транзит газу, млрд. куб. метрів / проектна потужність на виході української газотранспортної системи х 100

33,6

Наступним етапом є визначення характеристичних значень індикаторів.

Для кожного індикатора стану економічної безпеки України розроблені характеристичні значення, які визначають рівень економічної безпеки [27].

Діапазон характеристичних значень кожного показника (індикатора) вимірюється від 0 до 1 (або від 0 до 100 відсотків) та ділиться на п'ять інтервалів:

[y₀, y_крит), [y_крит, y_небезп), [y_небезп, y_нездв), [y_нездв, y_здв), [y_здв, y_опт],

де y₀ - значення індикатора, яке характеризується як мінімальний або абсолютно небезпечний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0;

y_крит - значення індикатора, яке характеризується як критичний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,2, або 20 % оптимального значення;

y_небезп - значення індикатора, яке характеризується як небезпечний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,4, або 40 % оптимального значення;

y_нездв - значення індикатора, яке характеризується як незадовільний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,6, або 60 % оптимального значення;

y_здв - значення індикатора, яке характеризується як задовільний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 0,8, або 80 % оптимального значення;

y_опт - значення індикатора, яке характеризується як оптимальний рівень економічної безпеки та за якого рівень економічної безпеки дорівнює 1, тобто дорівнює оптимальному значенню.

Наступним етапом є нормування індикаторів.

Нормування індикаторів здійснюється за допомогою лінійної функції таким чином, щоб характеристичні значення індикаторів потрапляли в зіставні за величиною інтервали.

Перехід від абсолютних до нормованих значень індикаторів дозволяє вимірювати індикатори за шкалою від 0 до 1 або у відсотках: 0 відповідає 0 %, 1 - 100 %.

Відповідно, отримане нормоване значення індикатора характеризує своєю величиною ступінь наближення до оптимального значення 1.

Таким чином при формуванні множин було виявлено, що індикатори відносяться до типу А, тобто до певного значення є стимулятором, а в разі подальшого його збільшення є дестимулятором.

Нормування такого індикатора потребує поєднання розрахунків за типом С (для лівої частини, яка є стимулятором) та за типом В (для правої частини, що є дестимулятором) [19].

Нормування індикатора за типом С здійснюється за такою формулою:

1, x_опт Ј x_ij

	0,2exp (	xij - xкрит __________ ni	), xij < 0 ? xij < xкрит	(2.1)
	0,2	xij __________ xкрит	, 0 < xij < xкрит
	0,2 + 0,2	(xij - xкрит) __________ (xнебезп - xкрит)	, xкрит Ј xij < xнебезп
	0,4 + 0,2	(xij - xнебезп) __________ (xнездв - xнебезп)	, xнебезп Ј xij < xнездв
	0,6 + 0,2	(xij - xнездв) __________ (xздв - xнездв)	, xнездв Ј xij < xздв
	0,8 + 0,2	(xij - xздв) _______ (xопт - xздв)	, xздв Ј xij < xопт

де

x_ij - значення i-го індикатора в період j;

y_ij - нормоване значення індикатора x_ij;

n_i - константа згладжування, для кожного індикатора визначається окремо експертним шляхом.

Нормування індикатора за типом В здійснюється за такою формулою:

У=

	1, xij < xопт
	0,8 + 0,2	(xздв - xij) __________ (xздв - xопт)	, xопт Ј xij < xздв
	0,6 + 0,2	(xнездв - xij) _______ (xнездв - xздв)	, xздв Ј xij < xнездв
	0,4 + 0,2	(xнебезп - xij) ________ (xнебезп - xнездв)	, xнездв Ј xij < xнебезп	(2.2.)
	0,2 + 0,2	(xкрит - xij) ________ (xкрит - xнебезп)	, xнебезп Ј xij < xкрит
	0,2	xкрит ___________ xij	, xij ? xкрит

де x_ij - значення i-го індикатора в період j;

y_ij - нормоване значення індикатора x_ij.

Нормовані показники за кожним індикатором наведено у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Нормовані індикатори сфери зовнішньоекономічної безпеки України

№	Найменування показника сфери зовнішньоекономічної безпеки країни	Нормована оцінка	Характеристичні значення індикатора
1	2	3	4
1	Відкритість економіки, відсотків	40	XLздв
2	Коефіцієнт покриття експортом імпорту, разів	0,8	XLкрит
3	Питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі експорту товарів, відсотків	26,3	XRкрит
4	Питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі імпорту товарів, відсотків	31,8	XRкрит
5	Питома вага провідного товару (товарної групи) в загальному обсязі експорту товарів, відсотків	0,6	XRздв
6	Питома вага провідного товару (товарної групи) за виключенням енергетичного імпорту в загальному обсязі імпорту товарів, відсотків	0,6	XRопт
7	Частка імпорту у внутрішньому споживанні країни, відсотків	3	XRкрит
8	Індекс умов торгівлі (ціновий), відсотків	9,9	XLнездв
9	Завантаженість транзитних потужностей нафтотранспортної системи, відсотків	25	XRкрит
10	Завантаженість транзитних потужностей газотранспортної системи, відсотків	33,6	XRкрит

Останнім етапом є розрахунок інтегральних індексів та загального інтегрального індексу зовнішньоекономічної безпеки.

Інтегральний індекс економічної безпеки визначається ієрархічно.

Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою безпеки здійснюється за такою формулою:

I_m=?d_iy_i (2.3)

де I_m - агрегований показник/субіндекс m-ї сфери економічної безпеки, де m = (1, 2, 3.9);

d_i - ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс складової економічної безпеки;

y_i - нормалізована оцінка i-го індикатора.

Таким чином результати розрахунків наведено у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Агреговані показники зовнішньоекономічної безпеки України

№	Найменування індикатора	Агрегований показник зовнішньоекономічної безпеки (I4)
1	2	3
1	Відкритість економіки, відсотків	3,34
2	Коефіцієнт покриття експортом імпорту, разів	0,08
3	Питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі експорту товарів, відсотків	2,33
4	Питома вага провідної країни-партнера в загальному обсязі імпорту товарів, відсотків	2,97
5	Питома вага провідного товару (товарної групи) в загальному обсязі експорту товарів, відсотків	0,05
6	Питома вага провідного товару (товарної групи) за виключенням енергетичного імпорту в загальному обсязі імпорту товарів, відсотків	0,05
7	Частка імпорту у внутрішньому споживанні країни, відсотків	0,29
8	Індекс умов торгівлі (ціновий), відсотків	0,98
9	Завантаженість транзитних потужностей нафтотранспортної системи, відсотків	2,49
10	Завантаженість транзитних потужностей газотранспортної системи, відсотків	2,60
Разом:	15, 20

Отже, інтегральний індикатор зовнішньоекономічної безпеки України в цілому розраховується за такою формулою [13]:

І = ?d_mI_m (2.4.)

де d_m - ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь внеску показника/субіндекса m-ї сфери економічної безпеки в інтегральний індекс економічної безпеки України;

I_m - агрегований показник/субіндекс m-ї сфери економічної безпеки, де m = (1, 2, 3.9).

Так інтегральний індикатор зовнішньоекономічної безпеки розраховується таким чином:

І = ?15, 20_{4 *} 0,1095₄ =1,66

Отже, для визначення інтегральної оцінки зовнішньоекономічної безпеки України було проведено наступні етапи: формування множини (переліку) індикаторів; визначення характеристичних значень індикаторів; нормування індикаторів; визначення вагових коефіцієнтів; розрахунок інтегральних індексів за окремими сферами економіки та інтегрального індексу економічної безпеки в цілому.

Висновки до розділу 2

Соціально-економічний розвиток на тривалих тимчасових інтервалах і в масштабах, що перевершують одну країну, є прогресивним, поступальним процесом. Аналіз соціально-економічного стану України був проведений за трьома основними блоками - економіка, населення та навколишне середовище. За результатами аналізу соціально-економічний стан України є задовільним.

Складовими економічної безпеки є дев'ять індикаторів, кожний з яких дає кількісну оцінку економічної безпеки України, а саме індикатори виробничої безпеки, демографічної безпеки, енергетичної безпеки, зовнішньоекономічної безпеки, інвестиційно-інноваційної безпеки, макроекономічної безпеки, продовольчої безпеки, соціальної безпеки та фінансової безпеки країни.

Для визначення інтегральної оцінки зовнішньоекономічної безпеки України було проведено наступні етапи: формування множини (переліку) індикаторів; визначення характеристичних значень індикаторів; нормування індикаторів; визначення вагових коефіцієнтів; розрахунок інтегральних індексів за окремими сферами економіки та інтегрального індексу економічної безпеки в цілому.

Розділ 3. Проблеми та напрями забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України

3.1 Напрями підвищення темпів соціально-економічного розвитку України

Стратегічною метою розвитку України є побудова сильної та сучасної європейської демократичної держави з потужною економікою для забезпечення гідного життя кожного громадянина.

Таким чином, найважливішою проблемою сучасного етапу розвитку економіки України є пошук нового балансу пріоритетів у вирішенні завдань соціально-економічної політики.

Вирішення всього комплексу соціально-економічних проблем безпосередньо пов'язане з модернізацією економіки як підвищення соціально-економічної безпеки регіонів з інвестиційним забезпеченням, що вимагає подальшого нарощування обсягу інвестицій та підвищення ефективності їх використання [32, 37,41].

З опорою на інвестиції реалізуються пріоритетні національні проекти розвитку агропромислового комплексу, забезпечення населення доступним комфортним житлом, підвищення рівня освіти та охорони здоров'я.

Для створення сприятливого інвестиційного клімату завдання державної політики повинні передбачати як заходи з дерегуляції, так і заходи із забезпечення макроекономічної стабільності [27].

Завданнями державної політики є:

приведення вітчизняного законодавства у відповідність з нормами та стандартами ЄС;

укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи тимчасове набрання чинності положеннями щодо створення зони вільної торгівлі;

виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

забезпечення функціонування повномасштабної зони вільної торгівлі СНД та покращення доступу товарів вітчизняного виробництва та послуг на ринки країн СНД;

створення комплексної системи просування товарів вітчизняного виробництва на зовнішній ринок;

активізація роботи на нових перспективних ринках Азії, Латинської Америки, Тихоокеанського регіону, диверсифікація експорту вітчизняних товарів на цих ринках;

подальше підвищення ефективності роботи спільних міжурядових комісій із співробітництва;

визначення додаткових інструментів, що сприятимуть розвитку торговельного співробітництва та експорту вітчизняних товарів;

мобілізація ресурсів міжнародних фінансових організацій та донорів міжнародної технічної допомоги для сприяння економічному розвитку України, їх концентрація на пріоритетних напрямах соціального та економічного розвитку України;

удосконалення інструментів, видів та форм зовнішніх ресурсів, у тому числі впровадження нових механізмів поєднання кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій і грантових ресурсів донорів;

розширення участі вітчизняних виробників і постачальників у проведенні торгів у рамках реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів;

підвищення ефективності використання кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій, забезпечення своєчасної реалізації проектів та використання залучених ресурсів;

відновлення діалогу із Світовим банком щодо отримання системних позик для фінансування бюджету та проведення структурних реформ;

вивчення та використання світового досвіду для підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

удосконалення принципів та підходів до співробітництва з донорами з урахуванням принципів рівноправного партнерства та спільної відповідальності за досягнення цілей зовнішньої допомоги, підвищення якості планування проектів вітчизняними бенефіціарами та реципієнтами [48].

Отже, доцільно буде розглянути рекомендовані етапи проведення соціально-економічної політики у наступних напрямах таких, як: забезпечення умов для соціально-економічного зростання; модернізація виробництва та інфраструктури; підвищення соціальних стандартів; посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності у напрямку розв'язання соціальних проблем; зміцнення обороноздатності держави; захист прав і свобод громадян; розвиток міжнародної співпраці.

1) Забезпечення умов для соціально-економічного зростання:

адміністративна реформа - упровадження цілісної взаємоузгодженої системи державного стратегічного планування; приведення функціональної та організаційної структури кожного органу виконавчої влади у відповідність із визначеними цілями його діяльності; створення збалансованої, функціонально узгодженої системи територіальних органів центральних органів виконавчої влади та структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади; підвищення якості та рівня надання адміністративних послуг органами державної, зокрема виконавчої влади;

цінова політика - створення базису для спільної антиінфляційної політики держави, яка спрямована на координацію грошово-кредитної політики і політики управління державним боргом та забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства;

Напрями підвищення соціально-економічного стану України за основними етапами

1) Забезпечення умов для соціально-економічного зростання - адміністративна реформа, цінова політика, грошово-кредитна політика, інвестиційна політика, регуляторна політика та розвиток підприємництва, розвиток науково-технічної та інноваційної сфери, податково-бюджетна політика, управління об'єктами державної власності та корпоративними правами держави, розвиток внутрішньої торгівлі

2) Модернізація виробництва та інфраструктури -

використання промислово-технологічного потенціалу, модернізація транспортної інфраструктури, розвиток зв'язку та інформаційних технологій, оптимізація процесів структурних перетворень у паливно-енергетичному комплексі, підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу, реалізація політики у сфері енергозбереження, будівництво та житлова політика

3) Підвищення соціальних стандарті -

демографічна, сімейна, молодіжна та міграційна політика; державна політика у сфері освіти; забезпечення зростання купівельної спроможності населення; забезпечення природної і техногенної безпеки навколишнього природного середовища; покращення здоров'я населення; політика у сфері житлово-комунального господарства; ринок праці; розбудова інформаційного суспільства; розвиток культури; розвиток туристичної та рекреаційно-курортної сфери; розвиток фізичної культури і спорту захист; пенсійне забезпечення та розвиток загальнообов'язкового державного соціального страхування

4) Посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності у напрямку розв'язання соціальних проблем

5) Зміцнення обороноздатності держави

6) Захист прав і свобод громадян

7) Розвиток міжнародної співпраці

грошово-кредитна політика - згладжування різких коливань обмінного курсу гривні, не обумовлених об'єктивними економічними чинниками, що сприятиме формуванню в економічних агентів стійких орієнтирів у виробленні господарських рішень і стимулюванні попиту на активи, номіновані в національній валюті;

інвестиційна політика - розвиток державно-приватного партнерства, активізація науково-технічної та інноваційної діяльності в інтересах розвитку національної економіки, спрямування інвестиційних потоків у пріоритетні сектори (агропромисловий, оборонно-промисловий та гірничо-металургійний комплекси, хімічну промисловість, машинобудування), створення та вдосконалення функціонування територій пріоритетного розвитку;

регуляторна політика та розвиток підприємництва - дерегулювання підприємницької діяльності та усунення адміністративних бар'єрів за рахунок удосконалення державного нагляду (контролю) за підприємницькою діяльністю суб'єктів господарювання у різних сферах, удосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності шляхом законодавчого врегулювання питань щодо скасування документів дозвільного характеру, запровадження видачі дозволів за принципом "організаційної єдності", активізація фінансово-кредитної та інформаційної підтримки суб'єктів малого підприємництва;

розвиток науково-технічної та інноваційної сфери - запровадження державного замовлення на інноваційну

продукцію шляхом розроблення та внесення змін до законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти в частині формування державного замовлення на впровадження наукоємної (інноваційної) продукції; підвищення конкурентоспроможності сектору наукових досліджень і розробок, забезпечення розвитку державного сектору науки, зокрема розвитку науково-технічної та інноваційної експертизи; поліпшення ефективності бюджетного фінансування наукової сфери шляхом упровадження інструментів державної підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності, оптимізації мережі бюджетних наукових установ на основі об'єктивних критеріїв оцінювання результативності їх науково-технічної діяльності;

податково-бюджетна політика - забезпечення збалансованості державних фінансових ресурсів; формування фундаменту розвитку держави на основі стабілізації державних фінансів шляхом забезпечення прозорості системи державних фінансів та поліпшення управління ними; створення сприятливих умов для бізнесу шляхом зниження адміністративних бар'єрів для його розвитку через подальше вдосконалення системи оподаткування та зменшення навантаження на платників податків; поліпшення управління державним боргом шляхом ефективного управління ризиками, оптимізації структури державного боргу;

управління об'єктами державної власності та корпоративними правами; оптимізація структури державного сектору економіки; запровадження нової моделі управління об'єктами державної власності,;

належне забезпечення державою функції власника через виконання функцій орендодавця, удосконалення нормативного забезпечення оціночної діяльності та недопущення незаконного відчуження державного майна;

розвиток внутрішньої торгівлі - стабілізація цін на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продовольчі товари; сприяння розвитку конкуренції у сфері оптової та роздрібної торгівлі шляхом проведення виваженої державної політики щодо розвитку внутрішньої торгівлі, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій з метою розширення мережі сучасних об'єктів торгівлі та ресторанного господарства, адаптованих до європейських та світових стандартів, упровадження на українському ринку передових торговельних технологій.

2) Модернізація виробництва та інфраструктури складається із наступних етапів:

використання промислово-технологічного потенціалу - підтримка розвитку базових високо - та середньотехнологічних виробництв; просування промислової продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринку; модернізація промислових виробництв та технологій; упровадження високих технологій у провідних галузях економіки та збільшення обсягів випуску високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції;

модернізація транспортної інфраструктури - забезпечення доступності та підвищення якості транспортних послуг шляхом упровадження швидкісного руху пасажирських поїздів та інших денних неспальних пасажирських поїздів; забезпечення функціонування національної системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі України шляхом закупівлі рятувального та іншого спеціального обладнання; створення ефективних стимулів для модернізації інфраструктури галузі зв'язку та впровадження нових технологій та послуг.

розвиток зв'язку та інформаційних технологій - технічна модернізація та переоснащення підприємств вугільної галузі з упровадженням нових технологій шляхом проведення капітального будівництва об'єктів вугле - і торфодобувних підприємств, здійснення технічного переоснащення вугле - і торфодобувних підприємств, завершення виконання робіт, передбачених проектами ліквідації вугледобувних підприємств;

оптимізація процесів структурних перетворень у паливно-енергетичному комплексі;

підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу;

реалізація політики у сфері енергозбереження;

будівництво та житлова політика.

3) Підвищення соціальних стандартів:

демографічна, сімейна, молодіжна та міграційна політика;

державна політика у сфері освіти;

забезпечення зростання купівельної спроможності населення;

забезпечення природної і техногенної безпеки навколишнього природного середовища;

покращення здоров'я населення; політика у сфері житлово-комунального господарства; ринок праці; -

розбудова інформаційного суспільства;

розвиток культури;

розвиток туристичної та рекреаційно-курортної сфери;

розвиток фізичної культури і спорту захист; пенсійне забезпечення та розвиток загальнообов'язкового державного соціального страхування

4) Посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності у напрямку розв'язання соціальних проблем - будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів інфраструктури комунальної власності; реалізацію проектів, пов'язаних із здійсненням екологічних та природоохоронних заходів; придбання обладнання для установ соціально-культурної сфери комунальної власності та комунального транспорту, у тому числі спеціального призначення; здійснення: заходів, пов'язаних із переселенням громадян з аварійних будинків.

5) Зміцнення обороноздатності держави - відновлення, модернізація озброєння та військової техніки, оснащення військ (сил) новітніми зразками; проведення дослідно-конструкторських робіт; удосконалення об'єктів навчально-матеріальної бази для забезпечення підготовки військ (сил); збереження та посилення кадрового потенціалу Збройних Сил України, забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей шляхом покращення медичного та санаторно-курортного забезпечення Збройних Сил України.

6) Захист прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку - розвиток інструментів та механізмів захисту законним прав громадян шляхом надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, розроблення основних принципів та інструментів реалізації державної політики стосовно протидії торгівлі людьми та насильству в сім'ї через взаємодію органів місцевої влади з правоохоронними органами.

7) Розвиток міжнародної співпраці - забезпечення подальшого розвитку співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та донорами міжнародної технічної допомоги через мобілізацію зовнішніх ресурсів.

Отже, для підвищення темпів соціально-економічного розвитку України біли запропоновані наступні етапи: забезпечення умов для соціально-економічного зростання; модернізація виробництва та інфраструктури; підвищення соціальних стандартів; посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності у напрямку розв'язання соціальних проблем; зміцнення обороноздатності держави; захист прав і свобод громадян; розвиток міжнародної співпраці.

3.2 Напрями забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України

Управління зовнішньоекономічною безпекою охоплює такі елементи: визначення загроз, вибір критеріїв та показників їх виміру, розрахунок порогових значень та відхилень, виявлення потенційно можливих наслідків відхилень, дослідження та прийняття ефективних заходів протидії цим загрозам [47].

У таблиці 3.1 представлено потенційні наслідки відхилень від нормативних значень зовнішньоекономічної безпеки України, відповідно до дослідження її стану та основні напрями усунення та попередження загроз.

Таблиця 3.1 - Управління зовнішньоекономічною безпекою України

Загрози	Потенційні ризики та наслідки відхилень	Основні напрями усунення та попередження загроз
1	2	3
Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі	Збільшення зовнішнього валового та державного боргу Обвал національної валюти в період несприятливих зовнішніх умов для країни Втрата внутрішнього ринку та підвищення залежності від імпорту	1) Розвиток внутрішнього ринку та виробництва орієнтованого на імпортозаміщення. 2) Розроблення державних програм стимулювання імпортозаміщення. 3) Плавна девальвація національної грошової одиниці.
Висока експортна залежність	Зростання залежності економіки країни від зовнішньої кон'юнктури на експортних ринках, світових цін. Нерозвиненість внутрішнього ринку Зростання вартості імпорту	1) Розвиток внутрішнього ринку та виробництва орієнтованого на імпортозаміщення. 2) Пошук резервів для споживання експортних товарів в середині країни.
Висока імпортна залежність	Зростання залежності економіки від імпортних поставок, світових цін Втрата внутрішнього ринку (витіснення іноземними товарами вітчизняної продукції з внутрішнього ринку) та скорочення вітчизняного виробництва	1) Розвиток внутрішнього ринку та виробництва орієнтованого на імпортозаміщення. 2) Плавна девальвація національної грошової одиниці.
Низька інвестиційна привабливість для іноземного капіталу	Технологічна відсталість економіки Низькі темпи розвитку економіки	1) Сприяння формування позитивного іміджу України. 2) Створення пільгових умов для іноземного капіталу, який вкладається у пріоритетні галузі економіки. 3) Боротьба з корупцією.
Низька частка інноваційної продукції в експорті країни	Технологічна відсталість економіки Нераціональна структура економіки Зниження експортних можливостей країни	1) Створення пільгових умов для розвитку інноваційного сектору економіки.
Сировинна структура експорту	Технологічна відсталість економіки Нераціональна структура економіки	1) Стимулювання розвитку обробних галузей промисловості. 2) Створення умов для інноваційного розвитку економіки країни. 3) Встановити експортні обмеження на сировинну продукцію.
Обмеженість у виборі партнерів, поставщиків життєво необхідної продукції	Залежність країни від зовнішньоекономічної та митної політики країни-партнера Ризик перенесення економічної кризи у разі виникнення такої у країни-партнера	1) Державна підтримка диверсифікації експортних поставок закордон. 2) Диверсифікація імпортних поставок з інших країн.
	Посилення монозалежності країни від імпорту з енергоносіїв Ціновий диктат на імпортну продукцію	1) Державні програми енергозбереження. 2) Диверсифікація шляхів постачання енергетичних ресурсів шляхом будівництва нафто - та газотерміналів. 3) Пошук альтернативних джерел енергії у власній країні.
Високий зовнішній державний та валовий борг	Дефолт держави Підвищення вартості кредитних ресурсів для країни на зовнішніх ринках	1) Зниження дефіциту державного бюджету.
	Накопичення великих зовнішніх боргів України та їх подальшого збільшення за рахунок нових кредитів, для обслуговування старих Підвищення реального валютного курсу, стримування розвитку експорту та стимулювання імпорту Імпорт інфляції в країну	1) Обмеження кредитування в іноземній валюті в середині країни. 2) Стимулювання кредитування у національній валюті. 3) Стимулювання росту ВВП.

Управління ризиками та усунення загроз зовнішньоекономічної безпеки потребує комплексної розробки стратегії подолання зазначених проблем, на основі сукупності заходів. Робота у двох-трьох напрямках може дати лише проміжні результати та не змінить розбалансованість розвитку зовнішньоекономічного сектору країни [51].

Таким чином, для вирішення основних проблемних питань та забезпечення зовнішньоекономічної безпеки країни необхідно:

зменшити енергозалежність від Росії та активізувати співпрацю з іншими країнами сходу і заходу;

стабілізувати ситуацію у фіскальній сфері та забезпечити прозорі правила ведення бізнесу;

реалізувати нововведення задекларовані у останній редакції Митного кодексу України, що стосуються спрощення та гармонізації митних процедур;

створити рівні умови для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та суттєво зменшити обсяги "сірого імпорту";

забезпечити повну демаркацію кордонів не тільки на заході країни, а й на сході;

призупинити діяльність компаній, що активно використовують офшорні зони для управління своїми фінансовими потоками;

забезпечити стимулювання органами місцевого самоврядування підприємств

суб'єктів ЗЕД з метою створення робочих місць та надходження валютної виручки у країну [53].

Отже, зовнішньоекономічну безпеку держави не можна дослідити без зв'язків з національною та економічною безпекою держави. Виходячи з цього були запропоновані низка рекомендацій, які за умови навіть часткової їх реалізації дозволять суттєво знизити рівень загроз для національної економіки і забезпечити активізацію зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

Висновки до розділу 3

Отже, для підвищення темпів соціально-економічного розвитку України біли запропоновані наступні етапи: забезпечення умов для соціально-економічного зростання; модернізація виробництва та інфраструктури; підвищення соціальних стандартів; посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності у напрямку розв'язання соціальних проблем; зміцнення обороноздатності держави; захист прав і свобод громадян; розвиток міжнародної співпраці.

Таким чином, зовнішньоекономічну безпеку держави не можна дослідити без зв'язків з національною та економічною безпекою держави. Виходячи з цього були запропоновані низка рекомендацій, які за умови навіть часткової їх реалізації дозволять суттєво знизити рівень загроз для національної економіки і забезпечити активізацію зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

Висновки

Зовнішньоекономічна безпека полягає в мінімізації збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників, створенні сприятливих умов для розвитку економіки шляхом її активної участі у світовому розподілі праці, відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам.

Нині зовнішньоекономічна діяльність значною мірою лібералізована без опанування державою відповідних контрольно-регулюючих функцій, притаманних ринковій економіці, без урахування специфіки перехідного періоду, що створює серйозну загрозу економічній безпеці України.

Для забезпечення економічної безпеки важливо визначити перелік продукції, яка повинна вироблятися в Україні за будь-якої кон'юнктури на світових ринках і незалежно від конкурентного середовища на внутрішньому ринку.

Соціально-економічний розвиток на тривалих тимчасових інтервалах і в масштабах, що перевершують одну країну, є прогресивним, поступальним процесом. Аналіз соціально-економічного стану України був проведений за трьома основними блоками - економіка, населення та навколишне середовище. За результатами аналізу соціально-економічний стан України є задовільним.

Складовими економічної безпеки є дев'ять індикаторів, кожний з яких дає кількісну оцінку економічної безпеки України, а саме індикатори виробничої безпеки, демографічної безпеки, енергетичної безпеки, зовнішньоекономічної безпеки, інвестиційно-інноваційної безпеки, макроекономічної безпеки, продовольчої безпеки, соціальної безпеки та фінансової безпеки країни.

Отже, для визначення інтегральної оцінки зовнішньоекономічної безпеки України було проведено наступні етапи: формування множини (переліку) індикаторів; визначення характеристичних значень індикаторів; нормування індикаторів; визначення вагових коефіцієнтів; розрахунок інтегральних індексів за окремими сферами економіки та інтегрального індексу економічної безпеки в цілому.

Для підвищення темпів соціально-економічного розвитку України біли запропоновані наступні етапи: забезпечення умов для соціально-економічного зростання; модернізація виробництва та інфраструктури; підвищення соціальних стандартів; посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності у напрямку розв'язання соціальних проблем; зміцнення обороноздатності держави; захист прав і свобод громадян; розвиток міжнародної співпраці.

Таким чином, зовнішньоекономічну безпеку держави не можна дослідити без зв'язків з національною та економічною безпекою держави. Виходячи з цього були запропоновані низка рекомендацій, які за умови навіть часткової їх реалізації дозволять суттєво знизити рівень загроз для національної економіки і забезпечити активізацію зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

Список використаних джерел

1. Дахно І.І., Бовтрук Ю.А. Міжнародна економіка: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 216 с.

2. Международные экономические отношения: Учебник для вузов/ Е.Ф. Жуков, Т.И. Капаева, Л.Т. Литвиненко и др.; Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 485 с.

3. Економічна безпека у сфері зовнішньоекономічної діяльності та її забезпечення органами внутрішних справ / Кіріенкова І. С.: за ред. канд. е. н. Кіріенкова І.С. - Москва - 215 с.

4. Теорія і практика оцінки зовнішньоекономічної безпеки держави / Хаустова В. Є., Григорова-Беренда Л.І. - УДК 328.2, 2011. - 197 с.

5. Економічна безпека держави: сутність та напрями формування: монографія / Л.С. Шевченко, О.А. Гриценко, С.М. Макуха та ін. / за ред. д-ра екон. наук, проф.Л.С. Шевченко. - Х.: Право, 2009. - 312 с.

6. Григорова - Беренда Л.І. Проблеми економіки №2/Економіка і управління національним господарством, 2010

7. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення (Електронний ресурс) // Режим доступу: http://old. niss.gov.ua/book/rozdil/binko. htm?

8. Оленцевич Н.В., Гордон М.В. Економічні інновації /Випуск 43 - 2011.

9. Державна служба статистики України / Україна у цифрах // статистичний збірник, - 2013.

10. Будагівська С. Мікроекономіка і макроекономіка / Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: у 2 ч. /С. Будагівська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред.С. Будаговської. - К.: Основи, 1998. - С.460-489.

11. Соціально-економічний розвиток України: Навч. посібник. - УДК: 338.2, 2014. - 173 с.

12. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Електронний ресурс). Режим доступу: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-shodo-rozrahunku-doc168080.html

13. Топіха В.І. Інвестиційний менеджмент та ризики в діяльності венчурних компаній / В.І. Топіха, П.В., Ковалишин // Бізнес-навігатор: наук. - вироб. журнал. - 2011. - № 1 (22). - С.145-150

14. Язлюк Б. Інноваційно-інвестиційна практика: теорія та методика: монографія / Б. Язлюк // Деп. в ДНТБ України, Академія соціального управління. - Тернопіль, 2010. - 223 с.

15. Офіційний веб-портал Верховної Ради України Електронний ресурс). Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/187-2013-%D0%BF/paran208#n208

16. Мировая экономика и международный бизнес: учебник / кол. авторов; под общ. ред. д-ра экон. наук, проф.В. В. Полякова и д-ра экон. наук, проф.Р.К. Щенина. - 5-е изд., стер. - М.: КНОРУС, 2008. - 688 с.

17. Белорус А.Г. Глоболизация и безопасность развития: монография / А.Г. Белорус, Д.Г. Лукьяненко. - Киев: КНЭУ, 2001. - 733 с.

18. Eurostat (Електронний ресурс). - Режим доступу: http://epp. eurostat. ec. europa. eu/portal/page/portal/statistics/search_database

19. Абалкин Л. Эконмическая безопасность России: угрозы и их отражение / Леонид Абалкин // Вопросы экономики. - 1994. - № 12. - С.4.

20. Самсонов К. Элементы концепции экономической безопасности / Константин Самсонов // Вопросы эконоики. 1994. № 10. - С.7.

21. Сенчагов В.К. Экономическая безопасность: геополитика, глоболизация, самосохрнение и развитие: учебник / В.К. Сенчагов. - Москва: ЗАО "Финстатинформ", 2002. - 128 с.

22. Григорова-Беренда Л.І. Зовнішньокономічна безпека: сутність та загрози // Проблеми економіки. - № 2. - 2010. - C.39-46.

23. Н овикова И.В. Индикаторы экономической безопасности региона / И.В. Новикова, Н.И. Красников // Вестник томського государственного университета. - 2001. - № 1. - С.132-138.

24. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / За ред. акад. НАН України С.І. Пирожкова. - К.: НІПМБ, 2003. - 42 с.

25. Власюк О.С. Система економічної безпеки держави / [О.С. Власюк, А.І. Сухоруков, І.В. Недін та ін.]; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки - К.: Стилос, 2010. - 684 c.

26. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення: [Монографія] / Губський Б.В. - К.: ДП ?Укрархбудінформ?, 2001. - 122 с.

27. Экономическая безопасность России: Общий курс: Учебник /под. ред.В.К. Сенчагова. - 2-е изд. - М.: Дело, 2005. - 896 с.

28. Яремко Л.А. Глобалізований регіон та зовнішньоекономічна безпека України: теоретико-методологічний підхід: [Монографія] / Яремко Л.А. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2007. - 524 с.

29. Чесноков А.В. Зовнішньоекономічна безпека держави в умовах європейської інтеграції України: Автореф. дис. канд. екон. Проблеми економіки № 3, 2011 Економіка та управління національним господарством наук: 08.05.01/А.В. Чесноков; Київ. нац. ун-т ім.Т. Шевченка. - К., 2006. - 19 с.

30. Euromoney country risk [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.euromoneycountryrisk.com

31. Барабин В.В. Экономическая безопасность государства / Барабин В.В. - М.: ЭКОПРЕСС, 2001. - 311 с.

32. Шлемко В.Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: [Монографія] / В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько. - К.: НІСД, 1997. - 144 с.

33. Илларионов А.Н. Критерии экономической безопасности / А. Н Илларионов // Вопросы экономики. - 1998. - №10. - С.35-57/

34. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: [Монографія] / За ред.В.М. Гейця. - Х.: ВД ?Інжек?, 2006. - 240 с.

35. Сидоренко-Стеценко Д.В. Сутність проблеми економічної безпеки України та методи її вимірювання / Д.В. Сидоренко-Стеценко // Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. Випуск 152. - 2009. - С.109-114.

36. Національна безпека України: теорія i практика: Навч. посiб. /Г.П. Ситник, В.М. Олуйко, М.П. Вавринчук, В.М. Литвин. - К.: Кондор, 2007. - 614 с.

37. Михайленко А.И. Механизм обеспечения экономической безопасности России / А.И. Михайленко // Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - № 7. - С.119-127

38. Словарь по кибернетике / Под ред.В.С. Михалевича. - 2-е изд. - К.: Гл. ред. УСЭ им. М.П. Бажана, 1989. - 751 с.

39. П ономаренко В.С. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование: [Монография] / Пономаренко В.С., Клебанова Т.С., Чернова Н.Л. - Х.: ИД ?ИНЖЭК?, 2004. - 144 с.

40. М етодологічні аспекти розробки та практичного застосування макроеконометричних моделей (на прикладі України) /К. Султан, І. Лук'яненко, Ю. Городніченко. - К.: КМ ?Academia?, 2000. - 204 с.

41. Холден К., Піл Д., Томпсон Дж. Економічне прогнозування. Вступ. - К.: Інформтехніка, 1996. - 216 с.

42. Кузнєцов К. Частка СНД у світовій торгівлі збільшується, але для подальшого розвитку потрібні реформи / К. Кузнєцов // razumkov.org.ua/expert. php? news_id=687

43. Економіка України за січень - липень 2008 року // Уряд. кур'єр. - 2008. - № 157.

44. Стан економічної безпеки України в 2007 р. Звіт Мін-ва економіки України // http://me.gov.ua.

45. Економіка України за січень - вересень 2008 року // Уряд. кур'єр. - 2008. - № 203.

46. Стандартизація відстає від потреб економіки. // Уряд. кур'єр. - 2008. № 120.

47. Гармонізація національних стандартів з міжнародними // Уряд. кур'єр. - 2008. - № 109.

48. Коврига, Т. Вчимося заощаджувати / Т. Коврига // Урядовий кур'єр. - 2008. - № 4.

49. Приходько, О. Альтернативна енергетика: уже не тільки світить, а й гріє / О. Приходько // Дзеркало тижня. - 2008. - № 32.

50. Стратегія бюджетних змін. Виступ Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко під час презентації проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" // Уряд. кур'єр. - 2008. - № 123.

51. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення /В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько: монографія. - К.: НІСД, 1997. - 144 с.

52. Закон України "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003, № 964-IV // Голос України. - 2003. - 22 лип. - С. 20-21.

53. Стратегія національної безпеки України (Затверджена Указом Президента України від 12.02.2007 № 105 (2007)) // Уряд. кур'єр. - (Орієнир). - 2007. - 7 бер. - С.1-6.

Размещено на Allbest.ru

...