Особливості співпраці України та Міжнародного валютного фонду

25 квітня 2014 р. прийнято розпорядження Кабінету Міністрів № 409 «Про уповноваження Міністра фінансів на підписання векселів у національній валюті на користь Міжнародного валютного фонду».

З 4 березня по 25 березня 2014 року у м. Києві перебувала місія Європейського департаменту МВФ з метою ознайомлення із поточною економічною ситуацією і обговорення програми економічних реформ Уряду, підтримку якій зміг би надати МВФ [24].

Мета урядової програми економічних реформ - відновити макроекономічну стабільність і вивести країну на шлях доброякісного управління та стійкого економічного зростання, одночасно забезпечивши захист уразливим верствам населення. Ядро програми сформують реформи у наступних царинах: монетарна та валютно-курсова політика, фінансовий сектор, фіскальна політика, енергетичний сектор, також зміцнення державного урядування, посилення прозорості та поліпшення бізнес-клімату.

Урядова програма буде спрямована на:

- реформи, націлені на вдосконалення державного врядування, підвищення прозорості і поліпшення бізнес-клімату, стануть центральним елементом;

- монетарна політика зосереджуватиметься на питанні стабільності внутрішніх цін, із одночасним дотримуванням режиму гнучкого обмінного курсу. Це в свою чергу допоможе Україні подолати дисбаланс у зовнішньому секторі і полегшить процес поступового відновлення міжнародних резервів;

- фіскальна політика орієнтуватиметься на забезпечення виконання зобов'язань з фінансування пріоритетних видатків у найближчі місяці;

- у енергетичному секторі реформи будуть зосереджені на тому, щоб скоротити гальмівний вплив, який справляє цей сектор на фіскальну ситуацію, та підвищити його ефективність. Ключовим кроком для забезпечення цієї мети буде поступове підвищення роздрібних тарифів на газо- та теплопостачання. Важливо зауважити, що цей процес буде підкріплено розширеними заходами із соціального захисту, що мають пом'якшити негативний вплив на найбідніші верстви населення;

- у фінансовому секторі реформи будуть зосереджуватися на тому, щоб забезпечити: ситуацію, за якої банки будуть здоровими, ліквідними, з добрим рівнем капіталізації; вдосконалення регулятивно-наглядової бази НБУ, у т.ч. її мається на увазі відповідність вимогам оптимальної міжнародної практики та консолідованого нагляду, а також сприяння розв'язанню питання про непрацюючі позики у банківському секторі.

Заходи в рамках політики щодо цих секторів передбачатимуть ухвалення нового закону про державні закупівлі, що має закрити лазівки для уникнення дотримання конкурентних процедур; заходи, спрямовані на полегшення для бізнесу процедури отримання відшкодування ПДВ; а також щоквартальне проведення незалежного аудиту рахунків НАК НАФТОГАЗ.

Вище зазначені заходи, а також інші кроки будуть розроблятися у повному обсязі за допомоги Світового Банку, ЄБРР та інших міжнародних організацій, і мають забезпечити більш прозору роботу Уряду, вирішити задавнені питання, які стосуються державного врядування, і ліквідувати перешкоди на шляху до економічного зростання.[32]

Що ж до останніх подій, пов'язаних із сумісним подоланням нестабільного економічного становища фонду та нашої країни, то у лютому цього року український уряд затвердив новий Меморандум про співпрацю із МВФ, який передбачає можливість отримання Україною 17,5 млрд доларів впродовж наступних 4 років. За словами голови МВФ Крістін Лаґард, разом із коштами від інших кредиторів, Україна може отримати до 40 млрд доларів за чотирирічний період: це амбітна, жорстка програма, яка також містить певні ризики. Але це реалістична програма, яка, після розгляду та схвалення Виконавчою Радою, може стати поворотним моментом для України.

Наприкінці квітня 2014 року Україна та МВФ погодили програму співпраці «Стенд-бай», розраховану на два роки. Вона передбачала можливість отримання Україною кредитів на 17 млрд доларів, проте за 2014 рік Україна отримала лише 4,6 млрд доларів.

В українському уряді наголошували, що Київ виконав усі свої зобов'язання щодо реформ, погоджені із МВФ за програмою«Стенд-бай». Але, у зв'язку із російською агресією оборонні витрати України різко зросли, країні знадобилася більша фінансова допомога.

Про те, що Київ виконує попередні умови співпраці з МВФ, йдеться і у заяві голови фонду.

Тепер програму «Стенд-бай» буде припинено, а натомість діятиме нова, яка передбачає механізм розширеного фінансування (EFF) і буде розрахована на 4 роки.

Цифра у 40 млрд доларів фінансової допомоги виникла як оцінка потреб України, і покриватиметься із трьох джерел: МВФ, кошти інших міжнародних організацій (Світовий банк, ЄБРР, тощо) та приватні інвестори.

Нова програма співпраці з МВФ передбачає виконання Україною низки умов, але всі вони так чи інакше стосуються впровадження реформ, метою яких є стабілізація української економіки та повернення її на шлях зростання. Нова програма співпраці з МВФ передбачає виконання Україною низки умов, але всі вони так чи інакше стосуються впровадження реформ, метою яких є стабілізація української економіки та повернення її на шлях зростання.

У фінансово-кредитній сфері це, перш за все, збереження політики гнучкого курсоутворення.

Окремий блок умов стосується реформування «Нафтогазу», дефіцит якого, за оцінками уряду, лише у 2014 році поглинув 103 млрд грн із державного бюджету. Очікується, що до кінця 2017 року «Нафтогаз» матиме бездефіцитний бюджет. Це буде забезпечено комплексом заходів, включно із підвищенням тарифів на газ та опалення до економічно обґрунтованого рівня. Разом із тим передбачається збільшення видатків на компенсації незаможним.

Новий Меморандум про співпрацю з МВФ також передбачає і структурні реформи, серед яких антикорупційна реформа, реформа судочинства, дерегуляція та покращення бізнес-клімату, а також реформування державних підприємств, включно із «Нафтогазом».

До того, як надійде перший транш за програмою розширеного фінансування, мають бути затверджені зміни до бюджету. Серед них збільшення компенсацій населенню через підвищення тарифів.

Крім того, передбачаються і певні зміни у пенсійній системі, але про загальне підвищення пенсійного віку не йдеться.

Прогнозується, що, завдяки цій програмі, валютні резерви країни, які у січні зменшилися до рекордного мінімуму у 6,4 млрд доларів, дозволять покривати хоча б три місяці імпорту, і до кінця року зростуть принаймні до 17 млрд доларів. А також допоможе полегшити тягар зовнішнього боргу, який складає майже 40 млрд доларів, отриманий у спадок він попередньої влади.

Отже, незважаючи на деякі непорозуміння між керівництвом Міжнародного валютного фонду та урядом України, вони все одно залишаються незмінними партнерами, які ведуть нашу країну до процвітання.

Висновки за розділом ІІ

Трансформаційні процеси в Україні супроводжувалися глибокою економічною кризою. У зв'язку з цим різко загострилися питання ресурсного забезпечення економічного розвитку, особливо його фінансової складової. Розбалансованість фінансової системи, платіжна криза спричинена насамперед переходом до світових цін на енергоносії, відсутність необхідних внутрішніх нагромаджень об'єктивно обумовили потребу в зовнішніх коштах для відновлення господарської рівноваги, забезпечення сталого економічного зростання. Тому для подолання цих негативних тенденцій в розвитку економіки країни актуальним є співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Міжнародним валютним фондом.

Співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення економічної безпеки. Кредити, що залучаються від МВФ, використовуються для підтримки курсу національної валюти та для фінансування дефіциту платіжного балансу України і покликані пом'якшити економічні труднощі у процесі проведення економічних реформ, які дають змогу забезпечити у перспективі економічне зростання країни.

Продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом може принести користь економіці країни, але при цьому присутні й деякі ризики. Продовження співпраці з МВФ має стати гарантією проведення структурних реформ в українській економіці. Другий позитивний момент -- внутрішня і зовнішня стабільність, підтримка курсу, покриття дефіциту бюджету. Разом із тим, робота програми МВФ означає можливість появи ризиків, зокрема кошти від МВФ можуть бути витрачені не на структурні реформи. Другим ризиком є збільшення державного боргу.

Таким чином, для подальшої співпраці України з МВФ необхідно впроваджувати різні організаційно-економічні заходи, внести зміни до існуючого законодавства, підвищити стимулюючу роль держави через удосконалення податкового законодавства тощо. Крім того, слід провести ретельний аналіз необхідного обсягу та умови отримання і погашення міжнародних кредитів, які планує залучити Україна з метою нівелювання індексу прострочення за даними кредитами, тобто здійснювати прогнозування тих результатів, які буде мати економіка України від залучення кредитів на міжнародному ринку і впроваджувати ефективні інвестиційні проекти щодо їх залучення.

Отже, співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення економічної безпеки. Кредити, що залучаються від МВФ, використовуються для підтримки курсу національної валюти та для фінансування дефіциту платіжного балансу України і покликані пом'якшити економічні труднощі у процесі проведення економічних реформ, які дають змогу забезпечити у перспективі економічне зростання у країні.



РОЗДІЛ ІІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ В УКРАЇНІ

3.1 Проблемні питання на сучасному етапі співробітництва України з Міжнародним валютним фондом

Співробітництво України та МВФ несе в собі як позитивні так і негативні наслідки. До позитивних аспектів, перш за все, можна віднести стабілізацію банківського сектору, фінансування імпорту та забезпечення внутрішнього ринку потрібними товарами, проте існують ризики появи негативних тенденцій і результатів, зокрема: перетворення на «залежну систему», активний ріст державного боргу, неспроможність сформувати базис та передумови довгострокової конкурентоспроможності національної економіки.

Фактично, вирішення Україною важливих соціально-економічних завдань практично неможливе без її співпраці з МВФ, оскільки кошти, які отримуються в якості кредиту від даної фінансової інституції, покликані пом'якшити економічні труднощі і дають змогу забезпечити у перспективі макроекономічне зростання. Крім того, некредитна діяльність Фонду забезпечує проведення ряду різновекторних досліджень у багатьох секторах економіки. Саме тому, співробітництво з МВФ є досить важливим для нашої держави, оскільки вирішує завдання не тільки зміцнення економічної безпеки, але й інтеграції у світове співтовариство. [33]

Сучасний етап співробітництва між Україною та МВФ зайшов у глухий кут. Склалася, ситуація, при якій сторони не дійшли компромісу і не готові іти на уступки. Такий компроміс на сьогодні не може бути досягнутий у питанні цінової політики держави. Згідно з пропозиціями МВФ, тариф на газ для населення (газ як товарний ресурс) повинен бути підвищений на 30%, а для підприємств теплокомуненерго - на 58%, з повним перенесенням цього зростання на опалювальні тарифи для кінцевого споживача - населення. В МВФ наполягають на необхідності подальшого поступового підвищення ціни газу хоча б на 20% до виходу, як мінімум, на рівень собівартості. Однак в такому випадку мова буде йти про подальше підвищення тарифів на газ, причому український Уряд повинен оголосити про графік подальшого 20% підвищення, яке буде здійснюватися раз на півроку доти, доки не забезпечать повне відшкодування собівартості ресурсу. Таким чином, позиція МВФ жорстка: «Тарифи на газ для населення повинні співвідноситися з ціною на російський газ для України». Саме таким чином виглядають вимоги МВФ для отримання країною чергового траншу за програмою «Стенд-бай», на які українська влада поки що не погоджується [34, с.124]

Але окрім позитивних наслідків впливу кредитів на економіку України, також слід звернути особливу увагу на ризики появи негативних тенденцій і результатів:

- формування «споживацького» стереотипу поведінки;

- зростання державного боргу і перетворення проблеми його обслуговування на перманентну проблему запозичення. Загальна заборгованість України перед МВФ досить велика i продовжує збільшуватись;

- формування «примусової» спеціалізації експорту на сировинних товарах;

- неспроможність сформувати засади довгострокової конкурентоспроможності національної економіки.

У сучасній вітчизняній економічній літературі немає одностайного погляду на відносини України та МВФ. З одного боку, є ті, хто відстоює позицію лише про позитивний вплив співпраці з МВФ на національну економіку, зокрема через сприяння реформуванню бюджетної, податкової та пенсійної систем; підвищення стабільності національної валюти шляхом збільшення валютних резервів; дешевизну кредитних ресурсів; підвищення інвестиційного іміджу та довіри до України на світовій арені тощо. З іншого боку, неадекватність вимог МВФ сучасним українським реаліям може спричинитися до загострення і без того складної економічної та соціальної ситуації в державі і унеможливити економічний розвиток у середньо- та довгостроковій перспективі.

На мою думку, підвищення ціни на газ для населення на сучасному етапі в Україні не може відбуватися відокремлено, оскільки хвиля соціальних протестів буде неминучою. Таке підвищення повинне відбутися в комплексі інших заходів, направлених на реформування вітчизняного енергетичного сектору (в тому числі досягнення бездефіцитності НАК «Нафтогаз України»). Зокрема до таких заходів відносимо наступні:

- досягнення меншої залежності від російського газу, підвищення внутрішнього видобутку, зокрема, на шельфі Чорного моря;

- економія ресурсів;

- перехід ТЕЦ на інші види палива (торф, буре вугілля);

- зміна схем теплопостачання (потрібно перейти зі старих ТЕЦ на міні-котельні , що дозволить вивести з експлуатації неефективні ТЕЦ і на 20% скоротити споживання газу) [22].

У підсумку, можемо розглядати два варіанти подальших подій у відносинах України та МВФ. Згідно першого варіанту матиме місце продовження програми співпраці ще на рік, оскільки, позикові кошти країні будуть необхідні, не дивлячись на шкоду від підвищення державного боргу. Пролонгування буде можливим, якщо Україні вдасться переконати МВФ у доцільності її пропозицій щодо зміни алгоритму підходу до питання тарифоутворення і в намірі виконати намічені плани з реформування газового сектора.

Сучасний етап співробітництва нашої держави з МВФ є досить складним та носить епізодичний характер. Теоретично та за офіційною версією отримання чергового траншу МВФ в рамках нинішньої Програми (1 млрд. СПЗ) можливе після успішного завершення та затвердження Радою Директорів МВФ результатів другого перегляду. Однак фактично, Україна зможе отримати транш після виконання поставлених Фондом перед нею вимог.

За словами економічних експертів, для України припинення співробітництва з МВФ означатиме фінансову ізоляцію та повний крах. На сьогоднішній день більшість вітчизняних експертів заявляють, що МВФ не згодиться на реструктуризацію боргу України, більше того, у Фонду немає вибору окрім, як розірвати угоду «Стенд-бай». [35]

Невиконання вимог МВФ у сфері економічних та соціальних реформ є не єдиною проблемою на сьогоднішньому етапі співробітництва. Сьогодні визначальним аспектом впливу на відносини стає недотримання демократичних принципів, що активно декларується світовою спільнотою. Незважаючи на те, що такі організації як МВФ зазвичай фокусуються на конкретних економічних показниках, у випадках, коли країна порушує принципи демократії та свободи, міжнародним організаціям, навіть суто фінансовим, стає складно таку державу підтримувати. Особливо в умовах, коли багато інших країн намагаються отримати кредити МВФ. Фонд не може себе дискредитувати. [40]

Стратегія підтримує план реформ, що заплановані нашою державою. Зокрема, у рамках даної стратегії передбачаються наступні заходи:

- продовження реалізації другого проекту розвитку експорту, уключаючи додаткове фінансування на 150 млн. дол. США;

- продовження реалізації програми заходів з реабілітації та стабілізації фінансового сектору України;

- продовження програми технічної допомоги з стабілізації та модернізації фінансового сектору України;

- обговорення можливих умов розширення кредитної підтримки фінансового посередництва для малого та середнього бізнесу, а також інші напрями та форми співпраці на підтримку економічного зростання та удосконалення інвестиційного клімату України. [36]

Продовжуючи шукати альтернативи у випадку розвитку негативного сценарію, найреальнішим кредитором України замість МВФ та інших міжнародних фінансових структур може стати Китай. Однак на думку експертів, такі кредитні відносини можливі лише під заставу вітчизняних земельних ресурсів, що поступово перетворить України у сировинний придаток Китаю.

Таким чином, очевидними є значні проблеми на сучасному етапі співробітництва України із «бреттон-вудськими» інституціями. Отримання значних зовнішніх запозичень фактично зумовлює для економіки країни проблему надмірної зовнішньої заборгованості. Однак це не є найбільшою проблемою, адже обслуговування зовнішнього боргу - у випадках неефективного використання - починає систематично перевищувати нові надходження зовнішніх фінансових ресурсів у країну і за таким сценарієм ресурсів, які фактично вже витрачено і нових ресурсів не вистачає країні на розрахунок з боргами, що поступово заганяє державу у боргову яму і, як наслідок, веде до банкрутства та дефолту.[39]

3.2 Удосконалення функціонально-організаційного механізму валютно-фінансового співробітництва Міжнародного валютного фонду

Процес удосконалення механізму співробітництва України з МФО набирає актуальність в умовах невизначеності питання співпраці, в першу чергу з МВФ, який відіграє ключову роль серед зовнішніх кредиторів нашої держави. Вартість запозичень Фонду, значущість його оцінок та дій для інших потенційних кредиторів та інвесторів спонукають на даному етапі до тісної співпраці України з цією установою на загальноприйнятих принципах міжнародного права.

На даному етапі, коли переговори між Україною та МВФ прийшли до відомого зараз результату, очевидним кроком має стати розроблення рекомендацій по вирішенню проблеми реформування енергетичного сектору нашої держави. Напрям проведення реформ у енергетичному та газовому секторі України є стратегічно важливим не лише для МВФ, але і для Світового банку, і для Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який є потенційним претендентом для залучення інвестицій до проектів у даній сфері. [37]

Сьогодні виникає питання щодо відсутності будь-яких кроків, направлених на реформування ГТС з боку зарубіжних кредиторів (ЄБРР, Світовий банк). Очевидно відповідь у неготовності конкретного плану з реструктуризації НАК «Нафтогаз України» і стратегії реформування газового ринку, які Уряд обіцяв надати. Існують думки, що питання реформування українського газового сектору відходить на другий план після запуску «Північного потоку», який виступає альтернативним інструментом українській ГТС. Однак ми готові з цим не погодитися, оскільки проектні потужності «Північного потоку» - це транспортування 27 млрд. кубічних метрів у рік в той час як Україна може транзитувати 100-110 млрд. Отже, модернізація ГТС в Україні залишається дуже актуальною, а її інвестиційна привабливість, незважаючи на запуск «Північного потоку», дуже велика. [38]

Таким чином, на сучасному етапі реформа газового сектору, зокрема, та енергетичного, в цілому, є однією із найважливіших на шляху відновлення предметного діалогу з міжнародними валютно-фінансовими організаціями. Варто зазначити наступні рекомендації, які дозволять прискорити процес реформування та зробити можливим розвиток позитивного сценарію співпраці України з МВФ, Групою світового банку та ЄБРР:

- по-перше, Уряд України повинен розробити та задіяти реалістичну політику ціноутворення в енергетичному секторі. На нашу думку, скасування усіх пільгових цін приведе до поступового викорінення та знищення головного джерела корупції і стане фундаментом енергоефективності. Усі ціни на енергоносії мають бути якнайшвидше приведені до рівня повної окупності витрат;

- по-друге, водночас із підвищенням цін Кабінет Міністрів України зобов'язаний також запровадити нову систему адресних субсидій для найменш захищених категорій споживачів, які постраждають внаслідок зростання цін на газ, електроенергію і вугілля;

- по-третє, необхідно розробити та затвердити законодавчо програму енергозбереження для України. Держава має продовжувати продаж квот на викиди за Кіотським протоколом та стимулювати інвестиції в енергоощадні технології;

- по-четверте, мають покращитися можливості інвестування у нафтогазовий комплекс України для вітчизняних та іноземних інвесторів. Україна має поставити собі за мету досягти подвоєння обсягів виробництва нафти та газу протягом наступних десяти років і стати енергонезалежною країною. Для інвесторів і виробників влада повинна створити привабливі умови та забезпечити захищені права власності, вільне ціноутворення, а також стабільні і розумні правила оподаткування.

Отже, проводячи зважену політику та використовуючи раціональний підхід до реформування енергетичного сектору України, наша держава отримає шанс на підтримання ефективного співробітництва з міжнародними валютно-фінансовими організаціями та виконає всі взяті на себе зобов'язання в повній мірі.

Висновки за розділом ІІІ

Вивчення аспектів співробітництва Міжнародного валютного фонду з Україною засвідчило різноманітність проблемних питань, що постають під час спроб випрацювати єдину стратегію такої співпраці.

З одного боку, протягом періоду співробітництва досягнуто окремі позитивні зрушення у трансформації економіки держави та системи державного управління. Також, з урахуванням методичних рекомендацій, Фонду проведено реформу податкової системи з метою створення сприятливих умов розвитку підприємств.

Разом із цим, встановлено, що значна кількість іноземних та вітчизняних дослідників виокремлюють суттєві вади у механізмах взаємодії країн з МВФ.

Зокрема, до їх числа відносяться :

- формування «споживацького» стереотипу поведінки;

- зростання державного боргу і перетворення проблеми його обслуговування на перманентну проблему запозичення. Загальна заборгованість України перед МВФ досить велика i продовжує збільшуватись;

- формування «примусової» спеціалізації експорту на сировинних товарах;

- неспроможність сформувати засади довгострокової конкурентоспроможності національної економіки.

При цьому, на даний момент доречною виглядає згадана позиція уряду України, який сприймає Міжнародний валютний фонд в якості кредитора останньої інстанції.

Вбачається доцільним продовжувати подальше співробітництво з Міжнародним валютним фондом за наявності попередньо випрацьованих та впроваджених до програм стратегічного розвитку конкретних цілей та задач взаємодії.

Окремим комплексом заходів повинні стати адміністративні заходи, спрямовані на створення режиму підконтрольного цільового використання коштів Фонду на стратегічні проекти.

Також, необхідними є заходи, спрямовані на диверсифікацію джерел фінансування стратегічних проектів з метою зниження ступеня залежності від Фонду, та, як наслідок, створення більш сприятливих умов для отримання позик вказаної фінансової інституції.



ВИСНОВКИ

Ефективність використання запозичених коштів визначається спроможністю влади створити в країні умови для повернення боргу разом із сплатою відсотків і не перетворити тимчасову проблему в заборгованість. Отже, МВФ має велике значення для покращення економічного становища України. Кредити МВФ заохочують зростання споживання, сприяють удосконаленню банківської та грошово-кредитної системи держави, надходженню іноземних інвестицій, стимулюють розвиток торгівлі. Адже розриву відносин з МВФ згубно вплине на розвиток України. Так, відмова в наданні коштів негативно вплине на економіку України. Потрібно враховувати, що українському уряду необхідно скорочувати витрати. Наше життя не відповідає нашим прибуткам. Виходить, що МВФ висуває правильні вимоги до України.

Як бачимо продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом може принести користь економіці країни, але при цьому присутні й деякі ризики. Продовження співпраці з МВФ має стати гарантією проведення структурних реформ в українській економіці. Другий позитивний момент -- внутрішня і зовнішня стабільність, підтримка курсу, покриття дефіциту бюджету. Разом із тим існує ряд недоліків співпраці України з Міжнародним валютним фондом:

- зростання зовнішньої заборгованості України;

- постійний вплив на діяльність уряду;

- посилення конкурентної боротьби країн за ринки збуту, джерела сировини, сфери вкладання капіталів;

- неспроможність сформувати засади довгострокової конкурентоспроможності національної економіки.

Основними проблемами, які висвітлювалися науковцями у сфері співробітництва України з МВФ були пов'язані з питанням неефективного використання коштів, залучених Україною від МВФ. Адже, на даний момент, фінансова допомога від МВФ спрямовувалась лише на покриття численних зовнішніх боргів України, замість того, щоб використати ці кошти, як ресурс для втілення в життя певної економічно вигідної довгострокової програми.

Україна могла би обмежитись консультативною підтримкою фахівців МВФ. До такої практики відносин з МВФ перейшли Польща, Чехія, Угорщина після завершення фінансових програм, направлених на підтримку переходу національних економік до ринкових відносин. Це, звичайно, не означає виходу цих держав, а в подальшому і України, з ринків зовнішніх запозичень. Основними кредиторами України, очевидно, залишаться Світовий банк, ЄБРР та приватні інвестори. Однак, на той час основними позичальниками з української сторони мали би стати окремі суб'єкти підприємницької діяльності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. Бакшатова. Глобализм с человеческим лицом. [Електронний ресурс]: Независимая газета от 06.04.2011 г.: Режим доступу: http://www.ng.ru/economics/2011-04-06/1_globalizm.html.

2. Андронова И.В. Международный валютный фонд: вчера, сегодня, завтра [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.iori.hse.ru/mvf/materials/mvf_v_s_z.pdf. - Заголовок з екрану

3. Federal Reserve Act [Електронний ресурс]: Board of Governors of the Federal Reserve- режим доступу: http://www.federalreserve.gov/aboutthefed/fract.htm

4.Политическое измерение мировых финансовых кризисов. Феноменология, теория, устранение [текст]: монография / под общ. ред. С.С. Сулакшина. Центр проблемного анализа и государственно-управленческого проектирования - М.: Научный эксперт, 2012. - 632 с. ISBN 978-5-91290-128-7.

5. Bretton-Woods Proposals. U.S. Treasury Washington D.C., Feb. 15, 1945 [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://fraser.stlouisfed.org/docs/historical/eccles/036_18_0005.pdf. - Заголовок з екрану.

6. Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій. [Електронний ресурс]: Закон України від 03.06.1992 р. № 2402-ХІІ. - Режим доступу: http //zakon.rada.gov.ua.

7. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 676с.

8. Articles of Agreement of the International Monetary Fund [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/aa/. - Заголовок з екрану.

9. Поручник А. М. Міжнародна економіка. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 157с.

10. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imf.org.

11. IMF's Members Quotas and Voting Powers, and IMF Board of Governors [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.imf.org/ external/np/sec/memdir/members.aspx. - Заголовок з екрану.

12. Реформа квоти та голосу в Міжнародному валютному фонді.[Електронний ресурс]: Резолюція МВФ 63-2 від 28.04.2008 р.: Режим доступу: http //zakon.rada.gov.ua.

13. IMF Survey. Supplement. September 1999 [Електронний ресурс]: Режим доступу: - Заголовок з екрану.

14. Салтинський В.В. Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом / Салтинський В.В.// Фінанси України. - 2009. - №2. - С. 60-65

15. Макуха С. М. Міжнародні господарські зв'язки країн із перехідною економікою в умовах глобалізації. -- Х.: Право, 2005. -- 304с.

16. Єременко О., Ковбасюк Ю. Кредитна діяльність Міжнародного валютного фонду // Вісн. Нац. банку України. - 2003. - № 3. - С. 58-62.

17. Корнєєва Ю.В. Монетарна модель МВФ, ефективність та вплив на грошово-кредитну систему країн ЦСЄ // Економічний простір № 56/2, 2011.

18. Колосова В.П. Україна і міжнародний валютній фонд // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Науковий журнал. - Вип. 1 / Голов. ред. О.П.Степанов. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2011. - С. 103-106

19. Міністерство економіки України. Досвід співробітництва України з МВФ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.kmu.gov.ua.

20. Михайловська, І. М. Гроші та кредит [Текст] : навчальний посібник. / І. М. Михайловська, К. Л. Ларіонова - Львів: Новий світ - 2010. - 432 с. - ISBN 966-7827-99-2.

21. Про прийняття Четвертої поправки до Угоди Міжнародного валютного фонду. [Електронний ресурс]: Закон України від 11.07.2002 р. №111-ІV. - Режим доступу: http //zakon.rada.gov.ua.

22. Бідник Н.Б. Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями як чинник економічного розвитку держави / Н.Б Бідник // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - №19.3. - с. 153-157.

23. Бураковский, И.В. Мировая экономика: глобальный финансовый кризис [Текст] : уч. пособие / И.В. Бураковский, А.В. Плотников. - Харьков: Фолио, 2010. - 415 с.

24. Виходцев О. Механізми нейтралізації негативних наслідків світових фінансових криз // Зб. наук. праць вчених. Вип.26 - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАНУ. - 2012.- С.189-200.

25. Программа сотрудничества МВФ и Украины не решила структурных проблем - отчет МВФ [Електронний ресурс]. -

Доступ до ресурсу : http://economics.unian.net/rus/detail/110606

26. Єрмошенко М.Стабілізаційні програми МВФ та реформування економіки України // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 5/6 . - С. 17-25

27. Чотирнадцятий загальний перегляд квот і реформа Виконавчої Ради. [Електронний ресурс]: Резолюція МВФ № 66-2 від 15.12.2010 р. : Режим доступу: http //zakon.rada.gov.ua.

28. Про прийняття поправок до статей Угоди Міжнародного валютного фонду. [Електронний ресурс]: Закон України від 16.10.2012 р. №5446-VI. - Режим доступу: http //zakon.rada.gov.ua.

29. Ковбасюк Ю. Розвиток співпраці України з Міжнародним валютним фондом // Командор. - 2013. - № 1. - С. 27-30.

30. Поповська А.Я. Особливості співробітництва України з Міжнародним валютним фондом. // Проблемы материальной культуры - Экономические науки с. 53-56 http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/156/knp156_53-57.pdf

31. Виходцев О.Г. Інтернаціоналізація кризових явищ і процесів у ринковій економіці // Регіональні перспективи. - Жовтень 2013. - №5(12).- С.19-22.

32. М. Мягкий. Україна: Моніторинг економіки [Електронний ресурс]: Компанія управління активами KINTO: Режим доступу: http://www.kinto.com/files/articles/301/10_3.pdf

33. Виходцев О.Г. Критика діяльності та політики Міжнародного валютного фонду // Доповіді науково-практичної конференції. - Чернівці.: Рута, 2007. - Том ІІ. - С.85-90.

34. Єременко О.К. Міжнародний валютний фонд: тенденції розвитку // Фінанси України. - 2013. - № 9. - с. 123-125.

35. Примаченко І. В. Ефективність співробітництва МВФ і України / І. В. Примаченко // Актуальні проблеми міжнародних

відносин : [зб. наук. праць]. - К. : Київський університет, 2002. - Вип. 36. - Ч.2. - С. 195-202.

36. Державна програма активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 р.р. [Електронний ресурс]: Міністерство економіки України: Режим доступу http://www.me.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=197032&cat_id=197031.

37. Бабій, Л.В. Аналіз основних завдань і принципів розвитку державної геоекономічної політики України у сфері підвищення ефективності співробітництва з міжнародними економічними організаціями [Текст] / Л.В. Бабій // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2011 - № 1 - С. 5-9.

38. Одотюк І.В. Економічні сценарії інноваційного розвитку індустрії науково місткого виробництва в Україні. // Інститут економіки і прогнозування НАН України [Електронний ресурс]: режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/eprom/2009_48/st_48_19.pdf.

39. Платонов Д. Кредитная ломка:нужны ли Украине транши МВФ, чтобы спастись от голодного обморока/ Д. Платонов//Аргументы и факты. - 2012 (№36) - 12.09.

40. Котликов Я. Проблемы МВФ [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.vestnik.com/issues/1999/0302/win/kotlikov.htm - Заголовок з екрану.

41. Годовой отчет за 2012 год. Международный валютный фонд [Електронний ресурс]: Режим доступу: - Заголовок з екрану.

42. Циганкова Т.М. Міжнародні організації. - К.: КНЕУ, 2002. - 123 с.

43. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації / Київський національний економічний ун-т. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: КНЕУ, 2004. - 340 с.

44. Про прийняття Поправок до Статей Угоди Міжнародного валютного фонду». [Електронний ресурс]: Закон України від 01.04.2009 р. №1218-VI. - Режим доступу: http //zakon.rada.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru

...