Деформована структура національної економіки не відповідає критеріям суверенного розвитку України з точки зору оптимальних пропозицій самозабезпечення та зовнішньоекономічної спеціалізації, так і з науково-технологічних, соціальних і особливо екологічних позицій. Існує ціла низка негативних проблем пов'язаних із структурою економіки України:

v велика питома вага фізично та морально застарілої техніки в складі основних виробничих фондів;

v диспропорції в системі самозабезпечення основних галузей життєдіяльності країни (майже повна зовнішня паливно-енергетична залежність; задоволення потреби в електротехнічних і кабельних виробах, продукції текстильної, целюлозно-паперової та медичної промисловості лише наполовину; відсутність виробництва устаткування для легкої промисловості тощо);

v незбалансованість галузевої структури промисловості з точки зору її соціальної орієнтації (потенціал промисловості на 90% формують важкі галузі). [18]

Включення України до будь-яких інтеграційних об'єднань у такому стані, без чіткого бачення перспектив структурної реорганізації, може призвести не лише до консервації, а й до посилення негативних тенденцій у всіх галузях національної економіки. І навпаки, участь України в інтеграційних процесах за умов цілеспрямованої внутрішньої структурної політики дасть змогу ефективніше й швидше виправити деформовану економіку, виходячи з таких пріоритетів структурної переорієнтації:

Ш науково-технічне та технологічне оновлення виробництва із забезпеченням конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення ресурсномісткої залежності за рахунок ефективного використання власних паливно-сировинних ресурсів;

Ш підвищення рівня внутрішньої збалансованості економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за рахунок формування системи власної міжгалузевої корпорації та забезпечення повних виробничих циклів;

Ш формування умов для соціально орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населення, підвищенню мотивації до праці, фінансовій макростабілізації.

Отже, необхідною передумовою проведення ефективної інтеграційної політики України є синхронізація відповідних процесів із масштабами і темпами розвитку національної економіки під впливом внутрішньоекономічних факторів.

Дія зовнішньоекономічних факторів інтеграції обумовлена, з одного боку, станом розвитку форм зовнішньоекономічної діяльності, а з другого - умовами розвитку середовища.

Зовнішньоторговельна діяльність України в останні роки зберегла негативні довгострокові структурні тенденції в експорті/імпорті товарів і послуг, а саме:

ь переважно сировинна спрямованість експорту, превалювання матеріаломісткого обладнання в

експорті продукції машинобудування;

ь нераціональність товарної структури імпорту;

ь деформована географічна структура експорту та імпорту. [19]

3.2 Тенденції та перспективи участі України в євроінтеграційних процесах

Базові національні інтереси та геополітичні пріоритети є основою для формування стратегічних завдань і цілей зовнішньополітичного курсу України. На сьогодні базовим національним інтересом та основним геополітичним пріоритетом зовнішньої політики України є її розвиток як незалежної держави разом із збереженням національних цінностей, соціально-культурної ідентичності, забезпеченням економічної безпеки та політичного суверенітету. Реалізація цього базового національного інтересу є важливою передумовою гарантування безпеки, добробуту, соціального і культурного прогресу для всіх громадян України.

Укріплення державного суверенітету України у площині зовнішньої політики означає повноцінне представлення нашої держави в межах світового цивілізаційного простору як активного суб'єкту геополітики. Це є можливим за умови розвитку динамічного діалогу України з іншими країнами, що базуватиметься на дотриманні норм та принципів міжнародного права, взаємовигідній співпраці, безпеці та розумінні нашої державою сутності її національних інтересів. Актуальним є питання становлення дружніх, партнерських відносин між ЄС та Україною.

Європейський Союз виступає активним актором в сучасному геополітичному просторі. Об'єднання Європи - це одне з найбільш значних геополітичних подій XX століття. У результаті масштабної і глибокої інтеграції Європейський Союз став потужним геополітичним центром. Геополітичне майбутнє європейського проекту та його роль у світовій політиці першочергово залежить від ефективності співпраці з країнами та регіонами, що є безпосередніми сусідами Євросоюзу. Таким чином, співпраця між Україною та ЄС має велике значення для обох сторін .[20]

Європейський вибір України був також зумовлений усвідомленням можливості інтеграції як фактора утвердження державної незалежності та суверенітету, безпеки, політичної стабільності і багатьох інших елементів політичного, економічного і соціального добробуту, з якими часто асоціюють ЄС.

Пояснити зацікавленість в орієнтації України на членство в ЄС можна тим що, серед прихильників такого напряму зовнішньої політики поширилась думка про те, що вступ України в Європейський союз надасть можливість насамперед підвищити політичний авторитет держави на міжнародній арені і перебувати в центрі подій світової політики.[21]

На сьогодні основними напрямками співробітництва між Україною та ЄС є енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

Чинною правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співпрацю з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СОТ. Вона також несе ряд еволюційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі. З метою надання двостороннім відносинам нового імпульсу і для врахування нових умов співробітництва, зокрема в контексті розширення ЄС 2004 року, сторони розробили та 21 лютого 2005 року під час засідання Ради з питань співробітництва схвалили План дій Україна-ЄС - двосторонній політичний документ, який дав змогу суттєво розширити двостороннє співробітництво України до ЄС без внесення змін до чинної договірно- правової бази [20]. За своїм змістом План дій містив перелік конкретизованих зобов'язань України у сфері зміцнення демократичних інституцій, боротьби з корупцією, структурних економічних реформ та заходів по розвитку співпраці з ЄС в секторальних сферах.

Виконання політичних пріоритетів Плану дій Україна-ЄС дозволило розпочати у березні 2007 р. переговори щодо укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво [20]. Після завершення вступу України до Світової організації торгівлі 18 лютого 2008 року були започатковані переговори в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що відкриває шлях до лібералізації руху товарів, капіталів та послуг та широку гармонізацію нетарифних інструментів економічного регулювання. 22 грудня 2011 р. було підписано верифікаційний документ про завершення переговорів. Реалізація положень щодо ЗВТ, які є інтегрованою складовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, створила необхідні умови для поступової інтеграції ринку України у Спільний ринок ЄС. На рівні глав переговорних делегацій 30 березня 2012 р. відбулося парафування Угоди про асоціацію. Протягом 2007-2012 рр. відбулися 21 раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію та 18 раундів переговорів щодо створення зони вільної торгівлі.

XVII саміт Україна -- ЄС, на якому очікувалося підписання Угоди про асоціацію, відбувся 28 листопада 2013 року, але обіцяну асоціацію тодішній президент України В. Янукович не підписав під тиском Росії. Внаслідок цього в листопаді в Києві, а згодом і по Украпні піднявся масовий протест, відомий як Євромайдан. Він продовжувався три місяці, перетік у революцію та загальну нестабільність, пов'язану з агресією Росії і призвів до зміни украпнськоп влади. Наслідками з цього стали підписання політичної частини Угоди 21 березня 2014 р., а 27 червня 2014 р. -- економічної (тобто вже повністю) Угоди про Асоціацію.

На сьогодні існує безліч інформації по аналізу позитивних та негативних сторін євроінтеграції України, зокрема підписання Угоди про Асоціацію, але тим не менш я збираюся підвести різні аналітичні оцінки під спільний знаменник. І оскільки Угода про Асоціацію складається з близько тисячі сторінок тексту, на 80 відсотків присвячена питанням створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ), то я саме на цьому моменті зроблю головний акцент. Отже, доступ до ринків :

1) Промисловість.

"+" Для промислових товарів лібералізація повинна була означати негайне скасування ввізних мит на більшість товарів. 82,6% їх мала зняти Україна, 91,8% - ЄС. Для решти було встановлено перехідні періоди. Хоча ці умови не були повністю, але певні позитивні зрушення відбулися. Наприклад, для торгівлі вживаним одягом (секонд-хендом) були встановлені спеціальні умови: ввізне мито знижуватиметься не одразу, а поступово, протягом 5 років. Водночас були впроваджені вхідні ціни за кілограм ваги. Також спеціальний захисний механізм Україна зможе застосовувати протягом 15 років й до легкових автомобілів, імпортованих з ЄС.

"-" При створенні ЗВТ сильно постраждала машинобудівна галузь, продукція якої найбільш затребувана на саме на російському ринку. Наприклад, торгівельний конфлікт між Україною та Росією дуже негативно вплинув на ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод". Окрім цього, машинобудівна галузь є одним з лідерів фізичного та морального зношення основних фондів, що робить її неконкурентоспроможною порівняно з європейською продукцією.

2) Сільське господарство.

"+" Для сільськогосподарської продукції мита були скасовані на 35,2% тарифних ліній Україною та 83,1% - Євросоюзом. До решти товарів Україна отримала право запровадити перехідні періоди тривалістю від 1 до 7 років, на 9,8% - часткову лібералізацію та на 3% - безмитні тарифні квоти. Це означає, що в особливо чутливих секторах поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі дає українським виробникам більше часу для адаптації до конкурентнішого середовища.

"-" Зросла конкуренція на внутрішньому ринку за рахунок зниження ввізного мита на сільськогосподарську продукцію. Крім того, господарствам зараз доводиться шукати кошти на модернізацію. За оцінкою президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, на це потрібно 4,5 мільярда євро, що є на даний час не являється реальним.

Контроль якості товарів:

1) Запровадження стандартів ЄС.

"+" Україна поступово досягатиме відповідності з технічними регламентами ЄС та його системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду і зобов'язується дотримуватися принципів та практик, викладених у рішеннях та регламентах спільноти. Майбутня імплементація Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів забезпечить торгівлю між сторонами на таких же умовах, як і між державами-членами ЄС.

"-" Щоб пройти ці процедури, потрібні не лише нові закони, а й гроші на модернізацію. На відміну від наших західних сусідів (Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини), які зі статусом кандидата у члени ЄС отримували значні позики на технічне вдосконалення усіх секторів економіки, ми на такі "подарунки долі" поки що розраховувати не можемо.

2) Санітарні та фітосанітарні норми.

"+" Україна зобов'язується наблизити своє законодавство щодо санітарних та фітосанітарних норм та утримання тварин до норм та стандартів законодавства ЄС.

"-" Необхідність терміново знайти кошти для того, щоб запровадити нові стандарти якості.

Підприємницька діяльність .

1) Ведення бізнесу.

"+" На відміну від класичних зон вільної торгівлі, ця передбачає свободу ведення підприємницької діяльності (а не просто комерційної присутності) у секторах із надання послуг. Такий підхід є безпрецедентним для Євросоюзу. ЗВТ передбачає також законодавче зближення у сфері фінансових, телекомунікаційних, поштових, кур'єрських послуг та міжнародного судноплавства. Україна зобов'язується гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС у цих секторах. Там, де це буде зроблено, українські компанії отримають доступ до ринку ЄС, що є безпрецедентним рівнем інтеграції.

"-" Право ведення підприємницької діяльності обмежене у низці секторів, визначених у так званому негативному списку.

2) Державні закупівлі.

"+" Україна протягом кількох років має адаптувати своє законодавство до норм ЄС стосовно державних закупівель. За винятком закупівель для армії, українські постачальники та надавачі послуг після такої адаптації матимуть повний доступ до європейських ринків державних закупівель.

3) Інтелектуальна власність .

"+" Усі географічні назви (у тому числі для сільськогосподарської продукції, вина та алкоголю) матимуть високий рівень захисту. Для більшості назв України та ЄС це положення вже вступило вдію.

"-" Деякі європейські географічні назви, що тривалий час використовуються українськими виробниками, поступово виводяться з українського ринку. Протягом ближчих 10 років така участь чекає на шампанське, коньяк, мадеру, порто, шеррі, португальського аніс тощо; у ближчі 7 років - на пармезан, рокфор та фету.

4) Конкуренція.

"+" Україна зобов'язалася наблизити своє законодавство у сфері конкуренції та практику його застосування до норм ЄС у низці галузей.

"-" Необхідність терміново знайти кошти на модернізацію, щоб витримувати конкуренцію з боку європейських підприємств.

5) Врегулювання спорів.

"+" Передбачений ЗВТ механізм врегулювання спорів базується на відповідній моделі Світової організації торгівлі, але зі спрощеною процедурою. Якщо консультації з того чи іншого приводу виявляться безуспішними, сторони звертатимуться по допомогу до третейської групи, яка складатиметься з трьох членів, обраних зі списку арбітрів. Третейська група надсилає своє рішення сторонам та Комітету з питань торгівлі протягом 120 днів (але не пізніше 150 днів) з дати її призначення. Така постанова є обов'язковою для виконання.

Як бачимо, одна з головних проблем України на шляху повної євроінтеграції - це відсутність коштів, потрібних для проведення реформ та реструктуризації, які б задовольняли вимоги ЄС. Враховуючи збитки від війни на сході України та небажання сьогоднішньої влади проводити послідовні та рішучі реформи, можна зробити висновок, що в Європу Україна попаде дуже не скоро. [22]

ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі було з'ясовано природу та місце міжнародних інтеграційних процесів у сучасній світовій економічній системі.

Також при написанні курсової роботи, було виконано такі завдання:

1. Досліджено теоретичні та концептуальні засади глобальних інтеграційних процесів; виявлено, що саме глобальна інтеграція є тим об'єктивним процесом, що визначає сутність та характер просторового устрою та сучасного розвитку світової економіки ;

2. Визначено та охарактеризовано основні форми глобальної інтеграції (зона вільної торгівлі, митний союз, загальний ринок, економічний союз, повна економічна інтеграція) та пояснено, чому Європейський Союз на даний час являє собою політичний, а не економічний союз, як прийнято вважати. Підтвердженням цієї тези служить підписання Лісабонської Угоди ( 13 грудня 2007 року). Угода набрала чинності 1 грудня 2009 року і являється своєрідною альтернативою Європейської Конституції;

3. Охарактеризовано основні сучасні міжнародні інтеграційні об'єднання світу: Європейський Союз, НАФТА, МЕРКОСУР та Євразійський економічний союз. Було дійдено висновків, що :

a) ЄС чекає дуже важкий період, пов'язаний з кризою у Греції, напливом біженців та терактом у Парижі. Цілком імовірні й варіанти розпаду союзу.

b) Неоднозначність оцінок перспектив розростання НАФТА пов'язана з можливим дефолтом «ядра» цього угрупування - США (махінації ФРС США, надзвичайно великий державний борг у 18 трлн. доларів, інформація про який довгий час приховувалася, - це все лише вершина айсберга), тому експерти дуже різняться в своїх оцінках. Точно одне - подальша експансія НАФТА буде призупинена на невизначений час. Що б не казали, а країни Латинської Америки прямо пропорційно залежать від стану економіки США, тому перспективи головного в цьому регіоні інтеграційного об'єднання - МЕРКОСУР - залежать від того, як розвиватиметься ситуація в США, і від того, як змінить свою кредитно-грошову політику ФРС США у ближчий час(мається на увазі встановлення нового рівня ключової ставки);

c) У разі якщо лідери ЄАЕС зможуть дійти до консенсусу щодо основних спірних питань, дотримуючись при цьому всіх домовленостей і реалізовуючи всі намічені плани відповідально і в строк, Євразійський Економічний Союз чекає бурхливий розвиток, що в перспективі навіть може знову зробити світ біполярним (Росія вже робить серйозні кроки в цьому напрямку);

4. Обґрунтовано тенденції та перспективи участі України в міжнародних інтеграційних процесах, а також чому одним із найважливіших її пріоритетів є інтеграція в європейські структури, зокрема Європейський Союз. Також визначено основні негативні структурні тенденції зовнішньоторівельної політики України (переважно сировинна спрямованість експорту, нераціональність товарної структури імпорту, деформована географічна структура експорту та імпорту тощо), які вона повинна подолати для того, щоб синхронізувати масштаби та темпи свого розвитку із західними сусідами.

5. Було визначено перспективи участі України в євроінтеграційних процесах. Перспективи повної євроінтеграції невтішні, таке становище зумовлено відсутністю коштів, потрібних для проведення реформ та реструктуризації, які б задовольняли вимоги ЄС. Враховуючи збитки від війни на сході України та небажання сьогоднішньої влади проводити послідовні та рішучі реформи, випливає висновок, що в Європу Україна попаде дуже не скоро.

Список використаної літератури

1. Васильева Н.А.Формирование Евразийского союза в контексте глобальной регионализации/ Н.Васильева, М.Лагутина // Евразийская экономическая интеграция - 2012. -С.19-29.

2. Леонова О.Г. Глобальная регионализация как феномен развития глобального мира/ О.Г.Леонова//Век глобализации. - 2013. - [электронный ресурс] http://www.intelros.ru/readroom/vek-globalizacii/g1-2013/18822-globalnaya-regionalizaciya-kak-fenomen-razvitiya-globalnogo-mira.html

3. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2т./ Д.Лук'яненко, А.Поручник, Л.Антонюк та ін. - К.:КНЕУ, 2006. - Т.1. - 592с.

4. Алаев Э.В. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь/ Э.В.Алаев. - М.: Мысль, 2003. - 350 с.

5. Булатова О.В. Регіональна складова глобальних інтеграційних процесів: [Монографія]/ О.В.Булатова. - Донецьк:ДонНУ,2012. - 386 с.

6. Кочетов Э.Г. Геоэкономика (освоение мирового экономического пространства). - М.: Издательство БЕК, 2005. - 480с.

7. Geyer H. S. Global Regionalization/ Edited by H.S. Geyer. - Centre for Regional and Urban Innovation and Statistical Exploration (CRUISE), Stellenbosch University, South Africa. - 2013. - 328 pp.

8. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. - К.: Знання-Прес, 2006. - 447 с.

9. Шишков Ю.В. Европа и процессы глобализации экономики // Современная Европа. - 2012. - №1. - с.32-41

10. Бей О. Підручник міжнародної політичної економії. Книга І. Теорія. - Мюнхен: Український вільний університет, 2008. - 245 с.

11. Мокій А.І. Зовнішньоекономічна інтеграція регіонально-галузевих комплексів як напрям системної трансформації системної економіки/ Київський національний Університет ім. Т.Шевченка. - К., 2014. - 339 с.

12. Бетяев С. К. Прогностика: первые шаги науки / С. К. Бетяев // Вопр. филос. - 2013. - № 4. - С. 17-35.

13. Стаття «ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ» кандидата економічних наук М. Бондарця, 2014.

14. Шишков Ю. НАФТА: витоки, надії, перспективи / / МЕ і МО. 2004. № 11. (На прикладі АСЕАН) .- М.: Наука, 2012.

15. Шишков Ю. НАФТА: витоки, надії, перспективи / / МЕ і МО. 2004. № 11. (На прикладі АСЕАН) .- М.: Наука, 2012.

16. Rajapatirana S. Trade Politics in Latin America and the Caribbean: priorities, progress and prospects. - S.F.: Center for economic growth, 2013.

17. РУДН, Москва, 22 февраля 2014 г., Источник: Журнал «МИР»

18. Осадча Н. В. Характеристика процесу інтеграції України до Європейського Союзу(ЄС)/ Н.В.Осадча//Економічний вісник Донбасу: [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eyd/2013/14.pdf

19. Представництво України при Європейському Союзі: [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu

20. Договірно-правова співробітництва Україна - ЄС. / [Електронний ресурс] / Представництво України при Європейському Союзі, ВР України, Комітет з питань європейської інтеграції, 27.02.2013. - Режим доступу:

http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/control/uk/publish/article;jsessionid=653A3AA11F0E0A3ED760591CBC45D1A8?art _id=55176&cat_id=47123

21. Копійка В.В. Проблема формування спільного інтеграційного механізму ЄЕС у контексті розширення в 60-70-ті роки. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Міжнародні відносини. - Вип.17. - К., 2000.

Размещено на Allbest.ru