Оптимізація українсько-польського економічного співробітництва в процесі наближення України до ЄС

У розділі 3 „Транскордонне і міжрегіональне співробітництво в процесі оптимізації економічних взаємозв'язків України та Польщі” аналізуються аспекти транскордонного і єврорегіонального українсько-польського економічного співробітництва в контексті їхнього оптимізаційного впливу на нівелювання негативних наслідків ускладнення режиму перетину спільного кордону після вступу Польщі до ЄС.

У роботі акцентується увага на тому, що транскордонна співпраця між Україною та Польщею є важливою ланкою оптимізації їхніх двосторонніх взаємовідносин в умовах наближення України до ЄС. З одного боку, вона орієнтована на подолання тих негативних ефектів, які виникли внаслідок пересування кордону ЄС із західних на східні кордони Польщі, а з іншого, - дозволяє заповнювати існуючі прогалини в експорті та імпорті товарів і послуг між Україною та Польщею, а також в їхньому інвестиційному співробітництві та обміні технологіями.

Досліджуючи основні чинники впливу на оптимізацію українсько-польського транскордонного співробітництва в умовах членства Польщі в ЄС, автор пропонує використовувати системний підхід, який полягає у визначенні сумарної сили впливу вказаних чинників, диференціюючи їх за показниками латентності, значимості і часової перспективи.

На основі проведеного дослідження визначено, що українсько-польське транскордонне співробітництво на сучасному етапі свого розвитку не виконує покладених на нього завдань щодо оптимізації економічних взаємовідносин між сусідніми регіонами обох держав. Більшість нормативно-правових актів, що його регулюють, відзначаються надмірною декларативністю, розрізненістю та невідповідністю реальному стану й потребам соціально-економічного розвитку прикордонних територій України та Польщі. Це не дозволяє сприймати їх як дієвий інструмент практичної реалізації ефективних програм транскордонного співробітництва.

Не вирішуються існуючі проблеми українсько-польського транскордонного співробітництва і в контексті функціонування єврорегіонів «Буг» та «Карпати», створених за участю прикордонних регіонів України і Польщі. Вказані єврорегіони не відзначаються достатнім рівнем ефективності і не чинять належного оптимізаційного впливу на поглиблення економічних взаємовідносин між державами. Це зумовлено як їх надто великою площею, так і включенням до складу цих єврорегіонів розрізнених територіальних одиниць, що не мають достатньої кількості спільних економічних та соціальних інтересів, пов'язаних з вирішенням відповідних господарських, суспільних, гуманітарних, екологічних та інших актуальних проблем.

За допомогою застосування теорії нечітких множин виявлено пріоритетні напрями активізації українсько-польського транскордонного співробітництва у сфері розвитку його інфраструктури та підвищення ефективності функціонування єврорегіонів. На цій основі запропоновано диверсифікувати мережу прикордонних пунктів пропуску насамперед у тих напрямах, які дозволять максимально знизити трансакційні витрати його учасників.

Подальший розвиток українсько-польського транскордонного співробітництва та підвищення його впливу на оптимізацію економічних взаємовідносин між обома країнами пов'язаний, передусім, з активізацією двосторонньої єврорегіональної співпраці України і Польщі, ґрунтованої на секторальній спеціалізації кожного з єврорегіонів та створенні сприятливих умов для розвитку взаємопов'язаної виробничої, транспортної, інституційної та соціальної інфраструктури, а також вирівнюванням якості життя по різні боки кордону.

Розділ 4 „Інституційні напрями оптимізації економічного співробітництва України та Польщі” присвячений проблемам інституціоналізації українсько-польських економічних взаємовідносин на сучасному етапі європейської інтеграції та впливу інституційного середовища на оптимізацію економічного співробітництва між Україною та Польщею.

У роботі підкреслюється, що інституційні аспекти розвитку двосторонніх економічних взаємовідносин між державами характеризуються показниками, які визначають рівень однорідності адміністративно-управлінського, інституційно-організаційного та інституційно-правового середовища кожної з них.

Проведене дослідження виявило проблеми, пов'язані з надмірною інституційною диференційованістю умов функціонування економічних агентів в Україні та Польщі. Так, інституційна організація системи адміністративно-територіального устрою України і розподілу владних повноважень суттєво відрізняється від польської, яка формується у руслі регіональної політики ЄС. Як наслідок, базові самоврядні інституції, які в Польщі володіють найбільшим колом управлінських повноважень, не можуть ефективно співпрацювати зі своїми українськими відповідниками, сфера компетенції яких суттєво обмежена. У свою чергу українські органи центральної влади, які концентрують значну частину адміністративних повноважень і фінансових ресурсів, не спроможні ефективно взаємодіяти з урядовими структурами Польщі, оскільки коло адміністративних обов'язків останніх обмежене.

Це супроводжується асиметричністю адміністративно-управлінського середовища по обидва боки кордону, гальмуючи розвиток господарських взаємовідносин між Україною та Польщею. Існуюча інституційна невідповідність спричинює значне зростання трансакційних витрат більшості учасників українсько-польського економічного співробітництва, відхиляючи його показники від потенційно оптимальних значень. Насамперед вказана асиметричність стосується діяльності інвесторів та експортерів товарів і послуг.

Аналогічна диспропорція спостерігається і в інституційно-організаційному забезпеченні зовнішньоекономічних взаємовідносин між Україною та Польщею. Так, польська влада делегувала широке коло повноважень, пов'язаних із розвитком зовнішньоекономічного співробітництва в межах ЄС, а також із партнерами з країн Центральної та Східної Європи, включаючи Україну, громадським організаціям, бізнес-асоціаціям, торгово-промисловим палатам, агенціям регіонального розвитку тощо. Водночас недержавний сектор України представлений явно недостатньою кількістю відповідних інституцій.

Крім того, інституційно-правове забезпечення українсько-польського економічного співробітництва розвивається в умовах збереження низки інститутів, сформованих в Україні у період функціонування централізовано-планової економіки. У процесі ринкової трансформації вони деформувалися в інституційні пастки, що характеризуються здатністю до самовідтворення на основі інтегрування з основними суспільними інститутами. Ці пастки захопили у сферу свого поширення не лише інститути громадянського суспільства, а й органи державного управління та місцевого самоврядування. Найпоширенішими серед них, у контексті негативного впливу на оптимізацію українсько-польського економічного співробітництва, є високий рівень корупції та контрабандних операцій під час перетину кордону, низька технологічність українського експорту, система іллегальної прикордонної човникової торгівлі, віртуальний характер діяльності єврорегіонів, створених за участю українських і польських адміністративно-територіальних одиниць тощо. Крім інституційних пасток, суттєвий негативний вплив на оптимізацію економічних взаємовідносин між Україною та Польщею чинять інституційні вакууми та ортогональні інститути. Перші з них призводять до виникнення прогалин в інституційному забезпеченні двостороннього співробітництва, а другі - до формування неефективних інститутів, не спроможних виконувати покладені на них завдання через недостатню інтегрованість у суспільно-економічне та культурне середовище однієї з держав.

Для вдосконалення інституційно-правового забезпечення українсько-польського економічного співробітництва автор пропонує власну концепцію децентралізації системи державного управління та диверсифікації владних повноважень на рівні органів місцевого самоврядування, адаптовану до принципів регіональної політики ЄС. Її основою є делегування самоврядним інституціям переважної частини адміністративних функцій, пов'язаних з розвитком інституційно-правового забезпечення економічних взаємовідносин держав.

На цій основі розроблено схему інтегральної оптимізації українсько-польського економічного співробітництва крізь призму дії чинників інституційного середовища.

Пріоритетними напрямами розвитку інституційно-правового забезпечення українсько-польського економічного співробітництва на сучасному етапі євроінтеграції є: реформування договірно-правової бази економічних взаємовідносин між Україною та Польщею шляхом підвищення практичної спрямованості чинних нормативно-правових актів, а також залучення до їх розробки та удосконалення представників громадськості; створення та забезпечення ефективної діяльності спільних міжвідомчих та міждержавних інституцій, покликаних сприяти активізації торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною і Польщею, у тому числі в площині транскордонної співпраці; посилення впливу навчально-освітніх закладів і наукових установ, а також інноваційних структур (технопарків, бізнес-інкубаторів, промислових парків тощо) з метою наповнення реальним інституційно-правовим змістом системи українсько-польського економічного співробітництва; активізація роботи інституцій, задіяних у системі українсько-польського гуманітарного співробітництва, посилення їх інституційно-правової спроможності шляхом делегування їм частини адміністративних повноважень, пов'язаних з розробкою рекомендацій для органів державної влади і місцевого самоврядування.

У розділі 5 „Галузеві пріоритети оптимізації економічного співробітництва України та Польщі в стратегічній перспективі” висвітлено пріоритетні напрями вдосконалення українсько-польського економічного співробітництва в ключових секторах двосторонніх взаємовідносин з погляду їх синергетичного впливу на оптимізацію відповідних показників функціонування інших галузей економіки в умовах поглиблення європейської інтеграції та наближення України до ЄС.

Спираючись на дослідження громадської думки і тенденцій розвитку інтеграційних процесів на європейському континенті, автор виділяє три основні сфери оптимізації економічної співпраці між Україною та Польщею: енергетику, сферу послуг та агропродовольчий сектор.

У роботі наголошується, що реалізація енерготранзитного потенціалу України у співробітництві з Польщею та іншими країнами чорноморсько-балтійського простору передбачає послідовну реалізацію курсу на консолідацію спільних з ЄС зусиль у напрямі диверсифікації джерел енергопостачання європейських споживачів.

Крім того, перспективним напрямом стратегічного українсько-польського енергетичного партнерства є об'єднання ресурсів обох держав з метою використання значного потенціалу їх вугільної галузі та гірничодобувної промисловості. Важливим кроком у цьому напрямі може стати спільне освоєння технологій з концентрації та скраплення метану, видобутого з діючих та зупинених вугільних шахт, виведених з експлуатації нафтових та газових свердловин, покладів кристалогідратів на дні глибоководної частини Чорного моря з їх подальшим експортом у скрапленому чи газоподібному стані. Це дозволить забезпечити синергетичний вплив на розвиток таких сфер українсько-польського економічного співробітництва, як промислово-технологічна, інфраструктурна і транспортна.

Враховуючи той факт, що у глобальній економіці ХХІ століття дедалі більшу роль відіграють і, за різними оцінками, у найближчій перспективі все активніше відіграватимуть підприємства сфери послуг, проблематика оптимізації українсько-польського економічного співробітництва розглядається також крізь призму інтеграції ринків послуг України та Польщі.

Акцентується увага на тому, що ефективність функціонування та євроінтеграційна перспективність індустрії послуг України, як і інших пов'язаних із нею сфер вітчизняної економіки, значною мірою обмежується недостатньою розвиненістю ринкової інфраструктури. Це стосується незадовільного стану доріг і загальної низької якості вітчизняної мережі транспортних комунікацій, невідповідності європейським вимогам характеристик пунктів пропуску, які діють на українсько-польському кордоні, їхньої кількості і технічної забезпеченості, тривалості процедур перетину кордону тощо. Як наслідок, істотно обмежується можливість широкого використання сучасних форм розвитку українсько-польського туристичного бізнесу та кооперації в науково-освітній сфері на основі застосування інноваційного підходу.

Так, за даними Світового економічного форуму, у сфері подорожей і туризму Україна серед 128 країн посідає лише 124-те місце, а вітчизняна індустрія подорожей формує менш як 1% ВВП, тоді як в економічно розвинених державах цей показник сягає 6-8%. Крім того, протягом останніх років понад 60% перетинів українського кордону припадає на Росію, Молдову і Білорусь, а туристи з розвинених країн ЄС складають лише близько 10% загальної кількості тих, хто в'їжджає.

Особлива увага в роботі звертається на необхідність поглиблення економічної співпраці між Україною та Польщею у сфері навчально-освітніх, консалтингових та інших наукомістких послуг, шляхом формування спільних науково-дослідних програм та популяризації взаємного інтелектуального потенціалу обох країн.

Стратегічним пріоритетом покращення взаємодії української та польської економік в умовах розширеного ЄС є суттєве поглиблення рівня інтегрованості ринків послуг обох держав на основі дерегулювання та підвищення ролі приватного капіталу. Це відповідає як основним завданням оптимізації українсько-польського економічного співробітництва, так і тенденціям розвитку світового ринку послуг в умовах європейської інтеграції.

Автором підкреслюється, що розвиток українсько-польського співробітництва у сфері послуг дасть змогу активізувати діяльність таких галузей, як будівельна, транспортна, освітня, медична, а також підвищити якість житлово-комунального обслуговування населення.

Окрему увагу в дисертаційному дослідженні приділено проблемам оптимізації економічного співробітництва між Україною та Польщею в агропродовольчому секторі. Пріоритетним напрямом удосконалення українсько-польських взаємовідносин у цій галузі виступає адаптація Україною польського досвіду проведення аграрної реформи та реструктуризації агропродовольчого сектора в умовах інтеграції в ЄС.

Основними сферами оптимізації економічних взаємозв'язків між Україною та Польщею в агропродовольчому секторі є спільні дослідження та реалізація проектів, пов'язаних із використанням біоенергетичних технологій, ефективних механізмів застосування відновлюваних джерел енергії, охорони довкілля та екологічного захисту сільськогосподарських угідь. Найперспективнішими серед них у процесі наближення України до ЄС є освоєння технологій використання біомаси в житлово-комунальному господарстві та електроенергетиці, застосування сонячної енергії для обігріву будинків у сільській місцевості, реалізація спільних інвестиційних проектів щодо створення ефективної вітроенергетики у сільському господарстві тощо.

Співпраця між Україною та Польщею в агропродовольчій сфері має значні перспективи розвитку та потужний потенціал позитивного впливу на оптимізацію їх двостороннього економічного співробітництва. В умовах поглиблення європейської інтеграції вона покликана сприяти зростанню ваги і геополітичного значення української та польської економік на європейському континенті як потужних агровиробників та гарантів продовольчої безпеки ЄС. Розвиток співробітництва у цій сфері спроможний також дати мультиплікаційний ефект економічного зростання у галузях легкої промисловості, туризму та рекреації, громадського харчування, машинобудування, відновлюваної енергетики як України, так і Польщі.

Висновки

Проведене в дисертаційній роботі дослідження методологічних основ і практичних аспектів оптимізації українсько-польського економічного співробітництва у процесі наближення України до ЄС дозволило розробити теоретико-методологічні засади та запропонувати практичні засоби оптимізації економічних взаємовідносин України з Польщею та іншими сусідніми постсоціалістичними державами - членами ЄС.

На основі здійсненого наукового дослідження зроблено такі висновки.

1. Оптимізація економічного співробітництва між Україною та Польщею спрямована на максимальне розкриття взаємного інтеграційного потенціалу української та польської економік, одночасно виступаючи важливим чинником наближення України до ЄС. Досягнення оптимальних параметрів українсько-польського економічного співробітництва дозволить інтенсифікувати економічні взаємовідносини України з іншими сусідніми постсоціалістичними країнами ЄС, сприяючи поглибленню інтеграції між Україною та ЄС у цілому, особливо після підписання угоди про асоціацію з цим об'єднанням.

В умовах глобальної економічної кризи оптимізація співробітництва України з ЄС спрямована на підвищення ефективності функціонування вітчизняної економіки та збільшення рівня її стабільності за рахунок повнішого використання євроінтеграційних чинників господарського розвитку.

2. Класична парадигма економічної оптимізації, орієнтована на пошук математичних екстремумів у процесі дослідження господарських взаємовідносин між постсоціалістичними державами, не забезпечує адекватного відображення всіх аспектів їх економічного співробітництва.

Для дослідження особливостей оптимізації двостороннього співробітництва України із сусідніми постсоціалістичними країнами - членами ЄС в умовах європейської інтеграції доцільно застосовувати інтегральну парадигму оптимізації, ґрунтовану на досягненнях еволюційної, інституційної та гуманістичної парадигм, доповнених елементами кількісного аналізу. Вона дозволяє оперувати не лише кількісними, а й якісними показниками оптимальності, досліджуючи процеси дво- та багатостороннього співробітництва у всій їхній повноті. На цій основі досягається можливість налагодження ефективних форм ринкової взаємодії між Україною та ЄС у контексті політики сусідства, а також посилення інтегрованості господарських комплексів України і Польщі у стратегічній перспективі.

3. Однією з основних категорій, що детермінує оптимізаційні тенденції у двосторонньому економічному співробітництві України з постсоціалістичними державами - членами ЄС, є економічний порядок. Тотожність економічних порядків двох країн, одна з яких входить до ЄС, а інша перебуває поза межами цього об'єднання, є ключовим аспектом оптимізації їхніх взаємозв'язків у господарській, інституційній та соціальній площинах.

На сучасному етапі європейської інтеграції українська та польська економіки розвиваються в руслі різних економічних порядків. Польща інтегрувалась у систему конкурентного економічного порядку ЄС, у той час як для економічного порядку, притаманного Україні, залишаються характерними ознаки монополізації ринків і корпоративізму. Це пов'язано з низкою об'єктивних і суб'єктивних чинників, першочергового значення серед яких набувають непослідовність у реалізації курсу нашої держави на європейську інтеграцію та низькі темпи наближення вітчизняного законодавства до стандартів ЄС.

4. Основними індикаторами, які відображають рівень оптимізації двостороннього господарського співробітництва постсоціалістичних держав у процесі зближення їх економічних порядків, є: усунення диспропорцій в експорті та імпорті товарів і послуг, активізація взаємних інвестиційних процесів та посилення їх інноваційного рівня, зниження трансакційних витрат, еволюція форм і засобів активізації транскордонної співпраці, розвиток людського капіталу та зростання якості життя в кожній із держав, спричинені поглибленням інтеграції їхніх економік.

В українсько-польському економічному співробітництві спостерігається невідповідність більшості окреслених показників їх потенційно оптимальним значенням. Більше того, після вступу Польщі до ЄС відбулося погіршення окремих параметрів її економічного співробітництва з Україною, насамперед у соціальній та інституційній сферах.

5. Торговельне та інвестиційне співробітництво між Україною і Польщею не відповідає розрахунковому рівню оптимального інтеграційного потенціалу економік обох держав, виявленому на основі застосування гравітаційної моделі, адаптованої до системи їх двостороннього співробітництва. Експорт та імпорт послуг між Україною і Польщею більш ніж у 15 разів поступається товарним оборотам зовнішньої торгівлі держав. Індекс внутрішньогалузевої торгівлі в українсько-польському торговельному співробітництві не відповідає аналогічному показнику в торгівлі з іншими державами світу, особливо для Польщі, що є свідченням недостатнього рівня розвиненості і внутрішньогалузевої спеціалізації в товарообміні між країнами.

Оптимізація українсько-польського економічного співробітництва обмежується також високим рівнем іллегалізації зовнішньоторговельних операцій та незбалансованістю структури українського експорту до Польщі, в якій переважають галузі третього та четвертого технологічних укладів і практично не представлені сучасні підприємства сфери інформаційних технологій. Економічна співпраця між Україною та Польщею відзначається недостатньо глибоким характером господарських взаємозв'язків, представлених переважно у формі експорту та імпорту товарів, без включення більш дієвих механізмів інтегрування економік на рівні реалізації інноваційно-інвестиційних проектів та спільних економічних ініціатив стратегічного характеру.

6. Запровадження Польщею після вступу до ЄС нормативно-правових обмежень, насамперед візових і нетарифних, ускладнило соціально-психологічні передумови поглиблення її економічної співпраці з Україною, передусім у частині реалізації економічного потенціалу транскордонного співробітництва, яке до цього відзначалося високим рівнем активності, насамперед щодо розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин і суспільно-інтеграційних процесів.

Наочним прикладом є проведення у Польщі адміністративно-територіальної реформи, спрямованої на узгодження з європейськими принципами ведення регіональної політики та модернізацію моделі владної ієрархії польського суспільства. Воно супроводжувалося збільшенням диспропорцій у міжрегіональному і транскордонному співробітництві з Україною, яка досі продовжує користуватися негнучкою системою адміністративного устрою і бюджетного планування, успадкованою від централізованої економіки радянської доби.

7. Пріоритетним напрямом поглиблення економічної взаємодії між Україною та Польщею, спрямованої на оптимізацію їх двостороннього співробітництва в руслі політики європейської інтеграції є наближення вітчизняного законодавства до чинних правових норм та економічних стандартів ЄС, а також формування сприятливого інституційного середовища для активізації транскордонної співпраці й розвитку взаємовідносин у пріоритетних галузях економіки.

Важливим чинником оптимізації українсько-польського економічного співробітництва є формування адекватного інституційно-організаційного забезпечення його розвитку, відповідного сучасним тенденціям європейської інтеграції, насамперед щодо створення інституцій, покликаних нівелювати існуючі проблеми інфраструктурного та організаційного забезпечення ринкових і суспільних взаємозв'язків України та Польщі. Це дозволить прискорити розвиток сучасних форм економічної інтеграції обох держав, включаючи підвищення ефективності їх ринкової взаємодії у пріоритетних галузях економіки.

8. Невід'ємними складовими економічного розвитку України у контексті поглиблення її співпраці з Польщею та формування конкурентного господарського порядку в процесі наближення до ЄС є демонополізація економіки, подальша лібералізація зовнішньоекономічної політики, проведення адміністративно-територіальної реформи, зменшення фіскального тиску на підприємців та спрощення дозвільних процедур, а також реформування системи міжбюджетних відносин і відмова від маніпулювання макроекономічними важелями для досягнення короткострокових галузевих ефектів. Це сприятиме активізації ролі органів місцевого самоврядування, громадських організацій та підприємницьких структур у процесі інтенсифікації українсько-польського економічного співробітництва та його транскордонної складової, збільшуючи тим самим обсяги товаропотоків та інвестиційних ресурсів у господарських взаємовідносинах між державами.

9. Пріоритетними сферами оптимізації українсько-польського економічного співробітництва у стратегічній перспективі є: співпраця у розвитку нових напрямів транзиту енергоносіїв на європейському континенті, освоєння відновлюваних джерел енергії, створення сучасних туристичних продуктів, здійснення досліджень у галузі інноваційних технологій та експорт наукомістких послуг, виробництво екологічної сільськогосподарської сировини та біопалива, реалізація інноваційних проектів у медичній сфері тощо.

Налагодження оптимальних форм економічного співробітництва у цих галузях дозволить досягти синергетичного впливу на інші сфери господарського співробітництва між Україною та Польщею, а також забезпечить зростання їх економічного потенціалу та геополітичного значення на європейському континенті.

10. Реалізація всіх окреслених заходів дасть змогу втілити у життя якісно нову модель економічної оптимізації, орієнтовану на підвищення ефективності українсько-польського економічного співробітництва в руслі реалізації євроінтеграційної стратегії України, створення макроекономічного середовища, що ґрунтується на принципах конкурентного порядку, а також запровадити адекватні інституційні структури і створити економічні передумови для подальшого поглиблення господарської інтеграції України та Польщі на основі розвитку високоефективних форм ринкової взаємодії. У підсумку все це дозволить не лише повною мірою реалізувати доктрину стратегічного партнерства між обома державами, а й здійснити реальні кроки щодо подальшого наближення України до ЄС з перспективою її повноправного входження до цього об'єднання на основі прискореного економічного зростання і суттєвого поліпшення соціальних стандартів та якості життя населення.

список опублікованих праць за темою дослідження

Монографії

1. Борщевський В. В. Українсько-польське економічне співробітництво в умовах євроінтеграції : монографія / В. В. Борщевський. - Львів : Аверс, 2007. - 328 с. (19,1 друк. арк.).

2. Борщевський В. В. Україна і Польща в умовах розширеного ЄС: економічна оптимізація та глобальне партнерство : монографія / В. В. Борщевський. - Львів : Аверс, 2009. - 227 с. (13,2 друк. арк.).

3. Борщевський В. В. Регіональна компонента регулювання ділової активності / В.В. Борщевський // Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети : монографія / [за ред. З.С. Варналія]. - К. : НІСД, 2007. - Розд. ХІ. - С. 357 - 390 (2,1 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях

4. Борщевський В. В. Пріоритети оптимізації українсько-польського економічного співробітництва на сучасному етапі європейської інтеграції України / В. В. Борщевський // Актуальні проблеми ринкової економіки : Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола. - 2009. - № 6. - С. 34-42 (0,8 друк. арк.).

5. Борщевський В. В. Демонополізація економіки як засіб реалізації євроінтеграційної стратегії України: регіональній контекст / В. В. Борщевський // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности : сб. науч. трудов. - Донецк : Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2008. - Т. 1, вып. 1. - С. 50-56 (0,7 друк. арк.).

6. Борщевський В. В. Стратегія розвитку транскордонного регіону: передумови, принципи, засоби реалізації / В. В. Борщевський // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: кластери та конкурентоспроможність регіонів : зб. наук. праць ІРД НАН України. - 2008. - Вип. 3 (71). - С. 76-81 (0,5 друк. арк.).

7. Борщевський В. В. Перспективи функціонування вільних (спеціальних) економічних зон у контексті розвитку українсько-польського співробітництва / В. В. Борщевський, В. В. Засадко // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 4 (9). - С. 201-206 (0,5 друк. арк., особисто автору належить 0,3 друк. арк. Автором розкрито суть впливу спеціальних економічних зон на активізацію українсько-польського економічного співробітництва).

8. Борщевський В. В. Розвиток туристично-готельної інфраструктури в контексті підготовки України до Євро-2012 / В. В. Борщевський // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури : зб. наук. праць Національного авіаційного університету. - 2008. - Вип. 20. - С. 55-63 (0,6 друк. арк.).

9. Борщевський В. В. Перспективи інноваційного розвитку української економіки: альтернативи та антагонізми / В. В. Борщевський // Вісник Донецького університету. - 2008. - № 1. - С. 29-32. - (Серія В «Економіка і право») (0,3 друк. арк.).

10. Борщевський В. В. Чорноморсько-Балтійське співробітництво як засіб підвищення конкурентоспроможності української економіки в умовах європейської інтеграції / В. В. Борщевський // Вісник Донецького університету. - 2008. - № 2. - С. 225-229. - (Серія В „Економіка і право„) (0,4 друк. арк.).

11. Борщевський В. В. Інвестиційні пріоритети українсько-польського співробітництва: регіональний аспект / В. В. Борщевський // Стратегічні пріоритети. - 2007. - № 3 (4). - С. 140-147 (0,7 друк. арк.).

12. Борщевський В. В. Глобалізація бізнесу та глобалізація освіти: взаємна еволюція чи взаємні виклики? / В.В. Борщевський // Торгівля, комерція, підприємництво : зб. наук. праць Львівської комерційної академії. - 2007. - Вип. 8. - С. 111-115 (0,4 друк. арк.).

13. Борщевський В. В. Функціонування спеціальних економічних зон в контексті європейської інтеграції України / В. В. Борщевський // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами юго-восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ : сб. науч. трудов Донецкого национального университета. - 2007. - Т. 1. - С.130-134 (0,4 друк. арк.).

14. Борщевський В. В. Інвестиційний складник розвитку українських регіонів у контексті європейської інтеграції / В. В. Борщевський // Вісник Львівської комерційної академії. - 2006. - Випуск 20. - С. 25-29. - (Серія економічна) (0,4 друк. арк.).

15. Борщевський В. В. Посилення впливу місцевих органів влади на економічний розвиток регіону: євроінтеграційний аспект // Вісник Донецького університету / В. В. Борщевський. - 2006/2 (том 1). - С. 20-24. - (Серія В «Економіка і право») (0,4 друк. арк.).

16. Борщевський В. В. Формування регіональної системи залучення іноземних інвестицій / В. В. Борщевський, І. М. Польова // Регіональна економіка. - 2006. - № 4. - С. 41-48 (0,6 друк. арк., особисто автору належить 0,4 друк. арк. Автором узагальнено особливості формування регіональних систем залучення прямих іноземних інвестицій в умовах європейської інтеграції України).

17. Борщевський В. В. Конкурентний порядок як чинник підвищення конкурентоспроможності українських регіонів в умовах європейської інтеграції / В. В. Борщевський // Вісник Львівської комерційної академії. - 2006. - Вип. 23. - С. 65-68. - (Серія економічна) (0,3 друк. арк.).

18. Борщевський В. В. Регіональна політика на сучасному етапі: напрями і пріоритети вдосконалення / В. В. Борщевський, Н. А. Мікула // Регіональна економіка. - 2006. - № 1. - С. 262-265 (0,4 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк. Автором описано основні наукові підходи до удосконалення регіональної політики України в контексті європейської інтеграції).

19. Борщевський В. В. Стратегія українсько-польського транскордонного співробітництва в умовах розширення ЄС / В. В. Борщевський, В. І. Волошин // Вісник Львівської комерційної академії. - 2005. - Вип. 18, ч. 1. - С. 264-269. - (Серія економічна) (0,4 друк. арк., особисто автору належить 0,3 друк. арк. Автором обґрунтовано методологічні підходи до розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва в умовах євроінтеграції).

20. Борщевський В. В. Теоретико-методологічні підходи до оптимізації моделі транскордонного співробітництва / В. В. Борщевський // Вісник Львівської комерційної академії. - 2005. - С. 61-66. - (Серія економічна, спецвипуск) (0,6 друк. арк.).

21. Борщевський В. В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку / В. В. Борщевський // Фінанси України. - 2003. - № 10. - С. 108-117 (0,7 друк. арк.).

22. Борщевський В. В. Основні напрями державної аграрної політики в контексті інтеграції України в систему світогосподарських зв'язків / В. В. Борщевський // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2002. - № 9. - С. 111-116 (0,4 друк. арк.).

23. Борщевський В.В. Податки в системі ринкового регулювання міжнародної торгівлі: уроки для України / В.В. Борщевський // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2001. - Вип. 1 (15). - С. 125-131 (0,5 друк. арк.).

24. Борщевський В. В. Європейська інтеграція України крізь призму економічної безпеки держави / В. В. Борщевський // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К. : Київ. ун-т, 2001. - Вип. 26. - С. 200-204 (0,4 друк. арк.).

25. Борщевський В. В. Транскордонне співробітництво України як чинник диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності регіонів / В. В. Борщевський // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. - Львів ; Луцьк : Вежа, 2000. - С. 181-185 (0,3 друк. арк.).

Інші публікації, пов'язані з науковими результатами дисертаційного дослідження

26. Транскордонне співробітництво - стратегічний ресурс розвитку прикордонних територій України : аналіт. доп. / [за ред. В. Борщевського]. - Львів : Регіональний філіал НІСД в м. Львові, 2008. - 160 с. (10,2 друк. арк., особисто автору належить 4,8 друк. арк. Автором досліджено особливості інституційного забезпечення транскордонного співробітництва України і виявлено основні чинники впливу на його розвиток в процесі наближення до ЄС).

27. Борщевський В. В. Українсько-польське торговельне співробітництво крізь призму проблем вітчизняної економіки / В. В. Борщевський // Зовнішньоекономічний кур'єр. - 2007. - № 1- 2. - С. 15-16 (0,3 друк. арк.).

28. Формування порядку денного економічної політики України / [Новикова О., Белінська Я., Жаліло Я., Базилюк Я., Борщевський В., Мігущенко Ю., Снігова О., Чорний Т.] // Україна: стратегічні пріоритети, аналітичні оцінки - 2005. - К. : НІСД, 2005. - С. 36 - 51 (1,0 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк. Автором обґрунтовано доцільність формування конкурентного порядку як одного з основних пріоритетів економічної політики України).

29. Борщевський В. Концепція і можливості реалізації конкурентної політики в Україні / В. Борщевський // Соціальна ринкова економіка: основні орієнтири для України / [за ред. Р. Клапгама]. - К. : Представництво Фонду ім. Конрада Аденауера в Україні, 2003. - С. 65 - 75 (0,5 друк. арк.).

30. Борщевський В. В. Інституційні основи суспільно-економічних і ринкових перетворень у Польщі / В. В. Борщевський. - Львів : Вид. Львів. комерц. акад., 2003. - 48 с. (2,3 друк. арк.).

31. Борщевський В. В. Концептуальні засади ринкової трансформації: погляд з України та Польщі / В. В. Борщевський // Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2000. - С. 9-11 (0,3 друк. арк.).

32. Янків М. Д. Реґіональна політика Польщі в умовах переходу до ринку / М. Д. Янків, В. В. Борщевський // Реґіональна економіка. - 1997. - № 4. - С. 104-108 (0,6 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк. Автором проаналізовано особливості децентралізації польської економіки в процесі європейської інтеграції та підготовки до членства в ЄС).

Размещено на Allbest.ru