Транснаціоналізація економічних систем в умовах глобальної інтеграції

Зроблено висновок, що для формування процесу узгодження цілей діяльності транснаціональних корпорацій з інтересами країн базування та країн-реципієнтів з метою запобігання можливих конфліктів між всіма сторонами оптимальна взаємодія ТНК з міжнародними організаціями повинна будуватись на засадах таких принципів:

- з організаціями глобального рівня: впровадження на добровільній основі правил поведінки відповідно до вимог законодавчих норм системи міжнародного права, необхідність дотримання у своїй діяльності пріоритетів розвитку світового суспільства, які визначаються міжнародними організаціями, дотримання принципів прозорості; здійснення постійних консультацій з питань узгодження цілей діяльності ТНК та інтересів країн базування і країн-реципієнтів інвестицій з метою запобігання виникнення конфліктів; дотримання вимог надання інформації з питань порушення державних гарантій та міжнародних норм стосовно прав іноземних інвесторів у країнах, що приймають; забезпечення принципів глобальної екологічної безпеки і соціальної відповідальності перед світовим суспільством, вимог міжнародних організацій у сфері трудових відносин;

- з організаціями регіонального рівня: дотримання вимог спільної торговельної політики та політики відносно руху товарів, послуг, осіб, капіталу, технологій, ноу-хау між державами-членами організацій; врахування пріоритетів сільськогосподарської та промислової політики країн-членів економічних регіональних організацій при формуванні власної стратегії; дотримання вимог політики у сфері екологічної та соціальної безпеки в країнах-членах регіональних організацій; урахування в своїй діяльності пріоритетних напрямів розвитку співробітництва між країнами-членами регіональних організацій; надання пропозицій та консультацій щодо поліпшення інвестиційного клімату в країнах - членах регіональних угруповань.

У результаті економіко-математичного аналізу залежності між динамікою потоків ПІІ в країни-члени окремих інтеграційних угруповань (ЄС, ОЧЕС, НАФТА, МЕРКОСУР, АСЕАН), а також залежності між цими потоками та показниками зовнішньої торгівлі країн зроблено такі висновки:

- відзначено стійку закономірність зміни траєкторії кривої динаміки припливу ПІІ в країни після моменту входження їх до регіональних інтеграційних угруповань у бік різкого підвищення темпу зростання даного показника;

- найбільш значущими є залежності між потоками ПІІ в країни з ємними ринками, які входять до окремих інтеграційних угруповань (України, РФ у складі ОЧЕС; Бразилія і Аргентина у складі МЕРКОСУР);

- у випадку наявності низької ємності ринків країн, що входять в інтеграційні угруповання, спостерігається значуща залежність між зростанням ПІІ в окремі з країн регіону та зростанням імпорту готової продукції в інші країни даних регіонів.

Продіагностовано вплив процесу транснаціоналізації на світову економічну динаміку, в результаті чого констатовано, що світовий приріст припливу прямих іноземних інвестицій у 2006 р. у порівнянні з попереднім роком становив 38%. Зростання обсягу ввезених ПІІ було зареєстровано в усіх головних субрегіонах світу.

Відзначено, що така динаміка ПІІ частково була викликана зростанням корпоративних прибутків в усьому світі і як наслідок - зростанням цін на акції, що в свою чергу збільшило вартість угод зі злиттів та поглинань. Проте інвестиції «з нуля» також зросли, особливо у країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою. У результаті зростання корпоративних прибутків реінвестовані доходи стали важливим компонентом припливу ПІІ: за оцінками, вони склали понад 30% сукупного припливу в світі у 2006 р. і майже 50% - у країнах, що розвиваються.

Накопичений зарубіжний капітал ТНК зріс у 2006 р. на 20%, у той час як обсяг продажів, додана вартість (валовий продукт), експорт зарубіжних філій зросли на 18, 16 та 12% відповідно. На зарубіжні філії ТНК припадало 10% світового ВВП у порівнянні з 9% у 2005 р. Проте, зростання експансії зарубіжних активів ТНК та операційної діяльності відображає, перш за все, динамізацію процесів поглинання.

Встановлено, що незважаючи на те що на ТНК розвинутих країн припадає переважна частка загальносвітових ПІІ, все більш значною є присутність міжнародних компаній - як приватних, так і державних - із країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. Це підтверджують дані про транскордонні злиття і поглинання, стартові інвестиції і проекти розширення підприємств, а також статична інформація щодо кількості материнських компаній з країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою.

На основі методу кореляційно-регресивного аналізу з використанням ППП „E-views” досліджено залежності вивозу ПІІ, експорту продукції та експорту високотехнологічної продукції від низки макроекономічних показників країн світу та окремих його регіонів.

Зроблено висновок, що найбільш значущими для динаміки відпливу ПІІ є такі чинники: приплив ПІІ, національний дохід на душу населення, обсяг виробленої доданої вартості в промисловості і послугах, імпорт товарів та послуг. Одержану залежність представлено рівнянням:

Y2 = - 5296.397043 + 0.792259716 Y1 - 0.8453457012 X2 -

0.1581387147 X5 + 0.03643842746 X6 + 0.0967963174 X7, (1)

інтеграція транснаціоналізація економічний система

де Y1 - приплив ПІІ в країну (млн. дол. США);

Y2 - відплив ПІІ з країни (млн. дол. США);

Х2 - національний дохід на душу населення (дол. США);

Х5 - додана вартість у промисловості (% від ВВП);

Х6 - додана вартість у секторі послуг (% від ВВП);

Х7 - імпорт продукції та послуг (% від ВВП).

Аналогічно оцінено інші варіанти залежностей: залежність експорту в цілому та експорту високотехнологічної продукції від низки макроекономічних показників країн, у результаті чого отримано значущу залежність експорту від таких найбільш вагомих чинників: відплив ПІІ, обсяг виробленої доданої вартості в секторах промисловості та послугах, імпорт продукції та послуг у країну. Найбільш значущою змінною для обсягу експорту високотехнологічної продукції одержана залежність визначила зростання обсягу ВВП, що впливає на можливість нагромадження капіталу, в тому числі у сфері знань та інновацій.

У п'ятому розділі «Інтеграція суб'єктів економіки України у процес транснаціоналізації» досліджено передумови та особливості формування транснаціонального характеру економіки України; визначено основні мотиви та стратегії діяльності ТНК на українському ринку; здійснено оцінку потенціалу транснаціоналізації українських підприємств та галузей економіки; розроблено підходи до формування інтеграційної стратегії України щодо розвитку взаємодії з транснаціональними корпораціями іноземного та національного походження на засадах моделі «стратегічного партнерства».

Визначено, що інтеграційними пріоритетами України на макрорівні є формування державної політики участі у регіональних економічних угрупованнях. Що стосується інтеграційних процесів на мікрорівні, то їх проявом є участь українських суб'єктів господарювання у світовому процесі транснаціоналізації через залучення прямих іноземних інвестицій з боку світових ТНК та формування транснаціонального характеру бізнесу власних підприємств.

Встановлено позитивну динаміку розвитку інвестиційної діяльності іноземних інвесторів в Україні, розширення її масштабів, видів і сфер. Зроблено висновок, що протягом усього аналізованого періоду постійними лідерами в географічному розподілі інвестицій в Україну були США, Нідерланди, Німеччина, Росія, Велика Британія, Кіпр, Британські Віргінські острови. Формування галузевої структури іноземних інвестицій пов'язано з особливостями інвестиційного клімату України. Зацікавленість інвесторів викликають проекти на короткострокову перспективу, з віддачею найближчим часом (харчова промисловість, внутрішня торгівля), а також на стратегічне завоювання ринків машинобудування і металообробки. Україна також має незначні за обсягом інвестиційні вкладення за кордоном, їх більша частина надходить до Російської Федерації. За даними ЮНКТАД, на 2004 р. індекс транснаціональності країн, що приймають, для України становив близько 18% ; на 2004 р. в Україні нараховувалося 367 зарубіжних філій транснаціональних корпорацій та одна українська компанія.

Проведене автором експертне опитування, в якому взяли участь топ-менеджери та менеджери середньої ланки найбільших ТНК, які присутні на ринку України, довело, що серед мотивів здійснення діяльності на ринку України на першому місці в рейтингу - мотив «Розмір і потенціал ринку» (20%), на другому місці - «Інтерес до доступу на ринок» (15%), крім цього було відзначено такі мотиви: «Зростаюча частка на світовому ринку» (7%), «Експортні можливості» (12%), «Забезпечення експорту» (9,8%), «Доступ до ресурсів» (9,8%), «Вартість ресурсів» (9,8%), «Якість ресурсів» (9,8%), «Умови бізнесу» (7%).

На основі аналізу залежності мотивації діяльності опитаних ТНК, присутніх на ринку України, а також інших країн Південно-Східної Європи та СНД, від ступеня розвитку показників їх транснаціоналізації, форм та функцій розвитку зарубіжної діяльності, типу впровадженої стратегії міжнародного виробництва, визначено типологію мотивації зарубіжної інвестиційної діяльності ТНК в умовах трансформаційних економік.

З метою оцінки потенціалу інтеграції країн з перехідною економікою у процес транснаціоналізації світової економіки з точки зору розвитку транснаціонального характеру власного бізнесу, розроблено алгоритм оцінки потенціалу транснаціоналізації галузей економіки та підприємств, який містить такі етапи: ранжування галузей промисловості за часткою в обсязі реалізованої продукції; розрахунок значень інтегрованого показника та середнього індексу потенціалу транснаціоналізації для галузей промисловості, що мають високу значущість в структурі національної промисловості; порівняння отриманих значень з середнім показником для галузей промисловості; співставлення отриманих значень показників індексу потенціалу транснаціоналізації галузей промисловості з фактичними даними про міжнародну інвестиційну активність відповідних галузей; побудова матриці класифікації галузей за наявністю та використанням потенціалу транснаціоналізації.

Розроблено методологічний підхід до оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро- та мезорівнів, який включає розрахунок Інтегрованого показника потенціалу транснаціоналізації галузей економіки, що представляє собою середню величину п'яти стандартизованих змінних для кожної галузі, які характеризують ступень ресурсного забезпечення потенціалу розвитку транснаціональної діяльності підприємств галузі, рівень конкурентоспроможності продукції галузі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, розвиток торговельної форми зовнішньокраїнної інтернаціоналізації діяльності в галузі, а саме такі показники, як обсяг виробництва у галузі, отриманий прибуток у галузі, обсяг експорту галузі, витрати на НДДКР, середній обсяг власного капіталу у галузі.

З метою визначення динаміки можливостей розвитку транснаціональних форм бізнесу у галузі запропоновано методику розрахунку Середнього індексу потенціалу транснаціоналізації галузей економіки та видів економічної діяльності (І_TPАb):

(2)

де І_PVDb - індекс динаміки обсягу виробництва у галузі;

І_PDb - індекс динаміки зростання прибутку;

І_Eb - індекс динаміки експорту в галузі;

І_RDCb - індекс витрат на НДДКР в галузі;

І_Аb - індекс динаміки обсягу власного капіталу в галузі.

У зв'язку з тим що показники, які характеризують витрати матеріально-сировинних та трудових ресурсів у виробництві продукції галузі, мають прямий вплив на мотивацію пошуку нових більш дешевих джерел їх постачання, їх запропоновно включати в окремий показник - Інтегрований показник мотивації транснаціоналізації галузей промисловості, який повинен розраховуватись як середня двох стандартизованих змінних - частки середніх витрат на сировину і матеріали у собівартості продукції галузей промисловості, а також частки середніх трудових витрат у собівартості продукції галузей промисловості.

Алгоритм оцінки та розрахунку показника потенціалу транснаціоналізації галузей промисловості використано для оцінки відповідних показників галузей промисловості та видів економічної діяльності в Україні. На основі співставлення отриманих значень даного індексу потенціалу транснаціоналізації з фактичними даними, що характеризують міжнародну інвестиційну активність в Україні, за відповідною структурою побудовано матрицю класифікації розглянутих галузей промисловості та видів економічної діяльності за наявністю та використанням їх потенціалу транснаціоналізації, у відповідності до якої хімічна та нафтохімічна галузь має відносно високий оціночний показник потенціалу транснаціоналізації та відповідний відносно високий рівень його реалізації; галуззю, яка здійснює зарубіжну інвестиційну діяльність вище за оціночне значення потенціалу транснаціоналізації, є машинобудування; лідери за показником потенціалу - металургія та видобування паливно-енергетичних корисних копалин - реалізують його на досить низькому рівні; такі сфери діяльності, як виробництво та розподіл електроенергії, газу і води, харчова галузь, виробництво коксу і нафтопереробка, отримали як за індексом потенціалу транснаціоналізації, так і за фактичною реалізацією міжнародної інвестиційної діяльності характеристику «аутсайдери» транснаціоналізації».

Зроблено висновок, що Україна може ефективно інтегруватися в міжнародні товарні і фінансово-інвестиційні ринки тільки через власні транснаціональні структури. Запропоновано порядок розрахунку Інтегрованого показника потенціалу транснаціоналізації компаній (Potential Transnationality Index of Company - PTIC), який є середньою величиною таких п'яти стандартизованих змінних: обсяг виробництва компанії, обсяг експорту продукції компанії, чистий прибуток компанії, витрати на НДДКР компанією, обсяг власного капіталу компанії. З метою визначення динаміки формування потенціалу транснаціоналізації компаній запропоновано розрахунок Середнього індексу потенціалу транснаціоналізації компаній (І_TPАс):

, (3)

де І_PVDс - індекс динаміки обсягу виробництва компанії;

І_PDс - індекс динаміки зростання прибутку компанії;

І_Eс - індекс динаміки експорту продукції компанії;

І_RDCс - індекс витрат на НДДКР компанією;

І_Ас - індекс динаміки обсягу власного капіталу компанії.

Розрахунок Середнього індексу потенціалу транснаціоналізації для компаній металургійної галузі промисловості України, а саме ВАТ «Азовсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «ДМЗ», свідчить, що найвищу динаміку зростання потенціал транснаціоналізації мають підприємства, які включеними до вертикально або горизонтально інтегрованих структур. Зокрема, ВАТ «Азовсталь» має найвище значення даного показника завдяки включенню у національну латентну фінансово-промислову групу «СКМ», сфера діяльності якої охоплює 14 близьких та пов'язаних галузей економіки.

Наведена в роботі імітаційна модель, побудована з використанням ППП «PowerSim», описує взаємозв'язок процесів економічного розвитку підприємств з податковою політикою держави та дозволяє оцінити ефективність і доцільність територіального винесення виробничих потужностей підприємств за кордон.

Зазначено, що з урахуванням ролі, яку відіграють транснаціональні корпорації у сучасній глобальній економіці, постає питання про розробку моделі взаємовідносин держави з ТНК, які приходять на ринок України, та ТНК, які формуються з національних підприємств. Встановлено, що напрями побудови цієї моделі залежатимуть: по-перше, від інтересів, цілей та завдань стратегії розвитку самої країни; по-друге, від інтересів, цілей та завдань стратегії діяльності ТНК, які входять на ринок або які формуються на внутрішньому ринку; по-третє, від збігу інтересів, цілей та завдань стратегії розвитку обох сторін; по-четверте, від розстановки сил між обома сторонами у глобальному економічному середовищі під час прийняття рішень про формування моделі взаємодії між ними.

Запропоновано механізми узгодження пріоритетів розвитку держави та ТНК іноземного і національного походження, формування яких залежить від спрямованості реалізації стратегічних пріоритетів ТНК, засобів та наслідків експансії їх діяльності для держави, принципів побудови державної стратегії взаємодії з ТНК, що реалізуються в національних та міжнародних нормативно-правових актах.

Встановлено, що процес побудови взаємовідносин держави та транснаціональних корпорацій потребує урахування специфіки у розбіжностях спрямування та рівнів цілей розвитку і діяльності, тобто побудови цих взаємовідносин за моделлю стратегічного партнерства, під якою пропонується розуміти ідеологію, форми і методи узгодження інтересів ТНК та держави, спрямовані на досягнення обопільних цілей, стратегій та критеріїв розвитку; за умови конструктивної співпраці на засадах законності, добровільності, рівноправності сторін, самообмеження та взаємних поступок у процесі переговорів.

Рішення поставленої задачі проводилось за допомогою методу аналізу ієрархій на основі макроекономічних індикаторів та можливих сценаріїв розвитку макроекономічної ситуації в Україні на період до 2015 року, визначених у «Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) «Шляхом Європейської інтеграції». Отримані вагові коефіцієнти критеріїв розвитку держави, ТНК зарубіжного і національного походження дали можливість зробити висновок, що при побудові державної стратегії взаємодії з ТНК необхідним є дотримання таких принципів: по відношенню до ТНК зарубіжного походження - необхідність застосування справедливого і недискримінаційного режиму; стимулювання ТНК до реалізації переважно інвестиційних стратегій, орієнтованих на розвиток експортного інноваційного виробництва; вимагання дотримання ТНК принципів соціальної відповідальності по відношенню до суспільства країни, що приймає; по відношенню до ТНК національного походження - створення передумов для реалізації потенціалу транснаціоналізації власних підприємств і галузей економіки країни залежно від видів стратегій, що впроваджуються; вимагання дотримання принципів економічної безпеки країни.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки нового напрямку наукових досліджень глобальної інтеграції економічних систем - концепції транснаціоналізації економічних систем мікро-, мезо-, макро-, мета та мегарівнів; визначення сучасної ролі транснаціональної складової в процесах формування глобальної економічної системи; розробки теоретичних і прикладних засад оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро- та мезоірівнів, що дозволило зробити такі висновки:

1. Дослідження економічних систем різного рівня базується на припущенні про те, що складна економічна система володіє набором характеристик, інваріантних відносно цілей дослідження, серед яких основними є: цілісність, емерджентність, холізм, просторова та часова визначеність, динамічність, відносна автономність функціонування, функціональна керованість, причинність, невизначеність у функціонуванні, гомеостатичність системи, яка відображає її здатність до самозбереження, протидія деструктивному впливу середовища, стійкість системи, інерційність економічної системи, що впливає на виникнення запізнень у системі, адаптивність економічної системи.

2. Прояви процесу глобалізації відбиваються на всіх рівнях пов'язаних економічних систем. Головними його напрямами є: по-перше, процес транснаціоналізації, в якому задіяні перш за все економічні системі мікрорівня; по-друге, - це процес регіоналізації, тобто формування регіональних інтеграційних утворень економічних систем макрорівня. Проте, в умовах сучасної світоцілісності та тісної взаємодії всіх рівнів економічних систем у процесі формування глобальної економічної системи неможливо провести чітку межу між цими двома проявами процесу міжнародної економічної інтеграції. Віднесення процесу регіоналізації глобальної економіки до макрорівня інтеграції передбачає автоматичне включення в цей процес як галузей і регіонів національних економік, так і саме суб'єктів господарювання, які в різних формах та різному ступені беруть участь в інтернаціоналізації господарського життя, одним з найвищих ступенів якої є процес транснаціоналізації. Зі свого боку, у сучасному світі процес транснаціоналізації, який реалізується через економічні системи мікрорівня, має значний вплив на всі економічні системи інших більш високих рівнів формування глобальної економічної системи.

3. Нова еволюційна форма міжнародної економічної інтеграції - глобальна економічна інтеграція - є процесом посилення взаємозв'язку і взаємозалежності суб'єктів світового господарства і міжнародних економічних відносин, наслідком чого є їх цілісність та емерджентність, які проявляються у сфері торгівлі, глобального руху фінансово-інвестиційних ресурсів, інформації та продуктових сил; виробництві та формуванні відповідної інфраструктури. Визначення процесу транснаціоналізації як складової глобальної інтеграції економічних систем має розглядатися в широкому сенсі як процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій ТНК.

4. Серед напрямків теорій транснаціоналізації слід виокремити такі найбільш значущі, як теорії взаємодії ТНК та національних економік, теорії чинників конкурентних переваг ТНК, концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності, теорії взаємозв'язку прямих іноземних інвестицій та економічного зростання. Сучасні теорії та концепції транснаціоналізації формувались на перетинанні декількох напрямків економічної думки: окремих напрямків теорій інституціоналізму, теорій міжнародної торгівлі і міжнародного розподілу праці; теорії інвестування.

5. Аналіз теорій чинників конкурентних переваг та концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК дав можливість констатувати, що вони не повністю враховують процес формування внутрішньої системи конкурентних переваг сучасними глобальними корпораціями шляхом новітніх підходів до побудови взаємовідносин з об'єктами зовнішнього середовища в умовах необхідності формування гнучкості у відповідь на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища.

6. Новітні концептуальні підходи до дослідження процесу формування внутрішньої системи конкурентних переваг глобальних корпорацій повинні визначати пріоритетність у формуванні власної системи конкурентних переваг внутрішньокорпоративного ринку можливості оптимального поєднання фірмових специфічних переваг компанії, системи конкурентних переваг країни її базування, систем конкурентних переваг країн-реципієнтів, на ринках яких вже діє компанія, а також потенційних країн-реципієнтів. До внутрішньої системи конкурентних переваг глобальної корпорації пропонується включення таких основних її елементів, як забезпечення внутрішньофірмового ринку необхідними факторами виробництва, враховуючи їхню вартість та дефіцитність; конкурентоспроможність фірмової стратегії управління, знань та ноу-хау, якими володіє компанія; умов ринків, на яких діє компанія; переваги фірмової інтегрованої структури компанії.

7. З точки зору макроекономічного підходу до дослідження процесу транснаціоналізації країни відрізняються одна від одної ступенем розвитку або схильності залучати міжнародний бізнес відповідно до їх економічного середовища, системи та політики; транснаціональна бізнес-активність може впливати на природу та характер „даймонду” конкурентних переваг країн, які охоплені цією активністю; для ТНК ключовою проблемою є дисперсія її фірмових специфічних переваг над національними границями; національна політика країни по відношенню до ТНК буде залежати від того, чи є вона чистим експортером ПІІ; чистим одержувачем ПІІ; або є „подвійним” гравцем із припливом та експортом інвестицій; сучасна дійсність, в якій перебуває велика кількість сьогоднішніх ділових урядових взаємодій, - є те, що уряди все більш і більш неоднозначно розділяються на домашню країну і країну-реципієнт; стратегічний підхід ТНК до урядової політики передбачає її врахування як ендогенного, а не екзогенного чинника відносно стратегії фірми.

8. У сучасному світі створюється якісно нове поле глобальної конкуренції, формуються нові гегемонії і контргегемонії шляхом створення мереж глобальних корпорацій, які охоплюють своєю діяльність цілі глобальні ринки. Мережеві корпоративні структури адекватно до глобальних умов відображають зв'язки між елементами внутрішнього і зовнішнього конкурентного середовища. Трансформація організаційних моделей ТНК у глобальні корпорації потребує нового погляду на формування концепцій їхньої діяльності.

9. Необхідність формування гнучкості в сучасній стратегії ТНК стала викликом на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища, включаючи глобальні ринки. Внутрішні ринки сучасних глобальних корпорацій стають «відкритими» для пошуку альтернативних моделей глобального сорсингу: аутсорсинг, вторинний сорсинг, застосування обох цих моделей одночасно.

10. Сучасна динамічна парадигма формування стратегії експансії нових ринків глобальними корпораціями повинна враховувати динамізм даного процесу, реалізацію принципу гнучкості у загальній стратегії глобальних корпорацій у відповідь на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища, а також підходи як з точки зору специфічних фірмових переваг глобальних корпорацій, так і з точки зору систем конкурентних переваг країн базування та країн, що приймають. Процес формування глобальними корпораціями стратегії експансії на нові ринки включає такі етапи: формування внутрішньої системи конкурентних переваг компанії; формування стратегічних цілей і мотивів діяльності глобальних корпорацій; аналіз систем переваг альтернативних ринків; імплементація форм експансії на нові ринки.

11. У сучасному світі можна визначити такі напрямки формування глобального економічного лідерства: лідерство окремих мегарегіонів, країн, галузей, корпорацій, особистостей. На сьогодні 100 найбільших ТНК світу відіграють значну роль у міжнародному виробництві. У 2005 р., на їх частку припадало близько 10, 17 та 13% відповідно оцінених зарубіжних активів, продажів та зайнятості по всіх ТНК світу. Значне зростання цих показників спостерігається протягом останніх років починаючи з 2002 р. За походженням 84 зі 100 компаній мають штаб-квартири у країнах Тріади (ЄС, Японія та США), США домінують - на їх частку припадає 24 ТНК. На п'ять країн (США, Великобританію, Францію, Німеччину та Японію) припадає 72 ТНК зі 100 топ-компаній; 58 зі 100 ТНК-лідерів діяли у 6 галузях економіки: виробництві автомобілів, нафтопереробці, електроніці та виробництві електрообладнання, фармацевтиці, телекомунікаціях, у постачанні електроенергії, газу та води.

12. Специфічними принципами оптимальної взаємодії ТНК та національних економік є такі: поважання суверенітету країн, де вони діють; забезпечення виконання вимог законодавчих систем цих країн; у формуванні своєї стратегії виходити з пріоритетів економічної політики країн; дотримання вимог конкуренції та антимонопольного регулювання; невтручання у внутрішню політику країн, що приймають; утримання від корупції; поважання соціокультурних цілей, цінностей та традицій країн, що приймають; забезпечення у своїй діяльності вимог глобальної екологічної безпеки; дотримання принципів соціальної відповідальності перед суспільством; забезпечення у своїй діяльності виконання принципів формування відносин з урядами держав за моделлю «стратегічного партнерства».

13. Для формування процесу узгодження цілей діяльності транснаціональних корпорацій з інтересами країн базування та країн-реципієнтів з метою запобігання можливих конфліктів між усіма сторонами оптимальна взаємодія ТНК з міжнародними організаціями повинна будуватися на засадах таких специфічних принципів: на глобальному рівні - впровадження на добровільній основі правил поведінки відповідно до вимог законодавчих норм системи міжнародного права, у своїй діяльності виходити з пріоритетів розвитку світового суспільства, які визначаються міжнародними організаціями, дотримання принципів прозорості; здійснення постійних консультацій з питань узгодження цілей діяльності ТНК та інтересів країн базування і країн-реципієнтів інвестицій з метою запобігання виникнення конфліктів; дотримання вимог надання інформації з питань порушення державних гарантій та міжнародних норм стосовно прав іноземних інвесторів у країнах, що приймають; у своїй діяльності виходити з принципів забезпечення глобальної екологічної безпеки та соціальної відповідальності перед світовим суспільством; дотримання вимог міжнародних організацій у сфері трудових відносин; на регіональному рівні: дотримання вимог спільної торговельної політики та політики відносно руху товарів, послуг, осіб, капіталу, технологій, ноу-хау між державами-членами організацій; у формуванні власної стратегії виходити з пріоритетів сільськогосподарської та промислової політики країн-членів економічних регіональних організацій; дотримання вимог політики у сфері екологічної та соціальної безпеки в країнах-членах регіональних організацій; урахування в своїй діяльності пріоритетних напрямів розвитку співробітництва між країнами-членами регіональних організацій; надання пропозицій та консультацій щодо поліпшення інвестиційного клімату в країнах-членах регіональних угруповань.

14. Щодо особливостей розвитку процесу транснаціоналізації в межах регіональних економічних угруповань відзначено: стійку закономірність зміни траєкторії кривої динаміки припливу ПІІ в країни після моменту входження їх до регіональних інтеграційних угруповань у бік різкого підвищення темпу зростання даного показника; найбільш значущими є залежності між потоками ПІІ в країни з ємними ринками, які входять до окремих інтеграційних угруповань (Україна, РФ у складі ОЧЕС; Бразилія і Аргентина у складі МЕРКОСУР); у випадку наявності низької ємності ринків країн, що входять в інтеграційні угруповання, спостерігається значна залежність між зростанням ПІІ в окремі з країн регіону та зростанням імпорту готової продукції в інші країни даних регіонів.

15. До сучасних тенденцій у світовій динаміці діяльності ТНК можна віднести: зростання монополізації світових товарних та факторних ринків, загострення на них глобальної конкуренції; як наслідок діяльності ТНК та глобальної економічної інтеграції формування глобальних ринків поки що на окремих з них; домінування у міжнародному русі капіталу напрямку потоків між розвиненим країнами, що також є наслідком інтенсифікації процесів концентрації світового капіталу та бізнесу, формування глобальних корпорацій, перш за все шляхом укладання угод по транскордонних злиттях і поглинаннях; формування нових країн базування транснаціонального бізнесу серед групи країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою; інтенсифікація міжнародних потоків капіталу серед групи країн, що розвиваються, та серед країн з перехідною економікою; концентрація аутсорсингу послуг у країнах, що розвиваються; переважне перенесення ТНК на ринки країн, що приймають, капіталомісткого та наукомісткого виробництва.

16. Інтеграційними пріоритетами розвитку України на макрорівні є формування державної політики участі у регіональних економічних угрупованнях. Що стосується інтеграційних процесів на мікрорівні, то їх проявом є участь українських суб'єктів господарювання у світовому процесі транснаціоналізації через залучення прямих іноземних інвестицій з боку світових ТНК та формування транснаціонального характеру бізнесу власних підприємств.

17. Серед мотивів діяльності ТНК на українському ринку основним є використання розміру та потенціалу ринку, інтерес до доступу на ринок, зростання експортних можливостей завдяки розвитку діяльності на даному ринку, ресурсне забезпечення виробництва, в тому числі експорту, а також вартість та якість ресурсів, умови ведення бізнесу.

18. Методологічний підхід до оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро- та мезарівнів має включати розрахунок інтегрованих показників та середніх індексів потенціалу транснаціоналізації галузей економіки і компаній, а також індекси мотивації даної діяльності. Серед галузей промисловості України хімічна та нафтохімічна галузь має відносно високий оціночний показник потенціалу транснаціоналізації та відповідний відносно високий рівень його реалізації; галуззю, яка здійснює зарубіжну інвестиційну діяльність вище за оціночне значення потенціалу транснаціоналізації, є машинобудування; лідерами за показником потенціалу є металургія та видобування паливно-енергетичних корисних копалин, проте реалізують його відбувається в цих галузі та сфері діяльності на досить низькому рівні; такі галузі та види економічної діяльності як виробництво та розподіл електроенергії, газу і води, харчова галузь, виробництво коксу і нафтопереробка, отримали як за індексом потенціалу транснаціоналізації, так і за фактичною реалізацією міжнародної інвестиційної діяльності характеристику «аутсайдери транснаціоналізації». Оцінка потенціалу транснаціоналізації компаній на прикладі окремих підприємств металургійної галузі промисловості дає можливість зробити висновок, що найвищі значення даного показника мають національні компанії, що вже є включеними до вертикально або горизонтально інтегрованих структур.

19. При побудові державної стратегії взаємодії України з ТНК на основі моделі «стратегічного партнерства» необхідним є дотримання таких принципів державної регуляторної політики: для ТНК зарубіжного походження - необхідність застосування справедливого і недискримінаційного режиму; стимулювання ТНК до реалізації переважно інвестиційних стратегій, орієнтованих на розвиток експортного інноваційного виробництва; вимагання дотримання ТНК принципів соціальної відповідальності по відношенню до населення країни, що приймає; для ТНК національного походження - створення передумов для реалізації потенціалу транснаціоналізації власних підприємств і галузей економіки країни залежно від видів стратегій, що впроваджуються; вимагання дотримання принципів економічної безпеки країни.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, брошури:

1. Орєхова Т.В. Транснаціоналізація економічних систем в умовах глобалізації: (монографія) / Т.В. Орєхова. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - 394 с. (22,8 д.а.).

2. Иностранные инвестиции в промышленности Донбасса: история, статистика, проблемы современного развития / Ю.В.Макогон, Г.Д.Чижиков, В.А. Кравченко, Е.А. Медведкина, Т.В. Орехова, В.Д. Нестерцов, С.М. Нестерцова, Е.В. Щербинина, К.В.Лысенко, А.Н.Дроняева: монография. - Донецк: ДонНУ-ДонФНИСИ, 2007. - 188 с. (6,95 д.а./ 0,5 д.а.).

Особистий внесок здобувача: підрозділи 3.1.Совместные предприятия и их роль в развитии экономики; 3.2. Иностранные инвестиции в условиях нового украинского законодательства.

3. Glodmann N., Slava S., Makogon Y., Orekhova T., Dubouvskaya A. Internalization of SME in Ukraine // Handbook of Research on European Business and Entrepreneurship / Ed. By L.-P. Dana, I.M. Welpe, M.Han and V.Ratten. - Cheltenham, UK - Northampton, MA: Edward Elgar Publishing, Inc., 2007. - Р. 660-681. (1,1 д.а./0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: запропоновано методологію оцінки рівня інтернаціоналізації підприємств малого та середнього бізнесу, яку було апробовано на прикладі України.

4. Трансформація світового ринку капіталу в умовах транснаціоналізації: (монографія) / Ю.В.Макогон, Т.В.Орєхова, К.В.Лисенко, М.І.Голубов. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - 248 с. (10,25 д.а./2,7 д.а.).

Особистий внесок здобувача: підрозділи: 1.2. Місце та роль ринку капіталу в системі світових факторних ринків; 1.3. Сутність, теорії та концепції транснаціоналізації світової економіки та міжнародного руху капіталу; 2.1. Глобальні тенденції та розвиток моделі світового ринку капіталу; 3.1. Аналіз динаміки транснаціоналізації світової економіки; 4.1. Основні напрямки та особливості трансформаційних процесів на світовому ринку капіталу.

Публікації у наукових фахових виданнях:

5. Орєхова Т.В. Методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації галузей промисловості / Т.В. Орєхова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2008. - С. 983-989. (0,4 д.а.).

6. Орєхова Т.В. Протиріччя та взаємодія між країнами і транснаціональними корпораціями в умовах невизначеності глобального економічного середовища / Т.В. Орєхова // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2007. - Вип. 5. - С. 59-65. (0,4 д.а.).

7. Орєхова Т.В. Регіональний компонент інтеграції України до процесу транснаціоналізації світової економіки / Т.В. Орєхова // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. - 2007. - Вип. ІІІ. - С. 55-64. (0,5 д.а.).

8. Орєхова Т.В. Система взаємодії транснаціональних корпорацій з суб'єктами глобалізації та регіоналізації світової економіки / Т.В. Орєхова // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. трудов. - Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 451-455. (0,4 д.а.).

9. Orekhova T. The Changes of Cultural Values: Lithuanian and Ukrainian Case / T.Orekhova, J. Ciburiene, J. Guscinskiene // Social Research. Research Work. - 2007. - № 2(10). - P. 33-38. (0,4 д.а./0,13 д.а.).

Особистий внесок здобувача: досліджено зміни у культурних цінностях українців у зв'язку з розвитком інтеграційних процесів в Європі.

10. Орєхова Т.В. Мегатенденції процесу транснаціоналізації світової економічної системи / Т.В. Орєхова // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць. - К.: КНУ ім. Т.Г.Шевченка, 2007. - Вип. 13. - С. 51-59. (0,4 д.а.).

11. Орєхова Т.В. Еволюція транснаціонального характеру країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою / Т.В. Орєхова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - № 2. - С.148-154. (0,4 д.а.).

12. Орєхова Т.В. Диверсифікація міжнародної інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій в умовах динаміки світових макроекономічних показників / Т.В. Орєхова, Г.В. Бардакова // Вісник Донецького національного університету. Сер. В: Економіка і право. - 2006. - №2, т.1. - С. 60-65. (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: досліджено особливості стратегій портфельного інвестування ТНК.

13. Орехова Т.В. Методологические основы транснационального инвестиционного сотрудничества в рамках ОЧЭС / Т.В. Орехова // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. трудов. - Свиштов - Донецк: ДонНУ-СА «Д.А. Ценов», 2006. - Т.2. - С.407-412. (0,4 д.а.).

14. Орєхова Т.В. Транснаціоналізація в контексті світосистемного аналізу / Т.В. Орєхова // Вісник Донецького національного університету. Сер.В: Економіка і право. - Спецвипуск. -2006. - Т.1. - С. 128-134 . (0,4 д.а.).

15. Орєхова Т.В. Конкурентні переваги регіонів України в умовах її інтеграції до європейського процесу транснаціоналізації / Т.В.Орєхова, С.Є.Борисова // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. - Чернівці, 2006. - Вип. ІІІ. - С. 187-198. (0,6 д.а./0,5 д.а.).

Особистий внесок здобувача: запропоновано оцінку системи конкурентних переваг Донецького регіону.

16. Орехова Т.В. Методологические аспекты исследования современных тенденций развития процесса транснационализации мировой экономики / Т.В. Орехова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Ч. ІІІ. - С. 922-927. (0,4 д.а.).

17. Орехова Т.В. Стратегическое планирование в условиях транснационального бизнеса / Т.В. Орехова, Г.А.Черниченко // В криза ли е планирането?: Юбилеен алманах. - Свиштов: Хозяйственная академия им. Ценова, 2005. - Т.1. - С. 35-40. (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: досліджено мотивацію інвестиційної діяльності ТНК в країнах Центральної і Східної Європи.

18. Орєхова Т.В. Потенціал інтеграції України у процес транснаціоналізації світової економіки / Т.В.Орєхова // Актуальні проблеми міжнародних відносин: зб. наук. праць: у 2-х частинах. - К.: КНУ ім. Т.Шевченка. Ін-т міжнар. відносин, 2005. - Вип. 51, ч. 1. - С. 153-162. (0,5 д.а.).

19. Орехова Т.В. Конкурентные преимущества Украины в процессе ее интеграции в рынок капитала стран ОЧЭС / Т.В. Орехова // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. трудов. - Донецк - Таганрог - Свиштов: ДонНУ, 2005. - С. 158-162. (0,4 д.а.).

20. Орєхова Т.В. Методологічні принципи оцінки ефективності діяльності ТНК / Т.В. Орєхова // Вісник Донецького університету. Сер. В: Економіка і право. - 2005. - №1. - С. 90-97. (0,5 д.а.).

21. Орехова Т.В. Методологические подходы к изучению проблем создания и функционирования транснациональных интегрированных структур / Т.В. Орехова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2005. - Ч. 3. - С. 876-882. (0,4 д.а.).

22. Орехова Т.В. Механизм эффективной интеграции Украины в мировую систему транснационального капитала / Т.В. Орехова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2004. - Ч. 1. - С. 83-88. (0,4 д.а.)

23. Орехова Т.В. Динамика процесса интеграции Украины в мировой рынок капитала в контексте структурной трансформации ее экономики / Т.В. Орехова, Ю.В.Макогон, И.В.Хаджинов // Ekonomika un uznemejdarbiba. Tausaimnieciba: Teorija un prakse: Rigas Tehnikas Universitates Zinatniskie paksti. - Riga: RTU Isdevnieciba, 2004. - Р. 75-82. (0,4 д.а. / 0,13 д.а.)

Особистий внесок здобувача: оцінено динаміку залучення інвестицій у Донецьку область.

24. Орехова Т.В. Формирование конкурентных преимуществ транснациональных корпораций / Т.В. Орехова // Вісник Донецького національного університету. Сер. В: Економіка і право. - 2004. - №2. - С. 70-78. (0,4 д.а.).

25. Орехова Т.В. Механизм влияния процесса транснационализации и притока прямых иностранных инвестиций на экономический рост государства / Т.В. Орехова // Вісник Донецького національного університету. Сер.В: Економіка і право. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - №1. - С.22-33. (0,7 д.а.).

26. Орехова Т.В. Интеграция стран Юго-Восточной и Центральной Европы в процесс транснационализации мировой экономики / Т.В. Орехова // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ: сб. науч. трудов. - Донецк- Свиштов: СА «Д.А. Ценов», ДонНУ, 2004. - Т. 1. - С. 102-114. (0,8 д.а.).

27. Orekhova T. Internationalizational Processes in the Food Industry: Experience of Ukraine / Т. Orekhova, Y. Makogon, E. Pashko // Preceedings of HAICTA 2004 “International Conference on Information Systems & Innovative Technologies in Agriculture, Food and Environment. (Thessaloniki, Greece 18-20 march, 2004). - Thessaloniki, 2004. - Vol. II. - P. 259-268. (0,5 д.а. / 0,17 д.а.).

Особистий внесок здобувача: систематизовано види, шляхи та рівні інтернаціоналізації; запропоновано метод оцінки рівня інтернаціоналізації галузей економіки.

28. Orekhova T. Development of competitive advantages of national economy of Ukraine under the condition of transnationalisation process growth / T. Orekhova // Poboljsanje performansi preduzeca - uslov poslovanja u evropskom okruzenju: Zbornik radova medunarodni naucni skup. (Beograd, Serbia, 10 decembar, 2004). - Beograd, 2004. - Р. 39 - 45. (0,58 д.а.).

29. Orekhova T. Globalization and transnationalisation: interactive and complementary tendencies of modern economic / T.V. Orekhova, I.V. Khadzhynov // Ekonomske teme: Casopis. - Nis: Univerzitet u Nisu, 2003. - Vol. 2. - P.439-447. (0,4 д.а. / 0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: оцінено динаміку та структуру міжнародної інвестиційної діяльності ТНК

30. Orekhova T. Investment Cooperation between Ukraine and EU countries / T.Orekhova, G. Bardakova // Strategies and Challenges in the Process of Accession to the European Union Research Papers. - Svishtov, Bulgaria, 2003. - P. 38-43. (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано динаміку та структуру припливу прямих іноземних інвестицій в Україну із країн ЄС

31. Orekhova T. The modern trends of world economy transnationalisation / T.Orekhova // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2003. - Ч. 1. - С. 87-90. (0,4 д.а.).

32. Орехова Т.В. Перспективы и направления расширения торгового и инвестиционного сотрудничества стран-членов ОЧЭС / Т.В. Орехова // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ: сб. науч. трудов. - Донецк - Свиштов - Албена: ДонНУ, 2003. - С. 237-241. (0,4 д.а.).

33. Орехова Т.В. Пути и перспективы интеграции Украины в процесс транснационализации мировой экономики / Т.В. Орехова // Вісник Донецького університету. Сер.В: Економіка і право. - 2003. - №1. - С. 132-136. (0,4 д.а.).

34. Орехова Т.В. К вопросу о совершенствовании механизма привлечения иностранных инвестиций в Украину / Т.В. Орехова, Ю.В. Макогон, Ю.А. Гохберг // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Сер.: Економічна. Донецьк: ДДТУ, 2002. - Вип. 49. - С. 76-85. (0,6 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено прогнозування припливу ПІІ в країни Східної Європи; запропоновано концепцію підвищення інвестиційної активності іноземних резидентів в Україні.

35. Орехова Т.В. Украина в процессе транснационализации мировой экономики / Т.В. Орехова, К.В. Лысенко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2002. - Ч.1. - С. 248-250. (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено шляхи та передумови інтеграції української економіки в процес транснаціоналізації.

36. Орєхова Т.В. Інтеграційні процеси та глобалізація / Ю.В.Макогон, Т.В.Орєхова // Стратегія економічного розвитку України. - К., 2002. - Вип.5. - С. 123-130. (0,6 д.а./0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено основні складові та форми прояву процесу глобалізації.

37. Orekhova T.V. Influence of processes of privatization on formation of national investment processes in the countries with transient economies / T.V.Orekhova, V.V.Murashko // Ekonomske teme: Casopis. - Nis: Univerzitet u Nisu, 2002. - Vol.1-2. - P.687-691. (0,4 д.а./0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано процеси залучення іноземного капіталу в економіку України через приватизацію державних підприємств.

38. Orekhova T. Integration and trasnationalization processes in the context of competition advantages of transitional countries / T.V. Orekhova // Регионально икономическо сътрудничество и интеграция на страните от Юго-Източна Европа: Межуниверситетска науч.-практ. конф., Свищов, 7-9 ноември 2002 г.- Свищов. - 2002. - Т.1. - С. 102-107. (0,4 д.а.).

39. Orekhova T. The Dynamics of the Investment Processes In Ukraine in the Term of Transition / Т. Orekhova, G. Chernichenko // Ekonomske teme: Casopis. - Nis: Univerzitet u Nisu, 2001. - Vol. 1-2. - P.355-361. (0,5 д.а./0,35 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан та перспективи формування основних джерел інвестиційної діяльності в Україні.

40. Орехова Т.В. Перспективы транснационализации экономики Украины / Т.В. Орехова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2001. - Ч.1. - С. 233-236. (0,4 д.а.).

41. Орехова Т.В. Формирование внешнеэкономической политики государств в период рыночной трансформации / Т.В. Орехова, Б. Бийен // Известия высших учебных заведений. Северо-Кавказский регион. - 2001. - № 4 (116). - С . 95 - 98. (0,47 д.а./ 0,23 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено проблеми формування зовнішньоекономічної політики та стратегії України.

42. Орехова Т.В. Перспективы траснационализации стран с переходной экономикой / Т.В. Орехова // Ekonomske teme: Casopis. - Nis: Univerzitet u Nisu, 2000. - Vol. 2. - P.77-90. (0,8 д.а.).

43. Orekhova T. The problems of Ukraine's adaptation in the world-economic system / T.V. Orekhova // Ekonomske teme: Casopis. - Nis: Univerzitet u Nisu, 2000. - Vol. 1. - P. 97-101. (0,4 д.а.).

44. Орехова Т.В. Анализ современного состояния инвестиционных процессов в странах с переходной экономикой на примере Украины / Т.В. Орехова // Ekonomske teme: Casopis. - Nis: Univerzitet u Nisu, 1999. - Vol. 1-2. - P. 239-249. (0,6 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

45. Орєхова Т.В. Економічна динаміка як основа розвитку інтеграційних процесів у рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва / Т.В. Орєхова // Збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. „На схід та південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного розвитку” (5-7 жовтня 2006 р.). - К.: КНЕУ, 2006. - С. 126-127. (0,2 д.а.).

46. Орєхова Т.В. Інвестиційна привабливість України в контексті її участі в європейських процесах транснаціоналізації / Т.В. Орехова // Актуальні проблеми міжнародних відносин: зб. наук. праць: у 2-х частинах. - К.: КНУ ім. Т.Шевченка. Ін-т міжнар. відносин, 2006. - Вип. 65, ч. ІІ. - С. 44-45. (0,2 д.а.).

47. Орєхова Т.В. Теоретико-прикладні підходи до визначення рівня формування транснаціонального характеру економіки країни / Т.В. Орєхова // Матеріали наук.-практ. конф. „Громадянське суспільство України у площині економічного, правового, політичного та духовного розвитку”. - Черкаси: Черкаський ін-т МАУП, 2006. - С. 32-36. (0,4 д.а.).

48. Орехова Т.В. Перспективы расширения внешнеторгового и инвестиционного сотрудничества стран-членов Организации Черноморского экономического сотрудничества / Т.В. Орехова, К.В. Лысенко // Экономика, курорты и туризм стран Черноморского бассейна: сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. (Россия, г. Краснодар, 20-22 мая 2004 г.). - Краснодар: ИМСИТ, 2004. - С. 17-21. (0,4 д.а./0,3 д.а.).

...