003 р.); „Проблеми регіонального розвитку польсько-українського прикордоння” (м. Ярослав, Польща, Інститут регіональних досліджень НАН України, Вища фахова школа в м. Ярославі, червень, 2003 р.); „Польща в Європейському Союзі - перспективи співпраці із сусідами зі Східної Європи” (м. Варшава, Польща, Польська фундація свободи, червень 2003 р.); „Нова Європа - нове співробітництво” (м. Познань, Польща, Асамблея європейських регіонів, листопад 2003 р.); „Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ: Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, листопад 2004 р.); XV Економічний форум „Криниця-2005” (м. Криниця Здруй, Польща, Східний інститут, вересень, 2005 р.); „Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів” (м. Львів, Інститут регіональних досліджень НАН України, Львівська агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції, червень 2008 р.); „Перспективи розвитку транскордонного співробітництва в умовах євроінтеграції України” (м. Луцьк, Луцький національний технічний університет, травень 2009 р.) та ін.

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 57 праць, з яких 2 одноосібні і 1 колективна монографії, 32 статті у наукових фахових виданнях, 22 публікації в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій автора 62,17 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел (613 найменувань, які наведено на 63 сторінках), 13 додатків на 16 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 385 сторінках. Дисертація вміщує 23 таблиці та 19 рисунків.

основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено сутність і ступінь її наукової розробки, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено методологічне підґрунтя та методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих автором результатів.

У розділі 1 „Методологічні та парадигмальні основи оптимізації міжнародного економічного співробітництва” досліджено основні теоретичні та концептуальні підходи до оптимізації економічних систем у цілому та в контексті дво- та багатостороннього економічного співробітництва зокрема. На цій основі виявлено основні чинники оптимізації господарських взаємовідносин постсоціалістичних держав в умовах європейської інтеграції.

Відзначається, що найпоширенішими теоріями оптимізації є теорія економічної рівноваги, вперше представлена у цілісному вигляді французьким економістом Л. Вальрасом, теорія економічного оптимуму, або оптимального розподілу економічних ресурсів і благ, розроблена італійським економістом В. Парето, модель „затрати-випуск”, автором якої є американський економіст В. Леонтьєв, а також „теорія оптимальних механізмів”, сформульована на методологічних засадах теорії ігор Л. Гурвіцем, Е. Мескіном та Р. Майєрсоном.

Крім того, наголошується, що однією з найбільш поширених концепцій у теорії економічної оптимізації є оптимізаційне моделювання, яке досягло свого найбільшого розвитку в умовах централізовано-планової економіки і системно висвітлене у працях Л. Канторовича, В. Немчинова, В. Новожилова та інших радянських учених. В ринковій економіці оптимізаційне моделювання найчастіше використовують в мікроекономічному аналізі та операційному менеджменті.

Водночас наголошено на тому, що кількісні методи економічного аналізу, які в дослідженні оптимізаційних процесів у економіці опираються переважно на досягнення математичної науки, орієнтованої на максимізацію або мінімізацію відповідних економічних показників при заданих статичних обмеженнях, не дозволяють достатньо повно відображати економічну реальність. Саме тому починаючи з другої половини ХХ століття активно формувалися інші наукові підходи, спрямовані на пошук оптимальних траєкторій економічного розвитку в руслі еволюційної, інституційної та гуманістичної парадигм суспільно-економічної еволюції. Основними їх відмінностями від класичного трактування оптимізації стало акцентування уваги на тому, що дискретні (екстремальні) оптимуми у складних ринкових реаліях є практично недосяжними, а тому оптимізацію слід трактувати насамперед в еволюційному контексті, тобто з погляду наближення економічної системи до гомеостатичного стану.

У роботі акцентується увага на необхідності більш активного застосування парадигм, альтернативних математичному (естремумному) моделюванню, для визначення оптимальних параметрів економічного розвитку та двостороннього співробітництва постсоціалістичних держав в умовах євроінтеграції з використанням сучасних досягнень психологічної та соціологічної наук. Окрема увага приділяється застосуванню теорії нечітких множин та можливості її використання у дослідженні оптимізаційних аспектів двостороннього економічного співробітництва.

На цій основі автором запропоновано інтегральну концепцію економічної оптимізації, ґрунтовану на підвалинах еволюційної, інституційної та гуманістичної парадигм, доповнених елементами кількісного аналізу. Крізь призму цієї концепції весь процес європейської інтеграції та розширення ЄС досліджується в руслі оптимізаційного підходу, з погляду послідовного підвищення функціональної спроможності економічної системи ЄС на основі еволюції діючих у ній інститутів, покликаних нівелювати об'єктивні труднощі, пов'язані з входженням до ЄС низки постсоціалістичних країн. Основними чинниками, що зумовлювали кожен з етапів розширення ЄС, виступають: зниження трансакційних витрат, розвиток людського капіталу, ефективність використання економічних ресурсів та диверсифікація виробничих можливостей учасників об'єднання.

Адаптуючи описані оптимізаційні механізми до системи двостороннього економічного співробітництва України із сусідніми постсоціалістичними державами - членами ЄС, виявлено необхідність застосування категорії економічного порядку для дослідження їх двостороннього співробітництва в умовах європейської інтеграції. Економічний порядок визначається як сукупність притаманних йому специфічних системних взаємозв'язків між окремими індивідами, домашніми господарствами, суб'єктами підприємництва, державою та недержавними інституціями в процесі їх економічної діяльності. Економічна оптимізація в цьому контексті трактується як наближення економічних порядків постсоціалістичних держав, що інтегруються, до спільних засад функціонування на основі їх адаптації до принципів конкурентної політики ЄС.

Наголошується на існуванні нечітких і множинних економічних оптимумів, які передбачають неоднозначність оптимальних станів окремих параметрів двостороннього економічного співробітництва країн, тобто його відповідну оптимізацію відразу за декількома критеріями або на різних функціональних і часових проміжках у межах одного критерію. Найвиразніше існування таких оптимумів проявляється у тих випадках, коли країни входять до різних інтеграційних об'єднань, орієнтуючись на власні критерії оптимальності, але у своїх головних параметрах їх економічні інтереси не вступають у суперечність між собою (наприклад, у ситуації з Польщею та Україною, оскільки перша входить до ЄС, а друга перебуває поза межами цього об'єднання).

У роботі акцентується увага на існуванні оптимальних зон розвитку торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між будь-якими двома державами, які можна визначити на основі застосування теорії економічної гравітації. Використовуючи коефіцієнти взаємного гравітаційного потенціалу економік, визначається рівень відповідності обсягів експорту та імпорту товарів і послуг цих країн, а також взаємно вкладених інвестицій між ними, оптимальним показникам двосторонньої інтегрованості.

Обґрунтовується доцільність використання показника трансакційних витрат як важливого індикатора оптимізації економічного співробітництва України із сусідніми постсоціалістичними країнами ЄС в умовах європейської інтеграції. Основним чинником мінімізації трансакційних витрат є формування адекватного інституційного середовища, спроможного забезпечувати досягнення оптимальних параметрів господарської взаємодії економічних агентів обох держав у процесі співробітництва між ними.

Систему інтегральної оптимізації двостороннього економічного співробітництва можна подати у вигляді таблиці, сформованої на основі виділення окремих її складових.

У розділі 2 „Основні детермінанти оптимізації економічного співробітництва України та Польщі в умовах розширеного ЄС” визначаються особливості формування оптимальних параметрів економічного співробітництва між Україною та Польщею у торговельній та інвестиційній сферах.

Наголошується на тому, що одним з найважливіших аспектів оптимізації є тотожність економічних порядків, які включають у себе сукупність усіх тих форм і реалізованих у кожному випадку взаємозв'язків, в яких індивіди, державні інституції, підприємницькі структури, громадські організації та домашні господарства взаємодіють між собою і в яких, відповідно, протікає реальний економічний процес. Враховуючи, що Польща є членом ЄС, основною передумовою оптимізації українсько-польського економічного співробітництва є адаптація України до економічного порядку ЄС.

Доведено, що економічні порядки, сформовані в Україні та Польщі, не відповідають один одному за низкою параметрів, що створює численні бар'єри на шляху оптимізації їх економічного співробітництва після вступу Польщі до ЄС. Це стосується, насамперед, податкового законодавства, системи міжбюджетних відносин, регіональної політики, принципів регулювання зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Стверджується, що основу сучасного розвитку польської економіки становлять переважно малі та середні підприємства, більшість із яких виникла завдяки проведенню в країні ліберальних ринкових реформ, орієнтованих на довгострокову перспективу. Українська економіка, незважаючи на набуття статусу ринкової, продовжує керуватися господарськими інтересами вузького кола експортоорієнтованих галузей, представлених переважно сформованими в умовах централізовано-планової економіки великими та енергомісткими гірничо-металургійними і хімічними підприємствами, а також бізнес-корпораціями агропродовольчого сектора. Це чинить суттєвий негативний вплив на спроможність досягнення оптимальних параметрів українсько-польського торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва.

Так, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Польщею, яке спостерігається протягом усього періоду членства Польщі в ЄС, у 2008 році сягнуло 1942 млн дол. США, наблизившись до сумарних обсягів українського експорту до цієї країни. При цьому галузева структура українсько-польської торгівлі демонструє постійну тенденцію до нерівномірності, як у контексті питомої ваги і кількості основних груп експортованих та імпортованих товарів, так і в площині регіонального розподілу ринків постачання та збуту товарів. В українському експорті товарів відверто домінують метали та вироби з них (більше ніж третина), а також мінеральна сировина і товари хімічної промисловості (разом на ці три групи у 2007 році припадало близько двох третин українського товарного експорту до Польщі). Водночас найменші п'ять експортних товарних груп у торгівлі України з Польщею становили лише 13%. На перші п'ять позицій експорту українських послуг до Польщі припадає ледь більше 1%, у той час як на дві найбільші групи (транспорт і різні ділові, професійні та технічні послуги) - понад дві третини.

В імпорті товарів із Польщі до України основну частку становлять товари з відносно високим ступенем обробки, зокрема, машини та устаткування, товари хімічної промисловості, деревина і вироби з неї, а також металообробна продукція. Водночас імпорт послуг із Польщі до нашої держави концентрується переважно у сфері страхових і різних ділових послуг, транспортних перевезень, насамперед пасажирським повітряним транспортом, а також послуг з ремонту. Загалом у торгівлі послугами з Польщею, як і в товарному обміні, Україна має негативне сальдо.

У роботі досліджено динаміку українсько-польського зовнішньоторговельного товарообороту на предмет його відповідності оптимальним показникам, виявленим на основі застосування показника економічної гравітації. Згідно проведених розрахунків оптимальна величина українсько-польського зовнішньоторговельного обороту являє собою нечіткий оптимум, що коливається у межах від 7 239,1 до 9 564,7 млн дол. США. Реальні показники українсько-польського товарообороту протягом 2006 - 2008 років зростали у межах від 3 453,6 до 6618,7 млн дол. США, що свідчить про відхилення фактичних даних від оптимальних параметрів, зумовлених взаємним інтеграційним потенціалом економік України та Польщі.

Встановлено, що фактичні показники експорту й імпорту товарів у торгівлі між Україною та Польщею не відповідають визначеним зонам їхньої оптимальності. Так, лише у 2008 році імпорт товарів до України з Польщі увійшов до зони своєї оптимальності, однак це відбулося в основному за рахунок існування великої різниці між офіційними показниками польського експорту в Україну та українського імпорту з Польщі, яка зумовила суттєве розширення зони оптимального українського імпорту.

На основі дослідження динаміки обсягів торгівлі товарами і послугами між Україною та Польщею протягом 1996 - 2008 років розроблено відповідну модель двосторонньої торгівлі і сформовано поліноміальні тренди, що дозволяють прогнозувати перспективи розвитку українсько-польського торговельного співробітництва в найближчій перспективі. Зокрема виявлено, що при вирівнюванні часових рядів за вказаний проміжок часу як експорт, так і імпорт товарів і послуг між Україною та Польщею можна описати гіперболічною функцією, яка спостерігається з високим ступенем достовірності (R² = 0,97 для торгівлі товарами і R² = 0,93-0,94 для торгівлі послугами).

При цьому динаміка українського імпорту та експорту в торгівлі з Польщею засвідчує вищі темпи зростання імпортних надходжень, порівняно з експортними поставками, що дозволяє зробити висновок про значну ймовірність подальшого поглиблення негативного сальдо зовнішньої торгівлі України в торговельному співробітництві з Польщею.

Аналогічні тенденції спостерігаються і в українсько-польському інвестиційному співробітництві. Так, залучені прямі іноземні інвестиції з України до Польщі на початку 2009 року в 14,8 рази поступалися відповідному показнику польського інвестування в українську економіку. Незважаючи на це, питома вага прямих іноземних інвестицій, вкладених до України з Польщі, залишається достатньо низькою. У загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в Україну частка Польщі протягом періоду її членства в ЄС не перевищувала показника у 2,5%, що свідчить про існуючі в українсько-польському інвестиційному співробітництві очевидні проблеми, пов'язані з його фрагментарним характером і відносною нестабільністю.

Обсяги прямих іноземних інвестицій з України до Польщі станом на 1.01.2009 року склали 46,9 млн дол. США, що становило 0,8 % всіх прямих українських інвестицій за кордон. Порівняно з показниками 2005 - 2007 років, коли частка Польщі серед вкладених українськими підприємцями прямих інвестицій за кордоном коливалась у межах 9 - 11%, таке падіння виглядає вкрай небажаним, особливо з погляду перспектив оптимізації українсько-польського інвестиційного співробітництва. До того ж, воно відбувається на тлі тривалої фактичної невідповідності обсягів залучених до України прямих іноземних інвестицій з Польщі взаємному інтеграційному потенціалу економік обох держав, визначеному на основі відповідних даних за 2005-2007 роки.

Автором наголошується на відсутності суттєвих змін у тенденціях розвитку українсько-польського інвестиційного співробітництва, а також у торгівлі товарами і послугами між обома державами після входження Польщі до ЄС. Це можна пояснити поступовою підготовкою Польщі до членства в цьому об'єднанні та цілеспрямованою адаптацією польської зовнішньоекономічної політики до вимог ЄС упродовж тривалого часу.

Для усунення існуючих бар'єрів та наближення українсько-польського інвестиційного співробітництва до оптимальних параметрів розвитку автором запропоновані відповідні заходи, пріоритетними серед яких на сучасному етапі європейської інтеграції є реалізація спільних інвестиційних проектів, орієнтованих на перехід до інноваційної моделі інвестиційного співробітництва, створення міждержавних інформаційних баз у сфері інвестування та високих технологій, реалізація сучасних науково-дослідних та навчально-освітніх програм, розбудова спільної ринкової інфраструктури, формування транскордонних кластерів і технопарків тощо.

...